УДК 619:636 (075.8)
Решетник А. О., кандидат ветеринарних наук, в. о. доцента, Подтьський державный аграрно-техтчний утверситет; Демчук М. В., доктор ветеринарних наук, професор, Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького; Коняхш О. П., доктор ветеринарних наук, доцент, Подгльський державний аграрно-техтчний утверситет @
ОСОБЛИВОСТ1 МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ РОЗД1ЛУ „САШТАРНО-ППеШЧНИЙ КОНТРОЛЬ М1КРОКЛ1МАТУ ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМ1ЩЕНЬ" НА ФЕРМАХ З 1НТЕНСИВНОЮ ТЕХНОЛОГИЮ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦП З ДИСЦИПЛ1НИ „Г1Г1СНА ТВАРИН" ( рубрика: якють осв^и)
В статт1 розкрита методика засвоення роздту «Саттарно-гтетчний контроль мгкроклгмату тваринницьких примщень», яка складаеться з послгдовних етатв: теоретична частина (лекцшний курс), вивчення метод1в контролю за параметрами мтрокя1мату на практичних заняттях, закртлення цих метод1в при проведенн комплексной бальног оцгнки мгкроклгмату тваринницьких примщень навчально-дослгдного господарства тд час навчального семестру та оцтка мтрокя1мату з анал1зом ефективност1 роботи систем вентиляцп I канал1зацп тваринницького примщення в умовах ферм з ттенсивною технолог1ею виробництва тд час навчальног та виробничог практики.
Ключовi слова: тварини, примщення, мтроклгмат, бальна оцтка
Вступ. 1нтенсивш технологи виробництва характерш iзоляцiею сшьськогосподарських тварин i птахiв вщ зовшшшх факторiв привели до яккного нового середовища життя, по вщношенню до якого тварини не мають успадкованих механiзмiв адаптаци. Тому проблема едност оргашзму i середовища в умовах подальшо! штенсифжаци тваринництва набувае ново! спрямованостi, пов'язано! з потребою адаптаци органiзму до постшно змiнюючи факторiв середовища, технологiчно обумовлених часто неадекватних бiологiчним можливостям оргашзму тварин. У зв'язку з цим зростае роль i значення ппени тварин, як науки про охорону здоров'я рацюнальними технологiчними заходами догляду, утримання, годiвлi, експлуатаци.
Гiгiена тварин викладаеться на кафедрi гiгiени тварин ЛНУВМ та БТ з часу заснування Львiвськоl ветеринарно! академи (1897р.). А у Кам'янець-Подiльському сшьськогосподарському iнститутi iз серпня 1955 року, коли було оргашзовано зоотехнiчний факультет. До складу факультету на той час увшшло п'ять кафедр: хiмп; анатоми i фiзiологil сiльськогосподарських тварин;
® Решетник А. О., Демчук М. В., Коняхш О. П., 2010
256
розведення i годiвлi сшьськогосподарських тварин; зооппени i ветеринара; спецiального тваринництва. Зоогiгiена, або ппена тварин викладалась на кафедрi з моменту вщновлення роботи ВУЗу у 1955 рощ. Наказом МЫстра вищо'' освiти УРСР завiдувачем кафедри зооппени i ветеринара було затверджено доктора ветеринарних наук, професора В.Ф. Матусевича [1]. Курс зооппени свого часу вели професор В.Ф. Матусевич, доценти Г. М. Головатий та В.П. Гищук. На даний час ппену тварин для студенев факультету ветеринарно'' медицини та бютехнолопчного факультету викладають доктор ветеринарних наук, доцент О.П. Коняхш; кандидат ветеринарних наук, в.о. доцента А.О. Решетник; ассистент, мапстр ветеринарное' медицини С.В. Лайтер-Москалюк.
Завдання курсу - навчити i озбро'ти студенев, майбуттх лiкарiв ветеринарно'' медицини, знаннями сучасно'' зоогiгiенiчноï науки i практики для досягнення високо'' ефективност використання бiологiчних особливостей i потенцшних можливостей органiзму тварин. Гiгiена тварин як предмет тдготовки спецiалiста високо' квалiфiкацiï, вивчае дiю на оргатзм тварин комплексу факторiв зовнiшнього середовища (повiтря, грунт, корми, вода, будiвля) i включае цiлий ряд важливих факторiв сучасних промислових технологiй виробництва продукив тваринництва, систем утримання рiзних видiв тварин, рацiональнi способи вирощування молодняку, профiлактику хвороб.
