CC BY
31
УДК 616.832-004.2-036.65-07-08-082:313.13 DOI: 10.22141/2224-0713.6.100.2018.146458
Бойчук М.О.
Львiвський на^ональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, м. Львiв, Укра'на
Вш ефективноТ дiагностики розсiяного склерозу та вчасного лкування його загострень до покращення статистичних показникiв перебування в спецiалiзованому медичному закладi
Резюме. Мета. Поглиблений персошфкований анализ стану госптал1заци з приводурозаяного склерозу (РС) жителiв Львiвськоi областi, як перебували на стацонарному лкуванш у вiддiленнi неврологи Львiв-ськог обласног клтчног лкарш (ЛОКЛ) за перод 2012—2016роки. Матерiали таметоди. До^дження проведено шляхом анал1зу 1512 «Медичних карт стацонарного хворого» (ф. № 003/о) хворих на РС, як стацонарно лкувались з приводу цього захворювання у вiддiленнi неврологи ЛОКЛ протягом до^джу-ваного пероду. Статистична обробка матерiалiв проводилась за допомогою комп'ютерно'1' програми Statistica 10.0. Для перевiрки нормальностiрозподлу кльксних даних вибiрок 1з числом спостережень до 100одиниць застосовували критери Колмогорова — Смiрнова, Лiлieфорда та Шатро — Улка. Визначення чинникв, як обумовлюють тривалсть одного випадку стацонарного лкування, проводили за допомогою методумножинног регреси. Вiрогiднiстьрозницмiж двома та бшьше вiдносними показниками визначалась за допомогою точного тесту Фшера з Ме^оро^-алгоритмом. Результати. За перод 2012—2016рр. у вiддiленнi неврологи ЛОКЛлкувались 1206 жителiв Львiвськоiобластi, хворих на РС. Шльккть госпта-л1зованих жток 1з приводу РС у 2,1 раза перевищувала кыьксть госпiталiзованих чоловшв (814 проти 392). Бльшсть госптал1зованиххворих (69,98 %) були особами молодого вку, тобто належали до вковог групи 18—44роки. Серед 1512 випадкв стацонарного лкування хворих на РС у неврологiчному вiддiленнi ЛОКЛ у 2012—2016рр. 1206 випадкв (79,76 %) були первинними, а 306 (20,24 %) — повторними. З 2012 по 2016р. середня тривалсть первинного випадку у хворих на РС мала вiрогiдну тенденцт до зниження (з 11,92 ± 0,42 дня до 8,82 ± 0,27дня; т = —0,80;р < 0,05), у той же час середня тривалсть повторного випадку вiрогiдно незмшилась (з 10,41 ± 0,78дня до 9,12 ± 0,43дня;т = —0,20;р > 0,05). Висновки. Вчасна дiагностика РС та ефективне лжування цього захворювання зменшують середню тривалсть первинного випадку в пацieнтiв у стацшнар^ а також, у деяких випадках, частоту госптал1зацш. Ключовi слова: розаяний склероз; лiжко-день; середня тривалсть одного випадку стацонарного лi-кування
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Розшяний склероз (РС) е найбтьш поширеним хро-шчним запальним автоiмунним нейродегенеративним захворюванням центрально! нервово! системи (ЦНС) [3], що проявляеться розшяною невролопчною симптоматикою, е причиною втрати працездатност ошб працездатного вку та характеризуеться специфiчними ешдемюлопчними характеристиками [23].
Так, зпдно з традицшними уявленнями, на нього за-звичай хворшть особи европеощно! раси, його пошире-нють детермшуеться градiентом «швшч — твдень» для Швшчно! твкут та «швдень — швшч» — для Швден-но! твкут, в 5—10 % випадыв вщзначаються шмейш форми, в жшок захворювання зусщчаеться приблизно в 1,5—2 рази частше, шж у чоловтв, у 80 % пащен-пв хвороба починаеться у 20—40 роыв [3]. Збтьшення
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Бойчук Мар'яна Олепвна, кафедра неврологи, Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; факс: (032) 276-79-73; e-mail: m.boichuk11@gmail.com; контактний тел.: +38(097) 9002210.
For correspondence: Maryana Boichuk, Department of Neurology, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; fax: (032) 276-79-73; e-mail: m.boichuk11@gmail.com; phone: +38(097) 9002210.
показниыв поширеностi та змiни iнших клшко-ещде-мiологiчних характеристик РС надали можливють дея-ким авторам говорити про змшу демографiчного паттерна ше! хвороби. Нещодавно проведений мета-аналiз подтвердив практично повсюдне пiдвищення показниыв поширеностi та захворюваностi на РС останшми десятилiттями, що пов'язано не тшьки з iстотним пщ-вищенням можливостей його ефективного лiкування, але i, ймовiрно, зi змiною взаемоди екзогенних i ендо-генних факторiв, особливо у жшок. Аналiз показниыв у всьому свiтi довiв, що серед нових випадыв РС (щодо захворюваностi) спiввiдношення жшок до чоловшв серед усiх хворих у середньому змшилося з 1,4 в 1955 р. до 2,3 в 2000 р., а останшми роками стало ще вищим. Зпд-но з мета-аналiзами Р^ИаШ е1 а1., спiввiдношення мiж женками та чоловiками на бвропейському континентi становить 2 : 1 [4, 5]. Автори дослщжень частоти РС у датей також вiдзначають збiльшення частки хворих, у яких першi симптоми РС з'являються у вiцi до 16 роив, iз 5-7 до 10-15 % [6].
