CC BY
54Wingate показатель Winax^kg-1; для фактора F2 (26,7%) показатель абсолютного максимального потребления кислорода VO2inax rnl-rnin-1; для фактора F3 (12,4%) показатель W^ kg-1; для фактора F4 (11,4%) - показатель максимальной частоты сердечных сокращений.
3. Установлены оценочные уровни проявления квалифицированными рапиристками наиболее информативных показателей их анаэробно/ аэробных возможностей:
- для W^-kg-1: < 7,2 - ниже среднего уровня; 7,2...9,4 - средний уровень; > 9,4 -выше среднего уровня;
- для VO2inax ( ml min-1): < 2200 - ниже среднего уровня; 2200....2930- средний уровень; > 2930 - выше среднего уровня;
- для W • kg-1: < 2,8- ниже среднего уровня; 2,8 ...4,2 - средний уровень; > 4,2 -выше среднего уровня;
- для HR -I): < 170 - ниже среднего
rnax. (уд-мин ' А
уровня; 170... 186 - средний уровень;
- 186 - выше среднего уровня.
Литература
1. Bac H. Tau (2005). Fencing. Cornpetitive training and practice the foil, the epee, the saber. http://horne.lynx.net/bactau/ intro.htrn).
2. Stewart J, Peredo AR, Williarns CM. (1977). Physiological and rnorphological factors associated with successful fencing perforrnance. J Hurn Ergol (Tokyo), Sep; 6 (1): 53 - 60.
3. Nystrorn J, Lindwall O, Ceci R, Harrnenberg J, Svedenhad J, Ekblorn B. (1990). Physiological and rnorphological characteristics of word class fencers. Int J Sports Med. Apr; 11 (2): 136 - 139.
4. Vander L., Barry F., Wrisley D., Scherf J., Kogler A.A. and Rubenfire M. (1984). Physiological profile of national-class national collegiate athletic association fencers. J Лш Med Assoc, 252: 500 - 503.
5. Ronikier A. (2002). Diagnostyka fizjologiczna procesu treningowego. W: T. Ulatowski (red.) Zastosowanie rnetod naukowych na potrzeby sportu. Warszawa: 118 - 119.
6. Thoden J. Testing Aerobic Power. Physiological Testing of High Perforrnance Athlete. - Charnpaign, Illinois: Hurnan Kinetics Books, 1991. - P. 107-173.
7. Платонов В.Н. (1997). Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев, Олимпийская литература: 584 с.
Поступила в редакцию 10.09.2007г.
ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ АСОЦІАЦІЇ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНОЇ ОЛІМПІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
Томенко О. А.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка
Анотація. Особливості становлення і розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії. Досліджено особливості становлення і розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії. Вона функціонує як незалежна громадська організація, що має спільні з МОА цілі і задачі - розповсюдження ідеалів олімпізму у світі, популяризація олімпійської освіти, дія у якості мережі, що поєднує та координує дії минулих учасників сесій міжнародної олімпійської академії. Ключові слова: олімпійська освіта, Асоціація учасників міжнародної олімпійської академії, олімпійський рух.
Аннотация. Томенко А.А. Особенности становления и развития ассоциации участников международной олимпийской академии. И^ледованы особенности становления и развития Ассоциации участников международной олимпийской академии как института олимпийского образования. Она функционирует как независимая общественная организация, которая имеет общие с МОА цели и задачи - распространение идеалов олимпизма в мире, популяризация олимпийского образования, действие в качестве сети, которая объединяет и координирует действия бывших участников международной олимпийской академии.
Ключевые слова: олимпийское образование, Ассоциация участников международной олимпийской академии, олимпийское движение.
Annotation. Tornenko A.A. The peculiarities of International Olyrnpic Acaderny Participants Association existence and developrnent. The existence and developrnent peculiarities of International Olyrnpic Acaderny Participants Association as an olyrnpic education institution were investigated. It exists as an independent public organization, which has a cornrnon goals with IOA - the spreading of olyrnpic ideals, the popularization of оlympic education, acts as a net for unification and coordination of forrner International Olyrnpic Acaderny participants.
Key words: оlympic education, Olyrnpic Acaderny Participants Association, оlympic rnovernent.
Вступ.
Національні олімпійські комітети різних країн сприяють створенню організацій, діяльність яких пов’язана з олімпійською освітою. Значна увага питанням олімпійської освіти молоді в дусі ідей олімпізму приділяється в роботі Міжнародної олімпійської академії (МОА) і Національних олімпійських академій, які створені в багатьох країнах [ 1; 3; 7].
