CC BY
9
зняний досвщ та досвщ ¡нших краТн. При цьому слщ ураховувати, що зазначений обсяг навчального матер1алу студентам доводиться опрацьовувати самостмно. У зв'язку з цим особливо важливим е пе-рехщ до активних метода навчання, високий ступнь гнучкост1 яких дозволяе ефективно використову-вати IX у р^номаытних ситуацтх навчального процесу. Такий процес, безумовно, мае базуватися на обгрунтованому поеднаны р^них метода \ прийом1в. За вщносного прюритету активних метода вщпо-вщне мюце на заняттях мають зайняти \ самостмна робота, \ робота з новою л1тературою, ¡, звичайно, ¡ндивщуальна робота.
Ттьки органнна едысть уах метода навчання надае навчальному процесов1 необхщноТ уыверса-льност1 та продуктивное^, робить його проблемним за змютом та ефективним за формою.
Нов1 методики викпаданя мають спиратися на таю методи \ форми навчання, як1 найбтьше задо-вольняють потребу студенев у самонавчаны та самовдосконаленнк Це проблемно-пошуков1 завдання до кожноТ теми семнарського заняття, як1 спрямовують студенев на поглиблене вивчення дисциплин, \ реферати та фксоваы виступи, що нацтюють студентський пошук на самостмне вивчення актуаль-них проблем.
Серед активних метода, як1 доцтьно використовувати в нових методиках викладання соцюгумань тарних дисциплЫ, слщ особливо видтити так1: анап1з конкретних ситуацй, розв'язування конкретних завдань, дтов1 ¡гри, ¡ндивщуальы практикуми, "кругл1 столи" тощо. Досить результативы й викликають певний ¡нтерес таю прийоми активЬаци роботи студенев як самостмне формування проблемних пи-тань доповщачев1, анап1з на основ! засвоеного понятмного апарату актуальних проблем ¡сторичноТ науки, постановка й обговорення в рамках семнарського заняття питань, що хвилюють самих студенев, у розв'язаны яких вони найбтьш зацкавленк Усе це розвивае у студенев самостмний \ творчий пщхщдо вивчення, висв1тлення питань вщповщноТтеми семнару.
I тут на перший план виступас формування у молод1 поняття нацюнальноТ все об'еднуючоТ ¡деТ. Нацюнальна ¡дея мае своТ витоки \ грунтусться на певних засадах, як1 слщ вважати проявом нацюна-льноТ свщомост1 народу. Конкретним змютом останньоТ е особливост1 нацюнального характеру, а та-кож риси, що пщкреслюють загальну культуру, демократизм, гумаызм, ступЫь сприйняття св1тових \ нацюнальних цнностей. Нацюнальна свщомють не може бути без формування принцитв соц1ал1звци особи, розумння форм побудови сусптьного \ державного життя, прав \ свобод людини. Таю можли-вост1 надае гумаытарний цикл викладання у вищм школк
Формуючи певы загальноприйнят1 особис^ ¡нтереси \ моральы цнност1 молодо ми тим самим пщ-водимо IX до реал^аци нацюнальноТ ¡деТ як у вузькому, так \ в широкому ТТ розумннк Причому на пер-шому етат \ не можливо проголосити ТТ у повному обсязк Головне, щоб вона була сприйнята сусптьс-твом через державотворення на основ! панування права та демократичних засад, а подальша ТТ конк-ретизаця залежить в1д едност1 уах пол1тичних \ соц1альних сил украТнського сусптьства.
Це ставить перед викпадачами додатков1 завдання подальшоТ актив^ацп роботи студенев на заняттях.
Уа заходи, спрямоваы на вдосконалення осв1ти молодо мають пщнести ТТ на якюно новий р1вень. Сучасна осв1та повинна стати демократичною, гумаызованою, спрямованою на виршення завдань розбудови УкраТнськоТ держави. Демократизац1я, ¡ндивщуалЬацт та гумаызацт осв™ дають молод1 бтьший ступшь свободи, можливють зробити усвщомлений виб1р шляху самореал^аци в складному св1т1, що постмно змшюеться.
Саме при динамнному \ своечасному сприйнятт1 сусптьством нових щей \ при умов1 ТТ внесения у свщомють особи \ повинна реально вттюватися в життя сучасна украТнська нацюнальна ¡дея, яка бу-де кликати молодь на кроттку працю для себе \ для держави.
УДК 378.147
0С0БЛИВ0СТ1 1НДИВ1ДУАЛЬН0Г0 П1ДХ0ДУ В ЗД1ЙСНЕНН1 ЗАОХОЧЕНЬ I ПОКАРАНЬ УЧН1В.
Шсоцъка О.О.
