CC BY
14
УДК 616.12-005.4-071-08-053.9 1.С. Шаповаленко
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.4.152989
ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ХВОРИХ Л1ТНЬОГО В1КУ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ НА ЕТАПАХ 1990, 2010 ТА 2017 РОК1В ОБСТЕЖЕННЯ
ДУ «1нститут геронтологи шет Д. Ф. Чеботарьова НАМНУ»
eiddrn кл1Н1чно '1 ф1зюлоги та патологи внутрштх оргатв в1ддтення кардюлогИ'
(зав. - д. мед. н., проф. В.Ю. Жартова)
вул. Вишгородська, 67, Кив, 04114, Украша
SI «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotaryov NAMS Ukraine» Department of Clinical Physiology and Pathology of Internal Organs, Cardiology unit Vyshgorodskaya str., 67, Kyiv, 04114, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: iшемiчна хвороба серця, пащенти лiтнього вivy, особливостi лiкування Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, пациенты пожилого возраста, особенности лечения Key words: coronary heart disease, elderly patients, features of treatment
Реферат. Особенности лечения больных пожилого возраста ишемической болезнью сердца на этапах 1990, 2010 и 2017 годов обследования. Шаповаленко И.С. Цель работы - определение особенностей назначения, приверженности к лечению и влияния на продолжительность жизни больных пожилого возраста ишемической болезнью сердца (ИБС) отдельных классов препаратов для лечения сердечно-сосудистых заболеваний. Были проанализированы 517 историй болезней пациентов в возрасте 60-87 лет, 1925-1957 годов рождения, с ИБС. Все обследованные были впервые госпитализированы в стационар и в дальнейшем наблюдались с основным диагнозом ИБС: стабильная стенокардия напряжения I-IV ФК. Дальнейшее наблюдение за пациентами продолжалось от 3 до 25 лет (средний срок наблюдения 10 лет), до достижения конечной точки или до последнего наблюдения в 2017 году. В качестве конечной точки была выбрана смерть пациента, на основе которой изучался показатель продолжительности жизни (который определялся годом / возрастом смерти). Было показано, что терапевтические схемы лечения пожилых людей, больных ИБС, соответствуют текущим стандартам по лечению ИБС на этапах 1990, 2010 и 2017 годов. Приверженность пациентов к терапии составила 82,4%. Согласно полученным данным, ассоциированность приема отдельных классов препаратов с продолжительностью жизни больных составляла: ингибиторы АПФ увеличивают продолжительность жизни на 7лет, ацетилсалициловая кислота (АСК) - на 4 года, статины и fi-блокаторы - на 2 года. Наиболее эффективными комбинациями лечения лиц с ИБС, влияющими на продолжительность жизни, являются: комбинации АСК, статинов и ингибиторов АПФ - дожитие до 80,14±3,16 года, АСК, статинов и блокаторов Са-каналов - дожитие до 80±1,71 года, АСК, статинов и в-блокаторов - дожитие до 79,3±4,24 года, АСК и ингибиторов АПФ - дожитие до 79,59±3,83 года.
Abstract. Features of the treatment of elderly patients with coronary heart disease at the stages of 1990, 2010 and 2017 examinations. Shapovalenko I.S. The purpose of the work is to determine the characteristics of prescription, adherence to treatment and the effect of certain classes of drugs used for the treatment of cardiovascular diseases on the life expectancy of elderly patients with ischemic heart disease (IHD). 517 case histories ofpatients aged 60-87 (-91) years old, born in 1925-1957 with IHD were analyzed. All the examined were first hospitalized in the hospital and later were observed with the main diagnosis of coronary artery disease: stable exertional angina I-IV FC. Further observation of the patients lasted from 3 to 25 years (average observation period 10 years), until reaching the endpoint or until the last observation in 2017. The patient's death was chosen as the endpoint, on the basis of which the life expectancy index (determined by the year / age of death) was studied. It has been shown, that therapeutic regimens for the elderly patients with coronary artery disease meet current standards for the treatment of coronary artery disease at the stages of 1990, 2010 and 2017. Patients' adherence to therapy was 82.4%. According to the data obtained, the association of taking certain classes of drugs with the life expectancy of patients was: ACE inhibitors increase life expectancy by 7 years, acetylsalicylic acid (ASA) - by 4 years, statins and в-blockers - by 2 years. The most effective combinations for treating people with IHD that affect life expectancy are: combinations of ASC, statins and ACE inhibitors - survival up to 80.14±3.16 years, ASA, statins and Ca-channel blockers - survival up to 80±1.71 years, ASC, statins and в-blockers - survival to 79.3±4.24 years, ASA and ACE inhibitors - survival to 79.59±3.83 years.
Серцево-судинш захворювання (ССЗ) е хро-шчними захворюваннями, яю розвиваються непом^но впродовж усього життя i мають, як правило, прогресуючий характер. Однак повшь-не прогресування не е показником доброяюс-ностi - протягом тривалого часу, майже 50 рокiв, ускладнення кардюваскулярно1 (КВ) патологи були основною причиною смертносп населення економiчно розвинутих краш.
Значна смертнiсть та низька яюсть життя хворих зумовили необхщнють активного пошуку препаратiв, якi б сприяли зменшенню ймовiр-ностi розвитку ускладнень i покращували прогноз переб^у КВ захворювань. У результатi тривалих наукових дослщжень були створенi препарати, яю в численних клiнiчних випробу-ваннях довели суттеву значущiсть для зниження смертностi вiд патологи серцево-судинно! систе-ми i склали в подальшому основу сучасно! терапн ССЗ, зокрема iшемiчноl хвороби серця (1ХС). На сьогоднi до основних клашв препаратiв для лiкування 1ХС вщносять ацетилсалiцилову кислоту (АСК), iнгiбiтори ГМГ-Коа-редуктази (статини), блокатори РААС (шпбггори анпотен-зинперетворюючого ферменту (iАПФ)), бета-ад-реноблокатори (ББ) та антагошсти Ca2+ каналiв [2].
Означенi класи препаратiв почали впроваджу-ватись у клiнiчну практику з 70-х роюв минулого сторiччя - бета-адреноблокатори, iАПФ та АСК. Изшше до них «приедналися» антагошсти каль-цiю (80-тi роки) та статини (90-ri).
Ефективнiсть цих клашв препаратiв була доведена в десятках великих кшшчних дослiджень. Наприклад, бета-блокатори застосовуються в кардюлогн вже понад 50 рокiв. Першими пока-заннями до призначення ББ стала 1ХС, згодом !х стали використовувати в якост гшотензивно1 терапн [12]. З кшця 1990-х рокiв з'ясували, що деякi представники ще1 групи здатш значно полiпшувати прогноз життя хворих з хрошчною серцевою недостатнiстю (ХСН). Зниження частоти серцевих скорочень на 5 уд/хв приз-водить до зниження ризику смерт хворих ХСН на 18% [37]. Крiм того, переважно за рахунок антиiшемiчного й антиаршмчного ефектiв ББ при ХСН, вони здатш знижувати ризик раптово1 серцево1 смертi [33]. В шшому дослiдженнi показано, що лiкування хворих з ССЗ бета-блокаторами призводить до зменшення кiлькостi госпiталiзацiй з приводу декомпенсацн серцево1 недостатностi на 46%, зниження ризику загаль-но! смертностi i раптово1 смертi на 34 i 43% вiдповiдно [3].
