CC BY
31
С. I. Кононенко уд к
старший викладач кафедри геодези,
картографи i кадастру, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна
М. В. Шемякш
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри геодези, картографИ' i кадастру, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: misha.uman@gmail.com
I. О. Удовенко
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри геодези, картографи i кадастру, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: udovenkotest@ex.ua
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА РОЗВИТОК КАРТОГРАФИ
Анотац'т. У статл подано сучасний стан картографи, проанал/'зовано вплив комп'ютерних технолопй (зокрема геотформацшних систем) на створення та експлуатац!ю, змшу зм!сгу, призначення / застосування картограф/чних матер/ал/в, розвиток картограф/чних cepeicie / служб. Висв/тлено перспективи розвитку картографи, створення, ведения / використання просторових карт, як кпючового елементу картографи майбутнього. Визначено сучасну роль карти, як специф/чного ¡нтерфейсу м'ж людиною / в'щомостями про м/сцев/сть, представленими у вигляд/ баз даних. Наведено технологи отримання тривимфних зображень та Ух застосування у картографи: оптична, анагл!ф1чна, полярощна, растрова, автостереоскоп/чна, паралакс-бар'ер, слльникового-матрична технолопя MASTERIMAGE з паралакс-бар'ером, лентикулярна, технолопя superD, Hals технолопя. Ключовг слова: картограф/я, технологи тривим/рного зображення, просторова карта.
С. И. Кононенко
старший преподаватель кафедры геодезии, картографии и кадастра, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина E-mail: ksi_me@i.ua М. В. Шемякин
Кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры геодезии, картографии и кадастра, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина E-mail: misha.uman@gmail.com И. О. Удовенко
Кандидат экономических наук, доцент кафедры геодезии, картографии и кадастра, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина E-mail: udovenkotest@ex.ua
ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА РАЗВИТИЕ КАРТОГРАФИИ
Аннотация. В статье подано современное состояние картографии, проанализировано влияние компьютерных технологий (в частности геоинформационных систем) на создание и эксплуатацию, изменение содержания, назначения и применения картографических материалов, развитие картографических сервисов и служб. Отражены перспективы развития картографии, создания, ведения и использования пространственных карт, как ключевого элемента картографии будущего. Определенно современную роль карты, как специфического интерфейса между человеком и сведениями о местности, представленными в виде баз данных. Приведены технологии получения трехмерных изображений и их применения в картографии: оптическая, анаглифичская, поляроидная, растровая, автостереоскопическая, параллакс-барьер, сотово-матричная технология MASTERIMAGE с параллактическим барьером, лентикулярная, технология superD, Hals технология.
Ключевые слова: картография, технологии трехмерного изображения, пространственная карта. S. Kononenko
Senior Lecturer of the Department of Geodesy, Cartography and Cadastre, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine
E-mail: ksi_me@i.ua M. Shemyakin
PhD of Agricultural Sciences, Assistant Professor of the Department of Geodesy, Cartography and Cadastre, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine E-mail: misha.uman@gmail.com I. Udovenko
PhD in Economics Sciences, Assistant Professor of the Department of Geodesy, Cartography and Cadastre, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine E-mail: udovenkotest@ex.ua
№2, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
FEATURES OF THE INFLUENCE OF CURRENT TECHNOLOGY ON THE DEVELOPMENT OF THE CARTOGRAPHY
Abstract. In the article the modern state of cartography is given and it is analysed influence of computer technologies (in particular geographic information systems) on creation, exploitation and also on the change of maintenance, setting and application of cartographic materials, development of cartographic services. The authors outlined the prospects for the development of cartography, creation, management and use of spatial maps as a key element of mapping the future. In the research identified the current role of the map, as a specific interface between the person and the information about the area, presented in the form of databases. The researchers presented the technologies of obtaining three-dimensional images and their application in cartography: optical, anaglyphic, polaroid, raster, autostereoscopic, parallax barrier, cellular-matrix technology MASTERIMAG'E with parallax barrier, lenticular, super D technology, Hals technology. Key words: cartography, three-dimensional image technology, spatial map.
У сучаснш картографи назршають змши, обумовлеш тим, що традицшш пласю картографнш зображення вщстають за яюстю \ ¡нформатившстю вщ сучасних Г1С-продуктш. Який же шлях розвитку обере картографы в майбутньому?
