CC BY
19
сучасного наукового знання, як одна з найважливших тенденцiй розвитку науки, повинна знайти ввдображення у професшному навчаннi [3].
Прiоритетним завданням у сферi штеграцп художньо! освiти та дизайну варто вважати тдготовку педагопчних кадр1в до використання дизайн-освии у свош дiяльностi. Це висувае новi вимоги до юнуючо! системи тдготовки та перепiдготовки вчителiв технологи.
Ниш дизайн фактично проникае у вс сфери життя розвинутих краш i стае неодмiнним компонентом масово! та елиарно! культури, тому його вважають творчютю майбутнього. Вiтчизняний дизайн, на жаль, ввдстае вiд свiтового, дои не посвдаючи належного йому мюця в системi художньо! культури та освгти.
У зв'язку з цим виникае нагальна потреба розробки мехашзму вдосконалення пiдготовки студентiв - майбутшх учителiв технологи до вивчення у загальноосвишх навчальних закладах основ дизайну та до^дження шляхiв його практичного впровадження. Це сприятиме процесу реформування i розвитку технологiчноl освiти молодi в Украш, створенню умов для формування здiбностей людини у ввдповвдносп з вимогами, якi висувае до не! науково-технiчний прогрес як до громадянина XXI столiття.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атутов П. Р. Связь трудового обучения с основами наук: [кн. для учителя] / П. Р. Атутов, М. И. Бабкин, Ю. К. Васильев. - М.: Просвещение, 1983. - 128с.
2. Барташевич А. А., Мельников А. Т. Основы художественного конструирования. - Минск; Высш. шк., 2000. - 238 с.
3. Вдовиченко В., ймошк А., Тименко В. Промисловий дизайн: Програма для 10-11 клаив. Профшьне навчання // Сшьська школа Украши. - 2004. - № 31. - С. 10-22.
4. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. Моделирование материалов и биоформ. - К.: Высшая школа, 1982. -152 с.
5. Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях: Навч. ПоЫбник / За. ред. Антоновича е. А. - Ч.1. - XI. - К., 1993. - 317 с.
6. Удод Г. С, Прусак О. В, Прусак В. Ф. Еколопчний аспект в дизайш середовища / Проблеми та перспективи розвитку деревообробжи промисловосп: Матерiали наук.-тех. конф. (24-26 кв^тня 2002 р.). - Львiв: УкрДЛТУ, ТФ, 2002. - С. 149-153.
УДК 371.048
А. М. ПАШИНСЬКИЙ, Р. I. ЗАГОРОДН1Й
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В ТРАНСПОРТНО1 СПРАВИ ТА II РЕАЛ1ЗАЦ1Я У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Розкрито особливостi тдготовки майбутшх викладачiв практичного навчання в галузi транспорту. Звернута увага на окремi аспекти пов'язат з вивченням дисциплт циклу профеЫйно! тдготовки, циклу самосттного вибору навчального закладу та втьного вибору студентiв. Окреслено можливостi покращення вивчення спещальних дисциплiн фаховог тдготовки iнженерiв-педагогiв.
Ключовi слова: транспорт, транспортт машини, дiагностика автомобiлiв, техтчне обслуговування.
А. М. ПАШИНСКИЙ, Р. И. ЗАГОРОДНИЙ
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ТРАНСПОРТНОГО ДЕЛА И ЕЕ РЕАЛИЗАЦИЯ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ
В статье раскрываются отдельные аспекты связанные с подготовкой преподавателей практического обучения в области транспорта. Обращено внимание на отдельные аспекты связаны с изучением дисциплин цикла профессиональной подготовки, цикла самостоятельного выбора учебного
заведения и свободного выбора студентов. Очерчены возможности улучшения изучения специальных дисциплин профессиональной подготовки инженеров-педагогов.
Ключевые слова: транспорт, транспортные машины, диагностика автомобилей, техническое обслуживание.
A. M. PASHYNSKY , R. I. ZAGORODNY
THE TRAINING FEATURES OF THE FUTURE TRANSPORT SPECIALISTS AND ITS IMPLEMENTATION IN THE TRAINING PROCESS
The article deals with some aspects related to the preparation of teachers ofpractical training in the field of transport. To call attention to some aspects related disciplines in cycle training, cycle you choose education and free choice of students. Outlined ways to improve the study of special disciplines of professional training of engineers-teachers.