1з 70-х рокiв мiжнароднi i европейськi това-риства кардiологiв для профшактики серцево-
судинних ускладнень рекомендують аспiрин у низьких дозах. Antithrombotic Trialists Collaboration у 2009 р. опублшований метааналiз ефек-тивносп тривало1 терапп АСК щодо зниження ризику серйозних судинних подш (шфаркт мiокарда (1М), iнсульт або смерть вщ судинних захворювань) i значних кровотеч у 6 дослщжен-нях з первинно1 профiлактики (що включали 95 000 пащешгв групи низького ризику) i 16 - iз вторинно1 (що включали 17 000 пащешгв групи високого ризику). Результати показали, що застосування АСК для первинно1 профшактики сприяе пропорцiйному зниженню ризику розвитку серйозних судинних подш на 12%, голов-ним чином за рахунок зниження майже на 1/5 ризику нефатального 1М (0,18% порiвняно з 0,23% на рш; р<0,0001) [7]. У дослщженнях iз вторинно1 профшактики призначення АСК призвело до значного абсолютного зниження частоти серйозних судинних подш (6,7% порiвняно з 8,2% на рш; р<0,0001) при незнач-ному пiдвищеннi частоти розвитку геморапчного iнсульту, але вираженому зниженнi на 22% кшькосп загальних iнсультiв (2,08% порiвняно з 2,54%; р=0,002) i на 20% коронарних подiй (4,3% порiвняно з 5,3% на рш; р<0,0001).
У метааналiзi за участю 68 тисяч пащешгв продемонстровано, що антагошсти кальщю мають позитивний вплив на показники загально1 смертностi i серцево-судинних подiй у хворих на артерiальну гiпертензiю (АГ). У дослщженш PREVENT [19] оцiнювався вплив амлодишну на прогноз хворих з 1ХС. Вiдзначено зниження кiлькостi нападiв стенокарди i полiпшення пере-бiгу хрошчно1 серцево1 недостатностi. Виявлено також зменшення числа ситуацш, що вимагають виконання операцш реваскуляризацil, а також бшьш сприятливий перебiг стенокардil. Ряд шших дослiджень також показуе ефективнiсть та позитивний вплив антагошспв Ca2+ каналiв на прогноз [18, 41, 56].
Початок «ери iАПФ» пов'язаний з двома дослщниками - D. Cushman i M. Ondetti, якi в лабораторп компанil Bristol-Myers Squibb у 1975 рощ синтезували перший пероральний 1АПФ - каптоприл. Незабаром були синтезоваш й iншi хiмiчнi сполуки, здатнi гальмувати утворення ангiотензину II. За достатньо тривалий промiжок часу застосування ще1 групи препаратiв накопи-чилось безлiч даних про ефективнють iАПФ при рiзних серцево-судинних захворюваннях. Цi данi продовжують поповнюватися результатами нових дослiджень [4, 5, 8, 13, 14, 23, 24, 27, 28, 29, 32, 51]. Практично немае жодного патолопчного стану в кардюлогп, при якому не були б показаш iАПФ.
18/ Том XXIII/ 4
21
У 90-т рр. ХХ столотя були проведет першi масштабш клiнiчнi дослiдження по вивченню впливу статишв на pi3Hi «жорстю kîh^bî точки», що характеризують серцево-судинну захворю-ванiсть i смертнiсть, зумовленi атеросклерозом [1]. Одним з перших таких дослщжень було 4S (Scandinavian Simvastatin Survival Study, 1994 г.), що включало 4 444 хворих, в якому симвастатин у дозi 20-40 мг на добу призначали пащентам з доведеною 1ХС i помiрним пiдвищенням рiвня холестерину. У результат 5-рiчного безперерв-ного лшування загальна смертнiсть знизилася на 30%, ризик серцево-судинних подш - на 34% [48]. У подальшому метааналiз Brugts et al. показав, що в 10 дослщженнях, в яких брали участь у загальному 70388 ошб, iз середнiм пе-рiодом спостереження 4,1 роки, призначення статишв суттево знижуе ризик смерт з будь-яких причин, ризик основних коронарних подiй та ризик основних цереброваскулярних подiй [49].
Дослщження ефективностi та безпеки озна-чених груп препаратiв продовжуються дотепер. Однак слщ зазначити, що майже вс дослiдження були проведенi iз залученням осiб середнього вiку. Разом з тим, найбшьша поширенiсть захворювань серцево-судинно1 системи i факто-рiв ризику, що ускладнюють перебiг кардювас-кулярно1 патологiï, спостерiгаеться в осiб похилого вшу. Бшьшють хворих похилого вшу мае 4-5 факторiв ризику i бшьше. Крiм того, люди л^нього вiку на сьогоднi становлять майже 1/3 населення планети i е основними спожива-чами медикаментiв. Саме тому вкрай важливо проведення дослщжень, присвячених визначен-ню ефективностi основних клашв препаратiв для лiкування ССЗ у пащеипв лiтнього вiку.
Метою дослщження е визначення особли-востей призначення, прихильност до лiкування та впливу на тривалють життя хворих л^нього вiку на 1ХС окремих класiв препаратiв (статинiв, iАПФ, бета-адреноблокаторiв та антагонiстiв Ca2+ каналiв) для лшування захворювань ССЗ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Були проаналiзованi 517 юторш хвороб па-цiентiв вшом 60-87 рокiв, 1925-1957 рокiв на-родження, з iшемiчною хворобою серця, яю спостерiгалися у вiддiленнi кардюлоги ДУ «1нститут геронтологiï iменi Д.Ф.Чеботарева НАМНУ», серед яких було 245 чоловтв i 272 жшки. За початкову точку спостереження було обрано дату першоï госттатзацл в кардюло-гiчне вiддiлення ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ».
Ус обстеженi були вперше госпiталiзованi в стащонар i в подальшому спостершалися з
основним дiагнозом 1ХС: стабшьна стенокардiя напруги I-IV ФК. Подальше спостереження за пащентами тривало вщ 3 до 25 рокiв (середнш термiн спостереження 10 рокiв), до досягнення кiнцевоï точки або до останнього спостереження в 2017 рощ. В якост кiнцевоï точки було обрано смерть пащента, на основi яко1' вивчався показ-ник тривалост життя (який визначався роком / вшом смертi).
Дiагноз основного захворювання встановлю-вали на пiдставi загальноктшчних обстежень i спецiальних iнструментальних та лабораторних методiв вiдповiдно до поточних рекомендацш з дiагностики 1ХС на еташ обстеження хворих.
З аналiзу виключалися хворi з вадами серце-вих клапанiв, запальними ураженнями серця, клшчно значущою неврологiчною патологiею: гострими порушеннями мозкового кровообiгу, дисциркуляторною енцефалопа^ею III ст, демен-цiею рiзного генезу, периферичною нейропатiею, ендокринологiчною патолопею за винятком ЦД 2 типу, патолопею кровотворно1' системи, а також онколопчними захворюваннями, гострими захворюваннями та шшими тяжкими хронiчними захворюваннями, яю могли б вплинути на виник-нення кiнцевоï точки.
