CC BY
37
2. Official site of Eurostat of European Commission (Eurostat). Taxation trends in the EU. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/ portal/eurostat.
3. Лондар С.Л. Моделювання надходжень i3 податку на прибуток шдприемств в умовах укра'нського екож^чного середовища / С. Л. Лондар // Фшанси Укра'ни : журнал. - 2010. -№ 12. - С. 12-20.
4. Мединська Т.В. Теоретико-методолопчш тдходи до визначення податкового наван-таження / Т.В. Мединська // Модершзащя суспiльного сектору економжи в умовах глобаль-них змш : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 22-23 жовтня 2009 р. - Тернотль : Вид-во ТНЕУ, 2009. - С. 232-236.
5. Податковий кодекс Укра1ни вщ 2 грудня 2010 р., № 2755VI. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2755-17.
6. Пасько Т.О. 1сторичш етапи оподаткування прибутку пiдприeмств в Украш / Т.О. Пасько, Д.В. Веремчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dspace.uabs. edu.ua/bitstream/123456789/260/1/pasko3 .pdf.
7. Ярошевич Н.Б. Податок на прибуток у доходах державного бюджету Укра'ни: проб-леми та перспективи / Н.Б. Ярошевич, Ю.Ю. Илюсь. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_7/288_Jar.pdf.
8. Жалшо Я. А. Теорiя та практика формування ефективно'' економiчноi стратеги держа-ви / Я.А. Жалшо. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/ content/articles/ files/verska_Zhalilo_new-47147.pdf.
9. Мединська Т.В. Зарубiжний досвщ податкового стимулювання iнновацiйноi дiяльнос-т / Т.В. Мединська // Вюник Львiвськоi комерцiйноi академп / ред. кол. : Г.1. Башнянин, В.В. Апопш В.В., О.Д. Вовчак та ш. - Сер. Економiчна. - Львiв : Вид-во Львiвськоi КА, 2010. - Вип. 33. - С. 42-46.
Медынская Т.В., Корзун Р.Ю. Налог на прибыль предприятий в контексте реформирования налогового законодательства Украины
Рассмотрен налог на прибыль как один из важных прямых налогов, который влияет на формирование доходов Сводного бюджета Украины. Проанализирована динамика налоговой нагрузки налога на прибыль в Украине за 2001-2010 годы, предложены пути налогового стимулирования экономики.
Ключевые слова: налог на прибыль предприятий, налоговые поступления, уровень налоговой нагрузки, эффективная и номинальная ставки налогообложения, методы налогового стимулирования.
Medynska T.V., Korzun R.Yu. Corporate income tax reform in the context of the tax laws of Ukraine
We consider the income tax as one of the most important direct taxes, which affect the formation of the Consolidated Budget of Ukraine. The dynamics of the tax burden of income tax in Ukraine for 2001-2010 years, suggested ways to tax economic stimulus.
Keywords: income tax, tax revenues, the level of tax burden, effective and nominal tax rates, methods of tax incentives.
УДК339.9:334.716 Acnip. 1.М. ПолщуК - Тернопгльський НТУ
¡м. 1вана Полюя
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕНИЯ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПВДПРИеМСТВА
Представлено основш тенденци розвитку екож^чно'' науки, пов'язано'' з про-веденням зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Подано екскурс у фундаментальш осно-ви екож^чних вчень про мiжнародне сшвробгтництво та ix перехщ до сучасних напрямгав розвитку економiчноi науки, пов'язаноi iз веденням зовнiшньоекономiч-них операцш. Подано перелж еташв проведення цих операцш iз зазначенням основ-них 'х характеристик.
1 Наук. кер1вник: проф. O.G. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська поттехшка"
Постановка проблеми. Економiчнi процеси в суспiльствi нерозривно пов'язат з розвитком рiзноманiтних форм тдприемницько1 дiяльностi, якi своею чертою вщображають змiни у факторах структури виробництва, техт-ки i технологи, споживчих тенденцш, суспiльних настроях i державнiй поль тицi. На одне з провщних мiсць виходить спшьне тдприемництво, що нале-жить до мiжнародного економiчного ствробиництва, або мiжнародноl ко-операцп. Процес розвитку нових форм свиогосподарських зв'язкiв показуе, що в широкому спектрi зовнiшньоекономiчних мiждержавних i мiжфiрмових угод великого значення набувають мiжнароднi форми кооперування i еконо-мiчного спiвробiтництва пiдприемств. Вони сприяють поглибленню штегра-цп, входженню кра1ни у свiтове господарство. Загалом мiжнародне економiч-не спiвробiтництво мютить [7]:
• зовшшню торпвлю (зовншньоторговельш операцп, експорт, 1мпорт);
• м1жнародне виробниче сшвробгшицтво (м1жнародна виробнича кооперащя);
• швестицшне сшвробгшицтво;
• м1жнародне науково-техшчне спшробпництво;
• економ1чне [ техшчне сприяння;
• валютно-фшансове ствробпництво.