Однiею з умов устшного ведення тваринництва е необхщтсть врахування та забезпечення умов для прояву конкретних потреб тварини у виробничш технологи. 1нтенсивне використання високопродуктивних тварин, обмш речовин у яких дуже посилений, потребуе забезпечення для них оптимальних умов мiкроклiмату [2].
Мета програми тдготовки фахiвця ветеринарно' медицини ОКР „Бакалавр" - забезпечити фундаментальну теоретичну та практичну тдготовку висококвалiфiкованих кадрiв, якi б набули глибоких мщних знань для виконання професшних завдань та обов'язкiв, здатност до самостiйноï дiяльностi в умовах сшьськогосподарських тдприемств рiзних форм власност^ У результатi виконання програми тдготовки з ппени тварин, як основи загально' профiлактики, студент мае набути таких компетенцш:
- знати: вплив факторiв зовнiшнього середовища на оргатзм тварин, оптимальнi параметри мiкроклiмату та нормативш вимоги до утримання рiзних видiв та вiково-статевих груп тварин; методи дослщження повiтряного середовища, саттарно-ппешчно'' оцiнки примiщень, 'х внутрiшнього обладнання, визначення якостi води, грунту, кормiв.
вмiти: проводити комплексну оцiнку параметрiв мiкроклiмату тваринницьких примiщень та 'х санiтарно-гiгiенiчну оцiнку, проводити санiтарно-топографiчне обстеження територи повiтряного басейну тваринницьких ферм, джерел водопостачання, пасовищ, проводити
- органолептичну та лабораторну оцшку якостi питно'' води, рiзних видiв кормiв i добавок. Вмгги розраховувати потребу пiдприемства у
257
примщеннях, пов^рообмш у примщенш та розмiри гноесховищ, розробляти заходи по недопущенню забруднення довкшля вiдходами виробництва тваринницько! продукци.
„Саттарно-ппешчна оцiнка повiтряного середовища тваринницьких примщень"
Рис.1.Схема вивчення розд1лу „ПНена повггряного середовища тваринницьких примщень"
Для засвоення вщповщних навикiв на кафедрi ппени тварин е вiдповiдна матерiально-технiчна база, програмне та навчально-методичне забезпечення тдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв. Комплексний пiдхiд до освоення роздшу „Санiтарно гiгiенiчна оцшка повiтряного середовища тваринницьких примщень" передбачае (рис.1):
- теоретичну частину, яка подаеться в лекцшному кура в об'емi 10 годин, де розкриваеться значения та вплив рiзних параметрiв мiкроклiмату на органiзм тварин;
- лабораторно-практичш заняття, на яких студенти засвоюють методи контролю за параметрами мжро^мату протягом 16 годин ;
- практичне комплексне дослщження мжро^мату тваринницького примiщення з гiгiенiчним прогнозом за Марковим-Демчуком в умовах навчально-дослщного господарства ушверситету, 4 години;
- ппешчна оцiнка мiкроклiмату тваринницьких примщень i умов виробництва продукци тваринництва тд час навчально! практики;
258
- обгрунтування отриманих результат та оцшка ефективност роботи систем вентиляци та каналiзацil у дослщжуваних примiщеннях, 6 годин. Студенти навчаються за кредитно-модульною системою. Кожне лабораторно-практичне заняття оцшюеться за такими показниками, як готовшсть студента до заняття (наявшсть спецiального одягу, робочого зошита), засвоення теоретичного курсу (контрольна робота за темою заняття), засвоення принцитв роботи приладiв для дослщження параметрiв мiкроклiмату i правил роботи з ними. Для