Научная статья на тему 'Особенности некоторых показателей сердечнососудистой гемодинамики у рабочих горнорудной промышленности с хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии в постконтактный период'

Особенности некоторых показателей сердечнососудистой гемодинамики у рабочих горнорудной промышленности с хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии в постконтактный период Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
103
31
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ХРОНіЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ / ПРАЦіВНИКИ / ГіРНИЧОРУДНА ПРОМИСЛОВіСТЬ / ПОСТКОНТАКТНИЙ ПЕРіОД / ГЕМОДИНАМіКА / СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА / CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE / WORKERS / MINING INDUSTRY / POST-CONTACT PERIOD / HEMODYNAMICS / CARDIOVASCULAR SYSTEM

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Рубцов Р. В.

Мета роботи. Вивчити динаміку показників серцево-судинної гемодинаміки з використанням методу ехокардіографії у працівників гірничорудної промисловості з ХОЗЛ професійної етіології у постконтактний період для своєчасного виявлення порушень скорочувальної здатності серця та кровообігу у магістральних судинах, для розробки адекватних та ефективних методів лікування і профілактики захворювання. Методи дослідження. Ехокардіографічне обстеження працівників гірничорудної промисловості, хворих на ХОЗЛ професійної етіології у постконтактний період з визначенням основних лінійних та об'ємних показників лівих та правих відділів серця, розрахункових показників, що характеризують скорочувальну здатність серця та гемодинаміку у магістральних судинах у різний час після припинення роботи у шкідливих умовах виробництва. Результати роботи. Визначено, що у даної категорії хворих спостерігаються збільшення об'ємних та лінійних показників лівих та правих відділів серця, які супроводжуються одночасним зменшенням ударного об'єму лівого та правого шлуночків та правого передсердя. Виявлені зміни сягають свого максимуму у групі працівників з постконтактним періодом понад 10 років. Разом з тим, у працівників цієї групи спостерігається суттєве зменшення кондуїтивного об'єму лівого шлуночка та його внеску в ударний об'єм, підтверджуючи положення про погіршення скорочувальної здатності серця. Судинна гемодинаміка характеризується поступовим збільшенням загального периферичного судинного опору, який є максимальним у працівників з постконтактним періодом 5-10 років, та питомого периферичного судинного опору, найбільші значення якого є в осіб цієї ж групи. Внутрішньолегенева гемодинаміка характеризується поступовим збільшенням загального легеневого опору, який є максимальним у працівників з найбільшим постконтактним періодом (понад 10 років). Це свідчить про формування та подальше прогресування легеневої гіпертензії як однієї з ознак легенево-серцевої недостатності, що виникає та прогресує у працівників гірничорудної промисловості з ХОЗЛ професійної етіології після припинення роботи у шкідливих умовах.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Рубцов Р. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Objective of the work. To study the dynamics of cardiovascular hemodynamics indices of the mining industry workers having chronic obstructive pulmonary lung diseases of the professional etiology in the post-contact period with a help of echocardiography for timely detection of the violations of the stroke ability of heart and blood flow in great vessels, the development of both appropriate and effective treatment and prophylaxis of disease. Research methods. Echocardiographic examination of the mining industry workers who suffer from chronic obstructive pulmonary lung diseases of the professional etiology in post-contact period with the determination of the main linear and volumetric indices of the left and the right heart compartments, calculation indices that characterize the stroke ability of the heart of the hemodynamics in great vessels in different periods after stoppage of the work in the unhealthy production conditions. Results of the work. We determined that this category of the patients had the increased linear and volumetric indices of the left and right heart compartments, accompanied by a simultaneous decrease of stroke volume of the left and right ventricles and the right atrium. Revealed changes reach their maximum in the group of the workers with post-contact period of more than 10 years. At the same time, a significant decrease of conduction volume of the right ventricle and its contribution to stroke volume is observed in this group of workers, corroborating the issue on a deterioration of the stroke ability of heart in this category of patients. Vascular hemodynamics is characterized by gradual increase in the total peripheral vascular resistance which is the highest in the workers with post-contact period of 5-10 years and the specific peripheral vascular resistance, which highest indices are in the persons of this group of patients. Intrapulmonary hemodynamics is characterized by gradual increase of total pulmonary resistance, which highest indices are in the group of workers with post-retiring period (more than 10 years). It testified about formation and subsequent progress of pulmonary hypertension as one of the features of cardiopulmonary failure that occurs and progresses among the workers of mining industry who suffer from chronic obstructive pulmonary lung diseases of the professional etiology after stoppage of the work under unhealthy conditions.

