Научная статья на тему 'Особливості фітотерапії цукрового діабету крізь призму коморбідності й профілактики ускладнень (огляд літератури)'

Особливості фітотерапії цукрового діабету крізь призму коморбідності й профілактики ускладнень (огляд літератури) Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
281
52
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
цукровий діабет / коморбідність / фітотерапія / профілактика / огляд / сахарный диабет / коморбидность / фи- тотерапия / профилактика / обзор

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Волошин О. І., Глубоченко О. В., Паньків І. В., Глубоченко В. Г., Малкович Н. М.

Стаття присвячена огляду літератури з фітотерапії хворих на цукровий діабет (ЦД) крізь призму коморбідних процесів і профілактики ускладнень. У статті приділено увагу огляду складових частин рослин, що відповідають за гіпоглікемічну дію, таргетним шляхам їх дії, а також основним принципам і патогенетичним механізмам фармакологічної дії фітопрепаратів при ЦД. Наголошено на комплексності антиглікемічної дії, яка обумовлена взаємодією різних речовин. Автори детальніше зупинились на окремих представниках лікарських рослин, які найчастіше використовуються при лікуванні ЦД, таких як чорниця звичайна, галега лікарська, квасоля звичайна, бузина лікарська, аралія висока, кульбаба лікарська, оман високий, льон звичайний, аралія висока, момордика, гімнема звичайна, гуньба сінна, гінкго дволопатеве. Розглянуто основні комплексні препарати, протидіабетичні рослинні збори, дієтичні добавки, які є на фармацевтичному ринку України. Висвітлені основні підходи до застосування лікарських рослинних препаратів та їх роль у лікуванні та довготривалій реабілітації хворих на ЦД. Наголошено на необхідності проведення наукових пошуків зі створення полікомпозитних ліків рослинного походження багатоцільової дії та вдосконалення лікувально-профілактичних заходів за допомогою фітотерапії.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по фундаментальной медицине , автор научной работы — Волошин О. І., Глубоченко О. В., Паньків І. В., Глубоченко В. Г., Малкович Н. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Особенности фитотерапии сахарного диабета через призму коморбидности и профилактики осложнений (обзор литературы)

Статья посвящена обзору литературы по фитотерапии больных сахарным диабетом через призму коморбидных процессов и профилактики осложнений. В статье уделено внимание рассмотрению составных компонетов растений, отвечающих за гипогликемическое действие, таргетных путей их действия, а также основных принципов и патогенетических механизмов фармакологического действия фитопрепаратов при сахарном диабете. Отмечена комплексность антигликемического действия, которое обусловлено взаимодействием различных веществ. Авторы подробнее остановились на характеристике отдельных представителей лекарственных растений, которые чаще всего используются при лечении сахарного диабета, таких как черника обыкновенная, галега лекарственная, фасоль обыкновенная, бузина лекарственная, аралия высокая, одуванчик лекарственный, девясил высокий, лен обыкновенный, аралия высокая, момордика, гимнема обычная, пажитник сенной, гинкго двулопастное. Рассмотрены основные комплексные препараты, противодиабетические растительные сборы, диетические добавки, которые есть на фармацевтическом рынке Украины. Освещены основные подходы к применению лекарственных растительных препаратов и их роль в лечении и длительной реабилитации больных сахарным диабетом. Отмечена необходимость проведения научных исследований по созданию поликомпозитных лекарств растительного происхождения многоцелевого действия и совершенствования лечебно-профилактических мероприятий с помощью фитотерапии.

Текст научной работы на тему «Особливості фітотерапії цукрового діабету крізь призму коморбідності й профілактики ускладнень (огляд літератури)»

УДК 615.322:616.379-008.64-08-06-084 DOI: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172113

Волошин О.1., Глубоченко О.В., Паньюв 1.В., Глубоченко В.Г., Малкович Н.М.

ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Украна

Особливосп ф^отерапп цукрового дiабету Kpi3b призму коморбiдностi й профшактики ускладнень (огляд лiтеpатуpи)

For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(3):258-267. doi: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172113

Резюме. Стаття присвячена огляду лтератури з фтотерапи хворих на цукровий диабет (ЦД) кр'зь призму коморбщних процесв i профлактики ускладнень. У статт придлено увагу огляду складових частин рослин, що вщповщають за ппогл':кем'1чну дю, таргетним шляхам (х дп, а також основним принципам i патогенетичним механзмам фармаколопчно( дп ф':топрепарат'1в при ЦД. Наголошено на комплексност антиглЫем'ино)'дп, яка обумовлена взаемод1ею рiзнихречовин. Автори детальнше зупинились на окремих представниках лкарських рослин, як найчастше використовуються при лкуванш ЦД, таких як чорниця звичайна, галега лкарська, квасоля звичайна, бузина лкарська, арал'я висока, кульбаба лкарська, оман високий, льон звичайний, арал'я висока, момордика, пмнема звичайна, гуньба снна, пнкго дволопатеве. Розглянуто основнi комплексна препарати, протид'абетичнi рослиннi збори, дiетичнi добавки, як е на фар-мацевтичному ринку Укра(ни. Висвтлен основнi п'щходи до застосування лкарських рослинних препаратв та (х роль у лкуванш та довготривалй реабШтацп хворих на ЦД. Наголошено на необхщност проведения наукових пошуюв з': створення пол'композитних. лШв рослинного походження багатоцльово)' дп та вдоско-налення л'1кувально-проф'1лактичних. захо^в за допомогою фтотерапи. Ключовi слова: цукровий дабет; коморбщнють; фiтотерапiя; профлактика; огляд

—1 ' ,—1 ® Огляд лператури

b

— /Literature Review/

International Journal of Endocrinology

Цукровий дiабет (ЦД) — це група метаболiчних (обмшних) захворювань, що характеризуются хрошчною riперглiкемiею внаслщок порушень се-крецп шсулшу, дп шсулшу або обох цих чинниюв. Хрошчна гiперглiкемiя при ЦД супроводжуеться ураженням, дисфункщею i недостатшстю рiзних оргашв, особливо очей, нирок, нервiв, серця i кровоносних судин [1]. Юльюсть хворих на ЦД на земнш кулi на 2017 рж перевищила 425 млн оаб й у 2018 рощ досягла 500 млн оаб [2]. Зпдно з прогнозами, у 2045 рощ кшьюсть людей з ЦД досягне 629 млн оаб [2, 3].

ЦД е складною медико-сощальною проблемою не тшьки державного, але й м1жнародного масштабу, оскшьки характеризуемся високим ризиком

розвитку швалщизуючих ускладнень. За шформащ-ею свггових статистик, кожнi шiсть секунд вщ ще! хвороби та ll ускладнень на планет помирае одна людина. Згiдно з даними 2017 року, понад 4 млн хворих на ЦД померло вщ ускладнень, що значно бшьше порiвняно 3i смертшстю вiд СН1Ду та тубер-кульозу [3]. За оцiнками експертiв Мгжнародно! дiа-бетично! федераци, витрати на лжування ЦД в свiтi становили бiльше 727 мiльярдiв доларiв [2].

Одшею з ключових проблем сучасно! медицини е полi- та коморбщнють [4]. ЦД — одне з тих захворювань, що розвиваеться на rai полiморбiдних про-цеав чи, частiше, сприяе 1х розвитку, формуючи в цьому спектрi явище патогенетично! взаемозалеж-ностi (коморбiдностi) [5].

© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019

Для кореспонденци: Глубоченко Олена Володимирiвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутршшх хвороб, ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний унiверситет», Театральна пл., 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна, e-mail: glubochenko72@gmail.com, контактний телефон: +38(050) 978-51-53.

For correspondence: Glubochenko Olena Volodimirivna, PhD, Associate Professor at the Department of Propedeutics of Internal Diseases, Bukovinian State Medical University, Theatralna sq., 2, Chernivtsy 58002, Ukraine e-mail: glubochenko72@gmail.com, phone: +38(050) 978-51-53.

Лiкування ЦД синтетичними препаратами дае суттeвi терапевтичнi результати, зменшуе ризик дiабетичних ускладнень, але воно дiе таргетно i не в змозi забезпечити довготривалу нормалiзацiю ме-таболiчних порушень, мае числент побiчнi ефекти (збiльшення маси т!ла, ризик гiпоглiкемiчних ста-нiв, затримка рiдини i натрiю, розвиток алерпчних реакцiй тощо). До того ж розвиток резистентност1 до фармакологiчних препарат1в, що е наслiдком зниження маси р-клгтин або збiльшення шсулшо-резистентност1, значно знижуе ефективнiсть тра-дицшного лiкування. Ступiнь поширеностi ЦД потребуе подальшого пошуку додаткових методiв традицшного i нетрадицiйного (комплементарного) лжування. Перспективи подальшого розвитку комплементарно! медицини не пщлягають сумнiву, оскiльки цей напрямок включае тисячолiтнiй до-свщ, накопичений багатьма поколiннями.

