CC BY
39
декоративних видiв зберiгають свою неповторну красу до глибоко1 осеш. Вони мають бiле, червоне, помаранчеве i чорне забарвлення, а також ширше ви-користовуються в озелененнi i3 ïx привабливого вигляду. Розглянутi види жимолост рекомендуемо для широкого впровадження в озеленення шляхом кореневласного ïï розмноження.
Лггература
1. Аксенов Е.С., Аксенова Н.А. Декоративные растения: Деревья и кустарники. -М.: АБФ/ABF, 2000, т. 1. - 560 с.
2. Варлащенко Л.Г., Балабак А.Ф. Iнтродукцiя та вирощування садивного матерь алу синьоплiдниx жимолостей в умовах правобережного Люостепу Украши// Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун-ту мБiологiчнi науки i проблеми рослинництва". - Умань: УДАУ, 2003. - С. 507-512.
3. Варлащенко Л.Г. Агробюлопчш та технолопчш особливостi кореневласного роз-множення жимолост 1'спвно'1' в умовах правобережного Люостепу Украши// Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Умань: "Графка", 2001. - 18 с.
4. Ващенко И.М., Девочкина З.Л. Декоративные растения в саду. - М.: Колос, 2000. -
142 с.
5. Високовггамшш плодовi культури/ 1.М. Шайтан, С.В. Клименко, Р.Ф. Клеева, В.А. Анпшогова. - К.: Урожай, 1987. - 104 с.
6. Куминов Е.П. Нетрадиционные садовые культуры. - М.: Фолио, 2003. - 255 с.
7. Левон Ф.М., Кузнецов С.1. Загальш сьогоденш проблеми в озелененш мют в Ук-раш// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Мiськi сади i парки минуле, сучасне i майбутне - Л^в: Укр ДЛТУ. - 2001, вип.115. - С. 226-230._
УДК582. 471: 712 Ю.1. Шевчук; С.С. Пукас; проф. В.П. Шлапак,
д-р с.-г. наук; Л. А. Колдар - Нащональний дендрологiчний парк "Софйвка"
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ TAXUSBACCATA L. ТА SOPHORA JAPONICA L. У САДОВО-ПАРКОВИХ ГОСПОДАРСТВАХ
Виявлено декоративш якосп та бюлопчш властивосп Taxus baccata та Sopho-ra japonica L., якi можуть бути рекомендоваш для використання у парковому будiв-ництвi та озелененнi.
Yu.I. Shevchuk; S.S. Pukas; prof. V.P. Shlapak; L.A. Koldar - National
deontologicalparks "Sofijvka"
Features of growing of Taxus Baccata L. and Sophora Japonica L. in garden and parks economies
It is found out decorative qualities and biological properties of Taxus baccata and Sophora japonica L., which can be recommended for the use in park building and planting of greenery.
Впровадження нових, декоративно цшних рослин, у сучасне садово-паркове мистецтво та озеленення вуличних насаджень, як приносять велику, р1зноб1чну користь i мають саштарно-естетичне та культурно-побутове зна-чення е актуальним завданням сучасносл. Тому, значну роль у покращенш ландшафтних територш вщграе штродукщя нових деревних та кущових рослин. Останшм часом значно розширився асортимент декоративних рослин, як широко використовуються у зеленому будiвництвi Украши. Серед них значне мюце належить видам роду Taxus L та Sophora japonica L. [1, 2].
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
Об'ект дослiдження - бiологiчнi та еколопчш особливостi Taxus bac-cata L. та Sophora japonica L.
Метою дослщження е виявлення, за якими декоративними якостями та бiологiчними властивостями Taxus baccata та Sophora japonica L., можуть бути рекомендован для використання у паркобудiвництвi та озелененш.
Завданням дослiдження передбачаеться встановити, на пiдставi бюло-гiчних i еколопчних особливостей Taxus baccata та Sophora japonica L., ix придатнiсть до використання у паркобудiвництвi та озелененш.
У родi ТахиБ нараховуеться 8 видiв, що трапляються у швшчнш швку-лi. З них на територи Укра'ни природно зростае 1 вид i культивуються 4 ш-тродукованих. Це тис канадський - Т. canadensis Marsh., тис гострий або гос-трокшцевий - Т. cuspidata Sieb. et Zucc., тис середнш - T. media Rehd., (Т. cuspidata х Т. baccata).