Слід також зазначити, що на міжнародному рівні найбільш відомим інститутом, що займається олімпійською освітою є МОА. В основі діяльності міжнародної олімпійської академії лежить реалізація освітніх програм та проектів. Серед них: міжнародна сесія молодих учасників; міжнародний семінар післядипломної олімпійської освіти; об’єднана міжнародна сесія президентів національних олімпійських академій, членів і представників національних олімпійських комітетів і міжнародних федерацій; об’єднана міжнародна сесія педагогів і представників вищих навчальних закладів й інших інститутів з фізичного виховання; спеціальні сесії для представників установ та організацій, діяльність яких пов’язана з олімпійським рухом (національні олімпійські комітети, національні олімпійські академії, міжнародні спортивні федерації, товариства спортивної медицини, асоціації тренерів, суддів і спортивних керівників); спеціальних сесій для інститутів, які мають непряме відношення до олімпізму, проте націлені на поширення олімпійських ідей та інші [1].
Досить часто в літературних джерелах вітчизняних і закордонних авторів [1;2;4;5;7] зустрічається інформація про особливості проведення вищезгаданих сесій і програм МОА, але практично відсутні дані про наявність організацій, що створені на базі і під патронатом МОА. Однією з таких організацій є Асоціація учасників міжнародної олімпійсь-
кої академії, що поєднує і координує людей, які раніше приймали участь в освітніх програмах МОА.
Виходячи з вищезгаданого, вивчення історії становлення й розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії (АУМОА) є актуальним.
Дослідження проведені у відповідності до Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту на 2006-2010 роки за темою 1.1. «Історія розвитку, формування і сучасний стан спорту і фізичної культури. Система олімпійської освіти».
Формулювання цілей роботи.
Метою наших досліджень є вивчення історії становлення і особливостей розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії як інституту олімпійської освіти.
Завдання досліджень:
1. Встановити хронологію зародження Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії.
2. Проаналізувати організаційну структуру і нормативно-правові основи діяльності Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії як інституту олімпійської освіти.
Для рішення поставлених завдань нами використали наступні методи досліджень:
1. Аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет.
2. Аналіз архівних і документальних матеріалів.
3. Історичний метод.
Результати досліджень.
Дослідження були проведені на території Древньої Олімпії (Греція) на базі МОА в період з 19.06.07. по 2.07.07.
За архівним даними, отриманими у МОА, історія зародження Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії бере своє коріння з 80-х років минулого сторіччя. Ідейними натхненниками її створення були учасники сесій 1985 року на чолі з Хансом Ван Хют (Бельгія) і 1986 року, скоординовані Інгольфуром Ханнесоном (Ісландія) і Іоаннісом Зомпоулісом (Греція).
Як видно з таблиці 1, 8 липня 1985 на 25-ої сесії для молодих учасників, під час традиційного соціального вечора бельгійський делегат Ханс Ван Хют, запропонував створити організацію учасників сесій МОА під назвою “Новий Олімпійський Рух”. Після того вечора ця фраза стала неофіційною темою сесії. Те, що учасники відчули в “Новому Олімпійському Русі”, і був олімпізм у чистому й простому вигляді.
На церемонії закриття сесії, тодішній президент МОА, доктор Николаос Ніссіотіс, задоволений створенням “Нового Олімпійського Руху” сказав, “... ми будемо відділені тільки географічними відстанями, але не духом олимпизму, що буде тримати нас усіх разом, як олімпійців, завжди”.
Незалежно від групи учасників 1985 року, учасники 1986 року, очолювані Лорою Брассі-Івер-сен (США), Інгольфуром Ханнессоном (Ісландія) та
Іоанісом Зомпоулісом (Греція), що створили свою подібну організацію, зустрілися із президентом МОА доктором Нісіотісом про можливе співробітництво. Він підтримав їхню ідею й обіцяв коштів МОА й безкоштовне обслуговування зустрічі випускників.
У жовтні 1986 року Ханнессон почав видавати інформаційний бюлетень для делегатів. Пізніше Зомпоуліс повідомив Ханнессону щодо дій Ханса Ван Хюта й групи учасників 1985 року, вони почали координувати свої зусилля. До цього часу до них приєдналися Пауль Болдаччіно (Мальта) і делегати сесії 1987 року.