Натепер вiроriдноí шформаци про поширенiсть за-хворюваностi, особливост перебiгу, клiнiчнi форми патологи, фактори ризику виникнення РС в Укра!ш немае. Незважаючи на данi щорiчних статистичних медичних звiтiв щодо зростання поширеност й захво-рюваностi на РС, полiморфiзму епiдемiологiчних показниыв у межах кра!ни та окремих областей, в Украш iснують лише фрагментарш епiдемiологiчнi дослщжен-ня РС [7]. Порiвняльний аналiз даних етдемюлопчних дослiджень РС досить складний через вщмшносп в методологи, вiдсутнiсть регюнальних i загальнонацю-нального реестру пащенпв. Актуальнiсть проблеми РС у сучаснш неврологи пояснюеться великою поширешс-тю цього захворювання, в основному в ошб молодого працездатного вiку [8].
Мета роботи: поглиблений персонiфiкований ана-лiз стану госпiталiзацií з приводу РС у жителiв Львiв-сько! областi, як перебували на стацюнарному лкуван-нi у вiддiленнi неврологи Львiвськоí обласно! клЩчно! лiкарнi (ЛОКЛ) за перiод 2012-2016 роки.
Матерiали та методи
Подана робота була виконана на кафедрi неврологи Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького та у Львiвському обласному науковому центрi з вивчення проблем розшяного склерозу та шших демiелiнiзуючих захворювань, що знахо-диться на базi ЛОКЛ.
Дослщження Грунтувалось на положеннях Гельшн-сько! деклараци. Комiсiею з питань бюмедично! ети-ки Львiвського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького (протокол № 5 вщ 23 лютого 2017 р.) встановлено, що ця наукова робота вщповшае етичним i морально-правовим вимогам згщно з наказом Мiнiстерства охорони здоров'я (МОЗ) Украши № 281 вщ 01.11.2000 р. Вщ ус1х учасниыв дослщження було отрима-но письмову iнформовану згоду на участь у дослiдженнi.
Через те, що у ЛОКЛ немае персошфкованого реестру пащенпв, вибулих зi стацiонарних вiддiлень цього
закладу охорони здоров'я, проаналiзували 1512 «Медичних карт стацюнарного хворого» (ф. № 003/о) хворих на РС, як стацiонарно лiкувались з приводу цього захворювання у вщдшенш неврологи ЛОКЛ протягом 2012—2016 рр. У порiвняннi з популяцiйними показ-никами госпiталiзацii поособовi (персонiфiкованi) ко-ефiцieнти стацiонарного лiкування дають бшьш точну характеристику розподiлу тяжкостi хвороби за статтю та вiком, а показники повторно! госппатзаци бiльше залежать вiд якостi надано! медично! допомоги.
При статистичнш обробцi первинних даних засто-сували програми Microsoft Excel та Statistica. Беручи до уваги обмежешсть кожного з критерив, ми не вважали дослiджуваний розподш нормальним, якщо хоча б один iз цих критерив був вiрогiдним (p < 0,05). Вiрогiднiсть рiзницi мiж двома середнiми величинами, отримани-ми з вибiрок iз числом варiант до 100, визначалась при нормальному розподш за допомогою t-тесту, а за вщ-сутностi нормальностi розподшу — U-критерiю Манна — Уггш [1]. Вiрогiднiсть рiзницi мiж двома та бiльше вiдносними показниками визначалась за допомогою точного тесту Фшера iз Metropolis-алгоритмом [2]. Для встановлення наявност кореляцiйних залежностей мiж показниками двох вибiрок ми обчислювали непараме-тричний коефiцieнт кореляци Кендала — Тау (т) та його похибку (тт). Залежною змiнною величиною (у) у рiв-няннях множинно! регреси було визначення чинникiв, яю обумовлюють тривалiсть одного випадку стацюнарного лкування, а незалежними змшними (х) — вщпо-вiднi показники вку (у роках) та стаи (чоловки — 1, жiнки — 2) госпiталiзованих [1].
Результати
Серед госпiтaлiзовaних хворих 32,50 % становили чоловки та 67,50 % жшки вiком вiд 18 до 71 року.
У табл. 1 наведеш даш про розподiл госпiтaлiзовaних ошб за вiковими групами згщно з класифкащею Всесви"-ньо! оргашзацй охорони здоров'я (ВООЗ) i статтю.
Вщповщно до табл. 1, бiльшiсть хворих (69,98 %), за вковою класифкащею ВООЗ, були особами молодого вку, тобто належали до вково! групи 18—44 роки. Особи середнього вку (45—59 рокiв) становили 27,28 % вщ усiх госпiтaлiзовaних iз приводу РС, а похилого вку (60-74 роки) — лише 2,74 %.
