CC BY
14
УДК 630.[64+22] Директор I. Ф. Коляджин - ДП "Брошншське ЛГ"
ОСОБЛИВОСТ1 РУБОК РЕКОНСТРУКЦП М1ШАНИХ ЯЛИЦЕВИХ КУЛЬТУР БАСЕЙНУ Р1ЧОК СВ1ЧА I Л1МНИЦЯ
Смугова реконструкцiя смерекового молодняку i посадка ялищ та бука не дали бажаного результату, хоча до певно! мiри зупинили заболочення дiлянок. Необхщна повторна реконструкцiя насаджень для збшьшення !х густоти. На перезволожених донках у складних деревостанах передовсiм необхщно вiдмовитися вiд суцiльних i проводити лише вибiрковi рубання на малих площах.
Ключовг слова: реконструкцiя, перезволожеш дiлянки, ялиця.
Вступ. Коршний рослинний покрив басейну р1чок Св1ча 1 Л1мниця у Прикарпатп представлений ялицево-буковими, дубово-ялицевими, рщше бу-ковими, смереково-буково-ялицевими, грабово-буковими та шшими складни-ми за складом 1 структурою люами. В останне столггтя тут дуже скоротилися площ1 природних л1с1в, зокрема найбшьш продуктивних ялицевих деревоста-шв. Прогресуючий антропогенний вплив на довкшля призв1в до зниження бь олопчно! стшкосп люових екосистем 1 небажаних змш !х складу 1 структури.
Антротзащя рослинного покриву призвела до часпших в1тровал1в, бурелом1в, поширення грибних захворювань та шюдниюв люу, а також до всихання люових масив1в внаслщок змши пдролопчного режиму територп [3]. Тому виникае необхщнють тзнання бюлопчних закошв формування 1 розвитку природних л1с1в, пор1вняно з люами вторинних генерацш, передовым для практики ведення люового господарства. Для тдвищення р1вня ве-дення люового господарства у цьому регюш необхщно вивчити структуру природних л1шв 1 опрацювати модел1 ведення люового господарства, як вщ-творювали би природний хщ розвитку м1шаних л1с1в. Треба також створити мережу еталонних люових резервапв, за зразками яких в щентичних еколо-пчних умовах треба вщновлювати вщповщш !м деревостани [4].
Методика й об'екти досл1джень. Метою нашо! роботи впродовж 1999-2011 рр. було опрацювання засад ведення люового господарства у м1ша-них ялицевих люах центрально! частини Прикарпаття. Оцшювання люових культур р1зного способу зм1шання проводили з використанням апробованих методичних тдход1в [1, 2]. У культурах закладали пробш площ1 1з встанов-ленням таксацшних показниюв насаджень. У кшькох випадках проводили рубання модельних дерев 1з подальшим анал1зом ходу росту по висоп, дь аметра, об'ему. Пдабраш нами насадження мали експлуатацшне призначен-ня, а тому продуктивнють 1 стшкють були критер1ями оцшки господарсько! доцшьносп. 1з загальних позицш оцшено ефективнють прояву тих чи шших захисних якостей люових культур: водорегулюючих, Грунтозахисних, полеза-хисних, саштарно-гтешчних, естетичних. У сво!й робота ми керувались принципом багатофункцюнального значення л1с1в 1 опосередкованого (через максимальну в цих умовах продуктивнють) його прояву.
Результати досл1дження. У середиш Х1Х ст. на значних площах у пе-редпрських люах Карпат було проведено суцшьш вирубування мшаних де-ревосташв, до складу яких входили бук, ялиця, ялина, яв1р й шш1 породи. На !х мющ були створеш чисп ялинов1 культури, часто з насшня австршського
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет УкраУни
походження. Мaтеpiaли лiсовпоpядкyвaння 1927-1928 pp. теpитоpiï ко-лишньоï Гpaбiвськоï дaчi (нинi Iвaно-Фpaнкiвське лiсництво) свiдчaть, що тут пеpевaжaли нaсaдження склaдy 7-8Яц 1-2См 1Бк, зaпaс яких y 110125 pокiв стaновив 3a повноти 0,8-0,9 близько 750-925 м3/га.