Найбшьш вiдомим i поширеним е тис япдний, або тис европейський Taxus baccata - релжт третинного перiоду. Вiчнозелене дводомне хвойне дерево до 10-27 (32,5) м висотою i 150 (200) см у дiаметрi. Крона в одностов-бурних екземплярiв широка конусоподiбна або (тшьки у садових формах) ко-лоноподiбна, а у багатостовбурних екземплярiв дуже широка i нерiвномiрна, широко-верxiвкова. Стовбури оточенi невеликими гiлками i гiлочками. В умовах культури часто кущоподiбна. Кора стовбура темно-бура або черво-нясто-коричнева, гладенька. Кора дорослих дерев яйцеподiбно-цилiндрична, у зв'язку з повшьним ростом дуже густа. Хвоя плоска, темно-зелена зверху i ясно-зелена знизу, 1,5-2,5 (3,5) см довжиною i 0,2-0,3 см шириною. Насшня 0,6-0,8 см довжиною, 0,4-0,5 см шириною, овально-яйцеподiбне, ледве прип-лющене, дозрiваe у серпнi - вересш. У 1 кг - 17-23 тис. чистих насшин [4, 5].
Природний ареал: Захщна Свропа (на пiвночi до Великобритани i Скандинави, на пiвднi до Середземного моря), на сxодi до заxiдниx райошв Бшорусп й Укра'ни. 1зольовано росте в горах Кавказу i Криму, в Алжирi на пiвночi Сирп й 1рану.
Taxus baccata е найбшьш тшьовитривалою породою. З настанням теп-лих днiв генеративнi бруньки тиЫв швидко набухають i вже наприкшщ квiт-ня зацвiтають. Незважаючи на високу тшевитривалють, рослини, вирошуваш при достатнiй освiтленостi, дають бшьший прирiст, але менше заxишенi вщ впливу низьких температур. Рослини, висаджеш у захищених мiсцяx, пiсля суворих зим краще збер^ають свiй вигляд, шж рослини вiдкритиx мiсць. Усе це свщчить про користь посадок тиса у захищених мюцях.
Один з найбшьших масивiв Taxus baccata (понад 200 га) розташований в Укра'нських Карпатах в урочишi "Князiвський Двiрм Коломийського дер-жлiсгоспу 1вано-Франювсько'' областi.
Основними типами лiсу, в яких Taxus baccata трапляеться у верхньо-гiрськiй смузi лiсового поясу, е ялицевi лiси. У листяних люах средньогiрсь-ко'' смуги вш виростае в букових лiсаx, а у приморськш частинi - у змшаних листяних лiсаx рiзниx тишв. Насадження, в яких Taxus baccata пануе, пред-ставленi тисовими лавровишневими насадженнями [7].
М1ж висотою i тривалютю життя дерева юнуе проста залежшсть (при деяких обмеженнях i виключеннях): чим повшьшше росте дерево, тим бшь-ша тривалють його життя. З европейських порщ Taxus baccata росте найбшьш повшьно. Протягом людського життя вш дае невеликий прирют, але здатний дожити до 4000 роюв. Найбшьш стар1 два тиси ростуть у перед-г1р'1 Альпшських пр. Найдревшше дерево в Сврош - знаменитий тис Фор-тингаля в Шотланди, вж якого визначили майже у 3000 роюв.
У культур1 в Укршт з XVIII ст. Taxus baccata росте дуже повшьно, досягаючи висоти 2,5-3,0 м за 30 роюв. Зимостшкий, але у дуже сувор1 зими р1чш пагони шдмерзають. В умовах Киева часто шдмерзае однор1чна хвоя, особливо у формових рослин.
Taxus baccata зростае на деградованих перегншно-карбонатних або на бурих, слабко отдзолених люових грунтах. Температурш меж1 не впливають на його рют i стан. Молод1 рослини Taxus baccata однаково розвиваються як у приморсьюй смуз1, де кшмат м'який i теплий, так i у верхньопрсьюй смуз1, в умовах суворого кшмату з тривалою зимою, глибоким сшговим покривом i скороченим перюдом вегетади. Вт вибагливий до грунтово1 родючосп, се-редньо-вибагливий до вологи. Найбшьш придатною для вирощування у садах i парках е дернова земля, торф, шсок у сшввщношенш (3:2:2). Taxus baccata може зростати як на лужних, так i на слабокислих грунтах. Тод1, як Taxus cuspidata росте на слабо отдзолених суглинкових грунтах, уникае кислих i забо-лочених грунлв. Taxus canadensis зростае на слабокислих грунтах, але у куль-тур1 може рости i на нейтральних. Taxus media росте найкраще на нейтраль-них або слабокислих грунтах. Менш за все вимогливий до умов вирощування, тому саме йому вщдають перевагу сад1вники-аматори. При висаджуванш вид1в i форм роду Taxus, потр1бно враховувати той факт, що при облаштуван-ш дренажу з бшш дегли i тску шаром 20 см приживлюватсть, рют i розви-ток рослин значно покращуеться. Дуже погано Taxus переносить зайву воло-псть грунту i наявшсть у нш важких метал1в та шших токсичних речовин, тому непридатний для озеленення великих мют, де явно виражене перевищення допустимих норм шюдливих викид1в автотранспорту в атмосферу. Добре переносить посуху, мае дуже глибою кореш i здатний добувати воду з найниж-чих водоносних горизонлв. Якщо д1 води мютять сшь, що бувае досить часто, що рослини у посуху починають жовтпгс, при дьому спочатку страждае хвоя, розташована ближче до стовбура.
