CC BY
45
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7716
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.089.816.6:636.7
Особливост лшування ран, уражених личинками Wohlfahrtia magnifica, у собак
В.В. Ткаченко tkachdok@ukr.net
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Укра'ши, вул. Герош Оборони, 11, м. Кшв, 03041, Украша
У cmammi наведено даш наукового до^дження щодо особливостей л^вання ран, уражених личинками мухи Wohlfahrtia magnifica. Одтею з умов ефективного л^вання таких ран е видалення вЫх личинок, висжання мертвих тканин з корекцiею утворених кишень та пригтчення патогенноi мжрофлори як на поверхт, так i в глибит рани. Добре пристосо-ват личинки до паразитування в тканинах тварин, мають сильно розвинен приротовi гачки i дрiбнi шипики по всьому тту, що допомагають гм утримуватися в тканинах i поступово проникати вглибину. Личинки вольфартовог мухи значно пош-коджують тканини та зумовлюють виникнення гтйних ран, що довго не заживають, ця патологiя е не лише паразито-логiчною, а й одтею iз проблем ветеринарног хiрургii. Необхiдною умовою ефективного л^вання е видалення вЫх личинок, висжання мертвих тканин з корекщею утворених кишень та пригтчення патогенноi мжрофлори як на поверхт, так i в глибин рани. Проведено експериментальне порiвняння рiзних схем л^вання ран, уражених личинками Wohlfahrtia magnifica, а також доведено високу ефективтсть комплексное схеми л^вання iз застосуванням розчину Декасану i мазi Левомжоль при данш патологи.
Ключовi слова: рана, личинки Wohlfahrtia magnifica, собаки, хiрургiчна обробка.
В статье приведены данные научного исследования особенности лечения ран, пораженных личинками мухи Wohlfahrtia magnifica. Одним из условий эффективного лечения таких ран является удаление всех личинок, высекание мёртвых тканей с коррекцией образовавшихся карманов и угнетением патогенной микрофлоры как на поверхности, так и в глубине раны. Личинки вольфартовой мухи сильно повреждают ткани и обуславливают возникновение гнойных долго не заживающих ран, эта патология есть не только паразитологической, а и одной из проблем ветеринарной хирургии.
Обязательным условием эфективного лечения есть удаление всех личинок, высекание мертвых тканей с коррекцией образованных карманов и угнетение патогенной микрофлоры как на поверхности, так и в глубине раны. Проведено экспериментальное сравнение различных схем лечения ран, пораженных личинками Wohlfahrtia magnifica, а также доказана высокая эффнктивность комплексной схемы лечения с использованием раствора Декасана и мази Левомеколь при указанной патологии.
Ключевые слова: рана, личинки Wohlfahrtia magnifica, собаки, хирургическая обработка.
Citation:
Tkachenko, V. (2017). Especially the treatment of wounds, amazed by the larvae of Wohlfahrtia magnifica, in dogs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 67-70.
Особенности лечения ран при поражении личинками Wohlfahrtia magnifica у собак
В.В. Ткаченко tkachdok@ukr.net
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина
Especially the treatment of wounds, amazed by the larvae of Wohlfahrtia magnifica, in dogs
V. Tkachenko tkachdok@ukr.net
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The article presents data of research concerning the characteristics of the treatment of wounds affected by the larvae of the fly Wohlfahrtia magnifica. One of the conditions for effective treatment of such wounds is to remove all larvae, cutting of dead tissue correction of the formed pockets and oppression of pathogenic microorganisms on the surface and in the depth of the wound. The larvae are well adapted to parasitism in animal tissues, have highly developed Piratov hooks and small spines all over the body, which help them to remain in the tissue and gradually penetrate deeper. Larvae wolferton flies much damage tissue and cause the appearance of purulent wounds dolgonosova, this pathology is not only parasitological, and one of the problems of veterinary surgery. A necessary condition for effective treatment is removal of all larvae, cutting of dead tissue correction of the formed pockets and oppression of pathogenic microorganisms on the surface and in the depth of the wound. Experimental comparison of different schemes of treatment of wounds, amazed by the larvae of Wohlfahrtia magnifica, and also proved the high efficiency of complex treatment regimens with the use of solution decasino and ointment levomikol in this pathology.
Key words: wound, larvae Wohlfahrtia magnifica, dogs, surgical treatment.
