CC BY
34
3. Объем предоперационной квалифицированной помощи является одним из важных факторов, определяющих прогноз исходов ПСМТ на шейном уровне, причем достоверно значимым для благоприятного прогноза.
4. Наиболее часто имеет место развитие тяжелой травмы шейного отдела позвоночника и спинного мозга, полученной при нырянии «вниз головой» («травма ныряльщика») у лиц молодого и зрелого возрастов.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Алиев М. А. Позвоночно-спинномозговая травма шейного отдела / М. А. Алиев, В.В. Крючков // Материалы докладов III съезда нейрохирургов России. -СПб., 2002. - С.183-184.
2. Полищук Н.Е. Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы, клиника, диагностика, лечение) / Н.Е. Полищук, Н.А. Корж, В.Я. Фищенко; под ред. Н.Е. Полищука [и др.] — К. : Книга плюс, 2001. — 387 с.
3. Скоромец Т. А. Опыт хирургического лечения осложненной ПСМТ шейного отдела позвоночника / Т.А. Скоромец, С.В. Марченко, А.М. Васильев // Материалы докладов III съезда нейрохирургов России. -СПб., 2002. - С.217-218.
4. Слинько Є.І. Ургентна нейрохірургічна допомога при ускладненій хребетно-спинномозковій травмі на Україні / Є.І. Слинько // Укр. нейрохірургічний журнал. - 2005. - №5. - С.63-74.
5. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих з хребетно-спиномозковою травмою: метод. рекомендації МОЗ України / М.Є. Поліщук, Є.І. Слинько, А.Є. Косінов. - К., 2006. - 34 с.
6. Федотова И.Ф. Осложненная травма позвоночника / И.Ф. Федотова, О.В. Рябов, И.В. Феклина // Междунар. мед. журнал. - 2009. - №4. - С.65-71.
7. Яриков Д.Е. Международные стандарты в оценке неврологических нарушений при травме позвоночника и спинного мозга / Д.Е. Яриков, И.Н. Шевелев, А.В. Басков // Вопросы нейрохирургии. - 1999. - №1. - С.35-39.
8. An assessment of factors affecting neurological recovery after spinal cord injury with vertebral fracture / P. Bravo, C. Labarta, M.A. Alcaraz [et al.] // Paraplegia. -1996. - Vol.34, N 3. - P.164-166.
9. Cervical spine fractures in patients 65 years or older: a 3-year experience at a level I trauma center / A.A. Damadi, A.W. Saxe, J.J. Fath, K.N. Apelgren // J. Trauma. - 2008. - Vol.64, N 3. - P.745-748.
10. Hagen E.M. The clinical significance of spinal cord injuries in patients older than 60 years of age / E.M. Hagen, J.A. Aarli, M. Gronning // Acta Neurol Scand. -2005. - Vol.112, N 1. - P.42-47.
♦
УДК 616.313-002:616.312-008.1
Є.Н. Дичко, П.Л. Срібник, Н. О. Лисюк
ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України» кафедра дитячої стоматології (зав. - д.мед.н., проф. І.В.Ковач)
ОСОБЛИВОСТІ СМАКОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ ПРИ ГЛОСАЛГІЇ
Ключові слова: хворі, глосалгія, смакова рецепція, функціонування рецепторів
Key words: patients, glossalgia, gustatory reception, functioning of receptors
Резюме. Исследована мобильность вкусовой чувствительности у 120 больных глоссалгией,30 больных с различной соматической патологией и 33 здоровых лиц. Установлено, что при глоссалгии 82% лиц имеют сниженную, а 11% - даже извращенную вкусовую чувствительность, как свидетельство нарушения гастролингвального рефлекса. Существенной связи с клиническими признаками глоссалгии и фоновыми внутренними заболеваниями нарушенной вкусовой рецепции не установлено. Подобные изменения рецептурной функции в полости рта во многом зависят от вегетативной нервной системы, ответственной за работу рецепторного аппарата.
8ишшагу. Mobility of gustatory sensitivity in 120 patients with glossalgia, 30 patients with various somatic disorders and 33 healthy individuals were studied. It was established, that 82% individuals with glossalgia have a decreased taste of sensitivity and 11% even perverted one, as an evidence of violations of gastrolingual reflex. Impaired gustatory reception was not established to depend on clinical symptoms of glossalgia and background internal diseases. Similar changes of receptor _ function in the oral cavity largely depend on the autonomic nervous system which is responsible for the work of the receptor apparatus.
