CC BY
24Н.Ю. Колесниченко
УДК 378.937
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ШШОМОВНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ У США НА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛ1ТТЯ
С и
система впчизняно! шшомовно1 педагогично! освгти в умовах евроштеграци потре-буе пошуку найбшьш ефективних шлях1в реформування з урахуванням здобутк1в нако-пиченого досвщу та свгтових тенденцiй. Вив-чення процесу становлення й перспективного розвитку шшомовно! педагогично! освiти в шших кра!нах дае змогу з'ясувати, що i! розвиток вщбувався у процесi обмшу шфор-мацiею, який був спрямований на збагачення i поповнення власного досвщу прогресивними Гдеями iнших кра!н. З огляду на це, вивчення досвгду iншомовно! педагогiчно! шдготовки вчителш iноземних мов у США може слугу -вати важливою щдставою для розробки стратегий модернiзацi! iншомовно! педагогично! освiти в Укра1нi.
Сучасн пдходи до професiйно! щдготов-ки вчител1в у США дослгджено вгдомими американськими вченими, як1 збагатили теорш наукових дослвджень в освiтi, розро-били альтернативнi програми пiдготовки сучасного педагога, запропонували дiевi засоби забезпечення якосл професшно-педагопчно! шдготовки вчител1в [2; 3].
Iнновацiйний досвщ американських ви-щих навчальних заклад1в системи педагогично! освiти, основнi прюритети яко! скерованi на безперервний процес учшня, органiзацiю навчального процесу, зорiентованого на розвиток творчого, критичного й самостшного мислення студентiв - майбутнх учител1в, завжди привертав пильну увагу вiтчизняних науковцiв, як в добу радянських часiв, так i в
пострадянський перiод [1]. Предметом !хтх дослвджень впродовж були проблеми профе-сшно! шдготовки вчител1в в ушверситетах США; тенденцi1 iнтеграцiйних процеав у свiтовiй освiтi; методологiчнi проблеми порiвняльно! педагопки, тенденцi! розвитку систем вищо! педагогично! освiти за кордоном на межi ХХ1 ст. Особливий внесок зроблено укра!нськими науковцями, яю дослвджували специфiку системи професiйно! освГти США; питання становлення i розвитку базисного етапу в системi вищо! освгти США; сучасн технологи шдготовки вчител1в до естетич-ного виховання учнГв у США, Канадi i Вели-кГй Британи; особливосп та складники педа-гогГчно! майстерносп вчителя США; тенден-ци та етапи розвитку педагогично! освГти у США впродовж 1960-2000 рр.; !! фшософсьш та методологiчнi засади; шдходи до оргаш-заци навчального процесу в системГ щдви-щення квалiфiкацi! вчителя в США [2].
Досвгд оргашзаци педагогично! освГти в унверситетах США на початку нового тисячолгття е цшним джерелом для вдум-ливого осмислення й запозичення його пози-тивних напрацювань багатьма кра!нами свпу в умовах формування единого светового освГтнього простору.
З огляду на це, метою статтГ е узагальнення специфГки оргашзаци та концептуально-методологГчних засад шшомовно! педагогично! освГти США.
Сучасна система вищо! Гншомовно! педагогично! освГти США, яка розвиваеться пГд впливом певних Гсторичних, економГчних i соцГальних факторГв, характеризуеться пев-ними особливостями, як1 багато в чому вгдрГзняють Г! вГд захвдноевропейських стандарта. Це передуст зумовлено тим, що у США й доа не юнуе чГткого визначення самого поняття «вищий навчальний заклад», осюльки, з одного боку, будь-який навчальний заклад, що здшснюе подальшу шд-готовку особи пГсля зашнчення нею середньо! школи, так званий «шслясереднш навчальний заклад» (postsecondary school), може називатися «коледжем» або
«унДверситетом». З Дншого, - хоча термДни «коледж» i «унДверситет» не Ддентичт, вони часто взаемозамшт в США.
