CC BY
37
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Жадан 1рина BacuiieHa
кандидат психологгчних наук, старший науковий ствробтник, завгдувач лабораторИ психологИ полтичног
поведтки молодi 1нституту соц1ально'1 та полтичног психологИ НАПН Украши
ОСОБЛИВОСТП СТРУКТУРУВАННЯ ПОЛИТИЧНОГО ДИСКУРСУ СТУДЕНТСЬКОП МОЛОДО:
ЧИННИКИ □ РЕГИОНАЛЬНО ВПДМПННОСТП
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРИРОВАНИЯ ПОЛИТИЧЕСКОГО ДИСКУРСА СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ: ФАКТОРЫ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ РАЗЛИЧИЯ
PECULIARITIES OF STRUCTURING POLITICAL DISCOURSE OF UNIVERSITY STUDENTS: FACTORS AND REGIONAL DIFFERENCES Жадан И.В.
кандидат психологических наук,
старший научный сотрудник, заведующий лаборатории психологии политического поведения молодежи Института социальной и политической психологи НАПН Украины Zhadan I. V.
candidate ofpsychological science, senior researcher, head of the laboratory ofpsychology of youth's political behavior of the Institute of Social and Political Psychology of the NAPS of Ukraine
Анотащя: За результатами психосемантичного до^дження побудовано емпiричну модель структури полтичного дискурсу молодi, складовими яко'1 е: засади взаемодП влади i особистостi, соцiальна мотивацiя, цiнностi демократа, уявлення про причини виникнення наявних полiтичних проблем, напрями суспшьних змiн, лiберальнi настанови. Виявлено регiональнi особливостi базових конструктiв, ят структурують полтичну картину свту студентськог молодi. Показано, що соцiалiзувальний дискурс в основному забезпечуе iнтерпретацiйну та тформувальну функцП Водночас уявлення молодi про кращий свт схематизованi i не переконливi, що вказуе на недостаттсть забезпечення персуазивног функцП. Практично не забезпеченими залишаються функцП мобШзацП до дП та тструментальна.
Ключовi слова: соцiалiзувальний дискурс, структура, функцП полтичного дискурсу, регюнальт особливостi.
Аннотация: По результатам психосемантического исследования построена эмпирическая модель структуры политического дискурса молодежи, составляющими которой являются: основы взаимодействия власти и личности, социальная мотивация, ценности демократии, представления о причинах возникновения имеющихся политических проблем, направления общественных изменений, либеральные установки. Выявлены региональные особенности базовых конструктов, структурирующих политическую картину мира студенческой молодежи. Показано, что дискурс субъектов социализации в основном обеспечивает интерпретационную и информационную функции. В то же время представления молодежи о лучшем мире схематичны и не убедительны, что свидетельствует о недостаточном обеспечении персуазивной функцииё Практически не обеспечены функции мобилизации к действию и инструментальная.
Ключевые слова: дискурс субъектов социализации, структура, функции политического дискурса, региональные особенности.
Summary: On the basis of the psychosematic research findings an empirical model of the youth political world outlook structure has been constructed. It encompasses the following components: fundaments of interaction between authorities and an individual, social motivation, values of democracy, representations of the causes of actual political problems, directions of social changes, and liberal attitudes. Regional peculiarities of the basic constructs structuring youth political world outlook have been identified. It has been proved that socializing discourse provides to a greater extent for the interpretation and informative functions. At the same time youth's representations of a better world are schematic and unconvincing, which indicates the insufficiency of the provision for the persuasive function. The function of mobilization for action and the instrumental function are basically not provided for.
Key words: socializing discourse, structure, political discourse functions, regional peculiarities.