На сьогоднi зовнiшньоекономiчнi вщносини е беззаперечним фактором устшно! дiяльностi того чи iншого тдприемства. Хоча тут велике значення мае вид дiяльностi, яким займаеться пiдприемство. В умовах сучасних ринкових вщносин розширення сфери збуту чи постачання е запорукою от-римання додаткових прибутюв. Пiд час здшснення дiяльностi пiдприемства на територп одше! кра1ни пiдприемство перебувае в певних обмежених рамках тих вимог i того попиту, що юнують в цiй локацп. При цьому тд-приемство втрачае певну частину сегментiв потенцiйних споживачiв та пос-тачальниюв, з якими може працювати, зважаючи на його виробничий та кад-ровий потенщал. Локалiзацiя географп збуту чи постачання веде до швелю-вання загальносвiтових вимог розвитку сфер чи видiв промисловосп, до яких належить дiяльнiсть цього тдприемства.
Результати дослщжень зовнiшньоекономiчноl дiяльностi та механiзмiв зовнiшньоекономiчних вiдносин викладено у багатьох працях: 1.В. Багрово1, А.1. Кредюова, Ю.Г. Козака, Н.С. Логвшово1, 1.Ю. Оваченка, Е.Ф. Прокуше-ва та тших [1-8]. У цих працях висвгглено теоретичнi основи зовтшньоеко-номiчноl дiяльностi, з'ясовано важливiсть питань функцюнування тд-приемства як головного суб'екта зовнiшньоекономiчноl дiяльностi (ЗЕД). Та-кож представлено результати аналiзу сучасних моделей ЗЕД шдприемств. Велику увагу придiлено розгляду функцiонального забезпечення ЗЕД тдприемства та дослщженню його мiжнародноl конкурентоспроможностi. Од-нак низку питань потреб додаткових дослщжень. До них можна вщнести са-ме економiчний аналiз i процес розвитку зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемства.
Економiчний аналiз i розвиток зовнiшньоекономiчноl дiяльностi тдприемства вимагають врахування та залучення матерiалiв, якi вмiщують як наявт, так i майбутнi результати дiяльностi дослiджуваних пiдприемств. Та-кож при цьому необхщно звертати увагу на свiтовi тенденцп розвитку певних
чинниюв, яю впливають на попит та пропозищю визначеного виду продукци, а саме на той, до якого належить продукщя дослiджуваного пiдприемства.
Розглядаючи особливост зовнiшньоекономiчних вiдносин тд-приемств за сучасних умов ринкових вщносин виявлено, що необхiдною умовою успiшностi проведення вщповщних дослiджень е використання сучасних напрямюв розвитку економiчноl науки, а також фундаментальних економiчних засад розвитку загальних економiчних вчень загалом та зов-нiшньоекономiчних вiдносин зокрема.
В основi сучасно1 теори управлшня лежать насамперед двi основнi течи економiчноl науки: кейнсiанство i класичний пiдхiд, або неокейнсiанство та монетаризм (неокласичний пiдхiд). Саме щ два теоретичнi напрями створили i визначають сьогоднiшнi механiзми, шструменти та критерп оцiнювання управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю кра1н iз ринковою економжою i мiжнародних економiчних та фшансових iнституцiй. Уся система управлш-ня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю та економiкою загалом, починаючи з термшологи, статистичних показниюв, багатофакторних економiчних моделей i закiнчуючи виробленням зовнiшньоекономiчноl полiтики i стратеги, Грунтуеться на вченнi Джона Мейнарда Кейнса та класиюв монетаризму [2].
