CC BY
23
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*165.44:161.443.6 Докторант Р.М. Гречаник, доц., канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь1, д-р с.-г. наук; проф. Н.О. Олексшченко2, д-р с.-г. наук
ОСОБЛИВОСТ1 РИЗОГЕНЕЗУ IN VITRO I АДАПТАЦП EX VITRO РЕГЕНЕРАНТ1В ШОВКОВИЦ1 БIЛОÏ (MORUS ALBA L.)
Представлено стислий огляд л1тературних джерел, що стосуються особливос-тей вкорiнення у культурi тканин шовковицi бiлоï та адаптаци регенерантiв до Грун-тових умов. На еташ ризогенезу для м1кроживц1в аклiматизованоï в Украïнi Morus alba L. оптимальним було середовище MS, доповнене 1,0 мг/л NAA i 0,5 мг/л IBA. Регенеранти акл1матизували в субстрат1, який складався з унiверсальноï Грунтосум1-шi на основi торфу i агроперлiту (3:1). Окреслено перспективш напрямки подальших дослiджень.
Ключовг слова: in vitro, ex vitro, шовковиця б1ла, середовище, ризогенез, адап-тацiя, регенерант.
Особливост1 в1дбору, деконтамшацп, iнiцiацiï та намноження експлан-т1в аклiматизованоï в Украïнi Morus alba L. в культурi in vitro представлено у ретроспективi наших робгг [24-26]. Наступнi вiдповiдальнi етапи у мжрокло-нуваннi шовковицi бiлоï - вкоршення мiкроживцiв i адаптацiя регенеранпв ex vitro. При цьому основними завданнями бютехнолопв е пiдвищення час-тки м1кроживц1в, у яких в1дбувався ризогенез, i регенерантiв, якi адаптува-лись до Грунтових умов.
Огляд лШературних джерел. Основш результати розробки техноло-гiй вкорiнення мiкроживцiв Morus alba L. in vitro i адаптаци регенеранпв ex vitro представлен у табл. 1.
Табл. 1. Технологи укортення мЫроживщв Morus alba L. у культур1 in vitro i адаптаци регенерантв ex vitro
Джерело i тип експлант1в Технолог1я вкор1нення in vitro 1 адаптаци ex vitro abtop(h)
1 2 4
Верхlвковl та 61чн1 бруньки М1кроживц1 заввишки 2-3 см укоршювали 4 тижн1 на середовищ1 MS, доповненому 0,1 мг/л NAA. Ризогенез спостер1гали у 80 % рослин. У в1дкритому Грунт1 прижилось 90 % акл1матизованих рослин. M. Anis, M. Faisal, S.K. Singh [1]
Бруньки куль-тивару Mysore-5 Найкраще вкор1нення в1дбувалось на середовищ1 MS, доповненому 1,0 мг/л NAA або 0,5 мг/л IBA (80 1 96,0 % в1дпов1дно). V. Balakrishnan, M. Ram Latha, J. Philip Robinson, K.C. Ravindran [2]
Пагони з вер-х1вковими бруньками Акл1матизовували рослини заввишки 7,0 см у пол1-уретанових контейнерах у перший тиждень з ре-гульованою яскрав1стю св1тла до 70 %. Оптималь- E.S. Barbosa, D. Ag-ramonte, R. Barbon, F. Jimenez, R. Colla-
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в; 2. НУБ1П Украши, м. Кшв.
