Особливості ведення вагітності у жінок, прегравідарно прооперованих з приводу ендометріоїдної хвороби

Т. П. Чуєва-Павловська

УДК 618.145-007.415:618.2

DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1450837

Т. П. Чуева-Павловська

ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ ВАГ1ТНОСТ1 У Ж1НОК, ПРЕГРАВ1ДАРНО ПРООПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ ЕНДОМЕТРЮ1ДНО1 ХВОРОБИ

Департамент охорони здоров'я Одесько! обласно! державно! адмшстрацп

Summary. Chueva-Pavlovskaya T. P PECULIARITIES OF PREGNANCY MANAGEMENT IN WOMEN OPERATED ON FOR ENDOMETRIOID DISEASE IN PREGRAVID PERIOD. In the article, an analysis of the cytokine profile in pregnant women, operated in pregravid period on for endometriosis, and evaluation of the effectiveness of the appointment with the therapeutic and prophylactic purpose of dydrogesterone in the first half of pregnancy. It is proved that in pregnant women with endometrioid disease the Th1 type immune response predominates, which necessitates the use of gestagens in the first half of the gestational period with a therapeutic and prophylactic purpose. The appointment of dydrogesterone in the first half of pregnancy to women with endometrioid desease leads to a statistically significant decrease in the number of cases of threat of termination of pregnancy, the threat of premature birth, placental dysfunction, fetal distress, caesarean section, small birth for gestational age of the fetus.

Key words: pregnancy, endometrioid desease, operation, immune response, cytokines, dydrogesterone, pregnancy results.

Реферат. Чуева-Павловская Т. П. ОСОБЕННОСТИ ВЕДЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ У ЖЕНЩИН, ПРООПЕРИРОВАННЫХ ПРEГРАВИДАРНО ПО ПОВОДУ ЭНДОМЕТРИОИДНОЙ БОЛЕЗНИ. В статье проведен анализ цитокинового профиля у беременных, прооперированных прегравидарно по поводу эндометриоидной болезни, и оценка эффективности назначения с лечебно-профилактической целью дидрогестерона в первой половине беременности. Доказано, что у беременных с эндометриоидной болезнью преобладает иммунный ответ по Th1 типу, что обусловливает необходимость применения гестагенов в первой половине гестационного периода с лечебно-профилактической целью. Назначение лечебно-профилактических курсов дидрогестерона в первой половине беременности женщинам с эндометриоидной болезнью приводит к статистически значимому снижению числа случаев угрозы прерывания беременности, угрозы преждевременных родов, дисфункции плаценты, дистресса плода, кесарева сечения, рождения малого для гестационного возраста плода.

Ключевые слова: беременность, эндометриоидная болезнь, операция, иммунный ответ, цитокины, дидрогестерон, результаты беременности.

Реферат. Чуева-Павловська Т. П. ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ ВАГ1ТНОСТ1 У Ж1НОК, ПРЕГРАВ1ДАРНО ПРООПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ ЕНДОМЕТРЮ1ДНО1 ХВОРОБИ У статп проведений аналiз цитокинового профiлю у ваптних, прооперованих прегравщарно з приводу ендометрющно! хвороби, i оцшка ефективносп призначення з л^вально-профшактичною метою дидрогестерону у першш половиш ваптносп. Доведено, що у ваптних з ендометрю!дною хворобою переважае iмунна вщповщь за Th1 типом, що обумовлюе необхщшсть застосування гестагешв у першш половиш гестацшного перюду з л^вально-профшактичною метою. Призначення лжувально-профшактичних курав дидрогестерону у першш половиш ваптносп жшкам з ендометрю!дною хворобою приводить до статистично значимого зниження числа випадшв загрози переривання

ваптносп, загрози передчасних пологiв, дисфункцп плаценти, дистресу плода, кесарського розтину, народження малого для гестацiйного вжу плода.