Звичайно коледжi пропонують чотири-pi4Hy програму навчання, що дозволяе одер-жати ступшь бакалавра. Коледжi можуть iснувaти незалежно, пропонуючи винятково програми вищо! початково! освiти, або бути частиною утверситету. У США Дснуе бiльш двох тисяч трaдицiйних чотирирДчних колед-ж1в i унiверситетiв, кожний з яких мае свою специфiку. Коледж самостшно визначае сво! цiльовi завдання, спецiaлiзaцiю й правила набору студенпв. У коледжах можна одер-жати ступшь за результатами чотирирДчного навчання. Коледж1 можуть бути й мДсцевД. Це дворiчнi коледж1 (community colleges, junior colleges), у яких навчаються по програмах, що дають можливiсть одержання ступеня кандидата в бакалаври, який називаеться «Associate degree».
Програми, розрахованД на одержання ступеня кандидата в бакалаври, можуть бути «кДнцевими» програмами, що дозволяють пiсля завершення курсу навчання розпочати кар'еру в якостД молодшого фах1вця, або «перехДдними» програмами, що вДдповДдають першим двом рокам навчання в рамках програми, що дае право на одержання ступеня бакалавра. ЦД програми мають тенденцДю бДльшою мДрою грунтуватися на гумaнiтaрних науках [3].
В останнД роки, як зазначае I. Айнутди-нова [1], вДдповДдно до курсу на реформу-вання шшомовно! педагогично! освгга, амери-канська вища школа постшно вдосконалюе оргaнiзaцiю навчального процесу з професш-но! подготовки вчителДв Дноземних мов. БДльшДсть студентiв зараховуються до коледж1в Дз правом вибору режиму вДдвДду-вання вищого навчального закладу, вклю-чаючи не тДльки навчання за системою «неповного дня», але й заняття у вихвдш днД й пДд час канДкул. Студенти неповного нав-чального дня, в основному, не планують одержати по закДнченню курсу навчання академДчний ступшь.
Суттево й те, що Дншомовна педагопчна освДта, як i вища освгга загалом, в США перебувае пДд вДдповДдальнДстю 50 штатДв, а не федерального уряду. Американський подход до вищо! освДти орДентуе студентов на отримання як можна бДльш широко! загально! освДти при використаннД системи кредитДв (USCS). Традицшна базова освгга, яку можна одержати в американських коледжах i унДверситетах - це Bachelor's degree. Звичай-не навчання тривае мДнДмум 4 роки, але не бДльше 5 рокДв, як вчаться фармацевти й архДтектори. 1снуе два види bachelor's degree: the bachelor of science (B.S.) i the bachelor of arts (B.A.). ОднД навчальнД заклади здайснюють тДльки подготовку bachelor of arts (B.A.), навДть при спещалДзаци з наукових дисциплш, ДншД, поряд Дз цим, надають можливДсть одержати ступшь bachelor of science (B.S.). УсД студенти, в тому числД i майбутнД вчителД Дноземних мов, що бажають одержати Bachelor's degree, повиннД вибрати спецДалДзацДю наприкшщ другого року навчання, що передбачае проходження ними певно! кшькосп професДйно орДенто-ваних дисциплДн (або одержати певну кДлькДсть кредитДв) по !хнДй спещалДзацп. Також необхДдно пройти ряд курсДв з близьких галузей знань. Так само всД студенти повиннД вивчити ряд обов'язкових дисциплш, серед яких Дноземна мова, американська ДсторДя й лДтература [4].
Одержати bachelor's degree можливо в декДлькох типах навчальних закладах: public universities, private universities, liberal arts colleges, institutes of technology, religiously affiliated universities. НатомДсть професДйна подготовка е складником системи унДверси-тетсько! освДти США, оскшьки становить основу кар'ери майбутнього фахДвця. Велик унДверситети схильнД мати у своему склада коледж гуманггарних i природничих наук i декДлька факультета професшно! освДти -зазвичай школу бДзнесу, сДльськогосподар-ське вДддшення, медичний факультет, школу права й факультет журналДстики. Вища освгга США характеризуеться багатоступе-
невгстю гз значною ргзномангтнгстю навчаль-них програм, дослГджуваних курсГв i дис-циплГн, являе з себе единий сощальний Гнститут, що здГйснюе важливГ економГчнГ, соцГальнГ, педагогГчнГ й Гдеолопчт функци.