Всесвiтня оргашзац1я охорони здоров'я (ВООЗ), враховуючи глобальну особливють прогресуючого формування явищ поль i коморбiдностi на сучас-ному етат iснування людства, складнiсть лжування таких хворих та загрози медикаментозних усклад-нень вщ вимушено! полшрагмаз!!, видала реко-мендацiйний документ «Стратепя ВООЗ в галузi народно! медицини на 2014—2023 рр.» [6]. Згiдно з цим документом, сучасною стратегiею лжування складних хворих повинно бути вм!ле поеднання ни-нiшнiх технологiй терапи iз застосуванням сучасних синтетичних лтв на засадах доказово! медицини з лжарськими засобами рослинного чи бюлопчного походження. Вбачаеться, що таке поеднання забез-печить б!льш ефективнi й економiчно кращi результати. Однак для отримання зазначених результатiв потрiбнi новин розробки вщповщних засобiв природного походження, !х впровадження в клшчну практику та просвiтницька програма для лiкарiв р1з-них профiлiв з цього науково-практичного напрям-ку [6].

Що стосуеться ЦД, то до ери вщкриття шсулшу (1922 р.) i синтетичних цукрознижуючих препарата (з середини 50-х рокiв минулого столгття) саме фiтотерапiя була единим методом л1кування хворих. Тому на сучасному етапi завдяки фпотерапп попов-нюеться i розширюеться арсенал нових лжарських природних препаратiв для боротьби з ЦД. У цьо-му аспект! майже завжди доцiльним е додаткове до основного л1кування призначення фiтопрепаратiв, перевагою яких е м'який, багатоплановий i полюр-ганний позитивний вплив на оргашзм.

Безумовно, призначення фггопрепарапв не е альтернативою застосування синтетичних цукро-знижувальних препаратiв та шсулшу. Але застосування засобiв iз лiкарських рослин на раншх етапах спроможне на певний перюд вiдстрочити традицш-не лiкування та на подальших стад1ях захворювання проявити суттеву тдтримку i покращити результати стандартного способу л1кування та забезпечити довготривалу нормалiзацiю метаболiчних порушень. Доведено, що пащенти, якi активно використову-

ють комплементарну фiтотерапiю, потребують ниж-чих доз iнсулiну i пероральних цукрознижуючих л1-кiв [7].

Узагальнюючи данi лiтератури, можна вид!лити основш принципи i патогенетичнi механiзми фар-маколопчно! дГ! фiтопрепаратiв при ЦД [8—10]:

— стимуляцiя синтезу шсулшу р-клгтинами шд-шлунково! залози з модулящею та оптимiзацiею його д!! на рiвнi тканин;

— iнгiбiцiя гормонiв, якi пiдвищують рiвень глюкози в кровi;

— вплив на синтез глюкози в печшщ та !"! утил1-зацiю в периферичних тканинах;

— вплив на шсулшорезистентшсть тканин (шд-вищення кiлькостi шсулшових рецепторiв або по-силення !х чутливостi до iнсулiну);

— стимуляцiя процесiв регенерац!! р-клгтин;

— наявшсть гiпоглiкемiчного ефекту. Лжар-ськi рослини частково вщтворюють або посилюють ефекти шсулшу та низки пероральних антид1абе-тичних препаратiв при можливому зниженш !х по-бiчних ефектiв i дози;

— вплив на всмоктування, шляхи обмiну та ути-л1заци глюкози. Зокрема, сповiльнення процесiв аб-сорбц!! глюкози з просвiту кишечника та вплив на глжогенутворюючу функцго печiнки;

— зменшення проявiв неспецифiчних загально-патологiчних патогенетичних ланок: оксидативно-го, нiтрозитивного стресу, ендотел1ально! дисфунк-цГ!, системного низькоiнтенсивного запалення;

— покращення роботи всiх ланок Хмунно! систе-ми, порушення яко! е одним iз складових моментiв у розвитку ЦД;

— нормалiзацiя вторинних порушень обмшу ре-човин i гормонiв; полiпшення загального стану та самопочуття хворих;

— забезпечення профiлактики ускладнень з боку серцево-судинно!, сечовидшьно!, легенево! систем, опорно-рухового апарату, покращення якостi життя пацiентiв.

Стосовно фiзiологiчних i бiохiмiчних аспектiв д!!, у бiльшостi препарапв рослинного походження i !х вторинних метаболтв, як! використовуються при лжуванш ЦД, механiзми !х впливу включа-ють стимуляц!ю р-клгтин панкреатичних остр1вщв, що синтезують !нсул!н, регулювання сигнальних шляхов !нсул!ну, транслокац!! рецептора GLUT-4 (глюкозного транспортера), активацп PPAR-y (рецептора активацп пероксисом), активацх! проте!н-кiнази та фосфатидилiнозитид-3-кiнази, !нг161ц!ю №-залежних iнтестинальних глюкозних транспор-терiв (SGLT1, SGLT2). Деякi х1м1чн1 сполуки рослин сприяють збiльшенню поглинання глюкози м'язовими Х жировими тканинами, пригшчують всмоктування глюкози шляхом 1нг1бування кишко-во! а-ам1лази 1 а-глюкозидази, запоб1гають продук-ц!! глюкози кл1тинами печшки [9, 11, 12].

При ЦД корисними можуть стати рослини, що м1стять целюлозу та пектини, як1 спов1льнюють всмоктування глюкози п1д час 1 тсля !ж1 та пщтри-

мують деякий час належний р1вень глюкози в кров1 п1сля !ж1. Зокрема, з метою зменшення всмоктуван-ня вуглевод1в у шлунково-кишечному тракт1 (ШКТ) використовують препарат, що м1стить гуарову смолу, яку отримують !з ендосперму нас1ння Суатор-sis tetragonolobus — горохового дерева, трав'янисто! рослини родини бобових. При пероральному при-йом1 гранул препарату гуарова смола, взаемодгочи з водою, утворюе в'язкий гель, що ютотно набрякае у шлунку. Це сприяе спов1льненню часу випорож-нення шлунка, а також зменшенню абсорбц!! вуг-левод1в та холестерину у тонкому кишечнику, пщ-вищенню секрец!! жовчних кислот та прискоренню метабол1зму холестерину в печ1нц1 [10].

В1дом1 л1карськ1 рослини, що сприяють засво-енню вуглевод1в шляхом утворення з них манози 1 фруктози, як1 утил1зуються шшим чином, н!ж глюкоза. Так1 рослини мають олужнюючий ефект, 1 глюкоза у слаболужному середовищ1 переходить в шш1 вуглеводи — манозу та фруктозу, для утил1зац!! яких не потр1бно 1нсул1ну, внаслщок чого потреба у введенш останнього зменшуеться. Це стосуеться лжарсько! сировини, що м1стить шулш, — кор1ння дев'ясилу (оману), кульбаби, топ1намбура, цикор1ю [12-14].

Експериментальн1 результати показали, що ф1-тотерапевтичний захист р-клггин пщшлунково! залози в!д пошкодження алоксаном можливий де-к1лькома можливими механ1змами, включаючи: вщновлення пошкодження в!льними радикалами; зниження апоптозу р-кл!тн пщшлунково! залози шляхом 1нг1бування активност1 каспази-3 1 поси-лення активност1 Ьс1-2 (м1тохондр1альних поверхне-вих молекул, як1 1нг1бують активац1ю каскаду апоптозу); стимулювання секрец!! 1нсул1ну 1 шдвищення регуляц!! панкреатичного 1 дуоденального так званого ^теЬох-1 гена 1 гена шсулшу в р-кл1тинах пщшлунково! залози [15].

Покращення роботи вс1х ланок Хмунно! системи вщбуваеться за рахунок д!! рослин загальнозмщню-вально! д!! (адаптогени, модулятори !мун!гету) — ро-д1оли рожево!, елеутерокока колючого, женьшеня, заманихи високо!, лимонника китайського, левзе! сафлоропод1бно!, арал!! високо!, акантопанаксу, солодки голо!. Рослини-адаптогени не т!льки про-являють Хмуномодулюючу д1ю, але й стимулюють ваго1нсулярну в1сь нервово! системи, активуючи ендокринну функщю пщшлунково! залози [16-18].