Текст научной работы на тему «Особенности некоторых показателей сердечнососудистой гемодинамики у рабочих горнорудной промышленности с хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии в постконтактный период»

Н.Ю. Ткачишина, В.С. Ткачишин, О.М. Арустамян,

О.Ю. Алексійчук, І.В. Думка // Методичні рекомендації. — 2013. — С. 2-11.

8. Eckel R.H., Grundy S.M., Zimmet P.Z. The metabolic syndrome // Lancet. 2005. — Vol. 365. — P 1415-1428 REFERENCES

1. Arustamian O.M. In : Materia-ly Mizhnarodnoi naukovo-prak-tychnoi konferentsii do Vsesvit-noho dnia zdorovia 2011 roku [Materials of International Scientific-Practical Conference Devoted to the World Health Day, 2011]. Kyiv; 2011 : 134. (in Ukrainian)

2. Metodika formirovania grupp riska rabotnikov lokomotivnykh brigad po medicinskim i psikhofi-ziologicheskim pokazateliam [Methodology for the Formation of Risk Groups of Locomotive Crew Workers by Medical and Psycophysiological Parameters]. Moscow; 2011 : 10 p. (in Russian)

3. Kurshakov A.A., Eziukova E.G. Prakticheskaia medicina. 2011; 31 (50) : 27-30. (in Russian)

4. Mamedov M.N. Shkola po di-agnostike i lecheniiu giperlipide-mii [School of Diagnostics and Treatment of Hyperlipidemia]. Moscow : Media Medika ; 2006 :

4-7. (in Russian)

5. Rekomendacii ekspertov Vserossiiskogo nauchnogo obshhestva kardiologov po diag-nostike i lecheniiu metaboliche-skogo sindroma [Recommendations of the Experts of All-Russian Scientific Society of Cardiologists in Diagnostics and Treatment of Metabolic Syndrome]. Moscow; 2009 : 47 p. (in Russian)

6. Roitberg G.E. Metabolicheskii

sindrom [Metabolic Syndrome]. Moscow: MED-press-inform;

2007 : 224-225. (in Russian)

7. Tkachyshyna N.Yu., Tka-chyshyn V.S., Arustamian O.M., Aleksiichuk O.Yu., Dumka I.V Pere-dumovy rozvytku metabolichnoho syndromu ta formuvannia hrup ry-zyku vynyknennia sertsevo-sudyn-nykh zakhvoriuvan u pratsivnykiv lokomotyvnykh bryhad : meto-dychni rekomendatsii [Preconditions of the Development of Metabolic Syndrome and Formation of Risk Groups of the Occurance of Cardiovascular Diseases in the Workers of Locomotive Crews: Methodical Recommendations]. Kyiv; 2013 : 11 p. (in Ukrainian)

8. Eckel R. H., Grundy S. M., Zimmet P. Z. The Metabolic Syndrome. Lancet. 2005; 365 : 1415-1428.

Надійшла до редакції 12.01.2014.

PECULIARITIES OF SOME CARDIOVASCULAR HEMODYNAMICS CHARACTERISTICS OF THE MINING INDUSTRY WORKERS HAVING CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY LUNG DISEASES OF THE PROFESSIONAL ETIOLOGY IN THE POST-CONTACT PERIOD

Rubtsov R.V.

ОСОБЕННОСТИ НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СЕРДЕЧНОСОСУДИСТОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У РАБОЧИХ ГОРНОРУДНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ С ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЭТИОЛОГИИ В ПОСТКОНТАКТНЫЙ ПЕРИОД

роническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) — заболевание, в основе которого лежит ограничение воздушного потока с развитием не полностью обратимой бронхиальной обструкции. Возникающее при этом ограничение воздушного потока прогрессирует и связано с усиленным воспалительным ответом дыхательных путей на повреждающее действие экзогенных частиц или газов [10, 12].

Являясь в большинстве случаев экологически обусловленным заболеванием, ХОЗЛ есть той нозологической формой, которая определяет качество и продолжительность

РУБЦОВ Р. В.

ДП Украинский НИИ промышленной медицины, г Кривой Рог

УДК 616.1+616. 24-057:622(477.63)

ОСОБЛИВОСТІ ДЕЯКИХ ПОКАЗНИКІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ПРАЦІВНИКІВ ГІРНИЧОРУДНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ У ПОСТКОНТАКТНИЙ ПЕРІОД Рубцов Р.В.

