УДК 616.248:618.173 - 053.87:615.357
Т. О. Перцева, ОСОБЛИВОСТ1 ГОРМОНАЛЬНОГО
ТВ ЧурсЫош, СТАТУСУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАМIСНОÏ
КБ. Акшова ГОРМОНАЛЬНОÏ ТЕРАПП У Ж1НОК,
ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ, В ПЕР1ОД ПЕРИМЕНОПАУЗИ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра факультетсько'1' терапИ' та ендокринологИ' (зав. - член-кор. АМН Укра'ши, д.мед.н., проф. Т.О. Перцева) кафедра акушерства та гiнeкологiï (зав. - д.мед.н., проф. В.О. Потапов)
Ключовi слова: бронхiальна астма, менопауза, клшактеричний синдром, статевi гормони, гонадотропш гормони, замена гормональна терапiя Key words: bronchial asthma, menopause, climacteric syndrome, sex hormones, gonadotropic hormones, hormone replacement therapy
Зростання тривалост життя населення в ос-танш десятилотя призвело до збшылення в по-пуляци кшыкосп жшок старшо! вшово! групи. Зпдно з прогнозами ВООЗ, до 2015 року частка жшок вшом понад 45 рокiв буде складати бли-зыко 46% [1]. Тому з кожним роком збiлышуeтыся кшьюсты жiнок, що вступаюты у перюд ктмак-терiю з екстрагенiталыними захворюваннями, у тому числi i з патолопею бронхолегенево! систе-ми, зокрема бронхiалыною астмою (БА).
При лшуванш жшок, у яких перебiг БА був ускладнений розвитком клiмактеричного синдрому (КС), необхщний комплексний шдхщ з ура-хуванням системних змш, що вiдбуваютыся в ор-ганiзмi жшки в перiод клiмактерiю. Дисбаланс вегетативно! нервово! системи, змiни ендо-кринного статусу у жiнок у перюд перимено-паузи (пери-МП) можуты призвести до негативного впливу на перебп БА. Опублiкованi в лте-ратурi данi свiдчаты, що концентращя естрадiолу у хворих на БА в перюд пери-МП може змшю-ватися у двох протилежних напрямках: вщ гiпо-
Резюме. В представленном исследовании были изучены особенности гормонального статуса и климактерические расстройства у женщин, больных бронхиальной астмой, в период перименопаузы. Проводилась коррекция выявленных нарушений при помощи заместительной гормональной терапии. У больных бронхиальной астмой персистирующего течения средней тяжести выявлена тенденция к повышению уровня эстрадиола, у пациенток, страдающих тяжелой персистирующей астмой, - снижение уровня фолликулостимулирующего гормона, эстрадио-ла и прогестерона. Применение заместительной гормональной терапии у женщин, больных бронхиальной астмой, в периоде перименопаузы приводило к стабилизации течения астмы, снижению суточной дозы глю-кокортикоидов и нормализации сывороточной концентрации половых и гонадотропных гормонов.
Summary. Peculiarities of hormonal status and climacteric disorders were studied in perimenopausal women with bronchial asthma (BA). The hormone replacement therapy (HRT) for correction of climacteric disorders was performed. There was a tendency to estradiole level increase in patients with moderate persistent BA, to decrease of follicle-stimulating hormone, estradiole and progesterone levels in patients with a severe persistent BA. HRT in perimenopausal BA women led to stabilization of asthma course, drop of daily dose of glucocorticosteroids and normalization of serum concentrations of sex and gonadotropic hormones.
естрогенеми [10] до гшерестрогенеми [5, 8]. Висловлювалася думка про наявшсть у хворих на БА у перюд пери-МП тенденци до гшопро-гестеронеми [5, 8]. Тому наявшсть виражених проявiв КС у жшок, хворих на БА, може служити шдставою для проведення замюно! гормонально! терапп (ЗГТ).
Вщомо, що протягом тривалого часу БА була у списку протипоказань до проведення ЗГТ. Однак у Швейцари у 1995 рощ на конгресс при-свяченому проблемам менопаузи, список проти-показань був переглянутий i БА виключена з нього [4].
