CC BY
17
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
5. Wilkinson C. Land and resource planning in the national forests / C. Wilkinson, H. Anderson. - Oregon law review 64:1-2. - University of Oregon press, Eugene, 1985. - 373 p.
Козий И.В. Становление многоцелевого лесопользования в США
Рассмотрен и описан процесс формирования многоцелевого лесопользования в США. Проанализированы этапы перехода к многоцелевому использованию потенциала лесных ресурсов США. Описаны подходы и практики управления многоцелевым лесопользованием, в том числе подходы к применению лесного менеджмента. Также описаны основы экосистемного подхода к лесопользованию.
Ключевые слова: многоцелевое лесопользование, экосистемный подход, лесной менеджмент.
KoziyI.V. Establishment of multifunctional forestry in the USA
Paper reveals the stages of multifunctional forestry establishment in the USA. The stages of transition to multiple use of forest resources in the USA. were analyzed. Stages and approaches to forest resources management were described this paper, including ecosystem management approaches.
Keywords: multifunctional forestry, ecosystem approach, forest management.
УДК 630x18:551.5:330.15 Астр. В.Г. Лозицький; ст. наук. ствроб.
1.М. Усцький, канд. с.-г. наук; доц. М.М. Ведмiдь, канд. с.-г. наук-наук. ствроб. В.1. Роговий, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА, м. Харк'т
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ КОРЕНЕВО1 ГУБКИ В СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЧЕРШПВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Аналiз люопатолопчно! ситуацп в соснових насадженнях Черншвського Полю-ся засвщчив, що близько 17 % соснових насаджень на землях, що тривалий час не були шд люом, в цих умовах уражеш кореневою губкою. Найбшьша частка уражених насаджень вщ загально! площi осередгав як природного, так i штучного походження знаходиться за умов свiжого субору, вщповщно 69 %о i 75 %о, та за умов свiжого бору - 25 % i 21 %. У свiжих та вологих умовах стшгасть культур до коренево! губки дещо менша, шж у природних соснягав, а в сухуватих, навпаки, стшкють насаджень природного походження ютотно нижча. Частка сосни в складi культур становить 85 % факторального впливу на поширення осередгав коренево! губки та 50 % в складi природних насаджень. Найбшьш прийнятним у складi насаджень на староорних землях е 50-60 % сосни за умови рiвномiрного змшення !! з листяними породами.
Ключовг слова: коренева губка, староорш земл^ культури сосни, сосняки при-роднi.
На зростання люистосп Укра!ни на сучасному етат впливають два фактори - це защкавленють свггово! спшьноти в збшьшенш л1с1в, як основного фактора депонування вуглецю через глобальш змши ктмату, та накопи-чення значних площ низькобальних сшьськогосподарських упдь, як виклю-чеш з сшьськогосподарського користування. Для Схщного Полюся, де пере-важають бщш пщаш земл1, мало придатш для вирощування високих врожа!в сшьськогосподарських культур, але в сво!й бшьшосп найкраще вщповщають природ1 лку, проблема залюнення цих земель набувае особливого значення. За умов Черншвського Полюся на частит земель, що тривалий час не оброб-лялись, виникали природш соснов1, березов1 та сосново-березов1 насадження р1зно! густоти. Сьогодш на переданих державним люогосподарським тд-приемствам Чершпвщини староорних землях зростають як природш, так 1
штучно створеш насадження. За породним складом - це переважно чист та близью до них сосняки, яю тим чи шшим ступенем уражеш кореневою губкою. 1снуе думка, що природнi сосновi насадження бiльш стшю до ще! хво-роби, порiвняно i3 сосновими культурами, створеними в цих умовах [4]. Про-те масове ураження природного поновлення на староорних землях вщзначав ще на початку минулого столiття А.М. Бiрнбаум [2].