Постановка проблеми. Полиичний дискурс студентства, структурування якого вщбуваеться, насамперед, у процеа взаемоди суб'екпв политично! соцiалiзацi! i який репрезентуе структуру политично! картини свиу молод^ ютотно впливае на формування цшей, вибiр засобiв !х досягнення i осмислення результату в уах сферах дiяльностi особистосп, сощально! групи i сустльства в щлому. Саме тому дослщження особливостей структурування
политичного дискурсу студентства, як найб№ш активно! сощально! групи, набувае особливо! актуальносп у перюди тотальних трансформащй, один iз яких ниш переживае наше сустльство.
У визначеннях дискурсу, яш можна знайти у численних дослщженнях 1 публшащях, вщображеш як загальш його характеристики (комушкащя особливого виду, споаб отримання ютинного знання [9], система комушкащ!, поле комушкативних практик
[7,8]), так i специфiчнi (дискурс - поле боротьби, проспр, у якому виробляються i випробовуються соцiальнi значения [9] ). Центральним концептом политичного дискурсу е влада, при цьому цiнностi е бiльш значущими, шж факти, а емоцiйнi мотиваци переважають рацiональнi [10]; полiтичний дискурс -зааб контролю полiтичного мислення i политично! поведiнки [4]. Варто також акцентувати увагу на двох вимiрах полiтичного дискурсу - реальному i вiртуальному. Якщо реальний вимiр дискурсу - це текст у конкретнш ситуаци взаемоди, то вiртуальний включае увесь спектр знакiв, символiв, прецеденпв, практик, моделей i уявлень про способи, типовi для политично! взаемоди [8].
Взаемодiя суб'ектiв соцiалiзацi! продукуе соцiалiзувальний дискурс, який постае як продукт i одночасно проспр конструювання суб'ектами взаемоди (серед яких i студентська молодь) нових сми^в та структурування пропозицiй щодо полиичних цiнностей, мотивацiй, iдентифiкацiй, моделей политично! поведiнки. Дискурс взаемоди суб'ектiв политично! соцiалiзацi! виступае своервдною матрицею, яка «задае» базовi цiннiсно-смисловi конструкти политично! картини свiту особистостi. Саме тому так важливо, аиалiзуючи структуру соцiалiзувального дискурсу, оцiнити И з точки зору забезпечення його функцiй, серед яких частше за все згадують: iнформативну, аргументативну,
персуазивно-функцiональну (конструюваиия
переконливо! картини кращого свiту), iдентифiкацiйну,iнтерпретацiйну (створення
полiтично! реальностi), функцi! контролю (маншулящя свiдомiстю i мобiлiзацiя до ди), переконання, полiтично! пропаганди, а також шструментальну (дискурс як iнструмент боротьби за владу, здобутгя, збереження, здшснення, стабiлiзацi! i перерозподiлу влади) [1,10].
Особистють, що соцiалiзуеться, з одного боку, вже е продуктом взаемоди iз зовшшшм свiтом, а з другого - формуе свое уявлення про свiт полiтики у взаемоди з шшими, з культурою i сама з собою, i водночас впливае на цей свгг, продукуючи новi значення, сенси та смисли (М.В.Йоргенсен, Т.А.ван Дейк, Л.Дж.Фiлiпс, Н.Феркло, Р.Водак, О.Русакова). Суб'екти полiтично! взаемоди виступають «продуктами дискурсу i його творцями в специфiчних контекстах взаемоди» [6,с.27]. Таким чином вплетений у живу тканину сощально! взаемодi!, дискурс, що репрезентуе особливостi рiзних сощально^яльшсних контекстiв та намiрiв суб'ектiв [3, с.79], можна розглядати як багатомiрний простiр структурування полiтично! картини свиу суб'екта, який виступае не лише чинником та показником, а й iндикатором спрямування полiтичного розвитку особистосп i суспiльства.
Водночас залишаеться недостатньо розробленою проблема чинник1в структурування политичного дискурсу молод^ а також можливостей забезпечення функцiй соцiалiзувального дискурсу у суспшьста, що трансформуеться
Метою статт е узагальнення результатiв дослвдження особливостей структурування политичного дискурсу студентсько! молодi у рiзних
регiонах, яке здшснювалося з використанням дискурсивного аиалiзу i методу вiльного опису та психосемантичних методiв.