Мета роботи. Вивчити динаміку показників серцево-судинної гемодинаміки з використанням методу ехокардіографії у працівників гірничорудної промисловості з ХОЗЛ професійної етіології у постконтактний період для своєчасного виявлення порушень скорочувальної здатності серця та кровообігу у магістральних судинах, для розробки адекватних та ефективних методів лікування і профілактики захворювання. Методи дослідження. Ехокардіографічне обстеження працівників гірничорудної промисловості, хворих на ХОЗЛ професійної етіології у постконтактний період з визначенням основних лінійних та об'ємних показників лівих та правих відділів серця, розрахункових показників, що характеризують скорочувальну здатність серця та гемодинаміку у магістральних судинах у різний час після припинення роботи у шкідливих умовах виробництва.

Результати роботи. Визначено, що у даної категорії хворих спостерігаються збільшення об'ємних та лінійних показників лівих та правих відділів серця, які супроводжуються одночасним зменшенням ударного об'єму лівого та правого шлуночків та правого передсердя. Виявлені зміни сягають свого максимуму у групі працівників з постконтактним періодом понад 10 років. Разом з тим, у працівників цієї групи спостерігається суттєве зменшення кондуїтивного об'єму лівого шлуночка та його внеску в ударний об'єм, підтверджуючи положення про погіршення скорочувальної здатності серця.

© Рубцов Р.В.

СТАТТЯ, 2014.

№ 1 2014 Environment & Health 50

PECULIARITIES OF SOME CARDIOVASCULAR HEMODYNAMICS CHARACTERISTICS OF THE MINING INDUSTRY WORKERS HAVING CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY LUNG DISEASES OF THE PROFESSIONAL ETIOLOGY IN THE POST-CONTACT PERIOD Rubtsov R.V.

Objective of the work. To study the dynamics of cardiovascular hemodynamics indices of the mining industry workers having chronic obstructive pulmonary lung diseases of the professional etiology in the post-contact period with a help of echocardiography for timely detection of the violations of the stroke ability of heart and blood flow in great vessels, the development of both appropriate and effective treatment and prophylaxis of disease. Research methods. Echocardiographic examination of the mining industry workers who suffer from chronic obstructive pulmonary lung diseases of the professional etiology in post-contact period with the determination of the main linear and volumetric indices of the left and the right heart compartments, calculation indices that characterize the stroke ability of the heart of the hemodynamics in great vessels in different periods after stoppage of the work in the unhealthy production conditions. Results of the work. We determined that this category of the patients had the increased linear and volumetric indices of the left and right heart compartments, accompanied by a simultaneous

decrease of stroke volume of the left and right ventricles and the right atrium. Revealed changes reach their maximum in the group of the workers with post-contact period of more than 10 years. At the same time, a significant decrease of conduction volume of the right ventricle and its contribution to stroke volume is observed in this group of workers, corroborating the issue on a deterioration of the stroke ability of heart in this category of patients. Vascular hemodynamics is characterized by gradual increase in the total peripheral vascular resistance which is the highest in the workers with post-contact period of 5-10 years and the specific peripheral vascular resistance, which highest indices are in the persons of this group of patients. Intrapulmonary hemodynamics is characterized by gradual increase of total pulmonary resistance, which highest indices are in the group of workers with post-retiring period (more than 10 years).

It testified about formation and subsequent progress of pulmonary hypertension as one of the features of cardiopulmonary failure that occurs and progresses among the workers of mining industry who suffer from chronic obstructive pulmonary lung diseases of the professional etiology after stoppage of the work under unhealthy conditions. Keywords: chronic obstructive pulmonary disease, workers, mining industry, post-contact period, hemodynamics, cardiovascular system.

жизни больных [5, 10].

По данным ряда авторов, именно ХОЗЛ занимает четвертое место в мире в возрастной группе старше 45 лет и является той болезнью, при которой смертность в последние годы продолжает расти [12]. Это заболевание остается вторым по числу основных причин смерти в большинстве стран Европы и Северной Америки, обусловливает значительные расходы на лечение и реабилитацию, создавая тем самым существенные эконо-

мические и социальные проблемы [10, 12].

Одним из основных факторов, определяющих течение ХОЗЛ, являются сердечно-сосудистые заболевания [4, 6, 8, 9]. Ишемическая болезнь сердца (ИБС) и артериальная гипертензия (АГ) — наиболее распространенные коморбидные нозологические формы, определяющие особенности течения и прогноз ХОЗЛ, существенно влияющие на эффективность лечения и профилактики этого заболевания [1, 3, 7, 9].