Економюти класичного напряму вщстоювали особливу теорiю мiжна-родно1 торгiвлi (на вiдмiну вiд теори торгiвлi внутршньо!), з огляду на мен-шу мобiльнiсть ресурсiв мiж нащями. Адам Смiт вважав, що '4з усiх видiв вантажу найгiрше тддаються транспортуванню люди", а капiтал i праця лише iнколи перетинають нацюнальш кордони. Оскiльки зарплата i прибуток не вирiвнюються при цьому перемiщенням працi i капiталу, мiжнародна тор-гiвля вiдбуваеться на основi витрат виробництва. Викладена в робот "Досль дження про природу i причини багатства народiв" (1776 р.) економiчна система А. Смгта будувалася на тому, що нижчi витрати виробництва товару одше! наци, порiвняно з витратами виробництва цього самого товару шшо! нацп, означають 11 абсолютш переваги. Отже, якщо одна нацiя мае абсолютнi переваги у виробнищга певного товару, а шша - iншого, то кожна може спещаль зуватися на виробницт i торгiвлi товару, витрати виробництва якого найменшi [1]. Тобто тут беззаперечним фактом е те, що кожна кра1на володiе певними перевагами в виробницт чи споживанш тих чи iнших товарiв.
Якщо йдеться про полггачш аспекти зовнiшньоекономiчних вiдносин мiж тими чи шшими пiдприемствами, що належать до певно1 галузi промис-ловостi, то тут прюритетними у зовнiшньоекономiчнiй полiтицi кра1ни пот-рiбно вважати орiентир на розвиток експорту. Провщна роль експорту з ре-алiзацil зовнiшньоекономiчноl полггаки держави у мiжнародному подiлi правд i системi господарських зв'язюв визначаються через постачання конкурен-тоспроможно! продукцil та послуг; можливiстю одержання кра1ною iнозем-но1 валюти, необхщно! для модернiзацil i структурно! перебудови економжи на базi новiтнiх технологш i видiв технiки, оплати iмпорту тих товарiв, для виробництва яких держава не мае достатнiх ресурив i сприятливих умов; до-сягненням позитивно! величини плапжного балансу кра!ни. Тобто, теорiя та методологiя зовнiшньоекономiчноl дiяльностi - основа розвитку експортного
потенцiалу - розглядаегься з позицп формування конкурентних переваг галу-зей нацюнально1 економжи [5].
Зовнiшньоекономiчнi вiдносини пiдприeмства - це зазвичай певний вид комерцшних операцш. Ц операцп вiдбуваються в системi налагоджених зовнiшньоекономiчних зв'язкiв. Тому важливим е питання пошуку i реалiзацп закордонних партнерiв, якi вщповщали б вимогам пiдприемства щодо сиро-вини, продукцп чи технологiй.
Для ефективного управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю шд-приемствам потрiбна адекватна до 1х умов роботи структура управлiння. Ор-ганiзацiйна структура управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю шд-приемства визначаеться передушм тими цшями та засадами, якi вона покликана здшснювати. Структура тдприемства може охоплювати три групи фун-кцiональних вiддiлiв i служб: групу вiддiлiв та служб, якi здшснюють плану-вання; групу вiддiлiв, що займаються маркетингом; групу вiддiлiв, що забез-печують прийняття та виконання управлшських рiшень. На промислових тд-приемствах, що беруть активну участь у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, зовнiшньоекономiчний апарат юнуе, зазвичай, у двох формах: зовшшньоеко-номiчний вiддiл, як структурний тдроздш пiдприемства або зовшшньоторго-вельна фiрма, як вiдносно самостiйний шдроздш. До складу функцiй вiддiлу зовнiшньоекономiчних зв'язкiв входять: науково-технiчне спiвробiтництво i налагодження зовнiшнiх зв'язкiв (вивчення i впровадження передового досвь ду, розроблення плашв спiвробiтництва, органiзацiя переговорiв, зарубiжнi вiдрядження, планування та контроль за експортним виробництвом, статис-тична звинють); органiзацiя протокольних заходiв (прийом делегацш, прове-дення консультацiй з шоземними спецiалiстами, оформлення документiв то-що); проведення аналiтичних дослiджень, створення прогнозу збуту, розроблення полиики цшоутворення; рекламна дiяльнiсть; розроблення планiв та оргашзащя роботи з укладання договорiв про реалiзацiю продукцп. Отже, та-ка спецiалiзацiя в межах оргашзацшно! структури рiзко збiльшуе потенцiйну ефектившсть пiдприемства (оргашзацп). Однак для того, щоб реалiзувати цей потенцiал, керiвництву необхiдно ввести до оргашзацшно1 структури меха-нiзм координацп та штеграцп всiх пiдроздiлiв. Для штеграцп шдприемств (оргашзацш), що дiють у стшкому навколишньому середовищi, надаються методи, пов'язаш з розробкою правил та процедур, iерархiчними структурами управлiння пiдприемствами (оргашзащями), як функцiонують у бiльш мш-ливому навколишньому середовищi, надають перевагу проведенню штеграцп шляхом установлення шдив^альних взаемозв'язкiв, оргашзацп роботи рiз-них робочих груп та проведення нарад мiж вiддiлами [1].