Х1м1чн1 складов! частини рослин, що вщповща-ють за гшоглжем1чну д1ю, мають р1знонаправлеш механ1зми впливу 1 класиф1куються так [19]:

1. Алкало!ди (берберин, катерантин, вшдолш, в1нбластин, столон, тригонел1н, гжолщи, алшрош-лу дисульф1д, мармедин, аегл1г, еп1фагом1н тощо).

2. Ам1нокислоти, амши, деривати карбоксиль-но! кислоти (алщин, ап1ген1н, гурморин, бета!н, хол1н, триметиламш, г1дроксицитринова кислота, федулова кислота, лейцин, Хзолейцин, алан1н, по-л1пептид Р, сульфоксид, лектини, прощатдини тощо).

3. Антрано!ди (ало!н, емодин, в1цин, евгенол, геранюл тощо).

4. КарбогХдрати (глюкоманон, карюфхлон, про-те!н-зв'язуючий пол1сахарид, пектинов! волокна, целюлоза, маноза, D-арабiнiтол, мукополюахариди, 1нул1н, левул1н, фруктоол1госахариди).

5. Глжозиди (г1мнемова кислота, астрагал1н, скопол1н, кукурбггацин, арбутин, лейкоц1ан1дини, пеларгон1дин тощо).

6. Флавоно!ди (катех1ни, еп1галокатех1ни, квер-цетин, Хзокверцетин, а-цефал1н, гесперидин, фла-вони, флавоноли, Хзофлавони, проантоц1ан1дини, а-терп1неол, гексанол тощо).

7. Пептидогл1кани (глютен, тараксацерин, глю-козам1н тощо).

8. Пол1феноли та !х деривати (куркум1н, триме-рон, елагова кислота та !"! пох1дн1, тан1ни).

9. Сапон1ни (стигмастерол, Т-садипол, дюзоге-н1н, солова кислота, дитерпени).

10. Мшеральш речовини, вггамши (цинк, в1та-м1ни А, Е тощо).

Основними таргетними шляхами д!! групи алка-ло!д1в е регуляц1я транспорту глюкози, абсорбц1я 1 перетравлення вуглевод1в, !нг1б!ц1я дипептидил-пептидази 4, синтез глжогену, секрец1я 1нсул1ну [19, 20]. Танш покращуе функц1ю р-клггин п1дшлунко-во! залози 1 пщвищуе секрец1ю 1нсул1ну. Кверцетин е антиоксидантом, який д1е за декгльками механгз-мами, пов'язаними з видаленням радикал1в кисню, тому запоб1гае пероксидному окисленню лшщв 1 хелатуванню 1он1в метал1в [21].

Антигл1кем1чна д1я е комплексною 1 обумовлена взаемод1ею р1зних речовин, як1 входять до складу рослин, зокрема видГляють [7]:

А. 1нсулшопод1бну (1нсул1ном1метичну) д1ю, яку проявляють так1 рослини:

— рослини, що мютять арг1н1н, Хнозит, гуан1дин (мигдаль, зелений горошок, салат латук, селера, грецький горгх, люцерна, насшня гарбуза, соняш-ника, овес, кульбаба);

— рослини, як1 е джерелами гл1козиду м1ртил1ну (чорниця, гарбуз, барвшок малий, с1к цибул1, ара-л1я, женьшень, елеутерокок);

— рослини, що мютять глжопротеши, — ф1то-гемаглютинши (бобов1 — квасоля, соя, сочевиця, горох);

— багато овоч1в 1 фрукпв м1стять рослинн1 се-кретини, як1 стимулюють функц1ю Хнсулярного апа-рату п1дшлунково! залози (капуста, салат, спаржа, груша, мигдаль).

Б. Рослини, що стимулюють регенеращю бета-кл1тин пщшлунково! залози:

— рослини, багап на пркоти (лопух великий, оман високий, зв1роб1й прод1рявлений, золототисяч-ник, спориш, кульбаба, подорожник великий, пир1й повзучий, цикор1й звичайний, Хстод анатол1йський);

— прянощ1 — кр1м стимуляц!! регенерац!! р-кл1тин п!дшлунково! залози стимулюють 1 секре-ц1ю вже синтезованого в них шсулшу (цибуля, час-ник, селера, лавр, кориця, Хмбир, куркума).

Зупинимось детальнiше на окремих представни-ках лiкарських рослин, яю найчастiше використо-вуються при ЦД.

Чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus L.). Лжар-ською сировиною е листя, плоди (у св1жому вигля-да). Плоди чорницi дуже 6araTi на цукри, органiчнi кислоти, флавоно!ди, рiзнi вiтамiни, мжроелемен-ти. Пагони чорнищ звичайно! мiстять дубильш ре-човини пiрокатехiнового ряду, флавоно!ди (квер-цетин, iзокверцитрин, iзокверцетин), тритерпеновi кислоти (урсолова тощо), сапонiни, фенолокислоти (хшна, хлорогенова), глiкозид арбутин, мiртилiн, аскорбiнову кислоту, каротино!ди [10]. Заслуговуе на увагу великий вмiст марганцю та хрому в рослинi. Саме глжозид мiртилiн чинить iнсулiноподiбну дш. Препарати i3 плодiв чорницi мають також протиза-пальний, спазмолiтичний, сечопнний, протиалер-гiчний, в'яжучий ефекти. Численними експеримен-тальними дослiдженнями було доведено, що плоди i екстракт листя чорнищ проявляють гiпоглiкемiч-ний, гiполiпiдемiчний ефекти, е ефективним шп-бггором альфа-глюкозидази, сприяють зменшенню оксидативного стресу та позитивно впливають на ускладення ЦД, зокрема катаракту [22—24].

Козлятник лшарський (галега лшарська, Galega officinalis L.). В Украш у практичнiй i народнiй ме-дицинi використовують траву козлятнику (Herba Galegae) та насшня (Semen Galegae). Рослина мiстить алкалохд галегiн до 0,6 %, лютеолш, сапонiни, фла-воновий глiкозид, галютеолш, дубильнi i гiркi речо-вини, вггамш С, каротин, стерохди, пектиновi речо-вини, вищi жирнi кислоти [25]. Алкало!д галегiн мае iнсулiноподiбну дiю. Екстракт рослини також використовують як потопнний, сечогiнний зааб, для пщвищення артерiального тиску, лактаци. Iсторiя винаходу золотого стандарту лжування ЦД — мет-формiну почалася саме з Galega officinalis. Гуанщин козлятнику е прекурсором при сиш^ значно! гру-пи антидiабетичних лЫв (похiдних бiгуанiду — мет-формшу).

Д1я препаратiв на основi екстракпв козлятнику лiкарського (галеги лжарсько!) та чорнищ звичайно! подiбна до дл антидiабетичних препаратiв групи бiгуанiдiв [26]. Гiпоглiкемiчний ефект рослин зале-жить вщ присутностi бiологiчно активних речовин iнсулiноподiбноI дл, вiтамiнiв групи В, макро- i мь кроелеменпв (цинк, хром), амiнокислоти (таурин) та полягае у захисп iнсулiну вщ активностi фермен-тiв, нормалiзацiI засвоення глюкози клiтинами, сти-муляцп синтезу бшюв i жирiв, нормалiзуючи пору-шений вуглеводневий обмiн, регенерацiю р-клггин острiвцiв Лангерганса [27].

На основi аналiзу якiсного та кiлькiсного складу бюлопчно активних речовин хлороформно! фракци екстракту козлятнику лiкарського автори стверджу-ють, що гiпоглiкемiчний ефект, зумовлений наяв-нiстю фiтолу, етилового естеру пальмггиново! кислоти, фiтостеролiв (кемпестеролу, стигмастеролу), a-амiрину, що мiстяться в козлятнику, обумовлений зниженням рiвня глжованого гемоглобiну (HbAlc),

^м того фiксувалось шпбування адсорбцп холестерину. Саме наявшсть гуанщинових алкало'щв у козлятнику лжарському зумовлюе пролонговану гiпоглiкемiчну дiю. Лише у разi тривалого його за-стосування спостерiгаеться стiйкий гiпоглiкемiч-ний ефект, що проявляеться здатшстю галеги тд-вищувати вмiст глiкогену в печшщ та пригнiчувати активнiсть ферменту шсулшази. Тривалий прийом галеги вщновлюе активнiсть р-клггин острiвцiв Лангерганса, безалкалоидна фракцiя екстракту запо-бiгае розвитку оксидативного стресу в щурiв за умов стрептозотоцинового дiабету, забезпечуючи мобш-зацiю антиоксидантних механiзмiв захисту системи кровi [28].

