Особенности планирования тренировочного процесса в соревновательном периоде для спортсменов 13-15 лет, занимающихся бальными спортивными танцами Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Особливості планування тренувального процесу в змагальному періоді для спортсменів 13-15 років, які займаються бальними спортивними танцями

Бачинська Н.В., Федоряка А.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту

Анотації:

Розглядаються особливості планування тренувального процесу в змагальному періоді для юних спортсменів 13-15 років. Показано особливості планування тренувального процесу в змагальному періоді підготовки спортсменів. Визначено рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціональні показники спортсменів. Визначені середні величини тренувальних навантажень передзмагального мезоциклу для спортивних пар. За кількістю фігур: великі навантаження - 150-155; середні - 100-120; малі - 70-80. За кількістю танців: великі навантаження - 20 і більше; середні - 14-18; малі - 10-12.

Ключові слова:

спортсмен, фігура, танці, наван-

Бачинская Н.В., Федоряка А.В. Особенности планирования тренировочного процесса в соревновательном периоде для спортсменов 13-15 лет, занимающихся бальными спортивными танцами. Рассматриваются особенности планирования тренировочного процесса в соревновательном периоде для юных спортсменов 13-15 лет. Показаны особенности планирования тренировочного процесса в соревновательном периоде подготовки спортсменов. Определен уровень физического развития, физической подготовленности и функциональные показатели спортсменов. Определены средние величины тренировочных нагрузок соревновательного мезоцикла для спортивных пар. По количеству фигур: большие нагрузки -150-155; средние - 100-120; малые - 70-80. За количеством танцев: большие нагрузки - 20 и больше; средние - 14-18; малые - 10-12.

спортсмен, фигура, танцы, нагрузка.

Bachinskaya N.V., Fedoryaka A.V. Features of planning of training process in a competition period for sportsmen 13-15 years, engaged in sporting dances of ballrooms. The features of planning of training process are examined in a competition period for young sportsmen 13-15 years. The features of planning of training process are rotined in the competition period of preparation of sportsmen. The level of physical development is certain, to physical preparedness and functional indexes of sportsmen. The averages of the trainings loadings of competition mesocycle are certain for sporting pair. On the amount of figures: large loadings - 150-155; middle - 100-120; small - 70-80. After the amount of dances: large loadings - 20 and anymore; middle - 14-18; small - 10-12.

sportsman, figure, dances, loading.

Вступ.

Спортивні танці є відносно новим видом спорту не тільки в Україні, але і в усьому світі. Він активно розвивається і набуває все більшої популярності завдяки своїй видовищності, яка полягає у поєднанні краси, музики і мистецтва зі спортом, силою, виснажливими тренуваннями та захоплюючими змаганнями (Бабік М.А., 2000; Рубштейн Н.В.,2002).

Наші танцюристи за досить короткий час досягли значних успіхів на міжнародній арені. Серед українських спортсменів є переможці та призери міжнародних змагань, чемпіони Європи та світу. Для утримання передових позицій необхідно звернути увагу на підвищення ефективності тренувального процесу танцюристів у зв’язку з тим, що в даний час досягнення багатьох спортивних результатів неможливе без добре продуманого плану учбово-тренувального процесу (Коваленко А. А., 2000, 2001; Осадців Т.П., 2001; Піскунова Л.В., 2000).

В Україні працює багато клубів і гуртків спортивного танцю і актуальною є проблема забезпечення їх необхідною навчально-методичною літературою, необхідні розробки методики підготовки спортсменів. У доступній нам літературі ми не знайшли науково обґрунтовані рекомендації щодо особливостей планування тренувального процесу юніорів, які займаються бальними спортивними танцями. Тому ми вважаємо, що дана проблема є актуальною та потребує детальнішого вивчення.

Дослідження проводились згідно з планом науково-дослідної роботи в сфері фізичної культури та спорту на 2006-2010 рр. 2.1.8. «Науково-методичні підходи удосконалення навчально-тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації в різних видах спорту».

© Бачинська Н.В., Федоряка А.В., 2010

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - розробити та експериментально обґрунтувати методику планування тренувального процесу у змагальному періоді для спортсменів 13-15 років, які займаються бальними спортивними танцями.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукової і методичної літератури з бальних спортивних танців.

2. Вивчити особливості планування тренувального процесу в змагальному періоді підготовки танцюристів

13-15 років.

3. Визначити рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціональні показники танцюристів-юніорів.