12/ Том XVII/ 2
71
Одним із проявів участі аналізаторів у системних реакціях організму є настройка рецепторного апарату до прийому специфічної енергії, в тому числі хімічного подразнення смакових рецепторів [2,3,4,8,9]. Явища функціональної мобільності є одними з чутливих механізмів пристосування організму до змін умов навколишнього середовища та має загальнобіологічне значення. Відомо, що рецепторні апарати порожнини рота виконують своєрідну функцію не тільки у відповідь на місцеві, але й загаль-носоматичні процеси. Хоча смакові сосочки важко піддаються вивченню, але при інтактній слизовій оболонці порожнини рота та здорових зубах смакова чутливість досить висока та інформативна [2,7].
При глосалгії смакова чутливість має свої особливості. Як правило, спостерігається значне зниження рівня мобілізації смакових рецепторів при цьому захворюванні, що іноді супроводжується спотвореною мобільністю смакового аналізатора [5,6]. Не виключено, що на такі порушення фізіологічної реакції для оцінки смаку впливають такі явища, як зниження висоти прикусу, нетерпимість до акрилового базисного матеріалу зубних протезів чи наявність у порожнині рота гальванізму, які нерідко супроводжують парестетичний та больовий феномен слизової оболонки [1].
Разом з тим визнано, що смаковий аналізатор бере участь у системній реактивності організму і чітко відображає настройку не тільки місцевого значення, але й процесів в органах травлення. Разом з тим він прямо підпорядкований функції вегетативної нервової системи. Одночасно доведено, що стан смакової чутливості прямо залежить від патологічних змін внутрішніх органів, особливо системи травлення. Але дослідження свідчать, що смакова реакція залежить і від місцевих патологічних процесів у порожнині рота [10]. Відомі окремі дослідження оцінки смакової чутливості при глосалгії, разом з тим вивчення її характеру залежно від різних клінічних проявів захворювання, що значно доповнило б уявлення про больовий та парестетичний синдром, не проводились.
Тому метою цього дослідження стало вивчення особливостей мобільності смакової рецепції у хворих на глосалгію в різних клінічних ситуаціях.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження смакової чутливості проведено у 120 хворих на глосалгію та 33 здорових осіб контрольної групи адекватного віку та статі. Окрім того, отримані дані мобільності смакової реакції у 30 осіб з ураженням нервової, серцево-судинної та травної системи (по 10 осіб), але без
симптомів парестетичного чи больового характеру в порожнині рота, з метою порівняння результатів.
Клінічні прояви глосалгії були типовими для цього захворювання і характеризувались постійними пекучими болями та парестезіями в слизовій оболонці язика, губ, щік, зниженням салівації, порушенням смакової чутливості та постійним відчуттям присмаку гіркоти, солоності чи «дощової води». При цьому були відсутні специфічні елементи ураження, окрім ознак набряку слизової оболонки та підвищеного нальоту на спинці язика. Тематичні хворі розподілені на три групи за терміном захворювання: до 1року, протягом 1-3 років та понад 3 роки. Розподіл хворих проведено за ознакою інтенсивності больового та парестетичного феномену: помірні чи інтенсивні. Серед хворих кількість жінок була в два рази більше, ніж чоловіків, а їх вік знаходився в межах від 45 до 68 років. Усі обстежені були на диспансерному нагляді у лікаря невролога, кардіолога чи гастроентеролога. Протягом 3-4 тижнів хворим на глосалгію призначався лікувально-профілактичний комплекс з урахуванням рекомендацій лікарів-інтерністів, основою яких служили нейро- та психотропні засоби, прийоми сугестивної терапії та санаційні заходи в порожнині рота.