ФГлософська концепцГя е одшею з унГкальних характерних рис системи вищо! Гншомовно! педагогГчно! та професшно! освГти США, яка передбачае досить рГзно-стороннГй розвиток студентГв та розбудову в них розмовних навичок, умГнь правильно писати й здатносп до самостГйного мис-лення. 1ноземна мова розглядаеться як один з основних шструментГв виховання особис-тосп студентГв, формування загальноплане-тарного мислення, а також бГлГнгвально! соцГо-культурно! компетенци, що перед-бачае розвиток таких якостей, як толе-рантнГсть, терпимГсть, неупередженють до представникГв Гнших кра!н i культур (М Byram, М. Fleming, С. Kramsch).
Вивчаючи Гноземну мову й шшомовну культуру, студенти отримують можливГсть розширити свГй соцГокультурний простГр i культурно самовизначитися - прийти до усвГдомлення себе як культурно-юторичних суб'ектГв у спектрГ культур кра!ни як рГдно!, так i дослГджувано! мов. У коледжГ або ушверситеп Гснуе ретельно розроблена програма викладання гуманГтарних дисцип-л1н та Гноземних мов. Студенти починають свое навчання Гз проходження рГзноманГтних курсГв з навчання рГдно! та Гноземних мов, мистецтв, гуманГтарних, суспГльних i природ-ничих наук. ПотГм студенти вибирають предмет спецГалГзаци (major), який е профГльною дисциплГною, i вГд 25 до 50% занять у групах присвячуеться и вивченню, а 25% присвя-чуеться вивченню гуманГтарних i суспГльних дисциплГн [3].
Лшгвютичш знання розглядаються в США як найбшьш важливий складник загальноосвГтньо! тдготовки молодГ. Це знайшло вГдбиття в оргашзацп закордон-них стажувань, що забезпечують пГдго-товку до шшомовного спГлкування, а також у комуткативнш методицГ навчання Гно-
земно! мови, зокрема, у так званих «эдьютейнменп» ( вгд англГйських сл1в -entertainment («розвага») i education («освГта») i «спитингу» (вГд англ1йських сл1в - speaking («говорити») i eating («!сти»)). Велике поширення в США одержали курси «1ноземна мова плюс...», де «плюсом» можуть бути танцГ, спорт, музика, професш-но орГентованГ заняття й шше. При цьому вважаеться, що для повноцГнного розумГння Гншомовно! культури необхГдно водночас вивчати й рГдну культуру [5].
Суттево, що у вищш школ1 США остан-нГми роками пГдсилюеться тенденцГя щодо штеграцГ! професГйно-педагогГчно! й Гншомовно! пГдготовки фахГвцГв сфери освГти, що повинна сприяти досягненню двох взаемо-залежних цГлей: по-перше, подолати одно-мГршсть фахово! освГти, що задаеться вузько-професГйною пГдготовкою, а по-друге, -сформувати лшгвошзнавальну й кра!но-знавчу потреби вчителГв. Це зумовило такГ загальнГ тенденци, як-от: 1) пГдвищення рГвня пГдготовки фахГвцГв вГдповГдно до вимог ринку працГ; 2) наступнсть освГтнГх програм рГзного рГвня; 3) штеградТя освГти, науки, виробництва й соцюкультурно! практики; 4) пГдвищення методолопчно! культури науково-педагогГчних кадрГв вищо! школи.