Ключовi слова: вагiтнiсть, ендометрю!дна хвороба, операщя, iмyнна вiдповiдь, циток1ни, дидрогестерон, результати вагiтностi.

Вважаеться, що ваптшсть при ендометрiозi необхiдно розцiнювати як ваптшсть високого ризику [1-2, 17-18]. Це положения переконливо тдтверджуе метаанатз F Zullo et al. (2017), в якому було проаналiзовано двадцять чотири дослiдження, в яких взяли участь 1 924 114 жшок. У бшьшосп випадк1в дiагностика ендометрюзу була проведена гiстологiчно пiсля операцп. У ж1нок з ендометрiозом статистично значно вищий ризик передчасних полопв (ВШ 1,63; 95% Д1 1,32-2,01), викидень (ВШ 1,75; 95% Д1 1,29-2,37), предлежання плаценти (ВШ 3,03, 95% Д1 1,50-6,13), малий для гестацшного вiкy плiд (ВШ 1,27, 95% Д1 1,03-1,57) та кесарiв розтин (ВШ 1,57; 95% Д1 1,39-1,78) у порiвняннi iз здоровими контролем [18].

Для пояснення високого акушерського ризику при ендометрiозi пропонуеться калька пояснень, але все ж патогенетичний зв'язок мiж ендометрiозом i акушерськими ускладненнями в пiзнi термши вагiтностi залишаеться мало вивченим. Останшм часом все бiльше значення надаеться iмyнномy компоненту захворювання. Зростання ендометрiальних iмплантатiв призводить до набору велико! шлькосп та рiзноманiтностi iмyнних клггин та iнтенсивного запалення з тдвищеними прозапальними циток1нами, факторами росту та анпогенезу. 1снуе сyттевi докази аберантно! функцп практично всiх типiв iмyнних клiтин у ж1нок з ендометрюзом: зниження реактивностi T-клiтин та цитотоксичшсть натуральних кiлерiв, активацiя полiклональних клгган В та збiльшення кiлькостi антитш, збiльшення кiлькостi та активацп очеревинних макрофапв та змiни медiаторiв запалення [2, 11, 16, 18].

Iсторiя цитошшв пiд час вагiтностi почалася приблизно 30 рок1в тому, приблизно у сyкyпностi з розyмiнням того, що цитошни е аутокринно-паракринними регуляторами фiзiологiчних процесiв. Прозапальнi циток1ни переважають в раннiх та пiзнiх стадiях гестацп, наприклад встановлення вагiтностi та полопв, обидва з яких були описаш як подiбнi до запалення. Хоча прозапальна реакцiя е корисною для устшно! вагiтностi, надмiрна реакщя може призвести до несприятливого результату ваптносп у тварин та людей [11].

Передбачаеться, що запальна ввдповвдь, яка опосередкована макрофагами, NK-клгганами i Т-клiтинами з пiдвищеними р!внями цитошшв Th1 типу може визначати переривання вагiтностi. Вивченi прояви несприятливих ефектiв цитошшв Th1 типу на ваптшсть у ссавщв, а також даш, що вагiтнiсть пов'язана з! зниженням клгганно-опосередкованого iмyнiтетy, який проявляеться змшою балансу Th1/Th2, можуть бути фактором в yскладненнi ваптносп та полопв [5].

Метою дослщження стало визначення циток1нового профшю у ваптних, прооперованих прегравiдарно з приводу ендометрю!дно! хвороби, i оцiнка ефективносп призначення з лiкyвально-профiлактичною метою дщрогестерону з раннiх термiнiв вагiтностi.

MaTepia^ та методи

Проведено дослiдження 123 ваптних групи Е та 42 особи контрольно! групи К, як знаходились шд спостереженням з приводу ваптносп в перiод з 2014 по 2017 рж в жшочих консyльтацiях КУ «Пологовий будинок № 2» та «Пологовий будинок № 7» м. Одеси. У групу Е ввшшли вагiтнi, як1 ратше перенесли операцi! з приводу ендометрю!дно! хвороби, дiагноз ендометрiо!дно! хвороби був тдтверджений пстолопчно. Група Е була рандомiзована на дв! групи Е1 i Е11.

