1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК636.017:611 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Г.1. Музика, канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. В.Ф. Собченко, канд. с.-г. наук; мол. наук. ствроб. В.А. Вimенко, канд. бюл. наук; iнж.-дослiдникЛ.1. Марно -НДП Софивка" НД1НАН Украти;
ст. викл. О.П. Тисячний, канд. с.-г. наук - Уманський НУ садiвницmва
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ПОШКОДЖЕННЯ VISCUMALBUM L. ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ В 1СТОРИЧН1Й ЧАСТИН1 ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА"
Визначено стутнь пошкодження дерев Viscum album в юторичнш частиш парку (28 квартал). Запропоновано 7-бальш шкали для визначення ступеня пошкоджень Viscum album стовбурiв i крони деревних рослин. Запропоновано коефщ1ент комплексно! ощнки пошкодження деревних рослин Viscum album.
Ключов1 слова: деревш насадження, Viscum album, ощнка пошкоджень, коефь цieнт оцiнки.
Вступ. Нащональний дендропарк "Софивка" НАН Укра!ни вважають одним i3 найпрекрасшших парюв не тшьки в Укра!ш, а й далеко за и межами. Упродовж двох столпъ "Софивка" радуе в1дв1дувач1в не лише парковими ма-тер1ал1зованими спорудами, але й великим р1зномашттям рослин, з1браних та умшо поеднаних у паркових композищях. Найбшьшу красу i велич парку на-дають вiковi деревнi насадження, якi е вщлунням далеких мiльйонолiть. Одне з головних завдань науково! роботи полягае у забезпеченш збереження вжо-вих дерев для нащадюв. Щоб усшшно виконати поставлене завдання, необ-хщно здiйснити комплексну оцiнку всiх насаджень парку на предмет пошкодження шюдниками та ураження хворобами. Так, основною загрозою для деревних рослин е швидке поширення омели бшо! (Viscum album L.). Вона па-разитуе на гiлках багатьох видiв рослин, видiляеться серед рослин-паразш!в значно бiльшою шкiдливiстю, нiж багато шших кореневих паразитiв.
Мета роботи - здшснити комплексну оцiнку пошкоджень омелою бь лою вiкових деревних насаджень в юторичнш частинi дендропарку "Софивка" - НД1 НАН Укра!ни.
Методи i методики. Упродовж останнiх рокiв у паркових насаджен-нях iнтенсивно зростають обсяги виконання саштарно-оздоровчих робiт з метою запоб^ання розвитковi патологiчних процесiв у насадженнях, зменшен-ня шкоди, що завдаеться патогенними органiзмами та стихшними природни-ми явищами або техногенними впливами. Для професшного виконання таких робгг потрiбно мати методичнi вказiвки, якi б дали змогу ощнити санiтарний стан паркових деревостанiв та розробити проект заходiв щодо його полш-шення. У цьому питанш заслуговуе на увагу 5-бальна шкала ощнки стану деревних рослин у вуличних насадженнях вражених омелою, яку запропонува-ли А.1. Кузнецов, Ф.М., Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук та М.1. Шу-
мик [1]. Проте ця методика для паркових насаджень не враховуе Bcix чинни-юв впливу. Тому, ми запропонували оцiнювати пошкодження вiкових дерев-них насаджень, вражених омелою, за двома 7-бальними шкалами та КОПО (коефщентом комплексно! оцшки пошкоджених омелою рослин).
Об'ектом дослiдження е вiковi деревш насадження парку.
Обгрунтування результатiв дослвдження. Омела бiла (Viscum album) е обл^атний паразит i3 життевим циклом 4-6 роюв. Крiпильна система омели разом i3 кортикальними прожилками е ендоф^ною системою. Часто ендофгг-на система може досягати ашкально! меристеми, утворюючи новi вщгалужен-ня паразита. Таке явище названо системною шфекщею. Омела мае свою хло-рофшоносну систему, що дае змогу !й частково бути незалежною вiд хазя1на, на якому вона оселилась. Розмножуеться омела шляхом проростання насшня. Першi фази и розвитку вiдбуваються дуже повiльно. Стебло i пагони почина-ють розвиватися тiльки через кшька рокiв. Але як тiльки вони з'являються, то розвиток пришвидшуеться. У перший рж пiсля проростання насшня, виростае папн омели довжиною до 7 см. Наступного року папн розгалужуеться i дося-гае 20 см, утворюючи кулясту форму, а на третш рж - вже звичайний куляс-тий "кущ" омели до 30 см в дiаметрi. За достатнього вмюту поживних речо-вин, вiн формуе розкiшнi кушд. Згодом на "кореневш" системi з'являються до-датковi бруньки, якi проростають назовш i розвиваються в новi кущi омели.