При проведенш дослiдження визначались: частота застосування основних клашв препаратiв для лiкування iшемiчноï хвороби серця на етапах 1990, 2010 та 2017 роюв, частота призначення рiзних схем лiкування та ix вплив на тривалiсть життя осiб лiтнього вiку, хворих на 1ХС.
Методи статистичноï обробки отриманих даних. Статистичну обробку даних проводили методами варiацiйноï статистики за допомогою пакета статистичних програм SPSS v.22., STATISTICA 7.0, MedCalc Statiscal Software v.11.5.0.0. Середнi показники обстежених пащен-тiв визначали за допомогою пакета аналiзу в системi Microsoft Excel.
Для показниюв, що мали нормальний роз-подiл, застосовували параметричнi методи статистично].' оцiнки. Розраховували середнi арифметичш величини показникiв (М), ïx похибки (m) у рiзниx групах обстежених, а також середш величини зрушень показникiв (та ïx похибки). Для ощнки достовiрностi вiдмiнностей середнix величин використовували критерiй t Стьюдента, достовiрними вважали розбiжностi при досягненнi рiвня значущостi p<0,05 для незалежних i залежних сукупностей. З метою оцiнки взаемозв'язюв застосовували кореляцш-ний аналiз.
Для порiвняння частот розподiлу якiсниx показниюв у групах застосовували критерiй
X2 nipcoHa для таблиць сполученост з поправкою Йстса.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
З метою визначення тенденцш у лiкувaннi ociб лiтньoгo BiKy, хворих на 1ХС, у перюд розробки та широкого впровадження в медичну практику пpепapaтiв, що е основою сучасних pекoмендaцiй з профшактики i лiкyвaння КВ захворювань, нами були пpoaнaлiзoвaнi терапев-тичнi схеми та визначена частота застосування
окремих клaciв пpепapaтiв на етапах 1990, 2010 та 2017 роюв.
Зпдно з отриманими даними, в 1990 рощ в терапп хворих переважали: препарати штро-глiцеpинoвoгo ряду (52%), меншою мipoю при-значались блокатори кальщевих кaнaлiв (28%). Ацетилcaлiцилoвa кислота, Р-блокатори та iАПФ застосовувались рщко - 16%, 16% та 12% вщпо-вiднo. Iнгiбiтopи ГМГ КоА-редуктази (статини) для лiкyвaння не використовувались (4%) (рис. 1).
□ 1990 П2010 П2017
Рис. 1. Частота прийому рпних класiв мремарамв у rpyni досл1дження (%)
З часом, завдяки швидкому прогресу медич-но! науки, зростанню доказово! бази, призна-чення основних клaciв пpепapaтiв кардинально змшилось: згiднo з aнaлiзoм icтopiй хвороб пащенпв, aцетилcaлiцилoвy кислоту, з метою профшактики КВ ускладнень, стали значно бшь-ше призначати хворим на 1ХС старших вiкoвих груп (88%). Значно зросла поширешсть при-значення iнгiбiтopiв АПФ(60%), P-блoкaтopiв (66,67%), блoкaтopiв кaльцiевих кaнaлiв (40%). У клшчну практику стали впроваджувати гшол> пiдемiчнi препарати (33,33%). На фoнi широкого застосування препара^в iнших груп вiдмiчaетьcя досить piзке зменшення призначень нират1в (26,67%) (рис. 1).
У 2017 рощ препарати з групи iнгiбiтopiв ГМГ КоА-редуктази (статини), за даними ана-лiзy, стали призначатись до 97,8% випадюв. Майже не застосовувались препарати штрогл> церинового ряду - 10,99%. Зросла поширешсть призначення антигшертензивних препара^в: Р-блoкaтopiв (87,91%), блoкaтopiв кальщевих кана-
лiв (63,74%), iнгiбiтopiв АПФ (60,44%), шпб> тopiв pецептopiв ангютензину II (35,16%). Аце-тилcaлiцилoвa кислота призначалась у 85,71% випaдкiв. Проте на цьому еташ вiдмiчaетьcя призначення шших антитромботичних пpепapaтiв (клoпiдoгpель, ривароксабан) - 9,89% (рис. 1).
Прихильнють пaцiентiв до терапи становила 82,4%.
Як свщчать отримаш дaнi, пiдхoди до меди-каментозно! терапи 1ХС та супутньо! патологи ociб лiтньoгo вшу не вiдpiзнялocь вiд ociб шших вшових груп.
Однак лiтеpaтypнi даш cвiдчaть про нaявнicть особливостей в ефективносп застосування окремих клашв пpепapaтiв залежно вiд вiкy. Зокрема, незважаючи на те, що Р-блокатори широко вико-ристовуються в клшчнш пpaктицi, дaнi вiднocнo !х застосування в л^шх пaцiентiв мають супереч-ливi дaнi. Так, у дослщженш British Medical Research Council було показано, що захворю-вaнicть та смертшсть у гpyпi P-блoкaтopiв не в^^зняються вiд тако! ж у груш плацебо [11].
18/ Том XXIII/ 4
23
В одному з метааналiзiв було показано, що терапШя ß-блокаторами не зменшуе ризик ускладнень i смертЬ вiд кардiоваскулярниx захворювань, iшемiчноï хвороби серця i не впливае на загальну смертнШсть [50]. Також залишаеться спiрним питання досягнення цШльових доз у пащентШв похилого вшу. Велика кШлькШсть дослiджень продемонструвала немож-ливiсть досягнення цiльовиx доз групи ß-бло-каторiв у лiтнix пащенпв [22, 53, 54].
На вШдмШну вiд ß-блокаторiв, xворi з ССЗ краще переносять iАПФ. Однак слШд врахову-вати, що особи лШтнього вiку бiльш схильнШ до артерiальноï гiпотензiï пiсля прийому першоï дози, тому в такш групi пащенпв з кардШовас-кулярною патологiею 1АПФ слiд призначати бiльш обережно, переважно пiд наглядом лiкаря з подальшим титруванням дози до максимально переносимоï.
Терашя ССЗ осШб похилого вiку антагонШстами Ca2+ каналiв ще донедавна викликала багато суперечок. Згiдно з деякими лШтературними дани-ми, антагонiсти Ca2+ каналiв погiршували наслШд-ки при коронарних захворюваннях [20, 26, 31, 34, 42, 52], ïx тривалий прийом пов'язаний з високим ризиком кровотеч [6, 43, 57], зростанням кiлькостi хворих з онкологiчними захворюваннями [9, 16] i несприятливим прогнозом ССЗ при цукровому дiабетi [35, 36]. Однак дослщження останнШх рокШв показують безпеку цiеï групи препаратШв стосовно таких питань [10, 25, 38, 39, 40]. НавШть е даш, що блокатори Ca2+ каналiв можуть бути бiльш придатними, нШж iншi лiкарськi засоби, для осШб похилого вiку й осiб африканського походження [21, 30].