Вступ
Перш1 роботи з вивчення бюлогп та екологп вольфартово! мухи належать видатному ентомологу Пор-чинському I.A., яш датуються 70-ми роками XIX сто-р1ччя. Автор виявив цю комаху в Херсонськш та Пол-тавськш губертях. 1маго вольфартово! мухи харчу-ються нектаром квтв, рщкою фракщею гною, тимча-сом як личинки живляться тканинами теплокровних тварин i завдають значних збитшв тваринництву. Самки вольфартово! мухи мають добре розвинений нюх i на далекш вщсташ визначають мюця перебу-вання тварин за !хшм запахом. Самки е живородними i здатт вщкладати до 200 личинок в мюця, де на шкь рi наявт свiжi рани, мацерацп чи на слизовi оболон-ки. Личинки добре пристосоваш до паразитування в тканинах тварин, мають сильно розвинеш приротовi гачки i др!6н шипики по всьому тшу, що допомага-ють !м утримуватися в тканинах i поступово проника-ти вглибину. Личинки сильно руйнують тканини, через що невелик! дефекти швидко збшьшуються, розвиваеться гниття ран. Розвиток личинок в ранах тривае впродовж 3-6 д!6. Упродовж весняно-лггньо-осшнього перiоду в пiвденних регiонах Укра!ни розвиваеться 5-6 генерацiй, у швшчних - 2-3 генерацй' вольфартово! мухи (Ahmetov, 1991; Farkas et al., 1997; Skiba, 2004).
Незважаючи на те, що вольфартюз найбшьше уражае овець, все частiше випадки цього захворюван-ня рееструются серед дабних тварин, зокрема собак. Собаки, внаслщок сво!х ф!зюлопчних особливостей, досить стшш до вольфартiозу, оскшьки зализування ран сприяе гiгiенi та загоенню останшх. Проте сприя-тливими факторами для виникнення вольфартiозу у собак е наявнють ран у важкодоступних мюцях, а також густий, довгий шерстяний покрив або складки на шшр^ як1 е однiею з причин виникнення попршос-тей у теплу пору року (Hall and Wall, 1995).
Зважаючи на те, що личинки вольфартово! мухи значно пошкоджують тканини та зумовлюють виник-нення гншних ран, що довго не заживають, ця пато-
логiя е не лише паразитологiчною, а й одшею Í3 проблем ветеринарно! xipyprí!. Саме тому метою прове-дених досл1джень було вивчити особливосп л^ван-ня ран при ураженш личинками Wohlfahrtia magnifica у собак.
MaTepia™ i методи досл1джень
Дослвдження проводили на базi кафедри хiрyргi! iм. акад. 1.О. Поваженка НУБШ Укра!ни. Вольфартiоз було дiагностовано у 2 собак породи кавказька вiвча-рка, привезених господарем Í3 одного з сш Ки!всько! областi. Собаки проживали у приватному господарст-вi й утримувались у вольерi. У одше! собаки рана була в дмнщ холки, в iншо! - на боковш дiлянцi ши!. Як стало вщомо зi слiв госпродаря, тварини носили ошийники, пiд якими виникла мокнуча екзема. Пiсля зняття ошийникiв i антисептично! обробки рани не загоюються, вiдмiчаеться гнiйне запалення i неприем-ний запах. Тварини проявлять неспокш, розчiсyють рани. При оглядi в глибинi ран було виявлено личинки мухи Wohlfahrtia magnifica. Хiрyргiчнy обробку ран проводили пвд загальним знеболюванням. Для встановлення бiльш ефективно! схеми лiкyвання кож-нiй тваринi !! призначено шдивщуально.
Перша схема лiкyвання включала:
• Санацш тканин розчинами катiонних антисеп-тикiв (хлоргексидин бiглюконат);
• Виакання змертвiлих, некротизованих тканин в межах здорових тканин i видалення личинок Wohlfahrtia magnifica з подальшим промиванням по-верхневих дiлянок рани спиртовим розчином ма-лавiтy, попередньо розведеного 1:1 розчином натрш хлориду 0,9% i накладанням примочки на 10-15 хв;
• Через 2 години мюцево наносили мазь курюзин. Таку процедуру повторювали на 2 добу;
• На 3 добу проводили повторний огляд, санацш рани хлоргексидину билюконатом i хiрyгiчнy санацiю тканин;
HayRobm вкник ЛHУВMБТ iмeнi С.З. Тжи^^го, 2017, т 19, № 77
• У порожнини рани вводили розчин дюксидину, попередньо розведеного розчином натрш хлориду 0,9% з штервалом 2 рази на добу впродовж 3 д1б;
• Трикратно з штервалом 48 годин внутршньо-м'язево вводили антибютик амоксицилш 15% L.A. в доз1 1 мл на 10 кг маси тша та 1муностимулятор като-зал впродовж 5 д1б в доз1 5 мл.
Друга схема л1кування включала:
• Санацш рани 3% розчином перекису водню;
• Первинну х1рург1чну обробку рани з висшанням некротизованих тканин, видаленням личинок Wohlfahrtia magnifica та подальшим промиванням поверхневих д1лянок рани спиртовим розчином хло-рофшпту, розведеного 1:1 розчином натрш хлориду 0,9% i накладанням примочки на 10-15 хв;
• Через 2 години мюцево наносили мазь Ле-вомшоль. Таку процедуру повторювали на 2 добу;
• На 3 добу повторювали обробку перекисом водню i хiругiчну санацш тканин;
• У порожнини рани вводили розчин Декасану з штервалом 2 рази на добу впродовж 3 дiб;
• Трикратно з штервалом 48 годин внутршньо-м'язево вводили антибютик амоксицилш 15% L.A. в дозi 1 мл на 10 кг маси тша та iмуностимулятор като-зал впродовж 5 дiб в дозi 5 мл.