Основнi результати дослiдження.
При розробщ програми дослiдження ми виходили з припущення, що за результатами аналiзу пропозицiй соцiалiзувального дискурсу щодо политично! взаемоди, а також штерпретацш цшностей, мотивацiй i самодентифiкацiй та уявлень молодi про владно-пiдвладну, сощальну взаемодiю, особливостi полiтичних практик можна робити певнi екстраполяцi! на ймовiрнi моделi полiтично! поведiнки та прогнозувати вектор розвитку полiтично! культури студентства.
На першому етапi емпiричного дослвдження були визначенi репрезентацi! (теми) та варiанти iнтерпретацiй (пропозицiй) щодо полиичних цiнностей, компонентiв соцiального капiталу, владно-шдвладн! взаемодi!, мотивацiй полiтично! взаемоди, полиичних практик, представлених у дискурс суб'ектiв полiтично! соцiалiзацi!. Вiдбiр тем та пропозицш влади, полiтичних сил i освiти здiйснювався за результатами контент-аналiзу текстiв: 1) iнтернет-ЗМI («Укра!нська правда» (pravda.com.ua) та «Лiвий берег» (lb.ua)), 2) статей у газет «Дзеркало тижня»; 3) програм та реклами проввдних полiтичних сил; 4) навчальних програм з предметiв суспшьно-гумаиiтарного циклу для учнiв 10-11 клаСв ЗОШ, у т. ч. навчально-методичних матерiалiв до курсу «Громадянська освiта»; 5) програмних документiв та звтв освiтнiх i просвiтницьких проекпв НДО та професiйних асоцiацiй. Первинний аналiз пропозицi! студентсько! молодi здшснювався за результатами пошукового дослiджения з використанням методики незашнчених речень.
Аналiз дискурсивних пропозицiй суб'ектiв соцiалiзацi! здшснювався за такими напрямами:
1) спектр i частота пропозицш кожно! з тем, !х абстрактнiсть чи конкретнiсть, знак оцшних вiдношень;
2) спрямоваиiсть дискурсу: на критику юнуючого порядку, на зм^ iснуючого порядку, на пояснення ситуаци, на збереження ситуацi!;
3) цш дискурсу: радикальнi, анархiчнi, консервативно лiберальнi;
4) ступiнь рацiональностi - iррацiональностi дискурсу ;
5) конфлiктнiсть - зорiентованiсть на консенсус;
6) узгодженiсть - неузгоджешсть (услiд за А.В.Брушлинським, узгодженiсть визначаемо як характеристику поеднання основних структурних компоненпв взаемодi! - цшей i цiнностей, мотивiв i способiв [ 5, с.78]).
За результатами шльшсного аналiзу та узагальнення базових значень дискурсивних пропозицiй суб'еклв полiтично! соцiалiзацi! встановлено, що:
• близько третини пропозицiй
соцiалiзувального дискурсу е символiчними i не мають iнтерпретацiйно! перспективи;
• спектр смислових пропозицп щодо окремих тем звужений, а у окремих випадках представлений одним полюсом значень, а отже штерпретацшш конструкти цiлком передбачуванi;
• у дискурС iнтернет-ЗМI та бiльшостi полiтичних сил переважають значення та смисли, вибудуваш на емоцiйиих, мiфологiчних конструктах;
• переважна бiльшiсть пропозицiй дискурсу спрямоваш у минуле або сучасне i не спрямованi на консолiдацiю;
• дискурсивний простiр обмежений простором взаемодп «влада-людина», взаемод1я на рiвиях «громадянин - влада» чи «громадянське сустльство - влада» не вiдображена у цшшсному дискурсi;
• дискурс суб'екпв политично! соцiалiзацi! скорiше протестний, шж радикальний;
• соцiалiзувальний дискурс неузгоджений: цш переважно представленi загальними поняттями, !х спектр iстотно вужчий за спектр цшшсних пропозицiй; а способи i засоби реалiзацi! цiлей i цiнностей почасти не вiдповiдають мотивам.