Омела бiла е рослиною-паразитом з широкою вибiрною здатшстю. Паразитуе вона головним чином на тополях, липах, кленах, акаци бшш, гло-дi, вербi, осицi. Появилася на сосш, ясенi, дубi та багатьох шших деревних i кущових породах [2]. Поширюеться омела завдяки розповсюдженню насшня птахами, переважно дроздом-деребою, дроздом-горобинником та омелюхом.
Перше повщомлення про масове ураження дуба в дубових насаджен-нях, розташованих на схщ вщ Сiгнаха в Грузи, з'явилося в 1912 р. [3]. Д. Ла-рюнов [4] бачив омелу на дубi в райош станци Бородянка пiд Киевом. На околицях Киева омелу знаходили на таких екзотах: ясеш зеленому, бархат амурському, горiховi сiрому, кленi срiблястому та iнших породах [3, 5, 6].
За результатами наших дослщжень, ми подаемо список рослин-госпо-дарiв, якi уражуються омелою бiлою в юторичнш частинi дендропарку "Со-фивка" (табл. 1).
Табл. 1. СписокpomuH^ocnodapie, як уражуються Viscum album в жторичнш
частит дендропарку "СофИ'вка" (2009р.)
№ з/п Украшська назва рослини ^aTHHCbKa Ha3Ba pochhhh
1 Клен гостролистий Acer platanoides
2 Клен польовий Acer campestre
3 Клен гостролистий "Шведлера" Acer platanoides "Schwedleri"
3 Тополя бша Populus alba
4 Осика Populus tremula
5 Верба бша Salix alba
6 Ясен звичайний Fraxinus excelcior
7 Глвд одноматочковий Grataegus monogina
8 Липа серцевидна Tilia cordata
9 Липа американська Tilia americana
Аналiз табл. 1 CBÍ,a4mb, що в юторичнш частинi парка омелою бiлою уражаються - Acerplatanoides, Acer campestre, Acerplatanoides "Schwedleri",
Populus alba, Populus tremula, Salix alba, Fraxinus excelcior, Grataegus monogina, Tilia cordata, Tilia americana. Масового характеру набули пошкодження омелою Acer platanoides, Acer campestre, Populus alba, Populus tremula, Salix alba, Fraxinus excelcior, Tilia cordata. Шд час обстеження насаджень в юторичнш частит парку нашу увагу привернула рiзноманiтна стушнь ура-ження деревних рослин омели:
• часткове, середне, масове ураження крони;
• часткове середне i масове ураження стовбура та скелетних гшок;
• ураження, як штотно попршують декоративтсть окремих рослин, окремих куртин та масивiв загалом.
Вивчивши лiтературнi джерела з цього питання, ми розглянули 5-бальну шкалу оцiнки деревних рослин, вражених омелою, яку запропонували С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук М.1. Шумик [1]:
• 5 бал1в - непошкоджет;
• 4 бали - мало пошкоджет (дерева, крона яких вражена не б^ше нiж на 2025 % - до 5 шт.;
• 3 бали - середньо! пошкоджуваност (дерева, крона яких вражена на 3050 % - ввд 6 до 15 шт.;
• 2 бали - сильно пошкоджет (дерева, крона яких вражена ввд 60 до 80 % - ввд 16 до 24 шт.;
• 1 бал - дуже сильно пошкоджет (дерева, крона яких вражена ввд 90 до 100 % - 25 i бшьше шт.