Найважливiшим на першому етапi виходу пiдприемства на зовшшш ринки е вибiр i вивчення партнерiв. Тобто уже на етат пошуку зов-нiшньоекономiчних партнерiв пiдприемству необхiдно виробити чiтку кон-цепцiю вибору пiдприемств-партнерiв з врахуванням перелiку певних вимог, за якими необхщно проводити 1х вибiр. Зважаючи на це, пiдприемству, що виходить на зовшшнш ринок, необхiдним е функщонування служби зов-нiшньоекономiчних зв'язюв. Ця служба повинна бути частиною апарату уп-
равлшня тдприемства i забезпечувати реалiзацiю концепцп виходу тд-приемства на зовнiшнi ринки.
Наступним етапом виходу тдприемства на зовтшнш ринок е тдго-товка мiжнародних торгових чи iншого виду угод та встановлення контрак-тних цш. При цьому для мiнiмiзацil потрапляння пiдприемства в юридичнi ями необхщною умовою е постановка чиких умов спiвпрацi з вiдповiдним законодавчим забезпеченням. Правовою основою зовнiшньоекономiчних операцш е рiзноманiтнi мiжнароднi договори, угоди та конвенцп. Цю шсти-туцшну базу мiжнародного спiвробiтництва розробляють як самi кра!ни-учасники мiжнародноl торпвл^ так i мiжнароднi економiчнi оргатзацп.
Характер зовтшньоторговельно! полiтики промислово розвинених кра!н змiнюеться на рiзних стадiях розвитку суспiльства. У перiод становлен-ня капiталiстичного способу виробництва штересам буржуази, яка розвивала-ся, загалом вiдповiдала система протекцiонiзму. Тому ця система протягом десятилиъ була характерна для багатьох кра!н, насамперед для найбшьших торговельних кра!н того часу - Голландл, Англи та Францп. У перiод домо-нополiстичного капiталiзму iнтереси великого промислового капiталу потре-бували свободи конкуренцп на внутршньому i зовнiшньому ринках. У сферi зовтшньоторговельно! полiтики це було вщображено у розвитку системи так звано! вшьно! торгiвлi. Iнiцiатором ще! системи стала буржуазiя Англи. Сьогоднi бшьшосп кра!н iз розвиненою економiкою також властивий протек-цiонiзм, але вш iстотно вiдрiзняеться вiд протекцiонiзму на домонополютич-нiй стади. Митний тариф будь-яко! кра!ни - це перелж товарiв, що обклада-ються митом. Щ товари об'еднанi в групи за ознакою походження (рослиннi, тваринт, промисловi тощо) i за ступенем оброблення. Навпроти кожного товару (чи товарно! позицп) вказують величину мита, яким товар оподатко-вуеться. Для групування товарних позицш застосовують класифжацп, роз-робленi ООН [2].
Мiжнароднi конвенцil в галузi економiчного спiвробiтництва дiють в рiзних сферах i галузях. Розрiзняють конвенцil загального типу, як1 пов'язанi з порядком здшснення операцiй у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, i спецi-альнi конвенцil, яю окреслюють лише вузьку сферу ще! дiяльностi. Серед конвенцiй загального типу найбшьше значення мае Вiденська конвенщя ООН про договори мiжнародноl кутвльпродажу товарiв - мiжнародна еко-номiчна угода, прийнята в 1980 р., набула чинносп у 1988 р. Конвенщя регу-люе порядок укладання договорiв на купiвлю-продаж товарiв i основнi lхнi умови. Основний принцип врегулювання вiдносин сторiн - збалансоватсть iнтересiв сторiн договору, що досягаеться з урахуванням певних аспекпв та практики економiчних вiдносин. Угода про основт умови взаемних зо-бов'язань, яка е досягнутою в ходi переговорiв учасниками зовнiшньоторго-вельно! операцп, оформляеться, зазвичай, письмовим документом - контрактом або договором. Контракт кушвльпродажу - це документ, який свщчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язуеться передати зазначе-ний у контракп товар (чи шший предмет угоди) у властсть шшш сторонi (покупцевi), яка, своею чергою, зобов'язуеться прийняти його i сплатити за нього встановлену щну [8].