Унaслiдок викотаних лiсомелiоpaтивних pобiт вiдбyлaся штенсиф^-щя пpоцесiв зaболочyвaння, a тaкож yтвоpення нa великих площaх вiтpовa-лiв, бypеломiв, осеpедкiв коpоïдiв i пошиpення коpеневих гнилей, с^тине-них опеньком i коpеневою гу6кою. Лише в 1964 p. та Пpилyквинськiй висо-чинi - в Росiльнянськомy, Iвaно-Фpaнкiвськомy i Кpaснянськомy люниц-твaх - було пошкоджено вiтpaми i коpоïдaми близько 530 тис. м3 деpевини [3]. Обстеження тут молоднякiв ялини дpyгоï генеpaцiï покaзaли, що здебшь-шого вони мaють блiдо-зеленy, чaсто жовтyвaтy хвою. Розкопкaми в зош p^ зосфеpи вiдзнaчено знaчнy кшьюсть pизомоpф опенькa, що пpизвело до вси-хaння окpемих екземпляpiв ялини.
Доцшьшсть pеконстpyкцiï монокyльтyp у невщповщних ïм yмовaх мiсцезpостaння i зaмiни ïх мiшaними нaсaдженнями e необхщною нa чaсi. Пеpший виpобничий дослщ pеконстpyкцiï 10-piчних кyльтyp ялини i3 домш-кою сосни (склaд 8-10См од.-2С) здiйснено у 21, 49 тa 38 квapтaлaх Kpa^ нянського лiсництвa у 1967-1968 pp. [3]. Пеpевaжaють тут деpново-сильно-опiдзоленi глеювaтi вaжкосyглинковi rpyнти нa делювiaльних безкapбонaт-них сyглинкaх, тип лiсy - rapa, окpемими плямaми вологa, смеpеково-бyковa сyяличинa. Осyшyвaльнi кaнaви для попеpедження зaболочення ствоpенi нa почaткy 60-х pокiв минулого столiття, вiдстaнь мiж ними 217 м.
У 1967 p. у 21 квapтaлi Кpaснянського лiсництвa нa чотиpьох секцiях пpоведено пiдготовкy rpyнтy плугом ПКЛН-500 та глибину 30-35 см, ш^и-ною 12 м, вiдстaнь мiж смутами - 4 м. 3a зaдyмом, ствоpенi 4 боpозни одно-чaсно м&ли вiдгpaвaти pоль осyшyвaчa, вщводячи нaдлишок вологи. ïх зpоб-лено пapaлельно до осушув&льних кaнaв i з'едтано i3 водопpиймaльником. Hепеpегнилi пш викоpчyвaно коpчiвником-збиpaчем Д-496 i зв&лено нa мiж-смyговi дiлянки ш^иною 4 м. Ha кожнiй секцп ствоpено 4 смуги i в кожнш з них зpоблено по 5-8 гребешв - 5-8 pядiв, у якi висaджено 3 pяди ялицi (1-3-й pяди), 2 p-яди бyкa (4-5-й pяди) тa 3 pяди смеpеки (6-8-й pяди). Пpиживлювa-нiсть кyльтyp згiдно з осшньою iнвентapизaцieю 1968 p., стaновилa 98,0 % [3]. Дослщжуючи цi кульки й нaдaлi, було виявлено, що тсля виконaних лiсомелiоpaтивних pобiт вщбулося зaболочyвaння дiлянок, бо iнтенсивнiсть тpaнспipaцiï молодих кyльтyp не змоглa сягнути piвня нaдмipного зволожен-ня дшянок. Кyльтypи як ялицi, тaк i смеpеки, бyкa i сосни вiдзнaчaються по-вiльним pостом, досягaючи у 40-46^чному вiцi висоти не бшьше нiж 1012 м i дiaметpa 12-14 см. У склaдi кyльтyp e великa домiшкa сaмосiвy беpези. Кyльтypи pозлaднaнi, вони ypaженi опеньком i коpеневою губкою. Зapaз пот-piбно здiйснити pеконстpyкцiю цих нaсaджень.