Keywords: transport, vehicles, car diagnostics, maintenance.
Розвиток Украши як незалежно! держави ввдбуваеться в контекст входження до европейського простору, а це вимагае тдвищення вимог до тдготовки яшсного потенщалу працшникш ycix сфер !х дiяльностi.
Державними стандартами загальноосвиньо! школи передбачено загальноосвиню тдготовку учшв з осв^ньо! галyзi «Технолопя».
1нженерно-педагопчний факультет ТНПУ iм. В. Гнатюка готуе бакалаврiв з трудового навчання, що становить основу предметного навчання ще! осв1тньо1 галyзi вже багато рошв на високому професiйномy рiвнi, який, на думку вiдомих фахiвцiв, вiдповiдае мiжнародномy визнанню бакалавра як рiвня вищо! освiти та надання йому права продовжити навчання за освггтми програмами спецiалiста та мапстра, а, отже, вiдповiдае вимогам Болонського процесу.
З минулого навчального року на факультет розпочато пiдготовкy спещалсттв освиньо-квалiфiкацiйного рiвня бакалавр, квалiфiкацiя - викладач практичного навчання у сферi транспорту для роботи в галyзi професшно-техшчно! освiти, лiцеях, коледжах та iн.
Розроблений навчальний план зi спецiальностi № 6010100 «Професшна освга» транспорт [3] включае новi дисциплiни: «Методологiчнi засади професшно! осв1ти», «Економiка пiдприемства та маркетинг», «Основи розрахунку i конструювання транспортних машин», «Техшчне обслуговування транспортних засобiв», «Основи дiагностики транспортних засобiв», «Автоматизацiя та мехашзащя технiчного обслуговування та ремонту», «Дизайн транспортних засобiв» та ш.
Мета статп полягае у визначенш перспективних шляхiв пiдготовки майбyтнiх спещамсттв iз вказано! спецiальностi.
Для забезпечення процесу взаемозв'язк1в при вивченнi велико! шлькосп дисциплiн, знання яких впливае на яшсну професшну п1дготовку майбутшх фахiвцiв студенти повинн1 досконало володии, кр1м конструкцп автомобiлiв, питаннями експлуатацшних властивостей та економiчних показнишв транспортних засоб!в.
Безпека дорожнього руху i своечаснiсть доставки вантаж^в i пасажир!в, економiчнi показники використання автомобiлiв багато в чому визначаються 1х надшшстю. Проблема забезпечення надiйностi особливо актуальна, оскшьки ускладнюються конструкцп автомобшьно! техшки i збiльшyеться обсяг автомобiльних перевезень. Недостатня надiйнiсть знижуе готовн1сть автомобшш до експлуатацп, в резyльтатi чого зменшуеться ефективнiсть !х використання i п1двищуються експлyатацiйнi витрати.
Надiйнiсть - це властивiсть автомобшя виконувати транспортну роботу, зберiгаючи в час або за пробiгом експлуатацшт показники в потрiбних межах, що вiдповiдають заданим режимам та умовам використання, техтчного обслуговування, ремонту, зберiгання i транспортування.
Надiйнiсть автомобiля закладаеться при його проектуванш й доведеннi дослiдного зразка, забезпечуеться в процесi виробництва i як одна з найважливiших експлуатацшних властивостей проявляеться i пiдтримуеться в експлуатацп. Розрiзняють конструктивну, виробничу й експлуатацшну надiйнiсть автомобiля.
У теори надiйностi автомобiлiв (у нiй застосовують методи теори надiйностi технiчних виробiв) розглядають так1 питання: теорiю фiзико-хiмiчного старiння; статистичну теорiю надшносл (методи ощнювання i розрахунку надiйностi, збирання й аналiзу даних про ввдмови й несправностi); конструювання надiйних автомобшв (методи економiчного аналiзу надшносл, техшчну психофiзiологiю, методи врахування впливу навколишнього середовища), виробництво автомобiлiв (методи ощнювання якосп деталей за показниками надшносп, культуру виробництва, економiку виробництва); забезпечення надiйностi в умовах експлуатацп (обгрунтування режимiв ТО, ремонту); економiку надшносп автомобiлiв. Таким чином, у теори надшносп розглядаються у взаемозв'язку рiзнi питання створення й експлуатацп автомобшв.
