CC BY
16
Науковий bîchhk НЛТУ Украши. - 2G12. - Вип. 22.12
Ключевые слова: зеленые насаждения, древесно-кустарниковая растительность, инвентаризация.
Zil'bervarg I.R., Islyamova EA. Features of planting of greenery of territory of Nizhnegorsky Central Regional Hospital in the Steppe Crimea
In the work results studying the state of green spaces of the territory of Nizhnegorsky Central Regional Hospital in the Steppe Crimea. We analyzed the spatial structure of green space, the inventory of trees and shrubs in the Nizhnegorsky Central Regional Hospital. Recommendations are given for optimization of tree and shrub plantings. Keywords: green spaces, trees and shrubs, inventory.
УДК581.526:582.55:524.6(477) Acnip. С.В. Гзмест'ева; ст. наук. ствроб.
1.М. Данилик, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат
НАН Украши, м Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ CAREXDIOICA L. (CYPERACEAE) У ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦ1ЯХ ЗА Р1ЗНИХ УМОВ РОСТУ
Проведено вивчення особливостей генеративного й вегетативного розмножен-ня Carex dioica L. за рiзних умов росту на територп Украши. Встановлено, що бшь-шють дослщжених популяцш мае значний потенщал до насшневого вщтворення, ре-алiзацiя якого залежить вщ еколого-ценотичних умов оселища, ïx динамжи та рiвня антропопреси. У несприятливих умовах домшуюча роль у самошдтриманш популяцш належить вегетативному розмноженню, що дае змогу зменшити витрати на реп-родукщю й ефективно використовувати наявш ресурси. Виявлено, що жiночi особи-ни C. dioica бшьшою мiрою реалiзують стратепю розселення завдяки формуванню значно довших кореневищ. Чоловiчi особини характеризуються вищою спецiалiза-цiею до кущiння й утворення компактних куртин.
Ключовг слова: Carex dioica L., вегетативне й генеративне розмноження, само-вщновлення, популящя.
Актуальшсть дослiджень. Одним 1з найважливших аспекпв оцшки стану популяцш та ïx перспектив на майбутне е з'ясування мехашзм1в, якими забезпечуеться ïxне вщтворення у наступних поколшнях. Особливо актуальною е ця проблема для рщюсних i зникаючих вид1в, з огляду на ïï наукове й прикладне значення для розробки шляxiв ïx культивування, подальшоï реш-тродукцiï тощо.
Надто мало даних стосовно особливостей вщтворення вегетативно-рухливих видiв, що неминуче ставить питання про сшввщношення в ïxньому онтогенезi вегетативного й генеративного розмноження та ïx ролi для само-вщновлення популяцiй як однiеï з фундаментальних рис, що забезпечуе ïx довготривале iснування на певнiй територiï [11]. Одним iз таких раритетних видiв е Carex dioica L. - дводомна багатс^чна довгокореневищна трав'яна рослина, що належить до полщентричного типу бюморфи, розмножуеться насiнням i вегетативно [1-3].
Метою нашоï роботи було дослщити особливостi генеративного й вегетативного розмноження цього виду за рiзниx умов росту його популяцш на територп Украши.
Методика дослщжень. Дослщження проводили у восьми оселищах C. dioica, що вщмшш за еколого-ценотичними умовами, ступенем антропо-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
генного навантаження i репрезентують основну частину ареалу виду в Укра-rni: Полюся, Волино-Подiлля та Карпати. Для вивчення ефективност генеративного розмноження встановлювали показники насшнево1 продуктивностi: потенцшно1 (ПНП) i фактично1 (ФНП) згiдно з методами, викладеними у роботах 1.В. Вайнагiя i Т.А. Работнова [4-7, 9]. Стввщношення ФНП i ПНП приймали за вщсоток обнасшення (ВО). За величиною шдивщуально1 на-сшнево1 продуктивносп та чисельнiстю генеративних особин на одиницю площi вираховували врожайнiсть (Вр) насiння. Особливостi вегетативного розмноження встановлювали шляхом вивчення морфоструктури чоловiчих i жшочих особин у кожнш з дослiджуваних популяцiй. При цьому враховува-ли такi показники, як стввщношення генеративних i вегетативних пагошв у популяцп, здатнiсть особин обох статей до кущшня та розростання корене-вищ тощо [10]. Матерiал опрацьовували за допомогою методiв варiацiйноl статистики [8, 12].
