CC BY
22
1. Гапонова Т.В. Клинико-иммунологические взаимосвязи при реактивных артритах различной этиологии. Дис. канд. мед. наук: спец. 14.00.05. / Т.В. Гапонова.-Санкт-Петербург, 2009.- С. 5.
2. Квашнша Л.В. Стан мжробюценозу та мюцевого iмунiтету кишечника у здорових д^ей раннього вжу: результати дослщження / Л.В. Квашнша, 1.М. Матвieнко // Здоровье ребенка.-2014.-№6.-С. 38-42.
3. Коваленко В.М. Нацюнальний тдручник з ревматологи /В.Н. Коваленко, Н.М. Шуба.-К.: МОР1ОН, 2013.-672с.
4. Копанев Ю.А. Взаимосвязь функции местного иммунитета и микробиоценоза кишечника, возможности иммунокоррекции дисбактериоза / Ю.А. Копанев // Лечащий врач. - 2009. - № 9. - С. 66-69.
5. Марушко Т.В. Реактивш артропатй у дтей / Т.В. Марушко // Здоров'я Укра'ши. - 2012.-№2.-С. 43-44.
6. Омельченко Л.И. Актуальные вопросы вторичной профилактики суставного синдрома у детей / Л.И. Омельченко, Е.А. Ошлянская // Современная педиатрия.-2010.-№1 (29).-С.43-47.
7. Родюнов В.П., Матвieнко 1.М., Квашнiна Л.В., Кравченко О.М. Вплив кисломолочно! продукцй на мжробюценоз та мiсцевий iмунiтет кишечника у дтей раннього вiку: результати дослщження/ В.П. Родiонов, 1.М. Матвieнко, Л.В. Квашнша, О.М. Кравченко // Современная педиатрия.-2014.-№1.-С. 113-121.
8. Савво В.М. Реактивные артриты у детей, связанные с носоглоточной инфекцией / В.М. Савво, Ю.В. Сороколат // Международный медицинский журнал.-2003.-Т.9,№2.-С.128-131.
9. Шадрин О.Г. К вопросу формирования эубиоза кишечника при искусственном вскармливании детей грудного возраста / О.Г. Шадрин, В.П. Мисник, И.Г. Пономарева, Л.А. Клименко // Современная педиатрия.-2014.-№ 1(57).-С. 122-126.
10. Янковский Д.С. Место дисбиоза в патологии человека / Д.С. Янковский, Р.А. Моисеенко, Г.С. Дымент // Современная педиатрия.-2010.-№1 (29).-С.154-167.
11. Hannu T. Reactive arthritis / T. Hannu // Best Practice & Research Clinical Rheumatology. - 2011.- №25. - P.347-357.
СТАН М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА I 1МУН1ТЕТУ У Д1ТЕЙ ХВОРИХ РЕАКТИВНИМИ АРТРИТАМИ В ГОСТРОМУ ПЕР1ОД1 Твердохлеб Т.А.
Визначено частоту i стутнь порушень мкробюценозу кишечника у дтей хворих на РеА в гострому перюд^ II стутнь дисбюзу встановлено у 62,5%, I стутнь - у 37,5% дтей. Встановлено особливост порушень iмунологiчного гомеостазу хворих в гострому перiодi РеА у виглядi депресп Т-системи i активiзацii В -системи, процеав фагоцитозу, продукцii 1Л-6. Виявленi достовiрнi прямi зв'язки мiж вмiстом грибiв роду Candida, фагоцитарно! ланки i GD21, а також зворотш кореляцii мiж кiлькiстю кишково! палички i рiвнем 1Л-6, змютом лактобактерiй i спонтанним НСТ-тестом. Отримаш результати пiдтверджують важливу iмунорегулюючу роль мiкрофлори кишечника у хворих на РеА.
Ключовi слова: дт, реактивнi артрити, мiкрофлора кишечника, iмунiтет.
Стаття надiйшла 27.02.2016 р.
CONDITION GUT MICROBIOTA AND THE IMMUNE SYSTEM IN CHILDREN WITH REACTIVE ARTHRITIS IN THE ACUTE PERIOD Tverdohleb T. A.