4. Експериментально обґрунтувати ефективність експериментальної програми щодо планування тренувального процесу для танцюристів даної вікової категорії.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічні спостереження за тренувальною і змагальною діяльністю спортсменів, що займаються бальними спортивними танцями, хронометраж занять; методи психологічного дослідження; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; медико-біологічні методи дослідження; методи математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення.

Методика побудови тренувального процесу на етапі безпосередньої підготовки до змагань в спортивних танцях складалась із 3-х тижневих мікроциклів і шістьох занять на тиждень. З понеділка по п’ятницю на тренувальних заняттях в завдання підготовки входило: повторення, закріплення і вдосконалення техніки виконання основних фігур, комплексів елементів і конкурсної програми. Шосте тренувальне заняття (субота)

- заняття з ЗФП, хореографії та вправ на гнучкість. Виходячи з середньостатистичних даних і розкиду показників, нами визначені середні величини тренувальних навантажень передзмагального мезоциклу для спортивних пар. За кількістю фігур: великі навантаження

- 150-155; середні - 100-120; малі - 70-80. За кількістю танців: великі навантаження - 20 і більше; середні -

14-18; малі - 10-12.

Визначення рівня фізичної підготовленості юних танцюристів здійснювалося за допомогою 6 тестів:

1. Піднімання тулуба з положення лежачи (макси-

мальна кількість разів) для визначення силової витривалості. 2. Човниковій біг 9x4м для оцінки координаційних здібностей спортсменів. 3. Гімнастичний «шпагат» (правий, лівий, поперечний). 4. Біг на 1500 метрів (с) використовується для визначення загальної витривалості спортсменів. 5. Стрибок у довжину з місця для визначення «вибухової» сили. 6. Статична рівновага за методикою Яроцького.

У таблицях 1 і 2 представлені показники фізичної підготовленості дівчат і хлопців 13-15 років.

Аналіз отриманих результатів до і після проведення

Таблиця 1 Показники фізичної підготовленості дівчат 13-15 років, що займаються спортивними бальними танцями (п=10), х±т

Фізичні якості Контрольна група Експериментальна група

До експерименту Після експерименту До експерименту Після експерименту

1.Підняття тулуба в сід (к-ть разів) 36,57± 1,35 36,88±1,98 37,01±2,01 40,22±2,11**

2.Човниковий біг 9x4м (с) 12,32±1,47 12,11±1,79 12,29±1,59 11,24±1,89*

3.Гімнастичний шпагат (бали):

лівий 7,27±2,01 7,31±2,24 7,30±2,56 8,11±1,99*

правий 8,01±1,98 8,22±1,69 8,09±2,02 8,76±2,09*

поперечний 6,99±1,89 7,02±1,98 6,87±1,89 7,99±1,99**

4.Біг на 1500м (хв.) 8,10±1,78 8,02±1,89 8,12±1,45 7,34±1,85*

5.Стрибок в довжину з місця (м) 1,74±2,34 1,76±2,78 1,75±2,94 1,80±2,79*

6. Статич. рівновага за методикою Яроцького (с) 34,24±3,01 35,12±3,35 34,32±2,79 39,12±2,89**

Примітка: а) * - р< 0,05; б)** - р< 0,01 Таблиця 2 Показники фізичної підготовленості хлопців 13-15 років, що займаються спортивними бальними танцями (п=10), х±т

Тестовані фізичні якості Контрольна група Експериментальна група

До експ. Після експ. До експ. Після експ.

1.Підняття тулуба в сід (к-ть разів) 47,22±2,56 48,56±2,67 47,54±2,98 53,47±2,67**

2.Човниковий біг 9x4м (с) 11,32±1,78 11,30±1,62 11,33±2,31 10,81±1,29*

3.Гімнастичний шпагат (бали):

лівий 6,23±2,78 6,45±2,95 6,31±2,05 7,21±2,06*

правий 7,36±1,88 7,77±1,81 7,34±1,94 8,23±1,99*

поперечний 6,17±2,02 6,39±1,98 6,19±2,03 6,88±1,90*

4.Біг на 1500м (хв) 6,81±1,90 6,70±1,99 6,82±1,78 6,12±1,91

5. Стрибок в довжину з місця (м) 1,92±2,90 1,94±3,10 1,91±3,23 1,99±2,99*

6. Статич. рівновага за методикою Яроцького (с) 29,24±2,98 29,30±3,03 30,11±3,01 34,27±2,97**

Примітка: а) * - р< 0,05; б)** - р<0,01.

експерименту показав, що в експериментальній групі як у хлопців, так і дівчат виявлено статистично вірогідне поліпшення результатів у всіх тестах (р<0,05; 0,01). Ці результати, на наш погляд, свідчать про те, що в експериментальних групах нами був упроваджений комплекс спеціальних вправ для розвитку фізичних якостей з обтяжуванням.

