Научная статья на тему 'Особенности структуры, содержания и уровней сформированности экологической компетентности будущих техников лесного хозяйства'

Особенности структуры, содержания и уровней сформированности экологической компетентности будущих техников лесного хозяйства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
89
126
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ / ECOLOGICAL COMPETENCE / КОМПОНЕНТЫ И УРОВНИ СФОРМИРОВАННОСТИ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ / COMPONENTS AND LEVELS OF ECOLOGICAL COMPETENCE / ТЕХНИК ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА / FORESTRY TECHNICIAN / ЕКОЛОГіЧНА КОМПЕТЕНТНіСТЬ / КОМПОНЕНТИ ТА РіВНі СФОРМОВАНОСТі ЕКОЛОГіЧНОї КОМПЕТЕНТНОСТі / ТЕХНіК ЛіСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Стрижак Н.И.

Обоснована необходимость формирования экологической компетентности в процессе подготовки техников лесного хозяйства в связи с обострением экологической ситуации в Украине. Определены основные компоненты экологической компетентности техников лесного хозяйства (когнитивный, ценностно-мотивационный и деятельностно-практический). Выделены основные уровни сформированности экологической компетентности (репродуктивный, профессионально-достаточный и поисковый), уточнены критерии сформированности каждого уровня.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Стрижак Н.И.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE PECULIARITIES OF STRUCTURE, CONTENT AND ECOLOGICAL COMPETENCE LEVELS OF THE FUTURE FORESTRY TECHNICIANS

The necessity of ecological competence in training forestry technicians due to the worsening of ecological situation in Ukraine is proved. The major components of ecological forestry technicians’ competence (cognitive, motivational and practical) are identified. The basic levels of environmental competence (reproductive, professional-sufficient and searching) are defined; the formation criteria for each level are clarified.

Текст научной работы на тему «Особенности структуры, содержания и уровней сформированности экологической компетентности будущих техников лесного хозяйства»

УДК 377.36

Н. I. СТРИЖАК

ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ, ЗМ1СТУ I Р1ВН1В СФОРМОВАНОСТ1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ТЕХН1К1В Л1СОВОГО

ГОСПОДАРСТВА

Обгрунтовано Heo6xidHicmb формування екологiчноi KOMnemeHmHocmi в процеci тдготовки техштв лicового господарства, в зв'язку i3 загостренням екологiчноi ситуацй в YKpaim. Визначено основш компоненти екологiчноi компетентноcтi цих фахiвцiв (когнтивний, цттсно-мотива^йний i дiяльнicно-практичний). Встановлено основт рiвнi cформованоcтi екологiчноi компетентноcтi (репродуктивний, професшно-достатнш та пошуковий), уточнено критерй cформованоcтi кожного рiвня.

Ключовi слова: екологiчна компетенттсть, компоненти та рiвнi cформованоcтi екологiчноi компетентноcтi, техтк лicового господарства.

Н. И. СТРИЖАК

ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ, СОДЕРЖАНИЯ И УРОВНЕЙ

СФОРМИРОВАННОСТИ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ТЕХНИКОВ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА

Обоснована необходимость формирования экологической компетентности в процессе подготовки техников лесного хозяйства в связи с обострением экологической ситуации в Украине. Определены основные компоненты экологической компетентности техников лесного хозяйства (когнитивный, ценностно-мотивационный и деятельностно-практический). Выделены основные уровни сформированности экологической компетентности (репродуктивный, профессионально-достаточный и поисковый), уточнены критерии сформированности каждого уровня.

Ключевые слова: экологическая компетентность, компоненты и уровни сформированности экологической компетентности, техник лесного хозяйства.

N. I. STRYZHAK

THE PECULIARITIES OF STRUCTURE, CONTENT AND ECOLOGICAL COMPETENCE LEVELS OF THE FUTURE FORESTRY TECHNICIANS

The necessity of ecological competence in trainingg forestry technicians due to the worsening of ecological situation in Ukraine is proved. The major components of ecological forestry technicians' competence (cognitive, motivational and practical) are identified. The basic levels of environmental competence (reproductive, professional-sufficient and searching) are defined; the formation criteria for each level are clarified.