Результати дослвджень. Найбiльшi за площею й чисельнютю популяцп виявлено на територп Захiдного Полiсся, де C. dioica приурочена до болгг рiзного ступеня трофностi - типово мезотрофних, мезоолтотрофних i навiть евтрофних дшянок. Ймовiрно, близькими до еколого-ценотичного оптимуму виду е умови, що сформувались на мезоолiготрофному болотi "Болiтце" й ме-зотрофному болотi, розташованому поблизу оз. Карасинець, про що свщчать таю популяцшш параметри, як щшьнють генеративних i вегетативних пагошв та 1х спiввiдношення (табл. 1).
Табл. 1. Популяцшш параметри ш 'иыюсий пагошв Carex dioica L.
*Популя^ Щшьшсть генеративних пагошв / м2, M±m Щiльнiсть чо-ловiчих пагонiв / м2, M±m Щiльнiсть жь ночих пагошв / м2, M±m Щiльнiсть вегетативних пагонiв / м2, M±m
П1 55,60±2'62 14,40±1-°2 41,20±2Д) 273,46±10•'2
П2 77,60±4'00 43,60±3'99 34,00±2'32 540,92±26'19
П3 128,00±5''0 32,40±1,02 95,60±2'53 944,'6±32''и
П4 241,33±''09 2,00±°'14 239,33±''56 1526,68±OJ'J3
П5 95,60±3'59 9,60±и'8' 84,80±3'58 1135,17±30'85
П6 55,20±4'48 31,60±4'40 23,60±1-39 485,38±22'4"
П7 97,20±2''9 97,20±2''9 0 583,20±26'18
П8 45,00±3'33 13,50±°-'9 31,50±2'09 831,02±28'59
*Тут i дат: П1 - популящя на пд.-сх. берез1 оз. Луки, болото в околицях с. За-тишшя (Волинська обл., Шацький р-н); П2 - популящя на болот "УничГ, околищ с. Мельники (Волинська обл., Шацький р-н); П3 - популящя поблизу оз. Карасинець, болото, ~ 1,6 км на швдень вщ с. Мельники (Волинська обл., Шацький р-н); П4 - популящя на пн.-сх. берез1 оз. Пулемець, околищ с. Пулемець (Волинська обл., Шацький р-н); П5 - популящя на болот "Болгще", околищ с. Замостя (Волинська обл., Маневицький р-н); П6 - популящя на болот "Коза-Березина", околищ с. Оз1рщ (Р1в-ненська обл., Володимирецький р-н); П7 - популящя на схиловому болот шд г. Стг (Закарпатська обл., Рах1вський р-н, масив Свидовець); П8 - популящя на болот в околицях с. Хл1вчани (Льв1вська обл., Сокальський р-н).
Для популяцш характерна рiзна iнтенсивнiсть вегетативного й генеративного розмноження. Незважаючи на найвищi показники щдивщуально1 на-сшнево1 продуктивностi й врожаю насшня C. dioica на болотi "Болгще", кшь-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
юсть сформованих проростюв тут е незначною (табл. 2). Негативний вплив на проростання насшня мае такий чинник, як витоптування, адже популящя знаходиться в околиц сшьських поселень. Натомiсть розвинений сфагновий ярус сприяе збшьшенню вегетативно! рухливост чоловiчих i жiночих особин, кiлькостi дiагеотропних пагонiв-кореневищ та !х довжини (табл. 3).
Багатство еколопчних умов оселища й мшмальний антропогенний тиск сприяють комбiнованому розмноженню популяцп C. dioica на мезот-рофному болотi поблизу оз. Карасинець. Для не! характерно ефективний пе-рерозподш ресуршв, якi використовують особини як для насшневого, так i для вегетативного вщтворення. Зокрема за порiвняно невелико! загально! на-сшнево! продуктивностi ефективнiсть проростання насiння тут е найвищою (табл. 2). Для особин обох статей характерш малопагоновi зони кущiння з майже однаковим сшввщношенням апогеотропних i дiагеотропних пагошв, проте зi значною здатнiстю до розростання (табл. 3).
Табл. 2. Параметра генеративного розмноження в популящях Carex dioica L.