того, щоб студенти мали цiлiсне бачення i розумiли значення проведення саштарно-ппешчно! оцiнки повiтряного середовища у примщеннях для тварин практикуеться проведення комплексное' бально1 оцiнки параметрiв мiкроклiмату за п'ятибальною системою, запропонованою Марковим-Демчуком [3, 4]. Сумарна оцшка мжро^мату виражаеться умовними одиницями — балами. Для 1'х тдрахунку необхiдно знати параметри не менш як п'яти показниюв, а також мати нормативно-оцшювальну шкалу. Значення суми балiв наступне:
5 балiв — ОПТР (оптимальний проектно-технолопчний режим). При його дотриманнi досягаеться максимально; можлива продуктивнiсть тварин при найменших витратах кормiв. Загибель молодняку не перевищуе 2—3 %, в основному за рахунок природного вщходу;
4 бали — ДПТР (допустимий проектно-технологiчний режим). Порiвняно з оптимальним режимом показники продуктивност тварин i оплата корму знижуються на 8 - 10 %, а збережешсть молодняку — на 5 %;
З бали — ГДЕР (гранично допустимий експлуатацшний режим). Ус фактори повiтряного середовища значно попршеш, в результатi чого продуктившсть тварин i оплата корму знижуеться на 12—17 %, а збережешсть молодняку — на 9—14 % порiвняно з ОПТР;
2 бали — РГДК ^вень граничних добових коливань) Дiя сукупност факторiв на оргашзм протягом 2 - 5 дшв зумовлюе несприятливi стресовi реакци. При бшьш тривалiй 1'х ди спостер^ають зменшення живо1 маси тварин, рiзке зниження 1'х продуктивностi та збереженост молодняку на 22 - 31 % порiвняно з ОПТР;
1 бал - РГГК ^вень граничних годинних коливань). Дiя сукупностi факторiв на органiзм понад 3 - 5 годин на добу протягом бшьш як один тиждень зумовлюе гостру стресову реакцш i призводить до зниження продуктивност тварин, резистентност 1'х органiзму, а також збереженост молодняку — на 28 -52 % порiвняно з ОПТР.
Для того, щоб мжро^мат, якому дано незадовшьш оцiнки по одному чи кшькох показниках, не був вщнесений до розряду допустимих проектно-технологiчних режимiв (ДПТР) за рахунок добрих оцшок iнших показникiв, визначають тдсумкову оцiнку мiкроклiмату як середньоарифметичну оцшку за дослiджуванi перiоди. При цьому юнуе ряд обмежень.
1. Якщо жоден з параметрiв не мае оцшки 2 i нижче, то тдсумкова оцiнка визначаеться за середньоарифметичним балом.
2. Якщо за дослщний перюд або за рж, один з показникiв був значно пршим, нiж передбачаеться рiвнем граничних годинних коливань (1
259
бал), то тдсумкова оцшка мжро^мату не може бути бшьшою за 1 бал.
3. Якщо в 1 бал оцшено ус показники, тдсумкова оцшка не повинна бути бшьшою за 1 бал, якщо половина, то тдсумкова оцшка не повинна бути бшьшою за 1,5 бала, а якщо 1-3 показники — тдсумкова оцшка не повинна бути бшьшою за 1,8 бала незалежно вщ оцшки решти показниюв.
4. Якщо в 2 бали оцшено ус показники, тдсумкова оцшка не може бути бшьшою за 2 бали, якщо половина — тдсумкова оцшка не повинна бути бшьшою за 2,5 бала, а якщо 1 - 3 показники — тдсумкова оцшка не повинна бути бшьшою за 2,8 бала.
5. Якщо одержат незадовшьт оцшки по одному параметру в середньому за будь-який перюд року, то тдсумкова оцшка не повинна перевищувати 3,5 бала.
Закшчуеться засвоення роздшу „Санггарно-ппетчний контроль мжро^мату тваринницьких примщень" пщ час учбового семестру здачею змктового модуля № 1.