Keywords: ecological competence, components and levels of ecological competence, forestry technician.

У сучасних умовах глобально! еколопчно! кризи, iH^CTpiaii3a^i та урбашзаци, постшного зростання антропогенного навантаження на довкшля, негативних змш природного середовища внаслвдок ^норування фундаментальних закошв природи постае потреба в яюснш тдготовщ фахiвцiв, як безпосередньо взаемодшть з природою i приймають ршення щодо еколопчно! безпеки виробництв, усввдомлюють власну причетшсть до еколопчних проблем, враховують наслвдки впливу на довкшля професшно!, суспшьно! i побутово! дiяльностi людей. Шдготовку такого фахiвця повинен забезпечити процес еколопзаци освии, кшцевою метою яко! буде еколопчно компетентна особиспсть.

Розробка теоретичних положень i методичних пiдходiв до реалiзацi! еколопчно! освии е сферою наукових пошушв багатьох вичизняних i зарубiжних вчених. Сутнiсть i структуру еколопчно! компетентности особливостi !! формування та ощнювання якостi цього процесу до^джували О. Гуренкова, О. Пруцакова, Н. Пустовщ Л. Руденко, Л. Титаренко, С. Шмалей, та iн. [3; 7; 8; 10].

Разом з тим ан^з науково-педагогiчних джерел засвiдчив, що проблема формування еколопчно! компетентност студенпв люотехшчних коледж1в не була предметом спещального дослiдження. Вказаний тип компетентностi е надзвичайно важливим саме для техшюв лiсового господарства, оск1льки вiд рiвня И сформованост буде безпосередньо залежати стан оточуючого середовища. Актуальнiсть до^дження зумовлена загостренням еколопчно! ситуаци в Укра!ш, потребою пiдготовки фахiвцiв, як здатнi i готовi приймати еколопчно безпечнi рiшення, мають розвинуте почуття вiдповiдальностi за наслiдки свое! дiяльностi для довкiлля. З iншого боку, доцшьнють дослiдження зумовлена значними потенщйними можливостями формування еколопчно! компетентност студенпв у процесi !х навчання в люотехшчних коледжах i недостатньою теоретичною та методичною розробкою порушено! проблеми.

Метою статт е аналiз структури, змiсту та рiвнiв сформованост еколопчно! компетентност технiкiв лiсового господарства.

У науково-педагопчнш лiтературi екологiчна компетентнiсть розглядаеться як здатшсть особистостi до ситуативно! д1яльносп в побутi i природному оточенш, коли набутi екологiчнi знания, навички, досвiд i цiнностi актуалiзуються в умiннi мислити i виконувати адекватнi дi!, усвiдомлюючи !х наслвдки для довк1лля [7, с. 7]. Педагоги розглядають еколопчну компетентнiсть як вияв екологiчно! культури в полi вiдповiдальностi особистостi (О. Пруцакова), шдготовлешсть i здатнiсть людини до практичного виршення екологiчних завдань, наявностi в не! певних особиспсних якостей у поеднанш з необхiдним запасом знань та умшь ефективно i доцшьно дiяти у проблемних ситуацiях, що виникають у рiзних сферах д1яльносп, та знаходити правильнi i доцшьш шляхи !х вирiшения (Л. Руденко). За своею структурою еколопчна компетентшсть складаеться з нормативного, когнiтивного, емоцшно-мотивацiйного i практичного компоненлв та забезпечуе здатнiсть виокремлювати, розумiти, ощнювати рiзноманiтнi процеси, спрямованi на забезпечення екологiчно! рiвноваги та рацiонального природокористування (С. Шмалей).