ФГлософське пГдгрунтя професГйно! та Гншомовно! педагогично! освГти у США, як зазначае Т. Кошманова, складають есен-цГалГзм, прогресивГзм, екзистенцГалГзм, гума-нГзм, бГхевГоризм, когнГтивГзм, конструк-тивГзм, кожна з цих концепцГй домГнувала на окремому етапГ !! розвитку [5, с. 41-46]. Методолопчною основою побудови Гншомовно! педагогично! освГти у плюралГстич-ному американському суспГльствГ е провГдна фГлософська зорГентованГсть !! органзаторГв -унГверситетГв, педагогГчних коледжГв, гуманГтарних коледжГв, суспГльних коледжГв, якГ формують змГст педагогГчно! пГдготовки залежно вГд ГндивГдуальних фГлософських переконань конкретних керГвникГв цих закладГв. НатомГсть в Гсторичному розвитку педагогГчно! освГти США у другш половинГ
XX ст. вчена вио^емила таи етапи: 60-70 pp. - вплив есенщалзму та бixевiо-pизмy пpи тенденци дивеpсифiкaцiï навчаль-ного пpоцесy; 80-ri pp. - пошиpення когш-тивiзмy в дидaктицi, з наголошенням актив-но1' yчaстi стyдентiв y констpyювaннi знань; 90-тi pp. - пош^еныи соцiaл-констpyктивiст-ськоД' моделi навчаня студенпв - мaйбyтнix yчителiв з тенденщею до пошуку шляxiв спiвpобiтницгвa мш вчителями сеpеднix шкiл i викла-дачами педaгогiчниx спещаль-ностей yнiвеpситетiв на зaсaдax piero^a^ ного пapтнеpствa. Це досягаеться завдяки наступним пpинципaм:
- ^инципу сaмоконстpyювaння знань, оскiльки знання не пеpедaються в готовому вигляд^ ïx можна, за нaявностi нaлежниx педaгогiчниx умов, здобути сaмостiйно шляxом сaмоконстpyювaння i само зpощy-вання;
- ^ищи^ поваги до iндивiдyaльностi, для чого слад ствоpити певнi педагопчш умови {застосувати педaгогiчнi теxнологiï плекання кpитично мислячо1' особистостi, iнтеpaктивнi методи навчання, системи оцiнювaння знань, що культивують бажання демонстpyвaти сaмобyтнiсть, висловлювати власну точку зоpy), якi шдсилюють iнгелектyaльнy гiднiсть кожного студента та повагу до його точки зоpy, культивують особистiсно-центpовaнi пiдxоди, ставлять на мел pозвиток iндивiдyaльного стилю мис-лення майбутнього вчителя тощо;
- ^ищ™ опоpи на iндивiдyaльнy моти-вaцiю, тому що мотивaцiя навчання здш-снюеться не шляxом застосування зовнiшнix негaтивниx стимyлiв, а пеpедбaчae pеaльне залучення мaйбyтнix yчителiв до ^оцесу дослiдження та виpiшення особиспсно зна-чимиx пpоблем, якi мають безпосеpеднe вiдношення до pеaлiй ïx життя [2, с. 12].
Aмеpикaнськa педагогична освiтa, на думку Т. КошмановоД', - це автономний соцiокyльтypний феномен, що pозвивaeгься й функцюнуе, збеpiгaючи свою сyтнiсть i змшюючи стpyктypy, змiст i фоpми шд дieю соцiaльно-економiчниx чинникiв {вимог
pинковоï економiки) та iepapxiï цiннiсниx оpieнтaцiй життя сyспiльствa, а також глобaльниx свiтовиx тенденцiй {оpгaнiзa-цiйно-стpyктypниx, сyтнiсно-визнaчaльниx i змiстовно-пpоцесyaльниx). З iншого боку, змши y системi педaгогiчноï освгга y США пpотягом 1960-2000 pp. були викликaнi потребою вiдповiдaти не лише свгговим досягненням, але й вимогами pинковоï економiки.
Вapiaтивнiсть педaгогiчноï освiти, як зaкономipного явища, зумовлена свофвд-нiстю aмеpикaнського соцiyмy: вщдалетсть вiд eвpопейського континенту; динaмiчнiсть iммiгpaцiйниx пpоцесiв; гнyчкiсть, мобшь-нiсть pинковоï економiки визнаного y свiтi лiдеpa теxнологiчного пpогpесy; нaцiонaльнa специфiкa iстоpико-кyльтypниx i власне педaгогiчниx тpaдицiй (здебшьшого оpieнто-вaниx на пpaктицизм); зосеpедження уваги на потpебax учня, а не на пpедметi вивчення; ^ищ™ мyльтикyльтypностi, гетеpогенностi й полiетнiзмy як основа життя дивеpситив-ного (еволюцшного, pозгaлyженого, piзно-мaнiтного) сyспiльствa й кожного щдивща; тpaдицiйнa стpaтегiчнa спpямовaнiсть деp-жaвноï полiтики на pефоpмyвaння школи i пpофесiйноï пiдготовки вчш^в; пpестиж-нiсть вищоï освiти [2].