Порiвняння розподшу госпiтaлiзовaних чоловтв i жiнок на вiковi групи — особи молод^ середнього та похилого вку — виявило, що серед чоловтв було вь ропдно (р < 0,05) бiльше ошб молодого вку (74,49 % проти 67,81 %) та менше ошб середнього (23,47 % проти 29,12 %) i похилого вку (2,04 % проти 3,07 %), нш серед жшок.
У табл. 2 наведено даш про розподш випадыв стацюнарного лкування на первинш та повторш залежно вщ стат госпiтaлiзовaних осiб.
Згiдно з табл. 2, серед 1512 випадыв стацюнарного лкування хворих на РС у невролопчному вщщ-ленш ЛОКЛ у 2012-2016 рр. 1206 випадыв (79,76 %) були первинними, а 306 (20,24 %) — повторними. Серед госпiтaлiзовaних чоловтв було зареестровано
392 (80,99 %) первинних та 92 (19,01 %) повторних ви-падки, а серед жшок — в1дпов1дно 814 (79,18 %) та 214 (20,82 %) випадюв. Статистично в1ропдних р1зниць м1ж розпод1лами випадюв на первинш та повторн1 у чоло-в1к1в та ж1нок, як сумарно за перюд 2012—2016 рр., так 1 в окрем1 календарн1 роки, виявлено не було. Питома вага первинних випадюв серед ушх випадюв коливалась у чоловтв в1д 74,75 до 85,54 %, а у жшок — в1д 72,20 до 82,91 %.
У табл. 3 наведена середня тривалють одного пер-винного та повторного випадюв стацюнарного лкуван-ня ошб р1зно! стат1.
Анал1зуючи даш, наведен1 у табл. 3, за перюд 2012— 2016 рр., ми встановили, що середня тривал1сть одного первинного випадку стацюнарного л1кування ушх хво-рих на РС (9,97 ± 0,15 дня) в1рог1дно не в1др1знялась (р > 0,05) в!д середньо! тривалост1 одного повторного випадку (9,61 ± 0,27 дня). В окрем1 календарн1 роки в1рог1дна р1зниця м1ж цими показниками була зарее-стрована т1льки у 2012 рощ, в якому середня тривалють первинного випадку в ушх хворих була вищою за в1дпо-в1дний показник при повторному випадку (11,92 ± 0,42 дня проти 10,41 ± 0,78 дня, р < 0,05). Пор1вняння по-
казник1в середньо! тривалост первинного та повторного випадюв окремо як серед чоловтв, так 1 серед жшок в1ропдних р1зниць не виявило.
Зг1дно з даними табл. 3, за весь дослщжуваний перюд показники середньо! тривалост первинного та повторного випадюв в1ропдно не в1др1знялись при !х пор1внянш м1ж чолов1ками та ж1нками. Так, середня тривалють первинного випадку становила серед чоло-в1юв 10,35 ± 0,32 дня, серед жшок — 9,78 ± 0,16 дня (р > 0,05), а середня тривалють повторного випадку вщ-повхдно — 9,89 ± 0,46 дня та 9,48 ± 0,33 дня (р > 0,05). Щодо показник1в в окрем1 календарн1 роки, то ттьки у 2013 роц1 середня тривалють первинного випадку у чоловшв була в1ропдно б1льшою за вщповщний показник у жшок (10,99 ± 0,47 дня проти 10,11 ± 0,36 дня, р < 0,05).
У перюд 2012—2016 рр. середня тривалють первинного випадку мала в1ропдну тенденцш до зниження як серед ус1х хворих на РС (з 11,92 ± 0,42 дня до 8,82 ± 0,27 дня, т = —0,80, р < 0,05), так 1 окремо серед чоловтв (з 12,48 ± 0,85 дня до 8,72 ± 0,44 дня, т = -1,00, р < 0,01) та жшок (з 11,64 ± 0,47 дня до 9,78 ± 0,16 дня, т = -0,80, р < 0,05). Щодо середньо! тривалост повторного випад-
Таблиця 1. Розподл госп1тал1зованих oci6 за окремими в1ковими групами згдно з класиф1кац1ею ВООЗ
iстаттю
BiK (роки) Чоловши Жшки Разом
Абс. % Абс. % Абс. %
Молодий (18-44) 292 74,49 552 67,81 844 69,98
Середнш (45-59) 92 23,47 237 29,12 329 27,28
Похилий(60-74) 8 2,04 25 3,07 33 2,74
Всього 392 100,0 814 100 1206 100,0
PiK госшта-лiзацFí n/% Чоловши Жшки Разом
Первинш випад-ки Повторы випад-ки Разом Пер-винш випад-ки Повторы випадки Разом Первин-Hi ви-падки Повторы випадки Разом
2012 n 71 12 83 140 39 179 211 51 262
% 85,54 14,46 100,00 78,21 21,79 100,00 80,53 19,47 100,00
2013 n 85 26 111 163 37 200 248 63 311
% 76,58 23,42 100,00 81,50 18,50 100,00 79,74 20,26 100,00
2014 n 88 15 103 172 37 209 260 52 312
% 85,44 14,56 100,00 82,30 17,70 100,00 83,33 16,67 100,00
2015 n 74 14 88 165 34 199 239 48 287
% 84,09 15,91 100,00 82,91 17,09 100,00 83,28 16,72 100,00
2016 n 74 25 99 174 67 241 248 92 340
% 74,75 25,25 100,00 72,20 27,80 100,00 72,94 27,06 100,00
20122016 n 392 92 484 814 214 1028 1206 306 1512
% 80,99 19,01 100,00 79,18 20,82 100,00 79,76 20,24 100,00
Таблиця 2. Розподл випадюв стацюнарного лiкування на первиннi та noBTopHi залежно вд стат
госп'тал'зованих осб
ку, то вiрогiдних тенденцiй протягом 2012—2016 рр. не було зафшсовано як серед ушх госпiталiзованих iз приводу РС, так i окремо серед чоловiкiв i жшок.
