CC BY
11
УДК 332:338.24
Гарасимлюк М.В., асистент, Смолинець 1.Б., асшрант © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.ЗГжицъкого
ОСОБЛИВОСТ1 МЕХАН13МУ УПРАВЛ1ННЯ РЕПОНАЛЬНИМ
РОЗВИТКОМ АПК
Ключое1 слова: управлшня розвитком АПК, регюналъш особлывост1, мехатзмупраелшня, функцпуправлтня.
Постановка проблеми. Ефектившсть розвитку будь-яко! пщсистеми национального господарського комплексу залежить ввд розвиненосп мехашзму управлшня цим комплексом загалом \ подсистемою зокрема. У найширшому розумшш управлшня - це свщомий цшеспрямований вплив з боку суб'екив, оргашв на людей та економ1чш об'екти, який здшснюеться з метою спрямувати 1х дп, отрпматп бажаш результатн. Таким чином, суттю управлшня е практична д1яльшсть, яка ор1ентуеться на результати.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Принципи управлшня розвитком АПК на р1зних р1внях дослщжувались провщними вченими Украши; В. Андршчуком, П. Борщевським, П. Гайдуцьким, Л. Дейнеко, О. Онищенком, О. Бородшою, М. Малком, М. Кропивком, М. Нелепом, П. Берез1вським, Г. Черевком, А. Стельмащуком, I. Михасюком, В. Юрчишиним, П. Саблуком, В. Гейцем та ш. Окрем1 аспекти дано! проблеми дослщжував I автор [1].
Постановка завдання. Вступ Украши до СОТ, проведения надал1 адмшктративно! реформи вимагае забезпечення ефективного мехашзму управлшня АПК, особливо на регюнальному р1вш, адже наукою встановлено, що дуже важливим завданням е досягнення узгодженого функцюнування вЫх ланок управлшня, що мае забезпечити „внутршню" ефектившсть д1яльност1 вЫх оргашзацш АПК. Злагоджешсть дш вЫх оргашв управлшня АПК вимагае розробки низки заход1в та 1х реал1зацп в якомога стисл1ш1 строки, тому дослщження мехашзму управлшня АПК на регюнальному р1вш е надзвичайно актуальним.
Внклад основного матер1алу. В процес1 управлшсько! д1яльност1 виокремлюють р1зш форми управлшня, а саме: управлшня за вщхиленнями (базуеться на тому, що орган управлшня ф1ксуе вщхилення вщ рашше розроблено! програми розвитку та вживае заходи, спрямоваш на 1х усунення); управлшня за витратами, тобто управлшня в рамках певних фшансових ресуршв, нацшене на контроль витрат I забезпечення 1х економп; управлшня за ризиком, яке трактують як д1яльшсть органу управлшня, спрямовану на скорочення можливих втрат, зумовлених ризиком; управлшня за цшями, чи програмно-цшьове, яке здшснюеться таким чином, щоб ор1ентувати д1яльшсть об'екта, яким управляють, на досягнення визначених I поставлених рашше цшей 1 завдань.
© Гарасимлюк М.В., Смолинець 1.Б., 2012
19
Отже, програмно-цшьове управлшня - це ди щодо кер1вництва певними процесами згщно з наперед розробленою програмою, спрямоваш на досягнення певно! мети.
У процес! управлшня беруть участь об'ект управлшня (те, на що скероваш кер1вництва) \ суб'ект управлшня (творець, шщатор дш), яю в сукупност! становлять систему управлшня.
Процес управлшня АПК, як \ управлшня будь-якою шшою складною системою, е послщовним ланцюгом дш: подача суб'ектом управлшня вказ1вок, шструкцш до ди систем!, якою управляють; отримання каналами зворотного зв'язку шформаци про поведшку системи; переробка (оцшка, осмислення, зв1рка з програмою, прийняття ршення) отримано! шформацп; подача нових сигнал1в, яю коригують поведшку системи.
При цьому управлшня АПК здшснюеться на кшькох ¿ерарх1чних р1внях: национальному, регюнальному, локальному. Мехашзм управлшня АПК е надзвичайно складним \ розбалансованим з погляду спрямованост! функцюнування окремих елемент1в АПК, адже сшьськогосподарська пол1тика в Укра!ш проводиться р1зними вщомствами. Верховна Рада Укра!ни, Кабшет Мшктр1в Укра!ни та Президент Укра!ни приймають, вщповщно, закони, постанови та укази. Мшктерство аграрно! пол1тики, облает адмшютраци, митниця, р!зш державш ком1тети \ державш пщприемства, таю як ДАК «Хл!б Укра!ни», мають значний контроль над практичним виконанням цих законодавчих акт1в \ сам! можуть проявляти шщативу, про що свщчать р1зш регюнальш експортш заборони.