У зв'язку з цим виникае потреба у здшсненш комплексно! ощнки пошкоджень омелою бшою паркових насаджень в юторичнш частит дендропар-ку "Софивка" НАН Украши. Проаналiзувавши запропоновану цими авторами шкалу, ми виршили подати сво! шкали ощнки пошкоджень деревних рослин Viscum album, за допомогою яких можна детальшше визначити характер та стушнь пошкоджень дерев цим нашвпаразитом. Стушнь пошкодження омелою бшою крони деревами пропонуемо визначати за 7-бальною шкалою:
• 1 бал - непошкоджет дерева;
• 2 бали - умовно пошкоджет (поблизу зростае дерево-господар того самого виду i вшу, яке середньо, сильно або дуже пошкоджене Viscum album);
• 3 бали - мало пошкоджет (дерева, вражетсть крони яких становить 2025 % - до 5 "кушдв" омели на однш рослит);
• 4 бали - середньо пошкоджет (дерева, вражетсть крони яких становить 30-50 % - ввд 6 до 15 "кушдв" омели на однш рослит);
• 5 бал1в - сильно пошкоджет (дерева, вражетсть крони яких становить 6080 % - ввд 16 до 24 "кушдв" омели на однш рослит);
• 6 бал1в - дуже сильно пошкоджет (дерева, вражетсть крони яких становить 90-100 % - ввд 25 i бшьше "кушдв" омели на однш рослит);
• 7 бал1в - суховершитсть (наявтсть сухих гшок по периметру крони, та вси-хання верхiвки, разом з масовим враженням крони омелою, що призводить до прогнозованого ввдмирання пошкоджених дерев).
Отримаш результати з визначення ступеня пошкодження омелою 6í-лою крони деревних насаджень в кварталi № 28 наведено в табл. 2.
Аналiз табл. 2 свщчить, що найбiльшого пошкодження омелою в 28 кварталi парку зазнали таю породи: Acer platanoides, Acer campestre, Fraxinus excelcior. Тому для визначення пошкоджень CTOB6ypÍB та скелетних гшок деревних рослин омелою нами пропонуеться 7-бальна шкала:
1 бал (незначною м1рою уражет стовбур та скелетт плки в середнш частит крони - ввд 1до 5 "кушдв" омели);
2 бали (незначною м1рою уражет стовбур та скелетт гшки в нижнш частит крони - ввд 1 до 5 "кушдв" омели);
3 бали (середньо уражет стовбур та скелетт плки в середнш частит крони - ввд 6 до 10 "кушдв" омели);
4 бали середньо уражет стовбур та скелетт гшки в нижнш частит крони -ввд 6 до 10 "кушдв" омели);
5 бал1в (сильно уражет стовбур та скелетт плки в середнш частит крони -ввд 11 i бшьше "кушдв" омели);
6 бал1в (сильно уражет стовбур та скелетт гшки в нижнш частит крони -ввд 11 i бшьше "кушдв" омели);
7 бал1в (дуже сильно уражет стовбур та скелетт плки в середнш та нижнш частит крони) - ввд 11 i б^ше "кушдв" омели.
Табл. 2. Стумнь пошкодження крони деревних рослин Viscum album в 28 квартал Нацюнального дендрологiчного парку "СофИ'вка" (2009р.)
№ кв. № вид. № рос-лини Ha3Ba poc^HHH Пошкодження рослин, бал
1 2 3 4 5
28 1 1 Fraxinus excelcior 3
28 1 2 Acer platanoides 4
28 1 3 Fraxinus excelcior "Pendula" 1
28 1 4 Tilia cordata 2
28 1 5 Acer platanoides 2
28 1 6 Tilia cordata 3
28 1 7 Acer platanoides 4
28 1 8 Fraxinus excelcior 2
28 1 9 Fraxinus excelcior 2
28 1 10 Acer platanoides 3
28 1 11 Fraxinus excelcior 2
28 1 12 Fraxinus excelcior 2
28 1 13 Fraxinus excelcior 2
28 1 14 Fraxinus excelcior 1
28 1 15 Fraxinus excelcior 1
28 2 16 Picea abies 1
28 2 17 Acer campestre 4
28 2 18 Aesculus hippocastanum 1
28 2 19 Acer platanoides 3
28 2 20 Acer platanoides 4
28 2 21 Acer platanoides 2