Даш щодо застосування статишв для лшування людей похилого вшу досШ суперечливш З одного боку, експерти вважають, що терашя статинами може бути пов'язана з рШзними роз-ладами опорно-рухового апарату, в тому числШ мюпатп, мiалгiï, слабкiсть м'язШв, травми й артропати [47], i цШ розлади можуть бути особливо проблемними в лггшх людей i сприяти крихкостШ кiстковоï тканини. G даш, що статини також пов'язанШ з когнШтивною дисфункцiею, що може додатково сприяти зниженню функцШональ-ного статусу, ризику падШнь та швалШдностШ. Поеднання цих множинних ризикШв i даних ALLHAT-LLT, що показують, що терапШю статинами в лШтнШх людей можна пов'язати зШ збШльшенням смертностШ [17]. З Шншого боку, останнШ рекомендацп ESC з управлШння лШкування дислШпШдемШй говорять про те, що призначення терапи статинами лШтнШм людям зШ встановле-ними ССЗ належить до класу доказовостШ I [55].
МетааналШз з використання статинШв у лШтнШх людей для вторинноï профшактики включав данШ з 18 подвШйних слШпих плацебо-контрольованих дослШджень, що охоплювали 51351 особу, з яких 31633 (62%) були вШком 60 рокШв i старше. Цей метааналШз показав, що статини знижують смертнШсть з усШх причин на 15%, iшемiчноï хвороби серця - на 23%, фатальний або нефа-тальний Шнфаркт мШокарда - на 26% i смертель-ний або нефатальний Шнсульт - на 24%. [44].
Проте недавне "Quasi-experimental study", де оцШнювали безпеку й ефективнШсть лШкування статинами для вторинноï профШлактики в 12156 лШтнШх пацШентШв, показало, що лШкування ста-тинами було пов'язано з позитивним ефектом у вШковШй груш 60-79 рокШв, але в груш >80 рокШв показано незначний результат. Даш також при-пускають пШдвищений ризик падШння i переломШв у першШ 2 роки лШкування, особливо в груш >80 рокШв, а скорочення кардШоваскулярних подШй, особливо Шнфаркту мШокарда, у груш пацШентШв вШком вШд 80 рокШв i старше не е статистично значущим. ЛШкування також було пов'язано з бШльш низькою смертнШстю з усШх причин [45]. Це дослШдження також пШднШмае питання, якШ потребують подальшого вивчення. Тобто терапШя статинами настШйно рекомендуеться для вторин-ноï профШлактики в людей похилого вшу, а також у молодих людей з метою скорочення КВ подШй i зменшення смертность Однак свШдчення про пацШентШв старше нШж 80 рокШв недостатнШ.
Також е неоднозначнШ думки щодо призначень аспШрину пацШентам похилого вшу. У рандомШзо-ваному плацебо-контрольованому дослШдженнШ ASPREE використання низьких доз аспШрину не продовжувало виживання серед немолодих учасникШв, бШльшШсть з яких були у вШцШ 70 рокШв i старше. БШльш висока смертнШсть у груш аспШ-рину, нШж у груш плацебо, пояснювалася голов-ним чином бШльш високою смертнШстю, пов'яза-ною з онкологШчними захворюваннями в груш аспШрину, причому смертнШсть, пов'язана з серйозними кровотечами, мае незначний внесок. ДослШдження низьких доз аспШрину, якШ були опублШкованШ ранШше, не показали аналогiчноï тенденци. КрШм того, цШ дослШдження не показали бШльш високоï смертностШ вШд онкологШчних хвороб, хоча бШльшШсть попереднШх дослШджень не включали рак як зумовлену вторинну кШнцеву точку i не застосовували систематичнШ пШдходи до дШагностики i вирШшення кШнцевих точок раку. ЦШ випробування також вШдрШзнялися вШд дослШдження ASPREE при включеннШ вШдносно невеликого числа учасникШв вШком 70 рокШв i старше. На вШдмШну вШд дослШдження ASPREE,
метаанатзи попередшх рандомiзованих проф> лактичних випробувань аспiрину показали позитивний ефект астрину на смертнiсть вiд онкологiчних захворювань, яка стала очевидною пiсля 4 або 5 роюв безперервно! терапи [46]. Незважаючи на обмежеш перiоди втручання (зазвичай <5 роюв), профiлактичний ефект асш-рину тдтримувався не менше 15 рокiв. С також свщчення бiльш низького ризику смерт вiд мета-статичного поширення раку серед учасникiв, якi
отримували acпipин, нiж серед тих, хто отри-мував плацебо [15].
Зпдно з нашими даними, наявнють у cхемi лiкyвaння ошб лiтньoгo вiкy, хворих на 1ХС, iнгiбiтopiв АПФ приводить до збшьшення три-вaлocтi життя на 7 роюв, ацетилсалщилово! кислоти (АСК) - на 4 роки, статишв - на 2 роки, P-блoкaтopiв - на 2 роки. Антагонюти кальщевих кaнaлiв, як окремий клас препарата, не мали суттевого впливу на тривалють життя.
Тривал1сть життя oci6 л1тнього в1ку залежно в1д застосування окремих клаав мремаратiв для лiкyвання IXC (М±т, рокчв)
Група препарапв
Не приймали
Приймали
р
АСК Статини В-блокатор 1АПФ Блокатор Са-каналiв
73,53±1,32 75,07±6,22 74,84±6,61 72,69±2,17 75,64±6,02
77,41±1,42 77,6±4,69 76,3±5,28 79,06±2,26 75,05±6,09
р<0,05 р>0,05 р>0,05 р<0,05 р>0,05
П р и м i т к а . Порiвняння груп здiйснювали за допомогою t-критерiю Стьюдента.
Зважаючи на те, що пацieнти отримували комбшовану терапiю, ми проаналiзували тривалють життя хворих, що отримували найбшьш типовi комбiнацiï препаратiв.
Отримаш результати свiдчать, що найбiльша тривалють життя була у хворих, що отримували ацетилсалщилову кислоту, статини та шпбггори АПФ - 80,14±3,16 року, ацетилсалщилову кислоту, статини та блокатори Са-каналiв -80±1,71 року, ацетилсалщилову кислоту, статини
та ß-блокатори - тривалють життя становила 79,3±4,24 року. У пащеипв, якi приймали ацетилсалщилову кислоту та шпбггори АПФ, але не отримували в схемi лшування статини, тривалють життя становила 79,59±3,83 року, при при-значеннi ацетилсалiциловоï кислоти i ß-блока-торiв - 77,61±4,82 року, ацетилсалiциловоï кислоти та блокаторiв Са-каналiв - 76,22±6,08 року (рис. 2).
АСК+рблокатор АСК+ант.Са-каналiв АСК+1АПФ
АСК+Статини+р-блокатор
АСК+Статини+ант.Са-канал1в
АСК+Статини+1АПФ
80
80,14
74
75
76
77
78
79
80
81
Рис. 2. Тривалкть життя оаб похилого вшу з рпиими комбiнацiями мремарамв для лiкування 1ХС
18/ Том XXIII/ 4
25
ВИСНОВКИ
1. Терапевтичш схеми лшування осГб похи-лого вшу, хворих на 1ХС, вiдповiдають поточними стандартам з лшування 1ХС на етапах 1990, 2010 та 2017 роюв.
2. Прихильнють пацieнтiв до терапи становила 82,4%.