Кафедра ¡ноземних мов з курсом латинськоТ термЫологп
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Сучасна украТнська педагопчна наука знаходиться в стан1 постмного розвитку та реформування, тому особливого значения та актуальное^ набувають питання, пов'язан1 з розвитком та застосуван-ням ¡ндив1дуальних п1дход1в, що е необх1дними складовими пров1дних ¡дей оптим^аци орган1зац1Т пе-дагог1чного процесу. Головний акцент за умов спрямування на всебнний розвиток особистост1 та за-гальнолюдських ц1нностей мае бути звернений на застосування метод1в, що базуються на принципах гуман1зац1Т, як1 в свою чергу, мають сприяти новим способам орган1зац1Т дисципл1ни, включаючи за-
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
охочення \ покарання. Таю методи повины базуватися на врахуваны вкових, ¡ндивщуальних та психо-лопчних особливостей кожноТ дитини, бути спрямованими на встановлення педагопчного \ психолопч-ного контакту з учнем, на подолання не лише наслщюв негативного вчинку, а на виявлення його причин \ мотива. Звичайно, в педагопчнм науц1 ¡снують р1зы методи що ставлять перед собою таю за-вдання, зокрема методи переконання, стимулювання, позитивного прикладу, моральних вправ тощо. Але разом з цим заохочення \ покарання е \ залишаються одысю з найважлив1ших складових педагоп-чного процесу.
Необхщно ор1ентуватися виключно на ¡нтереси дитини, постмно дослщжувати ТТ розвиток, спираю-чись на природ! зд1бност1 окремо взятого учня. Тому доцтьно звернути увагу на ситуативна ¡ндивщуа-льно-особиспсы та в1ков1 моменти у використаны заохочення \ покарання. Для педагога принципово важливо вм1ти вщр^няти ситуативне в1д особистюного та вкового. Якщо використання заохочення \ покарання доцтьно лише в певних, конкретних чи специфнних психолого-педагопчних ситуацтх, то устшнють IX реатзаци залежать вщ вмЫня педагога анал^увати под1бн1 ситуаци, характеризувати Тх особливост1, вм1ти розглядати Тх у взаемоди з ¡ндивщуальними, особистюними та вковими даними своТх учыв.
Ефективнють використання заохочення \ покарання залежить в1д лопки Тх одночасноТ ди, як засобу педагопчноТ корекци, визначальним моментом при цьому е регулювання р^носпрямованих за емоцю-нальною ознакою вщносин вихованця в ситуаци заохочення - покарання. Характеристика ситуаци заохочення - покарання за емоцюнальною спрямованютю вщносин являс собою психолопчну основу педагопчних помилок, що скоюються п1д час використання цих виховних засоб1в.
3 огляду на вищесказане, особливо!' уваги набувас облк психолопчних властивостей п1д час використання покарання. Тут немае \ не може бути повноТ аналоги ¡з ситуацию заохочення, тому що покарання у будь-яюй своТй форм1 - ф^ичне чи моральне - накладас певний вщбиток на психку людини, провокуючи появу негативного емоцюнального фону, особистюы переживания тощо. Тобто будь-яке покарання - це стрес, \ його наслщки для дитячоТ психки можуть бути непередбачуваними.
Наведемо з цього приводу даны дослщжень П.П. Распопова: „Можна зробити припущення, що використання ф^ичного покарання призводить до виникнення у вихованця стану так званоТ параксизма-льноТ фази, що характеризусться надзвичайною рЬюстю та напруженютю реакцм, незалежно в1д сили та тривалост1 больових вщчутт1в, застережним гальмуванням, що охоплюе д1яльысть кори великих твкуль, виникненням явищ „затемнения" \ великою схилы-мстю до афект1в. Такий фазовий стан може вщносно мщно фксуватися, набувати характеру особистюних якостей".
Покарання звичайно потр1бне, але методи та форми Тх впровадження можуть бути абсолютно р1з-ними.
Саме цм проблем! значну увагу придтяв М.1. Пирогов, який вважав за доцтьне брати до уваги вс1 умови, як посилюючи так \ послабляючи провину учня, нав1ть повыстю звтьняючи вщ покарання, зна-ходити д1йсн1 мотивацмы причини здмснення таких чинниюв - темперамент, соц1алы-м умови, рел1г1я, виховання, психолопчы зрушення тощо. Звичайно, таю завдання ускладнюють працю вихователя, але саме ц1 умови \ е единим шляхом спрямованим на ¡ндивщуал1зац1ю виховного процесу.
Також М.1. Пирогов вважав недоцтьним та нерацюнальним використання одного \ того ж самого покарання за р^номаыты проступки.
„Так, згщно з зв1тами морських закпад1в, одна й та сама м1ра покарання, ттесы покарання, засто-совувались у 27 випадках за таю р^норщы вчинки, як тютюнопалння, грубють, б1йка, злюы лнощк У Волинсьюй пмнази д1тей акли за лнощ1 \ переводили у нижчий клас за крад1жки, \ таж сама дирекцт пропонувала застосовувати це ж саме покарання \ за неустшнють" (3, с.131-132).
Звернення до ¡ндивщуальносп вихованця та керування моральними принципами мае запоб1гати у скосны непоправних помилок. Ось що з цього приводу стверджував М.1. Пирогов : „Я як лкар звернув головну увагу п1д час свого откунства наставниюв на р^номаытну ¡ндивщуалы-нсть учыв. Я наполягав переважно на тому, щоб вони слщкували за ¡ндивщуальним внутршым побутом учыв, Тхыми схильно-стями та вадами.
