Особенности функционального и физического состояния студентов, освобожденных от практических занятий по «Физическому воспитанию» Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

з

2012

Особливості функціонального та фізичного стану студентів, звільнених від практичних занять з «Фізичного виховання»

Чернігівська С. А.

Національний гірничий університет (м. Дніпропетровськ)

Анотації:

Наведено результати дослідження функціонального та фізичного стану студентів. У експерименті приймали участь 86 студентів 1, 2 та 3 курсу, звільнених від занять з „Фізичного виховання”, одна частина яких займалась непрофесійною фізкультурною освітою, інші реферативною формою навчання. Доведено позитивний вплив НФО на функціональний та фізичний стан студентів, про що свідчить зменшення наприкінці року ЧСС до 72,69±6,03 уд/хв з 77,39±6,97 уд/хв серед юнаків, дівчат - до 71,17±3,03 уд/хв з 73,94±6,91 уд/ хв; збільшення показників проби Штанге у юнаків з 47,04±5,98 с до 54,21± 6,54 с, у дівчат з 44,11±7,4 с до 51±6,84 с та ЖЄЛ серед юнаків з 3878,26±692,79 мл до 4247,39±558,13 мл, у дівчат відповідно з 282І,11±488,9б мл до 2915±482,57 мл.

Ключові слова:

функціональний, фізичний, стан, фізичне виховання.

Черниговская С. А. Особенности функционального и физического состояния студентов, освобожденных от практических занятий по «Физическому воспитанию». Приведены результаты исследования функционального и физического состояния студентов. В эксперименте принимали участие 86 студентов 1, 2, и 3 курса, освобожденных от занятий по „Физическому воспитанию”. Часть студентов занималась непрофессиональным физкультурным образованием, другая - по реферативной форме. Доказано положительное влияние занятий НФО на функциональное и физическое состояние студентов, о чем свидетельствует снижение в конце года ЧСС с 72,69±6,03 уд/ мин до 77,39±6,97 уд/мин среди юношей, девушек - с 71,17±3,03 уд/мин до 73,94±6,91 уд/мин; повышение показателей пробы Штанге у юношей с 47,04±5,98 с до 54,21± 6,54 с, у девушек с 44,11±7,4 с до 51±6,84 с и ЖЕЛ среди юношей с 3878,26±692,79 мл до 4247,39±558,13 мл, у девушек - с 2821,11±488,96 мл до 2915±482,57 мл.

функциональное, физическое, состояние, физическое воспитание.

Chernigovskaja S.A. Features of the functional and physical condition of students exempted from practical training on “Physical Education”. The

results of investigation of the functional and physical condition of the National Mining University students were given. The experiment involved 86 students 1, 2, and 3 courses exempted from the lessons of “Physical Education”. One of the students trained of non-professional physical education, the other - in abstract form. The positive impact of non-professional physical education and physical condition. Indicates a decline in year-end Ps from 72,69±6,03 b/min to 77,39±6,97 b/min among boys, girls - from 71,17±3,03 b/ min to 73,94±6 91 beats / min, increase performance test in boys with Strange 47,04±5,98 up to 54,21±6,54 s, girls with 44,11±7,4 to 51±6,84 and Under VC with 3878,26±692,79 ml to 4247,39±558,13 ml, the girls - from 2821,11±488,96 ml to 2915±482,57 ml.

functional, physical, condition, physical training.

Вступ.

Фізичне виховання є складовою освіти і виховання, педагогічним, навчально-виховним процесом, спрямованим на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, що здійснює значущий вплив на фізичний розвиток людини, її виховання в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточення [5]. Ця місія „Фізичного виховання”, як навчальної дисципліни, сформульована в „Положенні про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах” [3] у час, коли стрімко знижуються і суттєво відстають від світових показників дані про здоров’я українських студентів, не поширюється культура здоров’я.

Проблема здоров’я студентської молоді стає все більш гострою, про що свідчать наступні дані. Вже після зарахування на перший курс виявляється високий відсоток молодих людей з різними, суттєвими порушеннями у стані здоров’я. Частішають неврози, захворювання серцево-судинної системи, погіршуються функції органів зору, травлення тощо. Все частіше зустрічаються хвороби, які раніше були у осіб середнього і похилого віку: остеохондроз, гіпертонія, інфаркт міокарду, атеросклеротичні процеси [1, 4].

Згідно Закону України „Про фізичну культуру і спорт” визначено: „Фізична культура у сфері освіти має на меті забезпечити розвиток фізичного здоров’я учнів та студентства, комплексний підхід до формування розумових і фізичних здібностей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя, професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманіт-

© Чернігівська С. А., 2012

них засобів та форм фізичного виховання і масового спорту, безперервності цього процесу протягом усього життя” [2].