Як вщомо, карта це - образно-знакова модель дшсносп, яка е математично визначеним, зменшеним, генерал1зованим зображенням поверхш Земл1, ¡ншого небесного тша або космнного простору, що показуе розташоваш або спроектоваш на них об'екти у прийнятш систем! умовних знаюв [1].
Розвиток картографи на сучасному ршш виявив деяю особливосп, обумовлеш якнайширшим використан-ням комп'ютерних технологш не тшьки при створенш, але й при експлуатаци картографнних матер1алш [2]. Картографнна продукцт ор1ентована вже не тшьки на галузев1 \ вузькоспец1альш потреби, а \ на найр1зномаштшии потреби суб'ектш господарювання \ широких верств населения. 1люстрацт тому - велика кшьюсть Г1С-програм, яю розробляються в уах галузях народного господарства, включаючи не тшьки виробнич1, а й сервюш напрямки.
У зв'язку з цим виникае велика кшьюсть картографн-них сервюв \ служб, в тому числ1 \ в мереж1 1нтернет, яю ¡статно розширили перелк послуг з доступу до картографтноТ ¡нформаци за допомогою картографнних зображень. Почали розвиватися нов1 технолог1чн1 напрямки - мобшьна картограф1я, тривимфна, динам1чна, мультимед1йна картограф1я.
Проводяться дослщження \ розробки в напрямку ство-
рення територ1альних ¡нтегрованих ¡нформац1йних се-редовищ (електронного геопропростору), проявляеться тенденцЫ переходу до систем web-ГIC на основ1 хмарних технолог1й.
Анал1зуючи можлив1 тенденци розвитку картографИ', доц1льно виходити ¡3 загальноТ тенденцИ' до розвитку \ застосування таких наукоемних напрямш, як створення \ використання квантових комп'ютерш, систем штучного ¡нтелекту, систем, здатних до тривалого самокерування, саморегулювання, самонастроювання, «ремонту» \ розвитку з мш1мальною участю або взагал1 без втручання людини [3]. На цш основ1 вже можна досить впевнено сформулювати найбшьш важлив1 стратепчн1 напрямки дш в област1 розвитку картографи.
На черз1 розвиток технологи' створення, ведения \ використання просторових карт, яю повинш стати клю-човим елементом картографи майбутнього. Нов1 техшчш можливост1 у сфер1 збору первинноТ гео1нформацИ' (ска-нери, л1дари, радари аеро- \ наземного базування) здатш вже сьогодш забезпечити оперативне отримання тривимфних даних на потр1бну територ1ю з дуже високою точн1стю (рис.1) [5, 6].
Р1зномаштш покажчики в режим1 он-лайн можуть передавати ¡нформац1ю про динам1чн1 об'екти прямо в Г1С-середовище, що не т1льки дае можливють огля-ду динам1чного процесу або слщкування за рухомим об'ектом, а й вщкривае шлях до передбачення розвитку процесу/явища.
Використовуючи таке тривимфне цифрове середови-ще картографнноТ в1ртуально1' реальносл, користувач1
KocmÍ4hí зн1мапьн1 системи
FloeimpHHi
зшмальн'/
системи
Наземт зшмальн! системи
Рис. 1. Способи базування сучасних зшмальних систем
зможуть отримати картографнш модел1 об'ектш/явищ у будь-якому ракура, як у статиц1, так \ у динамМ (рис. 2).
Таким чином, карта, як ¡нженерний об'ект \ картографы, як наука про карти в и традицшному визначенш, не справляються ¡з потоком ново!' ¡нформаци \ не вщповщають вимогам сучасносп.
Перспективи розвитку картографи це - реал1зацт мшдисциплшарноТ дтльносп щодо створення та обслуго-вування електронного (вфтуального) геошформацшного простору як складовоТ частини державних програм ¡нформатизаци суспшьства \ модершзацп економки. Зазначеш напрямки обумовлено появою перед науками про Землю принципово ново!' науковоТ та практично! задач1 - розроблення \ створення просторового ¡нтегрованого ¡нформацшно-комушкацшного середови-ща, яке забезпечить ва потреби держави, суспшьства \ окремих громадян в ¡нформаци про Землю, земельну дшянку, окрем1 об'екти або явища на нш [4]. Використання такого геошформацшного середовища може бути засноване, наприклад, на принципах хмарноТ технологи.