У табл. 4 наведено даш про розподт хворих, госпгга-лiзованих iз приводу РС, залежно вт частоти госштатза-ци протягом конкретно визначеного календарного року.
Як свтчать даш, наведеш у табл. 4, за перюд 2012— 2016 рр. 79,60 % (960 ошб) усiх госппитзованих хворих на РС стацiонарно лкувались у неврологiчному вщ-
дiленнi ЛОКЛ один раз протягом календарного року, 16,17 % (195 ошб) — два рази, 3,73 % (45 ошб) — три рази, 0,33 % (4 особи) — 4 рази, 0,17 % (2 особи) — п'ять разiв. В окремi календарш роки розподти хворих на РС залежно вт частоти госппатзацй вiрогiдно не вiдрiзня-лись мiж собою.
У табл. 5 наведено даш про розподт хворих — чоло-втв та жiнок, госпiталiзованих з приводу РС, залежно вт частоти госпiталiзацiй протягом 2012—2016 роыв.
Таблиця 3. Середня тривалсть одного первинного та повторного випадюв стацюнарного л1кування осб р1зно/ стат
PiK госшта-лiзацíí Чоловгки Жгнки Разом
Середня тривалгсть одного первинного випадку Середня тривалють одного повторного випадку Середня тривалють одного первинного випадку Середня тривалють одного повторного випадку Середня тривалють одного первинного випадку Середня тривалють одного повторного випадку
2012 12,48 ± 0,85 9,17 ± 1,01 11,64 ± 0,47 10,79 ± 0,97 11,92 ± 0,42 10,41 ± 0,78*
2013 10,99 ± 0,47 12,15 ± 0,96 10,11 ± 0,36} 10,81 ± 1,01 10,41 ± 0,29 11,37 ± 0,71
2014 10,74 ± 1,01 7,73 ± 0,71 9,99 ± 0,34 8,78 ± 0,59 10,25 ± 0,41 8,48 ± 0,47
2015 8,74 ± 0,41 8,21 ± 1,19 8,65 ± 0,28 8,71 ± 0,65 8,68 ± 0,23 8,56 ± 0,57
2016 8,72 ± 0,44 10,12 ± 0,86 8,86 ± 0,33 8,74 ± 0,50 8,82 ± 0,27 9,12 ± 0,43
2012-2016 10,35 ± 0,32 9,89 ± 0,46 9,78 ± 0,16 9,48 ± 0,33 9,97 ± 0,15 9,61 ± 0,27
КоефМент ко-реляцп Кендала — Тау (т) -1,0 (Р < 0,01) 0,0 (Р > 0,05) -0,80 (Р < 0,05) -0,60 (Р > 0,05) -0,80 (Р < 0,05) -0,20 (Р > 0,05)
Примтка: в1рогщн1сть р1зниц1 м'жпоказниками середньо1 тривалост первинного та повторного випад-ку стацюнарного л'1кування уданому календарному роцг. * — р < 0,05.
Таблиця 4. Розподт хворих, госпiталiзованих iз приводу РС, залежно вд частоти госпiталiзацil
протягом 2012-2016 календарних роюв
PiK госпгта-лiзацГГ Кглькгсть випадкгв стацгонарного лгкування протягом даного календарного року Разом
1 2 3 4 5
n % n % n % n % n % n %
2012 171 81,43 29 13,81 8 3,81 2 0,95 0 - 210 100,00
2013 198 79,84 38 15,32 11 4,44 1 0,40 0 - 248 100,00
2014 216 83,08 38 14,62 5 1,92 0 - 1 0,38 260 100,00
2015 196 82,01 38 15,90 5 2,09 0 - 0 - 239 100,00
2016 179 71,89 52 20,88 16 6,43 1 0,40 1 0,40 249 100,00
2012-2016 960 79,60 195 16,17 45 3,73 4 0,33 2 0,17 1206 100,00
Таблиця 5. Розподл хворих — чолов1к1в та жiнок, госп1тал1зованих ¡з приводу РС, залежно в'щ частоти госттал'зацн протягом 2012-2016 рр.
