CC BY
35
месяцев. По результатам проведенного клинико-генетического исследования генотип АА выявлен у 46%, АС-48%, СС-6%. Аллель А выявлен у 94%, аллель С - у 54% больных РПАГ среди Полтавской популяции. Целевой уровень АД достигнут у 94,3% больных. Кандесартан проявил высокую клиническую эффективность во всех группах больных. Больные с генотипами АС и СС (носители аллеля С) реагировали на терапию кандесартаном достоверным снижением массы миокарда левого желудочка (р<0,05), а с генотипом СС - повышением фракции выброса.
Ключевые слова: ренопаренхимная гипертония, ген рецептора ангиотензина 11 первого типа, кандесартан.
Стаття надшшла 15.01.2014 р.
polymorphism of gene of angiotensin ll of the first type is certain. Patients appointed Kandesartan in doses of 8-32 мг, observed in current of 12 months. By results of research the genotype AA is revealed at 46%, AC at 48%, CC at 6% of patients. Allel A it is revealed in a genotype of 94%, allel C -54% of patients of renoparenchimal hypertensia. A target level the AP will reach at 94,3% patients. Kandesartan has shown high clinical effect at all variants of polymorphism of gene AT1R.
Key words: renoparenchimal hypertensia, gene of receptor of angiotensin ll of the first type, candesartan.
Рецензент Катеренчук I.П.
УДК 351.77 : 632.95:635.1/.7
ОСОБЛИВОСТ1 САН1ТАРНОГО КОНТРОЛЮ ПРОДУКТ1В ОВОЧ1ВНИЦТВА ТА ГРУНТУ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 СУМ1ШЕЙ ПЕСТИЦИД1В
Визначеш параметри деградацп дшчих речовин пестицидiв, як входять до складу сумшей. П^вняльний аналiз компонента в межах кожно! iз 15 дослщжуваних сумшей пестицидiв за встановленими нами параметрами !х деградацп (т50, т95, т99 i к деградацп) в овочах i Грунт!, а також за шшими ппешчними характеристиками з урахуванням юльюсного стввщношення препарата в сум™, та вмюту дшчих речовин в препаратах дозволив нам визначити лiмiтуючий компонент кожно! сум™, за яким рекомендовано здшснювати саштарний контроль овочiв i Грунту при !х застосуваннi. Результати натурного експерименту з вивчення динамм вмiсту дiючих речовин препарата, що входять до складу сумшей, в овочах i груни, показали, що незалежно вiд норм !х витрати, кратностi та способу обробки, характеру дослщжувано! культури (опрки, томати, перець солодкий, картопля, цибуля, горох овочевий, капуста, баклажани, буряки, морква, ю^андр), типу Грунту та агрокйматично! зони, статистично значущих вщмшностей в поведiнцi дослiджуваних речовин не було. Залитгода кiлькостi дiючих речовин в овочах в перюд збору урожаю в жодному випадку не перевищували ппешчних нормативiв. Органолептичнi властивост зразкiв овочiв, вiдiбраних в перюд збору урожаю з дослщних д^нок, були спiвставнi з овочами контрольних зразюв.
Ключовi слова: баковi сум™ пестицидiв, продукти овочiвництва, грунт, параметри деградацп, саштарний контроль.
Овоч1вництво е одшею з основних галузей сшьського господарства в Укра!ш. За валовим виробництвом овочево! продукцп Укра!на посщае сьоме мюце в свт. Проте, за показниками урожайносп овочевих культур суттево вщстае вщ розвинутих кра!н св1ту [3]. Щоб досягнути в Укра!ш р1чно! науково обгрунтовано! норми споживання овоч1в необхщно шдвищити урожайшсть культур на 30 - 40%. Усшшно розвивати овоч1вництво та забезпечувати потребу населения в овочах можливо лише на основ1 штенсифшацп галуз^ одшею 1з складових яко! е наукове обгрунтування захисту сшьськогосподарських культур вщ шюдниюв, хвороб i бур'яшв шляхом використання пестицид1в.
Анал1з даних л1тератури з питань застосування х1м1чних засоб1в захисту рослин показав, що в останш роки в зв'язку з розвитком резистентност шкодо- чинних агенпв до дп пестиццщв збшьшились норми !х витрати i кратнють обробок культур. При цьому паралельно з тдвищенням урожайност збшьшуеться пестицидне навантаження на довкшля, що е потенцшно небезпечним для здоров'я людей [4]. Результати багатор1чних ешдемюлопчних дослщжень, проведених, як в Укра!ш, так i в ряд1 шших розвинутих кра!н св1ту, свщчать про зв'язок м1ж тдвищенням р1вня захворюваност населення та забрудненням об'екпв навколишнього середовища пестицидами.
Результати наукових дослщжень переконливо доводять, що найбшьш ефективним засобом запобйання та усунення резистенгаосп патогешв е застосування багатокомпонентних сумшей пестиццщв. Вважають, що використання бакових сумшей пестиццщв е невщ'емною складовою технологи вирощування високих урожа!в i перспективним напрямком зниження резистенгаосп патогешв до дп х1м1чних засоб1в захисту рослин при суттевому зменшенш пестицидного навантаження на довкшля.