Л. М. Титаренко розглядае еколопчну компетентшсть як здатшсть застосовувати еколопчш знання й досвщ у професiйних i життевих ситуащях, керуючись прiоритетнiстю екологiчних цiнностей i непрагматичною мотивацiею взаемодп з довкшлям на основi усвiдомления особисто! причетносп до екологiчних проблем i ввдповвдальносп за екологiчнi наслiдки власно! професшно! i побутово! дiяльностi [7, с. 9].

Формування еколопчно! компетентност ввдбуваеться у процесi навчання студентiв. Так, на думку вчених, ям до^джували цей процес (С. Вiтвицька, I. Ермаков, В. Краевський, О. Овчарук, Д. Равен), еколопчну компетентшсть можна визначити як штегрований результат навчально! дiяльностi студентiв, що формуеться передуам завдяки опануванню змiсту предметiв еколопчного спрямування i набуттям досвiду використання екологiчних знань у процесi навчання предмепв спецiального i професiйного циктв та практично! дiяльностi, а !! структуру - як сукупнiсть мотивацшного, iнтелектуального та дiяльнiсного складников [4, с. 6].

О. Гуренкова еколопчну компетентшсть пов'язуе iз набуттям студентами певних навичок, а саме:

а) системи знань про навколишне середовище (сощальне i природне в !х взаемозв'язку i взаемозалежност1);

б) практичного досвiду використання знань для виршення екологiчних проблем на локальному i регiональному рiвиях;

в) прогнозуванням ввдповвдно! повед1нки i дiяльностi у професшнш сферi i побутi;

г) потребою стлкування з природою та бажання брати особисту участь в !! вiдновленнi та збереженнi [3, с. 23].

Окрiм рiзних визначень поняття «екологiчна компетентнiсть», iснують ще й рiзнi думки щодо !! видiв, характеристик, змiстовних компонент1в, провiдних шдходш у розробленнi основ екологiчно! компетентносп як складово! професiйно! компетентностi, моделей формування та критерпв сформованостi еколопчно! компетентность Значною мiрою цi показники залежать вiд професiйного спрямування майбутнього фахiвця, формування екологiчно! компетентностi якого здшснюеться.

Переважна бiльшiсть дослiдникiв, аналiзуючи структуру екологiчно! компетентностi, визначае три !! складовi: аксiологiчну (цiннiсно-мотивацiйну), когштивну (змiстову, знанневу) i

д!яльшсну (практичну, технолопчну) [1; 2; 7]. Ввдмшносп, що ¿снують мюце у р!зних автор!в, стосуються переважно термшологп, однак за своею суттю зб!гаються. Однак деяк1 автори вважають, що в структуру еколопчно! компетентност входять ще так складов! компоненти, як нормативний (Л. Лук'янова), або рефлексшний (А. Хрипунова).

Еколопчна компетентшсть мае складний мехашзм формування, що починаеться з оволодшня особиспстю певними еколопчними знаннями. На основ! еколопчних знань наукового чи прикладного характеру може здшснюватися еколопчна д!яльшсть особистосп, але лише у випадку, коли особист!сть, засво!вши певн! цшшсш ор!ентац!! та в!дпов!дно мотивована, буде вщчувати в!дпов!дальн!сть за стан довкшля та усввдомлення власно! причетност! до проблем середовища. В зв'язку з цим навчально-виховний процес повинен бути спрямований на комплексне формування уах складових еколог!чно! компетентност! за допомогою р!зних форм i метод1в навчання (в т. ч. р!зних практик i позааудиторно! дгяльност! студентов).

Оскшьки у процес! п!дготовки техн!к!в люового господарства надзвичайно важливими е еколопчш знання та ц!нност!, мотиви i досвщ, яю реал!зуються у професшнш практичн!й д!яльност! та щоденн!й поведшщ, вважаемо, що для студент!в люотехшчного коледжу структура еколог!чно! компетентност! також буде мютити когн!тивний, ц!нн!сно-мотивац!йний i д!яльшсно-практичний компоненти.