У результатi проведених експериментальних до-слiджень встановлено, що на rai введення фарма-цевтичного засобу на основi козлятнику лжарсько-го вiрогiдно знижувався рiвень глюкози та HbAlc, зменшувалась iнтенсивнiсть процеав пероксидного окислення лiпiдiв, вщбувалось зниження рiвня ен-догенно! штоксикаци (зниження молекул середньо! маси) [29].

Шсля введення екстракту тваринам з експери-ментальним ЦД у дозi 0,6 г/кг здшснювалась протекторна дiя щодо ключових компонентiв системи антиоксидантного захисту оргашзму, зокрема, показано вiрогiдне зростання активностi суперок-сиддисмутази (на 47,1 %) i каталази (на 23,4 %) в лейкоцитах i глутатюнпероксидази (на 25,5 %) — в еритроцитах [30]. Автор припускае, що протектор-ний ефект екстракту козлятнику на клггини кровi в умовах ЦД пояснюеться його здатшстю регулювати прооксидантно-антиоксидантну рiвновагу шляхом захвату вшьних радикалiв та запоблання шпбщп ключових компонентiв ензиматично! ланки анти-оксидантно! системи. Слщ зауважити, що рослина е отруйною, застосування вимагае обережносп й до-тримання рекомендованих доз.

Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.). Лжар-ською сировиною е лушпиння (стулки) бобiв. У лушпиннi мiстяться арпнш, аспарагiн, бета!н, ль зин, триптофан, тирозин, лейцин, холш, вiтамiни Вр В2, С, РР, каротин, гемiцелюлоза (45—50 %), мь неральнi речовини, мжроелементи (особливо хром, а також кремнш, мiдь, кобальт). Лушпиння квасолi знижуе рiвень глюкози кровi, чинить судинорозши-рювальну, антибактерiальну дл, мютить ефектив-ну сечогiнну речовину (арпнш), справляе репара-тивний, протизапальний, протиалерпчний ефекти [7, 31].

Експериментальними дослщженнями доведено гiпоглiкемiчний, гiполiпiдемiчний ефекти Phaseolus vulgaris L. [22, 32], здатшсть зменшувати кишкову абсорбцiю вуглеводiв та шпбуючу активнiсть щодо альфа-глюкозидази за вщсутносп при цьому будь-яких ознак токсичност [33].

Бузина чорна (Sambucus nigra L.). Лiкарською сировиною е квгги, бруньки, плоди, кора. Квгги i бруньки мiстять пркий глiкозид самбунiгрин, ефiр-нi олп, рутин, органiчнi кислоти, дубильнi, слизис-

Ti речовини, каротин, антощани. У плодах, OKpiM перерахованих вище, е речовини з Р-вГгамшною активнiстю, полiфеноли. Вiдвар i3 коренiв бузини рекомендують при ЦД та його ускладненнях: поль нейропати, нефропатп, фурункульозi, порушеннях з боку шлунково-кишкового тракту. Бузина мае також судинорозширювальну, протиатеросклеро-тичну, антигiпоксичну, сечопнну, протимiкробну, в'яжучу дiю [34].

Експериментальними дослщженнями виявлено, що так звана полярна екстракц1я бузини модулюва-ла метаболiзм глюкози шляхом корекци гшерглже-мп, тодГ як лГпоФГльний екстракт знижував секрецiю ГнсулГну. Обидва екстракти знижували резистент-нГсть до ГнсулГну без помгтних по6Гчних впливГв на гематолопчш показники [35].

Аралiя висока (Aralia manshurica). Лжарською сировиною е коршня, кора, листя. КорГння арали мГстить вуглеводи, ефГрнГ олп, мшеральш сполуки, глГкозиди, вГтамГни А, В, С. Екстракт i вГдвар коре-ня аралГi знижують рГвень глюкози в кровГ, пщви-щують м'язовий тонус, покращують апетит, мають антиоксидантний ефект, антистресову дш. АралГя е сильним Гмуномодулятором. Стимулюючий вплив аралп на центральну нервову систему вищий, н1ж у женьшеня й елеутерокока. Препарати арали мають кардюпротекторний, антиаритмГчний ефекти, не впливають суттево на артерГальний тиск, хоча i мають кардютошчш властивостГ [36].

Експериментальними дослщженнями був доведений нейропротекторний ефект при дГабетичнГй ретинопатГi, а також значне зниження рГвня глюкози натще, зниження гГперГнсулГнГзму i гiперлiпiдемГi [37]. Додатково екстракт аралп знижував активнють фосфоГнозитин-3-кГнази та протешкшази В [38].

Кульбаба лшарська (Taraxacum officinale Wigg.). ЛГкарською сировиною е листя, квГтковГ бутони, коршня. У листях мютяться гГркГ глГкозиди, три-терпеновГ речовини, стерини, смолистГ речовини, вГтамГни С, Е, каротин, холш, сапонГни, йод, солГ залГза, кальцГю, фосфору. Листя використовують як вггамшний салат. КорГння кульбаби мГстить вуглеводи (зокрема, ГнулГн), каротинощи (наприклад, лютеш), жирнГ кислоти (у тому числГ мГристинова кислота), мшерали, глюкозу, фруктозу i сахарозу, вггамши, холГн, слиз i пектин. До 45 % хГмГчного складу становить ГнулГн, складний вуглевод (фрук-тоолпосахарид) Гз багатьма корисними ефектами. Кульбаба вважаеться одшею з ключових антвдда-бетичних рослин за рахунок наявностГ виражено1 антигшерглжемГчно1, антиоксидантно! i протиза-пально! дГй. Цукрознижувальний ефект кульбаби забезпечуеться вмютом у ньому шсулшоподГбно! речовини — ГнулГну. КрГм того, рослина мае жовчо-гГнну, антибактерГальну, сечогГнну, загальнозмщ-нювальну, Гмуномодулюючу, антиостеопоротичну дГю [7, 39, 40].

Дев'ясил (оман) високий (Inula helenium L.). Ль карська сировина — коршня та кореневище. Коре-нГ мютять полГсахариди (ГнулГн, ГнулГнГн, псевдо-

iнулiн), сапонiни, смоли, слизист i ripKi речовини, алкалощи, вггамш Е, ефiрнi олп. Завдяки протиза-пальним, антигiпоксантним, жовчогiнним, iMyHO-модулювальним, регулюючим травлення та o6MiH властивостям вщвар кореневища застосовують при лжуванш ЦД та його ускладнень [41].

Алантолактон, сесквiтерпеновий лактон, видь лений з оману, мае протизапальну i протиракову властивосп. В основi протизапально! активностi рослини лежить властивiсть алантолактону шпбу-вати сигнальний шлях STAT3, шпбувати штерлей-кiн (IL)-6, зменшувати iнсyлiнорезистентнiсть у скелетних м'язах [42]. Автори наголошують на тому, що алантолактон може мати великий потенщал для л^вання хронiчних запальних процеав, метабо-лiчних порушень, у тому числГ ЦД 2-го типу.

Дослщження М. Kim пщтверджують, що алантолактон проявляе протизапальш властивостi шляхом шпбування IL-6-шдуковано! глюкозно! што-лерантностi та iнсyлiнорезистентностi у скелетних м'язах [43].

Льон звичайний (Linum usitatissium L.). Лiкарська сировина — насшня й олiя з них. Насшня мiстить жирну олго, до складу яко! входять глщериди ль нолево! кислоти. Олiя льону мае ангюпротекторш властивостi, що особливо важливо при ЦД, та анти-склеротичний ефект. Вiдвар насiння льону знижуе рiвень глюкози в кровi i чинить протизапальну дiю, мае потенцшну ренопротекторну активнiсть. Згiдно з експериментальними дослщженнями, спиртовий екстракт льону позитивно впливав при дiабетичнiй нефропатп, послаблюючи гiперглiкемiю й окидант-ний стрес. Крiм того, маркери дiабетичноI нефропатп (рiвень сечово! кислоти, сечовини, креатинш кровi) та лшщний профшь також покращилися пiсля введення спиртового екстракту ще! лiкарськi рослини у тварин iз ЦД [44].

В шоземних джерелах серед рослин, яю найчас-тiше застосовуються при цукровому дiабетi, е нау-ково вивченими, наголошуеться на таких: Trigonella foenum graecu, Gymnema sylvestre, Momordica charan-tia, Eugenia jumbolana, Allium cepa, Allium sativum, Ficus bengalensis, Coccinia indica, Opuntia spp., Plantago ovata, Pterocarpus marsupium, American ginseng, Cin-namonum, Ginkgo biloba, Rhоdiola rosea та ш [11]. На характеристик окремих iз них зупинимось детальнее.