Виршення складних проблем надiйностi сучасних автомобшв неможливе без глибокого теоретичного вивчення фiзико-хiмiчних процесiв, що спричиняють спрацьовування i поломку деталей автомобшя, i розробки на цiй базi вiдповiдних практичних рекомендацiй щодо конструювання, виробництва й експлуатацп автомобшв.
Надшшсть автомоб™ не залишаеться сталою протягом усього термiну експлуатацп. 3i спрацюванням деталей, нагромадженням незворотних процесiв (явища втомленостi, спрацювання, корозп) збiльшуеться ймовiрнiсть появи несправностей i вiдмов. Новi автомобiлi бiльш надiйнi порiвняно з автомобшями, як1 мають великий проб^ або пройшли капiтальний ремонт.
Щоб полшшити експлуатацiйнi властивостi автомобiля i його технiко-економiчнi показники (безпеку руху, продуктившсть, економiчнiсть, рентабельнiсть), треба знати причини й закономiрностi змiни його техшчного стану, як1 залежать вiд надiйностi агрегатiв, вузлiв, систем i автомобшя в цшому [1, с. 46].
Ефектившсть використання автомобiля залежить вш його якост! Як1сть - сукуптстъ властивостей, що визначаютъ стутнъ npudamnocmi автомобшя (агрегату, мехатзму, вузла) до виконання заданих функцш при використанш за призначенням. Вона не залишаеться сталою в експлуатацп, а змiнюеться в чаи та простора
Експлуатащя автомобшв в Укрш'ш ввдбуваеться переважно в задовшьних клiматичних умовах. В центральнш зонi використовуеться майже 85% усього парку автомобшв, у пщаних i високопрних районах - решта 15%. 1снуе значна диференцiацiя насиченосп автомобiлями за регiонами, областями, районами та окремими мютами. Вона може бути охарактеризована як ютотна (коефщент варiацiï 45-50%). Приблизно така ж ситуащя е в деяких районах великих мют.
Цi вiдмiнностi - наслвдок дiï багатьох факторiв природно-клiматичного, сощально-демографiчного й економiчного характеру. Рiвень впливу цих факторiв не е сталою величиною. З часом i змшою мютобудування, транспортноï системи, соцiально-економiчноï ситуацiï змiнюеться роль дшчих факторiв, а також з'являються нов^ З практичною метою значения факторiв можна вважати умовно сталою величиною максимум на 3 роки. Низькою е штенсившсть використання автомобшв. Середньорiчний пробш автомобiля становить вiд 8 до 15 тис. км.
Використання автомобшв мае певш особливосп i тенденци: автомобiлi експлуатуються переважно поза мютом на бiльш-менш хороших дорогах (понад 60-70% загального проб^ автомобшв); узимку використання автомобiлiв зменшуеться в 4-5 разiв. Iнтенсивнiсть експлуатацп автомобм залежить також вiд величини мюта, розвитку громадського транспорту, вiдстанi до постшного мюця стоянки, технiчного стану автомоб^, вiку, доходiв i характеру роботи власника, мюцевих традицiй та шших факторiв.
Дослiдження показують, що штенсившсть використання автомобшв у рiзних мютах неоднакова. Наприклад, баланси трудових пересувань влiтку у Львовi та Киевi дуже рiзняться: на шдив^альному транспорт здiйснюеться вiдповiдно 20 i 12% пересувань, на громадському - 60 i 53% , тшки 20 i 35%. У малих мютах щ вiдмiнностi ще ютотшшг Отже, iнтенсивнiсть
використання автомобiлiв мае визначатися в кожному конкретному мюп при виршенш практичних завдань мiстобудування.