Виявлеш за результатами першого етапу дослiдження пропозицп соцiалiзувального дискурсу були систематизоваш, уточненi i взятi за основу при розробленш iнструментарiю для психосемантичного дослiджения - опитувальника з 80 суджень стосовно тем, найб№ш артикульованих у дискурсi.
У психосемантичному дослiдженнi, проведеному на наступному етат з використанням розробленого iнструментарiю, взяли участь 760 респонденпв з чотирьох регiонiв Укра!ни - студенти ВНЗ iз Киева та Вiнницi, Харкова i Донецька, Херсона i Запорiжжя, 1вано-Франк1вська i Кам'янця-Подiльського.
Аналiз факторних моделей полiтичного дискурсу молодi та порiвияльний аналiз регiональних даних мали на метi:
а) визначення компонентiв структури полiтичного дискурсу молодi та регiональних вiдмiнностей полггично! картини свиу студентства;
б) встановлення особливосп базових смислiв, що структурують полтгичну картину свiту студентсько! молодi, ощнювання полiтичного дискурсу молодi за параметрами узгодженосп, рацiональностi, емоцiйнеого забарвлення; спрямованосГ (матерiалiстична -постматерiалiстична);
в) визначення впливу освiти на структурування цшшсно! складово! политично! картини свггу (за результатами порiвияния масивiв i факторних моделей студентiв гуманiтарного профшю, техиiчних спецiальностей та тих, хто здобувае полггичну освiту);
г) визначення ресурСв соцiалiзувального дискурсу як чинника структурування политично! картини свiту студентсько! молодо
За результатами факторного аналiзу масиву даних було побудовано шестифакторну модель, яка описуе 73% сумарно! дисперсп i дае змогу скласти уявлення про особливостi структурування полiтичного дискурсу студентсько! молодь
Перший фактор - F1(внесок у сумарну дисперсiю 14,0%) - представлений уявленнями про засади взаемоди влади г особистости основною функщею влади молодь вважае створення умов та можливостей для реалiзацi! iнтересiв громадян, а не обвднки вирiшити всi проблеми; акцентуеться необхвдшсть свободи як умови прийняття власних ршень, а основним правилом взаемодп постае обмш за принципом «ти менi-я тобi» (ймовiрно, йдеться про сустльну угоду, яка не ф^рувала у пропозищях соцiалiзувального дискурсу, але iмплiцитно мiститься у текстах студенпв, отриманих за методикою вiльного опису).
До другого фактору - F2 — сощальна мотиващя (внесок у сумарну дисперсш 13,5%) -увшшли судження щодо мотивуючого ресурсу переживання, яке виникае тод^ коли люди спiльно ввдстоюють власш iнтереси. Фактично йдеться про потребу у таких переживаннях, що, ймовiрно, зумовлена позитивним досввдом громадянсько! взаемодп i е достовiрно вищою у молодi центрального i захвдного регюшв, нiж на сходi (Р<0,05).
Третш фактор - F3 (внесок у сумарну дисперсш 12,4%) - об'еднав судження, яш стосуються цтностей демократи (законносп, полiтично! вiдповiдальностi, взаемодi! на засадах довiри i толерантностi, дотримання суспiльних норм i правил). Конструкти, що утворили цей фактор, б№шою мiрою утверджують те, як мае i як не повинно бути, i лише тi, що стосуються влади i можиовладцiв, репрезентують iснуючi практики (виключно негативнi). З семи суджень, яш увiйшли до цього фактору, значущi вiдмiнностi в уявленнях респондентiв виявлено лише за двома: 1) у захщному регiонi достовiрно бiльше нiж на сходi i у центрi (Р<0,05) тих, хто не погоджуеться з необхiднiстю прийняття владних рiшень на основi не полггичних, а прагматичних iнтересiв держави та сустльства, 2) на швдш достовiрно менше, нiж у центральному регюш (Р<0,05) тих, хто вважае, що рiзне ставлення до кторичних под1й може ускладнювати взаемод1ю окремих соцiальних груп, але не мае бути причиною ворожнечi м1ж людьми.