*Попу-ляцiя Потенцшна на-сшнева продук-тившсть, M±m Фактична на-сiннева продук-тивнiсть, M±m Коефiцiент обнасiнення, M±m Врожай насшня, M±m Кiлькiсть проросткiв / м2, M±m
П1 26,76±1-02 12,76±0''8 0,48 525,71±21,43 0,91±°,1и
П2 16,80±1'ии 5,72±0'18 0,34 194,48±12,30 20,54±1,56
П3 16,92±и'66 7 4±0,29 0,44 707,44±26,39 35,20±2,80
П4 18,96±м' 2,36±0'13 0,12 564,82±/9,ои -
П5 21,32±1,35 14,16±0'34 0,66 1200,77±35,65 3,68±0,19
П6 17,44±0,98 11,28±0'66 0,65 266,21±14,18 8,45±6,46
П7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
П8 22,32±1'11 5,52±0,13 0,25 248,40±13,94 -
Олшотрофнють оселища популяцп C. dioica на пд.-сх. березi оз. Луки в поеднанш з антропопрешею (пасквальний i рекреацшний прес) та не цшком сприятливими для гелюфггного виду екологiчними умовами (затшення через надмiрний розвиток деревно-чагарникового ярусу) негативно позначаються на характерi ll самовiдновлення. Популяцiя мае значний потенщал до на-сiнневого вщтворення, проте нездатна його реалiзувати за юнуючих умов. Про це свщчать досить високi показники генеративного розмноження, водно-час кiлькiсть пророслого насшня на одиницю площi е мiзерною, порiвняно з вище розглянутими популящями (табл. 2). Значно бiльшою вегетативною рухливютю вiдзначаються жiночi особини виду. На вщм^ вiд чоловiчих, яю формують щiльнi куртини з переважанням апогеотропних пагошв, жiночi особини акумулюють бiльше енергетичних ресурсiв, що пов'язано з !х витра-тами на репродукщю, i здатнi формувати дещо довшi кореневища, завдяки яким вщбуваеться захоплення вiльного простору (табл. 3).
Подiбну закономiрнiсть ми виявили i в шших популяцiях C. dioica, зокрема на мезоевтрофному болотi "УничГ' й мезотрофному болотi "Коза-Бе -резина", що характеризуються переважанням у статевш структурi чоловiчих особин (табл. 1). Як свщчать параметри, подiбне сшввщношення статей у по-пуляцiях е одним з оптимальних варiантiв, що забезпечуе !х ефективне гене-
Нацюнальний лiсотexнiчний ymBepcrn^ Украши
ративне вщтворення (табл. 2). Що стосуегься вегетативного розмноження особин, то його ефективнють тут е дещо нижчою: переважають 1-2-пагоновi зони кущiння з вщносно короткими плагiотропними зонами (табл. 3). За умов досить багатого видового рiзноманiття дослщжуваних оселищ, формування компактних багатопагонових куртин шдвищуе ефективнiсть використання ресуршв чоловiчими особинами й шдвищуе 1х конкурентоспроможнiсть.
Табл. 3. Параметри вегетативного розмноження в популяциях Carex dioica L.
3 Юльюсть Юльюсть Юльюсть Юльюсть Довжина корене- Спшдношен-
яц пагошв в апогеотроп- дiaгеотpоп- зон ку- вища мiж двома ня генератив-
н однш зо- ню пагошв ню пагошв щшня на послщовними нж : вегета-
Ь' о нi кущш- в однш зош в однш зош одному зонами кущшня, тивниx паго-
С ня кущшня кущшня пагош см шв
s ? s ? s ? s ? s ? s ?