Щдготовка майбутнього вчителя на кожному з етатв мае специфiчнy мету, с^ук^у, змiст, фоpми i методи ïï pеaлiзaцiï. Забезпечення eдностi уж ïï склaдникiв -пiзнaвaльноï', науково]! i пpaктичноï' пiдготов-ки - досягаеться на основi визначення iнвapiaнтниx i вapiaтивниx елементiв пpо-фесiйноï' пiдготовки; вдосконалення й iнте-rpa^ï псиxолого-педaгогiчноï' i пpaктичноï' пiдготовки стyдентiв-мaйбyтнix yчителiв шляxом гapмонiйного узгодження отpимaниx теоpетико-педaгогiчниx знань i пpоцесy набуття i осмислення ними власного педагопчного досвiдy. Цьому спpияe: коге-pентний {взаемодоповнюючий, гapмонiйно узгоджений), теоpетико-пpaктичний xapaктеp нaвчaльно-пpофесiйниx кypсiв yсix квaлiфi-кaцiйниx piвнiв; pефлективний пiдxiд до
навчання студенпв; формування справжньо! спiльноти учшня майбутнiх учителiв, що сприяе розвитку !х потреби у безперервному набутп професiйно-педагогiчних знань i реальному становленню особистостi студента як суб'екта самоосвiти протягом уае! педагогично! кар'ери. Крiм того, змiст i побудова професшно! подготовки сприяе не лише тому, що студента - майбутш учителО формують свое творче ставлення до вико-нання навчально-виховних завдань i профе-сiйних обов'язкОв, а також тому, що вони набувають досводу особистюного зростання, уважного ставлення до дггей та !хтх батьк1в, колег та шших представник1в школьно! громади. Така подготовка педагога дозволяе реалiзувати проводну м1жнародну одею непе-рервно! освiти, освiти упродовж всiе! педа-гогiчно! кар'ери учителя.
Ефективнiсть функцюнування американ-сько! системи професiйно! подготовки вчи-телiв залежить вод постшного процесу !! теоретичного оновлення вщповщно до результата новiтнiх педагогiчних дослод-жень, з подальшим комплексним коригу-ванням штегративно! едносп теорi! (струк-тури, принципiв, змiсту, органiзацiйних форм, методiв) i практично! подготовки студенпв - майбутнiх учителiв в сучасних соцiально-економiчних реалiях. Забезпе-чення яюсно! професiйно! подготовки вчи-телiв можливе завдяки визначенню Г! шва-рiантних о варiативних компонента за умов тако! побудови програми, яка б надавала змогу майбутшм учителям оволодоти грунтовними психолого-педагопчними знан-нями в оргашчнш едносп з набуттям О рефлективним осмисленням лабораторного досвОду педагопчно! дОяльностО, забезпе-ченням безперервного професшного роз-витку.
ДинамОчна едшсть шварОантних О варОативних компонентов професшно! подготовки досягаеться у американських Школах професшного розвитку, яш розглядаються як основний мехашзм забезпечення сшвро-бггаицтва та партнерства м1ж шкшьними
вчителями та викладачами педагогоки уновер-ситета; як «навчальна клшша» - база для набуття студентами-майбутшми учителями лабораторного практичного й штернатурного досводу, професшно! адаптаци вчител1в-початювщв в умовах шституту наставництва (менторингу), проведення педагопчних дослоджень досводченими учителями. 1ннова-цшна д1яльшсть американсько! педагопчно! освОти спрямована на практичну подготовку вчителя, забезпечення партнерських стосун-кОв в системО «ушверситет - школам» [4].