Судинна гемодинаміка характеризується поступовим збільшенням загального периферичного судинного опору, який є максимальним у працівників з постконтактним періодом

5-10 років, та питомого периферичного судинного опору, найбільші значення якого є в осіб цієї ж групи. Внутрішньолегенева гемодинаміка характеризується поступовим збільшенням загального легеневого опору, який є максимальним у працівників з найбільшим постконтактним періодом (понад 10 років). Це свідчить про формування та подальше прогресування легеневої гіпертензії як однієї з ознак легенево-серцевої недостатності, що виникає та прогресує у працівників гірничорудної промисловості з ХОЗЛ професійної етіології після припинення роботи у шкідливих умовах.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, працівники, гірничорудна промисловість, постконтактний період, гемодинаміка, серцево-судинна система.

У рабочих горнорудной промышленности, страдающих ХОЗЛ профессиональной этиологии, изменения сердечнососудистой системы также в значительной мере модифицируют течение заболевания, определяя особенности его диагностики, разработку лечебных программ, клинический прогноз и качество жизни этой категории больных [5]. В постконтактный период течение ХОЗЛ профессиональной этиологии, в свою очередь, влияет на характер функционального состояния сердечнососудистой системы, наличие сопутствующей кардиологической патологии [5, 12].

Оценка и мониторинг функционального состояния сердечно-сосудистой системы при ХОЗЛ позволяют оценить патологические изменения, способные повлиять на течение и прогноз основного заболевания. Применение метода эхокардиографии (ЭХОКГ) существенно расширяет возможности точной оценки процессов ремоделирования сердца при этом заболевании [2, 13]. Информация о нарушении сократительной способно-

сти левых и правых отделов сердца, характере гемодинамики в магистральных сосудах позволяет более тонко и объективно подходить к выбору лечебной тактики, оценивать ее эффективность при длительном проспективном наблюдении за этой категорией больных [15, 16].

При ХОЗЛ профессиональной этиологии вопросы оценки функционального состояния кардиореспираторной системы являются особенно актуальной проблемой. Известно, что после прекращения работы во вредных условиях течение заболевания в большинстве случаев имеет неблагоприятный характер. Несвоевременное выявление нарушений центральной и периферической гемодинамики приводит у этой категории больных к прогрессированию бронхиальной обструкции. Все это требует более пристального внимания к этой группе больных [5, 10, 14].

Отсутствие данных о характере и направленности гемо-динамических нарушений у рабочих горнорудной промышленности в постконтактный период определило актуальность

и необходимость проведенного исследования.

Цель работы. Изучить динамику показателей сердечнососудистой гемодинамики с использованием метода эхо-кардиографии у рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ профессиональной этиологии в постконтактный период для своевременного выявления нарушений сократительной способности сердца, кровотока в магистральных сосудах, разработки адекватных и эффективных методов лечения и профилактики основного заболевания.

Объект и методы исследования. В исследование включены 108 рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ профессиональной этиологии. Средний возраст горнорабочих составил 56,2±2,1 года, стаж работы в неблагоприятных условиях — 18,4±0.6 года. Диагноз ХОЗЛ был установлен на основании критериев, согласно приказу № 128 МЗ Украины от 19.03.2007 г. "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія". В их числе 32 рабочих с постконтактным периодом до 5 лет (I группа), 30 рабочих с постконтактным периодом 59 лет (II гр.) и 46 рабочих с постконтактным периодом более 10 лет (III гр.). В контрольную группу (КГ) вошли 30 рабочих горнорудной промышленности без патологи органов дыхания и сердечнососудистой системы.

Показатели сократительной способности миокарда и гемодинамики в магистральных сосудах оценивали с помощью

одно- и двухмерной эхокар-диографии (ЭХОКГ) на аппарате "Радмир" ТИ-628А (Украина). Ультразвуковое исследование выполняли в М- и В-ре-жимах по стандартной методике [13, 15]. Определяли показатели работы левого желудочка (ЛЖ): конечно-диастолический (КДРлж, см) и конечно-систолический (КСРлж, см) размеры, конечно-диастолический (КДОлж, мл) и конечно-систоличский (КСОлж, мл) объемы, по стандартным формулам вычисляли ударный (УОлж, мл). Сократительную способность правых отделов сердца изучали по показателям правого желудочка (ПЖ): конечно-диастолический (КДОпж, мл ) и конечно-систолический (КСОпж, мл) объемы, ударный объем (УОпж, мл); работу правого предсердия (ПП): конечно-диастолический (КДОпп, мл) конечно-систолический (КСОпп, мл) объемы, ударный объем (УОпп, мл). Оценивали интегральные показатели сократительной способности различных сердечних структур: индекс систолической сферичности (ИСС), индекс диастолической сферичности (ИДС), кондуитивный объем (КО), а также вклад КО в УОлж(ВКО), которые рассчитывались по формулам:

ИСС = Rs / Ls, (1) где Rs — короткая ось в систолу, Ls — длинная ось в систолу.