ЗГТ е золотим стандартом у лшуванш ктма-ктеричних розладiв. Незважаючи на значну по-ширешсть застосування ЗГТ у свт, в Укра!ш !! використовують менше шж 1% жшок, у той час як у Дани цей показник дорiвнюе 37%, у Францп - 28%, в 1спани - 18%. Невелика поширенють ЗГТ в Укра!ш, можливо, пов'язана iз негативним ставленням пащенток i лiкарiв до гормональних
препара^в, недостатньою iнформованiстю щодо використання ЗГТ [2].
Метою нашого дослiдження е вивчення гормонального статусу та ощнка клiмактеричних розладiв у хворих на бронхiальну астму в перюд пери-МП, а також корекцiя даних порушень за допомогою замюно! гормонально! терапи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами було обстежено 120 пащенток, що стра-ждають на БА, в перiодi пери-МП. Проводилося клшчне обстеження хворих, до якого входили збiр скарг, даних анамнезу та об'ективне досл> дження. Тяжкiсть переб^у БА встановлювали згiдно з наказом МОЗ Укра!ни № 499 вщ 28.10.2003, враховуючи данi сшрометри, вико-нано! на спiроаналiзаторi MasterLab фiрми "Erich Jaeger" (Нiмеччина). У залежносп вiд тяжкостi БА хворi були роздшеш на 4 групи. У 1-у групу увiйшли 30 пащенток (середнш вiк 51,50 ± 0,55 року), що страждали на БА штерм^уючого пе-ребiгу i приймали ß2-агонiсти коротко! ди за ви-могою. У 2-у групу були включеш 28 хворих на БА (середнш вш - 49,04 ± 0,53 року) легкого персистуючого переб^у, якi приймали шга-ляцiйний глюкокортико!д беклометазону дипро-пiонат у дозi 500-750 мкг/добу (середня доза 592,59 ± 23,25 мкг/добу) протягом 1- 4 роюв (у середньому 2,96 ± 0,21 року). 3-ю групу склали 32 хворi (середнiй вш - 50,66 ± 0,55 року) на БА персистуючого переб^у середньо! тяжкостi, якi приймали iнгаляцiйний глюкокортико!д беклометазону дипропiонат у дозi 1000-1500 мкг/добу (середня доза 1140,63 ± 37,12 мкг/добу), вiд 1 до 4 роюв (у середньому 3,06 ± 0,21 року). У 4-у групу були включеш 30 пащенток (середнш вш -50,00 ± 0,54 року), що страждали на тяжку пер-систуючу БА та одержували преднiзолон у дозi вiд 5 до 20 мг на добу (середня доза 8,97 ± 0,89 мг) вщ 2 до 34 роюв (у середньому 9,07 ± 1,40 року), а також шгаляцшний глюкокортико!д беклометазону дипротонат у дозi 1000-1500 мкг/добу (середня доза 1293 ± 45,76 мкг/добу) тривалютю вiд 1 до 4 роюв (у середньому 3,62 ± 0,13 року). Контрольну групу склали 25 жшок (середнiй вiк 50,82 ± 0,67 року) у перiодi пери-МП, якi не страждали на БА.
Для ощнки ступеня вираженостi КС визна-чали шдекс Куппермана. Концентрацiю гонадо-тропних гормошв (фолiкулостимулюючого (ФСГ) та люте!нiзуючого (ЛГ)), оцiнювали рад> оiмунологiчним методом за допомогою наборiв реактивiв "IMMUNOTECH" (Чехiя). Рiвень ста-тевих гормонiв (естрадюлу, прогестерону, тестостерону) вимiрювали також рад^мунолопчним методом, використовуючи набори реактивiв "Хо-
зрасчетное опытное производство Института биоорганической химии Национальной академии наук Беларуси" (Бшорусь). Забiр кровi у жшок у перiодi пременопаузи (пре-МП) проводився нат-ще у ранковi години на 7-й день оварiально-менструального циклу, у жiнок у перiодi мено-паузи (МП) та постменопаузи (пост-МП) - нат-ще.