У контрольних групах як дівчат, так і хлопців виявлені позитивні зміни в досліджуваних показниках, проте результати статистично не вірогідні (р>0,05).

Тренувальні навантаження в бальних спортивних танцях викликають численні адаптаційні реакції серцево-судинної системи [14, 18, 30].

Для визначення фізичної працеспроможності нами була використана функціональна проба Руф'є в модифікованому вигляді - індекс Руф'є-Діксона (ІРД), при якому використовується підрахунок значень ЧСС в різні періоди відновлення після відносно невеликих навантажень [1,3]. Проба не вимагає спеціальних приладів і пристосувань, відносно невелике навантаження дозволяє уникати несприятливих реакцій з боку серцево-судинної системи (табл. 3).

Результати проведення проби Руф'є-Діксона показали, що юні танцюристи після експерименту мали хороший ІРД, а в групі контролю діапазон ІРД варіював від хорошого до середнього. Різниця між результатами груп обстеження і контролю груп є статистично вірогідною (р<0,01).

При систематичних заняттях спортом, особливо у видах на витривалість, роль гіпоксії, перегрівання, болю достатньо велика. Стійкість, що забезпечує підтримку певного ступеня рухової діяльності, поєднуєть-

ся з необхідністю бути витривалим до несприятливих чинників. Витривалість до м'язової роботи характеризує ступінь працеспроможності і опірності організму розвитку стомлення [1, 3].

При заняттях бальними спортивними танцями беруть участь великі групи м'язів і первинні прояви стомлення пов'язані із станом самих різних вегетативних функцій, нервової системи і периферичних утворень.

У таблиці 4 побачити, що у всіх досліджуваних показниках в експериментальній групі хлопців після експерименту, показники вірогідно покращали (р<0,05). Отримані в ході проведення експерименту дані говорять про гетерохронність фаз пубертатного розвитку у підлітків різної полової статі.

Тестовим навантаженням служила функціональна проба Л.Л. Варнаса та І.І. Яшанінаса [3], що дозволяє не тільки встановити динаміку показників частоти серцебиття і артеріального тиску відразу після навантаження, через 1, 2, 3 хвилини, але і ступінь стомлення по запропонованій формулі Ш=£СТ/£ЧСС, де щ - індекс норми, СТ - артеріальний тиск систоли, ЧСС - частота серцебиття. По різниці показників до і після навантаження оцінювався функціональний стан ССС. Артеріальний тиск і ЧСС реєструвалися манометром.

Коментуючи отримані дані, слід зазначити, що тестове навантаження викликало деякі статеві відмінності в динаміці показників кровообігу. Фонові дані артеріального тиску у хлопчиків були вищі (р<0,05). Зміна АТ в період відновлення у дівчаток також відбувалася декілька швидше, ніж у хлопчиків.

Досліджувані спортсмени, за даними реагування на тестове навантаження, знаходилися в стані незначного

Таблиця 3

Результати проведення проби Руф’є-Діксона у танцюристів контрольної та експериментальної груп (п=10),

х±т

Група Хлопці 13-15 років Дівчата 13-15 років

До експ. Після експ. До експ. Після експ.

КГ 3,20±0,25 3,03±0,25 3,45±0,26 3,42±0,27

ЕГ 3,19±0,27 2,76±0,22** 3,40±0,25 2,89±0,25**

Примітка: а) «хороший» ІРД - від 0 до 2,9; «середній» - від 3,0 до 5,9; «задовільний» - від 6,0 до 8,0; «поганий» ■ вище 8; б) **- р< 0,01.

Таблиця 4

Досліджувані показники серцево-судинної та кардіо-респіраторної системи у хлопців-танцюристів 13-15

(п=10), х±т

Функціональна проба

Контрольна

група

До експ.

Після

Експериментальна

група

До експ.

Після

1.Індекс фізичного

стану

0,86±0,02

0,87±0,03

0,87± 0,03

0,96± 0,02

2. Коеф. економічності кровообігу

2750±75,98

2747±78,90

2755±70,34

2600±78,99

3.Коефіцієнт витривалості

15,25±2,12

15,31±2,90

15,19±2,48

16,16±3,01

4.Індекс Кердо

2,22±0,81

2,19±0,78

2,20±0,90

1,62±0,78

5.Індекс Ськибінськи

24,57±4,32

26,46±4,23

24,88±3,98

30,05±3,78

6.Коефіцієнт Хільдебранта____

5,42±1,79

5,32±1,89

5,50±1,84

5,02±1,90

р

>0,05

<0,05

стомлення (ІН у дівчаток - 0,15; у хлопчиків - 0,24).