(4,0 см) 4-pi4-них рослин ний субстрат для акиматизаци регенеранив (95 %) складався з 85 % гумусу i 15 % цеол^у. do, M. Pérez, O. Gutiérrez [3]
Бруньки 80-pi4-них дерев сици-лшського куль-тивару 'Fonta-narossa Bianca' Ризогенез стимулювали у пролiферативних пагошв на середовищi MS, доповненому 8 г/л агару (Sigma), 30 г/л сахарози, 0,5 мг/л IBA i 0,5 мг/л NAA (рН = 5,8). C. Benedetta, P. Germana, MA. Germana [4]
Листки i бруньки культиварiв 'Chinese White', Koku-so-27 та 'Ichinose' Вкоршення мiкроживцiв проводили на середовищi MS, доповненому 0,5 мг/л IBA або NAA. Близько 70 % вкоршених рослин адаптувались до Грунтових умов. B.S. Bhau, A.K. Wakhlu [5]
Молодi листки пбриду Morus alba var. S54 x Morus alba var. Noi Найкраще коренеутворення спостер^али на сере-довищi У MS, доповненому 0,1 мг/л IBA (90 %). Регенеранти адаптували у простерилiзованому вер-микулiтi, а поим - у вiдкритому Грунтi. Отримали 80 % адаптованих рослин. S. Chaicharoen, S. Akrapanthu [6]
Пазушш бруньки культиварiв 'Chinese White', M-5, S-36 i S-13. Укоршення мiкроживцiв проводили на середовищi MS, доповненому 4,52 ^М 2,4-D. Вкоршеш регенеранти адаптованi до Грунтових умов з 85-90 % р!в-нем приживлюваност! D.S. Vijaya Chitra, G. Padmaja [7]
Листки Високу частку ризогенезу (76,0-86,6 %) спостерша-ли на середовищi MS з 0,49 мкМ IBA. Пiдвищення концентраци IBA (до 4,92 мкМ) призводило до ш-дукци коренiв iз розвитком калюсу при основi па-гонiв. Рослини-регенеранти краще адаптувались в Грунт вл!тку в сезон дощiв. D.S. Vijaya Chitra, G. Padmaja [8]
Пагони з брунь-ками (1-1,5 см) Ризогенез у 24 культиварiв вiдбувся на середовищi MS без фiтогормонiв. S. Enmoto [9]
Верхiвки та вуз-ловi сегменти пагонiв (4-5 см) дорослих дерев Вкорiнення проводили протягом 9,2 дiб на середо-вищi MS, доповненому 0,5 мг/л IBA (утворювалось до 10,0 корешв на експлант iз середньою довжи-ною 4,2 см). A. Habib, M.R. Ali, M.N. Amin, M.M. Rahman [10]
Пазушш бруньки Вкорiнення проводили на середовищi MS, доповненому 0,5 мг/л IBA. При адаптаци регенеранлв до Грунтових умов приживлюванють досягла 89 %. A.K. Jain, S.B. Dandin, K. Serigupta [11]
Пазушш бруньки Укорiнення (100 %) спостерiгали на середовищах yWPM або yMS без регуляторiв росту. До Грунтових умов адаптувалось 98 % регенеранив (у 2 % рослин спостершали почорнiння верхiвки пiсля зи-мiвлi). A. Karkonen, L.K. Simóla, T. Coponen [12]
Вузловi сегменти пагошв (1,5-2,0 см) M. alba 'Sujanpuri' Для ризогенезу добре розвинеш (5,0 см) зрiзанi мiкроживцi з 2-3 листочками вирощували на сере-довищi MS, доповненому 1,0 мг/л 1ВА, 3 % сахарози. Вкоршеш регенеранти адаптували у Грунтосум^ шi з вермикул^у i Грунту (1:3), обробленiй бюшо-куклянтами. Отримали 90 % адаптованих рослин. S. Kashyap, S. Sharma [13]
Зачатки лис-тюв, вщбраних взимку бруньо-к Morus alba L. 'Ohyutaka' Бшьша юльюсть коренiв утворилось на середовиш! B5 (найкраще з 0,0-0,1 мг/л 6-ВА i 1,0-10,0 мг/л NAA) у темряв^ шж на середовищi MS у темрявi i при освiтленнi. Утворення корешв при осв^ленш не спостерiгали на середовищi B5. H. Machii [14]
Вузловi сегменти (3 см) пагошв Укорiнення регенеранлв вщбувалось на середови-щ! MS, доповненому 0,5 мг/л NAA (95 % регене-ранив протягом 3 тижшв). Шсля 6-тижневого куль- P. Narayan, S. Chakraborti, G.S. Rao [16]
5-р1чного культивару S-1 тивування регенеранти переносили в стерильний субстрат з Грунту, п1ску 1 компосту (3:3:1), який пе-р1одично зрошували 1/20 MS. П1сля 8 тижн1в росту регенеранти досягли висоти 10-15 см.