ИДС = Rd / Ld, (2) где Rd — короткая ось в диастолу, Ld — длинная ось в диастолу.

КО = УОлж- УОлп (3) ВКО=(УОлж-УОлп)/УОлжх 100%. (4)

Таблица 1

Эхокардиографические показатели сократительной способности сердца у рабочих с ХОЗЛ профессиональной этиологии в постконтактный период (М±т )

Показатель Контрольная группа (n=30) До 5 лет(n=32) 5-10 лет (n=30) Более 10 лет(n=46)

КДРлж. см КСРлж. см КДОлж, мл/м2 КСОлж, мл/м2 УОЛж, мл/м2 КДОпж, мл/м2 КСОпж, мл /м2 УОпж, мл/м2 4,79±0,29 3,17±0,12 67,61±1,63 34,73±0,90 34,52±1,63 55,20±1.21 31,5±1,10 23,60±1,00 37.00±0,33 20,42±0,83 17,90±0.95 5,12±0,19 3,54±0,28 71,39±1,10 37,66±1,05# 32,91±1,18 48,18±0,87# 25,92±0.67# 22,69±0,74 37,69±0,83 19,88±0.76 17,78±0,43 5,12±0,17 3,51±0,35 70.90±1,04 38.21±0,83# 32,21±0,79 50.30±1,02# 25.72±0.77# 23.28±0.72 38,19±0.79 20.94±0.55 18,93±0,63 5,14±0,12# 3,59±0,33 71,96±1,01 40.56±0,83#\** 31,47±0,78 49.72±0.57 28.22±0,64*\** 21.81±0.60 38.26±0,68 19,58±0.46 18,29±0,44

Примечания к таблицам 1 и 2:* — Разница достоверна в сравнении с группой до 5 лет (р<0,05).

** — Разница достоверна в сравнении с группой 5-10 лет (р<0,05).

# — Разница достоверна в сравнении с контрольной группой (р<0,05.

Все объемные показатели приведены к единице площади поверхности тела. Также вычисляли общее периферическое сосудистое сопротивления (ОПСС, дин х см-5) и удельное периферическое сопротивление сосудов (УПСС, ус. ед.), а также общее легочное сопротивление (ОЛС) по формуле: ОЛС=(СДла-5)х1332-60\МО, (5) где: МО — минутный объем крови; СДла— среднее давление в легочной артерии по М. Isolde.

Все рабочие дали письменное согласие на проведенные исследования. В исследование не включались больные с некомпенсированной легочносердечной недостаточностью, перенесшие инфаркт миокарда, острое нарушение мозгового кровообращения, с пороками сердца, сахарным диабетом, почечной недостаточностью, заболеваниями печени, анемией, инфекционными и онкологическими заболеваниями.

Статистическая обработка полученных результатов проведена на ПК методом вариационной статистики с использованием программы "Microsoft Exel”. Для оценки достоверности полученных результатов применяли однофакторный дисперсный анализ (ANOVA). Результаты приведены в виде (М±т), различия считали достоверными при р<0,05.

Результаты исследования и их обсуждение. Представленные в таблице 1 данные указывают на то, что после прекращения работы в условиях воздействия вредных производственных факторов (в постконтактный период) линейные размеры ЛЖ, в сравнении с КГ, имели четкую направленность изменений. Так,

КДРлж в I и II группах рабочих увеличились на 6,9%, в III группе рост этого показателя был более значимым — на 7,3% (р<0,05). Показатель КСРлж также имел четкую тенденцию к росту, увеличившись в изучаемых группах соответственно на 11,7%, 10,7% и на 13,2%. Динамика объемных показателей ЛЖ, в сравнении с КГ, имела аналогичную направленность: КДОлж увеличился в I группе на 5,6%, во II группе — на 4,9%, в III — на 6,4%. КСОлж по мере увеличения посткон-тактного периода увеличился

более значительно: в I группе

— на 8,4% (р<0,02), во II — на 10,0% (р<0,001), в III — на 16,8% (р<0,001). При этом УОлж уменьшился соответственно на 4,9% в I группе, на 7,2% — во II гр., на 9,7% — в III группе рабочих.