У березні 1988 року Ханнессон і Зомпоуліс зустрілися в Афінах з Нікосом Філаретосом, тодішнім президентом МОА і була досягнута домовленість про остаточне возз’єднання організацій до 1989 року. Неоціненною підтримкою послугувало те, що Філаретос послав офіційний лист 27 березня 1989 року, що повідомляв всім НОКам і НОА про майбутню зустріч і її цінність для олімпійського руху.
19-24 липня 1989 року в Олімпії був зібраний 61 колишній учасник сесій МОА і через п’ять днів на настановній сесії було створено Асоціацію випускників міжнародної олімпійської академії (АВ-МОА), відому сьогодні як Асоціація учасників міжнародної олімпійської академії. З тих часів вона перетворилася в організацію, представлену на кожному континенті, а кількість її учасників виросла майже до 500 з 92 країн.
Ключовий момент існування асоціації наступив на конференції в 1995 році, коли Атанассіос Кріцінеліс, технічний директор по забезпеченню естафети й запалювання олімпійського вогню, запросив членів асоціації брати участь у грецькому її етапі. Через вісім місяців 42 члени асоціації за власний рахунок зібралися в Олімпії щоб стати свідками однієї з найзахоплюючих традицій у світі, освячення Олімпійського вогню. Наступного дня, 31 березня 1996 року, члени асоціації випускників обслуговували етапи несення вогню приблизно 12 кілометрів під сильною зливою (табл. 1). Після участі в естафеті, 6-го квітня, делегати стали гостями МОА й Грецького Олімпійського Комітету на святкуваннях сторіччя Ігор 1-ї Олімпіади на Панафенійскому стадіоні.
АВМОА стала тим, що доктор Нісіотіс пророкував у 1985 році на церемонії закриття сесії МОА,
- “... мініатюрною точною копією універсального сімейства, сімейства, що Ви формуєте без будь-якої релігійної, політичної й расової дискримінації...”.
В 1997 конференція АВМОА була удостоєна присутністю президента МОА Нікоса Філарето-са. Зустріч із ним була плідною і 48 делегатів, що представляли 21 країну, для уточнення членства проголосували за зміну назви організації на Асоціацію учасників міжнародної олімпійської академії (АУМОА). Був прийнятий її статут, відповідно до якого керівні органи (виконавче керівництво) вибирається на сесіях один раз на два роки.
З 1989 року виконавче керівництво органі-
Таблиця 1. Основні етапи розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії.
8 липня 1985 р. На 25-й Сесії для молодих учасників бельгієць Ханс Ван Хют, запропонував створити організацію випускників сесій МОА за назвою "Новий Олімпійський Рух"
липень 1986 р. Учасники 26-ї Сесії МОА, очолювані Лорою Брассі-Іверсен (США), Інгольфуром Ханнессоном (Ісландія) та Іоанісом Зомпоулісом (Греція) створюють свою організацію випускників і зустрічаються із президентом МОА доктором Нісіотісом.
жовтень 1986 р. І. Ханнессон почав видавати інформаційний бюлетень для делегатів.
березень 1988 р. І.Ханнессон та І.Зомпоуліс зустрілися в Афінах з Н.Філаретосом, тодішнім президентом МОА й була досягнута домовленість про заключне возз'єднання організацій до 1989 року.
19-24 липня 1989 р. В Олімпії зібрався 61 колишній учасник сесій МОА і через п'ять днів була проведена настановна сесія Асоціації випускників міжнародної олімпійської академії (АВМОА).
1995 р. Атанасіос Кріцинеліс, технічний директор по забезпеченню естафети й запалювання олімпійського вогню ігор Олімпіади 1996, запросив членів асоціації узяти участь у грецькому етапі естафети.
31 березня 1996 р. Члени асоціації випускників обслуговували етапи несення вогню приблизно 12 кілометрів під зливою.
1997 р. 48 делегатів, що представляли 21 країну зібралися на конференцію АВМОА й проголосували за зміну назви організації на Асоціацію учасників міжнародної олімпійської академії (АУМОА)
зації становили: президент - Лора Брассі-Іверсен; секретар - Улріке Хасбах; скарбник - Пауль Болдач-чіно, відповідальний за комунікації - Лорен Падж Рікер; координатор - Інголфер Ханнесон. З 1991 по 1993 рік виконавче керівництво становили президент - Лора Брассі-Іверсен, секретар - Інголфер Ханнесон, скарбник Сраймал Вікермасіге, координатор Глорія Кастілла Латтк; відповідальний за комунікації Лідія де Ла Тур.