3. Зпдно з отриманими даними, асощйова-нють прийому окремих класiв препарата з тривалютю життя хворих становила: шпбггори АПФ збшьшують тривалiсть життя на 7 роюв, АСК - на 4 роки, статини - на 2 роки, ß-бло-катори - на 2 роки. Антагонюти кальщевих каналiв, як окремий клас препарата, не мали суттевого впливу на тривалють життя.
4. Найбшьш ефективними комбшащями лшу-вання осб з 1ХС, що впливають на тривалють життя, е: комбшаци ацетилсалiциловоï кислоти, статинiв та шпбГторГв АПФ - дожиття до 80,14±3,16 року, ацетилсалiциловоï кислоти, ста-тишв та блокаторiв Са-каналiв - дожиття до 80±1,71 року, ацетилсалщилово1' кислоти, стати-шв та ß-блокаторГв - дожиття до 79,3±4,24 року, ацетилсалщилово1' кислоти та шибиорГв АПФ -дожиття до 79,59±3,83 року, при призначенш комбшацш ацетилсалщилово1' кислоти i ß-блока-торГв - дожиття до 77,61±4,82 року, ацетилсалГ-цилово1' кислоти та блокаторГв Са-каналГв -дожиття до 76,22±6,08 року.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Диагностика и коррекция нарушений липид-ного обмена с целью профилактики и лечения атеросклероза: рекомендации ВНОК. - Москва, 2005.
- С. 9-14.
2. Профшактика серцево-судинних захворювань / М.Ю. Соколов, Т.В. Талаева [та ш.] // Адаптована клшчна настанова, заснована на доказах. - 2016. -С. 8 - 111.
3. Шалаев С.В. Пульсурежающая терапия хронической сердечной недостаточности / С.В. Шалаев, Л.В. Кремнева, О.В. Абатурова // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2015. - Т. 11, № 1. -С. 79-84.
4. ACE Inhibitor Myocardial Infarction Collaborative Group. Indications for ACE inhibitors in the early treatment of acute myocardial infarction: systematic overview of individual data from 100 000 patients in randomized trials // Circulation. - 1998. - Vol. 97. -P. 2202-2211.
5. Ambrosioni E. The effect of the angiotensin-converting-enzyme inhibitor zofenopril on mortality and morbidity after anterior myocardial infarction. The Survival of Myocardial Infarction Long-Term Evaluation (SMILE) Study Investigators / E. Ambrosioni, C. Borghi, B. Magnani // N. Engl. J Med. - 1995. - Vol. 332. - P. 80-85.
6. Antagonism to calcium antagonists / A. Pilotto, G. Leandro, M. Franceschi [et al.] // Lancet. - 1996. -Vol. 347. - P. 1761-2.
7. Antithrombotic Trialists'(ATT) Collaboration (2009) Aspirin in the primary and secondary prevention of vascular disease: collaborative meta-analysis of individual participant data from randomised trials // Lancet.
- Vol. 373, N 9678. - P. 1849-1860. - Available from: (http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?too l=pubmed&pubmedid= 19482214).
8. Ball S. Angiotensin-converting enzyme inhibitors after myocardial infarction: indications and timing / S. Ball, A. Hall, G. Murray // J. Am. Coll. Cardiol. -1995. - Vol. 25. - P. 42-46.
9. Calcium-channel blockade and incidence of cancer in aged populations / M. Pahor, J.M. Guralnik, L. Fer-rucci [et al.] // Lancet. - 1996. - Vol. 348. - P. 493-497.
10. Calcium channel blockade to prevent stroke in hypertension: a meta-analysis of 13 studies with 103,793 subjects / F. Angeli, P. Verdecchia, G.P. Reboldi [et al.] // Am. J. Hypertens. - 2004. - N 17. - P. 817-822.
11. Califf R.M. Hypertension and diabetes and the Fosinopril versus Amlodipine Cardiovascular Events Trial (FACET) / R.M. Califf, C.B. Granger // Diabetes Care. - 1998. - N 21. - P. 655-657.
12. Cardiovascular risk and risk factors in a randomized trial of treatment based on the beta-blocker oxpre-nolol: the International Prospective Primary Prevention Study in Hypertension (IPPPSH). The IPPPSH Collaborative Group // J. Hypertens. - 1985. - Vol. 3, N 4. -P. 379-392.
13. Comparison of effectiveness of angiotensin-con-verting enzyme inhibitors after acute myocardial infarction in diabetic versus nondiabetic patients / S. Gottlieb, J. Leor, A. Shotan [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2003. -Vol. 92. - P. 1020-1025.
14. Cost-effectiveness analysis of early lisinopril use in patients with acute myocardial infarction. Results from GISSI-3 trial / M.G. Franzosi, A.P. Maggioni, E. Santoro [et al.] // Pharmacoeconomics. - 1998. - Vol. 13, N 3. -P. 337-346.
15. Differential effects of nifedipine and co-amilozide on the progression of early carotid wall changes / A. Simon, J. Gariepy, D. Moyse [et al.] //Circulation. -2001. - Vol. 103, N 24. - P. 2949-2954.
16. Do calcium channel blockers increase the risk of cancer? / M. Pahor, J.M. Guralnik, M.E. Salive, [et al.] // Am. J. Hypertens. - 1996. - N 9. - P. 695-9.
17. Effect of statin treatment vs usual care on primary cardiovascular prevention among older adults: the ALLHAT-LLT randomized clinical trial [published online May 22, 2017] / B.H. Han, D. Sutin, J.D. Williamson [et al.]
// JAMA Intern Med. - 2017. - doi: 10.1001/jamain-ternmed.2017.1442
18. Effect of daily aspirin on risk of cancer metastasis: a study of incident cancers during randomised controlled trials / P.M. Rothwell, M. Wilson, J.F. Price [et al.] // Lancet. - 2012. - Vol. 379. - P. 1591-1601.
19. Effect of amlodipine on the progression of atherosclerosis and the occurence of clinical events. PREVENT Investigators / B. Pitt, R.P. Byington, C.D. Fur-berg [et al.] // Circulation. - 2000. - Vol. 102, N 13. -P. 1503-1510.
20. Effect of daily aspirin on long-term risk of death due to cancer: analysis of individual patient data from randomised trials / P.M. Rothwell, F.G.R. Fowkes, J.F.F. Belch [et al.] // Lancet. - 2011. - Vol. 377. - P. 31-41.
21. Epstein B. Dihydropyridine Calcium Channel Antagonists in the Management of Hypertension /
B. Epstein, K. Vogel, B. Palmer // Drugs. - 2007. -Vol. 67, N 9. - P. 1309-1327.
22. ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2008 / K. Dickstein, A. Cohen-Solal, G. Filippatos [et al.] // Eur. J. Heart Fail.
- 2008. - N 10. - P. 933-989.
23. Fourth International Study of Infarct Survival Collaborative Group. ISIS-IV: a randomised factorial trial assessing early oral captopril. Oral mononitrate and intravenous magnesium sulphate in 58050 patients with suspected acute myocardial infarction // Lancet. - 1995. -Vol. 345. - P. 669-685.