До когн!тивно! складово! в!дносимо:

• знання принципов оргашзацп i функц!онування екосистем, чинниюв, що визначають яюсть оточуючого середовища, р!вня шк!дливост! виробництва i потенц!йних загроз для здоров'я людини;

• знання основних роздшв еколог!! (зг!дно з навчальними програмами);

• знання еколопчно! ситуаци р!дного краю;

• знання, умшня i навички в галуз! профес!йно! екологи, рац!онального природокористування;

• вмшня правильно анал!зувати i встановлювати причинно-насл!дков! зв'язки еколог!чних проблем;

• вмшня прогнозувати еколог!чн! насл!дки людсько! i професшно! д!яльносп, оц!нювати еколог!чн! взаемодп в контекст! концепц!! сталого розвитку кра!ни;

• вм!ння визначати ефективш способи вир!шення еколог!чних проблем р!зних р!вн!в.

Ц!нн!сно-мотивац!йна складова передбачае формування у студенпв:

- потреби у шзнанш еколог!чних взаемод!й, ¿нтерес до них у процес! навчання;

- переконання в необхвдносп щоденного дотримання норм i правил природокористування;

- потреби у творчому освоенн! оточуючого середовища, його охорош, збереженн! i ввдновленнц

- потреби в еколопчнш д!яльност! як передумови сталого розвитку суспшьства i виробництва;

- незалежност! i самостшносп в еколог!чних судженнях;

- почуття любов! i бережливого ставлення до природи.

Д!яльн!сно-практична складова передбачае:

• вмшня протистояти проявам еколопчного вандал!зму в профес!йн!й i сощальнш д!яльност!, а також у повсякденному житт!;

• дотримання еколог!чних норм поведшки i виявлення еколог!чно! ¿тщативи п!д час оволод!ння профес!ею (навчально-виховному процес!, виробничш i навчальн!й практищ);

• оволод!ння навичками вир!шення еколого-професшних завдань;

• оволод!ння загально професшними i спец!альними ум!ннями взаемод!! з природним середовищем (вивчення, охорона, збереження i в!дновлення природних умов i ресурсш);

• набуття досв!ду дослвдницько! д!яльност! i зд!йснення еколог!чного мошторингу рег!ону, виробництва, м!сця проживання, навчання тощо в процес! вивчення сощально-еколопчних проблем;

• безперервна самоосвиа у сфер! еколопчних ввдносин i вибрано! спещальносп на основ! саморефлекс!!;

• вмiння здшснювати шдив^альну та спiльну науково-дослiдну, професiйиу, сощальну, просвiтницьку дiяльнiсть з усунения еколопчних протирiч [6, с. 86-89].

Окрiм дослiджения основних компоненпв екологiчно! компетентност! та !хнього змiсту, важливою практичною проблемою е розробка дiагностичного шструментарш для оцiнки рiвия !! сформованость У науково-педагогiчнiй лiтературi придiляеться значна увага проблемi педагогiчно! дiагностики рiвня сформованостi екологiчно! компетентность Рiзнi автори пропонують сво! шкали оцiнювания, як мiстять вiд трьох до шести ступешв. Так, Г. Глухова обгрунтовуе високий (творчо вiдбудовчий), середнiй (збер^аючий) i низький (пасивний). С. Шмалей встановила шiсть рiвнiв екологiчно! компетентность предметний (вихiдний), вiдсторонений, наслiдковий, предметно-наслвдковий, абстрагований, теоретичний. Н. Олiйник вказуе на наступш рiвнi сформованост еколопчно! компетентность високий, достатнiй, середнiй, низький. Л. Бшик пропонуе високий, середнш i низький рiвнi цiе! сформованость Н. Черновол розробила шкалу сформованост екологiчно! компетентностi, яка включае репродуктивний, репродуктивно-операцiйний, аналiтично-синтетичний i творчий рiвнi. О. Гуренкова виокремлюе репродуктивний (низький), реконструктивний (середнiй) i творчий (високий). Т. Якимович - так1 рiвнi сформованостi компетентностi: вiдтворюючий (творчий), перетворюючий (продуктивний) i пошуковий (iнновацiйний), а Л. Титаренко - креативний, професшно-достатнш та елементарний рiвнi екологiчно! компетентность

На нашу думку, стосовно техшшв люового господарства оптимальною буде трьохрiвнева шкала оцiнювания сформованостi екологiчно! компетентности а саме: репродуктивний (низький), професшно-достатнш i пошуковий (високий) рiвнi. До такого твердження ми прийшли, провшши аналiз науково-педагогiчно! лiтератури, контент-аналiз i предметно-цiльовий аналiз освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик.