Статистичну обробку матерiалу проводили на персональному комп'ютерi за допомогою про-грами "Microsoft Excel 98" i прикладно! програ-ми "BIOSTAT". У випадку нормального розпо-дiлу показниюв у вибiрцi достовiрнiсть розбiж-ностей визначалася за допомогою критерiю Сть-юдента. У випадку, коли показники вибiрки не вiдповiдали закону нормального розподшу, вико-ристовувався непараметричний критерш Манна-Уïтнi [6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Данi дослiдження вмюту гонадотропних та статевих гормонiв у жшок, хворих на БА, у перюд пери-МП наведеш в таблищ 1. Так, у хворих 1-ï та 2-ï групи, що страждають на БА iнтермiтуючого та легкого персистуючого пере-бiгу, концентрацiя гонадотропних та статевих гормошв не в^^зняеться вщ аналогiчних показ-никiв контрольноï групи, р>0,05. У пацiенток 3-ï групи, що страждають на БА персистуючого пе-ребiгу середньо1' тяжкосп, простежуеться тенден-цiя до шдвищення рiвня естрадiолу (0,24 ± 0,04 нмоль/л), р>0,05, у порiвняннi з аналопчним показником контрольно!' групи. Такий рiвень ес-традiолу характерний для жшок репродуктивного перюду. Зважаюче на те, що естрогени мають бронхоконстрикторний ефект, наявнiсть такоï тенденци дозволяе зробити припущення, що гiперестрогенемiя брала участь у формуваннi бронхообструктивного синдрому у хворих на БА персистуючого переб^у середньоï тяжкостi. Кон-центращя гонадотропних гормонiв, а також прогестерону i тестостерону у хворих даноï групи достовiрно не вiдрiзнялася вiд рiвня аналогiчних гормонiв у пащенток контрольноï групи, р>0,05. У 4-й груш хворих, iз тяжким персистуючим переб^ом БА, виявлене виражене зниження рiв-ня ФСГ (24,41 ± 3,08 МО/л), р<0,01, естрадюлу (0,08 ± 0,02 нмоль/л) i прогестерону (0,77 ± 0,12 нмоль/л), р<0,001, у порiвняннi з показниками контрольноï групи. Концентрацiя ЛГ i тестостерону у пащенток 4-ï групи достовiрно не вiдрiзнялася вiд показникiв у хворих контрольноï групи, р>0,05. Пацiентки даноï групи одержували системш глюкокортикоïди, прийом яких викликае зниження секрецiï гiпофiзом гонадотропних, а також статевих гормошв [7, 9, 11, 12].
Таблиця 1
Концентращя гонадотропних та статевих гормошв у кл1шчних групах ( М±т )
Кл1н1чна група
Показники контроль (п=28) 1-а (п=30) 2-а (п=28) 3-я (п=32) 4-а (п=30)
ФСГ, МО/л 54,66±7,66 51,42±5,67 48,27±4,32 43,61±6,66 24,41±3,08*
ЛГ, МО/л 28,46±4,32 29,12±3,40 32,13±3,08 28,05±3,60 22,50±2,83
Естрадюл, нмоль/л 0,15±0,02 0,17±0,03 0,20±0,03 0,24±0,04 0,08±0,02**
Прогестер., нмоль/л 1,46±0,13 1,42±0,17 1,53±0,15 1,38±0,18 0,77±0,12**
Тестостер., нмоль/л 1,48±0,17 1,46±0,18 1,38±0,09 1,47± 0,20 1,34±0,18
Примака: * - р<0,01, ** - р<0,001 - достовiрнiсть розходжень у порiвняннi з контрольною групою
Значна частина обстежених пащенток вщзна-чала розвиток симптом1в КС у перюд пери-МП. Так, симптоми КС виявлялися у 17 (56,67 %) хворих 1-1 групи, у 14 (50 %) пащенток 2-1 групи та у 18 (56,25 %) обстежених 3-1 групи. Най-бшьша кшьюсть жшок (22 (73,33 %) пащентки), що страждали на симптоми КС, знаходилася в 4-й груш, що характеризувалася тяжким переб1гом БА. У обстежених контрольно! групи КС зус-
тр1чався рщше, шж у хворих ¡з БА, його симптоми вщзначали 12 (42,86 %) жшок.
Стутнь вираженост КС у клшчних групах був р1зним (табл. 2). Так, у хворих 1-! та 2-! групи вщм1чалася перевага легкого ступеня КС; у 3-й та 4-й груш переважали пащентки з тяжким ступенем КС; у обстежених контрольно! групи частше зустр1чався КС пом1рного ступеня.