72 пацiентки групи Е1 у зв'язку з перенесеною операщею на яечниках отримували л^вально-профшактичну гормональну терапiю дидрогестероном шсля встановлення дiагнозy вагiтнiсть, 51 ж1нка групи Е11 вiдмовилася вщ проведення гормонально! терапп i отримувала при загрозi переривання вагiтностi дв!ч! на день ректально супозиторп, 1,1 г яких мктив: Atropa bella-donna D2 - 1,1 мг, Calcium carbonicum Hahnemanni D8 - 4,4 мг, Matricaria recutita D1 - 1,1 мг, Plantago major D3 - 1,1 мг, Pulsatilla pratensis D2 - 2,2 мг, Solanum dulcamara D4 - 1,1 мг.

Групу К склали умовно гiнекологiчно та соматично здоровi вагiтнi.

У вах вагiтних в термiнi 7-8 тижшв вагiтностi визначенi рiвнi цитокiнiв у периферичнш кровi: iнтерлейкiну-2 (IL-2), штерферону-у (IFN-y), туморнекротичного фактору-а (TNF-а), IL-4, IL-6, IL-10 за допомогою методу проточно! цитофлуориметрп з використанням тест-систем BD Cytometric Bead Array (BD, США) i проточного цитофлюорiметра FACStrack (BD, США). Проведений ан^з виходiв вагiтностi.

Статистична обробка даних проводилася за допомогою програми EXCEL.

Результата та i'x обговорення

Вж обстежених вагiтних групи Е варшвав вiд 20 до 42 рошв i в середньому склав 28,76±0,22 рок1в, у групi К - вщ 21 до 41 рошв i в середньому був 28,12±0,17 рок1в (p>0,05). Мiж групами Е1 i Е11 також статистично значимих розходжень мiж групами не було -26,47±0,42 i 26,65±0,55 рок1в.

При аналiзi результатiв вмюту цитокiнiв периферично! кровi, нами вщзначено статистично значиме пiдвищення рiвнiв цитошшв, що вiдносяться до Th1 типу iмунно! вiдповiдi (INF-y, TNF-а i IL-2) у вaгiтних групи Е (табл. 1): рiвень INF-y в периферичнш кровi перевищував в 2,29 рази аналопчний показник у здорових вагггних, значения TNF-а i IL-2 були вище в 2,39 i в 2,52 раза в порiвияннi з контрольною групою.

Таблиця1

Цитокшовий мрофшь мериферичноТ кровi у жшок в 7-8 тижшв вагiтностi в залежност вiд наявност ендометршдно! хвороби, M±SE, мг/мл

Показник Група E, n=123 Група EI, n=72 Група EII, n=51 Група K, n=42

IFN-y 14,73±0,30 к 14,91±0,46 к 14,49±0,30 к 6,42±0,27

TNF-а 6,38±0,08 к 6,36±0,10 к 6,41±0,13 к 2,68±0,06

IL-2 4,99±0,07 к 4,96±0,09 к 5,02±0,10 к 1,98±0,06

IL-4 3,34±0,15 к 3,33±0,21 к 3,35±0,23 к 6,57±0,20

IL-6 6,06±0,05 6,09±0,06 6,02±0,09 6,16±0,22

IL-10 6,58±0,14 к 6,66±0,21 к 6,48±0,16 к 8,04±0,26

Примiткa. к - статистично знaчимi вiрогiдностi вiдносно вщповщних показник1в групи К (p<0,01).