За даними I.A. Алексеева [1], вщпад соснового самосiву в осередках всихання вщ коренево1 губки починаеться вже з 2-3 роюв, а масове його вси-хання спостер^алося у вiцi 10-20 роюв, проте рiзновiковий природнiй лiс, як результат тривалого вiдбору, е бшьш стiйким до ще! хвороби. Склад культур ютотно впливае на масштаби патологiчних процесiв у насадженнях. З огляду на те, що сосна звичайна е найбшьш нестiйкою породою до коренево! губки, масштаби поширення осередкiв ще! хвороби прямо залежш вiд участi сосни в складi насадження. Питання щодо складу насаджень, що створюються у цих умовах, залишаеться не вирiшеним. Науковцi рекомендували обмежити участь сосни в культурах на староорних землях до 30 % [5]. Бшьшють дослщниюв ре-комендують в насадженнях на староорних землях зменшити частку сосни за рахунок рiзних листяних порiд та кущiв, залежно вiд лiсорослинних умов [3].
Проте, незважаючи на рекомендацп, на землях, що вийшли з-тд сiльськогосподарського користування, переважно створюються чисп або близькi до них культури сосни, оскiльки масовий вiдпад сосни спостер^ають не у всiх випадках. На основi узагальнення досвiду залюення земель, що раш-ше знаходились у сшьськогосподарському користуваннi, найбiльш прийнят-ними за складом культури для Захщного Полiсся за умов свiжого субору е: 50-60 % сосни, 20-30 %> i бiльше берези та 10-20 %> iнших порщ (дуб зви-чайний, осика, вшьха чорна) [6]. Для умов Схщного Полiсся, де сосновi насадження знаходяться в дещо iнших Грунтово-кшматичних умовах, дослщжен-ня щодо ураження кореневою губкою насаджень рiзного складу на таких землях не проводились, хоча рекомендацп стосовно створення змшаних сосно-во-листяних культур давали багато дослщниюв. Метою наших дослщжень було вивчення масштабiв поширення осередюв коренево! губки за умов Чер-нiгiвського Полiсся та залежностi поширення хвороби вщ участi сосни в складi насаджень рiзного походження на староорних землях. Об'ектом наших дослщжень були сосновi насадження рiзного походження та вжу на землях, яю тривалий час не були тд лiсом, у ДП "Чернiгiвське люове господарство". Результати дослiджень свiдчать (табл. 1), що частка здорових насаджень на тдприемст становить 83 %, а уражених кореневою губкою - 17 %.
Дещо бiльшi площi осередкiв коренево! губки вiдзначенi в штучно створених насадженнях, порiвняно з природними, вщповщно 18 % та 14 % вщ загально! площi насаджень штучного та природного походження. Найбшьша частка уражених насаджень вщ загально! площi осередкiв як природного, так i штучного походження знаходиться за умов свiжого субору, вщповщно 69 % i 75 %, дещо менше - за умов свiжого бору, 25 % i 21 %, тоб-то чим бшьша площа типу люу, тим бiльша площа насаджень у цих умовах уражена кореневою губкою.
Табл. 1. Розподыраних за станом та походженням соснових насадженьДП "Чернтвське лкове господарство" за типами
лкорослинних умов станом на 2010 р.