Объемные показатели ПЖ в целом имели разнонаправленную динамику по мере увеличения времени постконтактно-го периода. Так, КДОпж, в сравнении с КГ, уменьшился у рабочих I группы на 14,5% (р<0,001), во II гр. — на 9,7% (р<0,002), в III гр. — на 11,0% (р<0,001). КСОпж уменьшился в изучаемых группах соответственно на 21,5% (р<0,001), на 22.5% (р<0,001) и на 11,6%. Аналогичную динамику имел и показатель УОпж, величина которого уменшилась, в сравнении с КГ, на 4,0% в I группе, на 1,4% — во II гр. и на 8,2% — в III. При этом следует отметить его наименьшие показатели в группе с постконтактным периодом более 10 лет.

Характер изменений объемных показателей в ПП указывает на увеличение КДОпп. В сравнении с КГ этот показатель увеличился на 1,9% в I группе, на 3,2% — во II гр. и на 3,4% — в III. КСОпп имел незначительную тенденцию к снижению в I (на 2,7%) и в III группах рабочих (на 4,2%), во II группе он ненамного превышал аналогичный показатель КГ (на 2,5%). УОпп в постконтактный период, в сравнении с КГ, имел незначительную тенденцию к росту во II группе — на 5,7% и в III группе — на 2,0%.

Следует отметить, что по мере увеличения постконтактно-

го периода у рабочих с ХОЗЛ профессиональной этиологии в левых отделах сердца произошло увеличение линейных и объемных показателей с одновременным снижением показателей УОлж. В ПЖ, наоборот, объемные показатели сократительной способности имели четкую тенденцию к снижению. В ПП была выявлена тенденция к увеличению показателей КДО и УО, отражая косвенно его гиперфункцию.

В таблице 2 приведены результаты исследований некоторых ЭХОКГ-показателей, отражающих сократительную способность ЛЖ, которые показы-

что значения ИССл

и

вают,

ИДСлж в изучаемых группах существенно не отличались. Показатель КОлж, в сравнении с I группой, достоверно увеличился во II группе (на 33,1%, р<0,002), однако в III группе он существенно уменьшился: в сравнении с I группой — на 15,7% (р<0,05), со II группой — на 54,0% (р<0,001). Следует отметить, что показатель ВКОлж в УОлж имел только незначительную тенденцию к снижению по мере увеличения времени постконтактного периода. В

Таблица 2

Эхокардиографические показатели сократительной способности правых отделов сердца у рабочих с ХОЗЛ профессиональной этиологии в постконтактный период ^±m)

Показатель До 5 лет (n=32) 5-10 лет (n=30) Более 10 лет (n=46)

ИССлж О,60±0,06 0,60±0,02 0,60±0,06

ИДСлж 0,59±0,05 0,59±0,02 0,59±0,07

КОлж мл 31,03±1,88 41,31±2,53* 26,82±1,12*\**

ВКОЛж в УОлж, % 45,82±2,17 43,83±2,06 42,59±1,43

ИССпж 0,57±0,07 0,58±0,04 0,49±0.08

ИДСпж 0,56±0,06 0,56±0,10 0.56±0,09

ОПСС, дин х см-5 1974,36±49,41 2058,34±61,62 2045,42±41.42

УПСС, ус. ед 50.44±1,10 50,89±1,48 53,34±1,49

ОЛС, ед/м2 39,33±1,55 47,46±3.04* 49.08±2,14*

сравнении с І группой, этот показатель уменьшился во ІІ группе на 4,5%, в ІІІ — на 7,8%.

Характеризуя показатели сократительной способности ПЖ, следует отметить недостоверную направленность к снижению показателя ИССпж, значения которого, в сравнении с І и ІІ группами, уменшились в ІІІ группе рабочих на 16,3%. Показатели ИДСпж в изучаемых группах практически не изменились.

Динамика показателей периферического сосудистого сопротивления в постконтакт-ный период имела устойчивую тенденцию к росту. Так, показатель ОПСС, в сравнении с І группой, увеличился на 4,2% во ІІ группе, на 3,6% — в ІІІ группе рабочих. УПСС незначительно увеличилось, в сравнении с І группой, только в ІІІ группе рабочих (на 5,7%). Показатель ОЛС в постконтакт-ный период имел устойчивую тенденцию к увеличению. В сравнении с І группой, его значения увеличились во ІІ группе на 20,7% (р<0,02) и на 23,5% (р<0,02) — в ІІІ группе рабочих, отражая существенное ухудшение гемодинамики в малом круге кровообращения у рабочих с ХОЗЛ профессиональной этиологии в постконтактный период, превышающий 10 лет.