У процес пiдготовки спецiалiстiв транспортно! справи велика роль повинна вдаодитися удосконаленню навчально-методичного процесу проведення занять, пiдготовки завдань для самостшного опрацювання. Суттеве значення мае пiдготовка технологiчних карт виконання рiзних операцiй з технiчного обслуговування автомобiлiв та складання пiктограм.
Шктограми й операцп ТО автомобiлiв виконаш в единому графiчному ключi з урахуванням науково обгрунтованих вимог iнженерно-технологiчного проектування знаков (рис. 1).
Система тктограм складаеться з 16 знаков, як1 е натурними позначеннями таких вказiвок: 1 - перевiрити стан, 2 - перевiрити тиск, 3 - перевiрити в дИ, 4 - перевiрити свiтлову сигналiзацiю, 5 - ввдрегулювати, 6 - усунути люфт, 7 - закрiпити, 8 - зашплштувати, 9 -замшити, переставити, 10 - усунути негерметичнють, 11 - очистити, 12 - промити, 13 - злити, 14 - долити до рiвня, 15 - змастити тд тиском, 16 - змастити. Символи легко читаються i запам'ятовуються. Обраш знаки зображують шструмент або стереотип елемента об'екта.
ПС
Ч>>
А 1.---- А
1
Рис. 1. Шктограми операцш технологiчного обслуговування автомобШв.
Система пiктограм дае змогу описати усi три групи робiт з ТО автомобшв: контрольно-оглядовi й регулювальш (першi шiсть знаков), кршильш (наступнi чотири знаки), очиснi й мастильно-заправш (решта шiсть знакiв) [2, с. 37].
В основу загального компонування операщйно-технолопчно! карти покладено ввдому i звичну схему мащення автомобшя. У центрi карти розмiщують скелетний рисунок автомобшя, а краями - зображення об'ектш дИ з набором знаков, скомпонованих в окремi комiрки. В нижнiй частинi карти розмiщують довiдковий роздiл, де розшифровуються символи операцш. Комiрка - це основний елемент карти, що мiстить шформацш про виконання одше! або кшькох (не бiльш як чотирьох) операцш ТО, як здшснюють на цьому агрегатi (вузлi). Iнформацiю про операцл, що виконуються на однакових агрегатах (вузлах), але розмiщенi у рiзних мiсцях автомобiля, зводять в одну комiрку. Символи операцiй розмiщують у верхнш частин1 за послiдовнiстю 1х виконання. Деяк1 символи пояснюють додатково, яку операцш
треба виконати. 1нша !х частина розрахована на запам'ятовування. Крiм рисуншв об'ектiв дИ i символiв операцш, розмiшують пояснювальнi надписи i рисунки, як визначають технiчнi умови виконання операцiй, модифшаци автомобiлiв, а також положения деяких частин автомобiля при його ТО. Ус комiрки карт мають нумеращю, що використовуеться при складанш схем розмiшення виконавцiв на постах ТО i видачi !м конкретних завдаиь.
Як приклад на рис. 2 показана одна з таких комiрок, з яко! видно, що треба виконати так операци ТО автомобiля: очистити протектор шини вiд стороннiх предметiв, довести тиск до норми (0,73 МПа), закршити гайки колеса з моментом 210-260 Н м. Ус операци ТО-1 автомобiлiв можиа викласти на двох картах-плакатах: контрольно-оглядовi, регулювальнi кршильш, роботи; мастильио-заправш й очисш роботи.
ПС
н-гш,. ион»
Рис. 2. Комiрка ыюстровано'{ технологiчно'i карти.
Викладач практичного навчання в галузi транспорту повинен успiшно володiти знаннями у сферi дiагностувания автомобiлiв, процес !х експлуатаци та обслуговування.
Сучасна дiагностика автомобiлiв виникла на стику таких наук, як iнтроскопiя, математична логiка, гармонiчний аналiз, акустика, рад^зотопна технiка, психологiя та iн. Через виняткове рiзноманiття, рiзнорiднiсть i складшсть об'ектiв дiагностика автомобiлiв поки ще не перетворилася в строго формалiзовану систему, де будь-як проблеми можуть бути вирiшенi за допомогою вичерпного набору готових алгоритмiв, тому для устшно! даагностики необхiднi особистий досввд та iнженерна штущя.