ТЛУ Здоров! насадження Уражеш кореневою губкою насадження Разом
природне походження культури разом природне походження культури разом природне походження культури всього
га % га % га % га % га % га % га % га % га %
А, 724,7 4,0 498,1 1,5 1222,8 2,4 96,1 3,2 58,2 0,8 154,3 1,5 820,8 3,9 556,3 1,4 1377,1 2,2
А,. 41613 232 6033,7 18,2 10195,0 19,9 749,3 25,0 1540,4 21,3 2289,7 22,4 4910,6 23,5 7574,1 18,7 12484,7 20,3
А, 3,3 0,0 10,7 0,0 14,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 3,3 <0,1 10,7 0,0 14,0 <0,1
в, 25,9 од 28,3 од 54,2 ОД 19,8 0,7 5,2 од 25,0 од 45,7 02 33,5 од 79,2 од
в, 10749,1 60,0 23748,2 71,4 344973 67,4 2051,4 68,6 5405,7 74,8 7457,1 73,0 12800,5 612 29153,9 72,0 41954,4 68,3
В, 480,8 2,7 781,9 2,4 1262,7 2,5 26,0 0,9 143,6 2,0 169,6 1,7 506,8 2,4 925,5 23 1432,3 2,3
В4 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
с, 1520,0 8,5 1875,5 5,6 3395,5 6,6 49,1 1,6 76,5 1,1 125,6 12 1569,1 7,5 1952,0 4,8 3521,1 5,7
с, 262,1 1,5 264,5 0,8 526,6 1,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 262,1 1,3 264,5 0,7 526,6 0,9
О, 1,0 <0,1 0,4 <0,1 1,4 <0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 1,0 <0,1 0,4 <0,1 1,4 <0,1
Всього 179282 100,0 33241,3 100,0 51169,5 100,0 2991,7 100,0 7229,6 100,0 102213 100,0 20919,9 100,0 40470,9 100,0 61390,8 100,0
% 29,2 54,1 83,3 5,0 11,7 16,7 34,1 65,9 100,0
Табл. 2. РозподЫ насаджень рюного походження з рЬноюучастю сосни в склаЫ за гх станом
Природне походження Культури Разом
Частка сосни у склад1 здоров1 насадження уражеш кореневою губкою насадження разом здоров! насадження уражеш кореневою губкою насадження разом здоров! насадження уражеш кореневою губкою насадження всього
га % га % га % га % га % га % га % га % га %
10 2911,1 83,6 570,7 16,4 3481,8 71,2 10186,2 74,4 3505,6 25,6 13691,8 60,7 13097,3 16,3 4076,3 23,7 17173,6 100,0
9 237,6 88,8 30,0 11,2 267,6 5,5 2159,6 86,7 331,2 13,3 2490,8 11,0 2397,2 86,9 361,2 13,1 2758,4 100,0
8 284,5 91,9 25,1 8,1 309,6 6,3 2219,8 95,1 113,3 4,9 2333,1 10,3 2504,3 94,8 138,4 5,2 2642,7 100,0
7 117,4 88,0 16,0 12,0 133,4 2,7 1424,5 95,4 69,0 4,6 1493,5 6,6 1541,9 94,8 85,0 5,2 1626,9 100,0
6 95,8 100,0 0,0 0,0 95,8 2,0 653,9 93,4 45,9 6,6 699,8 3,1 749,7 94,2 45,9 5,8 795,6 100,0
5 141,7 96,9 4,6 3,1 146,3 3,0 651,8 100,0 0,0 0,0 651,8 2,9 793,5 99,4 4,6 0,6 798,1 100,0
4 198,3 93,9 12,9 6,1 211,2 4,3 545,5 93,5 37,8 6,5 583,3 2,6 743,8 93,6 50,7 6,4 794,5 100,0
3 229,1 93,5 16,0 6,5 245,1 5,0 599,5 96,4 22,6 3,6 622,1 2,8 828,6 95,5 38,6 4,5 867,2 100,0
Всього 4215,5 86,2 675,3 13,8 4890,8 100,0 18440,8 81,7 4125,4 18,3 22566,2 100,0 22656,3 82,5 4800,7 17,5 27457,0 100,0
Проте вщ загально! площi насаджень у тих чи шших лiсорослинних умовах найбшьша частка уражених насаджень природного походження випа-дае на сухуватий субiр - 43 %, що в бшьш нiж у два рази перевищуе вiдсоток уражених насаджень в культурах, створених у цих умовах (рис. 1).
В1 В2 ВЗ В4 С2 СЗ типи люорослинних умов
Рис. 1. Частка уражених кореневою губкою насаджень у рiзних типах люорослиннихумов
У вологому субор^ навпаки, частка уражених культур майже в 3 рази перевищуе площу уражених природних насаджень, вщповщно 5 % та 15 %. У свiжих умовах мюць зростання частка уражених насаджень серед культур на 2-5 % перевищуе частку таких насаджень у природних. Бшьша частка уражених природних насаджень у В1 свщчить про перевагу штучного створення насаджень у цих умовах над природним поновленням, що може бути пов'яза-но з поверхневим формуванням кореневих систем самоЫвом, як за умов не стшкого водного режиму частше вражаються кореневою губкою. У вологих умовах, навпаки, поверхнева коренева система самоЫву мае вщповщт переваги перед штучно створеними насадженнями сосни, кореневi системи яких за наявност надлишку вологи та вщсутносл аераци заселяються кореневою губкою частше. Таким чином, у свiжих та вологих умовах стшюсть культур до коренево! губки дещо менша, нiж у природних сосняюв, а в сухуватих, навпаки, стшюсть насаджень природного походження ютотно нижча.
