CC BY
50Вплив особливості дихання на психофізичну підготовку студентів-медиків
Губка П. І.
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Анотації:
Розглянуто розвиток і підтримка певного рівня професійно-важливих психічних і фізичних якостей. У експерименті приймали участь студенти медичної академії. Разом з іншими фізичними вправами особлива увага приділялась спеціальним дихальним вправам. Показані засоби фізичної культури і спорту, які підвищують загальну і спеЦіальну професійну фізичну праЦездатність. Наведені методи поєднання правильно організованого дихання і психологічної настройки з рухом, як засобу благотворного впливу на організм. Встановлено, що запропоновані нами вправи сприяли покращенню професійно-важливих психічних і фізичних якостей, а також підвищенню працездатності, зняттю психічної і нервової напруги.
Ключові слова:
дихання, освіта, медицина, фізична підготовка, спорт.
ГубкаП.И. Особенностипрофессионально-прикладной физической подготовки студентов-медиков. Рассмотрено раз-
витие и поддержка определенного уровня профессионально-важных психических и физических качеств. В эксперименте принимали участие студенты медицинской академии. Вместе с другими физическими упражнениями особенное внимание уделялось специальным дыхательным упражнениям. Показаны средства физической культуры и спорта, которые повышают общую и специальную профессиональную физическую работоспособность. Приведены методы сочетания правильно организованного дыхания и психологической настройки с движением, как средства благотворного влияния на организм. Установлено, что предложенные нами упражнения способствовали улучшению профессионально-важных психических и физических качеств, а также повышению работоспособности, снятию психического и нервного напряжения.
дыхание, образование, медицина, физическая подготовка, спорт.
Gubka P.I. Features of professionally applied physical preperation of medîcal students. It is defined the development and support of a certain level of important psychical and physical qualities from professional point. The experiment has been carried out by the participation of the students of the Medical Academy. Along with other physical exercises particular attention has been paid to special respiratory exercises. The ways of physical culture and sport that improve general and specific professional and physical capacity for work have been shown. The methods of combining correctly organized breathing and psychological tuning with as a result of a favorable influence on a person's organism are also considered. It has been proved that suggested exercises have promoted the improvement of important psychical and physical qualities from professional point, as well as raising the individual's capacity for work, freeing from nervous stress.
breathing, education, medicine, physical training, sport.
Вступ.
Оскільки сьогодні медична освіта - це декілька етапів в системі безперервного навчання, що включає довузівську підготовку (медико-біологічні класи, коледжі), навчання у вузі і післявузівська професійна освіта (інтернатура, ординатура, аспірантура), то наразі актуальною є проблема розробки моделі безперервної ІIIІФП лікарів різних спеціальностей, починаючи зі шкільних спеціалізованих класів.
ІII ІФП в системі фізичного виховання молоді має особливе значення у сфері навчання майбутніх лікарів різних спеціальностей (невропатолог, терапевт, ортопед, хірург та ін.). Але в багаторічній підготовці лікарів сьогодні відсутня спадкоємність фізичного виховання в довузівській, вузівській і післявузівській освіті [8, 9].
В.А. Запорожанов, В.П. Пугач, Є.Я. Бондаревській, Л.П. Матвєєв і інші основоположники сучасної теорії фізичного виховання вважають, що організований процес дії фізичних вправ, гігієнічних заходів і природних сил на організм, що росте, повинен здійснюватися з метою охорони і зміцнення здоров’я, гармонійного розвитку людини, формування соціально-значущих знань, умінь і навичок.
Медичні фахівці, перш за все лікарі, складають особливий соціальний прошарок, чия індивідуальна професійна діяльність має виняткове значення, оскільки спрямована на збереження, підтримку здоров’я, як окремої людини, так і суспільства в цілому.
У проблемі ІII ІФП. пов’язаної з вдосконаленням системи фізичного виховання в педагогічній науці, продовжує залишатися цілий ряд нерозв’язаних питань [1].
© Губка П. І., 2011
Залишаються мало розробленими теоретико-методологічні основи формування прикладних знань, умінь і, навичок, сприяючих досягненню об’єктивної готовності майбутнього фахівця до успішної професійної діяльності [2, 5].
Проблеми розробки системи фізичних вправ прикладного характеруобумовлені необхідністю теоретичного і організаційно-методичного вдосконалення прикладних основ фізичної культури і спорту студентів-медиків.
Об’єктивна потреба педагогічної теорії і практики у вдосконаленні системи фізичної підготовки лікарів, недостатня розробленість її методологічних, організаційно-методичних основ визначили актуальність теми.
Аналіз світових освітніх тенденцій свідчить про те, що різні аспекти фізичної підготовки фахівців в останнє десятиліття стали об’єктом пильної уваги суспільства і предметом дослідження в багатьох країнах [11, 12].