Зпдно з чинним законодавством, пестициди (в тому числ1 комбшоваш препарати) перед впровадженням в практику тдлягають токсиколого-гiгiеиiчиому вивченню, обсяг i характер якого ч1тко визначений. Однак щ вимоги не поширюються на баковi сумiшi пестицидiв, хоча потенцшна
© Москаленко В.Ф., Пельо 1.М., Омельчук С. Т.,
СасШович Л.М., 2014 54
небезпека 1х застосування бшьша, оскiльки до !х складу входять препаративнi форми зi сво1ми дiючими речовинами та допомiжними компонентами, якi не завжди бувають iнертними i можуть бути токсичними, чинити подразнюючу, сенсибiлiзуючу та шшу дiю. За таких умов зростае вiрогiднiсть комбшовано! дп. Разом з тим, лише незначна кшьюсть експериментальних i медико-бiологiчних дослiджень присвячена вивченню бакових сумiшей в токсиколого-гiгieнiчному аспекп. Дотепер не розробленi принципи здшснення санiтарного контролю продуктiв, вирощених iз застосуванням бакових сумiшей пестицидiв. Особливо це мае значення при вирощуванш овочiв, якi здебiльшого не пщлягають попереднiй технологiчнiй обробцi.
Метою роботи е наукове обгрунтування методологiчних пiдходiв до здiйснення санiтарного контролю продукпв овочiвництва та грунту при застосуванш бакових сумiшей пестицидiв.
Матерiал та методи дослщження. Грунтуючись на результатах власних дослщжень вивчена стабiльнiсть, особливост мнрацп i трансформацп дiючих речовин бакових сумшей пестицидiв в рослинах i грунтi. Об'ектом дослiдження були 15 бакових сумшей пестицидiв, як застосовуються в овочiвництвi. Натурнi дослщження проводили в рiзнi вегетацiйнi перюди при застосуваннi сумiшей пестицидiв в агропромислових комплексах (АПК) i особистих тдсобних господарствах (ОПГ) та в рiзних грунтово-клiматичних зонах - Вшницькш (сiрi опiдзоленi грунти), Днiпропетровськiй (чорноземи звичайш малогумуснi), Житомирськiй (дерново-середньопiдзолистi), Юровоградськш (чорноземи звичайнi малогумуснi), Кшвськш (чорноземи малогумусш типовi), Микола1вськш (чорноземи звичайш середньогумусш), Одеськiй (чорноземи звичайнi середньогумусш), Полтавськiй (чорноземи звичайнi середньогумуснi), Херсонськш (чорноземи звичайнi середньогумуснi) областях [1,5,7,8] при максимальних рекомендованих нормах витрати препарапв.
Вiдбiр проб рослин, плодiв i грунту здiйснювали згiдно з [9]. Для дослщження вщбирали в динамщ проби зелено! маси (листя, стебла) i плоди в процес !х формування, на рiзних стадiях стиглостi та в перiод збору урожаю.
Дослщжуваш овочi: огiрки, томати, перець солодкий, картопля, цибуля, горох овочевий, капуста, баклажани, буряки (столовi i цукровi), морква, корiандр. Одержат в ходi натурних дослiджень результати обробляли за допомогою адекватних статистичних методiв за програмою Ехе1.
Проте, лише за фактичними даними важко зробити детальнi висновки про вплив тих або iнших чинникiв на швидюсть чи характер деградацл пестиццщв у сiльськогосподарськiй сировинi чи грунп. В цьому планi перспективним е використання регресiйних емпiричних моделей опису процесу деградацп пестицидiв у дослщжуваних об'ектах. Моделювання дозволяе одержати достовiрну усереднену кiлькiсну та якiсну характеристику процесу, яка грунтуеться на результатах обробки вшх експериментальних точок динамiки розпаду речовин, виявляе вплив окремих i сукупних факторiв на стабшьшсть препаратiв у дослiджуваних об'ектах, дозволяе прогнозувати поведiнку пестицидiв в об'ектах.
1з запропонованих до застосування в цьому цiльовому напрямку моделей найбшьш поширена експоненцiальна модель [2], яка i була нами використана для розрахунку параметрiв деградацп кожного iз компонентiв сумiшi на 50% (т5о), на 95% (т95) i 99% (т99), а також константи швидкост (к) деструкцп пестициду в кожнш культурi i грунтi.
Результати дослщження та Тх обговорення. Лiмiтуючi компоненти були визначеш на пiдставi порiвняльного аналiзу параметрiв деградацп кожного iз компонентiв сумiшi (т50, т95, т99, к) в продуктах овочiвництва (для кожного iндивiдуально) та грунтi, як були розрахованi нами з використанням результатiв власних гiгiенiчних дослiджень. До уваги брали також гшешчш характеристики пестиццщв (складових сумiшей), якi наведенш в роботi за даними лггератури (табл. 1).