Стать Кглькгсть випадкгв стацгонарного лгкування протягом даного календарного року Разом
1 2 3 4 5
n % n % n % n % n % n %
Чоловки 317 80,87 59 15,05 14 3,57 2 0,51 - - 392 100,00
ЖЫки 643 78,99 136 16,71 31 3,81 2 0,25 2 0,25 814 100,00
Разом 960 79,60 195 16,17 45 3,73 4 0,33 2 0,17 1206 100,00
При анал1з1 даних, наведених у табл. 5, пор1вняння м1ж собою розпод1л1в хворих на РС — чоловтв та жь нок, залежно в1д частоти !х госп1тал1зац1! протягом року, статистично в1ропдних р1зниць не виявило (р > 0,05). Як серед чоловтв, так 1 серед жшок переважна бть-ш1сть хворих (80,87 та 78,99 %) лкувались у невролопч-ному в1дд1ленн1 один раз у календарному рощ. 13,81 % чоловтв та 15,32 % жшок перебували дв1ч1 протягом року на стащонарному л1куванн1.
Обговорення
Поширен1сть РС у свт зросла з 30 до 33 на 100 тис. населення. РС на сьогодш д1агностують у будь-якому регюш св1ту. Досл1дження структури смертносп та поширеност1 РС показало, що частота захворювання зб1льшуеться при вщдаленш в1д екватора. Станом на 2013 р. у свт нал1чуеться близько 2,3 млн хворих на РС пор1вняно з 2,1 млн хворих у 2008 рощ [9]. Найчастше захворювання зустр1чаеться в кра!нах 1з вологим кл1-матом 1 в швшчних рег1онах. Найб1льш висока захво-рюван1сть на РС у Швшчнш 1рланди (до 130 випадыв на 100 тис. населення), найнижча — у Центральнш та Швденнш Африц1 та Схщнш Ази (2,1-2,2 на 100 тис. населення) [10]. Найвища поширенють РС серед кра!н бвропи заф1ксована у Швещ! (189 на 100 тис.), найнижча — в Албани (22 на 100 тис. населення) [11]. Поширенють РС змшюеться вщповщно до географ1чно! широти. Наприклад, серед кра!н П1вденно! Америки найвища захворюван1сть характерна для Аргентини (18 на 100 тис. населення), тод1 ж як найнижча — для Ек-вадора (3,2 на 100 тис. населення) [11]. Сшввщношення жшок до чоловтв серед ос1б у свт з РС — 2 : 1 1 е ста-бтьним пор1вняно з 2008 р., однак в окремих кра!нах таке сп1вв1дношення становить 3 : 1 (Схщна Аз1я) та 2,6 : 1 (Америка). Причина цього остаточно не вщома, але можливий вплив соц1альних фактор1в, особливос-тей навколишнього середовища, а також генетичних аспекпв [12]. У 2-5 % пащентав 1з д1агностованим РС середн1й в1к становить менше 18 рок1в та е причиною втрати працездатност1 особами працездатного в1ку [8].
Проблема РС надзвичайно актуальна в Укра!ш, оск1льки РС посщае друге м1сце з 1нвал1дизац1! серед хвороб нервово! системи [13]. За даними Центру медич-но! статистики МОЗ Укра!ни, у 2013 р. в Укра!ш заре-естровано серед дорослого населення 20 674 хворих на РС. Поширенють РС у середньому по Укра!ш станови-ла 30 ос1б на 100 тис. населення [14]. Щороку ыльысть хворих на РС збтьшуеться в середньому на 1000-1200 ос1б. У 2013 р. вперше захворти на РС 1196 мешканц1в Укра!ни, що становить 3,2 на 100 тис. населення [13].
Натепер в1ропдно! шформаци про поширен1сть за-хворюваносп, особливост1 переб1гу, кл1н1чн1 форми патологи, фактори ризику виникнення РС в Укра!ш немае. Пор1вняльний анал1з даних ешдемюлопчних досл1джень РС досить складний через в1дм1нност1 в методологи.
Незважаючи на дан1 щор1чних статистичних ме-дичних зв1т1в щодо зростання поширеносп й захво-рюваност1 на РС, пол1морф1зму еп1дем1олог1чних
показникiв у межах кра!ни та окремих областей, в Укра!ш юнують лише фрагментарнi епiдемiологiчнi дослiдження РС [15].