24. Fox K.M. European trial On reduction of cardiac events with Perindopril in stable coronary Artery disease Investigators. Efficacy of perindopril in reduction of cardiovascular events among patients with stable coronary artery disease: randomised, double-blind, placebo-controlled, multicentrer trial (the EUROPA study) / K.M. Fox // Lancet. - 2003. - Vol. 362. - P. 782-788.
25. Francisco J. Caballero-Gonzalez. Calcium Channel Blockers in the Management of Hypertension in the Elderly / Francisco J. Caballero-Gonzalez // Cardiovascular & Hematological Agents in Med. Chemistry. -2014. - Vol. 12, N 3. - P. 160-164.
26. Furberg C.D. Nifedipine. Dose-related increase in mortality in patients with coronary heart disease /
C.D. Furberg, B.M. Psaty, J.V. Meyer // Circulation. -1995. - N 92. - P. 1326-31.
27. GISSI-3 Investigators GISSI-3: effects of lisino-pril and transdermal glyceryl trinitrate singly and together on 6-week mortality and ventricular function after acute myocardial infarction. Gruppo Italiano per lo Studio della Sopravvivenza nell'infarto Miocardico // Lancet. - 1994.
- Vol. 343. - P. 1115-1122.
28. GISSI-3 Investigators Causes of death in patients with acute myocardial infarction treated with angiotensin-converting enzyme inhibitors: findings from the Gruppo Italiano per lo Studio della Sopravvivenza nell'infarto (GISSI)-3 trial / G. Pedrazzini, E. Santoro, R. Latini [et al.] // Am. Heart J. - 2008. - Vol. 155, N 2. - P. 388-394.
29. Goa K.L. Lisinopril. A review of its pharmacology and clinical efficacy in the early management of acute myocardial infarction / K.L. Goa, J.A. Balfour, G. Zuanetti // Drugs. - 1996. - Vol. 52, N 4. - P. 564-588.
30. Grossman E. Calcium Antagonists / E. Grossman, F. Messerli // Prog Cardiovasc Dis. - 2004. - Vol. 47, N 1. - P. 34-47
31. Held P.H. Calcium channel blockers in acute myocardial infarction and unstable angina: an overview / P.H. Held, S. Yusuf, C.D. Furberg // BMJ. - 1989. -N 299. - P. 1187-9.
32. ISIS-4 (Fourth International Study of Infarct Survival) Collaborative Group ISIS-4: a randomised factorial trial assessing early oral captopril, oral mononitrate, and intravenous magnesium sulphate in 58,050 patients with suspected acute myocardial infarction // Lancet. - 1995. -Vol. 345. - P. 669-685.
33. Lane R.E. Prediction and prevention of sudden cardiac death in heart failure / R.E. Lane, M.R. Cowie, A.W. Chow // Heart. - 2005. - Vol. 91, N 5. - P. 674-680.
34. Long-term survival and use of antihypertensive medications in older persons / M. Pahor, J.M. Guralnik, M.C. Corti, D.J. Foley [et al.] // J. Am. Geriatr Soc. -1995. - N 43. - P. 1191-1197.
35. Medical Research Council trial of treatment of hypertension in older adults: principal results. MRC Working Party // BMJ. - 1992. - N 304. - P. 405-412.
36. Messerli F.H.Are beta-blockers efficacious as first-line therapy for hypertension in the elderly? A systematic review / F.H. Messerli, E. Grossman, U. Gold-bourt // JAMA. - 1998. - N 279. - P. 1903-1907.
37. Meta-analysis: beta-blocker dose, heart rate reduction, and death in patients with heart failure / F.A. McAlister, N. Wiebe, J.A. Ezekowitz [et al.] // Ann Intern Med. - 2009. - Vol. 150, N 11. - P. 784-794.
38. National Institute for Health and Clinical Excellence. Clinical Guideline: Hypertension: Management of hypertension in adults in primary care / June 2006. http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/HypertensionGuid e.pdf Accessed October 2007.
39. Outcomes in hypertensive patients at high cardiovascular risk treated with regimens based on valsartan or amlodipine: the VALUE randomized trial / S. Julius, S.E. Kjeldsen, M. Weber [et al.] // Lancet. - 2004. -Vol. 363. - P. 2022-2031.
40. Prevention of cardiovascular events with anti-hypertensive regimen of amlodipine adding perindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicenter randomized controlled trial / B. Dahlof, P.S. Sever, N.R. Poulter [et al.] // Lancet. - 2005. -Vol. 366. - P. 895-906.
41. Restenosis and clinical outcome in patients treated with amlodipine after angioplasty: Results from the Coronary AngioPlasty Amlodipine REStenosis Study (CAPARES) / B. Jorgensen, S. Simonsen, K. Endresen [et al.] //J. Am. Coll. Cardiol. - 2000. - Vol. 35, N 3. -P. 592-599.
42. Richards M. The safety of short and long-acting calcium antagonists in the treatment of angina and hypertension / M. Richards // Therapeutic Notes. - N 220. - October 1996.
43. Risk of gastrointestinal haemorrhage with calcium antagonists in hypertensive persons over 67 years
18/ TOM XXIII/ 4
27
old / M. Pahor, J.M. Guralnik, C.D. Furberg, P. Carbonin, R. Havlik // Lancet. - 1996. - N 347. - P. 1061-1065.
44. Roberts C.G. Efficacy and safety of statin monotherapy in older adults: a meta-analysis / C.G. Roberts, E. Guallar, A. Rodriguez // J. Gerontol A Biol. Sci Med. Sci. - 2007. - N 62. - P. 879-87.
45. Safety and effectiveness of statins for prevention of recurrent myocardial infarction in 12 156 typical older patients: a quasi-experimental study / A. Ble, P.M. Hughes, J. Delgado [et al.] // J. Gerontol. A Biol. Sci Med. Sci. - 2017. - N 72. - P. 243-50.
46. Scandinavian Simvastatin Survival Group. Randomised trial of cholesterol lowering in 4444 patients with coronary heart disease: the Scandinaviam Simvastatin Survival Study (4S) // Lancet. - 1994. - Vol. 344. -P. 1383-1389.
47. Mansi I. Statins and musculoskeletal conditions, arthropathies, and injuries / M. Lainscak, C. Moullet, N. Schön, M. Tendera // JAMA Intern. Med. - 2013. -Vol. 173, N 14. - P. 1-10.
48. Surgical bleeding: unexpected effect of a calcium antagonist / L.E. Wagenknecht, C.D. Furberg, J.W. Ham-mon [et al.] // BMJ. - 1995. - N 310. - P. 776-777.
49. The benefits of statins in people without established cardiovascular disease but with cardiovascular risk factors: meta-analysis of randomised controlled trials / J.J. Brugts, T. Yetgin, S. Hoeks [et al.] // BMJ. - 2009. -N 338:b2376. - doi: 10.1136/bmj.2376
50. The effect of nisoldipine as compared with enalapril on cardiovascular outcomes in patients with non-insulin-dependent diabetes and hypertension / R.O. Estacio, B.W. Jeffers, W.R. Hiatt [et al.] // N. Engl. J. Med. - l998. - Vol. 338. - P. 645-652.
51. The effect of perindopril on cardiovascular morbidity and mortality in patients with diabetes in the EUROPA study: results from the PERSUADE substudy / C. Daly, K. Fox, W. Remme [et al.] // Eur. Heart J. -2005. - Vol. 26. - P. 1369-1378.