Сутшсть шновацшних одей подготовки американських учителОв полягае у концентричному принцип побудови структури педагопчно! освгта, що складаеться з трьох рОвтв (когерентних концентрОв): 1) набуття теоретико-практичних професшних знань на засадах формування педагогичного мислення; 2) оволодшня психолопчними О педагопч-ними знаннями; 3) забезпечення Онтеграци педагогичного мислення, знань та умшь у процес набуття досвОду практично! дОяль-носп. Щ рОвш пов'язаш едшстю О наступ-шстю змОсту, мети й завдань О дозволяють будувати повнощнну систему навчання педагопчно! д1яльносто
Важливою умовою забезпечення висо-кого рОвня готовностО випускникОв унОверси-тету до педагогОчно! дОяльностО е визначення основних вимог чи еталонОв, якО регулюють процес професОйно! пОдготовки студентОв О виявляються у стандартах педагогОчно! освОти; вони е критерОями самооцОнки студентами результатОв опанування ними педа-гопчних навичок навчання школярОв. У цих стандартах визначаються норми дОяльностО студентОв у процесО набуття професОйних знань з метою розвитку рефлективного педагогОчного мислення, оволодОння педа-гогОчними й фаховими знаннями, Онтегра-тивного оволодОння умОннями професОйно! дОяльностО вчителя на засадах педагогОчного мислення; пробудження О розвиток у них високо! педагогОчно! майстерностО, постОйного пошуку О удосконалення методОв викла-дання, творчого неспокою у сприйманнО
всього нового, що приносять науковi вод-криття та надбання педагогiв-новаторiв.
Входження нашо! держави у свiтовий геополпичний просгiр буде здшснюватися на основi врахування сукупностi чинниюв, виявлених на основi iсторико-педагогiчного аналiзу розвитку професшно! освiти у зарубДжних кра!нах, порiвняльного обгрунту-вання перспектив розвитку професшно! шдготовки вчителiв з огляду на вимоги сьогодення. Виявленi принципи i тенденцп функцiонування шшомовно! педагопчно! освгги у США визначатимуть умови и орга-шзацд i в нашш краiнi, з урахуванням нацю-нальних традицiй i наявних можливостей.
АНОТАЦ1Я
У статтi подано результати теоретичного аналзу проблеми шшомовно! педагогично! освОти США як прiоритетного складника системи професiйноi подготовки конкуренто-здатних кадрш. Особливу увагу придшено висвiтленню фшософських та концептуаль-них засад американсько! педагогично! освпи, тенденцiй та еташв !! розвитку напришнщ минулого столптя, а також впливу шновацш-них технологий на модертзацш професшно-педагопчно! подготовки майбуттх викла-дачДв шоземно! мови.
Ключовi слова: шшомовна педагопчна освОта, реформування шшомовно! педагогично! освОти США, модернiзацiя професшно-педагопчно! подготовки майбутшх виклада-чОв шоземно! мови.
АННОТАЦИЯ
В статье представлены результаты теоретического анализа проблемы иноязычного педагогического образования США как приоритетной составляющей современного образования конкурентноспособных кадров. Особое внимание уделено философским и концептуальным основам американского педагогического образования, тенденциям и этапам его развития в конце пришлого столетия, а также воздействию инновационных технологий на модернизацию профессионально-педагогической подготовки преподавателей иностранного языка.
Ключевые слова: иноязычное педагогическое образование, реформирование иноязычного педагогического образования США, модернизация профессионально-педагогической подготовки преподавателей иностранного языка.
SUMMARY
The results of theoretical analysis of the system of foreign language education in USA as the priority component in contemporary competitive personnel training are represented in the article. Special attention is paid to the philosophical and conceptual foundations in American teacher training, trends and stages in its development as well as the effect of innovative technologies on modernization of professional training of foreign languages teachers.
Key words: foreign language teacher training, reformation foreign language teacher training in USA, modernization of professional training of foreign languages teachers ЛГГЕРАТУРА
1. Айнутдинова И. Н. Подготовка конкурентоспособного специалиста в условиях глобализации образования: компаративистский подход : монография / И. Н. Айнутдинова. - Казань : Изд-во Печать-Сервис-XXI век. - 2009. - 118 с.
2. Кошманова Т. С. Розвиток педагопчно! освДти у США (1960 - 2000 рр.): дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Т. С. Кошманова. - К., 2002. - 589 с.
3. Bestor A. The restorationof Learning / А. Bestor. - New York, 1999. - 239 p.
4. Brameld T. Toward a Reconstructed Philosophy of Education / Т. Brameld. - New York : Dryden, 1998. - 75 p.
5. Cannella G.S. Individual constructivist teacher education: Teacher sasem-power edlearners / G.S. Cannella // Teacher education quarterly. - New York, 1994. -Vol. 21 (3). -P. 27-38.