Пiд час укладання угод та зовнiшньоекономiчних контракпв необхвд-но також враховувати культурш особливостi тих чи iнших груп, до яких належать майбутш партнери пiдприемства.
Хоча представники рiзних нацiй i рас мають бюлопчну схожiсть, бага-то 1х рис е ушкальними. Одна з таких рис - культура. Осюльки бiзнес-опера-цп набувають глибшого характеру, в цен^ уваги теорп та практики менеджменту перебувае пошук титв поведiнки пiдприемств (органiзацiй), ефек-тивних незалежно вiд 1х мiсця перебування, або 1х змiна й адаптащя до куль-тури кра1ни перебування. У визначенш корпоративно1 культури Е. Шейна повнiстю вiдтворено цей аспект. Вш вважае, що культура - це зразок основ-них припущень, розроблених, винайдених чи вiдкритих щею групою, як новi 11 члени засвоюють як спошб сприйняття, мислення та вiдчуття вiдносно ви-никлих проблем. У рiзних соцiальних групах формуеться специфiчна культура. Численш дослiдження свiдчать про наявнiсть вщмшностей у ставленнi рiз-них нацюнальних культур до певних цiнностей та установок. Наприклад, уче-нi з Крепфшьдсько! школи менеджменту дiйшли висновку, що французи бiльш чутливi до людських стосункiв, однак надають перевагу владному стилю управлiння. Вони менш дисциплiнованi нiж нiмцi, яю е прихильниками оргашзацшно1 дисциплiни та системи. М. Тейб стверджував, що американщ надають перевагу довгостроковiй професшнш кар'ерi, особистому розвитку та якост сiмейних стосункiв, вiдштовхуючись вiд "шдивщуалютсько! культури", в якiй "я" бере гору над групою. У японських менеджерiв на першому мiсцi стоять штереси компанп та досягнення 11 цшей. Вiдштовхуючись вiд колекти-вютсько! культури, М. Тейб вважае, що культурш цшносп засвоюються в родит за допомогою впливу релт! та юторп наци. Органiзацiя й менеджмент оперують у певному культурному контексп. М. Тейб видiляе таю аспекти культури, яю стосуються робочого процесу: високий та низький контексти культури, ставлення до конфлжту та гармони, ставлення до змш, час [1].
У багатьох випадках врахування культурних особливостей майбутнiх зовнiшньоекономiчних партнерiв е чи не основним фактором устшного ве-дення бiзнесу i запорукою взаеморозумiння мiж партнерами.
Також тут необхщно звернути увагу на документи, якi можуть бути наявними тд час укладання зовнiшньоекономiчних угод. Таю документи, що шдтверджують виконання зовшшньоторговельно! операцil на всiх етапах 11 реалiзацil вiд поставки продавцем товару, його транспортування, зберiгання на складах, проходження через митницю, прийнято називати зовшшньотор-говельними. Залежно вщ виконуваних функцiй, зовнiшньоторговельнi документи можна роздшити на такi групи: товарнi i розрахунковi; за плапжно-банкiвськими операцiями; страховi; транспортнi та вщвантажувальнц тран-спортно-експедиторськi; митнi. Поставку товару безпосередньо вщ його ви-робника до зарубiжного покупця на першому етат документообiгу супрово-джують документи, якi повиннi забезпечити виробництво цього експортного товару. Певною мiрою 1х також можна вiднести до зовшшньоторговельно1 документацil, однак види, юльюсть, характер цих документiв визначаються правилами внутршнього управлiння, прийнятими тiею або шшою формою i системою 11 нацюнального законодавства в галузi документацп. До таких до-
куменлв може належати iнструкцiя з виготовлення експортного товару; до-ручення на кутвлю виробiв i матерiалiв, необхiдних для виробництва товару; шструкцп з пакування та iн. [8].
