CC BY
17
УДК 618.11-006.2-031.14-06:616.31-008.831 Ю.Г. Романова, С.В. Дзк
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ POTOBOÏ ПОРОЖНИНИ В Ж1НОК, ЯК1 СТРАЖДАЮТЬ НА СИНДРОМ ПОЛ1К1СТОЗНИХ Я6ЧНИК1В
Одеський нацiональний медичний унiверситет, м. Одеса
В1дпов1дно до ТокшськоТ деклараци' ВООЗ (2015) збереження й змщнення стоматолог1чного здоров'я населення належить до пр1оритетних завдань сучасноТ медичноТ науки i практики [1]. Одшею з основних причин едентулiзму (частковоТ або повноТ втрати 3y6iB) е захворювання пародон-та [2; 3], частота яких останшми роками зростае у вах вiкових групах. Причинами цього е змши в ха-рактерi харчування, курiння та жування тютюну, недостатнiй рiвень ппени, зменшення доступностi стоматологiчноï допомоги в крашах 3i складною соцiально-економiчною ситуа^ею, але крiм цих причин важливу роль вiдiграе й наявнiсть супутшх соматичних хвороб [4; 5].
Особливютю розвитку патологiï пародонта в жшок фертильного вiку е тiсний зв'язок з оварiа-льно-менструальним циклом i загальним рiвнем гормонiв на системному рiвнi. Реалiзацiя дородно!' функцп в жiнок пов'язана iз суттевою перебу-довою метаболiчних процесiв. Ваптнють, пологи, лактацiя нерiдко виступають у ролi тригерiв, якi запускають каскади фiзiологiчних реакцiй, що не-сприятливо впливають на стан пародонта [6-8]. Окремо слщ зазначити роль гiнекологiчноï патологи, зокрема синдрому полшстозних яечниш (СПКЯ), який бувае в 4%-16% жiнок. Характернi для СПКЯ прояви шсулшорезистентносп, поряд iз вiдносною гiпоестрогенемiею зумовлюють вищу частоту ураження тканин пародонта порiвняно зi здоровими жшками фертильного вiку. При цьому вщбуваеться перебудова компенсаторно-пристосувальних реакцiй, у тому чи^ у функцю-нуванн ферментних систем ротовоТ рiдини [7; 9].
Метою дослщження була оцшка особливостей функцiонування ферментних систем ротовоТ' по-рожнини в жiнок, як страждають на синдром пол^ кютозних яечникiв.
Матерiал i методи
Дослщження виконане на базi клiнiчних пщроз-дiлiв кафедри терапевтичноТ стоматологи ОНМе-дУ. Обстежено 25 жiнок iз СПКЯ (I група) у вiцi 3045 рокiв та 20 практично здорових жшок того ж вь ку (II група), ям звернулися до стоматолога в рамках диспансеризаций
Обстеження i лкування па^енток проводили вiдповiдно до вимог ключного протоколу, регла-ментованого наказом МОЗ УкраТни № 566 вщ 23.11.2004 [10]. Виконували клiнiчний огляд орга-нiв ротовоТ' порожнини, оцшювали пародонтальнi та гiгiенiчнi iндекси [11; 12].
Додатково проводили 6ioxiMi4He дослщження ротовоТ рiдини, визначали активнiсть маркерних ферменпв (уреаза, каталаза, пероксидаза, лiзо-цим, лужна фосфатаза).
Стан тканин пародонта оцшювали за допомо-гою iндексу CPITN (Community Periodontal Index of Treatment Needs), рекомендованого ВООЗ для епщемюлопчних дослiджень та визначення потреби в лкуванш хвороб пародонта, а також папн лярно-маргшально-альвеолярного iндексу РМА в модифiкацiТ Parma (1960) [13]. Визначали ппежч-ний шдекс Грiна-Вермiльйона (ОН1, 1964) за стандартною методикою [14].
Рiвень лiзоциму в ротовiй рiдинi визначали ба-ктерiолiтичним методом [15], у ролi iндикаторного мiкроорганiзму використаний Micrococcus Lizodeicticus (НПО "Б^м-реактив", Росiя) [16].