Дiагностувания - це технолопчний елемент профiлактики й ремонту, основний метод виконання контрольних роб^. Специфiчною властивiстю, що вiдрiзняе дiагностику вiд звичайного визначеиия техшчного стану, е передусiм виявлення прихованих несправностей без розбирання.
Дуже важливе питання про технiчну пристосованостi дiагностувания до процеав ТО i ремонту автомобшв. Термiн «технолопчних пристосованють» випливае з прийнятого положення про те, що дiагностування - це частина ТО автомобшв. Вш не виключае керуючих функцш дiагностувания та його впливу на iснуючу систему.
Пристосованiсть дiагностування до ТО i ремонту висловлюеться технолопчним призначениям, глибиною визначения техшчного стану i ступенем спецiалiзацil, тобто ступенем територiальноl вiдособленостi дiагностичних робт Наприклад, може бути первинне дiагностування, яке видае тiльки сортувальну шформацш типу «придатний - непридатний», необхвдну, як правило, для органiзацil потоюв ТО i ремонту, й технологш, а може бути дiагностувания, яке поставляе ввдомосп про конкретнi несправносп об'екта, що необхiдно для його обслуговування. Перше може бути не пов'язане з ТО i ремонтом (тобто спецiалiзованi), друге, навпаки, е частиною обслуговування i територiально вбудоване в нього.
Ниш спещальних засобiв дiагностувания першого виду («сортувального») поки що немае, тому на цьому етат використовують д1агностувания другого виду, забезпечене вщповвдними засобами при перевiрцi з регулюваниями без перемiшения автомоб^.
Вiдповiдно до ГОСТ 25044-81 техтчна дiагностика проводиться при введеннi автомобшв в експлуатащю, технiчному обслуговуваннi та ремоип автомобiля.
Завдания дiагностувания:
1) перевiрка справностi та працездатносл автомобiля загалом i (або) його частин з встановленою ймовiрнiстю правильносп дагностування;
2) пошук дефекпв, як порушили справнiсть i (або) працездатшсть автомобiля;
3) збiр вихiдних даних для прогнозування залишкового ресурсу чи ймовiрностi безвiдмовностi роботи машини в мiжконтрольний перiод.
На стадп розробки автомобiля встановленi наступнi елементи дiагностування:
- вид, перiодичнiсть та обсяг дiагностування залежно вiд умов i специфiки експлуатацп;
- правила i послiдовнiсть дiагностування;
- номенклатура дiагностичних параметрiв та як1сних признаков, що характеризують технiчний стан автомобiля та забезпечують пошук можливих дефектiв;
- номшальш, допущенi, граничнi значения структурних дiагностичних параметрiв i залежностi значень параметрiв вiд напрадювання автомобiля;
- вимоги до точносп вимiрювания параметрiв;
- номенклатура засобiв дiагностувания та режими роботи автомобiля i його частин;
- вимоги до придатносп автомоб^;
- вимоги з техшки безпеки працi.
Результати кожного дiагностування автомобiля заносять в дiагностичиу i накопичувальну
карти.
Успiшне вирiшения завдання професiйно! пiдготовки спецiалiстiв вказаного профшю буде залежати не тiльки ввд впровадження в практику роботи iиженерно-педагогiчних факультетiв програм з циклу професшно! та практично! пiдготовки, циклу дисциплш самостiйного вибору навчального закладу та вшьного вибору студентiв, а й кадрового забезпечення, створення нових лабораторш, придбання та встановлення устаткування, здшснення обгрунтовано! дiагностики у виборi удосконалення навчального плану.
Л1ТЕРАТУРА
1. Канарчук А. А. Техническая диагностика и обслуживание автомобилей в сельском хозяйстве /
А. А. Канарчук. - К.: Урожай, 1989. - 148 с.
2. Лудченко О. А. Техшчне обслуговування i ремонт автомобЫв: Оргашзащя i управлiння:
пiдручник / О. Ф. Лудченко. - К.: Знання, 2004. - 478 с.
3. Навчальний план зi спещальноста № 6 010100 «Професшна освгта» транспорт, квалiфiкацiя -
викладач практичного навчання в галузi транспорту.