При цьому, фізичний розвиток людини розглядається як складова її життєдіяльності, спрямована на покращення природних властивостей організму впродовж життя, що виявляється через показники функціональних і морфологічних даних, фізичних якостей, рухових здібностей, працездатності, а також темпи старіння організму і тривалості життя.

Робота підготовлена згідно Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за темою: 3.6 „Науково-теоретичні основи інноваційних технологій у фізичному вихованні різних груп населення”.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження полягає в тому, аби встановити особливості функціонального та фізичного стану студентів, що звільнені від практичних занять з «Фізичного виховання». Встановити позитивний вплив непрофесійної фізкультурної освіти на зміну показників функціонального та фізичного стану.

Результати дослідження.

Дослідження проводилось на базі кафедри фізичного виховання Національного гірничого університету (НГУ) на протязі 2010-2011 навчального року. Обстежувані були об’єднані у контрольну та експериментальну групи. До складу контрольної увійшли студенти

2 та 3 курсів, які опановували „Фізичне виховання” за реферативною формою навчання. До складу експериментальної групи входили студенти 1 курсу, до яких застосовувалась попередньо розроблена нами інноваційна технологія непрофесійної фізкультурної освіти (НФО), що стимулювала власні оздоровчі заняття.

І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біологічні

‘---“-----------1 проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________

Були використані наступні методи дослідження: методи оцінки фізичного розвитку (антропометрія, метод індексів); методи дослідження функціонального стану кардіо-респіраторної системи (вимірювання артеріального тиску, пульсометрія, проби Штанге та Генча, спірометрія), визначення рівня фізичного стану за формулою:

РФС=(700-3хЧСС-2,5хАТ -2,7хВ+0,28хщ)

4 7 серед. 7 7 У

/ (350-2,6хВ+0,21хДГ).

Для визначення рівня стану здоров’я організму використовувалась запропонована Р. М. Баєвським методика оцінки адаптаційного потенціалу, що відображає фізичне здоров’я людини і вказує на можливості її організму до адаптації. Рівень адаптаційного потенціалу визначався в балах за формулою: АП=0,011хЧСС+0,014 хАТ +0,008хАТ +0,014хВ+0,009хМГ-0,009хДГ-0,27.

С Д

У ході аналізу результатів антропометрії встановлено, що за такими показниками, як довжина тіла і сила кисті, як у контрольній, так і у експериментальній групах юнаків достовірних змін не відбулось.

Натомість, що торкається показників, що характеризують функціональний стан кардіо-респіраторної системи, тут помічена позитивна динаміка у юнаків експериментальної групи у порівнянні з контрольною. Гак, в експериментальній групі наприкінці педагогічного експерименту відмічена тенденція зниження ЧСС (на початку цей показник дорівнював 77,39±6,97, а наприкінці 72,69±6,03 уд/хв., тобто Р < 0,05).

У той же час у контрольній групі юнаків спостерігалась тенденція до підвищення ЧСС: 76,89 ± 6,03 уд/хв. на початку і 80,06± 6,26 уд/хв. наприкінці експерименту.

Змін у показниках артеріального тиску серед юнаків за час експерименту не було помічено, як в експериментальній, так і в контрольній групах.

При дослідженні показників функціонального стану органів дихання у юнаків експериментальної групи відмічене його покращення у порівнянні з показниками юнаків контрольної. Гак, показник гіпоксичної проби Штанге у юнаків, залучених до участі в експерименті, наприкінці його збільшився з 47,04±5,98 с до 54,21± 6,54 с при Р < 0,05. Натомість у контрольній групі цей показник навіть знизився з 47,7±7,51 с до 45,44 ±7,17 с. Аналогічна тенденція спостерігалась і за пробою Генча.

Порівняльний аналіз показників ЖЄЛ свідчить про їх більш виражені зміни в експериментальній групі юнаків ніж у контрольній. Так, якщо на початку дослідження у юнаків експериментальної групи ЖЄЛ складала 3878,26±692,79 мл, то вже наприкінці 4247,39± 558,13 мл (Р < 0,05). У юнаків контрольної групи помічене зниження фактичної ЖЄЛ від 3914,44±553,53 мл на початку і 3812,78± 443,06 мл наприкінці (Р > 0,05).

Отримані результати у дівчат експериментальної групи свідчать про позитивну динаміку частини показників, що характеризують функціональний стан кардіо-респіраторної системи (ЧСС на початку навчального року 73,94±6,91 уд/хв, наприкінці 71,17±3,03 уд/хв, проба Штанге 44,11±7,4 с та 51±6,84 с, проба Генча 23,56±4,91 с та 28,17±5,03 с, фактична ЖЄЛ 2821,11±488,96 мл та 2915±482,57 мл і відношення фактичної ЖЄЛ до належних показників відповідно 81,07±10,59 та 83,59±9,61 %). Серед дівчат

ПСИХОЛОГІЯ

контрольної групи спостерігалась негативна динаміка змін функціональних показників.