Результати анашзу поширення коренево! губки в насадженнях iз рiз-ною участю сосни у складi (табл. 2) свщчать, що найбiльший вщсоток площ уражених насаджень як штучного, так i природного походження припадае на чист сосняки. Кореляцiйний анашз мiж участю сосни в складi насаджень i часткою площ здорових насаджень вщ загально! площi насаджень з рiзною !! участю свщчить про середньо! тiсноти обернений зв'язок мiж цими показни-ками: г = "-" 0,68 для природних насаджень, та "-" 0,73 для штучних. Тобто чим бiльше сосни в складi насаджень на староорних землях, тим бтш мас-штаби поширення коренево! губки та менша площа здорових культур. У насадженнях штучного походження, у яких частка сосни становить 90 %, вщсо-ток площ уражених насаджень, порiвняно з чистими за складом, знижуеться бшьш шж у два рази, а в природних насадженнях - лише на третину. В насадженнях природного походження, в складi яких 60 % сосни, та штучного походження - 50 %, вщзначено не було осередюв хвороби. Проте в насадженнях iз меншою участю сосни як у природних, так i в штучних частка уражених насаджень змшюеться вщ 3 % до 6,5 %.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Вiрогiдно, на поширення хвороби в насадженнях, у яких участь сосни становить 50-60 % i менше, ютотно впливае характер змшення порщ. Якщо змшення порiд рiвномiрне, без значних площ куртин чисто! одновiково!' сосни, всихання вщ коренево! губки, якщо i мае мiсце, то вщбуваеться без утво-рення прогалин i не е критичним. У таких насадженнях хвороба зазвичай не фшсуеться, осюльки в цьому випадку вщсутня основна дiагностична ознака осередку коренево! губки - прогалина, оточена ослабленими та сухостшними деревами. Характер впливу складу насаджень на !х стан у цьому випадку описуеться полiномiальним рiвнянням 3-го ступеня з високим рiвнем досто-вiрностi для штучно створених насаджень та достатшм - для природних (рис. 2). У штучних насадженнях виявлена закономiрнiсть описуе близько 85 % випадюв, а в природних - близько 50 %.
а природне
-Полшомиальний
(культури) ♦ культури
-Полшомиальний
(природне)
' 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 участь сосни в склад1 Рис. 2. Залежшсть масштабiв поширення кореневог губки вiд участi сосни в складi насаджень (одиниц складу)
Висновки. Близько 17 % соснових насаджень на землях, що тривалий час не були тд лком, за умов Чернтвського Полюся уражеш кореневою губкою. Найбшьша частка уражених насаджень вщ загально! площi осередюв як природного, так i штучного походження знаходиться за умов свiжого су-бору, вщповщно 69 % i 75 %, дещо менша - за умов свiжого бору, 25 % i 21 %. У свiжих та вологих умовах стшюсть культур до коренево! губки дещо менша, тж у природних сосняюв, а в сухуватих, навпаки, стшюсть насаджень природного походження ютотно нижча. Частка сосни у культурах становить 85 % факторального впливу на поширення осередюв коренево! губки та 50 % в складi природних насаджень. Найбшьш прийнятним у складi насаджень на староорних землях е 50-60 % сосни за умови рiвномiрного змшен-ня !! з листяними породами.
Лггература
1. Алексеев И. А. Лесохозяйственные меры борьбы с корневой губкой / И. А. Алексеев. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 76 с.
2. Бирнбаум А.Н. Повреждение грибом Ро1уроги8 аппоБиш сосновых насаждении урочища Червонный Бор Червоноборского лесничества Ломжицкой губернии / А.Н. Бирнбаум // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1914. - Вып. 3. - С. 427-440.