Нами розроблена характеристика рiвнiв сформованост екологiчно! компетентносТ, в основу яко! покладено роботи Л. Титаренко [7; 9]. При цьому висновок щодо сформованост екологiчно! компетентностi на певному рiвнi можна робити за такими критерiями:

1) пошуковий рiвень еколопчно! компетентност характеризуеться глибокими екологiчними знаниями, зокрема, з еколопчного права та менеджменту, сталого розвитку суспiльства, репональних екологiчних проблем; потребою спiлкувания з природою, позитивним ставлениям до не!, визнанням !! унiверсально! цiнностi, непрагматичною мотиващею в спiлкуваннi з природою, усввдомленням необхiдностi i важливостi природоохоронно! дiяльностi; активною участю в охорош довк1лля, вмiниям здiйснювати екологiчний мошторинг та приймати природобезпечнi рiшения у професшнш i побутовiй дiяльностi, д1яти на !х основi, згiдно з природовiдповiдним i активно-природоохоронним типами поведшки; усвiдомлениям особисто! причетностi до еколопчних проблем, готовшстю брати участь у !х вирiшеннi та мiнiмiзацi! власного впливу на довк1лля, вiдповiдальнiстю за наслвдки власно! дiяльностi [7, с. 8];

2) крш^ями сформованост професшно-достатнього рiвня еколопчно! компетентност е: володшня екологiчними знаниями в межах свое! освiтньо-квалiфiкацiйно! характеристики, про екологiчнi правовi норми, основи екологiчного менеджменту, сталий розвиток суспшьства; позитивне ставления до природи, переважания непрагматичних мотивiв у спшкуванш з нею, усвiдомления необхвдносТ та важливост природоохоронно! дiяльностi; участь в охорош довкшля в межах професшних завдань, вмiния здiйснювати еколопчний монiторинг i дiяти природобезпечно у сво!й професiйнiй дiяльностi, домiнувания природовiдповiдного типу поведiнки; усвiдомлення особисто! причетносп до виробничих екологiчних проблем, готовшсть брати участь у !х виршенш та вiдповiдати за екологiчнi наслвдки свое! професiйно! дiяльностi [7, с. 8];

3)репродуктивний рiвень еколопчно! компетентност характеризують: фрагментарний характер еколопчних знань, недостатня обiзнанiсть з еколопчного права та менеджменту, мошторингу та сталого розвитку суспшьства; невиражена потреба у спшкуванш з природою, переважания прагматичного ставления до природи i мотивiв взаемоди з нею, низький рейтинг еколопчних цшностей у iерархi! особистiсних; ситуативне дотриманиям правил природобезпечно! поведшки, домшантний пасивно-агресивний тип поведшки, усввдомлення важливостi проблеми збережения довкшля в межах професiйно! дiяльностi, неспроможшсть усвiдомления побутово! дiяльностi як чинника впливу на довкшля, здшснення

природонебезпечних дiй i байдужють до аналопчно! поведiнки iнших; невиражеш готовнiсть до вирiшення екологiчних проблем i вiдповiдальнiсть за наслiдки власно!' професшно! i побутово!' дiяльностi в довкiллi [7, с. 9].

Таким чином, на пiдставi аналiзу психолого-педагопчно! лиератури та власних дослiджень визначено основш компоненты еколопчно! компетентностi технтв лiсового господарства (когнiтивний, цiннiсно-мотивацiйний i дiяльнiсно-практичний) та !х змiст, встановленш основнi рiвнi сформованостi еколопчно! компетентносп (репродуктивний, професiйно-достатнiй та пошуковий), уточнено критерп сформованостi кожного рiвня.