Згідно з рішенням останньої сесії асоціації, що відбулась з 2 по 6 липня 2007 року, президентом асоціації і одночасно відповідальним за Інтернет є Гектор Аргуілес (Іспанія), віце-президентом - Ніко-лет Волф (Австрія), секретарем - Вігдіс Ватшауг (Норвегія), скарбником - Карло Фаруджа (Мальта), редактор інформаційного бюлетеня - Расті Вілсон (США), регіональний координатор - Марко Левов-ник (Словенія), відповідальний за маркетинг Аксель Баммер (Австрія), минулий президент - Джеремі Кросс (Великобританія).
Сьогодні Асоціація учасників міжнародної олімпійської академії у своїй діяльності керується Олімпійською хартією [6], статутом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими ООН, НОК, МОА, АУМОА.
Відповідно до статуту Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії її метою є подальша популяризація олімпізму серед всіх категорій населення. Для досягнення мети поставлені ряд завдань: забезпечувати підтримку національних і міжнародних контактів для випускників Міжнародної олімпійської академії в їхній справі по поширенню олімп-ізму; забезпечувати підтримку й допомогу Національним олімпійським академіям; забезпечувати допомогу й консультацію МОА; організовувати сесії, у яких члени Асоціації можуть поділитись практичним досвідом поширення олимпизму, і спонукати до цього інших через особистий контакт; полегшити обмін інформацією між членами Асоціації.
Членство в Асоціації досяжне всім, хто був учасником певної із сесій, проведених МОА. Розрізняють кілька категорій членства:
а) Звичайне членство: через оплату внеску, установленого виконавчим комітетом. Ця плата членства минає 31 -го грудня наступного після вступу року.
б) Спорт для Всіх: після демонстрації значного інтересу до роботи Асоціації виконавчий комітет може надати можливість безкоштовного членства.
в) Довічне членство: довічна оплата членства повинна бути в десять разів більше звичайної плата членства.
г) Почесний Член, висунутий виконавчим комітетом і схвалений 2/3 голосів конференції АУМОА.
Плата за членства в АУМОА (з серпня 2005 р.) - 30 євро.
Верховним керівним органом АУМОА є виконавчий комітет, що за статутом повинен складатися з наступних членів: президент, віце-президент / голова сесії, секретар, скарбник, відповідальний за зв’язки з МОА, минулий президент, редактор інформаційного бюлетеня, координатор вебсайта, регіональний координатор, відповідальний за маркетинг.
Слід відзначити чітке розмежування повноважень між виконавчим керівництвом, що свідчить про злагоджену структуру й організацію їх роботи. Так, президент асоціації повинен відповідати за її дії й контролювати роботу виконавчого комітету. На вимогу одного з членів, президент може призначити когось у допомогу для вирішення завдань асоціації. Президент повинен представляти АУМОА на всіх Сесіях МОА або призначити представника, і представляти учасникам мету Асоціації.
Віце-президент / голова сесії - повинен допомагати президентові в щоденній роботі асоціації й допомагати контролювати роботу Виконавчого комітету. Він відповідає за організацію наступної сесії АУМОА, збираючи, організувати, і поширюючи всю інформацію про сесії АУМОА по всіх НОА.
Секретар - відповідає за всю кореспонденцію асоціації, посилаючи й одержуючи всі заяви для членства, обслуговує базу даних членства і допомагає редактору інформаційного бюлетеня видавати й поширювати офіційний інформаційний бюлетень.
Скарбник - веде фінансові звіти асоціації відповідно до практики звітності.
Відповідальний за зв’язки з МОА повинен бути людиною, що живе в Греції, і повідомляти про роботу АУМОА до МОА.
Редактор інформаційного бюлетеня - відповідальний за збір інформації й організацію оголошень щодо асоціації. Інформаційний бюлетень повинен бути розповсюджений два рази в рік.
Координатор вебсайту є відповідальним за створення й обслуговування вебсайта асоціації. Всі матеріали, показані на сайті повинні бути схвалені виконавчим комітетом.
Регіональний координатор відповідає за координацію національних/регіональних координаторів асоціації, підтримує й розширює активну й ефективну мережу координаторів у країнах, щоб гарантувати безперервний зв’язок з ними.
Відповідальний за маркетинг займається фінансуванням і субсидіюванням. Він повинен популяризувати програми й сесії асоціації, повинен працювати з агентствами зовнішнього маркетингу і внутрішньою підкомісією маркетингу.
При необхідності Асоціація може формувати й інші комітети для посилення роботи по виконанню завдань АУМОА.