28 2 22 Acer platanoides 3
28 2 23 Acer campestre 4
28 2 24 Acer campestre 3
28 2 25 Acer platanoides 4
28 2 26 Acer platanoides 3
28 2 27 Acer platanoides 3
1 2 3 4 З
2B 2 2B Tilia cordata 1
2B 2 29 Aesculus hipocastanum 1
2B 3 30 Juniperus virginiana 1
2B 3 31 Juniperus virginiana 1
2B 3 32 Tilia cordata 1
2B 3 33 Acer platanoides 3
2B 3 34 Acer platanoides 4
2B 3 ЗЗ Acer platanoides 3
2B 3 Зб Acer platanoides 3
2B 3 3? Populus alba 1
2B 3 3B Acer platanoides 4
2B 3 40 Acer platanoides 3
2B 3 41 Tilia cordata 3
2B 3 42 Acer platanoides 4
2B 3 43 Acer platanoides 3
2B 3 44 Acer platanoides З
2B 3 4З Quercus robur 1
2B 3 4б Acer platanoides 3
2B 3 4? Ulmus scabra 1
2B 3 4B Acer platanoides 3
2B 3 49 Acer platanoides 2
2B 3 З0 Acer platanoides 2
2B 3 З1 Acer platanoides 2
2B 3 З2 Fraxinus excelcior 1
2B 3 ЗЗ Picea abies 1
2B 3 З4 Picea abies 1
2B 3 ЗЗ Ulmus scabra 1
2B 3 Зб Acer platanoides 1
2B 3 З? Acer platanoides 1
2B 3 ЗВ Robinia pseudoacacia 1
2B 3 З9 Tilia cordata
2B 3 б0 Quercus robur 1
2B 3 б1 Quercus robur 1
2B 3 б2 Quercus rybra 1
2B 3 бЗ Fraxinus excelcior 1
2B 3 б4 Fraxinus excelcior 1
2B 3 б4-?1 Pseudotsuga menziesii 1
2B 3 ?2 Fraxinus excelcior 1
2B 3 ?З Fraxinus excelcior 1
2B 3 ?4 Fraxinus excelcior 1
2B 3 ?З Acer campestre 1
2B 3 ?б Acer campestre 1
2B 3 ?? Tilia cordata
2B 3 ?В Fraxinus excelcior 1
2B 3 ?9 Fraxinus excelcior 1
2B 3 80 Fraxinus excelcior 1
2B 3 81 Acer campestre 1
2B 3 82 Acer platanoides 2
2B 3 83 Acer platanoides 3
2B 3 84 Acer platanoides 4
2B 3 8З Acer platanoides 3
1 2 3 4 5
28 3 86 Fraxinus excelcior 4
28 3 87 Fraxinus excelcior 3
28 3 88 Tilia cordata 3
28 3 89 Carpinus betulus 1
28 4 90 Ulmus scabra 1
28 4 91-94 Acer campestre 1
28 4 95-100 Fraxinus excelcior 1
28 5 101 Juglans nigra 1
28 5 102 Aesculus hipocastanum 1
28 5 103 Picea abies 1
28 5 104 Picea abies 1
28 5 105 Aesculus carnea Hayne 1
28 5 106-109 Thuja ocidentalis 'Fastigiata' 1
28 5 110-125 Morus alba 'Pendula' 1
Зазначимо, що пошкодження скелетних гiлок та CTOB6ypÍB в дендро-парку трапляеться досить рщко. Це зумовлено особливiстю росту омели (на-самперед вона надае перевагу молодим гшкам, а в мiру розростання на пош-кодженому дерев^ лише надалi пошкоджуе його скелетш гiлки i стовбур). Для комплексного ощнювання ураження омелою деревних рослин ми пропо-нуемо коефщент комплексноИ оцшки пошкодження омелою, який можна розрахувати за формулою
Ккопо Пк + Пст + Псг,
де: Ккопо - коефщент комплексно! ощнки пошкоджень омелою; Пк - пошкодження крони; Пст - пошкодження стовбура; Псг - пошкодження скелетних гшок. На основi набраних башв рослини подiляють на:
• 12-14 балiв (дуже сильно уражет);
• 10-11 балiв (сильно уражет);
• 7-9 балiв (середньо уражет);
• 3-6 балiв (мало уражет);
• 1-2 бали (незначною мiрою ураженi).
Пiдставивши данi зi шкальних оцiнок пошкодження деревних рослин омелою бшою, котрi наведено вище, у формулу, отримуемо комплексну ощн-ку пошкодження дослiджувано! рослини цим нашвпаразитом.
Приклад 1) Tilia cordata, що зростае у 28 кварталi парку за ступенем пошкодження омелою бшою крони (за 7-бальною шкалою) ощнено в 3 бали, а за пошкодженням стовбура та скелетних гшок деревних рослин омелою (7-бальна шкала) - в один бал. До 3 балiв додаемо 1 i виходить 4 бали.