В експерименп на вагiтних мишах було показано, що введения кожного з ТЫ цитошшв, таких як №N-7, Т№-а i ГЬ-2, або спшьне !х призначення значно збiльшувало частоту резорбцп плода [10]. Передбачаеться, що цитошни Th1 е тригером для тромботичних / запальних процесiв в материнських матково-плацентарних су динах, активацiею прокоагулянпв ендотелiю судин [10, 12]. Збшьшеш рiвнi IFN-y на початку ваптносп можуть бути пов'язаиi з активною роллю цього циток1ну в процеа iмплантацi!. Звичайно, прийнято вважати, що ГРЫ-у дiе на пролiферацiю цитотрофобласту. Рецептори до нього були виявлеш при швази цитотрофобласта. З шшого боку, IFN-y може декретуватися сшцтотрофобластом i надавати автокринний вплив на щ клiтини. IFN-y iндукуе продукцш цитокiнiв, факторiв росту i гормошв, таких як хорiонiчний гонадотропiн людини (ХГЛ) [4]. Останнiй залучений як в пролiферацiю цитотрофобласту, так i в його диференцiювания в синцитютрофобласт (iнвазивний цитотрофобласт), тобто в процеси, необхiднi для iмплантацi! бластоцисти. Високий рiвень IFN-y спостерiгаеться при спонтанному аборп у ж1нок, додатково внутршньочеревинне введення IL-2, TNF-а або ГРЫ-у збiльшуе рiвень абортiв у мишей [6].

Бiльш того, ХГЛ також бере участь в стимуляцп жовтого тша i продукцi! стеро!дних гормошв (естрогешв i прогестерону). Згiдно з даними лггератури, рiвень IFN-y знижуеться з другого до третього триместру, ймовiрно, в порядку контролю апоптозу ендотелiальних клiтин спiральних артерiй i iмунних реакцiй проти плода [4, 14]. Висок концентрацi! 1ФН-у

виявляються втягнутими в невиношування iндукцieю ÍMyHHOi реакцп проти плода у ваптних ж1нок, а також можуть викликати посилення пролiферацi! снцiтiотрофобласта, схожу на пролiферацiю пухлинних клiтин, що веде до патологш, таких як placenta previa та percreta.

Навпаки, цитошни Th2 iнгiбyють ТЫ^ндуковану продyкцiю тканинних факторiв моноцитами. При вагiтностi, яка перебтае фiзiологiчно спостерiгаeться вiрогiдне тдвищення рiвнiв цитокiнiв, що вiдносяться до Th2 типу iмyнно! вiдповiдi (IL-4 i IL-10). Так, у нашому дослщженш рiвень IL-4 у здорових ваптних жшок без наявностi ендометрюзу був в 1,97 раза вище в порiвняннi з ж1нками, прооперованими з приводу ендометрющно! хвороби, а рiвень IL-10 вище в 1,22 раза вщповщно (див. табл. 1).

IL-10, як вiдомо, селективно пригшчуе ТЫ-опосередковану iмyниy вiдповiдь iнгiбyванням продукцп запальних цитокiнiв, таких як IFN-y, TNF-a i IL-1. Повiдомлялося про зниженою продукцп' IL-4 i IL-10 децидуально! Т-клiтинами у ж1нок з нез'ясовним звичним невиношуванням вагiтностi, в порiвняннi з децидуальними клiтинами у жшок з нормальною ваптшстю [8,10]. Показано, що 1Л-10 вiдiграе важливу роль у процесi вагiтностi в ранньому перюда. Вiн необхвдний для iмплантацi! бластоцисти та формування ранньо! плаценти; пригнiчyе секрецш та синтез прозапальних цитокiнiв, таких як IL-2, TNF-a та IFN-y Th1 клтгинами, i знижуе експресiю антигенiв класу II великого комплексу гiстосyмiсностi. З шшого боку, IL-10 служить для модуляцп трофобластично! швази, пiдтримyе протизапальне середовище, стимулюе плацентарний ангiогенез i виступае посередником шших внутршньоматкових регyляторiв, таких як прогестерон, катехоламiни та простагландини [5].