Бруньки в1д1б-раних у с1чн1 та лютому па-гон1в Укор1нення в1дбувалось на середовищ1 MS без ф1-тогормон1в або з 0,01-0,1 мг/л 1АА протягом 2 тиж-н1в. Регенеранти з 7-10 листками 1 5-7 коренями пе-ресаджували у субстрат з вермикул1том, накривали пл1вкою та утримували на розс1яному св1тл1 2 тиж-н1. Кожн1 5 д1б поливали розчином A MS. S. Oka, K. Ohyama [17]
Синтетичне на-с1ння з пазуш-них бруньок Нас1ння, 1нкапсульоване в г1дрогел1 альг1нату каль-ц1ю. М1стить середовище MS, доповнене 4,4 мкМ 6-BA. Найкраще укор1нення (82 %) проростк1в спостер1гали на середовищ MS. S. Pattnaik, P.K. Chand [18]
Сегменти паго-н1в м1сцевих культивар1в В 1н1ц1ацИ ризогенезу було ефективним середовище MS, доповнене NAA 1 IBA. A. Pradhan, A.S. Vishwanathan, R. Basavaraju [19]
Вузлов1 сегменти 3-4-р1ч-них парнико-вих рослин П1сля культивування вузлових сегмент1в б1льше 4 тижн1в на середовищ1 MS, доповненому 3 % цук-розою 1 2,5 ^M 6-ВА, спостер1гали спонтанний ри-зогенез. Доповнення середовища активованим ву-г1ллям (0,05 або 0,1 %) спричиняло появу придат-кових корешв та 1нг1бування утворення калюсу на базальному к1нц1 пагон1в протягом 2 тижн1в. Укор1-нен1 регенеранти пересаджували в парник у сум1ш п1ску та вермикул1ту (1:1) 1з 100 % приживлюваню-тю. Kiran K. Sharma, Trevor A. Thorpea [20]
С1м'ядольн1 експланти Вкор1нення проводили на середовищ A MS, доповненому 1-7 мкМ 1ВА або NAA. Укор1нен1 регенеранти адаптували в Грунт1 з 90 % приживлюва-н1стю. T.D. Thomas [21]
Бруньки вер-х1вкових паго-н1в 12-р1чного культивару S1 Укор1нено 81,2 % рослин з1 значною юльюстю корешв на середовищ1 A MS, доповненому 1,0 мг/л 6-ВА 1 1,0 мг/л NAA. Ц1 ж рослини мали найвищий р1вень приживлюваност1 у в1дкритому Грунт1 -80 %. A. Zaman, R. Islam, O.I. Joarder, M. Islam [22]
Вузлов1 сегменти пагон1в Вкор1нення м1кроживц1в отримали на середовищ1 MS, доповненому 1,0 мг/л IBA. M.A. Zaman, S.M. Rahman, N. Joarder, R. Islam [23]
Матер1али i методи. Пiсля етапу намноження новоутвореш м1кропа-гони було пoдiленo на верх1вки та сегменти (3-5 см) i нaдaлi використовували для пaсaжiв з вертикальним poзмiщенням на бaзoвi середовища MS [15], до-повнеш piзними кoмбiнaцiями та кoнцентpaцiями (0,5-1,0 мг/л) фггогормошв: IBA (Р-шдолш-3-масляно! кислоти) i NAA (а-нафтилоцтово! кислоти). Вибip середовища MS, вмiсту та концентрацп фiтoгopмoнiв Грунтувався на !х найефектившшому зaстoсувaннi у дoслiдженнях, результати яких представлено в опрацьованих лггературних джерелах [1-14, 16-23]. Кожний вapiaнт досл1ду передбачав пасаж 100 мжроживщв клoнiв Ма3 i Ма50 у пропорцп 1:1 (по 50 шт.). Експланти позначали першими буквами видово! назви i3 зазна-ченням в1ку донора. До кожного середовища додавали 7 г/л агару. Автокла-вування проводили за температури 121 °С i тиску 1,2 кгс/см2 протягом 20 хв.