Determined the frequency and extent of violations of the intestinal microbiota in children with CEA in the acute period. Grade II dysbiosis set to 62,5%, I degree - in 37.5% of children. The peculiarities of immunological homeostasis disorders patients in acute depression CEA as T-Systems and activation of B -system processes of phagocytosis, production of IL-6. Identified reliable direct connections between the content of fungi of the genus Candida, phagocytic links and SD21 and inverse correlation between the number of E. coli and the level of IL-6 content of lactobacilli and spontaneous NBT-test. These results confirm the important role of immune-regulating intestinal microflora in patients with CEA.
Key words: children, reactive arthritis, intestinal microflora, immunity.
Рецензент Похилько В. I.
УДК 616.716.1/.4-053.4/.5-006.03
ОСТЕОБЛАСТОКЛАСТОМА ЩЕЛЕП У Д1ТЕИ: КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА
Остеобластокластоми щелепних исток у д^ей найчастше зустрiчаються у вжовш грут вщ 8 до 16 роюв, мають своерщиу клшжо-морфолопчну картину i потребують радикального хiрургiчного лжування для запобтання розвитку рецидивiв. Наведений матерiал може стати тдгрунтям для подальших поглиблених науково-практичних дослщжень по вивченню ролi провокуючих дизонтогенетичних процесiв й застосування високошформативних методiв раиньо! дiагностики остеобластокластом у дiтей для визначення оптимальних тактичних варiантiв по !х лiкуванню в залежностi вiд класифкацшно! приналежностi.
Ключов! слова: д1ти, остеобластокластома, щелепш истки.
Робота е фрагментом НДР "1нтегративно-диференцшоване обгрунтування вибору оптимальных методик оперативних втручань та обсягу л^вальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки ", державний реестрацшний номер 011би003821.
Остеобластокластома (ОБК) (остеобластома, остеокластома, пгантокттинна пухлина, центральна пгантокл1тинна гранульома, пгантокл1тинна репаративна гранульома) - доброяюсна
остеогенна пyxлинa, яка, за даними лiтеpaтypи, зyстpiчaeться y 12% випадюв вж пеpвинниx добpоякiсниx пyxлин (ДП) та пyxлиноподiбниx yтвоpень щелеп [1, 2, 3, S, 6, S, 9-11].
Вpaxовyючи сxожiсть ïï клiнiчниx пpоявiв i xapaктеp пеpебiгy зi значною кiлькiстю пaтологiчниx пpоцесiв, зpозyмiло, що частота дiaгностичниx помилок на догосштальному етaпi обстеження e досить значною, особливо, коли мова йде ^о лipичнy фоpмy [3, S, 11].
Метою pоботи 6уло ознайомлення наукового зaгaлy iз власними нapобкaми стосовно клiнiко-моpфологiчниx особливостей остеобластокластом щелепниx юсток у дiтей.
Mатерiал та методи дослщження. В xодi дослiдження нами пpоaнaлiзовaнi фyндaментaльнi нayковi пpaцi та публшаци в пеpiодичниx видaнняx щодо зазначеного питання.
Клiнiчнa частина дослщження стосуеться 26 пaцieнтiв вiком вщ 4 до 17 pокiв, якi знaxодилися на лiкyвaннi з пpиводy центpaльниx фоpм остеобластокластоми щелепниx кiсток в клшщ кaфедpи дитячо1' xipypгiчноï стоматологи на бaзi xipypгiчного вщдшення ДМКЛ м. Полтави за œp^ з 2006 по 201S pp. Хлопчиюв було 1S (S7,7%), дiвчaток - 11 (42,3%).
Моpфологiчнi особливостi ОБК вивчено спiвpобiтникaми кaфедpи пaтологiчноï анатоми з секцiйним кypсом на 26 пpепapaтax, виготовлениx з пiсляопеpaцiйного мaтеpiaлy за зaгaльнопpийнятими методиками [4].
Результати дослщження та ïx обговорення. За даними лiтеpaтypи, ОБК ypaжyють пеpевaжно пpедстaвникiв жiночоï стaтi 11-20 pокiв з "улюбленою" локaлiзaцieю на нижнiй щелепi в д^нщ моляpiв, а на веpxнiй щелеш - пpемоляpiв [1, 9, 11].