Проведене дослщження не вичерпуе всiх аспекпв проблеми. Перспективу його продовження вбачаемо у вивченнi педагогiчних умов, форм i методiв формування еколопчно! компетентности аналiзу формування еколопчно! компетенци техшшв лiсового господарства в Укра!ш та за рубежем.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алексеев С. В. Развитие исследовательских способностей у старшеклассников как условие формирования экологической компетентности / С. В. Алексеев // Вестник МГГУ им. М. А. Шолохова «Экопедагогика». - 2006. - Вип. 5. - С. 231-236.

2. Курманов А. В. Уровни и критерии оценки экологической компетентности студентов колледжа / А. В. Курманов // Научно-исследовательская работа. - 2011 - Вип. 2. - С. 43-44.

3. Лук'янова Л. Б. Еколопчна компетентшсть майбутшх фахiвцiв: навч.-метод. поЫбник. / Л. Б. Лук'янова, О. В. Гуренкова. - К.-Шжин: ПП Лисенко, 2008. - 243 с.

4. Олшник Н. Ю. Формування еколопчно! компетентност студента пдрометеоролопчного техшкуму у процес навчання шформацшних технологш: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Ю. Олшник. - Харюв, 2005. - 19 с.

5. Сапожников С. В. Еколопчне виховання студенлв вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитацп буд1вельного профiлю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / С. В. Сапожников. -Дншропетровськ, 2006. - 19 с.

6. Стрижак Н. I. До питання структури еколопчно! компетентност студентiв лiсотехнiчного коледжу. Сучасш освiтнi технологи у професшнш пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв / Н. I. Стрижак. -Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференци, присвячено! 20-рiччю незалежност Укра!ни, 25-26 жовтня 2011 р., м. Львiв. - Львiв, 2011. - С. 86-88.

7. Титаренко Л. М. Формування еколопчно! компетентност студенлв бiологiчних спецiальностей унiверситету: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Л. М. Титаренко. - К., 2007. - 20 с.

8. Формування еколопчно! компетенци школярiв: наук.-метод. поибник / Н. А. Пустовгг, О. Л. Пруцакова, Л. Д. Руденко, О. О. Колонкова. - К.: Педагопчна думка, 2008. - 64 с.

9. Черновол Н. М. Педагопчш умови формування еколопчно! компетентност майбутшх iнженерiв у процеи технологiчних практик / Н. М. Черновол // Вкник Нацюнально! академп Державно! прикордонно! служби Укра!ни. Вип. 3. - Хмельницький, 2010.

10. Шмалей С. В. Система еколопчно! освiти в загальнiй школi в процесi вивчення предметв природничо-наукового циклу: автореф. дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.01 / С. В. Шмалей. - К., 2005. - 44 с.

11. Якимович Т. Д. Оргашзацшно-педагопчш аспекти формування професшно! компетентност майбутнiх фахiвцiв у процесi професшно-практично! пiдготовки. Теоретичш та методичнi аспекти дослiдження проблем тдготовки робiтничих кадрiв з професш, що користуються сталим попитом на ринку пращ / Т. Д. Якимович // Збiрник матерiалiв звггао! науково-практично! конференци присвячено! 20-рiччю НАПН Укра!ни, 21 березня 2012 р., м. Львiв. - Львiв: ФОП Корпан Б. I., 2012. С. 87-89.

УДК 001.8:664-057.87

I. С. НАЗАРКО

ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В-

ТЕХНОЛОГ1В

Дослiджено проблему методики тдготовки майбуттх технологiв до науково-до^дницько! дiяльностi. Розкрито специфк науково-до^дницько! дiяльностi у техтчному вишi. Проаналiзовано рiвнi сформованостi до^дницьких умть студентiв. Обгрунтовано значення, змiст i методику

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.