У 1968 p. у Кpaснянськомy лiсництвi в кв. 38 доводили pеконстpyк-цiю 10-piчного смеpекового нaсaдження нa площi 5,2 га. Сеpедня висотa та-сaдження - 2 м. Дшянку було pозбито нa 5 секцiй. Ha 1 i 5 секцп pеконстpyк-щю не пpоводили, ïх з&лишено для контpолю. Ha 2, 3 i 4 секщях лiсовi куль-
356
Збiрник наyково-теxнiчниx праць
тури створювали на смугах шириною вiдповiдно: 12 м, 9 м, 6 м; вщстань мiж смугами на вшх секцiях - 4 м.
Ддготовка Грунту на всiй дiлянцi проводили плугом ПКЛН-500 на глибину 30-35 см. Вщстань мiж садивними мюцями - 75 см. Культури ство-рювались 2-4-рiчними саджанцями. Схеми змiшування порiд на секцiях такi. На секцп 2 висаджували 6 рядiв ялицi (1-3 та 6-8 ряди) та 2 ряди бука (4 i 5 ряд змшання); на секцп 3-4 ряди ялищ (1, 2, 5, 6 ряди) та 2 ряди бука (3 i 4 ряд); на секцп 4-3 ряди ялищ (1, 3, 4 ряди) та ряд бука. Приживлюванють культур, за результатами останньо! швентаризацп 1968 р., становила 98 %.
У 1990 р. на бшьшш частит стащонару проведено сущльне саштарне рубання. У 1994 р. на стацiонарi закладено облiковi дшянки. Тiльки на чет-вертiй секцп залишився фрагмент стащонару, який представляе собою кулiси смерекового молодняка, що чергуеться зi смугами ялицево-букових культур. Про стан i результативнiсть реконструкцп можна судити з наступних даних.
Тепер кулюи смереки у 46^чному вiцi сягають висоти 16,1-16,9 м, вкраплення сосни - 17,9 м, 30-36^чно! берези - 9,6 м. Ялицево-буковi культури як на контрол^ так i за шших схем змiшування не вiдзначаються задо-вiльним ростом. У 36-рiчному вщ ялиця досягае 1,6-2,4 м, а на контролi -4,3 м, бук - 1,7-4,6 м, на контролi - 5,4 м. Верхнш намет деревостану зрщже-ний, другий ярус мало виражений. Причина тако! низько! збереженостi та вкрай незадовшьного росту ялицi та бука - пошкодження оленями та козулями верхiвкових пагонiв. Збереженi рослини кущаться i мають на собi слщи потрав.
Проведена смугова реконструкцiя смерекового молодняку i посадка ялицi та бука не дали бажаного результату. Навпаки, значною мiрою цей за-хщ сприяв зменшенню вiтростiйкостi смерекового молодняку. Аналопчш ре-зультати стану культур отримаш й на iнших дослщних дiлянках. Проведений експеримент щодо люомелюративних робiт себе не виправдав. Стан наса-джень не покращився, а навпаки, внаслщок заболочування, погiршився. Перь од залiснення таких дiлянок затягуеться на десятки рокiв.
Для того, щоби не вiдбувалося заболочення дшянок, необхiдно змши-ти принципи господарювання у таких лiсах. Передовсiм необхщно вщмови-тися вiд суцiльних i проводити лише вибiрковi рубання на малих площах. Проведенi нами таю рубки у смереково-буково-ялицевому насадженнi вжом 90-110 рокiв (окремi дерева 120-140 роюв) у 2004 р. (кв. 41 Росшьнянського лiсництва), за яких тсля першого прийому вибрано не бшьше 10-15 % дерев за запасом, показали, що у прогалинах вщбуваеться добре природне понов-лення вшх порiд, цi частки дшянок не заболочуються. Загалом формуеться рiзновiкове мiшане насадження за участю вшх головних лiсоутворювачiв.