Мiжнародна практика торговельних вщносин виробила кiлька форм розрахунюв залежно вiд ступеня довiри торгових партнерiв, а також вщ ролi банкiв у розрахунках мiж продавцем i покупцем. Банки можуть проводити розрахунки у формi документарного акредитиву, шкасо, банкiвського перека-зу та в шших формах, що застосовуються в мiжнароднiй банкiвськiй практи-цi. Пiд час здiйснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi врахування маркетингового середовища дiяльностi пiдприемства на зовнiшньому ринку е важ-ливим фактором отримання прибутку. Пiдприемства будуть конкурентоспро-можними за умов вщповщносл товарiв та послуг маркетинговому середови-щу. Тобто тд час виходу на зовтшт ринки необхiдно зосередити увагу на основних факторах маркетингового середовища, як допомагають тд-приемству пiдтримувати партнерсью вiдносини з потенцiйними споживачами свое! продукцп.
Маркетингове середовище складаеться з багатьох факторiв, якi дiють ззовн i впливають на розвиток i пiдтримку вигiдних взаемовiдносин з цшьо-вими споживачами. Маркетингове середовище вщкривае перспективи i мю-тить попередження про можливi загрози дiяльностi тдприемства. Маркетингове середовище перебувае тд впливом рiзних факторiв. Маркетингове ото-чення на макрорiвнi вiдтворене загальними зовнiшнiми факторами, що безпо-середньо впливають на дiяльнiсть пiдприемства. Це - демографiчнi, еконо-мiчнi, природш, технiко-технологiчнi, полiтичнi та культурологiчнi фактори. М^ооточення утворюють фактори, щiльно пов'язан з безпосереднiм впливом на вщносини мiж пiдприемством i споживачем. До них вщносять фактори формування середовища самого тдприемства: посередниюв, постачальни-кiв, конкурентiв, споживачiв, шших защкавлених осiб. Фактори, якi безпосе-редньо впливають на всi види дiяльностi пiдприемства, зокрема i на зов-нiшньоекономiчнi, можуть вiдкрити як новий обрш дiяльностi, так i призвес-ти до повного банкрутства [1 ].
Основним етапом здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй е про-цес оргашзацп i доставки товарiв й управлшня ним, а саме, тут беззапереч-ним фактором успiху виступае розроблення устшно! концепцil логiстики.
Система погляду на те чи iнше явище або процес мае назву концепщя. Виходячи з цього, система поглядiв на рацiоналiзацiю господарсько! дiяль-носп шляхом оптимiзацil постановчих процесiв е концепщею логiстики. Пiд матерiальним потоком розумтть сукупнiсть сировини, матерiалiв, натвфаб-рикатiв, якi у виглядi предмепв працi надходять вiд постачальникiв до вироб-ничих пiдроздiлiв i, перетворюючись там на готовi продукти пращ, ^зь ка-нали розподiлу доводяться до споживачiв. Циркуляцiя охоплюе надходження матерiальних ресурсiв до складу тдприемства, перемщення !х до цеху на по-чаткову операцiю транспортування незавершених продукпв працi в межах цеху, мiж цехами i, нарештi, тсля закiнчення всiх операцiй, перемiщення за-вершених продуктiв працi за межi пiдприемства до сфери !х споживання.
Розгляд цих формально рiзнорiдних, але за змютом единих процесiв як цiлiсного комплексу вдаграе важливу роль. Зрозумiло, що функцп, якi формують матерiальний потж промислового виробництва, технологiчно пов'язанi, а зумовлеш ними витрати - економiчно залежнi. Це означае, що змши в одному з видiв дiяльностi впливають на всi iншi, а намагання знизити окремi витрати можуть призвести до бiльш високих сукупних витрат. Кон-цептуальний пiдхiд до розвитку системи лопстики передбачае, що функцп лопстики розглядають як дуже важливу пiдсистему загальнофiрмовоl системи. Це означае, що створювати лопстичш системи i управляти ними слщ ви-ходячи iз загально1 мети - досягнення максимально1 ефективностi роботи вше1 фiрми. Iнформацiйне забезпечення лопстики потребуе вiдповiдного програмного забезпечення, завдяки якому вся логiстична система, почина-ючи з рiвня субсистем i закiнчуючи фiрмою загалом, працювала б як едине цше. Головне завдання в цьому напрямi - об'еднати вш пiдроздiли, створивши шфраструктури (комушкацшно1 та шформацшно1 системи). Це дасть змо-гу кожному суб'екту, залученому до процесу, бути пов'язаним з будь-яким ш-шим суб'ектом загального виробничого процесу. Комунiкацiйна система мае охоплювати вшх постачальникiв та замовниюв даного пiдприемства [6].