Momordica charantia (момордика, прка диня).

Першi даш про цю рослину були опублжоваш ще в 1960-х роках в 1ндп, i з того часу неодноразово по всьому свiтy клтчно i експериментально пщтвер-джувалась ц користь для хворих на ЦД [45, 46]. Го-ловними фiтохiмiчними складовими прко! динi, якi вщповщають за гiпоглiкемiчнy дiю, е тритерпенощи типу кyкyрбiтанy (харантин, каравшозид IX, момор-дикозид S i аглжони момордикозидiв A, B, Q, R, i Т), а також полшептид Р, вiцин i рибосомактивуючий бшок момордин [47].

Запропоновано деюлька механiзмiв гiпоглiкемiч-но! дГ! екстрактiв прко! динi: iнгiбyвання кишково!

абсорбщ! глюкози [48], пригнiчення ключових глю-когенних ферментiв i зменшення глюконеогенезу в печiнцi [49]. Було констатовано, що M.charantia пщ-вищуе актившсть АМР-активованого шляху проте-шкшази (який е важливим клiгинним регулятором метаболiзму лiпiдiв i глюкози) i знижуе експресiю фосфоенолпiрувагкарбоксикiнази [50].

Полiпепгид Р iнодi називають рослинним шсуль ном, вш е однiею з небагатьох активних сполук рос-лини, яю були вивченi в клiнiчних випробуваннях. Полшептид Р складаеться з 166 амшокислотних за-лишкiв i дуже нагадуе бичачий iнсулiн [51].

Недавш дослiдження in vivo показали, що введения тритерпенощу типу кукурбггану, видiленого з M.charantia, названого сполукою K16, знижувало вмiст глюкози та лшщв кровi в експериментальнiй моделi ЦД, покращуючи толерантнiсть до глюкози. Сполука K16 також регулювала експресш декiлькох бiлкiв, пов'язаних з сигнальним шляхом шсулшу [52].

Gymnema sylvestre (пмнема звичайна) природно росте в трошчних лiсах Центрально! i Ывденно! 1н-дГ!, яка е ïï iсторичною батькiвщиною, зустрiчаеться на островi Шрi-Ланка. Ця рослина вщома в аюрве-дичнiй медицинi АзГ! i 1ндИ вже деюлька сотень ро-кiв сво'!ми унiкальними властивостями знижувати рiвень глюкози в кровi не тшьки при ЦД 2-го типу, але й при ЦД 1-го типу. Основна дгоча речовина — пмнемова (джимнемова) кислота, представлена комплексом тритерпенових сапонiнiв, якi склада-ються з глжону, представленого моносахаридами (глюкозою, галактозою, арабшозою, ксилозою, фруктозою, рамнозою) та аглжону. Акгивнi речови-ни в складi джимнеми люово'!, зокрема джимнемова (пмнемова) кислота та гурмарин у складi полшеп-тидiв, посилюють продукцiю iнсулiну, блокують аб-сорбщю глюкози в ШКТ, впливають на рецептори язика, знижуючи смаковi вщчуття, тим самим при-гнiчують апетит i потяг до солодкого, що важливо для хворих на ЦД [53].

Роль GLUT-4, PPAR-y, адипонектину та лепти-ну в шсулшозалежному транспорта глюкози та шсу-лшорезистентносп добре вiдома з наявно! науково! лiтератури, i, отже, цi фактори вщграють ключову роль в етюлогГ! ЦД та пов'язаних з ним ускладнень. У дослiдженнi P.M. Kumar et al. була зроблена спро-ба вивчити мехашзм, залучений до гiпоглiкемiчноï та антвддабетично! активностi метанолового екстра-кту листа G.sylvestre. Експериментальш дослiджения показали, що G.sylvestre залежно вщ дози пiдвищуе експресiю GLUT-4, PPAR-y, адипонектину i лепти-ну i тим самим виявляе потенцшну антидiабетичну активнiсть [54].

Iншi дослщження показали, що видшена активна фракцiя, тритерпеновий глiкозид Gymnema sylvestre, може шпбувати активнiсть панкреатич-но! а-амшази, а-глюкозидази, сакрази i мальтози, пщвищуе рiвень бiлка GLUT-2 i покращуе пору-шену секрецiю шсулшу клиинами [55]. Важливо вщзначити, що екстракт ще! рослини не мае по-

бiчних ефектiв, сприяе стимулящ! регенерацп ß-ендокриноцитiв i знижуе рiвень глюкози тiльки у хворих на ЦД, в той час як у здорових людей такого ефекту не спостерГгаеться [53].

Trigonella foenum graecu (гуньба сшна, пажитник). Гуньба сшна — пряно-ароматична лiкувальна рослина, вважаеться одшею з найдавшших лiкарських рослин, вiдома ще з чаав Гiппократа та аюрведи. У виглядi прянощiв вона використовуеться в кухнях рiзних кра!н свiту пщ рiзними назвами: фенугрек, грецьке сшо, верблюжа трава, але найяскравiшу на-зву !й дали в 1ндГ1 — шамбала. Найулюбленiша рослина шдуав носить Гм'я легендарно! кра!ни, в якГй зберiгаються таемницi тантризму i буддизму, що за-кликае до поважного ставлення до не!. Антвддабе-тичний ефект ще! рослини виявлений досить недавно, однак поряд Гз цим вона чинить спазмолгтичну, вiдхаркувальну, протизапальну дГю.

Численш доклГнГчнГ та клГнГчнГ дослГдження показали наявшсть антидГабетичного, антигшерль шдемГчного, протипухлинного, протизапального, антиоксидантного, протигрибкового, антибактерь ального та Гнших фармакологГчних ефекпв. Фар-макологГчнГ дГ! пажитника приписуються рГзно-манГтному набору складових, зокрема стерощв, алкалощв (тригонелГн (0,3 %)), шкотиново! кисло-ти (вГтамГн РР) 3,5—18 мг%, рутину, стерощних са-понГнГв i фГтостеринГв, флавонощв, слизистих (до 30 %) i прких речовини, амГнокислот [56]. НайбГльш вивченими бюактивними сполуками з пажитника Гз зареестрованими гГпоглГкемГчними властивостями е дюсгенш (3Ь-гГдрокси-5-спГростен), 4-пдрокси-Гзолейцин, а також розчинна дГетична фракц1я на-сшня пажитника [57].

ЕкспериментальнГ дослГдження продемонстру-вали, що гГпоглГкемГчний ефект Trigonella foenum graecu обумовлений декГлькома мехашзмами, що включають зниження резистентностГ до шсулшу, полшшення глюконеогенезу, захист клггин острГв-цГв шдшлунково! залози i нирок вГд ушкоджень [58].

Оксидативний стрес вГдГграе важливу роль у прогресуванш ЦД i в патогенезГ дГабетично! нефро-патГ!. ЕкспериментальнГ дослГдження довели, що Trigonella foenum graecum ефективно протвдде екс-пресГ! запальних цитокГнГв i маркерГв оксидативно-го стресу у тканиш нирок щурГв з експерименталь-ним дГабетом [59].

Ginkgo biloba (пнкго дволопатеве). Батьювщи-ною ще! рослини е Швшчно-Схвдний Китай, де лГкувальнГ властивостГ пнкго використовувались упродовж останшх п'яти тисяч роив. В бврош та Америщ гГнкго почали впроваджувати в медицину лише в останш 200 роив. НинГ лГки з гГнкго бГло-би визнанГ найбГльш популярними у Шмеччиш, ФранцГ! та США. Листя ще! лжарсько! рослини мГстить комплекс щнних компонентГв, серед яких найбГльш активними е флавонощи i терпени. За-вдяки сво!м чинникам (пнкготин, бГлобетин, кемп-ферол, кверцетин, аспарапн, лГнолева, хГнна кис-лоти, ß-ситостерин, ефГрнГ олГ! тощо) ця лжарська

рослина проявляе органну, судиннорозширюючу, спазмол1тичну, антитромботичну, анпопротектор-ну, антиоксидантну, анти1шем1чну, седативну д!!, сприятливо впливае на вуглеводний обмш та репа-ративн1 процеси.