Графнш картографнш символи - умовш знаки, все рщше слугують первинним джерелом ¡нформаци, а все часпше забезпечують просторову в1зуал1зац1ю баз атрибутивних даних. На сучасному ршш розвитку геошформацшних технологш картографнний умовний знак ¡з единого \ вичерпного джерела ¡нформаци про об'ект/явище поступово перетворюеться на «дорогов-каз», або для комп'ютерних технологш «ярлик» - по-значку, за якою можна отримати повну ¡нформац1ю про об'ект/явище. Тому в перспектив! неважко спрогнозувати спрощення накреслення умовних знаюв \ тдвищення ви-мог до ¡нформацшноТ емносп атрибуте графнного еле-менту карти.
Сьогодш все бшьше картографнних продуктш у мереж1 1нтернет виконуються у вигляд1 реальних зобра-жень (рис. 2), а не умовних знаюв. Умовш знаки на таких геозображеннях слугують лише для видшення бажаного оператора об'екта \ виведення його характеристики.
Не слщ випускати з уваги \ можливосп побудо-ви просторових картографнних зображень за принципом голографп. У такому випадку саме поняття «картографнний умовний знак» втрачае сенс. Його мюце займуть об'емш зображення об'екта/явища, що можуть масштабуватися користувачем.
При використанш такого напрямку вщтворення мюцевосп майже вщпаде необхщшсть у картографннш генерал1зацп, бо и замшить геометрична генерал1зацт при масштабуванш (значному зменшенш) об'екта.
Одшею з найгострших проблем картографи е необхщшсть «розвертати» сфероТд у площину. При цьо-му математична картографы використовуе р1зномаштш пщходи, яю називають «картографнними проекцтми». Картографнна проекцт це - математично визначе-ний споаб вщображення поверхш земного елтсоТда на площиш, що встановлюе анал1тичну залежшсть м1ж географнними координатами точок елтсоТда та прямо-кутними координатами тих самих точок на площиш [7]. Будь яке картографнне проектування супроводжуеться помилками, що у картографи називаються «спотво-реннями». Використання тривимфних технологш дасть можливють якщо не повшстю усунути, то значно зменши-ти спотворення на картографнному 3-Р зображенш.
Сучасш тривимфш, або, як зараз часпше говорять «3-Р» технолог^' засноваш на властивосп штучного стерео-ефекту - вщчугп об'емносп (рельефносп) предмету, яке виникае при розгляданш площинного зображення [5, 6].
Розглянемо сучасш способи отримання таких тривимфних зображень. 1х можна класифкувати на приладов1 - т1, що засноваш на використанш спец1альних приладш - стереоскотв, або стереоскотчних окулярт, та автостереоскотчш - яю не вимагають додаткових приладш для отримання тривимфного зображення.
Приладов1 способи були розроблеш у XIX-XX ст. \ вимагають використання додаткових пристроТв.
Оптичний споаб - найстарший споаб отримання сте-реозображення, використовуе лшзов1, дзеркальш, або лшзово-дзеркальш стереоскопи [8]. Для отримання сте-реоефекта використовують два пласких зображення -стереопару зшмюв (рис. 3).
Анагл1фшний споаб - використовуе окуляри з1 св1тлофшьтрами-анагл1фами для кольорного кодування ¡нформаци [9]. Зображення стереопари теж мае бути дво-кольоровим - у кольорах анагл1фш (червоно-зелений) (рис. 4).
ПоляроТдш способи - використовують поляризац1ю св1тла. Зображення стереопар поляризуеться вщповщно скельцям окулярш користувача. Спочатку були розроблеш окуляри з лшшною поляризацию - верти-
а б в
Рис. 2. Сучасш тривим1рш зображення
(а - результат лазерного сканування, б - результат стереоскоп/чного зн/мання, в - векторне, змодельоване на комп'ютер/)
Рис. 3. Принцип оптичного (за допомогою стереоскошв) способу роздшення оптичних осей
кально-горизонтальною [10]. Але, при нахил1 голови ко-ристувача вщ вертикалу стереоефект пропадав. Сучасш поляроТднп окуляри працюють з коловою поляризацию св1тла, \ менш залежш вщ положения оператора (рис. 5).