Згщно нaшиx спостеpежень, ОБК часпше зyстpiчaлися у xлопчикiв молодшого i стapшого шкiльного вiкy. Встановити початок pозвиткy пyxлини було досить важко чеpез безсимптомний, повiльний та непом^ний xapaктеp ïï pостy. Пpи цьому œapra xвоpиx дещо piзнилися залежно вiд локaлiзaцiï i стpокy виникнення пyxлини, пеpевaжно зводячись до наявносп aсиметpiï обличчя, що повiльно нapостaлa. 1нколи це сyпpоводжyвaлось больовими вщчуттями та ознаками pозшиpення венозноï сyдинноï системи слизовоï оболонки.
Однак деяю xвоpi (S (19,2%) i ïx pодичi вiдмiчaли ще й пеpiодичнy запальну pеaкцiю в дiлянцi пyxлини з нестiйкiстю та pyxомiстю вiдповiдниx зyбiв, що зaвеpшyвaлося виникненням rarn^ï ноpицi на яснax або обличч^ а у 7 пaцieнтiв (26,9%) було доведено pозpiзи чеpез помилково встановлений дiaгноз.
Вважаеться, що поява зaпaльниx явищ i ноpиць е однieю iз вiдмiнниx ознак ОБК саме щелеп (в тpyбчaстиx кiсткax вони не ускладнюються запаленням), поява якиx пов'язана iз пpиeднaнням одонто- чи стомaтогенноï iнфекцiï, а iнфiкyвaння пyxлини вщбуваеться чеpез мapгiнaльний пеpiодонт, paнy шсля видалення зуба або його самовшьного випaдiння [S, 9, 11].
В лiтеpaтypниx джеpелax вiдмiчaeться, що у paai локaлiзaцiï ОБК поблизу с^онево-нижньощелепного суглоба, xвоpий може скapжитися на бiль пpи pyсi щелепи, особливо ^и жyвaннi [1, 2, 10], однак в нашж спостеpеженняx пyxлини тaкоï локaлiзaцiï не виявлялися.
Об'ективним дослiдженням встановлено, що ^и локaлiзaцiï ОБК в тiлi щелепи (центpaльнa фоpмa) вони пальпуються щшьним, гладким або гоpбистим мaлоболiсним чи безболюним веpетеноподiбним здуттям, зуби в межax якого pyxомi i можуть змщуватися. Слизова оболонка (СО) aльвеоляpного вiдpосткa в дiлянцi пaтологiчного осеpедкy на початковому етaпi pозвиткy yтвоpення в кольоpi не змiнювaлaся, а згодом виникали гiпеpемiя та синюшшсть й пpи нaгноeннi визначалися ноpицi з гнiйним ексудатом. Регiонapнi лiмфовyзли у всix xвоpиx не мали pеaктивниx пpоявiв, а колip ш^и не змiнювaвся. Однак, як зазначають дослiдники, пpи гiгaнтськиx pозмipax ОБК на шкipi можуть виникати вмазки й з'являтися гнiйний ексудат внаслщок пpиeднaння змiн, пpитaмaнниx остеомieлiтy [3].
В свош pоботi ми pозpiзняли клaсичнi клiнiко-pентгенологiчнi фоpми ОБК (юстозна, лiтичнa, ячеïстa), а за pентгенологiчними ознаками - S фаз ïï пеpебiгy (почaтковиx пpоявiв пyxлинного pостy; пpогpесивного pостy та бiологiчноï компенсаци; aгpесивного pостy; звоpотнього pостy; злояюсносп) [S, 9, 10, 11]. Юстозна фоpмa (pис. 1, 2) визначалась у 1S дiтей (S7,7%) i спостеpiгaлaсь нaйчaстiше в молодшому та стapшомy шкiльномy вiцi. Хвоpi скapжились на зубний бiль, а pозтaшовyвaлись пyxлини в щелепнiй кiстцi дещо ексцентpично, пpи чому тiло щелеп здувалося зi стоpони пpисiнкy поpожнини pотa й пaльпaтоpно визначався симптом Рунге-Дюпюетpенa. Ренгенологiчно xapaктеpною була наявшсть одноpiдного дефекту кiстки, що завжди мав чiткi i piвнi контypи. Нижнiй кpaй щелепи був стоншеним та мав вигляд шкapлyпи.