Оскшьки метою тдготовки фахiвця ветеринарно! медицини е вмшня застосувати отримат в утверситет знання в умовах виробництва, практикуеться проведення комплексно! оцшки мжро^мату у виробничих умовах. Для цього оргатзовуються втзди iз студентами в господарства регюну, з якими укладет договори про ствпрацю. Студенти формуються у групи по 3-4 чоловжи, кожна з яких отримуе завдання провести саттарно-ппетчне обстеження конкретного тваринницького примщення за загальноприйнятою схемою [2]. Результати, отримат при дослщжент параметрiв мiкроклiмату, студенти аналiзують, пов'язуючи з ефективнiстю роботи систем вентиляци та каналiзацil у примщент. У разi невiдповiдностi мжро^мату допустимому проектно-технологiчному режиму, студент пропонуе шляхи покращення параметрiв мiкроклiмату у даному примщенш i на основi отриманих знань, робить висновки про вщповщтсть тваринницького примiщення санiтарно-гiгiенiчним вимогам.
При виконант студентами програми виробничо! вважаемо за доцiльне звертати увагу на наступт питання:
1. Мжро^мат виробничих примiщень в умовах штенсивних технологiй i без вигульних систем утримання е настшьки ж важливим фактором як i селекцiя та годiвля. I часто мае рiвнозначний з цими факторами вплив на продуктивтсть та збереження здоров'я стада тварин. Тому його слщ розглядати в комплекс з прийнятою на фермi технологiею;
2. дотримання ппетчних нормативiв мiкроклiмату середовища впливае i на якiсть вироблено! продукцil И технолопчну цiннiсть i безпечнiсть;
3. студенту слщ поеднувати сво! знання iз зоогiгiенiчних вимог щодо нормативiв мiкроклiмату з питаннями обладнання i автоматичного регулювання системи вентиляцil аж до И програмного забезпечення;
260
4. варто осво!ти вивчення виршення даних питань з даними проектно! документаци як при будiвництвi, так i, особливо, при реконструкци старих виробничих примiщень;
5. звщси потреба узгодження викладання курсу ппени з курсом проектування i будiвництва. Зокрема, на нашу думку, доцшьно об'еднати зусилля обох курЫв при виконаннi студентами БТФ курсових проектiв пiсля закiнчення курсу проектування i будiвництва, що передбачено дшчим навчальним планом.
Висновки. Вважаемо, що комплексний пщхщ i3 закрiпленням теоретичних знань на практичному занята в навчально-дослщному господарствi та пiд час проходження навчально! i виробничо! практики, дозволить закршити отриманi навики з оцшки мiкроклiмату у тваринницьких примщеннях та застосувати !х у практичнш дiяльностi майбутнього фахiвця.
Л1тература
1. Бютехнолопчний факультет: iсторiя i сьогодення // М.Г. Повознiков, С.М. Блюсюк, Н.В.Кравець та iн. - Кам'янець-Подшьський: Аксiома, 2005.- 280 с.
2. Демчук М.В. Збiрник методичних вказiвок з курсу «Загальна ветеринарна профилактика» /М.В. Демчук, О.В. Козенко, 1.В. Двилюк та iн. - Львiв, 2008. - 176 с.
3. Високос М.П. Практикум для лабораторно-практичних занять з ппени тварин / М.П. Високос, М.В.Чорний, М.О.Захаренко. - Харюв: Еспада, 2003. - 218 с.
4. Плена тварин: практикум / М.В. Демчук, Й.В. Андрусишин, £.С. Гаврилець та ш.; За ред. М.В. Демчука. - К: Сшьгоспоосвгга, 1994. - 328 с.
5.Проектування та будiвництво тдприемств iз виробництва i переробки продукци тваринництва // Програма навчально! дисциплши для подготовки бакалаврiв напряму 6.090102 „Технолога виробництва i переробки продукци тваринництва". - К: Аграрна освгга. - 2008.
Summary
Reshetnyk A.A., candidate of veterinarians sciences, Konyachin A.P., doctor of
veterinarians sciences.
THE METHODS PAT "SANITARY - AND - HYGIENE CONTROL MICROCLIMATE OF ANIMALS PREMISES" OF "HYGIENE ANIMAL"
In the investigation the part: The methods pat "Sanitary - and -hygiene control microclimate of animals premises" of "Hygiene animal", of the theoretical part (lecture), education methods controls at the information complex unit cost microclimate animals premises education investigation at the term and cost microclimate with analyses effective word system ventilation and sewerage system animals premises in the working conditions of education practices.
Key words: animal, premises, microclimate, unit cost
Стаття надшшла до редакцИ 19.03.2010
261