Як зазначаеться в дослщженш [2], ключовою проблемою управлшня АПК е те, що координация м1ж цими р1зними органами влади е дуже слабкою. Як приклад наведено вщносини м1ж Мшктерством аграрно! пол1тики Укра!ни { КМУ. Зокрема, ¿з середини 90-х роюв XX ст. мшктр сшьського господарства, в середньому, працював на посад! не бшьше одного року. Вще-прем'ер-мЫстра, який вщповщае за сшьське господарство в КМУ, також часто м1няли. Основною функщею вще-прем'ер-мшктра е забезпечення м!жвщомчо! координаци пщ час виконання специф1чних задач. Конститущя Укра!ни, прийнята 28 червня 1996 р., обмежуе кшьюсть вще-прем'ер-мш!стр!в чотирма; рашше була тенденщя призначати нового вще-прем'ера, як тшьки головш завдання ставали термшовими.
Кабшет Мш!стр!в Укра!ни мае приблизно 700 пращвниюв, включаючи великий вщдш сшьського господарства. Шсля чергового перерозподшу в КМУ посаду вще-прем'ера, вщповщального за сшьське господарство, скасували, але через декшька мюящв знову вщновили. У р1зний час посади вще-прем'ер-мшютра I мшютра аграрно! пол1тики обшмала одна особа. Мшютерство аграрно! пол^ики ! КМУ розробляли проекта закошв для слухань у Верховнш Рад! Укра!ни, а М!н!стерство аграрно! пол^ики зазвичай одне в!дпов!дае за виконання постанов, прийнятих КМУ. При цьому не зрозумшо, як розподшялася в!дпов!дальн!сть за виконання р!зних завдань м!ж цими двома органами. Кр!м того, короткий терм!н роботи цих оЫб на одн!й посад! не дозволив створити ч!тк! й стабшьш д!лов! стосунки. Загалом утримання цих паралельних структур е недоц!льним. Зазначимо, що М!н!стерство економ!ки
20
також мае вщдш сшьського господарства I рашше вще-прем'ер-мшктр з питань економ1чно! пол1тики залучався до проведения сшьськогосподарсько! пол1тики. Р1зномаштш координацшш ком1тети (так1 як М1жмшктерська комшя з питань аграрно! реформи або Комюя з питань аграрно! пол1тики при Президентов! Украши) також брали у цьому участь.
Адшшстрацш Президента Украши, яка, як зазначено у дослщженш [2], нал1чуе близько 1000 чоловж, мае виршальний вплив на сшьськогосподарську пол1тику, тому що Президент мае право видавати укази I ставити завдання та вщповщш термши !хнього виконання КМУ I Ммстерству аграрно! пол1тики. Президент також може накладати вето на закони, прийнят1 Верховною Радою Украши, й звшьняти прем'ер-мшктра, члешв КМУ I гол1в обласних державних адмшютрацш. Президент штенсивно використовував щ права для внесения змш у сшьськогосподарську пол1тику. У грудш 1999 року Указом Президента Украши зумовлено розподш земельних па!в уЫх КСГ1 I реструктуризацию останшх для формування нових оргашзацшних форм не тзшше 30 кв1тня 2000 року. У червш 2000 року наступний указ запровадив систему цшово! пщтримки та експортно! сертифжаци зерна. Широко повщомлялося, що цей далекоглядний документ (Указ № 832) пщготовлено без вщома вще-прем'ер-мшютра I мшютра аграрно! пол1тики, що свщчить про значну фрагментаршсть проведения сшьськогосподарсько! пол1тики в Укра!ш. Зазначимо, що така фрагментаршсть збереглася й ниш, тобто в умовах проведения пол1тично! реформи, адже протир1ччя м1ж Адмшктращею Президента та Урядом ще бшьше поглибилися.