Дослідники уже давно помітили, що ефект дії будь-якого фактора може різко змінити - посилити або послабити - за рахунок свідомого керування психічними функціями [6, 7]. Наші дослідження показують, що поєднуючи рухи з певною настройкою психіки, створюючи необхідний емоційний фон, можна різко підвищити результативність фізичної вправи. І навпаки, ефективність дії на організм чисто механічної, доведеної до автоматизму вправи різко зменшується. Тому, припускалось, що застосування запропонованих нами прийомів особливості дихання значно покращать роботу серцево-судинної системи, дихання, пам’яті, спостережливості та психофізичну підготовку студентів.
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Робота виконана по плану НДР Української медичної стоматологічної академії.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи є покращення якості підготовки майбутніх лікарів запропонованими методами і засобами професійно-прикладної фізичної підготовки. Об’єкт дослідження: студенти медичної академії.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел, анкетування, психофізичні тести. У дослідженнях визначали показники серцево-судинної системи: частоти серцевих скорочень (електрокардіографічно), артеріальний тиск (записували електрокардіограму) до і після навантаження від належного максимального вживання кисню) на велоергометрі на протязі 5 хвилин. У дослідженні взяли участь 280 студентів УМСА 132 чоловіків і 148 жінок (із них контрольну групу склали 140 студентів, чоловіків- 66, жінок- 74), віком 17-20 років.
Результати дослідження.
Разом з іншими фізичними вправами ІII ІФП. особливу увагу в своїй роботі ми приділили спеціальним дихальним вправам: як поєднання правильно організованого дихання і психологічної настройки з рухом, як методу взаємного посилення, потенціювання їх благотворного впливу на організм ( К.В. Дейнека, 1987).
Як показали наші дослідження, уже після року занять за даною методикою, показники дихання, серцево-судинної системи, спостережливості, пам’яті за даними 12 тестів Щербатих Ю.В., 1998, 2000, 140 анкет, вигідно відрізнялись від початкових і стали значно кращими від контрольної групи студентів, які займалися тільки по програмі «фізичне виховання». В таблиці 1 приведені данні про зміні в системі дихання.
Показники життєвої ємності легень (ЖЄЛ) у чоловіків збільшились з 3900 до 4555, ( р < 0.01). У жінок відповідно з 2800 до 3400 (р < 0.02). Тоді як у студентів, які займалися тільки по програмі «фізичне виховання», цей показник майже не змінився.
Так частота серцевих скорочень у чоловіків в середньому стала 64, до початку експерименту 72 скорочень на хвилину (р < 0.001).У жінок відповідно 68 і 76 скорочень на хвилину, (р < 0.01 ). Вона майже не змінилась після велоергометричної проби, тоді як у студентів які займалися тільки по програмі «фізичне виховання», різко підвищилась, у чоловіків на 26 (р < 0,02), у жінок на 32 ( р < 0,02) скорочень на хвилину.
Не менш цікавими були показники і зміни кров’яного тиску у студентів, які займалися психофізичними вправами. Звертає на себе увагу та обставина, що уже після 6 місяців занять психофізними вправами систолічний тиск практично стабілізувався і відповідав нижній границі норми (118-120 мм рт.ст.). У студентів із контрольної групи систолічний тиск був 132,0 мм рт. ст ( р < 0,01).
Така ж закономірність прослідковувалась і при аналізі діастоличного тиску. Суттєва зміна кров’яного тиску настає уже на 5-6 місяці від початку занять.
Покращення діяльності системи дихання, без сумніву повинно приводити до змін функції серцево-
судинної системи. І дійсно, під впливом психофізичних вправ збільшується життєва ємкість легень. Збільшення ємкості легень забезпечує більш високе споживання кисню і більше накопичення вуглекислоти в крові. В результаті чого знижується артеріальний тиск і частота серцевих скорочень.
Таким чином заняття психофізичним тренуванням значно впливають на такі важливі показники в роботі системи кровообігу, як частота серцевих скорочень і кров’яний тиск не тільки в стані спокою але і після фізичного навантаження (велоергометричної проби).
При виконанні запропонованих нами вправ важливо регулювати дихання - цією єдиною вегетативною функцією, якою людина керує свідомо. Дихання здійснюється автоматично завдяки механізму, сформованому в процесі еволюції. Цей механізм посилює вентиляцію легенів і відповідно до потреб організму в надходженні кисню до тканин і виділенню в них вуглекислоти.
Однак дихання може не тільки пасивно стежити за потребою організму в газообміні, підтримуючи його працездатність, а й активно впливати на неї.
Доведено, що зміна циклів дихання супроводжується змінами кровообігу: під час вдиху прискорюється скороченням м’язів серця, швидкість поширення пульсової хвилі під час вдиху зростає, під час видиху - знижується, заповнення периферичних судин кров’ю під час вдиху зменшується, а під час видиху збільшується.
Як показали наші дослідження, уже після року занять за данню методикою, змінились не тільки показники серцево-судинної системи і дихання, але спостережливості (із 140 анкетованих 139 відмітили покращення), пам’яті ( у більшості відмічено запам’ятовування і засвоєння навчального матеріалу, що підтверджено покращенням успішності у студентів, особливо по предметам, які вимагають заучування матеріалу: анатомія, латинська мова) та інші.