Таблиця 1
Параметри швидкост деградацп (х ) в овочах i rрунтi дточих речовин пестицидiв,
яю входять до складу бакових сумшей
Дшча речовина Продукти Грунт Iншi вщомосп
Азоксистробш: т50 т95 т99 11,3 49,3 75,2 7,60 32,9 50,5 Проникае в грунт (до 15 см), в грунп стабшьний, за аеробних умов т50 1-18 тижшв, i анаеробних (т50 8-12 тижшв) умов. В шших експериментах т50 279 дiб, х99 > 360. Рухомкть в грунт середня. Основ-ний метабол^ ((Е)-2-2 -{2-[6(цiанофенокси)пiримiдин-4-iлокси]фенiл}-метоксиакрiлова кислота. Юнцевий продукт метаболiзму СО2. У вщповщносп до [6] азоксистробiн за стабшьшстю в грунт належить до I класу небезпечносп, в рослинах - до II класу [10,23].
Иаметоксам: т50 т95 т99 11,6 50,5 77,5 13,4 58,3 891,4 Проникае в грунт (до 10 см), м^ащя в грунп слабка. В природних умовах деградуе з т50 7-28 дiб. В культури авозмши не мiгруе. В тестових культурах визначаеться в кшькостях, якi не перевищують МДР. В водi розкладаеться з т50 8,4 доби в лабораторних умовах i 2,3 доби - в природних. Метаболии в водi не знайдеш. У вщповщносп до [6] "паметоксам належить за стабшьшстю в вегетуючих рослинах, грунп та водi до III класу небезпечностг [23,24].
Флуазшам: т50 т95 8,6 37,6 7,3 31,6 В грунтi в аеробних умовах т50 48-72 доби, в природних умовах 6-15 дiб, т90 61-161 доба. Основний метаболгг: 5- (3-хлор- 5-трифторметил- 2-пiридиламiн)-a,a,a- трифтор- 4,6- диштро-0- крезол. Флуазшам малорухомий в грунтах всiх тишв. У водi при сонячному освггленш т50 13 доби, в системi «вода-мул» т50 84 доби. В росли-нах (картопл^ вмiст речовини не
т99 57,6 48,4 пеpевищyвaв межy вютчення. Iдентифiкoвaнo 5 метaбoлiтiв (Ko-жен з ниx y KmbKocri ~ 0,01 мг/кг), яга e виcoкoмoляpними poзчиннними y вoдi cпoлyкaми. Флyaзiнaм зa cтaбiльнicтю в pocлинax i вoдi нaлежить дo IV Kracy небезпечнocтi, зa cтaбiльнicтю в ipyrni - дo III клacy [11,23].
Kaiiora Си2+: т50 т95 т99 54,0 234,8 360,0 32,8 142.5 218.6 Си2+ e дiючoю pечoвинoю фунгщидав (мiдi гiдpoкcид, мiдi xлopoкcид, мщ cyльфaт). Miдь нaкoпичy-eтьcя в pocлинax i тpaнcлoкyeтьcя в cтеблa. Актив™ aдcopбyeтьcя фунтом, не гiдpoлiзyeтьcя, не фoтoлiзy. Пoтpaпляючи в вoдy мiдь швидкo пеpеxoдить в мул i дoвгo тaм зaтpимyeтьcя. 3a cтaбiльнicтю [6] в pocлинax i rpyrni мiдь нaлежить ,o I raacy небезпечнocтi [23].
S-метoлaxлop: т50 т95 т99 27,2 118,6 181,4 25,5 110,7 190,9 В ipyffri pyйнyeтьcя пiд впливoм мiкpoфлopи з т50 30 ,í6. Ocнoвнi npo^c^ oкиcлення xлopaцетилo-вoï гpyпи тa пoдaльшa мiнеpaлiзaцiя з yтвopенням CO2 i aзoтoвмicниx пoxiдниx. В вoдi в пpиpoдниx yмoвax т50 47 ,í6. В cиcтемi «oзеpнa вoдa-мyл» т50 7-14 ,í6. Здaтнicть бюкумуляцп низькa. Швид-кo зaxoплюeтьcя кopеневoю cиcтемoю pocлин, тpaнcлoкaцiя в iншi чacтини pocлин oбмеженa. Швид-кo пеpетвopюeтьcя в вoдopoзчиннi нелеткi метaбoлiти шляxoм деxлopyвaння з yтвopенням глютaтi-oнoвиx кoн'югaтiв. 3aлишкoвi кiлькocтi в пpoдyктax не пеpевищyють MДР. 3гiднo з [9] S-меIaлaöIcp зa cтaбiльнicтю в pocлинax i rpyrni нaлежить ,o III raacy небезпечнocтi, у вoдi - ,o I [22,23].
Mетaзaxлop: т50 т95 т99 31,6 1 37,3 210,5 32,1 139,6 213,9 В rpyнтi в лaбopaтopниx i нaтypниx yмoвax т50 6-25 ,í6. В pеaльниx yмoвax зacтocyвaння т50 в rpyrni 2-3 т90 9-17 ,í6. В rpyrni нa глибинi бiльше 30 cм метaзaxлop не знaйдений. В ocнoвi метaбo-лiзмy метaзaxлopy в rpyrni лежaть пpoцеcи кoн'югaцiï з тактат^^м з пoдaльшoю пoвнoю дегpaдa-цieю. 3a cтaбiльнicтю в pocлинax згiднo з [6] метaзaxлop нaлежить ,o II ^acy небезпечнocтi , в rpyrni - ,o III [14,23].