52. The risk of myocardial infarction associated with antihypertensive drug therapies / B.M. Psaty, S.R. Heckbert, T.D. Koepsell [et al.] // JAMA.- 1995. - N 274. - P. 620-625.
53. Tolerability of beta-blockers in elderly patients with chronic heart failure: the COLA-II study / H. Krum, J. Hill, F. Fruhwald [et al.] // Eur. J. Heart Fail. - 2006. -N 8. - P. 302-307.
54. Treatment of chronic heart failure with carvedilol in daily practice: the SATELLITE survey experience / M. Lainscak, C. Moullet, N. Schön, M. Tendera // Int. J. Cardiol. - 2007. - N 122. - P. 149-155.
55. 2016 ESC/ EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias: TheTask Force for the Management of Dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS) Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention &Rehabili-tation (EACPR). / A.L. Catapano, I. Graham, G. De Backer [et al.] // Atherosclerosis. - 2016. - N 253. - P. 281-344
56. Yusuf S. Update of effects of calcium antagonists in myocardial infarction or angina in light of the Second Danish Verapamil Infarction Trial (DAVIT-II) and other recent studies / S. Yusuf, P.H. Held, C.D. Furberg // Am. J. Cardiol. - 1991. - N 67. - P. 1295-1297.
57. Zanchetti A. The European Lacidipine Study on Atherosclerosis: Study desigh and results, in Eleventh European Meeting on Hypertention / A. Zanchetti. -Milan, Italy, June 2007. - P. 15-19.
REFERENCES
1. [Diagnosis and correction of lipid metabolism disorders for the prevention and treatment of atherosclerosis]. Recommendations VNOK. Moscow; 2005;9-14. Russian.
2. Sokolov MYu, Talaeva TV. [Prevention of cardiovascular diseases]. Adapted clinical guidance, based on evidence. 2016;8-111. Ukrainian.
3. Shalaev SV, Kremneva LV, Abaturova OV. [Pulse reducing therapy of the chronic cardiac failure]. Ratsional'naya farmakoterapiya v kardiologii = Rational Pharmacotherapy in Cardiology. 2015;11(1):79-84 Russian.
4. ACE Inhibitor Myocardial Infarction Collaborative Group. Indications for ACE inhibitors in the early treatment of acute myocardial infarction: systematic overview of individual data from 100 000 patients in randomized trials. Circulation. 1998;97:2202-2211.
5. Ambrosioni E, Borghi C, Magnani B. The effect of the angiotensin-converting-enzyme inhibitor zofenopril on mortality and morbidity after anterior myocardial infarction. The Survival of Myocardial Infarction Long-Term Evaluation (SMILE) Study Investigators. N. Engl. J. Med. 1995;332:80-85.
6. Pilotto A, Leandro G, Franceschi M, Di Mario F, Valerio G. Antagonism to calcium antagonists. Lancet. 1996;347:1761-2.
7. Antithrombotic Trialists'(ATT) Collaboration Aspirin in the primary and secondary prevention of vascular disease: collaborative meta-analysis of individual participant data from randomised trials. Lancet, 2009;373(9678):1849-60. Available from: http://www.pubmedcentral.nih.gov/-articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=19482214.
8. Ball S, Hall A, Murray G. Angiotensin-converting enzyme inhibitors after myocardial infarction: indications and timing. J. Am. Coll. Cardiol. 1995;25;42-46.
9. Pahor M, Guralnik JM, Ferrucci L, Corti M-C, Salive ME, Cerhan J, et al. Calcium-channel blockade and incidence of cancer in aged populations. Lancet. 1996;348:493-7.
10. Angeli F, Verdecchia P, Reboldi GP, et al. Calcium channel blockade to prevent stroke in hypertension: a meta-analysis of 13 studies with 103,793 subjects. Am J Hypertens. 2004;17:817-822.
11. Califf RM, Granger CB. Hypertension and diabetes and the Fosinopril versus Amlodipine Cardiovascular Events Trial (FACET). Diabetes Care. 1998;21:655-7.
12. Cardiovascular risk and risk factors in a randomized trial of treatment based on the beta-blocker Oxprenolol: the International Prospective Primary Prevention Study in Hypertension (IPPPSH). The IPPPSH Collaborative Group. J Hypertens. 1985;3(4):379-92.
13. Gottlieb S, Leor J, Shotan A, Harpaz D, Boyko V, Rott D, et al. Comparison of effectiveness of angiotensin-converting enzyme inhibitors after acute myocardial infarction in diabetic versus nondiabetic patients. Am. J. Cardiol. 2003;92:1020-5.
14. Franzosi MG, Maggioni AP, Santoro E, et al. Cost-effectiveness analysis of early lisinopril use in patients with acute myocardial infarction. Results from GISSI-3 trial. Pharmacoeconomics. 1998;13(3):337-46.
15. Simon A, Gariepy J, Moyse D, et al. Differential effects of nifedipine and co-amilozide on the progression of early carotid wall changes. Circulation. 2001;103(24):2949-54.
16. Pahor M, Guralnik JM, Salive ME, Corti M-C, Carbonin P, Havlik RJ. Do calcium channel blockers increase the risk of cancer? Am J Hypertens. 1996;9:695-9.
17. Han BH, Sutin D, Williamson JD, et al. Effect of statin treatment vs usual care on primary cardiovascular prevention among older adults: the ALLHAT- LLT randomized clinical trial [published online May 22, 2017]. JAMA Intern Med. doi: 10.1001/jamainternmed.2017.1442.
18. Rothwell PM, Wilson M, Price JF, Belch JFF, Meade TW, Mehta Z. Effect of daily aspirin on risk of cancer metastasis: a study of incident cancers during randomised controlled trials. Lancet. 2012;379:1591-601.
19. Pitt B, Byington RP, Furberg CD, et al. Effect of amlodipine on the progression of atherosclerosis and the occurence of clinical events. PREVENT Investigators. Circulation. 2000;102(13):1503-10.
20. Rothwell PM, Fowkes FGR, Belch JFF, Ogawa H, Warlow CP, Meade TW. Effect of daily aspirin on long-term risk of death due to cancer: analysis of individual patient data from randomised trials. Lancet. 2011;377:31-41.
21. Epstein B, Vogel K, Palmer B. Dihydropyridine Calcium Channel Antagonists in the Management of Hypertension. Drugs 2007;67(9):1309-27.
22. Dickstein K, Cohen-Solal A, Filippatos G, et al. (2008) ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2008. Eur J Heart Fail 10:933-89.
23. Fourth International Study of Infarct Survival Collaborative Group. ISIS-IV: a randomised factorial trial assessing early oral captopril. Oral mononitrate and intravenous magnesium sulphate in 58050 patients with suspected acute myocardial infarction. Lancet. 1995;345:669-85.
24. Fox KM. European trial On reduction of cardiac events with Perindopril in stable coronary Artery disease Investigators. Efficacy of perindopril in reduction of cardiovascular events among patients with stable coronary artery disease: randomised, double-blind, placebo-controlled, multicentrer trial (the EUROPA study). Lancet. 2003;362:782-8.