Достовiрних ввдмшностей мiж дослiджyваними групами щодо вмiстy IL-6 нами вщзначено не було. Це шдтверджуе уявлення про те, що для такого цитошиу як IL-6, найбшьше значения мае продyкцiя в шсщ видiлення. За даними лггератури, концентрацп IL-6 в материнськ1й сироватш збiльшyеться прогресивно з вагiтнiстю, причому найбiльше збiльшения спостерiгаеться з 19 тижшв вагiтностi [15]. IL-6 дiе як прозапальний цитокин i його рiвнi збiльшyються в сироватцi ваптних жшок тд час пологiв i перед ними, у порiвняннi з ваптними до пологiв. Бiльш того, висош рiвнi IL-6 були визначеш в плацентi, амнiотичних клiтинах i децидуально! тканиш при пологах, ускладнених передчасним вилиттям навколоплiдних вод, виyтрiшньоматково! iнфекцiею i передчасних пологах. З шшого боку, IL-6 може мати протизапальну даю, таким чином, вш може iидyкyвати секрецiю ХГЛ трофобластом, таким чином збiльшyвати продyкцiю прогестерону, який, як вiдомо, активуе реалiзацiю цитокiнiв Th2, таких як IL-4 i пригшчуе продукцю цитокiнiв Th1 [10].

Таким чином, у ваптних, прооперованих з приводу еидометрiо!дно! хвороби прегравщарно, в першому триместрi вщзначаеться теиденцiя зрушення в бiк ТЫ-типу iмyнно! вiдповiдi, тодi як при фiзiологiчнiй вагiтностi рееструеться зрушення в бш Th2 типу iмyнно! вщповщ, що вiдповiдае даним iнших авторiв [4, 6, 8, 12, 14]. Прогестаген, призначений для перорального введення, дидрогестерон, мае здатнiсть модулювати форми експресп цитокiнiв таким чином, що може сприяти yспiшнiй вагiтностi [9, 13].

Нами був проведений порiвняльний аналiз резyльтатiв вагiтностi у ваптних з ендометрю!дною хворобою в залежносп вiд лiкyвально-профiлактичного прийому дщрогестерону у першш половинi вагiтностi (табл. 2).

Призначення лiкyвально-профiлактичних кyрсiв дидрогестерону у першш половиш вагiтностi вагiтним з ендометрю!дною хворобою привело до зниження числа випадк1в загрози переривання ваптносп в 2,54 раза (ВШ 0,30; 95 % Д1 (0,12-0,71), загрози передчасних пологiв - в 4,93 (ВШ 0,18; 95 % Д1 0,04-0,90), дисфункци плаценти - в 2,68 (ВШ 0,15; 95 % Д1 0,06-0,42), дистресу плода - в 2,12 (ВШ 0,24; 95 % Д1 0,08-0,74); кесарського розтину - в 1,73 (ВШ 0,40; 95 % Д1 0,17-0,94), народження малого для гестацшного вiкy плода - на 5,88 % (p<0,04).

Таблиця 2

Результати ваптност та молопв у дослвджуваних жiнок, n (%)_

Показник Група EI, n=72 Група EII, n=51 Група K, n=42 ВШ EI-EII (95%Д1)

Анемiя 33 (45,83)к 23 (45,10) 11 (15,28) 1,03 (0,50-2,12)

Анемiя середнього та тяжкого ступеня, n(%) 15 (20,83) к 11 (21,57) к 2 (2,78) 0,96(0,40-2,30)

Загроза переривання вaгiтностi, n(%) 10 (13,89)е11к 18 (35,29) е1,к 0 (0,00) 0,30 (0,12-0,71)

Загроза передчасних полопв, n(%) 2 (2,78) еП 7 (13,73) е1,к 0 (0,00) 0,18 (0,04-0,90)

Багатоводдя, n(%) 3 (4,17) 6 (11,76) 1 (1,39) 0,33 (0,08-1,37)