До четвертого фактору - F4 (внесок у сумарну дисперсш 11,8%) -увшшли пропозицп дискурсу, яш пояснюють причини виникнення наявних полгтичних проблем, як то корупщя, порушення прав людини, низьк1 соцiальнi стандарти, iррацiональнiсть електорального вибору, брак суспiльно! довiри i особисто! вiдповiдальностi. При цьому за бiльшiстю пропозицiй виявлено значущi регiональнi вiдмiнностi. Так, довiру до шших i до держави вважають умовою якостi житгя на заходi достовiрно частiше (Р<0,05), нiж у цен^ i у пiвденному регюш. На сходi частка тих, хто не припускае можливостi громадського контролю за дотриманням суспiльних норм i правил достовiрно вища (Р<0,05), шж у центральному регiонi. Обрання у владу тих, хто бiльше обвде, а не тих, хто бере конкретш зобов'язаиия i пояснюе, як вш !х буде виконувати, вважають головною суспшьною проблемою у захвдному регiонi достовiрно частiше, нiж у центральному (Р<0,001), пiвденному (Р<0,01) та схвдному регiонах (Р<0,05).
П'ятий фактор - F5 (внесок у сумарну дисперсш 11,0%) - виявився найбiльшим i об'еднав пропозицп стосовно напрямiв суспльних змн, щоправда рiвень прийняття бiльшостi з них достовiрно рiзниться у окремих регiонах. Найбiльшi розбiжностi виявлено в уявленнях про те, що тим, хто хоче гарно жити, необхiдно долучатися до виршення конкретних проблем власно!' громади: це переконання достовiрно частiше подiляють на заходi, нiж у цен^ (Р<0,001), у центрi - часпше, шж на сходi (Р<0,01), на сходi -частiше, нiж на швдш (Р<0,001). Тобто найменше налаштоваш на громадянську активнiсть респонденти твдня кра!ни. Частка тих, хто вважае небайдуж1сть чинником вiдповiдальностi у захвдному регiонi достовiрно бiльша, шж у схвдному (Р<0,001) i центральному (Р<0,05) регiонах. Водночас готовнiсть дотримуватись вимог закону у сферi податк1в та шших платеж1в достовiрно вища на сход^ шж у захвдному регюш (Р<0,05). Як1сний електоральний вибiр вважають единою можливiсть впливати на ситуацш в державi достовiрно частiше на заход^ нiж у центрi чи на сходi (Р<0,01). Наявнiсть мехашзму припинення повноважень представник1в влади, яш не виконують сво!х зобов'язань, вважають умовою наведення порядку в кра!ш достовiрно рвдше на сходi, шж на заходi (Р<0,01), у центральному i пiвденному регiонах (Р<0,05). На заходi частiше, шж у цен^ (Р<0,05) i на сходi (Р<0,01), вважають, що заслуговують кращого життя вже тому, що належать до народу, наци, велико! культури. Не виявлено достовiрних регiональних вiдмiнностей за двома параметрами: молодь загалом погоджуеться з тим, що величезна рiзниця у рiвнi життя громадян заважае формуванню сустльно! довiри, i едина у розумшш того, що влада мае створювати умови для розвитку малого бiзнесу, як основи нащонально! економiки.