П1 1-3 1-3 1-2 1-2 1-2 1-3 1-4 1-2 2,0-7,5 3,5-12 1:7,3 1:4,1
П2 1-2 1-2 1-2 1-2 1 1 1-2 1-2 1,2-4,3 2,3-6,5 1:5,7 1:8,6
П3 1-3 1-3 1-2 1 1-2 1-2 1-2 1-2 3,0-10 2,0-12,0 1:8,9 1:6,9
П4 - 1-6 - 1-4 - 1-5 - 1-2 - 2,0-15,0 - 1:6,3
П5 1-2 1-2 1-2 1-2 1-2 1-2 1-3 1-3 3,5-9,5 4,0-10,2 1:13,3 1:11,9
П6 1-4 1-3 1-2 1-2 1-2 1-2 1-2 1-2 1,5-6 1,7-6,5 1:8,1 1:9,8
П7 1-6 - 1-5 - 1 - 1 - 0,6-7,2 - 1:6 -
П8 1-4 1-3 1-2 1-2 1-3 1-2 1-3 1-2 2,0-5,5 3,0-6,8 1:14,9 1:20,3
За не цшком сприятливих еколого-ценитичних умов, а також тд впливом антропогенного навантаження, дом^юча роль у самошдтриманш популяцш належить вегетативному розмноженню. Мiнiмiзацiя iнтенсивностi насшневого поновлення в такому випадку детерм^еться здебiльшого вщхи-ленням у статевш структурi виду, що супроводжуеться навиь випаданням однiеï 3i статей з ïï складу. Пiд впливом штенсивного заростання болота зменшуеться щiльнiсть генеративних особин C. dioica, зокрема чоловiчих, на мезотрофному болотi в околицях с. Хтвчани, що негативно позначаеться на показниках коефщента обнасiнення, загального врожаю насiння та ефектив-ност його проростання (табл. 1, 2). Бшьшють прегенеративних особин утво-рюеться внаслiдок вегетативного поновлення, що дае змогу зменшити енер-гетичнi витрати популяцп в умовах мiжвидовоï конкуренцп.
Висока щiльнiсть популяцiï C. dioica на шдсушеному евтрофному болот в околицях с. Пулемець досягаеться завдяки високш вегетативнiй рухли-восп жiночих особин, що становлять близько 99 %% вщ ïï загального складу (табл. 1). Наявш поживш ресурси майже цiлком витрачаються особинами на формування значноï кiлькостi апогеотропних i дiагеотропних пагонiв в однш зонi кущiння та розростання кореневищ (табл. 3).
Вiдсутнiстю ефективного самовщновлення вiдзначаеться одностатева популяцiя С. dioica, виявлена у високопр^ Карпат (Свидовець). Щд впливом iнтенсивного випасу, рекреацп, господарських робiт тощо популяцiя розчле-нована на iзольованi фрагменти-мiкролокуси, що складаються виключно з чоловiчих особин (табл. 1). Завдяки штенсивному кущшню вони формують щiльнi клони, у яких переважають апогеотропш пагони з вкороченими мiж-вузлями кореневищ, i габпуально нагадують псевдодернини (табл. 3). За цих
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.12
умов вегетативне розмноження е одним Í3 можливих BapiaHTiB самошдтри-мання популяцп, що забезпечуе використання наявних pесуpсiв i piB^Mipro заселення обмеженого простору.
Висновки. Проведет дослщження засвщчили, що бшьшють популя-цiй С. dioica мають значний потенцiaл до генеративного розмноження, реаль зaцiя якого залежить вщ еколого-ценотичних умов оселища, ïx динашки та piвня aнтpопопpесiï. У несприятливих умовах дом^юча роль у самотдтри-мaннi популяцiй належить вегетативному розмноженню, що дае змогу змен-шити витрати на репродукщю й ефективно використовувати наявш ресурси. Встановлено, що жiночi особини С. dioica бшьшою мipою pеaлiзують страте-гiю розселення i захоплення вшьного простору завдяки формуванню значно довших дiaгеотpопниx пагошв - кореневищ. Чоловiчi особини характеризуются вищою спецiaлiзaцiею до кущшня й утворення компактних куртин з переважанням апогеотропних пагошв, що сприяе збшьшенню ïx конкурен-тоспpоможностi.
Л1тература
1. Алексеев Ю.Е. Осоки (морфология, биология, онтогенез, эволюция) / Ю.Е. Алексеев. - М. : Изд-во "Аргус", 1996. - 252 с.
2. Андр1енко Т.Л. Carex dioica L. - осока дводомна / Т.Л. Андр1енко, О.1. Прядко // Черво-на книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - С. 87.
3. Биологическая флора Московской области : сб. тр. / под ред. Т.А. Работнова. - М. : Изд-во МГУ, 1980. - Т. 6. - С. 177-180.
4. Вайнагий И.В. Биология генеративного размножения травянистых растений Украинских Карпат : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / И.В. Вайнагий. - К. : Изд-во "Лыбидь", 1962. - 15 с.
5. Вайнагий И.В. О методике изучения семенной продуктивности растений / И.В. Вайнагий // Ботанический журнал. - 1974. - Вып. 59. - № 6. - С. 826-831.
6. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат / И.В. Вайнагий // Ботанический журнал. - 1974. - Вып. 59, № 10. -С. 1439-1450.