При посадд1 вщстань м1ж рослинами не залежно вщ виду знаходиться в межах вщ 0,6 до 2,5 м. Коренева шийка на р1вш земль Глибина посадки 60-70 см. Грунт: дернова земля, торф, шсок (3:2:2). У живоплот - транше!" розм1ром 0,5 х 0,5 м однорядш, 0,7 х 0,7 м - дворядш. Росте повшьно.
Висока, пишнокронна, Sophora japonica L. дуже нагадуе собою Robinia pseudoacacia, особливо листками, проте вона немае гострих колючок, в не! зе-ленувата кора, гладенька з темними плямами. Чудов1 декоративш якост зро-били софору р1вноправною мешканкою швденних мют. Цшшстю даного виду в його декоративних властивостях е красив! непарно-перист свпло-зелеш листки, що розмщеш стрально, довжиною 2-5 см, яю не втрачають блиску
Науковий ¡¡¡сник, 2005, вип. 15.3
HaBiTb у caMi посушливi перiоди лгга. Листки розпускаються досить nÍ3HO -на початку травня. Природнш листопад починаеться у першiй половинi жов-тня, але в результaтi заморозюв листки часто осипаються рaнiше. Sophora japonica L. найбшьш висок декорaтивнi якоcтi виражаються в цвтнш, коли гiлки облiпленi дрiбними густими квiткaми якi зiбрaнi у суцвотя-китищ дов-жиною 30-35 см. Ця рослина е одним з найкращих медоноЫв, оcкiльки 11 шж-ний тонкий аромат приваблюе бджiл. Особливо щнним е те, що цвтння Sophora japonica L. наступае пiзнiше iнших деревних порiд - у середиш або у кшщ липня i тривае до серпня, але строки цвтння сильно вардають по роках. Рослина декоративна також i у плодоношенш сво!ми оригшальними чт ко помiтними бобами, що звисають з дерева [3].
Коли вщцвггають квiтки на 1хньому мicцi з'являються в'язки бобiв -зеленувaто-бурi з перетяжками. У середиш 1х по двi або три насшини, подiб-нi до сочевичних зерняток. Плоди достигають у вересш - жовтнi, а iнодi i шз-нiше й можуть триматися на деревi всю зиму.
При вирошуванш Taxus baccata у розсадниках, а також солггерних посадках у садах i парках бажано використовувати стимулятори, наприклад, "Кемиру Унiверcaлм iз розрахунку 100 г/м . Через рж, навесш, дають повне мiнерaльне добриво 50-70 г/м2 шгроамофосу. За сезон поливають раз на мь сяць по 10-12 л на кожну рослину, дощування раз у 2 тижш. Розпушування молодих посадок рекомендуеться проводити першi 2-3 роки на глибину 1015 см, при видаленш бур,янiв i ущiльненнi грунту. У молодому вщ необхiдно проводити мульчування шаром до 8 см. Добре переносить стрижку i сильну обрiзку при формуванш крони. При наявност сухих пагошв 1х потрiбно обрь зати цiлком, а стрижку проводити на 1/3 довжини пагона. Молодi посадки на зиму укривають торфом, шаром 5-7 см. Рослини потребують захисту вщ от-юв. Доро^ рослини зимоcтiйкi, а молодi узимку стають дуже тендггними i легко ламаються вщ cнiгу, тому на зиму 1х зв'язують мотузкою в один пучок, щоб не давати сшгу нагромаджуватися на окремих гшках.