Експериментальними дослщженнями доведено, що екстракт гшгко б1лоби значно знижуе р1вн1 НЬА1с, глюкози натще, шсулшу, лептину сироватки та маркер1в запалення (С-реактивного бХлка, фактора некрозу пухлини а 1 IL-6), змен-шуе р1вень загального холестерину 1 лшопротещв низько! щ1льност1 [60, 61], мае антибактер1альну, виражену антиоксидантну, мембраностабЫзую-чу д!!, е 1нг1б1тором тромбоцитарно-активуючого фактора [62].

Експериментальш 1 кл1н1чн1 дослщження C.-Y. Zhu et а1. продемонстрували, що екстракт пнк-го бглоби значно зменшуе к1льк1сть м1кроаневризм сигавки та д1лянок крововилив1в у сгтавщ, пом1тно пщвищуе швидк1сть потоку катлярно! кров1 ситав-ки, знижуе швидюсть агрегац!! 1 адгез!! тромбоцит1в у судинах [61].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

НайбХльш вивченим е вплив препарат1в г1нкго б1лоби на р1зномаштш ураження головного мозку, переважно атеросклеротичного генезу. Активн1 ре-човини гшкго п1двищують ст1йк1сть нервових кл1-тин до деф1циту кисню та збХльшують вм1ст енер-г!! (АТФ) у кор1 головного мозку. Препарати з ще! рослини використовуються для симптоматичного л1кування когн1тивних розлад1в у пац1ент1в похило-го в1ку. Доведено !х сприятливу д1ю при 1шем1чних ураженнях серцево-судинно! системи. Сл1д зазна-чити, що д1я бюлопчно активних речовин г1нкго б1лоби починаеться повгльно 1 тривае довго, тому сучасш технолог!! застосування препарат1в з гшкго бХлобою передбачають багатом1сячне, а в деяких ви-падках 1 дек1лькар1чне використання чи тривале пе-реривчасте призначення [7].

Ф1тотерап1я повинна бути обов'язковим компонентом в лжуванш ЦД, оскХльки в багатьох випад-ках запоб1гае розвитку уражень серцево-судинно! системи, д1абетичних нейро-, ретинопатш, уражень нирок, печ1нки або вщдаляе появу цих пато-логш. Низка л1карських рослин запоб1гае розвитку ускладнень ЦД не тгльки внаслщок г1погл1кем1чно-го ефекту, але й завдяки зниженню оксидативного стресу, модуляц!! метабол1зму ксенобютиюв, депре-с!! глюконеогенезних фермент1в [7, 61].

При д1абетичнш нефропат!! або при розвитку телонефриту у хворих на ЦД у пер1од ремюп реко-мендують л1кування травами, як1 мають протиза-пальну, антисептичну, регенеруючу д1ю. Виражен1 антисептичний 1 протизапальний ефекти мають так1 трави: конюшина, брусниця (плоди), волош-ка польова (листя), жовт1 глечики, льон пос1вний. Антибактер1альну д1ю виявляють календула лжар-ська, зв1роб1й, журавлина болотна. Протизапальна, сечог1нна та регенеруюча активн1сть притаманна кропив!, лит, малин звичайн1й, пщбглу, ромашц1 аптечн1й. Виражений сечог1нний ефект мають муч-

ниця звичайна, крш городнiй, спориш, горобина, петрушка городня [7].

Отже, сучасш пщходи до довготривало! реабь лггацН хворих на ЦД повиннi базуватись на ста-дiйностi його розвитку, особливостях порушень метаболiзму та наслщкових дiабетогенних уражень внутрiшнiх органiв чи формування ЦД на вiковому полiморбiдному фонi (у старших вiкових групах) та внеску ЦД у прискорення прогресування цих змiн, включаючи змши в iмуннiй системi, мжроцирку-ляторних порушень. Шдхщ до застосування лжар-ських рослинних препаратiв слiд обгрунтовувати не тiльки особливостями !х дл на функц!! р-клггин i порушення вуглеводного обмiну, але й з позищ! !х диференцiйованого впливу на полюрганш порушення та акцентовано! д!! цих лiкарських рослин на найбшьш ураженi системи (тобто з позицГ! полюр-ганностi та органоспецифiчного впливу).

Висновки

1. Зростання захворюваносп на ЦД, особливо в оаб старших вжових груп з появою пол!мор6щного вжового фону та формування пол!мор6щних пато-генетичних залежностей, потребуе м1ждисципль нарного пщходу до розроблення та вдосконалення заходiв рiзноплановоï реабштацИ.

2. Одним !з перспективних шлях1в тдвищен-ня ефективностi програм реабЫтацИ таких хворих слщ вважати додаткове використання засобiв рослинного походження в контекстi рекомендацiй «СтратегИ ВООЗ в галузi народноï медицини 2014— 2023 рр.».

Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутнють конфлжту iнтересiв при пщготовщ даноï статп.

References

1. Pankiv VI. Diabetes mellitus: definition, classification, epidemiology, risk factors. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2013;7(55):95-104. doi: 10.22141/22240721.7.55.2013.84685. (in Ukrainian).

2. Kaiser AB, Zhang N, van der Pluijm W. Global prevalence of type 2 diabetes over the next ten years (20182028). Diabetes. 2018;67(suppl 1): doi.org/10.2337/db18-202-LB.

3. International Diabetes Federation (IDF). IDF Diabetes Atlas 2017. 8th ed. Brussels, Belgium: International Diabetes Federation; 2017. 150 p.

4. Fadieienko GD, Nesen AO. Comorbidity and integration role of therapy of internal diseases. Ukrainian Therapeutical Journal. 2015;(2):7-15. (in Ukrainian).

5. American Diabetes Association. Comprehensive Medical Evaluation and Assessment of Comorbidities: Standards of Medical Care in Diabetes - 2019. Diabetes Care. 2019 Jan;42(Suppl 1):S34-S45. doi: 10.2337/dc19-S004.

6. World Health Organization (WHO). WHO Traditional Medicine Strategy 2014 - 2023. Geneva, Switzerland: WHO Press; 2013. 76p.

7. Voloshyn OI, Vasjuk VL, Voloshyna LO, Malkovych NM, Senjuk BP, Glubochenko OV, authors; Voloshyn OI, editor. Osnovy fitoterapii' i gomeopatii' [Basics of herbal medicine and homeopathy]. 2nd ed. Chernivtsi: Misto; 2017. 608 p. (in Ukrainian).

8. Nazarian-Samani Z, Sewell RDE, Lorigooini Z, Rafieian-Kopaei M. Medicinal Plants with Multiple Effects on Diabetes Mellitus and Its Complications: a Systematic Review. Curr Diab Rep. 2018 Aug 13; 18(10): 72. doi: 10.1007/s11892-018-1042-0.

9. Bashar Saad, Hilal Zaid, Siba Shanak, Slemen Kadan. Anti-diabetes and Anti-obesity Medicinal Plants and Phytochemicals: Safiety, Efficiacy, and Action Mechanisms. Cham, Switserland: Springer; 2017. 265p. doi: 10.1007/9783-319-54102-0.

10. Chekman IS, Bondur VV, Klymenko OV. Combined pharmacotherapy of type 2 diabetes mellitus. Ratsionalnaya farmakoterapiya. 2016;2(39):25-31. (in Ukrainian).

11. Ota A, Ulrih NP. An Overview of Herbal Products and Secondary Metabolites Used for Management of Type Two Diabetes. Front Pharmacol. 2017 Jul 6;8:436. doi: 10.3389/fphar.2017.00436.

12. Rybak VA, Maloshtan LN. Experimental study hypoglycemic activity of plants extracts. Ukrains'kij biofarmacevticnij zurnal 2013;(29):42-45. (in Ukrainian).

13. Ning C, Wang X, Gao S, et al. Chicory inulin ameliorates type 2 diabetes mellitus and suppresses JNK and MAPK pathways in vivo and in vitro. Mol Nutr Food Res. 2017Aug;61(8). doi: 10.1002/mnfr. 201600673.

14. Samal L, Chaturvedi VB, Saikumar G, Somvanshi R, Pattanaik AK. Prebiotic potential of Jerusalem artichoke (Helianthus tuberosus L.) in Wistar rats: effects of levels of supplementation on hindgut fermentation, intestinal morphology, blood metabolites and immune response. J Sci Food Agric. 2015 Jun;95(8):1689-96. doi: 10.1002/ jsfa.6873.

15. Guo J, Wang J, Song S, et al. Sphallerocarpus gracilis polysaccharide protects pancreatic ß-cells via regulation of the bax/bcl-2, caspase-3, pdx-1 and insulin signalling pathways. Int J Biol Macromol. 2016 Dec;93(Pt A):829-836. doi: 10.1016/j.ijbiomac.2016.08.083.