Лiтичнa фоpмa спостеpiгaлaся у дтей дошкiльного i молодшого шкiльного вшу, вiдpiзняючись швидким aгpесивним pостом й pyйнyвaнням кiстки з ypaженням коpтикaльного
шару та перюсту, а зуби розхитувалися. Дану нозолопчну одиницю ми дiагностували у 6 випадках (23,1%) i в 5 спостереженнях (83,5%) це стосувалося верхньо1 щелепи. На рентгенограмi визначався однорщний безструктурний кiстковий дефект з нерiвними та змазаними межами. Кортикальний край щелеп, як i при кютознш формi, стоншувався, а кореш зубiв, що попали в зону пухлини, зазвичай, виглядають резорбованими \ "услченими" на 1/3 або бшыпе.
Рис. 1. Рентгенолопчна картина кютозних ОБК: а) в дшянщ тша, кута та гшки нижньо'1 щелепи зл1ва; б) двостороння кютозна форма в дшянщ тша нижньо'1 щелепи.
Ячеюта форма (5 дiтей (19,2%) спостер^алась в старшому шкiльному та тдлггковому перiодi розвитку дiтей. Вона вiдрiзнялась повiльним ростом, не призводила до стоншення компактно!' пластинки кютки, зуби в дiлянцi 11 розташування зберiгали свое положення i стутнь електрозбудливостi. Рентгенологiчно вiдмiчалась велика юлькють дрiбних порожнин, вiдокремлених одна вщ одно1 балочками-перетиками рiзноl товщини, як пересiкалися в рiзних напрямках. Сама щелепа виглядала веретеноподiбною, стонченою й значно бшьшою порiвняно iз звичайними розмiрами (рис. 3). Пункцiею ОБК виявляли вмют багрово-червоного кольору, а при лiричнiй формi отримували в невеликш кiлькостi й домiшки кровь
Мжроскотчно (рис. 4) ОБК у всiх випадках були представленi двома основними типами клггин: остеобластами (велетенськ одноядернi клiтини, що беруть участь в побудовi кiстки) та остеокластами (велетенськ багатоядернi клiтини, що беруть участь в розсмоктуванш кютково!' тканини). Однак в них школи визначалися фiброзна тканина i острiвцi новоутворено1 остео1дно1 тканини. Така морфологiчна картина загалом спiвпадала з даними шших авторiв щодо
а б в г
Рис. 2. Рентгенолопчна картина кютозно'1 ОБК нижньо'1 щелепи у фронтальному вщдш та тш нижньо'1 щелепи:а) ортопантомограма;б) фронтальна проекщя;в, г) боков1 проекци.
Зазначимо, що в данш роботi ми не ставили за мету детально зупинятися на периферичнш формi ОБК, лише нагадаемо, що клшчно вона не вiдрiзнялася вiд типових епулiдiв, характеризуючись наявнютю на яснах "дикого м'яса" у виглядi обмеженого випинання рiзноl величини (залежно вiд тривалостi процесу) з широкою основою на альвеолярному вщростку щелепи, СО над якою була блщо-рожевою чи iз синюшним вiдтiнком. При травмуваннi, зокрема тд час гж^, пухлини кровоточили, школи утворювали виразки з розвитком регюнарного лiмфаденiту iз вiдповiдною клiнiчною симптоматикою. Зуби в дшянщ патолопчного осередку набували рухомостi.
У всiх випадках клшчний дiагноз визначався за даними клМчного об'ективного обстеження, аналiза рентгенолопчно1 картини, результатiв пункцшно1 бюпси та гютолопчного дослiдження пiсляоперацiйного матерiалу. Лжування центральних форм ОБК у всiх випадках полягало в повному видаленш пухлини шляхом резекцп дiлянки щелепи iз збереженням або без збереження 11 безперервностi (залежно вiд розмiрiв пухлини) (рис. 5).
Рис. 3. Ортопантомограма дорослого хворого з KOMipKOBOKi формою ОБК нижньо1 щелепи
Рис. 4. Мжроскотчна будова остеобластокластоми. Забарвлення гематоксилш-еозином. Об. 40х , ок. 7х. 1 - велетенськi багатоядерш клiтини типу остеокластв; 2 - дpiбнi клiтини з витягнутими ядрами; 3 - кров в мiжтканинних щшинах.