25. Francisco J Caballero-Gonzalez. Calcium Channel Blockers in the Management of Hypertension in the
Elderly. Cardiovascular & Hematological Agents in Medicinal Chemistry. 2014;12:(3):160-4.
26. Furberg CD, Psaty BM, Meyer JV. Nifedipine. Dose-related increase in mortality in patients with coronary heart disease. Circulation.1995;92:1326-31.
27. GISSI-3 Investigators GISSI-3: effects of lisi-nopril and transdermal glyceryl trinitrate singly and together on 6-week mortality and ventricular function after acute myocardial infarction. Gruppo Italiano per lo Studio della Sopravvivenza nell'infarto Miocardico. Lancet. 1994;343:1115-22.
28. Pedrazzini G, Santoro E, Latini R, et al. GISSI-3 Investigators Causes of death in patients with acute myocardial infarction treated with angiotensin-converting enzyme inhibitors: findings from the Gruppo Italiano per lo Studio della Sopravvivenza nell'Infarto (GISSI)-3 trial. Am. Heart J. 2008;155(2):388-94.
29. Goa KL, Balfour JA, Zuanetti G. Lisinopril. A review of its pharmacology and clinical efficacy in the early management of acute myocardial infarction. Drugs. 1996;52(4):564-88.
30. Grossman E, Messerli F. Calcium Antagonists. Prog Cardiovasc Dis. 2004;47(1):34-47.
31. Held PH, Yusuf S, Furberg CD. Calcium channel blockers in acute myocardial infarction and unstable angina: an overview. BMJ. 1989;299:1187-9.
32. ISIS-4 (Fourth International Study of Infarct Survival) Collaborative Group ISIS-4: a randomised factorial trial assessing early oral captopril, oral mononitrate, and intravenous magnesium sulphate in 58,050 patients with suspected acute myocardial infarction. Lancet. 1995;345:669-85.
33. Lane RE, Cowie MR, Chow AW. Prediction and prevention of sudden cardiac death in heart failure. Heart. 2005;91(5):674-80.
34. Pahor M, Guralnik JM, Corti M-C, Foley DJ, et al. Long-term survival and use of antihypertensive medications in older persons. J Am Geriatr Soc. 1995;43:1191-7.
35. Medical Research Council trial of treatment of hypertension in older adults: principal results. MRC Working Party. BMJ. 1992;304:405-12.
36. Messerli FH, Grossman E, Goldbourt U: Are beta-blockers efficacious as first-line therapy for hypertension in the elderly? A systematic review. JAMA. 1998;279:1903-7.
37. McAlister FA, Wiebe N, Ezekowitz JA, et al. Meta-analysis: beta-blocker dose, heart rate reduction, and death in patients with heart failure. Ann Intern Med. 2009;150(11):784-94.
38. National Institute for Health and Clinical Excellence. Clinical Guideline: Hypertension: Management of hypertension in adults in primary care. June 2006. Available from: http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/-HypertensionGuide.pdf Accessed October 2007.
39. Julius S, Kjeldsen SE, Weber M, et al. Outcomes in hypertensive patients at high cardiovascular risk treated with regimens based on valsartan or amlodipine: the VALUE randomized trial. Lancet. 2004;363:2022-31.
40. Dahlof B, Sever PS, Poulter NR, et al. Prevention of cardiovascular events with antihypertensive regimen of
18/ ^ XXIII/ 4
29
amlodipine adding perindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicenter randomized controlled trial. Lancet. 2005;366:895-906.
41. Jorgensen B, Simonsen S, Endresen K, et al. Restenosis and clinical outcome in patients treated with amlodipine after angioplasty: Results from the Coronary AngioPlasty Amlodipine REStenosis Study (CAPARES). J. Am. Coll. Cardiol. 2000;35(3):592-9.
42. Richards M. The safety of short and long-acting calcium antagonists in the treatment of angina and hypertension. Therapeutic Notes. 1996;220.
43. Pahor M, Guralnik JM, Furberg CD, Carbonin P, Havlik R. Risk of gastrointestinal haemorrhage with calcium antagonists in hypertensive persons over 67 years old. Lancet. 1996;347:1061-5.
44. Roberts CG, Guallar E, Rodriguez A. Efficacy and safety of statin monotherapy in older adults: a metaanalysis. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2007;62:879-87.
45. Ble A, Hughes PM, Delgado J, et al. Safety and effectiveness of statins for prevention of recurrent myocardial infarction in 12 156 typical older patients: a quasi-experimental study. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2017;72:243-50.
46. Scandinavian Simvastatin Survival Group. Randomised trial of cholesterol lowering in 4444 patients with coronary heart disease: the Scandinaviam Sim-vastatin Survival Study (4S). Lancet. 1994;344:1383-89.
47. Mansi I, Frei CR, Pugh MJ, Makris U, Mortensen EM. Statins and musculoskeletal conditions, arthropathies, and injuries. JAMA Intern Med. 2013;173(14):1-10.
48. Wagenknecht LE, Furberg CD, Hammon JW, Legault C, Troost BT. Surgical bleeding: unexpected effect of a calcium antagonist. BMJ. 1995;310:776-7.
49. Brugts JJ, Yetgin T, Hoeks S, et al. The benefits of statins in people without established cardiovascular disease but with cardiovascular risk factors: meta-analysis
of randomised controlled trials. BMJ. 2009;338:b2376. doi: 10.1136/bmj.2376.
50. Estacio RO, Jeffers BW, Hiatt WR, Biggerstaff SL, Gifford N, Schrier RW. The effect of nisoldipine as compared with enalapril on cardiovascular outcomes in patients with non-insulin-dependent diabetes and hypertension. N Engl J Med. l998;338:645-52.
51. Daly C, Fox K, Remme W, et al. The effect of perindopril on cardiovascular morbidity and mortality in patients with diabetes in the EUROPA study: results from the PERSUADE substudy. Eur. Heart J. 2005;26:1369-78.
52. Psaty BM, Heckbert SR, Koepsell TD, Sisco-vick DS, et al. The risk of myocardial infarction associated with antihypertensive drug therap. JAMA. 1995;274:620-5.
53. Krum H, Hill J, Fruhwald F, et al. Tolerability of beta-blockers in elderly patients with chronic heart failure: the COLA-II study. Eur J Heart Fail. 2006;8:302-7.
54. Lainscak M, Moullet C, Schön N, Tendera M. Treatment of chronic heart failure with carvedilol in daily practice: the SATELLITE survey experience. Int J Car-diol. 2007;122:149-55.
55. Catapano AL, Graham I, De Backer G, et al. 2016 ESC/ EAS Guidelines for the Management of Dysli-pidaemias: TheTask Force for the Management of Dysli-pidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS) Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR). Atherosclerosis. 2016;253:281-344.
56. Yusuf S, Held PH, Furberg CD. Update of effects of calcium antagonists in myocardial infarction or angina in light of the Second Danish Verapamil Infarction Trial (DAVIT-II) and other recent studies. Am J Cardiol. 1991;67:1295-7.
57. Zanchetti A. The European Lacidipine Study on Atherosclerosis: Study desigh and results, in Eleventh European Meeting on Hypertention. Milan, Italy, June 2007;15-19.
CraTra Haginmga go pega^ii' 23.10.2018
♦