16. Niu CS, Chen LJ, Niu HS. Antihyperglycemic action of rhodiola-aqeous extract in type1-like diabetic rats. BMC Complement Altern Med. 2014 Jan13;14:20. doi: 10.1186/1472-6882-14-20.

17. Jin D, Zhao T, Feng WW, et al. Schisandra poly-saccharide increased glucose consumption by up-regulating the expression of GLUT-4. Int J Biol Macromol. 2016 Jun;87:555-62. doi: 10.1016/j.ijbiomac.2016.03.028.

18. Ahn J, Um MY, Lee H, Jung CH, Heo SH, Ha TY. Eleutheroside E, An Active Component of Eleutherococcus senticosus, Ameliorates Insulin Resistance in Type 2 Diabetic db/db Mice. Evid Based Complement Alternat Med. 2013;2013:934183. doi: 10.1155/2013/934183.

19. Bharti SK, Krishnan S, Kumar A, Kumar A. Anti-diabetic phytoconstituents and their mode of action on metabolic pathways. Ther Adv Endocrinol Metab. 2018 Mar;9(3):81-100. doi: 10.1177/2042018818755019.

20. Aniszewski T. Alkaloids: chemistry, biology, ecology, and applications. 2nd ed. Amsterdam: Elsevier; 2015. 496p.

21. Gupta PD, De A. Diabetes Mellitus and its herbal treatment. IJMRPS. 2012;3(2):706-721.

22. Sidorova Y, Shipelin V, Mazo V, Zorin S, Petrov N, Kochetkova A. Hypoglycemic and hypolipidemic effect of Vaccinium myrtillus L. leaf and Phaseolus vulgaris L. seed coat extracts in diabetic rats. Nutrition. 2017 Sep;41:107-112. doi: 10.1016/j.nut.2017.04.010.

23. Karcheva-Bahchevanska DP, Lukova PK, Nikolova MM, Mladenov RD, Iliev IN. Effect of Extracts of Bilberries (Vaccinium myrtillus L.) on Amyloglucosidase and a-Glucosidase Activity. Folia Med (Plovdiv). 2017 Jun 1;59(2):197-202. doi: 10.1515/folmed-2017-0028.

24. Bljajic K, Petlevski R, Vujic L, et al. Chemical Composition, Antioxidant and a-Glucosidase-Inhibiting Activities of the Aqueous and Hydroethanolic Extracts of Vaccinium myrtillus Leaves. Molecules. 2017 Apr 28;22(5). pii: E703. doi: 10.3390/molecules22050703.

25. Luka CD, Adoga GI, Istifanus G. Phytochemical Studies of Different Fractions of Galega officinalis Extract and Their Effects on Some Biochemical Parameters in Al-loxan-InducedDiabetic Rats. European Journal ofMedicinal Plants. 2017;19(1):1-10. doi: 10.9734/EJMP/2017/32145.

26. Korsun VF, Trumpe TE, Korsun EV, Ershov NV, Ogrenich NA. Fitoterapiia protiv diabeta. Travy zhizni [Herbal medicine against diabetes. Grass of life]. Moscow: Tsentrpoligraf; 2016. 390 p. (in Russian).

27. Barchuk OZ, Lysiuk RM, Denys AI, Zaliska OM, Smalyuh OG, Nester MI. Experimental study of goat's rue (Galega Officinalis L.) herb and its liquid extracts. Pharma Innovation Journal. 2017;6(11):393-397.

28. Khokhla M, Kleveta G, Lupak M, et al. Studies of Galega officinalis extract component. Visnyk of Lviv University. Biological series. 2013;(62):55-60. (in Ukrainian).

29. Kurylo KhI, Klishch IM. Comparative effect of pharmaceuticals on the basis of Galega Officinalis on the biochemical indicators in the blood of animals with type 2 experimental diabetes mellitus. Medicna i klinicna himia. 2017;19(3):35-41. doi 10.11603/mcch.2410-681X.2017. v0.i3.8200. (in Ukrainian).

30. Lupak MI, Khokhla MR, Hachkova GYa, et al. The alkaloid-free fraction from Galega officinalis extract prevents oxidative stress under experimental diabetes mellitus. Ukr Biochem J. 2015;87(4):78-86. doi: 10.15407/ ubj87.04.078. (in Ukrainian).

31. Vronska LV, Tymoftevych NZ, Ezhned MA, Barchuk OZ. Review of plants which exhibit hypoglicemic activity. Pharmaceutical Review. 2013;(2):142-148. doi: 10.11603/2312-0967.2013.2.2404. (in Ukrainian).

32. Almuaigel MF, Seif MA, Albuali HW, Alharbi O, Al-hawash A. Hypoglycemic and hypolipidemic effects of aqueous extract of phaseolus vulgaris pods in streptozotocin-diabetic rats. BiomedPharmacother. 2017 Oct;94:742-746. doi: 10.1016/j.biopha.2017.07.135.

33. Nunez-Aragön PN, Segura-Campos M, Negre-te-Leön E, et al. Protein hydrolysates and ultrafiltered < 1 KDa fractions from Phaseolus unatus, Phaseolus vulgaris and Mucuna pruriens exhibit antihyperglycemic activity, intestinal glucose absorption and a-glucosidase inhibition with no acute toxicity in rodents. J Sci Food Agric. 2019 Jan

30;99(2):587-595. doi: 10.1002/jsfa.9219.

34. Ulbricht C, Basch E, Cheung L, et al. An Evidence-Based Systematic Review of Elderberry and Elderflower (Sambucus nigra) by the Natural Standard Research Collaboration. J Diet Suppl. 2014 Mar; 11(1):80-120. doi: 10.3109/19390211.2013.859852.

35. Salvador AC, Kröl E, Lemos VC, et al. Effect of Elderberry (Sambucus nigra L.) Extract Supplementation in STZ-Induced Diabetic Rats Fed with a High-Fat Diet. Int J Mol Sci. 2016 Dec 22;18(1). pii: E13. doi: 10.3390/ ijms18010013.

36. Shikov AN, Pozharitskaya ON, Makarov VG. Aralia elata var. mandshurica (Rupr. & Maxim.) J.Wen: An overview of pharmacological studies. Phytomedicine. 2016 Nov 15;23(12):1409-1421. doi: 10.1016/j.phymed.2016.07.011.

37. Kim YS, Kim M, Choi MY, et al. Aralia elata (Miq) Seem Extract Decreases O-GlcNAc Transferase Expression and Retinal Cell Death in Diabetic Mice. J Med Food. 2017 0ct;20(10):989-1001. doi: 10.1089/jmf.2016.3891.

38. Hwang KA, Hwang YJ, Kim GR, Choe JS. Extracts from Aralia elata (Miq) Seem alleviate hepatosteatosis via improving hepatic insulin sensitivity. BMC Complement Altern Med. 2015 Oct 5;15:347. doi: 10.1186/s12906-015-0871-5.

39. Wirngo FE, Lambert MN, Jeppesen PB. The Physiological Effects of Dandelion (Taraxacum Officinale) in Type 2 Diabetes. Rev Diabet Stud. 2016 Summer-Fall;13(2-3):113-131. doi: 10.1900/RDS.2016.13.113.

40. Mir MA, Sawhney SS, Jassal MM. In-vitro antidiabetic studies of various extracts of Taraxacum officinale. Pharma Innov. 2015;4(1):61-66.

41. Seca AM, Grigore A, Pinto DC, Silva AM. The genus Inula and their metabolites: from ethnopharmacological to medicinal uses. JEthnopharmacol. 2014 Jun 11;154(2):286-310. doi: 10.1016/j.jep.2014.04.010.

42. Chun J, Li RJ, Cheng MS, Kim YS. Alantolactone selectively suppresses STAT3 activation and exhibits potent anticancer activity in MDA-MB-231 cells. Cancer Lett. 2015 Feb 1;357(1):393-403. doi: 10.1016/j.canlet.2014.11.049.

43. Kim M, Song K, Kim YS. Alantolactone Improves Prolonged Exposure of Interleukin-6-Induced Skeletal Muscle Inflammation Associated Glucose Intolerance and Insulin Resistance. Front Pharmacol. 2017 Jun 29;8:405. doi: 10.3389/fphar.2017.00405.

44. Kaur N, Kishore L, Singh R. Therapeutic effect of Li-num usitatissimum L. in STZ-nicotinamide induced diabetic nephropathy via inhibition of AGE's and oxidative stress. J Food Sci Technol. 2017 Feb;54(2):408-421. doi: 10.1007/ s13197-016-2477-4.