Рис. 5. Етапи х1рурпчного видалення (а-в) та макропрепарат (г) юстозно! ОБК ниживо! щелепи, рентгенолопчна картина яко! представлена на рис. 2
У вс1х 5 хворих з логичною формою пухлини верхньо! щелепи було проведено щадну резекщю з подальшим замюним протезуванням. Рецидив1в у вс1х прооперованих пащеипв не спостер1галося, але при нерадикальнш операци, як зазначають дослщники, можливим е не тшьки рецидивування, а й матгтзащя [1, 3, 5, 9].
в
г
Остеобластокластоми щелепних кюток у дгтей найчаслше зустр1чаються у хлопчиюв молодшо! 1 старшо! вшових груп. Вони мають своерщну клшшо-морфолопчну картину, потребують виваженого д1агностичного обстеження та комплексного лшування 1з залученням терапевт1в, ортодоилв [ лшар1в сум1жних спещальностей з метою покращення якосл життя дггей в тсляоперацшному перюд1 та тд час проведення реабттацшних заход1в.
Перспективи подальших до^джень. Наведений матергал може стати тдгрунтям для подальших поглиблених науково-практичних досл1джень по ствставленню клгмчних проявгв остеобластокластом р1зноХ анатомгчног локалгзацп в залежностг в1д вжовоИградацИ I дгагностичног Шформативностг.
1. Вернадский Ю.И. Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии / Ю.И. Вернадский // - М.: Медицинская литература, - 2000. - 404 с.
2. Зеленский В. А. Детская хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия / В. А. Зеленский, Ф.С. Мухорамов //- Москва, -2008. - 206 с.
3. Колесов А. А. Новообразования мягких тканей и костей лица у детей и подростков / А.А.Колесов, Ю.И.Воробьёв, Н.Н.Каспарова //- М.: Медицина, - 1989. - 302 с.
4. Меркулов А.В. Курс патогистологической техники / А.В.Меркулов // - Л.: Медицина, - 1969. - 237 с.
5. Маланчук В.О. Хipуpгiчна стоматолопя та щелепно-лицева хipуpгiя / В.О.Маланчук - К.: Логос, -2011., Т. 1.,669 с.
6. Маланчук В. А. Эпидемиология заболеваний челюстно-лицевой области за период 1985-2011 гг. / В.А. Маланчук, О.Л. Циленко, Д.М. Черногорский [и др.] / Новi технологи в хipуpгiчнiй стоматологи i щелепно-лицевш хipуpгil // - Одеса, -2014. - С. 5-7.
7. Пальцев М.А. Патологическая анатомия / М.А.Пальцев, Н.М. Аничков // - М.: Медицина, - 2001. - 525 с.
8. Ткаченко П.1. Дитяча хipуpгiчна стоматолопя. Практичш заняття (Частини 1-111). Методичт рекомендаци / П.1.Ткаченко, О.В.Гуржш, С.О.Вшоконь [та in] // - Полтава, -2005. - 140 с.
9. Тимофеев А. А. Челюстно-лицевая хирургия / А.А.Тимофеев //- К., - 2010. - 574 с.
10. Топольницкий О. З. Стоматология детского возраста. Хирургия / О.З. Топольницкий // - М.: ГЭОТАР-Медиа, - 2016.
- 311 с.
11. Харьков Л. В. Хipуpгiчна стоматолопя дитячого вшу / Л.В.Харьков, Л.М. Яковенко, 1.А. Чехова // - К.: Книга-плюс,
- 2003. - 480 с.
ОСТЕОБЛАСТОКЛАСТОМА ЧЕЛЮСТЕЙ У ДЕТЕЙ: КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ
ХАРАКТЕРИСТИКА Ткаченко П.И., Старченко И.И., Белоконь С.А., Гуржий Е.В., Микитенко В.В., Белоконь Н.П.
Остеобластокластомы челюстных костей у детей чаще всего встречаются в возрастной группе от 8 до 16 лет, имеют своеобразную клинико-морфологическую картину и требу ют радикального хирургического лечения для предотвращения развития рецидивов. Представленный материал может стать основаним для дальнейших углублённых научно-практических исследований по изучению роли провоцирующих дизонтогенетических процессов и применения высокоинформативных методов ранней диагностики остеобластокластом у детей для определения оптимальних тактических вариантов по их лечению в зависимости от классификационной принадлежности.
Ключевые слова: дети, остеобластокластома, челюстные кости.
Стаття надшшла 9.03.2016 р.