Таблиця 2
Характеристика ступеня вираженост1 КС у кл1н1чних групах
Кжтчна група
Ступ1нь вираженосп контроль 1-а 2-а 3-я 4-а
КС (П =12) (п =17) (п =14) (п =18) (п =22)
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Легкий 4 33,33 9 52,95 6 42,86 4 22,22 2 9,09
Пом1рний 6 50,00 6 35,29 5 35,71 5 27,78 7 31,82
Тяжкий 2 16,67 2 11,76 3 21,43 9 50,00 13 59,09
Величина вдексу Куппермана, що харак-теризуе стушнь вираженосп КС у кшшчних групах, представлена на рис.1. При пор1внянш зна-чень ¡ндексу Куппермана в ктшчних групах було виявлено, що в обстежених 1-!, 2-!, 3-! { контрольно! групи середне значення показника вщ-повщало пом1рному ступеню вираженосп КС (вщповщно 37,88 ± 3,43 бала, 36,00 ± 4,92 бала, 49,72 ± 4,22 бала 1 35,83 ± 4,90 бала). Тшьки у пащеннв 4-! групи середне значення ¡ндексу
Куппермана вщповщало тяжкому ступеню КС (58,23 ± 3,14 бала). Виявлено, що вдекс Куппермана у хворих 1-! групи був достов1рно ниж-чим у пор1внянш з його значенням у пащеннв 3-! групи, р<0,05, 1 4-! групи, р<0,001. 1ндекс Куппермана у пащенток 2-! групи був достов1рно нижчим у пор1внянш з величиною даного !ндек-су у хворих 4-! групи, р<0,001, а також з його значенням у хворих 3-! групи, р<0,05, хоча значення ¡ндексу Куппермана вщповщали пом1р-
ному ступеню КС у пащенпв 2-1 i 3-1 груп. Дос-товiрне збiльшення iндексу Куппермана спосте-рпалося у хворих 3-1 групи у порiвняннi з анало-гiчним показником у обстежених контрольно!
групи, р<0,05, а також у хворих 4-! групи у порiвняннi з його значенням у обстежених групи контролю, р<0,001.
60
50
40
5 зо
20
10
контрольна
1-а
2-а
3-я
4-а
група
Рис. 1. Показники iндексу Куппермана у клМчних групах
З метою корекцп клiмактеричних розладiв була сформована група, що складалася з 25 хворих на БА, яю страждали на КС помiрного та тяжкого ступеня. З дано! групи 2 пащентки страждали на БА штерм^уючого перебiгу, 9 хворих - персистуючого перебiгу середньо! тяжкостi i 14 хворих - тяжкого персистуючого перебиу БА. 16 пацiенток знаходилися в перiодi пременопаузи (пре-МП), в одше! хворо! констатована менопауза (МП) i 8 пацiенток - в перiодi постме-нопаузи (пост-МП). ЗГТ проводилася за допо-могою циклiчного препарату «клiмен», що мю-тить 11 таблеток по 2 мг естрадюлу валерату, а також 10 таблеток по 2 мг естрадюлу валерату i 1мг ципростерону ацетату. Жшки, що знаходилися в перiодi пост-МП i МП, приймали клiмен по 1 драже на добу протягом 21 дня з наступною 7-денною перервою, пащентки в перь одi пре-МП приймали препарат з 5-го по 25-й день циклу в аналопчнш дозi i також робили 7-денну перерву. Призначення ЗГТ проводилось при вщсутносп протипоказань та за узгоджен-ням iз гiнекологом. Паралельно з проведенням ЗГТ пащентки одержували базисну терапiю БА, що вiдповiдала ступеню тяжкосп захворювання.
Слiд зазначити, що 2 пащентки вщмовилися вiд прийому ЗГТ на першому мiсяцi лшування,
перша - у результатi болюних вiдчуттiв у мо-лочнiй залоз^ друга - у зв'язку з негативним ставленням до менструальноподiбно! кровотечь Iншi 23 хворi приймали препарат «ктмен» протягом 12 мюящв. Пацiентки, що знаходилися в перiодi пре-МП i мали нерегулярний мен-струальний цикл, вiдзначали, що прийом клiмену призводив до його нормалiзацi!. У хворих, що знаходилися у фазi пост-МП, у днi, вшьш вiд прийому клiмену, з'являлися менструальноподiб-нi кровотечi, якi тривали вщ 3 до 5 днiв та були результатом захисно! дi! гестагешв на ендо-метрiй [3].