Растровий або затворний споаб - з1 швидюстю 60 Гц поперемшно закриваеться/вщкриваеться л1вий/ правий зшмки стереопари, розташоваш так, щоб опе-
Рис. 4. Принцип анагл1ф1чного (через свп~лофшьтри-анагл1фи) способу роздшення оптичних осей
ратор бачив одним оком лише один зымок [11]. Спо-чатку перед очами оператора ставили механтний пристрш, що поперемшно вщкривав i закривав одне око. Сучасы растров! або затворш окуляри використовують технолопю змши прозорост1 пщ впливом електроструму, i можуть пщключатися до комп'ютера або через др1т, або по бездротовш технологи Bluetooth (рис. 6).
Рис. 5. Принцип поляроУдного способу роздшення оптичних осей
До автостереоскотчних способ1в вщносяться способи, яю не потребують окулярт або стереоскопт. Об'емне зо-браження побудоване зусиллям вол1 - коли оператор на-вмисне «дивиться за меж1 картинки», \ бачить тривимфне зображення. Звичайно, такий споаб не може бути вико-ристаний, як основа для техшчних ршень (рис. 7).
Рис. 6. Принцип растрового (затворного) способу роздшення оптичних осей
Технолопя паралакс-бар'ер працюе за рахунок вста-новленого перед екраном бар'еру (перегородки) в якому е вузью щтини. Ц1 щтини \ е паралакс-бар'ером. Через ц1 щтини глядач, який перебувае перед екраном, бачить одним оком певний набф тксел1в, а другим оком ¡нший набф тксел1в, зм1щений на величину середнього сЫзюлопчного паралаксу людини (рис. 8).
Рис. 7. Принцип автостереоскошчного (безприладо-вого) утворення об'емного зображення
Рис. 8. Принцип роздшення оптичних осей способом паралакс-барьеру
Разом з цим зображення на екрат шифруеться (кодуеться) таким чином, що л1вий ракурс зображення вщображаеться в ткселяхттьки для л1вого ока, а правий ракурс для правого ока. Бар'ери можуть бути лишними, або растровими [12].
Сттьникового-матрична технолопя MASTERIMAGE з паралакс-бар'ером (cell-matrix parallax barrier) являе собою паралакс-панель з фтьтрами rgb-типу, на яку накладаеться "швидка" паралакс-панель tn-типу у якосп паралакс-бар'еру.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№2, 2017
Отримаш у результат! цього комфки, що автоматично перемикаються, подшяють тксел1 для правого i лшого ока, мають велику яскрав1сгь завдяки ч1ткш поляризаци i збер1гають головну перевагу техшки бар'ерного пара-лакса - можливють перегляду тривимфноТ графки як у портретнш, так i у альбомнш оргёнтаци [13].
Особливосп лентикулярноТ технологи отриман-ня об'емного зображення досягаеться за допомогою технолог^' горизонтальних ткселш подвшноТ щшьносп HDDP (horizontally double-density pixel). Кожен тксель розбиваеться на два субтксел1 окремо для лтого i правого ока. Над кожним ткселем розташована спец1альна лшза - лентикула, що формуе д1аграму спрямованосп. Лентикулярна расгрова лшза е аркушем безбарвного пластика, одна 3i cropiH якого мкрорифлена. Таким чином, за рахунок розбиття ткселш на окрем1 тксел1 для кожного ока, i формуеться об'емне зображення [14]. Недолгом лентикулярних технолопй i паралакс-бар'еру е невелика глибина pi3KOCTi i зменшення якосп зображення об'емних предмете при 3MiHi кута, шд яким оператор дивиться на екран (рис. 9).
Технолопя superD, розроблена силами пекшськоТ компаниз однойменною назвою, це програмно-апаратний комплекс на основ! спец1альних рщкокристалнних рк-панелей, розм1ром 10-15 дюймш, що дають можливють переглядати тривимфне зображення. В основу superD покладена лентикулярна технолопя, але в доопрацьова-ному виглядк По cyTi, дисплей superD складаеться з ма-сиву субткселш, алгоритм вщображення яких накладено на 3d-CTpyKTypy екрану з урахуванням розташування го-лови i очей глядача.
Окрема дшянка субткселя прораховуеться з урахуванням ¡нтерполяци даних вщ вбудованоТ в дисплей веб-камери, на основ! даних про вщсташ м1ж субткселями i лшим краем лшзи, що накривае цей тксель, i тут же йде обробка ¡нформаци про ¡нтенсившсть кольорш цього субткселя.