Дисфункцiя плаценти, n(%) 10 (13,89)е11к 19 (37,25) е1,к 1 (1,39) 0,15 (0,06-0,42)

Синдром затримки росту плода, n(%) 2 (2,78) 4 (7,84) 0 (0,00) 0,34 (0,06-1,91)

Прееклaмпсiя, n(%) 1 (1,39) 3 (5,88) 0 (0,00) 0,23 (0,02-2,23)

Гестaцiйний цукровий дiaбет, n(%) 1 (1,39) 5 (6,17) 0 (0,00) 0,13 (0,02-1,15)

Передлежання плаценти, n(%) 0 (0,00) 2 (3,92) 0 (0,00) -

Дистрес плода, n(%) 4 (5,55) еП 12 (11,76) е1 2 (4,76) 0,24 (0,08-0,74)

Кесaрiв розтин, n(%) 12 (18,06) еП 17 (31,33) е1,к 7 (16,67) 0,40 (0,17-0,94)

Пiсляпологовa кровотеча, n(%) 3 (4,17) 7 (13,73) 1 (2,38) 0,27 (0,07-1,11)

Малий для гестацшного вiку плiд 0 (0,00) еП 3 (5,88) е1 0 (0,00) -

Примггка. к, е1, е11 - статистично знaчимi вiрогiдностi вщносно вiдповiдних показник1в груп К, EI, Е11 (p<0,01).

Висновки

Вiдзнaчено, що у вaгiтних з ендометрю1дною хворобою переважае iмуннa вiдповiдь за Th1 типом, що обумовлюе необхiднiсть застосування гестaгенiв у першiй половинi ваптносп з лiкувaльно-профiлaктичною метою. Призначення лжувально-профшактичних курсiв дидрогестерону у першiй половиш вaгiтностi жшкам з ендометрiо!дною хворобою приводить до статистично значимого зниження числа випадшв загрози переривання ваптносп, загрози передчасних пологiв, дисфункцi! плаценти, дистресу плода, кесарського розтину, народження малого для гестaцiйного вiку плода.

Л^ература

1. Носенко ЕН, Васильева ЛЛ. Ведение беременных после эндохирургического лечения доброкачественных кистозных образований яичников. Таврический медико-биологический вестник. 2011. 14; 3; 1 (55): 173-176.

2. Чантурия ТЗ. Роль факторов межклеточного взаимодействия в патогенезе различных форм генитального эндометриоза: автореф... дис. канд.мед. наук - 14.01.01 акушерство и гинекология. М., 2015. 20 с.

3. Ahn SH, Monsanto SP, Miller C, Singh SS, Thomas R, Tayade C. Pathophysiology and Immune Dysfunction in Endometriosis. Biomed Res Int. 2015;2015:795976. doi: 10.1155/2015/795976.

4. Aris A1, Lambert F, Bessette P, Moutquin JM. Maternal circulating interferon-gamma and interleukin-6 as biomarkers of Th1/Th2 immune status throughout pregnancy. J Obstet Gynaecol Res. 2008 Feb;34(1):7-11. doi: 10.1111/j.1447-0756.2007.00676.x.

5. Azizieh F, Dingle K, Raghupathy R, Johnson K, VanderPlas J, Ansari A. Multivariate analysis of cytokine profiles in pregnancy complications. Am J Reprod Immunol. 2018 Mar;79(3). doi: 10.1111/aji.12818.

6. Bilotas MA, Olivares CN, Ricci AG, Baston JI, Bengochea TS, Meresman GF, Barañao RI. Interplay between Endometriosis and Pregnancy in a Mouse Model. PLoS One. 2015 Apr 27;10(4):e0124900. doi: 10.1371/journal.pone.0124900.

7. Blois SM1, Joachim R, Kandil J, Margni R, Tometten M, Klapp BF, Arck PC. Depletion of CD8+ cells abolishes the pregnancy protective effect of progesterone substitution with dydrogesterone in mice by altering the Th1/Th2 cytokine profile. J Immunol. 2004 May 15;172(10):5893-9.