Змши, що вiдбувалися у гормональному ста-тусi пацiенток на фонi прийому препарату «^мен», представленi в таблищ 3. Так, на фонi ЗГТ препаратом «ктмен» вiдбулося достовiрне зниження рiвня гонадотропних гормонiв, р<0,05. Також було виявлено достовiрне пiдвищення рiв-ня естрадiолу, р<0,001, та прогестерону, р<0,05. Концентрацiя тестостерону на фош лiкування препаратом «клiмен» знизилася, р<0,05, що, iмо-вiрно, зв'язано з антиандрогенною дiею геста-генного компоненту препарату - ципротерону ацетату.
Змiни iндексу Куппермана на фонi ЗГТ вщо-браженi на рис. 2. Так, на початку терапи зна-
0
чення iндексу Куппермана склало 59,04 ± 2,25 бала, що вiдповiдало тяжкому ступеню КС. Через 3 мюящ прийому препарату «ктмен» iндекс Куппермана зменшився до 38,78 ± 1,26 бала, що вщповщало помiрному ступеню КС i було досто-вiрно нижче початкового показника, р<0,001.
Таблиця 3
Динамика показнмкчв гонадотропних I статевих гормошв на фонi ЗГТ у хворих на БА у перюд пери-МП (М ± т)
Показники До ЗГТ (п=23) Через 12 м1с. ЗГТ (п=23) Р
ФСГ, МО/л 33,09 ± 6,34 14,92 ± 2,08 <0,05
ЛГ, МО/л 24,68 ± 3,25 13,17 ± 1,55 <0,05
Естрадюл, нмоль/л 0,10 ± 0,02 0,20 ± 0,03 <0,001
Прогестерон, нмоль/л 0,91 ± 0,14 1,36 ± 0,16 <0,05
Тестостерон, нмоль/л 1,40 ± 0,19 0,97 ± 0,10 <0,05
Прим1тка: р - достов1ршсть розходжень м1ж показниками до та шсля лжування
Через 6 i 12 мiсяцiв прийому клiмену величина iндексу Куппермана знизилася до легкого сту-пеня порушень КС (вiдповiдно 28,65 ± 1,72 i 19,04 ± 1,53 бала), що також було нижче показника на початку лшування, р<0,001.
Слщ особливо зазначити, що на фош ЗГТ спостерiгалася стабiлiзацiя перебпу БА: хворi помiчали зменшення кшькосп нападiв ядухи i потреби в р2-агошстах. Пiсля 3 мiсяцiв прове-дення ЗГТ була зменшена доза шгаляцшних глю-кокортико!дав з 1285,71 ± 52,57 мкг/добу до 1083,33 ± 46,72 мкг/добу, р<0,01, а також систем-них глюкокортико!дав - з 10,36 ± 1,33 мг до 7,14 ± 0,69 мг, р<0,05.
Таким чином, отриманi нами результати свщ-чать про доцшьшсть використання ЗГТ пара-лельно iз проведенням базисно! терапп БА у ж> нок у перiодi пери-МП iз КС помiрного та тяжкого ступеня.
Рис. 2. Динамика шдексу Купермана через 3, 6 та 12 мкящв ЗГТ у хворих на БА в перюд
пери-МП
ВИСНОВКИ
1. Рiвень статевих та гонадотропних гормошв у хворих на БА штерм^уючого i легкого персистуючого перебiгу, що знаходилися в перiодi пери-МП, не вiдрiзнявся вiд аналопчних показникiв контрольно! групи. У пащенток, що страждають на БА персистуючого перебиу се-редньо! тяжкостi, виявлена тенденцiя до тдви-щення рiвня естрадiолу, у хворих iз тяжкою пер-систуючою БА - зниження рiвня ФСГ, гшоестро-генемiя i гiпопрогестеронемiя.
2. У жiнок, хворих на БА, часпше розви-
валися симптоми КС, у порiвняннi з обстежува-ними контрольно! групи. Серед хворих на БА найбшьш висока частота розвитку КС вщзна-чалася у пащенток iз тяжким перебиом захво-рювання.