3. Ладейщикова О.1. Настанова по захисту соснових насаджень вщ коренево! губки / О.1. Ладейщикова, 1.М. Усцький, О.Г. Черних та ш. / вщп. уклад. О.1. Ладейщикова. - Харюв, 2001. - 27 с.
4. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. - М. : Агропромиздат, 1986. - 196 с.
5. Технические указания по лесозащите. - М. : Изд-во МСХ СССР, 1958. - 11 с.
6. Шкудор В. Д. Пвдвищення стшкосп та збереження рослинного бюр1зноманптя соснових л1ав Захщного Полюся Укра!ни : дис. ... канд. с.-г. наук / В.Д. Шкудор. - Харюв, 2006. - 254 с.
Лозицкий В.Г., Усцкий И.М., Ведмидь М.М., Роговый В.Г. Особенности распространения корневой губки в сосновых насаждениях Черниговского Полесья
Анализ лесопатологической ситуации в сосновых насаждениях Черниговского Полесья засвидетельствовал, что около 17 % сосновых насаждений на землях, которые длительное время не были под лесом, в этих условиях поражены корневой губкой. Наибольшая часть пораженных насаждений от общей площади очагов болезни как естественного, так и искусственного происхождения находятся в условиях свежей субори, соответственно 69 % и 75 %, и в условиях свежего бора - 25 % и 21 %. В свежих и влажных условиях устойчивость культур к корневой губке несколько меньше, чем у естественных сосняков, а в суховатых, наоборот, устойчивость насаждений естественного происхождения существенно ниже. Участие сосны в составе культур составляет 85 % факторального влияния на распространение очагов корневой губки и 50 % в составе естественных насаждений. Наиболее приемлемо в составе насаждений на старопахотных землях 50-60 % сосны при условии равномерного смешения ее с лиственными породами.
Ключевые слова: корневая губка, старопахотные земли, культуры сосны, естественные сосняки
Lozitskiy V.G., Ustskiy I.M., Vedmid' M.M., Rogovyi V.G. Uriffm. features of distribution of root sponge in pineries of Chernigiv Polissia
The analysis of pathological processes of forestry situation witnessed in pineries of Chernigiv Polissia, that about 17 % pine forests stands on lands which long time were not under a forest in these terms staggered by a root sponge. Most particle of the staggered planting, from the general area of cells, as artificial origin natural so there are accordingly 69 % and 75 % in the conditions of fresh subor, and in the conditions of fresh coniferous forest - 25 % and 21 %. In fresh and moist terms firmness of cultures to the root sponge some less than at natural pine forests, and in dryish vice versa firmness of planting of natural origin substantially more low. The particle of pine-tree in composition of cultures makes a 85 % factorial influence on distribution of cells of root sponge and 50 % in composition of the natural planting. Optimum in composition of planting on fallow land, there is a 50-60 % pine-tree subject to the condition even mixing of her with leafy breeds.
Keywords: a root sponge, fallow land, cultures of pine-tree, pine forests, is natural.
УДК 630.(477.44) Ст. наук. сптроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук;
мол. наук. сптроб. ЮА. Слгсавенко; мол. наук. ствроб. Л.В. Смашнюк -
ДП "Втницъка лгсова наукова станцш "
ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ РОДИННИХ ПЛАНТАЦ1Й ТА ОЦ1НЮВАННЯ РОСТУ I РОЗВИТКУ П1ВС1БСОВОГО ПОТОМСТВА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗА УМОВ ВШНИЦЬКО! ОБЛАСТ1
Представлено результата дослщжень особливостей створення родинних план-тацш дуба звичайного, наведено результати схожостс, стану та штенсивност росту швабсових потомств. Встановлено, що на дшянках, яга закладеш на свiжих зрубах, стан та штенсившсть росту шянщв дуба е кращою, шж на донках, яга створеш на землях, виведених з-шд сшьгоспкористування.
Ключовг слова: постшна люонасшна база, родинш плантаци, пiвсiбсовi потомства, схожють, штенсившсть росту.
Вступ. Люов1 генетичш ресурси е важливим елементом збереження та розширеного вщтворення цшного генофонду основних люовпрних порщ.