Ккопо = Пст + Псг = 3+1=4 (мало уражена);
Приклад 2) Acer platanoides - зростае у 28 кварталь
Ккопо = Пст + Псг = 4+3=7 (середньо уражений);
Приклад 3) Tilia americana - зростае у 22 кварталь
Ккопо =6+7=13 (дуже сильно уражена).
Висновки. 1. Встановлено видовий склад рослин-господарiв омели 6í-ло!, як зростають в юторичнш частиш парку: Acer platanoides, Acer platanoides "Schwedleri", Acer campestre, Populus alba, Populus tremula, Salix alba, Fraxinus excelcior, Crataegus monogina, Tilia cordata, Tilia americana.
2. Розроблено двi семибальнi шкали для здшснення в1зуально! оцiнки ступеня пошкодження омелою бшою деревних рослин: 1) шкала ступеня пош-кодження крони; 2) шкала ступеня пошкодження стовбура та скелетних гшок.
3. Запропоновано коефщент комплексно! ощнки пошкодження омелою бшою (Ккопо).
4. Визначено ступiнь пошкодження омелою бiлою деревних рослин в iсторичнiй частит дендропарку на прикладi 28 кварталу.
Лггература
1. Кузнецов С.1. Сучасний стан та шляхи оптим1заци зелених насаджень в Киев1 / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук, М.1. Шумик // 1нтродукщя i зеле-не будiвництво. - Бiла Церква, 2000. - С. 90-104.
2. Таран Н.Ю. Фiзiологiчне обгрунтування методiв профiлактики розповсюдження та боротьби з омелою бшою у люопаркових насадженнях / Н.Ю. Таран, Л.М. Бацманова, А О. Мелешко, В.З. Улинець, О.В. Лукаш. - К. : Вид-во "Ленвгг", 2007. - С. 8.
3. Виноградов Ш. Заметки об омеле / Ш. Виноградов, П. Никитин // Труды Ботанического сада Юрьевского ун-та. - 1912. - Т. Х. - С. 45.
4. Ларионов Л. Омела / Л. Ларионов // Сельское хозяйство и лесоводство. - 1912. - № 10. - С. 37-42.
5. Гейдеман Т.С. Определитель растений Молдавской ССР / Т.С. Гейдеман. - Кишинев : Изд-во АН СССР. - 1954. - С. 52.
6. Кохно М.А. До бюлогл омели / М.А. Кохно. - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - С. 32.
Шлапак В.П., Музыка Г.И., Собченко В.Ф., Витенко В.А., Марно Л.И., Тысячный О.П. Особенности определения степени повреждения Viscum album L. древесных насаждений в исторической части дендропарка "Софиевка" НАН Украины
Определена степень повреждения деревьев Viscum album в исторической части парка (28 квартал). Предложены 7-бальные шкалы для определения степени повреждений Viscum album стволов и кроны древесных растений. Предложен коэффициент комплексной оценки повреждения древесных растений Viscum album.
Ключевые слова: древесные насаждения, Viscum album, оценка повреждений, коэффициент оценки.
Shlapak V.P., Myzuka G.I., Sobchenco V.F., Vitenko V.A., Marno L.I., Tysiachny O.P. The peculiarities of rate identification of damage caused by Viscum album to the plantations of trees in the historical part of the dendrolo-gical park "Sofiyivka" NAS of Ukraine
The rate of damage caused by Viscum album. to the trees in the historical part of the park. It is suggested to use the seven-point scale to estimate the damage caused by Viscum album to trunks and crowns of woody plants with introduction of complex rate coefficient of damage caused to them by Viscum album.
Keywords: plantations of trees, trunk, crown, Viscum album host-plants, damage rate.
УДК630*15:599.735.51 Acnip. О.С. Шарапа1 - НУБ1П Украти, м. КиПв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВО1 ДИНАМ1КИ ЛОПАТИНСЬКО1 СУБПОПУЛЯЦ11 ЗУБРА
(BISONBONASUS L.)
Дослвджено походження, формування, динамшу поголiв'я та трансформащю ге-нетичного наповнення Лопатинсько! субпопуляци зубра. З'ясовано причини регресп
1 Наук. кер1вник: доц. В.М. Смаголь, канд. бюл. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в