Висновки.
Запропоновані нами вправи сприяли покращенню професійно-важливих психічних і фізичних якостей, а також підвищенню загальної і спеціальної професійної фізичної працездатності, зняття психічної і нервової напруги. Про це свідчать результати психофізичних тестів,опитування і анкетування, позитивні зрушення в серцево-судинній і дихальній системі. Основна мета вправ психофізичного впливу, як одного із методів ППФП, полягала в тому, щоб забезпечити нормальне співвідношення вуглекислого газу і кисню в крові та тканинах, що є сприятливим для здоров’я. Правильним показником такого співвідношення є відчуття комфорту, як у спокої, так і під час виконання фізичної і розумової праці. Про це свідчать позитивні зміни серцево-судинної системи, дихання, результати опитування та анкетування. Результати наших досліджень підтверджуються даними фізіологів, які довели, що для збереження здоров’я і підвищення працездатності дуже важливо розвивати стійкість організму до кисневої недостатності. Пропонується цю стійкість удосконалювати та підвищувати вольовою
Таблиця 1
МСК (мл/хв на 1 кг ваги) і ЖЄЛ (мл )у студентів які займалися і не займалися психофізичними вправами (п = 280)
Групи дослідження Статистичні показники МСК (мл/хв/кг) ЖЄЛ (мл)
Чоловіки M 36,82 3900,0
Не займалися +-m 17,78 152,0
M 42,25 4555,0
Займалися +-m 14,45 131,20
P <0.001 <0.01
Жінки Не займалися 31,81 16,10 2800,0 150,0
Займалися 37,22 14,28 3400,0 146,0
<0.02 <0.02
Таблиця 2
ЧСС (ск/хв) і АТ мм рт. ст. у студентів які займалися і не займалися психофізичними вправами (п = 280)
Групи дослідження Статистичні показники ЧСС ск/хв АД (мм рт/ст)
Не займалися М 72,0 Систолічний АТ 132,0
+-m 3,12 21,80
Займалися M 64,0 119,0
+-m 2,00 14,10
p <0,001 <0,01
Не займалися М 76,0 Діастоличний АТ 71,0
+-m 1,20 6,70
Займалися M 68,0 65,0
+-m 2,1 5,8
p <0.01 <0.02
затримкою дихання у вправах або поверхневим диханням у побуті. Самим сприятливим способом досягнення цієї мети є вольова затримка дихання до межі можливого і поверхневе дихання під час фізичного навантаження.
Література:
1. Губка П.І. Мотивація до оздоровчої діяльності студентів / П.І. Губка, В.І. Іванов, О.Д. Корнієнко. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2001. - № 12. - С. 15-20.
2. Губка П.І. Методи профілактики стресу воєнних кадрів ВВНЗ / П.І. Губка, Т.О. Празднічних //Імідж сучасного педагога. - 2000. - № 1. - С. 53-57.
3. Бальсевич В.К. Физическая активность человека / В.К. Бальсе-вич, В.А. Запорожанов - Киев: Здоровье, 1982. - 221 с.
4. Дейнека К.В. 10 уроков психофизической тренировки / К.В. Дейнека. - М.: Физкультура и спорт, 1987.- 63 с., ил..
5. Іванов В.І. Ефективні шляхи виховання надійності в діях майбутніх воїнів . /В.І. Іванов, П.І. Губка, В.А. Бобров // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2001. - № 3.- С. 32-39.
6. Кент Купер. Аэробика для хорошего самочувствия: (пер. с анг.) / Купер Кент. - М.: Физкультура и спорт. 198. - 222 с.
7. Лидерман Д.И. Аутогенная тренировка: (пер. с нем.) / Д.И. Ли-дерман. - М.: Физкультура и спорт, 1985. -192 с.
8. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры / Л.П. Матвеев //Учебное пособие для вузов. - СПб. - М., 2003. - 160 с.
9. Павлов В.И. Педагогическая система физической подготовки врача-стоматолога / Павлов Владимир Иванович: дис. ...канд. пед. наук. - Саратов, 2000. - 145 с.
10. Щербатых Ю.В. Психофизиологические и клинические аспекты страха тревоги и фобий / Ю.В. Щербатых, Е.И. Ивлева. - Воронеж: Исток, 1998. - 282 с.
11. Щербатых Ю.В. Влияние личностных особенностей на величину артериального давления у студентов в норме и в условиях эмоционального стреса / Ю.В. Щербатых //Артериальная гипертензия. - 2000. - №2. - С. 74-78.
12. Astrand P.O., Rodahl К. Textbook of work physiology: Physiological basis of exercise. - NewYork, 1977. - 691p.
13. Coleman M., Skeen P. Play, games and sport: Their use and misuse. A development perspective еducation. - 1985. - Vol. 61. - № 3. - P 192-198.
Надійшла до редакції 29.12.2010 р.
Губка Петр Иванович рgubka@yandex.ru