Зібрання, що проводитися раз на два роки -конференція АУМОА визначає напрямки подальшого розвитку організації та обирає нове виконавче керівництво, може тривати від шести до восьми днів. Члени, що приймають участь у конференції АУМОА, в межах передбаченого строку повинні внести членські внески. Ті члени, які не в змозі заплатити членські внески в межах передбаченого строку, зобов’язані сплатити додаткову плату, що складає 20 % від суми внеску.
Хуан Антонио Самаранч - колишній президент МОК, на святкуванні десятої річниці асоціації, дуже високо оцінив діяльність її членів: члени
АУМОА - кращі посли олімпійського руху у своїх країнах й їхня діяльність під керівництвом енергійної, і успішної Лори Брассі-Іверсен чудова. Я надзвичайно гордий бути членом цього сімейства. Абсолютно впевнений, що олімпійський рух може й повинен прагнути вести й готувати молодь усього світу, щоб підняти відповідальність за збереження ідей гуманізму...”.
Висновки.
За результатами досліджень можна зробити деякі висновки:
1. Історія зародження організації учасників міжнародної олімпійської академії бере своє коріння з 80х років минулого сторіччя. Ідейними натхненниками її створення були учасники сесій 1985 року на чолі з Хансом Ван Хют (Бельгія) і 1986 року, скоор-
диновані Лорою Брассі-Іверсен (США), Інгольфу-ром Ханнесоном (Ісландія) і Іоаннісом Зомпоулісом (Греція). Тоді учасники запропонували назвати таку організацію - “Новий Олімпійський Рух”. Остаточно організацію було створено у липні 1989 під назвою Асоціація випускників міжнародної олімпійської академії (АВМОА). У 1997 році було прийняте рішення про зміну назви організації на Асоціацію учасників міжнародної олімпійської академії (АУМОА).
2. Сьогодні Асоціація учасників міжнародної олімпійської академії у своїй діяльності керується Олімпійською хартією, статутом, що був прийнятий у 1997 році, та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими ООН, НОК, МОА, АУМОА. Відповідно до статуту Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії членство в ній досяжне всім, хто був учасником однієї із сесій, проведених МОА. Розрізняють кілька категорій членства: звичайне членство; спорт для всіх; довічне членство; почесне членство. Верховним керівним органом АУМОА є виконавчий комітет, що за статутом обирається на сесіях один раз на два роки.
3. Сьогодні МОА і АУМОА - незалежні організації, які переслідують взаємні інтереси і цілі, у найбільш узагальненому вигляді - це поширення олімпізму і олімпійської освіти. Ця незалежність підтверджена фактом, що АУМОА не одержує фінансову підтримку від МОА, остання лише надає базу й устаткування для проведення конференцій. МОА використає колишніх учасників як потенційних координаторів і лекторів на сесіях та інших заходах, що проводяться по всьому світу.
На нашу думку актуальними є подальші дослідження у даному напрямку, пов’язані із практичною реалізацією досвіду Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії на території України по розповсюдженню ідеалів олімпізму та олімпійської освіти.
Література:
1. Булатова М.М. Олимпийская академия Украины: приоритетные направления деятельности // Наука в олимпийском спорте.- 2007.- № 2.- С. 5-12.
2. Георгиадис К. Теоретические основы олимпийского образования // Наука в олимпийском спорте.- 2007.- № 2.- С. 13-16.
3. Гуманистическая теория и практика спорта. Выпуск I. Международный спорт и олимпийское движение с позиции гуманизма: Сборник / Сост. и ред.: В.И.Столяров, С.И.-Курило, Е.В. Стопникова. - М.: МГИУ, 2000. - 302 с.
4. Жуковская С. Олимпийское воспитание молодежи: традиции, современность, перспективы // Спорт, духовные ценности, культура. Вып. шестой: Сб. - М.: гуманитарный центр «СпАрт» РГАФК, 1998.- С. 33-40.
5. Захаров М. А. Фейр Плей в системе олимпийского образования: Авт. дис. канд. пед. наук (13.00.04.) / Смол. ГУФК.-Смоленск, 2002. - 20 с.
6. Олимпийская хартия. Пер. с англ.- М.: советский спорт, 1996.
7. Родиченко В. Российская система олимпийского образования (авторский анализ выполнения организационно-методической концепции) // Наука в олимпийском спорте.-2007.- № 2.- С. 17-21.
Надійшла до редакції 25.09.2007р.