Японська компашя NEC-technologies, представила нову вераю свого автостереоскотчного дисплея з ви-сокою щтьшстю горизонтально розм1щених ткселш (horizontally xtimes-density pixels) HXDP i можлив1сгю вщображення стереоскотчноТ картинки шд р1зними кута-ми для кшькох глядачш. Розроблений новий кольоровий рк-дисплей мае д1агональ 3,1 дюйма i роздшьну здатнють 427x240 ткселш. Вт дозволяе cnocrepira™ тривимфне зображення з шести р1знихточок огляду без необхщносп надягати окуляри. Особлив1сгь ново!'технологи полягае в тому, що, на вщмшу Bifl звичних лентикулярних дисплеТв, де шксел1 розмщеш в peiuiTui з ршним ¡нтервалом i з вертикальною opieHTauieio, в дисплеТ HXDP картинка формуеться з горизонтально-ор1ентованих rgb-ткселш, кожен з яких в свою чергу складаеться з трьох субткселш. У тдсумку виходить горизонтальна роздшьна здатшсть у цнсть pa3iB бшьш щшьна, жж у звичайних лентикулярних MOHiTOpax [8, 10, 15].
Уа лентикулярж технологи вимагають додатковоТ
програмноТ обробки зображень.
Hals технолопя - лист пластику, покритий рядами круглих (краплепод1бних) мкролшз (ix диметр -частки мт1метра), що наносяться за запатентованою технологию на лицьову сторону можтора. Для кращо-го розумшня уточнимо: на звичайному лентикулярному пластид лшзи мають форму довгих цилшдрш. Мкролшзи розташовуються впорядковано i особливим чином залом-люють зображення, яке повинно складатися з невеликих повторюваних елементш, також об'еднаних у групи. Змшюючи кут повороту рядш лшз щодо рядш малюнкш, можна домагатися змши розмфу ocraHHix, мшяти «глиби-ну» зображення. Таким чином досягаеться Зd-eфeкт без додаткових оптичних пристроТв.
Значна вщмша вщ звичайних лентикулярних зображень полягае в тому, що Зd-eфeкт пом1тний при погляд1 гмд будь-яким кутом. Технолопя Hals не вимагае якихось особливих cnocoöiB фотозжмання або пщготовки зображень [8, 15].
Не зважаючи на тенденцп у розвитку процесш комп'ютерноТ обробки просторовоТ ¡нформаци, карта продовжуе здшснювати свою роль - роль специфнного ¡нтерфейсу м1ж людиною i вщомостями про мюцевють, представленими у вигляд1 баз даних.
Вищевикладене дозволяе зробити прогноз, що карта майбутнього це - тривимфне зображення MicueeocTi, у ЯКОМу yMOBHi ЗНаКИ ВИКОрИСТОВуЮТЬСЯ ТШЬКИ TOfli, коли необхщно виявити, позначити об'ект, або вста-новити його характеристику. На такш KapTi практично вщсутня картографнна генерал1зацт, яка замшена масштабуванням. Любий об'ект карти може бути видшеним i вщмасштабованим за бажанням корисгува-ча, що дозволить розглянути, а при noTpeöi i вимфяти будь-яю його детал1 або характеристики. Операцп з таким картографнним зображенням не вимагатимуть ви-користання додаткових пристроТв або обладнання. Yci необхщж Mipn, шкали i лнильники можуть бути вбудоваш у оснащения карти, на кшталт сучасних лшшних масштабш i шкал закладень, i будуть викликатися кори-стувачем по Mipi необхщносп.
.ГПтература
1. Карпик А.П. Электронное геопространство - сущность и концептуальные основы // Геодезия и картография. 2009. № 5. С. 41-44.
2. Козаченко T.I., Пархоменко П.О., Молочко A.M. Картографтне моделю-вання. ВЫниця: Антек-У, 1999. 328 с.
3. Лисицкий Д.В. Перспективы развития картографии: от системы «Цифровая земля» к системе виртуальной геореальности // Вестник СГГА. 2013. Вып. 2 (22). С. 8-16.
4. Лисицкий Д.В., Кацко С.Ю. Изменение роли картографических изображений в процессе формирования единого электронного геопространства // Из-ввестия вузов. Геодезия и аэрофотосъемка. 2012. № 2/1. С. 156-161.
5. Назаров A.C. Фотограмметрия. Минск: ТетраСистемс, 2006. 368 с.