Активнють лужноТ фосфатази визначали методом Лоур^ активнiсть каталази - фотометричним методом [17]. Активнють уреази визначали за ре-ак^ею розщеплення сечовини колориметричним методом [17]. Ступшь дисбюзу порожнини рота обчислювали за показниками активност лiзоциму й уреази ротовоТ рщини методом Левицького i спн вавт. [18].
Статистичну обробку отриманих результат проводили за допомогою пакета програм «Statistica 13.0» («Dell StatSoft Inc.», США) [187]. Характер розподту оцшювали за критерiями Ль льефорса i Шапiро-Уiлкi, а також за статистичними характеристиками асиметри й ексцесу. Для оцшки вiрогiдностi розходжень ктькюних нормально роз-подiлених показниш застосовували параметрич-ний t-критерiй Стьюдента, непараметричнi крите-р1Т Манна-УТтш та Крускалла-Уоллюа; для якiсних показникiв - показник вщповщносп %2 з корек^ею на безперервнiсть за Йетсом i подвiйний точний метод Фiшера.
Результати дослщження
Середнш вiк обстежених жшок склав у I грут 36,3±0,6 року, в II групi - 34,5±1,5 року (p>0,05). При порiвняннi частоти суб'ективних проявiв патологи пародонта встановлено, що 5 (20,0%) жшок iз СПКЯ скаржилися на наявнють болю i надмiрноТ кровоточивост ясен пiд час чищення зубiв, ще в 4 (16,0%) були прояви гал^озу (табл. 1). У контрольна групi випадкiв кровоточивост ясен i проявiв больового синдрому не було.
Таблиця 1
Частота прояв1в ураження пародонта в обстежених жнок
Симптоми I група (n=25) II група (n=20)
Абс % Абс %
Бть 5* 20,0 - -
Кровоточив1сть 5* 20,0 - -
Сверб1ж 2 8,0 - -
Галггоз 4 16,0 1 5,0
Набрякл1сть ясен 6* 24,0 1 5,0
Пперем1я ясен 6* 24,0 1 5,0
Над'ясенш в1дкладення 5* 20,0 - -
Прим1тка: * - в1дм1нност1 м'ж групами статистично достов1рн1.
При оц1нц1 об'ективного стоматолопчного статусу в кожноТ четвертоТ пац1ентки I групи виявляли так1 симптоми: кровоточивють ясен при мехашч-ному подразнены, наявнють над'ясенних зубних в1дкладень, набряклють i г1перем1я ясен. Ц1 кл1н1ч-н1 прояви можна розцiнювати як прояви хрошчного катарального гiнгiвiту. У контрольнш групi подiбну симптоматику реестрували лише в поодиноких випадках (табл. 1).
Подальше дослщження показало, що в 6 (24,0%) па^енток I групи визначалися пародонтальн кишенi глибиною до 3-4 мм, мала мюце патологiчна рухо-мiсть зубiв I ступеня. У 4 (16,0%) хворих рентгеноло-пчно визначалася резорбцiя мiжальвеолярних перегородок до третини довжини кореня.
Рiвень гiгiени порожнини рота в обох групах дослщження був порiвнюваним, складаючи вщпо-вiдно 1,12±0,2 та 0,94±0,1 бала. 1ндекс РМА в ж^ нок iз СПКЯ склав 35,3 ± 2,3 %, а в II групi - 11,1 ± 1,2 %. Вщповщно, iндекс CPITN склав у па^енток I групи 2,9±0,2 бала, а в па^енток II групи -2,1±0,2 бала (р<0,05). Таким чином, у хворих на СПКЯ наявне значне попршення стану тканин па-
Стан <
родонта, яке потребуе втручання фахiвця.