Для вiдновлення коршних деревостанiв можуть також застосовувати-ся i рубання, проводячи вибiрку як окремих дерев, так i !х бiогруп з урахуван-ням моза!чносп поновлення пiд наметом деревостану. У мшаних ялицевих насадженнях можливе зрщження намету не нижче зiмкненостi крон 0,7. При цьому можна регулювати склад деревостану, збiльшуючи частку учасп ялицi та бука, одночасно зменшуючи участь смереки. За 4-5 прийомiв через 10-15,
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
а то i 20 роюв можливо сформувати pi3HOBiKOBi деревостани складно! вертикально! i горизонтально! структури, якi наближатимуться до природних [4]. Такi рубки потребують здiйснення природоохоронно! технологi! загопвель i е вартюними, однак, враховуючи збереження i посилення водоохоронних, за-хисних, кшматорегулюючих, саштарно-гтешчних, оздоровчих та шших ко-рисних властивостей лiсiв з метою полiпшення навколишнього природного середовища, вони е виправданими. Висновки:
1. Створення осушувальних канав iз вiдстанню мiж ними 217 м в умовах сиро! смереково-буково! суяличини Передкарпаття для попередження за-болочення мало себе виправдало. Перюд залюнення таких дiлянок затя-гуеться на десятки роюв.
2. Смугова реконструкщя смерекового молодняку i посадка ялищ та бука не дали бажаного результату, хоча до певно! мiри зупинили заболочення дшянок. Необхiдна повторна реконструкщя насаджень для збшьшення !х густоти.
3. На перезволожених дiлянках у складних деревостанах передовшм необ-хщно вiдмовитися вiд суцiльних i проводити лише вибiрковi рубання на малих площах. Для вiдновлення корiнних деревосташв можуть також застосовуватися i рубки переформування.
Л1тература
1. Огиевский В.В. Обследование и исследование лесных культур / В.В. Огиевский, А. А. Хиров. - Л. : Изд-во ЛЛТА, 1967. - 50 с.
2. Родин А.Р. Методические рекомендации по изучению лесных культур старших возрастов / А.Р. Родин, М.Д. Мерзленко. - М. : Изд-во ВАСХНИЛ, 1983. - 36 с.
3. Трибун П.А. О целенаправленном лесовыращивании в Украинских Карпатах / П.А. Трибун // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 7. - С. 14-15.
4. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво як стратепя ведення люового господарства в Карпатах / М.В. Чернявський // Сталий розвиток Карпат та шших прських ре-пошв Свропи : матер. М1жнар. наук.-практ. конф. (м. Ужгород, 8-10 вересня 2010 року). Ужгород, 2010. - С. 139-142.
Коляджин И. Ф. Особенности рубок реконструкции смешанных пихтовых культур в бассейне рек Свича и Лимница
Полосная реконструкция елового молодняка и посадка пихты и бука не дали желаемого результата, хотя в известной степени остановили заболачивание участков. Необходима повторная реконструкция насаждений для увеличения их густоты стояния. На переувлажненных участках в сложных древостоях прежде всего необходимо отказаться от сплошных и проводить только выборочные рубки на малых площадях. Ключевые слова: реконструкция, переувлажненные участки, пихта.
Kolyadzhyn I.F. The features of reconstruction cuttings in the mixed silver firs plantations on the watersheds of Svicha and Limnytsja rivers
Lines reconstruction of sapling spruces and row planting of silver fir and beach did not give the desired result, although in sort stopped swamping of areas. The repeated reconstruction of planting is needed for the increase of their pattern. On the water-logged areas in difficult forests stands it is foremost necessary to give up continuous and conduct only selection-cuts on small areas.
Keywords: reconstruction, water-logger areas, silver fir.
358
Збiрник науково-техшчних праць