Результати та ix обговорення
Особливютю лшування ран, уражених личинками Wohlfahrtia magnifica, е те, що неможливо вилшувати рану простою обробкою раново! поверхш. Необхщ-ною умовою ефективного л^вання е видалення всiх личинок, висшання мертвих тканин з корекцiею утворених кишень та пригтчення патогенно! мжрофлори як на поверхт, так i в глибиш рани. Щд час первинно! хiрургiчно! обробки в раш виявляли значну к1льк1сть личинок жовтувато-коричневого кольору (рис.1), основна маса яких локалiзувалась групами пiд краями шшри.
Рис.1. Личинки мухи Wohlfahrtia magnifica, вилучеш з рани
Личинки видaляли пiнцeтoм, пpи цьoмy вiдкpивa-лacь paнoвa пoвepxня з чиcлeнними кишeнями тa
покрита бурим ексудатом з iхорозним запахом. Пщ час первинно! хiрургiчно! обробки з рани ретельно видалили некротизованi тканини i провели промиван-ня ран та подальшi лiкувальнi заходи. На рани накла-дали фiксуючу пов'язку для запоб^ання повторно! iнвазi! личинками.
У собаки, якш застосовували першу схему лшування, на 3 добу зауважували зменшення гiперемi! та набряку навколо рани, проте рановi кра! були щшь-ними, болючими та спостер^алося незначне видшен-ня густого ексудату. На 7 добу л^вання видшення ексудату не вiдмiчали, зяяння рани дещо зменшилось, дно рани вкрите грануляцшною таниною. Загоення рани первинним натягом спостертали приблизно на 13 добу ввд початку л^вання.
На третю добу у собаки, якш застосовували другу схему лшування, вiдмiчали полiпшення загального стану, а мюцево - зменшення болю, набряку кра!в рани та зниження мюцево! температури. На 5 день лшування стiнки i дно рани були вкрип рожевими, дрiбнозернистими грануляцiями, гншний ексудат вiдсутнiй, що може сввдчити про завершения стадп самоочищення рани i початок !! регенерацп. Загоення рани первинним натягом спостертали на 10 добу вщ початку лшування. Тобто, друга схема лшування ви-явилась бшьш ефективною, що, можливо, обумовлено особливостями д^! застосованих препарапв. Мазева основа Левомiколю мае гшеросмолярш властивостi, завдяки чому сприяе шдсушуванню рани i сорбуе гнiйно-некротичнi маси, а макрогол 400 мазево! осно-ви полегшуе проникнення дiючих речовин у тканини, що оточують рану, i таким чином впливае на глибин-но розташоваш збудники. Разом з тим Декасан прояв-ляе бактерицидну Фунг1цидну, в1русоцидну i проти-стоцидну д1ю. Вiн концентруеться на цитоплазма-тичн1й мембранi мшробно! кл1тини та порушуе про-никнють останньо!. Декасан також високоактивний ввдносно мiкроорганiзмiв, ст1йких до антибiотикiв, осшльки пiдвищуе чутлив1сть ан-
тибiотикорезистентних мшрооргашзм!в.
Висновки
Таким чином, обидвi запропоноваш нами схеми лiкування виявилися ефективними для лшування ран, уражених Wohlfahrtia magnifica, у собак i дали мож-ливють досягти загоювання ран. Але варто зауважити, що друга схема лiкування, iз застосуванням левомiко-лю i декасану, була бтш ефективною, що дало мож-ливiсть досягти загоення рани за первинним натягом на 10 добу.
Перспективи подальших до^джень. Зважаючи на те, що вивченню мiазiв у дрiбних домашшх тварин до цього часу не придмлось належно! уваги, дослi-дження нових засобiв лiкування i, особливо, профша-ктики останнiх е актуальним i перспективним напря-мком сучасних наукових дослщжень.
Бiблiографiчнi посилання
Ahmetov, A.A. (1991). Izuchenie zoofilnyih muh, kotory-
ie napadayut na ovets [Study of zoophilous flies that
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 77
attack sheep]. Izv. Akad. nauk Kazahskoy SSR. 3, 8083 (in Russian).
Skiba, O.V. (2004). Obligatni porozhninni i tkaninni miazi ovets livoberezhzhya Ukraini (epizootologiya, likuvannya ta zahodi profilaktiki) (PhD Thesis), Harkiv (in Ukrainian).
Farkas, R., Hall, M., Kelemen, F. (1997). Wound myiasis
of sheep in Hungary. Vet. Parasitol. 69, 133-144. Hall, M., Wall, R. (1995). Myiasis of human and domestic animals. Adv. Parasitol. 35, 257-258.
Cmammn nadiümna do peda^ii 24.03.2017