6. Оробинский, B.C. Основы аэрофотогеодезии. Владимир: Издательство Владимирского государственного университета, 2005. 72 с.
7. Салищев К.А., Гедымин A.B. Картография. Москва: Географгиз, 1985.408 с.
8. Активное и пассивное 3D, способы получения объёмного изображения. URL: http://rem-tv.net/publ/4-1 -0-43.
9. Каблов E. Шестой технологический уклад // Наука и жизнь. 2010. №4. URL: http: // www.nkj.ru/archive/articles/17800.
10. Голубев А. В мире поляризованного света // Наука и жизнь № 5. 2008.
Рис. 9. Роздшення оптичних осей лентикулярними технолопя ми
URL: https://www.nkj.ru/archive/articles/13930/
11. Романченко В. ЗР-технология с применением активных затворных очков. URL: https://3dnews.ru/586586/page-4.html.
12. Параллаксный барьер - 3D без очков // Вокруг 3D. URL: http://vokrug3d. ru/tehnologii/pa rallaksnyi-barer-3d-bez-och kov.html
13. Романченко В. Сотово-матричная технология Masterlmage 3D с парал-лаксным барьером. URL: https://3dnews.ru/629875/page-2.html
14. Наймушин А., Горюнов Г. Стереоскопическое изображение в промышленной электронике, или несколько слов о применении 3D TFT-панелей // Компоненты и технологии. 2012. № 9. С. 30. URL: https://www.eltech.spb.ru/ ckfinder/userfiles/files/cTaTbfl%20h^MyLiJHHa.pdf.
15. Романченко В. Стереоскопия без очков: проблемы и решения. URL: https://3dnews.ru/629875/page-2.html.
Literatura:
1. Karpyk А.Р. Elektronnoe heoprostranstvo - sushchnost у kontseptualnye osnovy // Heodezyia y kartohrafyia. 2009. # 5. S. 41-44.
2. Kozachenko T.I., Parkhomenko P.O., Molochko A.M. Kartohrafichne modeliuvannia. Vinnytsia: Antek-U, 1999. 328 s.
3. Lysytskyi D.V. Perspektyvy razvytyia kartohrafyy: ot systemy «Tsyfrovaia zemlia» ksysteme vyrtualnoi heorealnosty//Vestnyk SHHA. 2013. Vyp. 2 (22). S. 8-16.
4. Lysytskyi D.V., Katsko S.Yu. Yzmenenye roly kartohrafycheskykh yzobrazhenyi
v protsesse formyrovanyia edynoho elektronnoho heoprostranstva // Yzvvestyia vuzov. Heodezyia y aerofotos"emka. 2012. # 2/1. S. 156-161.
5. Nazarov A.S. Fotohrammetryia. Mynsk: TetraSystems, 2006. 368 s.
6. Orobynskyi, V.S. Osnovy aerofotoheodezyy. Vladymyr: Yzdatelstvo Vladymyrskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 2005. 72 s.
7. Salyshchev K.A., Hedymyn A.V. Kartohrafyia. Moskva: Heohrafhyz, 1985. 408 s.
8. Aktyvnoe y passyvnoe 3D, sposoby poluchenyia ob"emnoho yzobrazhenyia. URL: http://rem-tv.net/publ/4-l-0-43.
9. Kablov E. Shestoi tekhnolohycheskyi uklad // Nauka y zhyzn. 2010. #4. URL: http: // www.nkj.ru/archive/articles/17800.
10. Holubev A. V myre poliaryzovannoho sveta // Nauka y zhyzn # 5. 2008. URL: https://www.nkj.ru/archive/articles/13930/
11. Romanchenko V. 3D-tekhnolohyia s prymenenyem aktyvnykh zatvornykh ochkov. URL: https://3dnews.ru/586586/page-4.html.
12. Parallaksnyi barer - 3D bez ochkov // Vokruh 3D. URL: http://vokrug3d.ru/ tehnologii/pa rallaksnyi-barer-3d-bez-ochkov.html
13. Romanchenko V. Sotovo-matrychnaia tekhnolohyia Masterlmage 3D s parallaksnym barerom. URL: https://3dnews.ru/629875/page-2.html
14. Naimushyn A., Horiunov H. Stereoskopycheskoe yzobrazhenye v promyshlennoi elektronyke, yly neskolko slov o prymenenyy 3D TFT-panelei // Komponenty y tekhnolohyy. 2012. # 9. S. 30. URL: https://www.eltech.spb.ru/ ckfinder/userfiles/files/statia%20Naimushyna.pdf.