До шостого фактору - F6(внесок у сумарну дисперсш 10,3%) - увшшли судження, як1 репрезентують лiберальнi настанови. Респонденти загалом налаштоваш самi дбати про свiй добробут, якщо влада створить для цього умови; прагнуть жити за сво!ми, а не нав'язаними правилами i вiрять у те, що самi здатнi вирiшити сво! проблеми. Лише в уявленнях про мотиви учасп у полiтичному життi виявлено достовiрнi вiдмiнностi мiж молоддю центрального i сходного регiонiв - першi достовiрно частiше (Р<0,05) вважають, що робити це варто лише у тому раз^ коли за це платять грош^
Вказаш регiональнi вiдмiнностi за параметрами, що увшшли до кожного з факторiв, бшьш рельефно виявляються при порiвняннi факторних моделей структурування полiтичного дискурсу молодi у рiзних регiонах.
Перший фактор масиву в цшому, позначений нами я к «засади взаемоди влади i особистостЬ», у регiональному розрiзi трансформуеться у «засади взаемоди громадян i влади» (на захода), «взаемодю влади i громадян» (у центр^, «вiдповiдальнiсть влади за достойний рiвень життя вльних громадян» (на швдш) i «вiдповiдальнiсть влади за умови i можливостi та достойний рiвень життя всЬ: громадян» (у сходному регюш). Фактично маемо рiзновекторнi уявлення про вiдповiдальнiсть за
результат взаемоди громадян i влади: якщо молодь сходного i центрального регюшв готова роздiлити !! з владою, то молодь пiвдня i сходу покладае всю вiдповiдальнiсть на владу.
Другий фактор масиву в цшому («сощальна мотивацш>») у репональному розрiзi розпадаеться на «вiдповiдальнiсть громадянина» (на заходу), «законослухняжсть особистостi i влади» (у центру), «сощальну мотивацЮ i прагматичн штереси суспЫьства» (на швдш) та «прагматичш штереси на противагу полтичним симпатшм» (у сходному регюш). Тобто маемо «звуження» сощально! мотивацп з заходу на схвд: ввд вiдповiдальностi i законослухняностi особистостi i влади - через готовностi до спшьно! ди для досягнення прагматичних iнтересiв (пiвдень) - до ввдмови вiд полiтичних iнтересiв.
Третiй фактор за масивом в цшому («цтностг демократа») у репональному розрiзi виглядае наступним чином: «активна громадянська позицш» -у захвдному регiонi, «громадянськ права та проблема довiри до влади» - у центр^ «недовiра до влади» - у швденному регюш, «брак толерантности свободи i закону» - на сход^ Тобто на та загального декларування значущосп демократичних цiнностей маемо iстотнi вщмшносл у рiвнi суб'ектностi молодi заходу i центру та пiвдня i сходу.
Четвертий фактор загального масиву («причини виникнення наявних полтичних проблем») у репональному розрiзi представлений доволi широким спектром уявлень про таю причини. Якщо у захвдному регюш це «брак контролю влади, рацiональностi вибору i взаемног довiри», у центральному регюш -«порушення прав людини, суспльних норм i правил та вiдсутнiсть механiзмiв контролю влади», то на швдш i сходi - i те й те разом узяп. Тобто у картиш свггу молодi швденного i схвдного регiонiв проблемне поле полiтично! взаемоди значно ширше i бiльш деталiзоване.
П'ятий фактор масиву в цшому («напрями суспыьних змн») у репональному розрiзi мае таке наповнення: «влада створюе умови для розвитку» - у захвдному регюш, «громадяни беруть на себе вiдповiдальнiсть i контролюють владу» - у центральному i швденному регюнах, «нам бракуе лiберальних щнностей» - на сходг Як бачимо, у репональному розподш за цим фактором, вищий рiвень суб'ектносп виявляе студентство центру i твдня.