Таким чином, очевидно, що мехашзм управлшня АПК характеризувався наявшстю велико! кшькост1 структур, вщсутшстю належно! координаци !х дш. Мали мюце й шш1 недолжи: ставлення до управлшня АПК в перш1 роки незалежност1 Украши як до другорядного питания, недостатнш р1вень знань управлшщв щодо того, як I чому потр1бно впроваджувати економ1чш реформи, невпорядковашсть функцш управлшня всередиш ще! системи. Зазначимо, що вс1 згадаш й шш1 недолжи управлшня пов'язаш з р1зними штересами р1зних груп I сощальних верств населения, яю дуже часто е суперечливими. !х узгодження можливе за умови впровадження тако! модел1 розвитку регюнальних АПК, яка ув1брала б у себе власний в1тчизняний досвщ, а також усе позитивне, що е на сьогодш у св1товш практищ. Основними критер1ями тако! модел1 повинш стати: економ1чний суверештет виробниюв; багатоукладне виробництво при розматгп форм власност1 на землю I засоби виробництва; до певно! м1ри одержавлена система аграрних вщносин (державний сектор виробництва, державна допомога I державне регулювання), використання вигод м1жнародного под1лу I кооперацп пращ, штеграци у св1товий ринковий прост1р, ор1ентаци на шфраструктури господарювання кра!н сшвпращ. Формування тако! модел1 аграрного сектора охоплюе комплекс економ1чних, нормативно-правових, пол1тичних, оргашзацшних I сощальних заход1в на р1зних р1внях аграрного сектора. У [3] вщображено структуру Центру реформування сшьського господарства на обласному I районному р1внях. Функцюнування тако! структури на районному р1вш на початковш стади передбачало, як правило, оргашзацш дорадництва, на обласному - зб1р шформаци за суб'ектами
21
господарювання. Проте з кожним роком центри приватизаци в тому чи шшому регюш все актившше впливають не тшьки -на процеси реформування АПК, й на пристосування реформованих агроформувань р1зних форм власност1 до ринкових умов.
Вщповщно до економ1чно! теори будь-яка реформа, у тому числ1 й аграрна, передбачае кшькюш змши - пщвищення продуктивное^ пращ \ продуктивное^ та полшшення добробуту населения. Слщ пщкреслити, що вона спрямована передуам на перебудову виробничих вщносин. 3 науково! точки зору виршено ключов1 проблеми рацюнально! оргашзацп сшьського господарства, зокрема: опрацьовано системи ведения сшьського господарства; принципи побудови сшьськогосподарських пщприемств та оптим1зацп 1х розм1р1в, науково обгрунтовано виробнич1 структури сшьського господарства, принципи стимулювання та оргашзацп пращ, напрями суспшьного подшу пращ, кооперацп, спещал1заци та концентраци виробництва, ращонального поеднання галузей рослинництва \ тваринництва, взаемозв'язюв сшьського господарства з переробними галузями, оргашзацп ефективного використання техшки. Виходячи з цього, головним завданням Уряду й аграрно! науки е розробка аграрно! пол1тики кра!ни, яка мае бути схвалена Верховною Радою Украши. II рацюнальна побудова повинна вщповщати таким принципам:
1) системшсть \ комплекешеть - сшьське господарство е багато-функщональною системою, тому реформацшний вплив на не! повинен мати системний характер, охоплювати вЫ аспекти агропромислово! д1яльност1;
2) прюритет селянина при визначенш цшей пол1тики { мехашзм!в И реал!зацп;
3) опора на науку в процес! розробки стратегп й тактики пол1тичних ршень.
Отже, стратепчним завданням агропродовольчо! пол1тики держави е, насамперед, формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва, здатного забезпечувати продовольчу безпеку кра!ни та нарощувати експорт окремих вид1в сшьськогосподарсько! продукци, що збшьшить внесок в економшу кра!ни.
Основою для пщвищення ефективност! виробництва в АПК \ доход1в сшьського господарства е зростання технолопчного р1вня аграрного виробництва, впровадження ресурсоощадних та еколопчно чистих технологш внаслщок пщтримки вщповщних дослщжень, впровадження системи консультування в сшьському господарств! на регюнальному р!вш.
Для ефективного здшенення аграрно! пол1тики потр1бно передбачити регюнальний розподш функцш м1ж центральними та мкцевими органами влади. Центр мае забезпечувати загальш умови функцюнування вах суб'екпв агропродовольчих ринюв, !х едшеть на веш територп Украши, а в екстремальних умовах - надавати регюнам допомогу.
Для реал1заци поставлених цшей зусилля оргашв центрально! влади слщ |спрямовувати на розробку та вживання системи економ1чних заход1в, яю б забезпечували дохщшеть сшьськогосподарських товаровиробниюв, освоения досягнень науково-техшчного прогресу, розвиток швестицшно! д1яльност1, ращональш шетитуцюнальш перетворення [4, с.3-4].