Mетaлaкcил-M: т50 т95 т99 17,1 74,4 111,0 23,4 91,6 154,4 В rpyrni ocнoвний шляx метaбoлiзмy - мiкpoбioлoгiчний, т50 в rpyrni вщ 14 ,o 29 ,í6. no пpoфiлю фунту не мiгpye. т50 в вoдi 22-48 ,í6. В poorarax теcтoвиx кyльтyp метaбoлiзм зд^ню^-кя зa paxy-нoк oкиcлення метилoвoгo кiльця, гiдpoлiзy метилoвoгo ефipy. Mетaбoлiти yтвopюють кoн'югaти з глiкoзидaми. У вiдпoвiднocтi ,o [6] метaлaкcил-M нaлежить зa cтaбiльнicтк в pocлинax i вoдi ,o II клacy небезпечнocтi, в фунт - ,o III [15,23].
Maнкoцеб: т50 т95 т99 4,8 21,0 32,2 9,1 39,6 60,8 3a cтaбiльнicтю в фунп мaнкoцеб нaлежить ,o III, што ocнoвний метaбoлiт етилентiocечoвинa (ETC) - ,o IV клacy небезпеч-нocтi; зa cтaбiльнicтю у вoдi мaнкoцеб нaлежить ,o IV клacy, ETC - ,o I клacy небезпечнocтi. 3a cтa-бiльнicтю в pocлинax мaнкoцеб у вiдпoвiднocтi ,o [6] нaлежить ,o II клacy небезпечнocтi [16,23].
Пенкoнaзoл: т50 т95 т99 1 9,1 8 3 ,2 127,5 28,4 123,4 189,2 В фунп т50 в aеpoбниx yмoвax 61-188 ,í6, в пpиpoдниx yмoвax 67-107 ,í6. В cиcтемi «вoдa-мул» т50 - 70 ,í6. В пpoдyктax ypoжaю вмicт пенкoнaзoлy не пеpевищye деcятиx- coтиx мг/кг. Mетaбoлiзм в pocлинax пpoxoдить з гiдpoкcилювaнням в пpoпiлoвiй лaнцi з пoдaльшoю кoн'югaцieю з глiкoзи-дaми - т50 14-36 ,í6. У вiдпoвiднocтi [6] пенкoнaзoл нaлежить зa cтaбiльнicтю в rpyнтi тa вoдi - ,o I клacy небезпечнocтi, в pocлинax ,o II клacy [18,23].
Пpoпaмoкapб гiдpoxлopид: т50 т95 т99 5 ,7 2 4,6 37,8 5,1 22,0 33,8 В фунп cпoлyкa pyйнyeтьcя шд впливoм мiкpoopгaнiзмiв з т50 28-56 ,í6, т90 - 70 ,í6. В rpyнтi нa глибинi 20 cм pечoвинa не знaйденa. У вoдi пpoпaмoкapб гiдpoxлopид cтiйкий -т50 пеpевищye 30 ,í6. В pocлинax пpoпaмoкapб гiдpoxлopид чеpез 10 дшв пicля oбpoбки був знaйдений m piвнi межi визнaчення метoдy, чеpез 20 днiв - pечoвинa бyлa вiдcyтня. 3гiднo з [6] пpoпaмoкapб гiдpoxлopид зa cтaбiльнicтю в pocлинax i rpyнтi нaлежить ,o II ^acy, у вoдi - ,o I клacy небезпечнocтi [19,23].
Oкcифлyopфен: т50 т95 т99 1 57,6 685,4 1050,9 32,8 142.5 218.6 У фунп в пoльoвиx yмoвax oкcифлyopфен poзпaдaeтьcя з т50 5- 55 ,í6. В темpявi т50 в aеpoбниx yмoвax 292 дoби, в aнaеpoбниx - 580. У вoдi фoтoдегpaдaцiя пpoxoдить з т50 55 ,í6. В pocлинax не метaбoлiзyeтьcя. Aктивнo copбyeтьcя rpyнтoм, не шдлягае деcopбцiï, не вилyжyeтьcя. У вiдпoвiд-нocтi ,o [6] oкcифлyopфен зa cтaбiльнicтю в pocлинax нaлежить ,o II tracy, в rpyнтi тa вoдi ,o I клacy небезпечнocтi [17,23].
Флyaзифoп-п-6утил: т50 т95 т99 1 5,3 66,4 101,8 45,9 199,8 306,3 В фунп в лaбopaтopниx yмoвax т50 cпoлyки нa cвiтлi - 115 ,í6, в темpявi - 275 ,í6. В yмoвax pеaльнoгo зacтocyвaння флyaзифoп-п-бyтил дегpaдye ,o флyaзифoпy зa 2 дoби, дегpaдaцiя флyaзифoпy пpoxoдить з т50 3-25 ,í6. Дегpaдaцiя в rpyнтi здiйcнюeтьcя шд впливoм мiкpoфлopи, в cтеpильнoмy фунп дегpaдaцiя не вiдбyвaeтьcя. У вoдi pечoвинa швидкo poзпaдaeтьcя (т50 1,524 гoдини), в cтеpильнiй вoдi т50 ,o 6 ,í6. В мул не пoтpaпляe. т50 флyaзифoп-п-бyтилy в pocлинax ,o 30 ,Í6. Ocнoвнi метaбoлiти: флyaзифoп, кoню'гaти пpoпioнoвoï киcлoти. У вiдпoвiднocтi ,o [6] флyaзифoп-п-бyтил нaлежить зa cтaбiльнicтю в фунп в лaбopaтopниx yмoвax - ,o I клacy, в нaтypниx - ,o II, у вoдi - ,o IV клacy небез^ч^ст^ в pocлинax ,o II-III ^acy [12,23].