В Укра!ш у 2001 р. зафшсовано середнiй рiвень поши-реностi РС — 41 на 100 тис. населення [16], у 2010 р. — 51,6 на 100 тис. нас. (19 438 випадыв) [17]. Поширенють РС у рiзних регюнах Укра!ни неоднакова: бтьша — у за-хiдних i пiвнiчних регiонах, найменша — у твденних i схщних. Згщно 3i статистичними даними, бiльше хворих на РС зареестровано у великих мютах — Киeвi, Харковi. Найбiльша поширенють РС у 2010 р. була у Волинськш област (98,1 на 100 тис. населення), Терношльськш (96 на 100 тис. населення), Полтавсьый (82,8), найменша — у Юровоградсьый (22,1), Донецьый (23,2), Одеськiй (23,7) областях [18]. Показник захворюваност по Укра-!ш у 2010 р. становив 3 випадки на 100 тис. населення. Найбiльшi показники захворюваност станом на 2010 р. були зареестроваш в захщних регiонах: 1вано-Франыв-ськ^й (6,1 на 100 тис. населення), Волинськш областi (5,6 на 100 тис. населення), а також у м. Киeвi (5,3 на 100 тис. населення), найменшi — у твденних регюнах: м. Севас-тополi (0,3 на 100 тис. населення), Кровоградськш (1,4 на 100 тис. населення), Одеськш (1,2 на 100 тис. населення) областях [16, 17].
Найчастше захворювання дебютуе у вщ вщ 16 до 45 роив, хоча останшм часом почастшали випадки РС у дггей [19, 20]. Результати деяких дослщжень свiдчать, що для жителiв захщних регiонiв е характерним бiльш раннш початок захворювання — 18—25 роыв, на вiдмi-ну вiд шзшшого на сходi кра1ни — 26—35 роыв [21, 22]. В Укра'1ш, як i в багатьох европейських кра1нах, ж^нки хворiють на РС у 2 рази частше, шж чоловiки [9].
У порiвняннi з популяцшними показниками госпi-талiзацii поособовi (персонiфiкованi) коефiцieнти ста-цiонарного лшування дають бiльш точну характеристику розподту тяжкостi хвороби за статтю та вiком, а показники повторно! госпiталiзацii бiльш залежать вiд якосп надано! медично! допомоги.
Висновки
За перюд 2012—2016 рр. у стащонарному вщдтенш неврологй' ЛОКЛ лiкувались 1206 жителiв Львiвськоi' областi, хворих на РС, на яких припадало 1512 випадыв стащонарного лшування, що становило 11,48 ± 0,44 % вщ усiх випадкiв госпiталiзацi! хворих у це вщдтення.
Кiлькiсть госпiталiзованих жшок з приводу РС у 2,1 раза перевищувала ыльысть госпiталiзованих чоловтв (814 проти 392).
Бiльшiсть госпiталiзованих хворих (69,98 %) були особами молодого в^, тобто належали до вшово! групи 18—44 роки. Особи середнього вшу (45—59 роыв) ста-новили 27,28 % вiд ушх госпiталiзованих з приводу РС, а похилого вiку (60—74 роки) — лише 2,74 %. Середнш вш осiб, госпiталiзованих через РС, становив 38,24 ± ± 0,31 року. Вiрогiдних рiзниць мiж показниками середнього вшу чоловшв i жшок виявлено не було.
Статистично вiрогiдних рiзниць мiж розподiлами випадкiв на первинш та повторнi у чоловтв i жiнок як сумарно за перюд 2012—2016 рр., так i в окремi кален-
дарш роки виявлено не було. У 2012—2016 рр. середня тривалють одного первинного випадку стацiонарного лiкування ycix хворих на РС (9,97 ± 0,15 дня) вiрогiдно не вiдрiзнялась (р > 0,05) вiд середньо'! тривалостi одного повторного випадку (9,61 ± 0,27 дня). Порiвняння показникiв середньо! тривалостi первинного та повторного випадыв окремо як серед чоловшв, так i серед жь нок вiрогiдних рiзниць не виявило.
З 2012 по 2016 рр. середня тривалють первинного випадку у хворих на РС мала вiрогiднy тенденцш до зниження (з 11,92 ± 0,42 дня до 8,82 ± 0,27 дня, т = —0,80, р < 0,05), у той же час середня тривалють повторного випадку вiрогiдно не змшилась (з 10,41 ± 0,78 дня до 9,12 ± 0,43 дня, т = -0,20, р > 0,05).
За перюд 2012-2016 рр. 79,60 % (960 ошб) yсiх гос-пiталiзованих хворих на РС стацiонарно лшувались у неврологiчномy вiддiленнi ЛОКЛ один раз протягом календарного року, 16,17 % (195 ошб) — два рази, 3,73 % (45 ошб) — три рази, 0,33 % (4 особи) — 4 рази, 0,17 % (2 особи) — п'ять разiв. На частоту госппатзац!! хворих не впливала стать госппатзованих.
Середня тривалють одного первинного випадку госпiталiзацi! цих хворих вiрогiдно не вiдрiзнялась вщ середньо! тривалост одного первинного випадку госпiталiзацi! хворих, у яких уже був встановлений дiагноз РС (9,97 ± 0,15 дня проти 9,61 ± 0,27 дня, p > 0,05). Рiзниць мiж вiдповiдними показниками як окремо у груш госппитзованих чоловiкiв (10,35 ± 0,32 дня проти 9,89 ± 0,46 дня, p > 0,05), так i у грyпi жшок (9,78 ± 0,16 дня проти 9,48 ± 0,33 дня, p > 0,05) виявлено не було.