45. Baek HJ, Jeong YJ, Kwon JE, Ra JS, Lee SR, Kang SC. Antihyperglycemic and Antilipidemic Effects of the Ethanol Extract Mixture of Ligularia fischeri and Momordica charantia in Type 2 Diabetes-Mimicking Mice. Evid Based Complement Alternat Med. 2018 Oct 2;2018:3468040. doi: 10.1155/2018/3468040.

46. Jia S, Shen M, Zhang F, Xie J. Recent Advances in Momordica charantia: Functional Components and Biological Activities. Int J Mol Sci. 2017 Nov 28;18(12). pii: E2555. doi: 10.3390/ijms18122555.

47. Joseph B, Jini D. Antidiabetic effects of Momordica

charantia (bitter melon) and its medicinal potency. Asian Pac J Trop Dis. 2013;3(2):93-102. doi:10.1016/S2222-1808(13)60052-3.

48. Chaturvedi P. Antidiabetic potentials of Momordica charantia: multiple mechanisms behind the effects. J Med Food. 2012 Feb;15(2):101-7. doi: 10.1089/jmf.2010.0258.

49. Tsai CH, Chen EC, Tsay HS, Huang CJ. Wild bitter gourd improves metabolic syndrome: a preliminary dietary supplementation trial. Nutr J. 2012 Jan 13;11:4. doi: 10.1186/1475-2891-11-4.

50. Shih CC, Shlau MT, Lin CH, Wu JB. Momordica charantia ameliorates insulin resistance and dyslipidemia with altered hepatic glucose production and fatty acid synthesis and AMPK phosphorylation in high-fat-fed mice. Phy-totherRes. 2014Mar;28(3):363-71. doi: 10.1002/ptr.5003.

51. Efird JT, Choi YM, Davies SW, Mehra S, Anderson EJ, Katunga LA. Potential for improved glycemic control with dietary Momordica charantia in patients with insulin resistance and pre-diabetes. Int J Environ Res Public Health. 2014Feb 21;11(2):2328-45. doi: 10.3390/ijerph110202328.

52. Jiang B, Ji M, Liu W, Chen L, Cai Z, Zhao Y. Antidiabetic activities of a cucurbitane-type triterpenoid compound from Momordica charantia in alloxan-induced diabetic mice. Mol Med Rep. 2016 Nov;14(5):4865-4872. doi: 10.3892/mmr. 2016.5800.

53. Tiwari P, Ahmad K, Baig MH. Gymnema sylvestre for Diabetes: From Traditional Herb to Future's Therapeutic. Curr Pharm Des. 2017;23(11):1667-1676. doi: 10.2174 /1381612823666161108162048.

54. Kumar V, Bhandari U, Tripathi CD, Khanna G. Protective effect of Gymnema sylvestre ethanol extract on high fat diet-induced obese diabetic wistar rats. Indian J Pharm Sci. 2014 Jul;76(4):315-22.

55. Shenoy RS, Prashanth KVH, Manonmani HK. In Vitro Antidiabetic Effects of Isolated Triterpene Glycoside Fraction from Gymnema sylvestre. Evid Based Complement Alternat Med. 2018 Aug 8;2018:7154702. doi: 10.1155/2018/7154702.

56. Nagulapalli Venkata KC, Swaroop A, Bagchi D, Bishayee A. A small plant with big benefits: Fenugreek (Trigonella foenum-graecum Linn.) for disease prevention and health promotion. Mol Nutr Food Res. 2017 Jun;61(6). doi: 10.1002/mnfr.201600950.

57. Fuller S, Stephens JM. Diosgenin, 4-hydroxyisoleu-cine, and fiber from fenugreek: mechanisms of actions and potential effects on metabolic syndrome. Adv Nutr. 2015Mar 13;6(2):189-97. doi: 10.3945/an.114.007807.

58. Jiang W, Si L, Li P, et al. Serum metabonomics study on antidiabetic effects of fenugreek flavonoids in strepto-zotocin-induced rats. J Chromatogr B Analyt Technol Bi-omed Life Sci. 2018 Aug 15;1092:466-472. doi: 10.1016/j. jchromb.2018.06.041.

59. Pradeep SR, Srinivasan K. Alleviation of oxidative stress-mediated nephropathy by dietary fenugreek (Trigo-nella foenum-graecum) seeds and onion (Allium cepa) in streptozotocin-induced diabetic rats. Food Funct. 2018 Jan 24;9(1):134-148. doi: 10.1039/c7fo01044c.

60. Aziz TA, Hussain SA, Mahwi TO, Ahmed ZA. Efficacy and safety of Ginkgo biloba extract as an "add-on" treatment to metformin for patients with metabolic syn-

drome: a pilot clinical study. Ther Clin Risk Manag. 2018 Jul 11;14:1219-1226. doi: 10.2147/TCRM.S169503.

61. Zhu CY, Yi Q, Ma JL, Wei QP. Clinical evaluation of Ginkgo biloba extract for diabetic retinopathy. International Journal of Ophthalmology. 2016;16(2):361-364 doi: 10.3980/j. issn.1672-5123.2016.2.45.

62. Tian J, Liu Y, Chen K. Ginkgo biloba Extract in Vascular Protection: Molecular Mechanisms and Clinical Applications. Curr Vasc Pharmacol. 2017;15(6):532-548. doi: 10.2174/1570161115666170713095545.

OTpuMaHO 12.04.2019 ■

Волошин А.И., Глубоченко Е.В., Панькив И.В., Глубоченко В.Г., Малкович Н.М.

ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина

Особенности фитотерапии сахарного диабета через призму коморбидности и профилактики осложнений (обзор литературы)

Резюме. Статья посвящена обзору литературы по фитотерапии больных сахарным диабетом через призму комор-бидных процессов и профилактики осложнений. В статье уделено внимание рассмотрению составных компонетов растений, отвечающих за гипогликемическое действие, таргетных путей их действия, а также основных принципов и патогенетических механизмов фармакологического действия фитопрепаратов при сахарном диабете. Отмечена комплексность антигликемического действия, которое обусловлено взаимодействием различных веществ. Авторы подробнее остановились на характеристике отдельных представителей лекарственных растений, которые чаще всего используются при лечении сахарного диабета, таких как черника обыкновенная, галега лекарственная, фасоль обыкновенная, бузина лекарственная, аралия высокая,

одуванчик лекарственный, девясил высокий, лен обыкновенный, аралия высокая, момордика, гимнема обычная, пажитник сенной, гинкго двулопастное. Рассмотрены основные комплексные препараты, противодиабетические растительные сборы, диетические добавки, которые есть на фармацевтическом рынке Украины. Освещены основные подходы к применению лекарственных растительных препаратов и их роль в лечении и длительной реабилитации больных сахарным диабетом. Отмечена необходимость проведения научных исследований по созданию поликомпозитных лекарств растительного происхождения многоцелевого действия и совершенствования лечебно-профилактических мероприятий с помощью фитотерапии. Ключевые слова: сахарный диабет; коморбидность; фитотерапия; профилактика; обзор

O.I. Voloshin, O.V. Glubochenko, I.V. Pankiv, V.G. Glubochenko, N.M. Malkovich Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine

Peculiarities of phytotherapy of diabetes mellitus through the prism of comorbidity and prevention of complications (review of literature)

Abstract. The article presents the modern literature data about phytotherapy of patients with diabetes mellitus through the prism of comorbid processes and the prevention of complications. The article focuses on the review of the plant components that responsible for hypoglycemic action. Target ways of herbal influence are discussed, as well as the basic principles and pathogenetic mechanisms of the pharmacological effects of phytotherapy in diabetes mellitus. It is emphasized on the complexity of anti-glycemic action, which is due to the interaction of various substances. The authors further focused on the individual representatives of medicinal plants that are most often used in the treatment of diabetes, in particular, Vaccinium myrtillus L., Galega officinalis L., Phaseolus vulgaris L., Sambucus nigra L., Aralia mandshurica, Taraxacum

officinale Wigg., Inula helenium L., Linum usitatissimum L., Momordica charantia, Gymnema sylvestre, Trigonella foenum graecu, Ginkgo biloba. The main combined preparations, antidiabetic phytospecies composition, dietary supplements, which are presented on the pharmaceutical market of Ukraine, are considered. The main approaches to the use of herbal medicines and their role in the treatment and long-term rehabilitation of patients with diabetes are highlighted. The necessity of carrying out scientific researches on creating polycomponent herbal medicine with multipurpose action and improving treatment and preventive measures by means of phytotherapy are emphasized.

Keywords: diabetes mellitus; comorbidity; phytotherapy; prevention; review

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.