OSTEOCLASTOMA OF JAW IN CHILDREN: CLINICAL
AND MORPHOLOGICAL CHARACTERISTIC Tkachenko P.I., Starchenko I.I., Bilokon S.O., Gurzhiy O.V., Mykytenko V.V., Bilokon N.P.
Morphological features of osteoclastomas have been studied on 26 specimens made from the postoperative material by the staff of the Department of Pathological Anatomy with autopsy according to conventional techniques. The observations showed that osteoclastomas were often diagnosed in boys of junior and senior school age. To define the onset of the tumor development was quite difficult due to asymptomatic, slow and imperceptible nature of its growth. At the same time the complaints of patients differed slightly depending on the localization and the period of the tumors' onset, mostly regarding the occurrence of asymmetry of the face, growing slowly. Sometimes it was accompanied by painful feelings and signs of dilatation of venous vascular system of the mucosa.
Key words: children, osteoclastoma, jawbones.
Pe^roeHT ABeraKOB ^.C.
УДК 618.36 : 618.5
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ПЛАЦЕНТИ У ПОРОД1ЛЬ ПРИ СЛАБКОСТ1 ПОЛОГОВО1
Д1ЯЛЬНОСТ1
В статп представлен морфолопчш особливост плаценти у жшок, пологи яких ускладнилися слабюстю пологово! дiяльностi в порiвняннi i3 випадками нормального nepe6iry полопв.
IGii040Bi слова: слабисть пологово! д1яльностц неускладнена ваптшсть i пологи, плацента.
Пологи - це складний ф1з1олог1чний процес, який виникае i закшчуеться при взаемодп багатьох систем оргашзму. Важливим компонентом вивчення системи «мати-плацента-плщ» е морфолопчне дослщження плаценти. Морфолопя плаценти являе собою актуальну проблему як ктшчно! так i теоретично! медицини. Як вщомо, шд час ваптносп формуеться бюлопчна система «мати-плацента-плiд». Нормальне функцiонування вшх компонентiв системи при слабкостi пологово! дiяльностi (СПД) характеризуе стан плоду та новонародженого.
Слщ зазначити, що наприкшщ вагiтностi майже завжди наступають дистрофiчнi змiни в плацентi. Ц змiни можуть бути значними при СПД, нерщко призводить до гшоксп плода. Крiм того, по структурi плаценти можливо оцiнити й !! функцiю.
Метою роботи було визначити морфолопчш особливост плаценти при СПД.
Матерiал та методи дослiдження. Проведено макро- i мiкро- морфологiчне дослщження 50 плацент вiд пологiв зi СПД. Контролем слугували 30 плацент вщ неускладнено! вагiтностi та полопв (НВЛ). Плаценти вивчали методами органометрп та морфометрп, використовувались макро- i мiкроскопiчне дослiдження плаценти. Гiстохiмiчно визначали рибонуклеопроте!ди (реакцiею Браше), дезоксирибонуклеопроте!ди - реакщею Фельгена-Россенбека. Матерiал (кусочки плацент) фшсували 10% нейтральним формалiном. П1сля проводки i заливки в целощин-парафiн виготовлялися гiстотопографiчнi серiйнi зрiзи. Зрiзи фарбували гематоксилiном i еозином, ткрофуксином за Ван-Гiзоном та Маллорь
Результати дослiдження та ix обговорення. Отримаш нами результати свiдчили, що товщина плаценти при СПД i плацентацi! в верхнiх вiддiлах матки склала 2,4+0,1х10_2 м, а в нижшх вiддiлах - 1,8+-0,1х10" 2 м (p<0,001). При НВiП вщповщно: 2,1+0,1"2м i 2,3+-0,2х10" 2 м (p<0,05). При цьому товщина плаценти при СПД в порiвняннi з НВЛ була менше на 16,6% та 27,7% вщповщно при локалiзацi! !! в верхнiх i нижшх вщдшах матки (p<0,01 та p<0,05).
При мiкроскопiчному дослiдженнi плацент при СПД в порiвняннi з плацентами тсля НВiП виявлено морфофункцiональнi особливосп. При СПД в плацентi децидуальнш оболонцi були значнi дистрофiчнi змши децидуальних клiтин, визначалася очагова PAS - позитивна фiбрино!дна субстанцiя з тонкою, суцшьною полоскою фiбрино!да на межi з ворсинчастим
99