15. Romanchenko V. Stereoskopyia bez ochkov: problemy y reshenyia. URL: https://3dnews.ru/629875/page-2.html.
€. П. КОПИЛОВ удк 579.264:631.461:633.12
доктор бюл. наук, старший науковий сгпвроб1тник, 1нститут стьськогосподарськоТ мкробюлоги та агропромислового виробництва НААН
А. С. Кислинська
асгпрант, провщний мкробюлог, 1нститут альськогосподарськоТ мкробюлогм та агропромислового виробництва НААН
ФОРМУВАННЯ М1КОЦЕНОЗУ KOPEHEBOÍ ЗОНИ ГРЕЧКИ П0С1ВН01 ЗА ДП САПРОТРОФНОГО ГРИБА
CHAETOMIUM COCHLIODES
Анотацт. Вивчено кшьк/'сний i як/'сний склад гриб/'в чорноземного вилугованого слабоглеюватого легкосуглинкового грунту на селi кореневоТ зони гречки nociBHOí та дослщжено вплив на м/'коценоз кореневоТ зони гриба-антогон1ста Chaetomium cochliodes 3250 Palliser. Всгановлено, що в едафосферi траплялися представники 14, в ризосферi - 8 род/'в MiKpoMiueriB, з поверхнi корен/'в було видшено гриби род/'в Rhizopus Ehrenb. (1,9%), Tríchoderma Pers (33,6%) та Penicillium Link (43,9%). За використання С. cochliodes 3250 для передпоавно)' обробки наа'ння гречки спостер/'галось iстотне зниження ктькосл представниюв род/'в Fusarium Link, Bipolaris Shoemaker, Alternaría Nees, Aspergillus Tiegh., Cladosporium Corda, якi можуть викпикати симптоми кореневих хвороб рослин гречки. Ключов'г слова: м/коценоз, антагон/'ст, гречка поавна, С. cochliodes 3250.
Е. П. Копылов
доктор биол. наук, старший научный сотрудник, Институт сельскохозяйственной микробиологии и агропромышленного производства НААН А. С. Кислинская
аспирант, ведущий микробиолог, Институт сельскохозяйственной микробиологии и агропромышленного производства НААН
ФОРМИРОВАНИЕ МИКОЦЕНОЗА КОРНЕВОЙ ЗОНЫ ГРЕЧКИ ПОСЕВНОЙ ПОД ВЛИЯНИЕМ САПРОТРОФНОГО ГРИБА CHAETOMIUM COCHLIODES
Аннотация. Изучен количественный и качественный состав грибов черноземной выщелоченной слабоглеювой легкосуглинковой почвы на лессе корневой зоны гречки посевной и исследовано влияние на микоценоз корневой зоны гриба-антагониста Chaetomium cochliodes 3250 Palliser. Установлено, что в эдафосфере встречались представители 14, в ризосфере - 8 родов, с поверхности корней были выделены представители родов Rhizopus Ehrenb. (1,9%), Tríchoderma Pers (33,6%) и Penicillium Link (43,9%). При использовании С. cochliodes 3250'для предпосевной обработки семян гречки наблюдалось существенное снижение числа представителей родов Fusarium Link, Bipolaris Shoemaker, Alternaría Nees, Aspergillus Tiegh., Cladosporium Corda, которые могут вызывать симптомы корневых болезней растений гречки. Ключевые слова: м/'коценоз, антагонист, гречка поавна, С. cochliodes 3250. Е. P. Kopilov
Doctor of Biological Sciences, Institute of Agricultural Microbiology and Agro-Industrial Production of NAAS A. S. Kyslynska
Postgraduate Student, Institute of Agricultural Microbiology and Agro-Industrial Production of NAAS
THE INFLUENCE OF SAPROTROPHIC MOLD CHAETOMIUM COCHLIODES ON MYCOCENOSIS IN
BUCKWHEAT ROOT ZONE
Abstract. The quantitative and qualitative mold composition in buckwheat root zone on leached sluggish light-sagged chernozem soil on loess was investigated and the influence of mold-antagonist Chaetomium cochliodes 3250 Palliser on mycocenosis of buckwheat root zone had been explored. There were 14 genus representatives isolated from the aisle of the
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2017