з попередшм доведенням рН до 5,8. Експланти вирощували у культуральнiй KiMHaTi за температури 25 °С, вщносно! вологостi 65-70 % та фотоперюду 16/8 год. з iнтенсивнiстю свiтлового потоку 2600 lx (ЛБ "Philips"). Пюля 2835 дiб культивування (без пaсaжiв на свiже поживне середовище) добре сформовaнi вкорiненi регенеранти вщмивали вiд середовища i висаджували в мштеплищ лабораторп культури тканин в субстрат, який складався з ушвер-сально1 rрунтосумiшi на основi торфу (рН = 5,6-5,8) (ТзОВ "Свитязь") i агро-перлiту (3:1) для адаптацп до Грунтових умов. Субстрат перед висаджуван-ням рослин обробляли 0,1 % розчином KMnO4 i водяною парою. Регенеранти адаптували в умовах штучного туману за температури 25-32 оС. В ушх випад-ках занотовували частку регенерaнтiв, в яких спостер^али ризогенез; кшь-юсть коренiв на регенерант та 1х довжину; частку адаптованих рослин ex vitro. Середш значення показниюв ризогенезу та адаптацп визначали iз враху-ванням усiх вaрiaнт генерально! сукупностi.
Результати досл1джень i дискумя. Укоршення мкроживщв. На ста-дп укорiнення мiкроживцiв Morus alba L. на модифiковaних середовищах MS отримали регенеранти з добре розвиненими коренями (рис. 1, 2). Результати культивування клошв Ма3 i Ма50 представлено у табл. 2.
Рис. 1. Пасаж м1кроживця шовковищ Рис. 2. Вкортений регенерант
ömoi на середовище для вкортення шовковищ бтог
Даш табл. 2 свщчать, що фгтогормони ауксинового типу IBA i NAA стимулюють ризогенез мжроживщв шовковищ бшо! (68,0-94,0 % - у клошв Ма3 i 64,0-90,0 % - у клошв Ма50). На модифжованих середовищах MS, до-повнених IBA спостер^али утворення калюсу з активним ростом рясно роз-галужених корешв; на модифiковaних середовищах MS, доповнених NAA -рют потужного основного кореня. При поеднанш в середовищi обох фгтогор-монiв (0,5 мг/л IBA i 1,0 мг/л NAA) спостер^али найвищу частку укоршення мжроживщв.
Табл. 2. Показники вкортення мжроживщв шовковищ 6moï на модифжованих _поживних середовищах MS_
¡.1" s га о m & Фггогормони, мг/л Показники вкоршення мжроживщв
Клон Ма3 Клон Ма50
IBA NAA W, % N, шт. l, см W, % N, шт. l, см
1 - 0,5 72,0 1,1 5,6 72,0 1,3 5,4
2 - 1,0 78,0 1,4 6,6 74,0 1,3 5,6
3 0,5 - 68,0 4,3 2,4 64,0 2,9 2,2
4 1,0 - 76,0 6,0 3,1 70,0 4,3 2,4
5 0,5 0,5 82,0 4,5 3,5 78,0 4,4 2,6
6 0,5 1,0 94,0 3,2 4,5 90,0 2,6 2,9
7 1,0 0,5 84,0 4,8 3,2 82,0 2,7 2,2
8 1,0 1,0 86,0 4,9 3,0 80,0 3,8 2,3
Примака: W - частка вкоршених регенератов; N - кшьгасть корешв на регене-рант; l - max довжина корешв.