При оцiнцi стану функцюнування ферментних систем ротовоТ порожнини в жшок, якi страждають на СПКЯ, встановлено (табл. 2), що для них характеры актива^я ПОЛ, зниження активност анти-оксидантних ферментних механiзмiв у поеднаннi з помiрними проявами дисбiозу. Водночас спостерн гаеться зниження активностi лужноТ фосфатази, яка гiдролiзуе ефiри ортофосфорноТ кислоти й ак-тивуе мiнералiзацiю кютковоТ тканини i зубiв.
Слiд зазначити, що в бшьшосп обстежених ж^ нок I групи були прояви метаболiчного синдрому у виглядi дислтщеми та пперглшемп. Вiдповiдно, в них мав мюце феномен шсулшорезистентносп, який е передумовою порушення транскап1лярного обмшу, депол1меризацГТ основноТ речовини сполучноТ тканини ясен i руйнування колагену [3; 7; 8]. Унаслщок стiйкоТ' вторинноТ г1покс1Т, зумовле-ноТ мiкроциркуляторними порушеннями, вщбува-еться порушення адаптацiйних механ1зм1в, фор-муються умови для утворення ясенноТ кишен1 та iнших проявiв патологи пародонта.
Таблиця 2
ментативних систем ротовоТ порожнини в обстежених жнок
Показник I група (n=25) II група (n=20)
МДА, ммоль/л 0,13±0,02* 0,07±0,01
Лужна фосфатаза, мккат/л 0,06±0,01* 0,09±0,01
Каталаза, мккат/л 0,08±0,01* 1,11 ±0,02
Уреаза, мккат/л 0,08±0,01 0,06±0,01
Л1зоцим, од/л 113,0±13,6* 176,5±14,4
Прим1тка: * - в1дм1нност1 м'ж групами статистично достов1рн1.
При оцшц стввщношення уреази i лiзоциму встановлено, що на вщмшу вщ контролю (1,1 ±0,1 од.) у жшок iз СПКЯ мае мюце помiрний дисбюз порожнини рота (2,1±0,2 од.).
При зiставленнi рiзних клЫко-лабораторних по-казникiв, одержаних у хворих на СПКЯ, встановле-
Кореляця показниюв ст
но, що вони тюно корелювали мiж собою (табл. 3).
При цьому зi зростанням активност ПОЛ зрос-тала активнiсть лiзоциму, лужноТ фосфатази i ка-талази, але не уреази - ферменту, який здебть-шого продукуеться мiкрофлорою порожнини рота.
Таблиця 3
' ферментативних систем ротовоТ порожнини в жнок iз СПКЯ
Показник Л1зоцим Лужна фосфатаза Каталаза Уреаза
МДА 0,673109 0,671860 0,731845 -0,375423
Л1зоцим 0,523952 0,401737 -0,474233
Лужна фосфатаза 0,417642 -0,372829
Каталаза -0,020395
Висновки
Наведене свщчить про наявнють у жшок i3 СПКЯ передумов для розвитку патологи пародонта та необхщнють урахування супутньо'Т патологи репродуктивно'Т системи в жшок фертильного вку при здшсненш диспансерного нагляду в умовах спецiалiзованих стоматолопчних лкувально-профiлактичних закладiв.
Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з розробкою комплексу лкувально-профтак-тичних заходiв для запоб^ання розвитку патологи пародонта в жшок iз СПКЯ.
Лiтература
1. Tokyo declaration on dental care and oral health for healthy longevity. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.who.int/oral_health/tokyodeclaration032015/en/
2. Гогебашвили Н.Н. Некоторые аспекты нарушений окислительного метаболизма при воспалительных процессах в тканях пародонта / Н.Н. Гогебашвили, Л.М. Джаши, Т.Б. Саникидзе // Аллергология и иммунология.- 2014. - Т. 15, № 1. - С. 34-37.
3. Condition of biochemical rates of oral liquid in chronic catarrhal gingivitis and generalized periodontitis of initial-l and I grade / [Ostrovsky A.V., Kolesnik V.M., Galkina O.P., Andrianova 1.1.] // Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины. -2014. - Т. 3, № 15. - С. 37-38.