Винятково важливе значения для виршення аграрного питания, як зазначае академж УААН П. Т. Саблук, мають економ!чш проблеми на макро- I
22
м1крор1внях як безпосередньо сшьського господарства, так i Bcix галузей i виробництв, що покликан! забезпечувати його розвиток, задовольняти виробнич! потреби. Особливе мюце посщае посилення уваги до проблем мжроекономжи. 3 р1зних причин в останш роки зосередження уваги на проблемах макроекономжи не супроводжувалось виршенням проблем м1кроеконом1чного порядку, хоча ix слщ виршувати в едностг
В оргашзацшно-управлшськш частиш визначальними щодо ефективного виршення аграрних проблем е шдвищення рол! держави в регулюванш аграрного виробництва, що передбачае побудову д1ево! та високовщповщально! системи державного управлшня аграрним сектором економжи, надшне кадрове (кадрово-управлшське) забезпечення, поглиблення розвитку аграрних вщносин, здшснення поступального мошторингу всього, що мае забезпечити ефективне виршення аграрного питания; шдвищення р1вня шформацшного забезпечення аграрного виробництва. KpiM того, на достатньо високому piBHi мають виршуватися питания власне реформування аграрних в1дносин: оптим1зац1я земельних i майнових в1дносин власност1, освоения нових форм господарювання на сел1, розвиток багатоукладност1 економ1ки тощо. Таке найзагальн1ше бачення вир1шення проблем аграрного питания, а отже, розвитку цившзовано! економ1ки на сел1 [5, с. 57].
Академш HAH Укра!ни М. I. Дол1шн1й наголошуе, що перед аграрного наукою насамперед сто!ть така важлива проблема, як обгрунтування та визначення рол1 держави в регулюванш АПК. Держава мае бути стимулятором, який регулюе розвиток АПК. На самоплив розвиток тако! галуз1 пускати не можна. Землевласник повинен вщчувати пост1йну турботу, пост1йне розум1ння з боку держави цього важливого завдання. Друге - це розробка концепцп аграрно! рег1онально! пол1тики, вироблення сощально-економ1чних механ1зм1в И реал1зац11. Трете - анал1з структурно! збалансованост! рег1онального АПК. Цей сектор повинен бути збалансований, як у кожн1й кра!н1. Четверте - це формування сучасно! модел! управл1ння АПК, обгрунтування завдань i функц1ональних засад систем управл1ння регюнальним комплексом [6, с. 3233].
Ринков! мехашзми господарювання ставлять нов! вимоги до визначення пр!оритет!в власне методичних особливостей досл!джень законом!рностей i закон!в розвитку агропромислово! сфери економжи. 1снують проблеми обгрунтування методики анал!зу господарсько! д!яльност! нових орган!зац!йно-виробничих формувань у систем! рег!ональних АПК; цш та ц!ноутворення; досл!дження функцюнування рег!ональних АПК як единих цшсних формувань, в!дбуваеться перебудова статистично! зв!тност!, перегляд соц!ально-економ!чних показник!в, критерпв, напрям!в наукового анал!зу.
Основним завданням управл!ння рег!ональним АПК е управлшня в!дносинами власност!. На жаль, нерозумшня владними структурами сут! власност! призвело до того, що в кра!ш агропромисловий комплекс i його головна ланка - с!льське господарство - опинились у глибок!й криз!. Адже саме зм!на власност! призводить до того, що товаровиробники починають розраховувати, в основному, на сво! можливост! i ресурси, стають незалежними вщ держави. Це не означае, що приватш власники не можуть брати кредити чи
23
участь у цшьових програмах виробництва та збуту продовольства, але щ кредити слщ повертати, участь у кшьових зернових програмах - справа добровольна I тут не повинно бути утисюв з боку держави, проте держава в особ! оргашв мюцевого самоврядування, повинна вЫма силами пщтримувати тдприемницью структури в АПК регюну незалежно вщ форм власност!.
Дуже важливим показником ефективност! державного управлшня загалом й агропромислового комплексу зокрема е забезпечення оптимального I збалансованого захисту штерешв кожно! людини, сощальних груп та держави в цшому. В основному щ проблеми виршують на регюнальному р!вш.
Таким чином, для сшьськогосподарсько! практики в уах регюнах Укра!ни актуальним залишаеться питания практично! реал!заци прав власност! на ва засоби виробництва, в тому числ! й землю, в!д вир!шення якого залежить не т!льки перспектива нарощування с!льськогосподарського виробництва, а й розвиток вс!е! аграрно! сфери.