Дослідження смакової чутливості проводили всім особам з урахуванням методичних вказівок [2] за методикою Н.С. Зайко (1956). Окрім фіксації в протоколі позитивних чи негативних відповідей на подразнення смаковим розчином, при аналізі результатів досліджень вираховували коефіцієнт відношення позитивних відповідей, отриманих натще та після функціональної проби у вигляді харчового навантаження, що характеризує глибину демобілізації функціонуючих смакових сосочків або ж стан гастро-лінгваль-ного рефлекса.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Відповідно до результатів проведеного дослідження доведено, що смакова чутливість за даними мобільності сосочків язика має свої особливості в осіб з глосалгією та здорових осіб контрольної групи. Так, якщо при глосалгії число функціонуючих смакових сосочків у середньому становило лише 19,2± 2,1, то у здорових їх було значно більше - 40,0± 1,6 (р < 0,02), а коефіцієнт смакової мобільності відповідав 2,3 (табл.). Показовим стало те, що харчове навантаження у хворих не впливало на фізіологічну демобілізацію смаку, оскільки число функціонуючих сосочків визначилось відповідно як 20,8=- 2,5(р < 0,5), а коефіцієнт смакової мобільності - лише 0,9.
Смакова чутливість у хворих на глосалгію на тлі соматичних захворювань за числом функціонуючих сосочків (M ± m)
Характер дослідження Ступінь інтенсивності глосалгії Термін захворювання
Фонові захворювання внутрішніх органів
помірна інтенсивна до 1 року 1-3 роки більше 3х років травлення с/судинних нервових поєднані без фонових
18,9 ± 20,3 ± 19,8± 19,7± 20,7 ± 16,8± 16,7± 20,8± 21,3± 15,2±
2,1 1,9 2,2 2,0 3,5 2,8 7,1 7,4 2,3 7,2
З харчовим 20,1 ± 22,1± 21,0± 20,5± 21,5± 18,0± 16,3± 20,3± 21,8± 22,0±
навантаженням 1,5 1,7 1,6 1,4 3,3 2,6 6,0 3,0 1,8 8,1
Примітки : 1. суттєвих відмінностей показників смакової чутливості в досліджених групах порівняно за даними при глосалгії в цілому не виявлено (р>0,5); 2. мобілізація смакової чутливості у здорових осіб відповідає 40,0±1,6 натще і лише 17,5±1,6 після функціональної проби.
Дослідженням доведено, що зниження посту-пенево смакової чутливості було у 82% хворих на глосалгію. Разом з тим 11% цих осіб мали спотворену реакцію на подразнення смакових рецепторів - наприклад, на кислий подразник вони відчували солоний смак. Але у 17% хворих ці показники були такими, як в осіб контрольної групи. Після харчового навантаження як функціональної проби у 2% осіб число функціонуючих сосочків зменшилось, у 17% - залишилось попереднім, а у 54% - стало вищим, ніж у осіб контрольної групи. Одночасно після проби збереглась спотворена реакція на смаковий розчин у 6% хворих.
Проаналізовано також відношення мобільності смакової рецепції до основних клінічних проявів глосалгії. Як свідчать результати проведених досліджень та аналіз цифрових даних табл.1, ні ступінь тяжкості захворювання, ні термін захворюваності суттєво не впливають на смакову чутливість у осіб, які хворіють на глосалгію. Це ж спостерігається і після функціональної проби на харчове навантаження. Можна стверджувати, що фонові соматичні захворювання також достовірно не впливали на ступінь смакової чутливості натще, як і після харчового навантаження (функціональної проби).
Таким чином, дослідження дозволили встановити, що глосалгія супроводжується значним зниженням смакової чутливості і навіть спотворенням гастро-лінгвального рефлекса у переважної більшості осіб. Це свідчить про суттєві зміни в органах шлунково-кишкового тракту та вегетативній іннервації при глосалгії, як важ-
ливих ланок ланцюга патогенезу, які потребують відповідного лікувально-профілактичного втручання. Не слід ігнорувати й те, що зниження, відсутність або спотворення смакових показників харчових продуктів значно погіршують якість життя хворих на глосалгію, що додатково навантажує їх послаблений психо-емоційний стан.
ВИСНОВКИ
1. Глосалгія супроводжується порушенням функцій рецепторного апарату порожнини рота, про що свідчать різнонаправлені зміни смакової чутливості.
2. У більшості хворих на глосалгію (82%) відбувається зниження ступеня смакової чутливості, а 11% мають спотворену реакцію на подразнення смакових рецепторів.
3. Харчове навантаження як функціональна проба суттєво не впливає на характер демобілізації смакових рецепторів порожнини рота у осіб, хворих на глосалгію, що свідчить про спотворення гастро-лінгвального рефлекса.
4. Ступінь вираженості больового та паресте-тичного феномена і фонові соматичні захворювання суттєво не впливають на смакову чутливість.