Адаптащя регенерант1в ex vitro. Укоршеш регенеранти адаптували протягом 30 дшв у мшггеплищ лабораторiï з 97 % ycnixy. Добре сформован здоров1 регенеранти в кiнцi лiта висаджували у вiдкритий Грунт розсадника. За умов регулярного зрошення i притшення адаптувалось 100 % рослин.
Рис. 3. АдаптаЩя регенерантгв шовковищ 6lmï ex vitro
Висновки. Найвищу частку укоршення мiкроживцiв шовковицi бiлоï in vitro отримали на cередовищi MS, доповненому 0,5 мг/л IB A i 1,0 мг/л NAA (рН = 5,8) за таких умов культивування: температура 25±1 °С, вiдноcна вологicть 65-70 % i фотоперiод 16/8 год. з штенсивнютю cвiтлового потоку 2600 lx. Найкращого результату адаптацп yкорiнениx регенерантiв (97 %) отримали в мштеплищ лабораторiï у субстрат, який складався з yнiверcальноï Грyнтоcyмiшi на оcновi торфу (рН = 5,6-5,8) i агроперлггу (3:1) в умовах штучного туману за температури 25-32 °С.
Перспективою наших наступних дослщжень е з'ясування резистен-тност шовковицi бiлоï до мyтагенiв в умовах in vitro i бютехнолопчне отри-мання продyктiв метаболiзмy шовковищ в кyльтyрi тканин та регулящя ïx синтезу.
Л1тература
1. Anis M. Micropropagation of mulberry (Morus alba L.) through in vitro culture of shoot tip and nodal explants / M. Anis, M. Faisal, S.K. Singh // Plant Tissue Culture & Biotechnology (PTC&B). - Bangladesh : BAPTC&B. - 2003. - Vol. 13(1). - Pp. 47-51.
2. Balakrishnan V. Clonal propagation of Morus alba L. through nodal and axillary bud explants / V. Balakrishnan, M. Ram Latha, K.C. Ravindran, J. Philip Robinson // Botany Research International. - IDOSI Publications. - 2009. - Vol. 2 (1). - Pp. 42-49.
3. Barbosa E.S. Propagación in vitro de Morus alba L. en medio de cultivo semisólido / E.S. Barbosa, D. Agramonte, R. Barbón, F. Jiménez, R. Collado, M. Pérez, O. Gutiérrez // Biotecnología Vegetal. - Clara (Cuba) : Science Publishers Inc. - 2005. - Vol. 5, № 2. - Pp. 81-87.
4. Benedetta C. In vitro response of two Sicilian genotypes of Morus (L.) through axillary bud culture / C. Benedetta, P. Germana, M.A. Germana // Caryologia. - Hosted by University of Florence. - 2007. - Vol. 60, № 1-2. - Pp. 178-181.
5. Bhau B.S. Effect of genotype, explant type and growth regulators on organogenesis in Morus alba / B.S. Bhau, A.K. Wakhlu // Plant cell, tissue and organ culture. - Kluwer Academic Publishers (Netherlands). - 2004. - Vol. 66, № 1. - Pp. 25-29.
6. Chaicharoen S. In vitro plant regeneration trough young leaf culture in mulberry (Morus alba var. S54 xMorus alba var. Noi) / S. Chaicharoen, S. Akrapanthu // Journal of the Science Society of Thailand. - Science Society of Thailand. - 1995. - Vol. 11. - Pp. 137-146.
7. Chitra Vijaya D.S. Seasonal influence on axillary bud sprouting and micropropagation of elite cultivars of mulberry / D.S. Vijaya Chitra, G. Padmaja // Scientia Horticulturae. - Elsevier Science Publishing Company, Inc. - 2002. - Vol. 92, № 1. - Pp. 55-68.
8. Chitra Vijaya D.S. Shoot regeneration via direct organogenesis from in vitro derived leaves of mulberry using thidiazuron and 6-benzylaminopurine / D.S. Vijaya Chitra, G. Padmaja // Scientia Horticulturae. - Elsevier Science Publishing Company, Inc. - 2005. - Vol. 106, № 4. - Pp. 593-602.