У перехщний пер!од у рег!онах виникае проблема цши на землю, зумовлена наступним: ц!на земл! суттево впливае на всю систему варткних показник!в сшьськогосподарсько! продукцп, як пром!жно!, так ! к!нцево!; в умовах реформування АПК все бшьшого значения набувае практичний п!дх!д до прийняття економ!чних ршень; проблема власност! не може знайти справедливого та ефективного вир!шення, якщо не в!дома ц!на об'екта власност!, тобто земл!; великого значения набувають проблеми обл!ку та мон!торингу земель. Отже, без державного регулювання згаданих процес!в ефективне управл!ння рег!ональними АПК е проблематичним. Сл!д прид!лити належну увагу цим питаниям.
Висновки. На основ! дослщження механ!зму управл!ння регюнальним розвитком АПК розкрит! його суть, функци, завдання та рег!ональн! особливост!, Встановлено, що механ!зм управл!ння АПК е надзвичайно складним ! розбалансованим з погляду спрямування функц!онування окремих елемент!в АПК, оск!льки с!льськогосподарська пол^ика в Укра!н! проводиться р!зними ведомствами, координац!я м!ж якими е дуже слабкою. Виявлен! й ¿нш! недолжи: ставлення до управл!ння АПК в перш! роки незалежност! Укра!ни як до другорядного питания, недостатн!й р!вень знань в управл!нц!в щодо того, як ! чому потр!бно впроваджувати економ!чн! реформи, невпорядкован!сть функцш управл!ння всередин! ц!е! системи тощо. Припущено, що згадан! й шш! недол!ки управл!ння пов'язан! з р!зними ¿нтересами р!зних груп ! сощальних верств населения, як! дуже часто е суперечливими.
Ефективн!сть д!яльност! оргашв управл!ння рег!ональними АПК. залежить вщ !х злагоджено! д!! на трьох р!внях, зокрема в!д: 1) результаив д!яльност! Уряду щодо функц!онування АПК в масштабах вае! кра!ни; 2) вщ результативност! д!яльност! окремих служб ! в!домств, що мають вилив на розвиток АПК та окремих його ланок; 3) ефективност! управлшських структур, що функц!онують на регюнальному, районному ! локальному р!внях. Кр!м того, дуже важливим завданням е досягнення узгодженого функц!онування вс!х ланок управлшня, що мае забезпечити "внутршню" ефективн!сть д!яльност! вс!х орган!зац!й управлшня. Злагоджешсть д!й ус!х орган!в управлшня АПК вимагае розробки низки заход!в та !х реал!зац!! в якомога стисл!ш! терм!ни.
24
Л1тература
1. Копитко В. I. Реформування тарегулювання економжи регюнального агропромислового комплексу. -Льв1в: Льв1в, держ. аграр. ун-т, 2005. - 550 с.
2. Крамер-Таубаделя Ш., 3opi С., Штр1ве Л. Полянка i розвиток сшьського господарстваУкраши. -К., 2001. -215 с.
3. http ://www.ci.com.ua/agrodep/31html.
4. Стратепчш напрямки розвитку агропромислового комплексу Украши / За ред. П.Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. - К.: IAE УААН, 2002. - 59 с.
5. Саблук П. Т. Аграр на економша i пол1тика в Украшк пщ сумки минулого i погляд на майбутне: Наук.-популярш нариси: У 3 т. - Т. 2: Аграрна економшадемократичного державотворення. - К.: IAE УААН, 2001. -484 с.
6. Долшнш М. 1. Рег1ональна сощально-економ1чнапол1тика i розвиток аграрного сектора економжи // Соц1ально-економ1чн1 досл1дження в перехщний пер1од: Щор1чник наук, праць. - Вип. 25: Перспективи розвитку аграрних реформ / НАМ Укра!ни. 1н-т рег1ональних досл1джень. - Льв1в, 2001. - С. 30 - 33.
Summary
On the basis of investigation on the mechanism for controlling the national and regional development of AIC, its main point, functions, tasks and regional features are revealed. It is determined that the mechanism for controlling the AIC is elements complicated and unbalanced as to the directing the functioning of separate AIC elements. Since agricultural policy in Ukraine is conducted by different departments coordination between this is very weak. It is proved that the efficiency of control bodies activities depends on the results of the government activities as to AIC functioning on an all country scale, on the resultative activities of separate services and departments which influence the development of AIC and its separate sections and on the efficiency of control structures which are functioning in AIC on the regional, district and local levels.
Keywords: development control, regional features, control mechanism, control functions.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
25