8. Golovatyuk K. P. Association of gene polymorphisms of interleukin-10 (IL-10) with recurrent miscarriage (RM) after fertilization in vitro (IVF). Journal of Education, Health and Sport. 2017;7(2):489-497.

9. Kumar A, Begum N, Prasad S, Aggarwal S, Sharma S. Oral dydrogesterone treatment during early pregnancy to prevent recurrent pregnancy loss and its role in modulation of cytokine production: a double-blind, randomized, parallel, placebo-controlled trial. Fertil Steril 2014;102:1357-63.e3. 15

10. Kwak-Kim JY, Chung-Bang HS, Ng SC, Ntrivalas EI, Mangubat CP, Beaman KD, Beer AE, Gilman-Sachs A. Increased T helper 1 cytokine responses by circulating T cells are present in women with recurrent pregnancy losses and in infertile women with multiple implantation failures after IVF. Hum Reprod. 2003 Apr;18(4):767-73.

11. Paulesu L, Bhattacharjee J, Bechi N, Romagnoli R, Jantra S, Ietta F. Proinflammatory cytokines in animal and human gestation. Curr Pharm Des. 2010;16(32):3601-15.

12. Podgaec S, Dias Junior JA, Chapron C, Oliveira RM, Baracat EC, Abrao MS. Th1 and Th2 immune responses related to pelvic endometriosis. Rev Assoc Med Bras. 2010;56: 92-98.

13. Raghupathy R, Szekeres-Bartho J. Dydrogesterone and the immunology of pregnancy. Horm Mol Biol Clin Investig. 2016 Aug 1;27(2):63-71. doi: 10.1515/hmbci-2015-0062.

14. Reyes-Lagos JJ, Peña-Castillo MÁ, Echeverría JC, Pérez-Sánchez G, Álvarez-Herrera S, Becerril-Villanueva E, Pavón L, Ayala-Yáñez R, González-Camarena R, Pacheco-López G. Women Serum Concentrations of the IL-10 Family of Cytokines and IFN-y Decrease from the Third Trimester of Pregnancy to Active Labor. Neuroimmunomodulation. 2017;24(3):162-170. doi: 10.1159/000480734.

15. Reyes-Lagos JJ, Peña-Castillo MÁ, Echeverría JC, Pérez-Sánchez G, Álvarez-Herrera S, Becerril-Villanueva E, Pavón L, Ayala-Yáñez R, González-Camarena R, Pacheco-López G. Women Serum Concentrations of the IL-10 Family of Cytokines and IFN-y Decrease from the Third Trimester of Pregnancy to Active Labor. Neuroimmunomodulation. 2017;24(3):162-170. doi: 10.1159/000480734.

16. Riccio LDGC, Santulli P, Marcellin L, Abrao MS, Batteux F, Chapron C. Immunology of endometriosis. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018 Feb 8. pii: S1521-6934(18)30028-2. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.01.010.

17. Vigano P, Corti L, Berlanda N. Beyond infertility: obstetrical and postpartum complications associated with endometriosis and adenomyosis. Fertil Steril. 2015 Oct;104(4):802-812. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.08.030.

18. Zullo F, Spagnolo E, Saccone G, Acunzo M, Xodo S, Ceccaroni M, Berghella V. Endometriosis and obstetrics complications: a systematic review and meta-analysis. Fertil Steril. 2017 Oct;108(4):667-672.e5. doi: 0.1016/j.fertnstert.2017.07.019.

References

1. Nosenko EN, Vasilyeva LL. Management of pregnant women after endosurgical treatment of benign cystic ovary formations. Taurian medical and biological bulletin. 2011. 14; 3; 1 (55): 173-176.

2. Chanturia TK. The role of intercellular interaction factors in the pathogenesis of various forms of genital endometriosis: Thesis for scientific degree of a candidate of medical science on speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. M., 2015. 20 p.