Выводы

1. По данным ЭХОКГ обследования, в постконтактный период у рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ профессиональной этиологии, в сравнении с КГ, происходит увеличение линейных и объемных показателей ЛЖ, ПЖ и ПП. При этом одновременно снижался УО, достигавший своих минимальных значений в группе рабочих с постконтактным периодом более 10 лет, отражая максимальное ухудшение сократительной способности сердца.

2. В группе рабочих горнорудной промышленности с постконтактным периодом более 10 лет ухудшение сократительной способности сердца сопровождается существенным снижение КОлж и ВКОлж в УОлж, показатели которых значительно меньше аналогичных в группах рабочих с меньшим постконтактным периодом.

3. Увеличение времени после

прекращения работы во вредных условиях, наряду с ухудшением сократительной способности сердца, ведет к значительному увеличению ОПСС и УПСС, показатели которых достигают максимальных значений в группе рабочих с постконтактным периодом более 10 лет.

4. Своевременное выявление нарушений сократительной способности сердца, их мониторинг в постконтактном периоде у рабочих горнорудной промышленности с ХОЗЛ профессиональной этиологии обусловливает необходимость включения в комплексное обследование метода ЭХОКГ и разработки с учетом полученных с его помощью результатов лечебных мероприятий, направленных на коррекцию выявленных нарушений для улучшения прогноза заболевания, качества жизни данной категории больных.

ЛИТЕРАТУРА

1. Амосова К.М. Особливості серцевої недостатності у хворих з хронічним легеневим серцем при хронічних обструктивних захворюваннях легень / К.М. Амосова, Л.Ф. Конопльо-ва // Укр. терапевт. журн. — 2004. — № 4. — С. 18-22.

2. Возможности эхокардио-графии в оценке состояния правого желудочка сердца и легочной гипертензии у больных туберкулезом и неспецифическими заболеваниями легких / В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник и др. // Проблемы туберкулеза. — 1987. — № 3. — С. 34-38.

3. Городецький К.В. Функціональний стан лівого шлуночка серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / К.В. Городецький // Укр. кардіол. журн. — 2005. — № 4.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

— С. 73-76.

4. Структурно-функциональные изменения сердца у больных хроническим пылевым бронхитом в сочетании с артериальной гипертензией / Г.Ж. Исакова, О.А. Ибраев, Д.С. Абзалиева // Медицина труда и пром. экология. — 2006. — № 4. — С. 31-35.

5. Карнаух Н.Г Актуальные вопросы профессиональной пылевой патологи легких: пособие для врачей / Н.Г. Карнаух, Т.А. Ковальчук. — Киев: Книга, 2004. — 104 с.

6. Киняйкин М.Ф. Влияние гипоксемии и коморбидной

кардиоваскулярной патологии на качество жизни и некоторые клинико-функциональные показатели пациентов с хронической обструктивной болезнью легких / М.Ф. Киняйкин // Пульмонология. — 2011. — № 4. — С. 54-57.

7. Сосудистые нарушения в легких при хронической об-структивной болезни легких как мишень для терапевтического воздействия / Н.А. Кузу-бова, Е.С. Лебедева и др. // Пульмонология. — 2012. — № 4. — С. 71-77.

8. Островський М.М. До питання поліморбідності та ко-морбідності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / М.М. Островський, П.Р Герич // Укр. пуль-монол. журн. — 2011. — № 4.

— С. 19-24.

9. Распутіна Л.В. Коморбід-ність неспецифічних захворювань органів дихання та серцево-судинної системи у практиці лікаря / Л.В. Распутина // Укр. пульмонол. журн. — 2011.

— № 4. — С. 25-27.

10. Радионова В. В. Актуальность проблемы хронических обструктивных заболеваний легких в структуре профессиональных заболеваний. Критерии диагностики и экспертизы трудоспособности / В.В. Радионова // Укр. терапевт. журн.

— 2006. — № 1. — С. 105-112.

11. Рябова А.Ю. Особенности ремоделирования сердца при бронхиальной астме и хронической обструктивной болезни легких / А.Ю. Рябова, М.М. Кириллов // Пульмонология. — 2010. — № 6. — С. 78-82.

12. Чучалин А.Г Хронические обструктивные болезни легких / А.Г Чучалин. — Москва: Бином, 1999. — 512 с.

13. Фейгенбаум Х. Эхокар-диография / Х. Фейгенбаум. — Москва: Видар, 1999. — 512 с.