9. Enmoto S. Preservation of genetic resource of mulberry by means of tissue culture / S. En-moto // Japan Agricultural Research Quarterly (JARQ). - Japan International Research Center for Agricultural Sciences. - 1987. - Vol. 21, № 3. - Pp. 205-210.
10. Habib A. Clonal propagation of white mulberry (Morus alba L.) using in vitro technique / A. Habib, M.R. Ali, M.N. Amin and M.M. Rahman // Journal of Biological Sciences. - Ivyspring International Publisher. - 2003. - Vol. 3, is. 12. - Pp. 1181-1187.
11. Jain A.K. In vitro propagation through axillary bud multiplication in different mulberry genotypes / A.K. Jain, S.B. Dandin and K. Serigupta // Plant cell reports. - Springer Verlag. - 1990. -Vol. 8. - Pp. 737-740.
12._Kärkönen A. Micropropagation of several Japanese woody plants for horticultural purposes / A. Kärkönen, L.K. Simola, T. Coponen // Annales Botanici Fennici. - Helsinki : Finnish Zoological and Botanical Publishing Board. - 1999. - Vol. 36. - Pp. 21-31.
13. Kashyap S. In vitro selection of salt tolerant Morus alba and its field performance with bioino-culants / S. Kashyap, S. Sharma // Horticultural Science. - Prague. - 2006. - Vol. 33(2). - Pp. 77-86.
14. Machii H. Organogenesis from immature leaf cultures in mulberry, Morus alba L. / H. Machii // The Journal of Sericultural Science of Japan. - Ibaraki : The Japanese Society of Seri-cultural Science. - 1992. - Vol. 61 (6). - Pp. 512-519.
15. Murashige T. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures / T. Murashige, F. Skoog // Physiol. Pl. - Copenhagen. - 1962. - № 15. - Pp. 493-497.
16. Narayan P. Regeneration of plantlets from the callus of stem segments of mature plants of Morus alba L. / P. Narayan, S. Chakraborty, G.S. Rao // Proc. Indian natn. Sci. Acad. - Indian National Science Academy. - 1989. - Vol. 55, Nos. 5&6. - Pp. 469-472.
17. Oka S. Mulberry (Morus alba L.) / YPS Bajaj. Biotechnology in Agriculture and Forestry / S. Oka, K. Ohyama - Berlin : Springer. - 1986. - Vol. 1, trees I. - Pp. 384-392.
18. Pattnaik S. Morphogenic response of the alginate-encapsulated axillary buds from in vitro shoot cultures of six mulberries / S. Pattnaik, P.K. Chand // Plant cell, tissue and organ culture. -Kluwer Academic Publishers (Netherlands). - 2000. - Vol. 60, № 3. - Pp. 177-185.
19. Pradhan A. Effect of nutrients on in vitro culture of Morus alba L. (White mulberry) / A. Pradhan, A.S. Vishwanathan, R. Basavaraju // Bioresearch Bulletin. - Bioindica Press. - 2010. -Vol. 1. - Pp. 19-23.
20. Sharmaa Kiran K. In vitro propagation of mulberry (Morus alba L.) through nodal segments / Kiran K. Sharmaa, Trevor A. Thorpea // Scientia Horticulturae. - Elsevier BV. - 1990. -Vol. 42(4). - Pp. 307-320.
21. Thomas Dennis T. Thidiazuron induced multiple shoot induction and plant regeneration from cotyledonary explants of mulberry / T.D. Thomas // Biologia Plantarum. - Praha 6, April 2003. - Vol. 46, № 4. - Pp. 529-533.
22. Zaman A. Micropropagation оГ Morus alba CVS, from shoot apices of mature trees / A. Zaman, R. Islam, O.I. Joarder, M. Islam // Journal King Saud Univ. - Riyadh : Science. - 1998. -Vol. 10 (1). - Pp. 7-14.