4. Кунин А.А. Стратегические основы и разработка тактики индивидуальной профилактики воспалительных заболеваний пародонта / А.А. Кунин, О.И. Олейник // Пародонтология. - 2013. - Т. 18, № 4 (69). - С. 41-49.
5. Шевелева Н.А. Оценка состояния тканей пародон-та у больных с метаболическим синдромом: авто-реф. дисс. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.14 «Стоматология» / Н.А. Шевелева.- 2014 - 123 с.
6. Шарапудинова М.Г. Оценка состояния пародонта у женщин детородного возраста / Шарапудинова М.Г., Абдурахманов А.И., Салихова М.М. // Фундаментальные исследования. - 2006. - № 5. - С. 58.
7. Association between polycystic ovary syndrome, oral microbiota and systemic antibody responses /Akcali A., Bostanci N., Ozgaka O. ^t а!.] //PLoS One. -2014.- Sep. 18;9(9):e108074.
8. Назарян Р. С. Пародонтолопчний статус ж1нок з синдромом полшстозних яечниш / Р. С. Назарян, А. О. Ольшанецька // Вюник проблем бюлоги i ме-дицини. - 2014. - №2. - С.12-16.
9. Динамика клинических и лабораторных показателей в процессе комплексного лечения больных хроническим генерализованным пародонтитом на фоне метаболического синдрома / Фирсова И.В., Старикова И.В., Македонова Ю.А [и др.] // Современные проблемы науки и образования. - 2015. -№ 2. - С. 68.
10. Наказ МОЗУ №566 вщ 23.11.04 Про затвердження Протокол1в надання медичноТ допомоги за спец1аль-ностями "ортопедична стоматолопя", "терапевтична стоматолопя", "х1рурпчна стоматолопя", "ортодонта", "дитяча терапевтична стоматолопя", "дитяча х1рурп-чна стоматолопя" Електронний ресурс: http://www.moz.gov.ua/ua/print/dn_20041123_566.html
11. National Board Dental Examination. Part 1. 2016 Guide. http://www.ada.org/~/media/JCNDE/pdfs/nbde01 exa minee guide.ashx
12. National Board Dental Examination. Part 2. 2016 Guide. http://www.ada.org/~/media/JCNDE/pdfs/nbde01 exa minee guide.ashx
13. Bassani D.G. Validity of the "Community Periodontal Index of Treatment Needs" (CPITN) for population periodontitis screening / Bassani D.G., da Silva C.M., Oppermann R.V. // Cad. Saude. Publica. - 2006.-Feb;22(2):277-83.
14. Леус П. А. Профилактическая коммунальная стоматология / П. А. Леус. - М., 2008. - 444 с.
15. Левицкий А. П. Лизоцим вместо антибиотиков / А. П. Левицкий. - Одесса: КП ОГТ, 2005. - 74 с.
16. Пат. 43140 УкраТ'на, МПК (2009) G01 Oцiнки ступе-ня дисбюзу (дисбактерюзу) оргашв i тканин / Леви-цький А. П., Деньга О. В., Сел1ванська I. О. [та ш.].
- Заявл. 26.12.08; опубл. 10.08.09, Бюл. № 15.
17. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. рекомендации / [А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А.Селиванская и др.]. - К.: ГФЦ, 2007.
- 26 с.
18. Климовицкий В. Г. Применение математической статистики в медико-биологических исследованиях / В.Г. Климовицкий, А.В. Колодежный, Н.А. Вер-тыло. - Донецк : [б. и.], 2004. - 215 с.
Стаття надшшла 13.09.2016 р.
Резюме
Метою дослщження була оцшка особливостей функцюнування ферментних систем ротовоТ порожнини в жшок, як1 страждають на синдром полшстозних яечниш.
Установлено, що в кожноТ четвертоТ хвороТ на СПКЯ мають мюце прояви хрошчного катарального гш-пв1ту. Р1вень ппени порожнини рота в обох групах дослщження був пор1внюваним, складаючи вщповщно 1,12±0,2 та 0,94±0,1 бала. 1ндекс РМА у жшок i3 СПКЯ склав 35,3 ± 2,3 %, а в II груп1 - 11,1 ± 1,2 %. Вщповщно, шдекс CPITN склав у па^енток I групи 2,9±0,2 бала, а в па^енток II групи - 2,1 ±0,2 бала (p<0,05).