Розмножуються види тису як насшням, так i живцями. Нaйчacтiше ти-си цвiтуть i плодоносять два роки шдряд, на третiй рш плодоношення не бу-вае. Насшня дозрiвaе восени, коли колiр плода стае типовим для даного виду i злегка cклоподiбним, прозорим. Плщ на початку мае вигляд кшьця, по^м чaшоподiбний, вмiщуе уcерединi себе насшня, але не зростаеться з ним. Шс-ля збору насшня збершають у прохолодному примщенш з температурою 5-6 °С, при невисокш вологоcтi повiтря. Гaрнi результати дае осшнш поciв насш-ня. При весняному поciвi необхiднa 7-мicячнa стратифжащя при темперaтурi 3-5 °С, шсля яко! вони проростають через 2 мюящ (неcтрaтифiковaнi - через 1-3 роки). Вш прекрасно живцюеться, причому укоршюються не тiльки одно-рiчнi пагони, але i двохрiчнi, узят "з п'яткою". Цiкaво, що живщ, узятi з паго-нiв, що спрямоваш доверху, дають кущi з компактним вертикальним ростом. А живщ з горизонтальних гiлок, укорiнюючиcь, утворюють розкидист низь-кi рослини. Однак, щ розходження помiтнi тiльки у першi 100-200 рокiв росту тиса. Непогано вш розмножуються вщводками i щепленням.
Широке практичне використання Taxus baccata базуеться на високш декоративностi виду i його форм, оскшьки вiн добре переносить сильну об-pi3Ky крони, що служить пiдставою для створення класичних бордюрiв, стри-жених огорож i фiгурних композицiй. Taxus baccata - найпоширешше деко-ративне дерево класичного англiйського саду. 3i стрижених видiв створюють живоплоти i рiзнi декоративш фiгури - кулi, куби i скульптури.
Завдяки декоративним якостям, стшкост до техногенного забруд-нення в м^ьких умовах та швидкому рост Sophora japonica L. заслуговуе бшьш широкого розповсюдження у виглядi солiтерiв, невеликих груп, що розмiщенi на передньому плат, в алейних та вуличних насадженнях.
Sophora japonica L. немае широкого впровадження в озелененш, у зв'язку з тим, що недостатньо повно висвгглеш науково-обгрунтоваш дат з вивчення Ii штродукци в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни. Тому, виникае необхщшсть проведення роботи, що полягае в узагальненш досвiду штродукци Sophora japonica L. в цьому регюш, визначеннi бiологiчних особ-ливостей росту, розвитку й розмноження. Це дасть змогу розробити заходи щодо бшьш широкого впровадження представниюв цього виду у культуру та визначити потенцшш можливост ii iнтродукцii в Украшь
Л1тература
1. Аксьонов Е.С., Аксьонова Н.А. Декоративные растения т.1. (деревья и кустарники). Изд. 2-е. исправл. Энциклопедия природы России. - М.: АБФ/АВТ, 2000. - 560 с.
2. Грисюк Н.М., Царенко О.Н. Бобовые растения в защитном лесоразведении. - К.: Урожай, 1991.-168 с.
3. Згуровская Л.Н. Рассказы о деревьях Крыма: краеведческие очерки. - С1мферо-поль; Таврия. - 1984. - 224 с.
4. Дендрофлора Украши. Дикоросш та культивоваш дерева i кущ1. Голонасшш: До-ввдник/ М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш.; За ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Украши, Нац. бот. сад. 1м. М.М. Гришка. - К.: Вища шк., 2001. - 207 с.
5. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие/ Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. И др. - Киев: Наук. думка, 1985. - 200 с.
6. Екофлора Украши. Том 1. Двдух ЯП., Плюта П.Г., Протопопова В.В., Ермоленко В.М., Коротченко I.A., Каркущев Г.М., Бурда Р.1 / Ввдпов. ред. ЯП. Двдух. - Кшв: Фггосо-цюцентр, 2000. - 284 с.
7. Крюссман Г. Хвойные породы/ Пер. с нем./ Ред. И предисловие канд. биол. наук Н.Б. Гроздовой. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 256 с.
УДК 630*622 Проф. Л.1. Koniü, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ОПТИМ1ЗАЦП Л1СИСТОСТ1 ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Анал1зуються теоретичш пвдходи щодо оптим1зацп люистосп. Обгрунтовують-ся методолопчш принципи оптимального насичення ландшафт1в люовими насадж-еннями. Пропонуеться перел1к основних фактор1в, як необхвдно враховувати пвд час оптим1зацп люистосп захвдного регюну Украши.