23. Zaman M.A. Mass propagation of mulberry (Morus alba L.) through axillary bud culture / M.A. Zaman, S.M. Rahman, N. Joarder, R. Islam // Plant Tissue Culture & Biotechnology (PTC&B). - Bangladesh : BAPTC&B. - 1991. - Vol. 1(2). - Pp. 75-78.
24. Гречаник P.M. Особливосп введення в культуру in vitro шовковищ бшо1' (Morus alba Linn.) / P.M. Гречаник, M.M. Гузь, Н.О. Олексшченко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 9-21.
25. Гречаник P.M. Клонування Morus alba Linn. in vitro: селекщя та деконтамшащя експлант1в // Науков1 основи тдвищення продуктивносп та бюлопчжй стшкосп люових та урбашзованих екосистем : тези 61 -оï наук.-техн. конф. професорсько-викладацького складу, наукових пращвниюв, докторант1в та асшранпв за шдсумками науковоï д1яльност1 у 2010 р., 4-6 травня 2011 р., м. Льв1в / P.M. Гречаник. - Льв1в : PBB НЛТУ Украши, 2011. - С. 38-40.
26. Гречаник P.M. Особливосп етапу намноження у м1кроклонуванн1 шовковиц1 бiлоï (Morus alba Linn.) in vitro / P.M. Гречаник, M.M. Гузь, Н.О. Олексшченко // Науков1 пращ Л1-сiвничоï академп наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : PBB НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 85-91.
Гречаник Р.М., Гузь Н.М., Олексийченко Н.О. Особенности ризоге-неза in vitro и адаптации ex vitro регенерантов шелковицы белой (Morus alba Linn.)
Представлен краткий обзор литературных источников, касающихся особенностей укоренения в культуре тканей шелковицы белой и адаптации регенерантов к почвенным условиям. На этапе ризогенеза для микрочеренков акклиматизированной в Украине Morus alba Linn. оптимальной была среда MS, дополненная 1,0 мг / л NAA и 0,5 мг / л IBA. Pегенеранты акклиматизировали в субстрате, который содержал универсальную почвосмесь на основе торфа и агроперлита (3:1). Очерчены перспективные направления дальнейших исследований.
Ключевые слова: in vitro, ex vitro, шелковица белая, среда, ризогенез, адаптация, регенерант.
Hrechanyk R.M., Guz M.M., Oleksiychenko N.O. Rizogenesis peculiarities in vitro and adaptation ex vitro of white mulberry (Morus alba Linn.) rege-nerant's
There has been presented a brief review of literary sources related to rooting peculiarities in tissue culture of white mulberry and regenerant's adaptation to soil conditions. On rizogenesis stage an optimal environment for microshoots of acclimatized in Ukraine white mulberry was MS environment complemented with 1,0 mg/l NAA and 0,5 mg/l IBA. Regenerants were acclimatized in substrate that consisted of universal soil mixture on the basis of black dirt and agropearlyte (3:1). Oncoming trends of further investigation are projected.
Keywords: in vitro, ex vitro, white mulberry, environment, rizogenesis, adaptation, regenerant.
УДК630*228 Ст. наук. cniepo6. В.О. Манойло, канд. с.-г. наук;
ст. наук. сптроб. В.А. Лук'янець; ст. наук. сптроб. С.В. Бойко, канд. с.-г. наук;
мол. наук. спЫроб. Р.В. Головач - Укратський НД1ЛГ та агролкомелюраци ïm. Г.М. Висоцького, м. Харкв
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕННЯ Л1СОВ1ДНОВНОГО РУБАННЯ В ОСЛАБЛОМУ ПОРОСТЕВОМУ ДУБОВОМУ ДЕРЕВОСТАН1
Результати дослщжень cnoco6iB i технологий проведення люовщновних рубань в ослаблому поростевому дубовому деревосташ свщчать, що найбшьша кшьгасть природного поновлення дуба з'явилася внаслщок застосування рiвномiрно-поступо-вого двоприйомного рубання. Серед варiантiв 3i штучним поновленням люу найкра-