З 2012 по 2016 р. спостерталась вiрогiдна тенденцiя до зниження (т = -0,80, р < 0,05) середньо! тривалост одного первинного випадку госпiталiзацi! як у вшх хворих iз встановленим дiагнозом РС (з 11,92 ± 0,42 дня до 8,82 ± 0,27 дня), так i окремо у чоловтв (з 12,48 ± 0,85 дня до 8,72 ± 0,44 дня) та жiнок (з 11,64 ± 0,47 дня до 8,86 ± 0,33 дня).
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiктy iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Боровиков В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков. — СПб.: Питер, 2001. — 656 с.
2. Miller M.P. RxC program for the analysis of contingency tables (Department of Biological Sciences — Box 5640 Northern Arizona University, 1997) [Electronic resource] / Mark. P. Miller — Access mode: http://www.marksgeneticsoftware.net/rxc.htm.
3. Гусев Е., Завалишин И., Бойко А. Рассеянный склероз и другие демиелинизирующие заболевания. — М.: Миклош, 2004. — 540 с.
4. Pugliatti M, Ruse T, Sotgiu M.A. Increasing incidence of multiple sclerosis in the province of Sassari, northern Sardinia // Neuro-epidemiology. — 2005. — 25(3). — 129-34.
5. Purdey M. Chronic barium intoxication disrupts sulphated pro-teoglycan synthesis: a hypothesis for the origins of multiple sclerosis // Med. Hypotheses. — 2004. — 62(5). — 746-54.
6. Alonso A, Hernan M.A.. Temporal trends in the incidence of multiple sclerosis: a systematic review//Neurology. — 2008. — 71. —129-135.
7. GBD 2015 Neurological Disorders Collaborator Group. Global, regional, and national burden of neurological disorders during 1990— 2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015//Lancet Neurol. — 2017. — 16. — 877-97.
8. Черненко М.Е., Вовк B.I. Розаяний склероз: сучаст тд-ходи до патогенетичногтерапи//Международный медицинский журнал. — 2015. — № 1. — С. 58-62.
9. Негрич Т.1., Сорокш Б.В., Евтушенко С.К. Biд вiрогiдноi дiагностики до ефективноi терапи розаяного склерозу // Мiж-народний неврологiчний журнал. — 2012. — № 3. — С. 152-158.
10. Multiple Sclerosis International Federation (2013) Atlas of MS 2013: Mapping multiple sclerosis around the world (http://www.msif. org/about-ms/publications-and-resources/atlas-of-ms-2013.aspx).
11. Pugliatti M, Rosati G, Garton H. et al. The epidemiology of multiple sclerosis in Europe// Eur. J. Neurol. — 2006. — Vol. 13. — P. 700-722.
12. Ramagapalan S.V., Sadovnick A.D. Epidemiology of multiple sclerosis//Neurol. Clin. — 2011. — Vol. 29. — P. 207-217.
13. ВолошинП.В., Мщенко Т.С., Лекомцева Е.В. Аналiзпоши-реностi та захворюваностi на нервовi хвороби в Украг'т // Мiж-народний неврологiчний журнал. — 2006. — № 3. — С. 9-13.
14. Вничук С.М. Поширенкть розаяного склерозу в рiзних регюнах Украгни. Особливостi перебку та лжування / С.М. Bi-ничук, П.П. Утч, В.В. Клименко // Украгнський медичний часо-пис. — 2000. — № 6. — С. 51-54.
15. Бобрик Н.В. Клiнiко-еniдемiологiчна характеристика розсыного склерозу у Волинськш областi: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук. — К., 2017.
16. Втичук С.М. Розсыний склероз (клiнiко-дiагностичнi та терапевтичт алгоритми): навч. поабник[для невроnатологiв, ней-рореабiлiтологiв, лiкарiв-iнтернiв, студентiв медичних вузiв] / С.М. Вничук, О.Я. Мяловицька. — К.:Комполк, 2001. — 56с.
17. Стан неврологiчноiслужби Украгни в 2010 рощ/М.К. Хоб-зей, О.Б. Знченко, Т.С. Мщенко. — Хартв, 2011. — С. 4.
18. Бобрик Н.В. Особливосmi nоширеностiрозаяного склерозу у свМ: огляд лтератури та результати власних дослiджень на теренах Волинськог обласmi // Практикуючий лжар. — 2014. — № 1. — С. 74-78.
19. Волошина Н.П. Стратегии лечения рассеянного склероза: эффективность и безопасность / Н.П. Волошина, О.В. Егорки-на// Украгнський медичний часопис. — 2012. — № 4. — С. 32-37.
20. Dietary intake of Vitamin D during adolescence and risk of Multiple Sclerosis: a multinational study / B. Banwell, L. Krupp, J. Kennedy [et al.]// J. Neurol. — 2011. — Vol. 258. — P. 479-485.
21. Негреба Т.В. Перебк та прогноз сучасних форм розаяного склерозу/ Т.В. Негреба// Украгнський вкник психоневрологи. — 2006. — Т. 14, вип. 1 (46). — С. 44-46.