Шостий фактор, репрезентований у масивi в цiлому лiберальними настановами, у репональному розрiзi виявляеться у «готовностi змшювати ситуащю i вiдповiдати за власн ди» молодi зах1дного регiону, «усвiдомленнi необхiдностi долучатись до громадськог дшльностЬ - молодi у цен^ та «усвiдомленнi власног вiдповiдальностi за змни» — у сходному регюш. У швденному регюш шостий фактор у моделi ввдсутнш. Тобто регюнальш вiдмiнностi виявляються лише у рiвнi настановлень: якщо на заходi це готовнiсть до дп, на пiвднi - усв1домлення необхвдносп дi!, то на заходi - усввдомлення того, що не лише дiяти, а й вiдповiдати за свое життя доведеться самому.
Наступним кроком у обробщ емпiричних даних було виокремлення масивiв респондентiв, як1 здобувають гуманiтарну, технiчну освiту та студенпв полiтичних спецiальностей (полiтологiв та юторишв) i порiвияльний аналiз цих трьох масивiв. Ще на етапi планування досладження було висунуте припущення про те, що у разГ, якщо освiта iстотно впливае на структурування полiтичного дискурсу молодi, дискурс студенпв полiтичних спецiальностей мае достовiрно вгдрГзнятись вiд дискурсу решти респондентiв. Слад зазначити, що це припущення не отримало пiдтверджения i таких вщмшностей виявлено не було. Щоправда, були виявлеш достовiрнi вiдмiнностi в уявленнях про сутшсть окремих цiнностей студенпв техтчних спецiальностей i гумаштарив (зокрема щодо прав людини, свободи, потенщалу революцiйностi та еволюцiйностi). Ймовiрно, що виявлеш ввдмшносп пояснюються не стшьки освiтою, ск1льки рiзними iнтелектуальними стратепями, як1 залучаються до осмислення природи людини, полiтичних реалiй, способiв виршення соцiальних проблем молоддю, яка прагне реалiзувати себе у технiчнiй сферГ, i гуманiтарiями.
Пiдсумовуючи аиалiз результапв емпiричного дослiджения особливостей полiтичного дискурсу студентсько! молодi можна зробити на ступш загальнi висновки:
1. Центральним елементом структури полiтичного дискурсу студентсько! молодi е взаемодiя з владою, репрезентована уявленнями про функцП влади, яка створюе умови реалiзацi! штереСв, а не вирiшуе проблеми; умови взаемоди (свобода прийнятгя ршень для кожного) та мехашзми взаемодП, головним iз яких е обмш (суспiльний договiр), як спосiб узгодження iндивiдуальних iнтересiв членiв суспiльства та регулювання взаемовiдносин суспiльства i влади. Водночас виявлеш репональш вiдмiнностi в уявленнях студентства про вiдповiдальнiсть за перебГг i результат тако! взаемоди: якщо молодь захгдного i центрального репону акцентуе вiдповiдальнiсть громадян, то молодь сходу i пiвдия покладае !! на владу, причому не лише у сенс забезпечення, а й у сена результату взаемоди.
2. Сощальна мотивацiя, якою репрезентований другий структурний елемент полггичного дискурсу, репрезентована переважно емоцiйними конструктами (переживання едностi з однодумцями, захищеносп, небайдужостi, приналежиостi до нацi!) та протиставленням прагматичних iнтересiв i полпичних симпатiй. При цьому навiть схематично не представлений образ бажаного (кращого) майбутнього, власне пе! цш, яка й мала б мотивувати громадян до политично! взаемоди. Сдиною цшьовою пропозицiею другого фактору е необхвдшсть виховання у молодi шанобливого ставлення до закону, а не до влади. Порiвняння регiональних структур дае тдстави стверджувати, що полiтичний дискурс молодi сходу мае матерiалiстичну спрямовашсть, тодi як молодь центру i заходу тяж1е до пост матерiалiстичних цiнностей.
3. Третiй фактор структури дискурсу -цiнностi демократi! - на заходi i у центрГ репрезентований пропозицiями активно!