3. Застосування як ЗГТ препарату «^мен» призводило до зниження концентраци ФСГ, ЛГ, а також до тдвищення рiвнiв естрадiолу i прогестерону, що супроводжувалося стиханням сим-птомiв КС i стабшзащею перебiгу БА.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Артымчук Н.В., Ушаков А.В. Гипоталамичес-кий синдром и постменопауза // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2003. - № 2. - С. 52-54.
2. Венцковский Б.М. Роль заместительной гормонотерапии в гинекологической практике // Актуальные вопросы заместительной гормонотерапии: материалы конференции, г. Киев, 17 ноября 2000 г. -Киев, 2000. - С. 10-12.
3. Георгиев Д. Значение индивидуального подхода при назначении заместительной гормонотерапии // Актуальные вопросы заместительной гормонотерапии: материалы конференции, г. Киев, 17 ноября 2000г. - Киев, 2000. - С. 3-4.
4. Исследования проблем менопаузы в 90-х годах: Доклад научной группы ВООЗ (Серия техн. докладов ВООЗ № 866). - Женева, 1996.
5. Кагарлицкая В.А. Диагностическое значение дизовариальных нарушений у больных бронхиальной астмой // Бронхиальная астма. - Л.: Медицина, - 1989.
- С. 69-71.
6. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990.
- 352 с.
7. Ландышев Ю.С., Мищук В.П. Суточные ритмы уровня АКТГ, кортизола и 17-оксикортикостеро-
ugoB y öo^bHbix 6p0HXHa^bH0H acrnoH // TepaneBT. apxHB. - 1994. - № 3. - C. 12-15.
8. CocroaHHe ranoTa^aMO-rano^roapHO-roHagHOH CHCTeMbi y 6o^bHbix 6p0Hxua^bH0H acTMOH 6e3 apTe-pna^bHOH ranepTeroHH h b coneTaHHH c Hen / AHgpro-meHKO O.M., Cepe6pmoBa B.H., C^enbix H.A., ®ego-tob A.H. // TepaneBT. apxHB. - 1995. - № 3. - C. 41-42.
9. XauTOB P.M. KiHHHHecKaa a^epro^orHH - M.: ME^npecc-HH^opM. - 2002. - 624 c.
10. Decreased adrenal sex steroid levels in the absence of glucocorticoid suppression in postmenopausal asthmatic women // Weinstein R.E., Lobocki C.A., Gra-vett S., et al. // J. Allergy Clin. Immunol. - 1996. - Vol. 97. - P. 1-8.
11. Interactions between the hypothalamic-pituitary-adrenal axis and the femail reproductive system: clinical implications / Chrousos G.P., Torpy D.J., Gold P.W., et al. // Ann. Intern. Med. - 1998. - Vol. 129. - P. 229-240.
12. Sex hormone status and osteoporosis in postme-nopausal women with rheumatoid arthritis / Sambrook P.N., Eisman J.A., Champion G.D., Pocock N.A. // Arthritis Reum. - Vol. 31, N8. - P. 973-978.
УДК 616.12-008.331.1-08:615.22
В.М. Школьник, О. В. Погорелое, О.М. Бараненко, О. Б. Соколов, Т.В. Юдша, Т.Н. Хмельницька, О. В. Черненко, В.1. Пашкоеський, В.Г. Петулько
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра неврологИ
(зав.- д.мед.н., проф. В.М. Школьник)
ПРАКТИЧН1 РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ «КВАДРОПРИЛ®» (СП1РАПРИЛ) У Л1КУВАНН1 ГIПЕРТОНIЧНОÏ ХВОРОБИ
Ключовi слова: ггпертонгчна хвороба, квадроприл®, церебральний кровооб1г Key words: hypertension, quadropril®, cerebral circulation of blood
Резюме. Исследованы клинические и нейрофизиологические особенности применения препарата «квадроприл®» (спираприл) при гипертонической болезни ЫП ст. у 62 пациентов. Полученные результаты показали, что квадроприл® проявляет высокую эффективность как гипотензивный препарат, ингибитор ангиотензинпревращающего фермента (АПФ), при этом эффекты проявляются в сравнительно небольших дозах. Однократный суточный прием препарата обеспечивает стабильный физиологический уровень артериального давления и снижение частоты кризов при гипертонической болезни. Минимальная частота побочных эффектов позволяет использовать квадроприл® при непереносимости других АПФ. Отмечено нормализующее действие препарата при умеренных асимметриях полушарного кровотока. В поздних стадиях гипер-