Лопстика в сферi зовнiшньоекономiчних вiдносин потребуе додатко-вого i бiльш системного шформацшного забезпечення i тому на етат доставки сировини чи продукцп запорукою оптимальносп здiйснення операцш е врахування логiстичних пiдходiв.
Шдсумовуючи сказане, необхiдно зазначити, що на сьогодш зов-нiшньоекономiчнi вiдносити е беззаперечним фактором усшшно1 дiяльностi того чи шшого пiдприемства. Економiчний аналiз i розвиток зовшшньоеко-номiчноl дiяльностi пiдприемства потребуе врахування та залучення матерь алiв, якi мiстять як наявш, так i майбутнi результати дiяльностi дослщжува-них пiдприемств. Розглядаючи особливостi зовнiшньоекономiчних вiдносин пiдприемств за сучасних умов ринкових вщносин, необхщною умовою ус-пiшностi проведення вщповщних дослiджень е використання сучасних нап-рямкiв розвитку економiчноl науки, а також фундаментальних економiчних засад розвитку загальних економiчних вчень загалом та зовнiшньоекономiч-них вiдносин зокрема. У контексп iсторil розвитку свiтових зовшшньоеконо-мiчних вiдносин незаперечним фактом е те, що кожна кра1на володiе певни-ми перевагами в виробнищга чи споживаннi тих чи шших товарiв. Якщо йдеться про полиичш аспекти зовнiшньоекономiчних вiдносин мiж тими чи шшими пiдприемствами, що належать до певно1 галузi промисловостi, то тут прюритетними у зовнiшньоекономiчнiй полчищ кра1ни потрiбно вважати орiентир на розвиток експорту.
Зовнiшньоекономiчнi вiдносини тдприемства - це зазвичай певний вид комерцшних операцiй. Цi операцil вщбуваються в системi налагоджених зовнiшньоекономiчних зв'язюв. Тому важливим е питання пошуку i реалiзацil закордонних партнерiв, яю вiдповiдали б вимогам пiдприемства щодо сировини, продукцп чи технологш.
Найважлившим на першому етапi виходу тдприемства на зовшшш ринки е вибiр i вивчення партнерiв. Тобто уже на етат пошуку зов-
нiшньоекономiчних партнерiв пiдприемству необхiдно виробити чiтку кон-цепцiю вибору пiдприемств-партнерiв з врахуванням перелiку певних вимог, за якими необхвдно проводити !х вибiр. Зважаючи на це, на тдприемст, що виходить на зовнiшнiй ринок, необхщним е функцiонування служби зов-нiшньоекономiчних зв'язкiв.
Правовою основою зовнiшньоекономiчних операцш е рiзноманiтнi мiжнароднi договори, угоди та конвенцп. Ця iнституцiйна база мiжнародного спiвробiтництва розробляеться як самими кра!нами-учасницями мiжнародноl торгiвлi, так i мiжнародними економiчними органiзацiями. Пiд час укладання угод та зовнiшньоекономiчних контракпв необхiдно також враховувати культурнi особливосп тих чи iнших груп, до яких належать майбутнi партне-ри тдприемства. У багатьох випадках врахування культурних особливостей майбутнiх зовнiшньоекономiчних партнерiв е чи не основним фактором ус-пiшного ведення бiзнесу i запорукою взаеморозумiння мiж партнерами.
Щд час здiйснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi врахування маркетингового середовища дiяльностi тдприемства на зовтшньому ринку е важливим фактором отримання прибутку. Основним етапом здшснення зов-нiшньоекономiчних операцiй е процес оргатзацп i доставки товарiв й управ-лiння ним, а саме тут незаперечним фактором устху е розроблення устшно! концепцп лопстики. Логiстика у сферi зовнiшньоекономiчних вщносин пот-ребуе додаткового i бшьш системного iнформацiйного забезпечення i тому на етат доставки сировини чи продукцп запорукою оптимальностi здiйснення операцш е врахування логютичних пiдходiв.
Л1тература
1. Багрова 1.В. Зовшшньоеконом1чна д1яльшсть тдприемств : тдручник [для студ. ВНЗ] / 1.В. Багрова, Н.1. Редша, В.С. Власюк, О.О. Гетьман / за ред. д-ра екон. наук, проф. 1.В. Багрово!. - К. : Вид-во "Центр навч. лгт-ри", 2004. - 580 с.
2. Кредюов А.1. Управлшня зовшшньоеконом1чною д1яльшстю : навч. поабн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / за заг. ред. А.1. Кредюова. - К. : Вид-во В1РА-Р, 2002. - 552 с.