5. Слід враховувати, що порушення функцій рецепторного апарату порожнини рота при гло-салгії є наслідком патологічних змін у вегетативній нервовій системі та органах шлунково-кишкового тракту, що потребує цілеспрямованої лікувальної корекції.
12/ Том ХУЇІ/ 2
73
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будылина C. М. Роль местных и общих факторов в возникновении некоторых форм глоссалгии I C.М. Будылина,В.А. Хватова II Cтоматология.-1989. -Т. 59, №2. - C.59-60.
2. Будылина C. М. Условнорефлекорные изменения уровня функционирования вкусовых сосочков языка I СМ. Будылина, З.П. Белинова II Физиология человека. - 1979. - №5. - C.865-868.
3. Дичко Є.Н. Етіологія та патогенез глосалгії I Є.Н. Дичко, І.В. Ковач II Вісник стоматології. - 2008.-№1.-C.27-29.
4. Дичко Є.Н. Обгрунтування лікувальної корекції глосалгії I Є.Н. Дичко, І.В. Ковач II Вісник стоматології. - 2008. - №2. - C24-26.
5. Епишев В. А. Некоторые физиологические данные слизистой оболочки полости рта при заболеваниях желудка I В. А. Епишев II Проблемы стоматологии. - 1969. - № 1. - C.28-30.
6. Зайко Н.С. К вопросу о вкусовой рецепции человека / Н.С. Зайко // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 1955.- Т.39, №1. - С.7-10.
7. Снякин П.Г. Метод функциональной мобильности в эксперименте и клинике / П.Г. Синякин. - М.: Медгиз, 1959. - 218с.
8. Тазбаш И.Е. Комплексное лечение глоссалгии/ И.Е. Тазбаш,Е.Н. Дычко // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. - 2001. - №2-3. -С. 173174.
9. Уровень качества жизни у больных с глос-салгией / Е.Н. Дычко, И.В. Ковач,А.В. Самойленко, И. А. Романюта // Укр. стоматол. альманах. - 2011.-№2. - С. 22-24.
10. Svejda I. Papillae foliatae der menschlichen Zunge / I.Svejda, M.Ianota // Letsch. Zalmarate. - 1972. -Bd 27, N 8. - S. 685-692.
♦
УДК 616.314.13-007.21-092:616.441-006.5
І.В. Ковач, ПАТОГЕНЕЗ СИСТЕМНОЇ ГІПОПЛАЗІЇ
ЖМ Воляк ЕМАЛІ ЗУБІВ У ХВОРИХ НА ЕНДЕМІЧНИЙ
ЗОБ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
Ключові слова: ендемічний зоб, етіологія, патогенез демінералізації, карієс, гіпоплазія зубів
Key words: endemic goiter, etiology, pathogenesis of demineralization, caries, teeth hypoplasia
Резюме. На основании эпидемиологического, клинического, параклинического и лабораторного обследования детей школьного возраста Прикарпатской области установлено, что 54% лиц болели эпидемическим зобом всех трех степеней тяжести. Наряду с этим у 50% диагностирован множественный кариес, у 31% - гипоплазия эмали зубов, а в 25% случаев патологический прикус. Предложена схема патогенеза гипо- и деминерализации костных структур и тканей зубов, в основе которой лежит дезрегуляция обмена веществ на уровне ЦНС, вегетативной иннервации, гипофиза и щитовидной железы. Высказана целесообразность комплексной коррекции возникшей патологии этиологической и патогенетической направленности.
Summary. On the basis of epidemiological, clinical, paraclinical and laboratory examination of pupils living in Prikarpatsk region it was determined, that 54% of children are ill with endemic goiter of all three severity levels. At the same time 50% of pupils were diagnosed as having plural caries, 31% -hypoplasia of teeth enamel and 25% - pathological caries. The scheme of pathogenesis of hypo- and demineralization of bone structures and teeth tissues was offered, on the basis of which disregulation of metabolism of the CNS, vegetative innervations, hypophysis and thyroid glands level lies. The expediency of complex correction of occurred pathology in etiological and pathogenetic direction was experessed.
Взаємозв’язок та взаємодія внутрішніх систем станів, яким є захворювання щитоподібної зало-
і органів людини достатньо чітко демонструється зи [1, 2, 8]. Особливо негативна дія на цей надто
на прикладі одного із складних патологічних чутливий орган виникає у випадку систематич-