Пpoметpин: т50 т95 т99 29,2 1 27,0 194,6 16,1 70,1 104,1 В rpyнтi пpoметpин фoтo- i теpмocтaбiльний, пoмipнo мiгpye в rpyrnax вcix типiв. В лaбopaтopниx (aеpoбниx) yмoвax т50 14-158 ,í6, в нaтypниx yмoвax - 30 ,í6. Ocнoвний шляx метaбoлiзмy - гiдpoлiз метилтioгpyпи з yтвopенням гiдpoкcипpoметpинy, який пpиcyтнiй в rpyнтi дoвше нiж 3 мicяцi. Kiнцевий пpoдyкт метaбoлiзмy CO2. В вoдi xaparrep метaбoлiзмy тaкий же як i в фунп. В cиcтемi «вoдa-мyл» т50 - 35 ,í6 в oзеpнiй вoдi i 90 - в piчкoвiй. В pocлинax швидга тa пoвнicтю poзклaдa-eтьcя. У вiдпoвiднocтi ,o [6] пpoметpин нaлежить зa cтaбiльнicтю в rpyнтi тa вoдi - ,o I клacy небезпечнocтi, в pocлинax ,o III [20,23].
Пipимiфoc-метил: т50 т95 т99 11,1 48,3 74,1 2,5 22,6 34,7 В фунп пipимiфoc-метил poзпaдaeтьcя з т50 4-6 ,Í6, у вoдi - 2 дoби. 3 пoвеpxнi pocлин pечoвинa швидкo випapoвyeтьcя - чеpез 2-3 днi пicля O6PO6™ зaлишaeтьcя 10% кiлькocтi внеcенoï pечoвини. В зaлишкax пpиcyтнi пipимiфoc-метил, a тaкoж пpoдyкти дегpaдaцiï: 0-2-етилaмiнo-6-метилпipимiдин-4-iл i 0,0-диметилфocфopoтioaт, т50 якиx бшьше 2 мicяцiв. У вiдпoвiднocтi ,o [6] пipимiфoc-метил зa cтaбiльнicтю в pocлинax i rpyнтi нaлежить ,o III клacy, у вoдi - ,o IV клacy небезпечнocтi [21, 23].
Лямбдa-цигaлoтpин: т50 т95 т99 9,1 3 9,8 61,0 19,9 85,8 132,8 В фунп пiд дieю пpиpoднoгo ocвiтлення пiдлягae мiкpoбнiй дегpaдaцiï з т50 - 30 ,í6. В пoльoвиx yмoвax т50 6-40 ,í6. Copбyeтьcя rpyнтoм. В глибину пpoникae не бiльше нiж m 10 cм. У вoдi poзпaдaeтьcя шляxoм poзpивy ефipнoгo зв'язку в мoлекyлi з т50 - 20 ,iô. Швидкo пpoникae в мул. т50 в cиcтемi «вoдa-мyл» 7-15 ,iô. В pocлинax швидкo зa 2-4 дoби. У вiдпoвiднocтi ,o [6] лямбдa-цигaлoтpин нaлежить зa cтaбiльнicтю в pocлинax i rpyнтi ,o III клacy, у вoдi - ,o II клacy небезпечнocтi [13,23].
Враховуючи ппешчш характеристики пестиццщв - складових сушшей i беручи до уваги ств-вiдношення препаратiв у сумiшах, а також дiючих речовин в препаратах, визначеш лiмiтуючi компоненти кожно! i3 15 сумiшей за якими i рекомендовано здiйснювати контроль овочiв i грунту (табл. 2).
Таблиця 2
Баковi сумiшi пестицидiв та Тх лiмiтуючi компоненти, рекомендованi для здшснення контролю
сiльськогосподарсько'l' сировини i грунту
Сум™ Л1м1туючий компонент
Квадрю 250 ЯС + Актара 25 WG Азоксистробш - д.р. (дшча речовина) препарату Квадрю 250 ЯС
Квадрю 250 ЯС + Карате Зеон 050 СЯ
Квадрю 250 ЯС + Ширлан 500 ЯС
Квадрю 250 ЯС + Актеллк 500 ЕС Азоксистробш i п1рим1фос-метил - д.р. препарату Актелл1к 500 ЕС
Квадр1с 250 ЯС + Хлороксид мвд, з.п. Мщь - д.р. препараив м1д1
Квадр1с 250 ЯС+ Купроксат, к.с.
Ридом1л Голд МЦ 68 WG + Хлороксид мвд, з.п.
Хлороксид мвд, з.п. + Гоал 2Е, к.е. М1дь - д.р. Хлороксиду мвд, з.п. i оксифлуорфен - д.р. препарату Гоал 2Е, к.е.
Дуал Голд 960 ЕС + Буизан 400, к.с. Метазахлор - д.р. препарату Буизан 400, к.с.