Отримані дані змін окремих показників ССС, пояснюються, ймовірно, пізнішим настанням активної фази пубертатного розвитку у підлітків і на цьому фоні підтримки функціональної продуктивності міокарду за рахунок ЧСС і судинного опору [1, 3, 5].

Підвищення систоли АТ спостерігається в період статевого дозрівання (юнацька гіпертензія) і в 13-14 років у підлітків і дівчат показники АТ вирівнюються, а пізніше у хлопців АТ встановлюється декілька вище, ніж у дівчат.

Отже, показники КРС в даному (13-15 років) віці обстежуваних неоднозначні. Недосконалість вегетативної регуляції в період активної фази пубертатного розвитку призводить до морфофункціональних психоемоційних зрушень.

Своєрідність підліткового віку полягає в недосконалості нервової і гуморальної регуляції, лабільності і нестійкості регуляції ССС. Дисгармонія в темпах зростання серця, судин і тіла, обумовлює підвищену чутливість організму до фізичних навантажень. Тому під час занять спортом слід здійснювати строгий лікарсько-педагогічний контроль з тим, щоб не допустити перевтому і перенапруження організму підлітків [1, 3, 5, 7].

Оцінка самопочуття, активності, настрою у юних танцюристів визначалась нами за методикою САН [3,4]. Нами зафіксована різна спрямованість змін самооцінки дітей в обстежуваних групах (табл. 5). Так, в контрольній групі у хлопців в кінці експерименту в порівнянні з початком самопочуття трохи погіршало з 5,70±0,11 балів до 5,50±0,15 балів, активність дещо знизилася з 5,90±0,18 балів до 5,80±0,15 балів, настрій залишився без змін - 5,30±0,15 балів та 5,30±0,19 балів (р>0,05). Ці зміни можуть бути пов'язані із загальною втомою спортсменів наприкінці навчального року або нераціональним плануванням тренувального процесу танцюристів.

У експериментальній групі при самооцінці спортсменів самопочуття покращало з 5,70±0,15 балів до 6,30±0,07 балів (р<0,01), активність збільшилася з 5,80±0,15 балів до 6,50±0,19 (р<0,05) балів, настрій підвищився з 5,50±0,15 балів до 6,70±0,19 балів (р<0,01).

У дівчат експериментальної групи результати анкети САН до і після проведення експерименту вірогідно покращали (р<0,001). У контрольній групі досліджувані

показники залишилися без статистично значущих змін (р>0,05), а показник самопочуття погіршав.

За період проведення експерименту досліджувані танцювальні пари брали участь у 6 турнірах. На підставі аналізу протоколів змагальної діяльності можна стверджувати, що в експериментальній групі танцювальні пари після експерименту значно покращили свої показники, ніж спортсмени контрольної групи.

Вірогідні кореляційні взаємозв'язки між різними показниками фізичної підготовленості спортсменів, на наш погляд, свідчать про широке позитивне перенесення рівня розвитку одних фізичних якостей і здібностей на інші (г=0,69-0,98). Результати змагальної діяльності достовірно корелюють з показниками серцево-судинної та кардіореспіраторної систем (г=0,67-0,99).

Висновки:

1. На даний час в Україні працює багато клубів і гуртків спортивного танцю і актуальною є проблема забезпечення їх необхідною навчально-методичною літературою, необхідні розробки методики підготовки спортсменів. У доступній нам літературі ми не знайшли науково обґрунтовані рекомендації щодо особливостей планування тренувального процесу юніорів, які займаються бальними спортивними танцями, у змагальному періоді підготовки. Тому ми вважаємо, що дана проблема є актуальною та потребує детальнішого вивчення.

2. Користуючись даними науково-методичної літератури з бальних спортивних танців, результатами педагогічних спостережень за тренувальною діяльністю танцювальних пар на етапі безпосередньої підготовки до змагань, нами розроблена методика планування тренувального процесу для танцюристів-юніорів ІІ.

3. Виходячи з середньостатистичних даних і розкиду показників, нами визначені середні величини тренувальних навантажень передзмагального мезоциклу для спортивних пар. За кількістю фігур: великі навантаження - 150-155; середні - 100-120; малі - 70-80. За кількістю танців: великі навантаження - 20 і більше; середні

- 14-18; малі - 10-12.