Я твердо переконаний, що повага та любов до святого, пщнесеного та прекрасного не можуть бути ¡накше розвинут1 в душ1 дитини, як шляхом спостереження за розвитком його ¡ндивщуального побуту, його св1тосприйняттям та схильыстю до цих вщчуттв.
При своТх поглядах на виховання я головну над1ю покпав не на виховател1в, а на самих вчителя, тобто на знания та науку. Я вважав, що наука в руках справжнього вчителя - це единий мщний зааб у школах \ доля морального виховання. Справжнм вчитель в клаа \ на уроках може краще за вах зро-зум™ ¡ндивщуапьы схильност1 учня, його сприйнятливють до прекрасного та правильного, його уваж-нють, розвинути яку е головним завданням вчителя." (4, с.63)
Таким чином, необхщно зауважити, що проблема вдосконалення та реформування системи осв™ в УкраТы неможлива без таких головних принцитв, як ¡ндивщуал^ацт у пщход1 до процесу навчання
та застосування покарання, необхщнють ч1ткого, виваженого та психолопчно BipHoro застосування по-карання, зведення його до необхщного самовиховання учня та базування на врахуваны вкових, ¡нди-вщуальних та психолопчних особливостей кожноТ дитини, основи яких заклав ще M.I. Пирогов.
УДК 616.31:378.14
ВИКЛАДАННЯ КЛ1Н1ЧН0Г0 КУРСУ ТЕРАПЕВТИЧН01 СТОМАТОЛОГИ 1Н03ЕМНИМ АНГЛОМОВНИМ СТУДЕНТАМ-СТОМАТОЛОГАМ.
Фетгсова О.Л., Вачургна Т.С.
Кафедра пропедевтики терапевтичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Пропедевтичний курс терапевтичноТ стоматологи в клЫщ одонтопатологи включае методи обсте-ження стоматолопчного хворого та ведения медичноТ документации питання патоморфологи тканин зуба при р1зних одонтопатолопях, кпнки, д1агностики, диференцмноТ д1агностики та лкування р1зних захворювань зуба. Велика увага придтяеться оволодшню знаниями про сучаа-ii уявлення виникнення та мехаызм розвитку одонтопатолопй, про сучасы методики лкування та профтактики захворювань 3y6iB, HOBiTHi лкарсью речовини. Для подальшоТ успшноТ роботи майбуты лкарнстоматологи повины оволод1ти практичними мануальними навиками, працююч1 з хворими та дютаючи знания з базовоТ та додатковоТ л1тератури.
Теоретична частина включае ствбесщу викладача ¡з студентами з тематичних питань, малювання та пояснения незрозумтих момен^в.
Полтшенню теоретичноТ та практично!' пщготовки англомовних студенев - стоматолопв сприяс упровадження у навчальний процес методичних матерев з аудиторноТ та позааудиторноТ самостм-ноТ роботи англмською мовою у вщповщност1 з затвердженим тематичним планом.
Методична рекомендац1я включае дектька розд^в: актуальысть та цть навчального курсу, матерели для самостмноТ позааудиторноТ пщготовки, схему ммдисциплшарноТ ¡нтеграцИ, базову та дода-ткову рекомендовану л1тературу, питання та тестов! завдання для самоперевфки, а також надаеться чи, нав1ть, рекомендуеться тема для поглибленого вивчання того чи ¡ншого питання. Мае мюце i текст, який надае загальне та детальне уявлення про тему заняття. Методичы рекомендаци до наступноТ теми студенти отримують заздалегщь та засвоюють ¡нформац1ю позааудиторно. Вони також прослу-ховують курслекцм англмською мовою.
Практична частина розпочинаеться п1сля опитування з теми заняття та пояснения незрозумтих момент1в. Пщ час практичноТ частини студенти збирають повний анамнез захворювання та життя, про-водять кл1н1чне та додаткове обстеження хворого, складають план майбутнього лкування i теля до-noBifli приступаютьдо лкування пщ наглядом викладача.
На перших заняттях при вивчены кпУчних та допом1жних метода обстеження студенти практику-ють один на одному, також проводять професмну ririeHy порожнини рота. Це допомагае Тм уявити себе на Micui своТх патенте та сформувати бтьш гуманне ставлення до хворих. Студенти у poni патента та лкаря стлкуються детальнее, вщвертше та уважыше ставляться до больових вщчутт1в, наза-вжди запам'ятовують чутлив1 дтянки при препаруваны зуба. Пюля практичноТ роботи студенти жваво обговорюють процес лкування. Тому практична частина заняття значно пщвищуе зацкавленють студенев у навчаннк
Наприкнц1 заняття студенти запитують про незрозумт1 моменти, обговорюють виконану роботу, заповнюють документац1ю, Bci разом анал^ують помилки, отримують завдання на наступне заняття зпдно з тематичним планом.