Ридомш Голд МЦ 68 WG +Топаз 100 ЕС Металаксил-М - д.р. препарату Ридомш Голд МЦ 68 WG i пенконазол - д.р. препарату Топаз 100 ЕС
Актара 25 WG + Превкур 607 ЯЬ Пропамокарб пдро хлорид д.р. -препарату Превкур 607 ЯЬ
Фюз1лад Форте 150 ЕС + Гезагард 500 FW Прометрин - д.р. препарату Гезагард 500 FW
Топаз 100 ЕС + Фюзшад Форте 150 ЕС + Актеллк 500 ЕС Пенконазол - д.р. препарату Топаз 100 ЕС та флуазифоп-n-бутил - д.р. препарату Фюзшад Форте 150 ЕС
Ридомш Голд МЦ 68 WG + Карате Зеон 050 СЯ Металаксил-М - д.р. препарату Ридомш Голд МЦ 68 WG
Ридомш Голд МЦ 68 WG + Актеллк 500 ЕС
Результати натурних дослiджень, здiйснених з використанням розробленого нами методу, показали, що статистично значущих вiдмiнностей в поведшщ дослiджуваних речовин в овочах i грунтi в залежностi вщ норм витрати пестицидiв, кратностi та способу обробки (штангове чи ранцеве обприскування), типу грунту та агроктматично! зони не було. У жодному випадку вмют пестицидiв в овочах i грунтi в перiод збору урожаю не перевищував максимально допустимих рiвнiв.
1. Науково обгрунтоваш методичнi пiдходи до здiйснення саштарного контролю овочiв, вирощених з застосуванням бакових сумiшей пестицидiв.
2. Установлено що, застосування в овочiвництвi за умов АПК i ОПГ 11 бакових сушшей пестицидiв, а також кожного iз !х компонент, якi згiдно з Гiгiенiчною класифшащею пестицидiв належать до помiрно - та мало стабшьних в рослинах i грунтi (вiдповiдно III i IV клас небезпечностi) з позици гiгiени харчування е безпечним.
3. До складу 4 сумшей входять препарати, дiючою речовиною яких е Си2+, що за стабiльнiстю в рослинах i грунтi належить до I класу небезпечносп (надзвичайно небезпечш). Iз них 3 сумiшi (Квадрю 250 8С + Хлороксид мд^ з.п.; Квадрiс 250 8С + Купроксат, к.с.; Ридомiл Голд МЦ 68 WG + Хлороксид мщ, з.п.), окрiм над звичайно стабiльного компоненту (Си2 ), вмiщують препарати менш стабшьш. За таких умов застосування !х з позицiй гiгiени харчування та екогiгiени е бiльш безпечним у порiвняннi з iндивiдуальним використанням препара^в мiдi;
4. Сумiш Хлороксиду мiдi, з.п. з Гоалом 2Е, к.е. вмщуе двi надзвичайно небезпечш за стабшьшстю (I клас небезпечносп) в рослинах i грунтi речовини - Си2+, (т99 в рослинах коливаеться в межах 359,98 - 412,33 даб, константа деструкци (к) - 0,014; т99 в грунт 411 - 520 дiб, к - 0,09 - 0,017) та оксифлуорфен (т99 в рослинах 243 - 1484 доби, к - 0,03 - 0,019; т99 в грунт 411 - 520 дiб, к - 0,009 -0,011), у зв'язку з чим застосування щег сумiшi пестицидiв в овочiвництвi не рекомендуеться.
1. Бублик Л.1. Довщник 1з захисту рослин / Л.1. Бублик, Г.1. Васечко, В.П. Васильев [та ш.] // - К. : Урожай, - 1999. - 744 с.
2. Гончарук Е.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство / Е.И.Гончарук, Г.И. Сидоренко // - М. : Медицина, - 1986. - 320 с.
3. Коршенко С.1. Концептуальш напрями розвитку укра'шського овоч1вництва / С.1. Коршенко, О.М. Могильна, В.П. Рудь // - Харюв, - 2012. - С. 3-5.
4. Москаленко В.Ф. Тенденщя смертност населення Украши вщ зовшшшх причин / В.Ф. Москаленко, О.Г. Назарова, С.М. Зорша // Охорона здоров'я Украши. - 2009. -№ 1. - С. 121.
5. Назаренко I.I. Грунтознавство / I.I. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нкорич // - Чершвщ: Книга - ХХ1, - 2004. - 400 с.
6. Пестициди. Класифжащя за ступенем небезпечностг ДСанШН 8.8.1.002-98 - [Затв. 28.08.98] // Зб. важливих офщшних MaTepiariB з саштарних i протиепiдемiчних питань. - Кшв, - 2000. - Т. 9. - Ч. 1. - С. 249-266.
7. Польчина С.М. Св™ва реферативна база грунтових pecypciB 2006 (WRB): / С.М. Польчина, В.А. Ккорич // - Чершвщ: Вид-во Чepнiв. нац.ун-ту, - 2007. - 199 с.
8. Тихоненко Д. Г. Агрогенне Грунтоутворення i класифжащя трунив /Д.Г. Тихоненко // Вюник Хapкiвського нaцiонaльного аграрного ушверситету iмeнi В.В. Докучаева. - 2010. -№5. - С. 5-10.