7. Вайнагш В.1. Насшнева продуктившсть вид1в триби Anemoneae (Ranunculaceae) у природних ценозах / В.1. Вайнагш // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут боташки ¡м. М.Г. Холодного НАН Украши. - 1992. - Вып. 49. - № 4. -С. 34-38.
8. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - К. : Изд-во "Морион", 2001. - 408 с.
9. Работнов Т.А. Методы определения семенного размножения травянистых растений в сообществах / Т.А. Работнов // Полевая геоботаника. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1960. - Т. 2. - С. 278-332.
10. Смирнова О.В. Ценопопуляции растений (основные понятия и термины) / О.В. Смирнова, Л.Б. Заугольнова, И.М. Ермакова и др. - М. : Изд-во "Наука", 1976. - 216 с.
11. Царик Й.В. Самовщновлення популяцш за р1зних умов 1хнього росту // Вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ¡м. 1вана Франка. - Сер.: Бюлопчна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2010. - Вип. 53. - С. 94-99.
12. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике : учебн. пособ. / В.М. Шмидт. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1984. - 288 с.
Изместьева С.В., Данылык И.Н. Особенности размножения Carex dioica L. (Cyperaceae) в природных популяциях при различных условиях роста
Проведено изучение особенностей генеративного и вегетативного размножения Carex dioica L. при разных условиях роста на территории Украины. Установле-
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
но, что большинство исследованных популяций обладает значительным потенциалом к семенному воспроизведению, реализация которого зависит от эколого-цено-тических условий местопроизрастания, их динамики и уровня антропопрессии. В неблагоприятных условиях доминирующая роль в самоподдержании популяций принадлежит вегетативному размножению, что позволяет уменьшить затраты на репродукцию и эффективно использовать имеющиеся ресурсы. Выявлено, что женские особи C. dioica в большей степени реализуют стратегию расселения благодаря формированию более длинных корневищ. Мужские особи характеризуются высокой специализацией к кущению и образованию компактных куртин.
Ключевые слова: Carex dioica L., вегетативное и генеративное размножение, самовозобновление, популяция.
Izmestieva S.V., DanylykI.M. Reproduction peculiarities of Carex dioica L. (Cyperaceae) natural populations under different growth conditions
The research of generative and vegetative reproduction peculiarities of Carex dioica L. under different growth conditions in Ukraine is conducted. It is established that most of investigated populations have a considerable potential to seed reproduction, which implementation depends on the environmental conditions of biotope, their dynamics and the level of anthropogenic loading. Under the unfavourable conditions vegetative reproduction plays the dominant role for the self-maintenance of population as it allows to reduce reproduction consumption and to use available resources efficiently. It is found that C. dioica female individuals implement a dissemination strategy owing to the formation of much longer rhizomes. The male individuals are characterized by higher specialization to tillering and to formation of compact clumps.
Keywords: Carex dioica L., vegetative and generative reproduction, self-recruitment, population.
УДК 630*273:635.92:582.475 Acnip. М.Я. Гожан1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТИВАР1В РОДУ PICEA У САДОВО-ПАРКОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ТА ОЗЕЛЕНЕНН1
Представлено перспективи використання культиварiв роду Picea Dietr. у садово-парковому господарствi та озелененш. Наведено найбшьш перспективш культи-вари для створення рокарив, альшнарив, мiксбордерiв, садово-паркових композицш тощо. Висв^лено можливост застосування вщмш з рiзними декоративними ознака-ми та бюлопчними особливостями у мюькому озелененш та озелененш приватних садиб.
Ключовг слова: селекщя, використання, культивар, ялина, озеленення.
Застосування представниюв роду Picea Dietr. в озелененш населених пункпв дае змогу досягнути ефекту постшно! декоративносп в р1зш пори року. Значна кшьюсть внутршньовидових таксошв, а також вщносна невибаг-лив1сть до умов мюцезростання дае змогу використовувати вщмши роду тд час озеленення практично будь-яких територш [4, 12]. Деревам роду Picea, на вщм1ну вщ листяних вид1в, притаманна висока фггонцидна активнють, ш-тенсивне поглинання шюдливих газ1в, 1хня хвоя затримуе пил.
Використання рослин роду Picea залежить вщ 1х габ1тусу. Так, вщмши з класичною шрамщальною формою крони використовують для створення
1 Наук. к^вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