14. Структурно-функциональное состояние сердца и периферических сосудов при артериальной гипертензии в сочетании с хронической об-структивной болезнью легких в динамике лечения / А.В. Шабалин, Л.А. Шпагина и др. // Пульмонология. — 2010. — № 5. — С. 61-68.

15. Devereux R.V. Echocardio-graphic determination of left ventricular mass in man anatomie validation of the method / R.V. Devereux, N. Reichek // Circulation.

— 1977. — Vol. 55. — P. 613-618.

16. Marwick T.H. Techniques for comprehensive two dimensional echocardiographic asses-sent of left ventricular systolic function / T.H. Marwick // Heart.

— 2003. — Vol. 89, Suppl. 3 -P. 1112-1118.

REFERENCES

1. Amosova K.M., Konoplova L.F. Ukrayinskyi terapevtychnyi zhurnal. 2004; 4 : 18-22. (in Ukrainian)

2. Gavrisiuk V.K., Yachnik A.I., Kononenko I.N. et al. Problemy tuberkuleza. 1987; 3 : 34-38. (in Russian)

3. Horodetskyi K.V. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2005; 4 : 73-76. (in Ukrainian)

4. Isakova G.Zh, Ibraev O.A., Abzalieva D.S. Medicina truda i promyshlennaia ekologiia. 2006; 4 : 31-35. (in Russian)

5. Karnaukh N.G., Kovalchuk TA. Aktualnye voprosy professio-nalnoi pylevoi patologi legkikh: posobie dlia vrachei [Actual Issues of the Occupational Dust Lung Pathology: Manuals for Doctors]. Kiev: Kniga; 2004 : 104 p. (in Russian)

6. Kiniaikin M.F. Pulmonologia. 2011; 4 : 54-57. (in Russian)

7. Kuzubova N.A., Lebedeva E.S., Zolotnickaia V.P., Dvorakov-skaia I.V., Fedin A.N., Titova O.N. Pulmonologiia. 2012 ; 4: 71-77. (in Russian)

8. Ostrovskyi M.M., Herych PR. Ukrayinskyi pulmonolohichny zhurnal. 2011; 4 : 19-24. (in Ukrainian)

9. Rasputina L.V. Ukrayinsky pulmonolohichnyi zhurnal. 2011; 4 : 25-27. (in Ukrainian)

10. Radyonova V.V. Ukrainsky terapevtychnyi zhurnal. 2006; 1: 105-112. (in Ukrainian)

11. Riabova A.Yu., Kirillov M.M. Pulmonologia. 2010 ; 6 : 78— 82. (in Russian)

12. Chuchalin A.G. Hroniches-kie obstruktivnye bolezni legkikh [Chronic Obstructive Lung Disease]. Moscow: Binom; 1999 : 512 p. (in Russian)

13. Feigenbaum H. Ekhokar-diografiia [Echocardiography]. Moscow: Vidar; 1999 : 512 p. (in Russian)

14. Shabalin A.V., Shpagina L.A., Gerasimenko O.N., Shpagin

I.S., Shliakhtina N.V. Pulmonologiia. 2010; 5 : 61-68. (in Russian)

15. Devereux R.V., Reichek N. Circulation. 1977; 55 : 613-618.

16. Marwick T.H. Heart. 2003; 89 (3) : 1112-1118.

Надійшла до редакції 20.11.2013.

ШЛЯХ СЛУЖІННЯ СУСПІЛЬСТВУ, НАУЦІ, ЛЮДЯМ

До 70-річчя від дня народження завідувача кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків Національної медичної академії післядипломної освіти

імені П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Івана Петровича Козяріна

НАШІ ЮВІЛЯРИ

22

січня 2014 року виповнилося 70 років від дня народження та 40 років лікарської, науково-педагогічної і громадської діяльності вченого-гігієні-ста, завідувача кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Івана Петровича Козяріна.

Іван Петрович Козярін народився на Київщині. Після закінчення 1961 року середньої загальноосвітньої школи вступив до Київського медичного училища № 2 на фельдшерське відділення, яке

закінчив з відзнакою у 1964 році. Потім працював завідувачем фельдшерсько-акушерським пунктом і служив у війську (1964-1967).

1968 року І.П. Козярін вступив на санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, який закінчив з відзнакою і був занесений до Золотої книги пошани та рекомендований на наукову роботу.

З 1974 по 1977 роки Козярін І.П. навчався в очній аспірантурі на кафедрі загальної, військової та радіаційної гігієни Київського медінституту, після закінчення якої був зарахований на посаду асистента, а з 1988 року

Є

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.