9. Унифицированные правила отбора проб сельскохозяйственной продукции, продуктов питания и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов: МУ № 2051-79. - [Утв. 21.08.79]. / Министерство здравоохранения СССР. - Офиц. изд. - М. : М-во здравоохранения, - 1980. - 27с.
10. Azoxystrobin (Ref: ICI 5504) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac. uk/aeru/footprint/en/Reports/54.htm.
11. Fluazinam Pesticide Properties DataBase - режим доступу домaтepiaлу: http://sitem.herts.ac.uk/aeru/ footprint/en/Reports/ 325.htm
12. Fluazifop-P-butyl (Ref: R154875) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac. uk/ aeru/ footprint/en/Reports/324.htm.
13. Lambda-cyhalothrin (Ref: OMS 3021) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac.uk/aeru/footprint/en/Reports/415.htm.
14. Metazachlor (Ref: BAS 47900H) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac. uk / aeru/footprint/en/Reports/450. htm.
15. Metalaxyl-M (Ref: CGA 329351) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac. uk/ aeru/ footprint/en/Reports/445.htm.
16. Mancozeb Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac.uk /aeru/footprint/ en/Reports/424.htm.
17. Oxyfluorfen (Ref: RH 2915) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts. ac.uk/aeru/footprint/en/Reports/502.htm.
18. Penconazole (Ref: CGA 71818) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts. ac.uk/aeru/footprint/en/Reports/509.htm.
19. Propamocarb hydrochloride (Ref: SN 39744) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http:// sitem. herts. ac.uk/aeru/footprint/en/Reports/544.htm
20. Prometryn (Ref: C 34161) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac. uk/aeru/footprint/en/Reports/542.htm.
21. Pirimiphos-methyl (Ref: OMS 1424) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts. ac.uk/aeru/footprint/en/Reports/532.htm
22. S-metolachlor (Ref: CGA 77102) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem.herts.ac. uk/aeru/footprint/en/Reports/1027.htm.
23. The e-Pesticide Manual A World Compendium The e-pesticide Manual / Version 3.2 2005-06/ - Thirteenth Edition: CD-вид-во CDS Tomlin, 2005. - 1 електрон. опт. диск (CD); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95/98/2000/NT/XP.
24. Thiamethoxam (Ref: CGA 293343) Pesticide Properties DataBase - режим доступу до мaтepiaлу: http://sitem. herts.ac.uk/ aeru/footprint/en/Reports/631.htm.
ОСОБЕННОСТИ САНИТАРНОГО КОНТРОЛЯ ПРОДУКТОВ ОВОЩЕВОДСТВА И ПОЧВЫ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ СМЕСЕЙ ПЕСТИЦИДОВ Москаленко В.Ф., Пельо И.М., Омельчук С.Т.,
Сасинович Л.М Определены параметры деградации действующих веществ пестицидов, которые входят в состав смесей. Сравнительный анализ компонентов в пределах каждой из 15 исследуемых смесей пестицидов по установленным нами параметрами их деградации (т50, т95, т99 и к деградации) в овощах и почве, а также по другим гигиеническими характеристиками с учетом количественного соотношения препаратов в смеси, и содержания действующих веществ в препаратах позволил нам определить лимитирующий компонент каждой смеси, по которому рекомендовано осуществлять санитарный контроль овощей и почвы при их применении. Результаты натурного эксперимента по изучению динамики содержания действующих веществ препаратов, входящих в состав смесей, в овощах и почве, показали, что независимо от норм их расхода, кратности и способа обработки, характера изучаемой культуры (огурцы, томаты, перец сладкий, картофель, лук, горох овощной, капуста, баклажаны, свекла, морковь, кориандр), типа почвы и агроклиматических зоны, статистически значимых различий в поведении исследуемых веществ не было. Остаточные количества действующих веществ в овощах в период сбора урожая в коем случае не превышали гигиенических нормативов.
SPECIFICS OF SANITARY CONTROL OF VEGETABLE PRODUCTION AND SOIL DURING USE OF MIXTURES PESTICIDES Moskalenko V.F., Pelo I.M. Omelchuk S.T., Sasinovych L.M.
The parameters of the degradation of pesticide active ingredients that make up the mix. Comparative analysis of the components within each of 15 pesticide compounds studied by us set the parameters of their degradation (t50, t95, t99 and k degradation) in vegetables and soil, as well as other safety characteristics based on the proportion of drugs in the mixture, and the content of active substances in preparations allowed us to identify the limiting component of each mix, which is recommended to carry out sanitary control of soil and vegetables in their application. The results of the experiment to study the dynamics of the content of active ingredients of drugs that are part of the mix in vegetables and soil showed that regardless of the norms of consumption, frequency and method of treatment, the nature of the studied crops (cucumbers, tomatoes, peppers, potatoes, onions, peas vegetable, cabbage, eggplant, beets, carrots, coriander), type of soil and agro-climatic zones, statistically significant differences in the behavior of these substances was not. The remaining amount of the active substances in vegetables during harvest in no case exceed the hygienic standards.
Органолептические свойства образцов овощей, отобранных в Organoleptic properties of samples of vegetables sampled
период сбора урожая с опытных участков, были сопоставимы с during the harvesting of test sites were comparable to
овощами контрольных образцов. control samples vegetables.