громадянсько! ди i вiдстоювания прав, тодi як на сходi i пiвднi - констатащею браку цiнностей i довiри до влади. Фактично акцентуються репональш ввдмшносп у рiвнi суб'ектностi респонденпв. Водночас репрезентацi! четвертого фактору (уявлення про причини наявних проблем) вказують на вищий рiвень суб'ектностi студентiв центрального i пiвденного регiону у порiвняннi зi сходом та заходом.
4. Загалом можна констатувати, що базовi смисли, як структурують полiтичну картину свггу студентсько! молодi, скорiше не узгоджеш (виключення становить полiтичний дискурс молодi центрального регiону, який можна вважати скорше узгодженим). Полiтичний дискурс студентства радше рацiональний, спрямований у минуле, характеризуеться незначною часткою мотивацшно-вдентифжацшних репрезентацiй у конструктах полiтичного дискурсу, яш стосуються влади, цiнностей, причин наявних проблем та лiберальних настановлень.
5. За результатами аналiзу структури политично! картини свiту молодi та репрезентацш !! компонентiв i спiвставлення !х з пропозицiями суб'ектiв соцiалiзацi! можна оцiнити соцiалiзувальний дискурс з точки зору забезпечення основних його функцiй. З огляду на те, що полiтична картина свггу студентсько! молодГ доволГ цшсна (мютить уявлення про базовГ засади политично! взаемоди, !! механГзми Г функци), логГчно структурована Г принаймш частина Г! подструктур мГстять розгорнуп репрезентацГ!, можна говорити про в основному забезпечену ГнтерпретацГйну та шформувальну функцГ!. Водночас репрезентацГ! у политичному дискурС студентства картини кращого свггу схематичнГ (практично вгдсутнГ розгорнутГ репрезентаци цГлей, бракуе мотивацГйних Г самоГдентифГкацшних конструктГв) Г доволГ суперечливГ, що вказуе на недостатне забезпечення персуазивно! функци. Не забезпеченими залишаються також функцГ! мобГлГзацГ! до дГ! та шструментальна, (практично вГдсутнГ репрезентацГ! прийнятних для молодГ практик взаемодГ! з владою).
Перспективи подальшого дослГдження особливостей полггичного дискурсу студентсько! молодГ вбачаються у виявленнГ ресурсного потенцГалу сощалГзувального дискурсу як чинника структурування полггично! картини свГту молодГ, зокрема можливостей освГтнГх впливГв на цей процес.
Список лiтератури
1. Васютинський В. 1нтеракцшна психологгя влади. - К., 2005. - 492с.
2. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика. [Текст] / Р. Водак. - Волгоград: Перемена, 1997. - 139 с.
3. Макаров М.Л. Основы теории дискурса.— М.: ИТДГК «Гнозис», 2003.— 280 с.
4. Орвелл Дж. 1984 : роман-антиутопгя / пер. Вггалш Данмер. — Hurtom.com, 2013. — 321 с.
5. Психология индивидуального и групового субъекта / Под ред. А.В.Брушлинского, М.И. Воловиковой. - М.: ПЕР СЭ, 2002. - 368с.
6. Филлипс Л.Дж., Йоргенсен М.В. Дискурс анализ. Теория и метод// Пер. с англ. -2-е
изд., испр. - Х.: Изд-во «Гуманитарный Центр», 2008.- 352с.
7. Хабермас Ю. Вовлечение другого очерки политической теории./ Ю.Хабермас: М.:Наука, 2001.-188с.
8. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса/ Е.И. Шейгал М. : Гнозис, 2004. - 431 с.
9. Dijk Teun A Van. Discours as Social Interaction.- London, 1997.- 336p.
10. Seidel, G. (1985). Political Discourse Analysis. In: van Dijk, T. A. (ed.). Handbook of Discourse Analysis. London: Academic Press. pp. 43-60.