4. Впровадження експериментальної методики в тренувальний процес танцювальних пар спричинило вірогідне поліпшення наступних показників загальної підготовленості в експериментальних групах як хлопців, так і дівчат 13-15 років: підняття тулуба в сід (к-ть разів), човниковий біг 9x4м (с), гімнастичний шпагат

Таблиця 5

Результати проведення тесту САН з хлопцями-танцюристами контрольної і експериментальної груп , бали

(п=10), х±т

До експерименту Після експерименту

КГ КГ ЕГ ЕГ

Самопочуття 5,7±0,11 5,5±0,15 5,7±0,15 6,3±0,07

р>0,05 р<0,001

Активність 5,9±0,18 5,8±0,15 5,8±0,15 6,5±0,19

р>0,05 р<0,01

Настрій 5,3±0,15 5,3±0,15 5,5±0,15 6,7±0,19

р>0,05 р<0,001

- лівий, правий, поперечний (бали), біг на 1500м (с), статична рівновага за методикою Яроцького (с) - статистична вірогідність р<0,05; 0,01.

5. У таких показниках серцево-судинної та карді-ореспіраторної системи, як індекс функціонального стану, коефіцієнт економічності кровообігу, коефіцієнт витривалості, індекс Кердо, індекс Ськибінські, коефіцієнт Хільдебранта відбулися вірогідні позитивні зміни в експериментальних групах дівчат та юнаків після проведення експерименту (відмінність вірогідна при р<0,05; 0,01).

6. Оцінка самопочуття, активності та настрою (по методиці САН) після експерименту в експериментальних групах дівчат та хлопців показала, що відбулися статистично вірогідні зміни в досліджуваних показниках. У експериментальній групі при самооцінці спортсменів самопочуття покращало з 5,70±0,15 балів до 6,30±0,07 балів (р<0,01), активність збільшилася з 5,80±0,15 балів до 6,50±0,19 (р<0,05) балів, настрій підвищився з 5,50±0,15 балів до 6,70±0,19 балів (р<0,01).

7. За даними чемпіонату Дніпропетровської області та Кубку «Динамо» в експериментальній групі танцювальних пар по результатам змагань після експерименту показники значно краще (3 пари покращали свій особистий результат), ніж в контрольній (1 пара покращала свій результат).

8. В контрольних групах як хлопців, так і дівчат в більшості досліджуваних вище перелічених показниках спостерігались позитивні зміни результатів, але без статистичних вірогідних змін (р>0,05).

Подальше дослідження передбачається провести у напрямку вивчення особливостей планування тренувального процесу у бальних спортивних танцях з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

Література

1. Абросимова Л.Н. Визначення фізичної працездатності підлітків / Л.Н. Абросимова, В.Е. Карасик // Нові дослідження по віковій фізіології. - 1997. - №2. - С. 114-117.

2. Бабік М.А. Танцювально-рухова терапія як спосіб розкриття творчого потенціалу танцюриста з допомогою вирішення психологічних проблем / М.А. Бабік, І.В. Бірюкова, О.А. Горнева та ін. // Спортивні танці. - Бюлетень №1 (9). — М.: РГАФК, 2000.

- С. 27-29.

3. Болтвіна В.Б. Адаптаційні реакції серцево-судинної системи на тестове навантаження дівчаток і хлопчиків 11-12 років, що займаються бальними спортивними танцями / В.Б. Болтвіна, С.А. Лічагина // Вісник Юургу. Серія «Освіта, охорона здоров'я, фізична культура». - Челябінськ: Юургу, 2003. - Вип. 2 №5(6). - С. 169-171.

4. Болтвіна В.Б. Оцінка самопочуття, активності, настрою у юних танцюристів групи початкової підготовки / В.Б. Болтвіна // Вісник Юургу. Серія «Освіта, охорона здоров'я, фізкультура і спорт». -Челябінськ: Юургу, 2003. - Вип. 5(6). - С. 184-185.

5. Коваленко А.А. Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення спортивних танців / А.А. Коваленко // Спортивні танці.

- Бюллетень №1(9). - М.: РГАФК, 2000. - С. 6-7.

6. Осадців Т.П. Спортивні танці / Навч.посібник. - Львів, 2001. - 338 с.

7. Рубштейн Н.В. Про застосування знання практичної психології у викладанні спортивного танцю, запобіганні і вирішенні конфліктів в парах, вихованні в спортсменах адекватного сприйняття спортивного середовища, конкуренції, тренувального процесу / Н.В. Рубштейн // Спортивні танці. - Бюлетень №1 (24). - М.: РГАФК, 2002. - С. 30-32.

Надійшла до редакції 25.01.2010р. Бачинська Наталія Василівна Федоряка Андрій Вікторович [email protected]