Ключевые слова: баковые смеси пестицидов, продукты Key words: tank mixtures of pesticides, vegetable
овощеводства, почва, параметры деградации, санитарный контроль. products, soil degradation parameters, sanitary control.
Стаття надшшла 10.01.2014 р. Рецензент Катрушов О.В.
УДК 616-073.756.8:572.087:572.5:616.853-053.7
РЕГРЕС1ЙН1 МОДЕЛ1 КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В Л1КВОРОУТРИМУЮЧИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ЗДОРОВИХ Д1ВЧАТ
Метою дослщження була побудова регресшних моделей нормативних комп'ютерно-томографiчних napaMeTpiB лквороутримуючих структур головного мозку у здорових мюьких дiвчат Подшля з мезоцефалiчною формою черепа в залежносп вщ особливостей будови й розмiрiв тша. У практично здорових дiвчат мезоцефалiв бшьш шж в 85 % випадюв побудоваш моделi нормативних шдивщуальних комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур головного мозку, що мають точнiсть опису регресшно! залежностi вiд 54,3 до 82,8 %. Найбiльш часто до побудованих моделей входили: обхватш розмiри тiла (29,7 %), кефалометричнi розмiри (19,5 %), дiаметри тiла (15,3 %) та товщина шкiрно-жирових складок (12,7 %).
Ключовi слова: регресшш моделi, комп'ютерна томографiя, лiквороутримуючi структури головного мозку, здоров1 д1вчата мезоцефали, антропометр1я.
Робота е фрагментом НДР «Вивчити комп 'ютерно-томографiчнi параметри головного мозку юнатв та dieuam pi3Hux конституцюналъних титв у нормi та при епшепси» (№ державноi реестрацн 0111U009297).
За роки вивчення головного мозку (ГМ) людини накопичений величезний фактичний матер1ал щодо його морфологи та функцюнально! оргашзацп [3]. Однак, завдяки розвитку та впровадженню у ктшчну практику нов^шх технологш, як дають змогу вивчати ГМ та його структури на живш людиш, створюються умови й необхвдшсть для перегляду його морфометричних параметр1в, тим паче, що i по тепершнш час в бшьшосп кер1вництв та огляд1в наводяться суперечлив1 й неоднорщш даш щодо маси, розмiрiв головного мозку та його основних структур [6].
Досить складно видшити цiлiсие загально 6iологiчие розумшия тако! категорп медицини як норма. Сучасна медицина певною мiрою втратила аитропологiчиий пiдхiд до хворого, i як результат -висока диференщащя медичиих иаук, стаидартизацiя фiзiологiчиих, морфолопчних i психологiчиих «норм» у розрахунку на середнш модельний тип людини [7]. Для того, щоб оцшити стан здоров'я окремого iндивiда, необхвдно мати уявления про тi показники, як можуть вважатись нормальними саме для нього. Отже, не людина загалом, а представник конкретно! популяцп з певною амплiтудою аклiматизацiйних можливостей i спадково закрiпленим адаптивним стереотипом мае зайняти основне мiсце в медико-бюлопчному прогнозуваннi.
На сучасному еташ суспiльного розвитку значущим е iндивiдуальний пiдхiд до кожно! конкретно! людини, у тому чи^ й у плат встановлення певних нормативних параметрiв як органiзму в цiлому, так i його окремих органiв Б.О. Никитюк, основоположник iнтегративно!' 6iомедично!' антропологи, вказував, що з урахуванням цшсносп, 6агатоiерархiчностi та iндивiдуальностi кожно! людини можна з'ясувати рiвень !! здоров'я, персошфшувати дiагностичнi та лiкувальнi заходи, враховувати роль конституцюнальних й еколопчних факторiв ризику захворювань [8]. При розробщ iндивiдуальних (клiнiчних) стандартiв необхвдно врахувати всi можливi варiанти конституцюнально!, iндивiдуально! й анатомiчно! мiнливостi. Необхвдшсть використания антропометрi! з метою вщновления стандартiв для оцiнки стану здоров'я оргашзму людини в рiзнi вiковi перiоди доведено багатьма дослiдниками. Соматометрична характеристика дае 6iльш точну кшьюсну iнформацiю про кожен конкретний оргашзм [9]. Крiм того, соматотипувания е надзвичайно актуальним науковим напрямком сучасних дослiджень, як1 направленi на пошук зв'язюв мiж окремими антропологiчними параметрами, або окремими морфофункцюнальними особливостями оргашв й систем [8].
На основi методiв багатовимiрно! статистики (факторний аналiз, канонiчна кореляцiя) установлено спряжешсть параметрiв шлуночково! системи головного мозку людини з соматотипом, кранютипом i статтю [1]. У чоловiкiв довжина лiвого бiчного шлуночка взаемопов'язана з формою черепа, а його ширина i висота - з типом статури. У жшок з кранютипом пов'язаш довжина i ширина лiвого бiчного шлуночка, а його висота - з соматотипом. Ширина i висота третього шлуночка корелюють з формою черепа, а його довжина пов'язана з соматотипом у представниюв обох статей.
©Московко С.П., Гунас 1.В, ШевчукЮ.Г., 2014 59