22. Черненко М.Е. Особливосmi формування дебюmiву пащ-енmiв з ремтуючим типом розаяного склерозу схiдного та за-хiдного регютв Украгни / М.Е. Черненко // Украг'нськт вкник психоневрологи. — 2010. — Т. 18, вип. 1 (62). — С. 32-35.
23. Негрич T.I., Евтушенко С.К., Сорокт Б.В., Москаленко М.А. Доказова база меmодiв дiагносmики та лжування розаяного склерозу//Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2012. — № 5(51). — С. 215-220.
Отримано 29.08.2018 ■
Бойчук М.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
От эффективной диагностики рассеянного склероза и своевременного лечения его обострений к улучшению статистических показателей пребывания в специализированном медицинском учреждении
Резюме. Цель. Углубленный персонифицированный анализ состояния госпитализации по поводу рассеянного склероза (РС) жителей Львовской области, которые проходили стационарное лечение в отделении неврологии Львовской областной клинической больницы (ЛОКБ) за период 2012-2016 годов. Материалы и методы. Исследование включало анализ 1512 «Медицинских карт стационарного больного» (ф. № 003/о) больных РС, которые стационарно лечились по поводу этого заболевания в отделении неврологии ЛОКБ в течение исследуемого периода. Статистическая обработка материалов проводилась с помощью компьютерной программы Statistica 10.0. Для проверки нормальности распределения количественных данных выборок с числом наблюдений до 100 единиц применяли критерии Колмогорова — Смирнова, Лилиефорда и Шапиро — Уилка. Определение факторов, обусловливающих продолжительность одного случая стационарного лечения, проводили с помощью метода множественной регрессии. Вероятность разницы между двумя и более относительными показателями определялась с помощью точного теста Фишера с МейороШ-алгоритмом. Результаты. За период 2012-2016 гг.
в отделении неврологии ЛОКБ лечились 1206 жителей области, больных РС. Количество госпитализированных женщин по поводу РС в 2,1 раза превышало количество госпитализированных мужчин (814 против 392). Большинство госпитализированных больных (69,98 %) были лицами молодого возраста, то есть принадлежали к возрастной группе 18-44 года. Среди 1512 случаев стационарного лечения больных РС в неврологическом отделении ЛОКБ в 2012-2016 гг. 1206 случаев (79,76 %) были первичными, а 306 (20,24 %) — повторными. С 2012 по 2016 г. средняя продолжительность первичного случая у больных РС имела достоверную тенденцию к снижению (с 11,92 ± 0,42 дня до 8,82 ± 0,27 дня, т = -0,80, р < 0,05), в то же время средняя продолжительность повторного случая достоверно не изменилась (10,41 ± 0,78 дня до 9,12 ± 0,43 дня, т = -0,20, р > 0,05). Выводы. Своевременная диагностика РС и эффективное лечение этого заболевания уменьшают среднюю продолжительность первичного случая у пациентов в стационаре, а также, в некоторых случаях, частоту госпитализаций. Ключевые слова: рассеянный склероз; койко-день; средняя продолжительность одного случая стационарного лечения
M.O. Boichuk
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
From effective diagnosis of multiple sclerosis and timely treatment of its exacerbations to improved statistical indicators of stay in a specialized medical institution
Abstract. Background. The article presents the results of an in-depth personalized analysis of the state of hospitalization for multiple sclerosis (MS) in residents of Lviv Region who underwent inpatient treatment at the department of neurology of the Lviv Regional Clinical Hospital (LRCH) in 2012-2016. Materials and methods. The research was carried out by analyzing 1512 inpatient medical cards (No. 003/o) of persons with MS who were hospitalized for this disease at the department of neurology of the LRCH during the studied period. Statistical processing of materials was carried out using the computer program Statis-tica 10.0. To verify the adequacy of the distribution of quantitative data of samples with a number of observations up to 100, the Kolmogorov-Smirnov, Lilliefors and Shapiro-Wilk criteria were used. Specification of the factors that determine the duration of one case of inpatient treatment was carried out using the method of multiple regression. The significance of the difference between two or more relative indices was determined by the exact Fisher test with the Metropolis algorithm. Results. During 2012-2016,
1206 residents of the Lviv Region with MS were treated at the department of neurology of the LRCH. The number of women hospitalized for MS was 2.1 times higher than the number of men (814 against 392). The majority of hospitalized patients (69.98 %) were young people: they belonged to the age group of 18-44 years. Of the 1512 cases of inpatient treatment for MS at the department of neurology of LRCH in 2012-2016, 1206 cases (79.76 %) were primary and 306 (20.24 %) were recurrent. From 2012 to 2016, the average duration of the primary case in patients with MS was likely to decrease (from 11.92 ± 0.42 days to 8.82 ± 0.27 days, t = -0.80, p < 0.05), at the same time, the average duration of the recurrent event did not change significantly (10.41 ± 0.78 days to 9.12 ± 0.43 days, t = -0.20, p > 0.05). Conclusions. Timely diagnosis of MS and effective treatment of this disease reduce the average duration of the primary case for inpatients, and also, in some cases, the incidence of hospitalizations. Keywords: multiple sclerosis; bed-day; average duration of one case of inpatient treatment