У па^енток i3 СПКЯ вщбуваеться зростання концентраци МДА до 0,13±0,02 мкмоль/л, зниження акти-вност лужноТ фосфатази до 0,06±0,01 мккат/л, пщвищення активност уреази - до 0,08±0,01 при змен-шенн продукци лiзоциму до 113,0±13,6 од/л. Установлено, що вмют МДА корелюе з активнютю лiзоциму (r=0,67), лужноТ фосфатази (r=0,67) та каталази (r=0,73). Обговорюються питання патогенезу уражень пародонта в жшок, яю страждають на синдром полшстозних яечниш.
Ключовi слова: стоматологiчне здоров'я, тканини пародонта, ферментативш системи, синдром пол^ кiстозних яечникiв.
Резюме
Целью исследования была оценка особенностей функционирования ферментных систем ротовой полости у женщин, страдающих синдромом поликистозных яичников.
Установлено, что в каждой четвертой больной СПКЯ имеют место проявления хронического катарального гингивита. Уровень гигиены полости рта в обеих группах исследования был сравним, составляя соответственно 1,12±0,2 и 0,94±0,1 балла. Индекс РМА у женщин с СПКЯ составил 35,3 ± 2,3%, а во II группе - 11,1 ± 1,2%. Соответственно, индекс CPITN составил у пациенток I группы 2,9±0,2 балла, а у пациенток II группы - 2,1±0,2 балла (p <0,05).
У пациенток с СПКЯ отмечаются рост концентрации МДА в 0,13±0,02 мкмоль / л, снижение активности щелочной фосфатазы в 0,06±0,01 мккат / л, повышение активности уреазы - до 0,08±0,01 при уменьшении продукции лизоцима в 113,0±13,6 ед / л. Установлено, что содержание МДА коррелирует с активностью лизоцима (r = 0,67), щелочной фосфатазы (r = 0,67) и каталазы (r = 0,73). Обсуждаются вопросы патогенеза поражений пародонта у женщин, страдающих синдромом поликистозных яичников.
Ключевые слова: стоматологическое здоровье, ткани пародонта, ферментативные системы, синдром поликистозных яичников.
UDC 618.11-006.2-031.14-06:616.31-008.831
THE PECULIARITIES OF ORAL CAVITY ENZYME FUNCTIONING IN WOMEN WITH POLYCYSTIC OVARIAN SYNDROME
J.G. Romanova, S.V. Dizik
Odessa State Medical University, Odessa
Summary
The aim of the study was to evaluate the functioning of the enzyme systems of oral cavity in women with polycystic ovarian syndrome.
There was found that every fourth patient with Polycystic ovarian syndrome (PCOS) has manifestations of chronic catarrhal gingivitis. The level of the oral hygiene in both groups was comparable studies: 1,12±0,2 and 0,94±0,1 points accounting respectively. PMA index in women with PCOS was 35,3 ± 2,3%, while in the second group it was 11,1 ± 1,2%. Accordingly, the index CPITN in the patients of group was 2,9±0,2 points, while the second group of patients had 2,1 ±0,2 points (p <0,05).
The patients with PCOS were marked and increased in the concentration of MDA to 0,13±0,02 mmol / L, the reduction in alkaline phosphatase activity was to 0,06±0,01 mkkat / L, the increasing activity of urease was to 0,08±0,01 and the decreasing production of lysozyme was to 113,0±13,6 U / l. It is established that the content of MDA correlates with the activity of lysozyme (r = 0,67), alkaline phosphatase (r = 0,67) and catalase (r = 0,73). The problems of the pathogenesis of periodontal lesions in women with polycystic ovary syndrome were discussed.
Keywords: dental care, periodontal tissue, enzymatic systems, polycystic ovarian syndrome.