3. Козак Ю.Г. Зовшшньоеконом1чна д1яльшсть тдприемств : навч. поабн. / за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логв1ново1, 1.Ю. Оваченка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Центр навч. лгт-ри", 2006. - 792 с.
4. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Инкотермс 2000 : учебн. пособ. / Е.Ф. Прокушев. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд.-торг. корпорация "Дашков и К", 2004. - 307 с.
5. Колом1ець В.В. Експортний потенщал регюну та його зовшшньоеконом1чна д1яль-шсть (на приклад! Черкаського регюну) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - К., 2005. - 20 с.
6. Кальченко А.Г. Лопстика : тдручник / А.Г. Кальченко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. -
284 с.
7. Стровский Л.Е. Внешнеэкономическая деятельность предприятия : учебник [для студ. ВУЗов] / Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др. / под ред. проф. Л.Е. Сгровского. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 823 с.
8. Дегтярева О.И. Внешнеэкономическая деятельность : учебн. пособ. / О.И. Дегтярева, Т.Н. Полянова, С.В. Саркисов. - М. : Изд-во "Дело", 1999. - 320 с.
Полищук И.Н. Особенности ведения внешнеэкономической деятельности предприятия
Представлены основные тенденции развития экономической науки, связанной с проведением внешнеэкономической деятельности. Подан экскурс в фундаментальные основы экономических учений о международном сотрудничестве и их переходе
к современным направлениям развития экономической науки, связанной с ведением внешнеэкономических операций. Подан перечень этапов проведения этих операций с указанием основных их характеристик.
Polishchuk I.M. Peculiarities of leading international activity of the enterprise
The article deals with the main trends of economic science related to carrying out of international economic activity. It represents the fundamentals of the economic doctrines of international cooperation and their transferring to the modern trends of economic science related to the conducting of international economic operations. Lists of the steps of these operations, indicating their main characteristics are shown in this article.
УДК 336.01 Доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук;
магiстрантЛ.О. Шконова - НУ "Львiвська полтехтка"
ЗНАЧЕНИЯ БЮДЖЕТУ ДЛЯ Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ
Охарактеризовано сусшльну, економ1чну та полггачну роль Державного бюджету Украши. Також висвплено значення бюджету для фшансово!' системи держави. Кр1м того, зазначено проблеми, що стосуються бюджету, та напрями 1х виршення.
Ключовг слова: бюджет, сусшльне значення бюджету, бюджет в економ1чному розумшш, пол1тичне значення бюджету.
Постановка проблеми та и актуальнкть. Останшм часом значну увагу акцентують на тому, що видатки бюджету перевищують доходи i держава прагне до 1х рiвноцiнного i збалансованого розподшу. Виходячи з ре-алш сьогодення, особливо1 актуальностi набувае проблема побудови доско-нало1 та ефективно1 системи формування дохщно1 та видатково1 частини Державного бюджету. Крiм того, виступаючи не тшьки як фiнансовий план, бюджет е одним з основних знарядь макроекономiчноl стабЫзацп й економiч-ного зростання, в якому особливу увагу придшяють механiзмам платежiв, об-лжу i звiтностi [2, с. 61].
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Сьогоднi iснуе значна кшь-юсть дослщжень, якi присвяченi визначенню сутносп бюджету та його значен-ню для фшансово1 системи держави. Серед науковщв, як дослiджували проблеми побудови досконало1 системи формування дохщно1 та видатково1 частини Державного бюджету, варто зазначити: Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, 1С. Криниць-кий, Ю.О. Костенко, Ю.1. Ляшенко, О.П. Орлюк, Т.О. Чернадчук та iн.
Метою дослщження е визначення сутностi бюджету та його значення для фшансово1 системи держави.
Виклад основного матер1алу. З огляду на завдання, як мае бюджет як основний фшансовий план держави, необхiдна чiтко налагоджена система управлiння бюджетом, щоб забезпечити своечасне i повне надходження до-ходiв i рацiонального, цiльового й ефективного використання кошпв. Саме в цьому аспектi виникае юридичне значення бюджету у виглядi нормативно-правового закршлення бюджетних повноважень суб'ектiв бюджетних вщно-син. Бюджет, затверджений на рiвнi закону на поточний бюджетний перюд, надае фiнансовiй дiяльностi оргашв виконавчо1 влади обов'язкового характе-