У таблицях 1 і 2 наведені дані рівня фізичного стану експериментальної та контрольної груп на початку та наприкінці року, які відображають динаміку змін рівнів фізичного стану протягом навчального року.

На початку нашого дослідження в експериментальній групі у 5,56% дівчат встановлено рівень фізичного стану (РФС) вище середнього, середній - 38,88% та у 55,56% - рівень нижче середнього. Наприкінці року: рівень вище середнього 5,56%, середній - 55,56 % та нижче середнього - 38,88%. У юнаків на початку року середній РФС склав 4,35 %, нижче середнього - 73,92% та низький - 21,73 %. Наприкінці року відмічається поява студентів з рівнем фізичного стану вище середнього 4,35 %, в середньому - 4,35 %, нижче середнього - 82,60 % та низький - 8,7 %.

Наприкінці дослідження відмічається покращення показників РФС в експериментальній групі. Так, у юнаків за рахунок низького рівня, який зменшився до 8,70%, збільшився показник нижче середнього рівня до 82,60%. Відмічається поява 4,35 % студентів з РФС вище середнього. Відповідно у дівчат спостерігається збільшення осіб, що мають середній РФС з 38,88 % до 55,56 %. Отже протягом року ми спостерігаємо покращення показників рівня фізичного стану серед досліджуваних студентів, що займаються за спеціально створеною для них програмою НФО.

В контрольній групі у дівчат на початку року низький РФС відмічається у 25,93%, нижче середнього -29,63%, середній - 37,04%, вище середнього - 7,40%. Наприкінці дослідження відмічається збільшення низького рівня до 29,63%. Показники середнього і нижче середнього рівня залишаються сталими, а показник вище середнього - зменшуєтьсядо 3,70%.

Отже серед дівчат експериментальної групи, в порівнянні з контрольною, спостерігається позитивна динаміка в зміні показників РФС.

Серед юнаків спостерігається інша картина. Особи, які мають високий та вище середнього рівні фізичного стану взагалі відсутні. На початку року у 33,33% - низький рівень, 61,11% - нижче середнього, та 5,56% - середній рівень фізичного стану. Наприкінці року за рахунок рівня нижче середнього збільшився низький рівень і склав 38,88%. Середній рівень залишився без змін - 5,56%.

В експериментальній групі на протязі навчального року, серед дівчат спостерігається підвищення відсотку осіб, що належать до І рівня АП з 38,89% до 50,00% та зменшення їх у ІІ рівні з 61,11% до 50,00%. Серед юнаків до І рівня на початку та наприкінці року відносяться 43,48%, зменшується відсоток осіб на ІІ рівні з 52,17% до 43,48%, та збільшується на ІІІ рівні з 4,35% до 13,04%. Задовільні показники АП навіть при низькому РФС можна пояснити здатністю молодого організму до швидкого включення компенсаторних механізмів, які забезпечують належне функціонування внутрішніх систем організму в умовах, що змінюються. Натомість відсутність турботи про власне здоров’я поступово призведе до виснаження компенсаторних механізмів, а це в свою чергу сприятиме швидкому й, можливо, незворотному погіршенню стану здоров’я.

32012

ц

Таблиця 1

Результати дослідження рівня фізичного стану студентів експериментальної групи, звільнених від практичних занять з „ Фізичного виховання ", протягом 2010-2011 н. р. (п = 41)

Рівень фізичного стану Юнаки (n = 23) Дівчата (n = 18)

На початку Наприкінці На початку Наприкінці

Низький 21,73 % 8,70 % - -

Нижче середнього 73,92 % 82,60 % 55,56 % 38,88 %

Середній 4,35 % 4,35 % 38,88 % 55,56 %

Вище середнього - 4,35 % 5,56 % 5,56 %

Високий - - - -

Таблиця 2

Результати дослідження рівня фізичного стану студентів контрольної групи, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання", протягом 2010-2011 н. р. (п = 45)

Рівень фізичного стану Юнаки (n = 18) Дівчата (n = 27)

На початку Наприкінці На початку Наприкінці

Низький 33,33 % 38,88 % 25,93 % 29,63 %

Нижче середнього 61,11 % 55,56 % 29,63 % 29,63 %

Середній 5,56 % 5,56 % 37,04 % 37,04 %

Вище середнього - - 7,40 % 3,70 %

Високий - - - -

Висновки.

Доведено, що застосування інноваційної педагогічної технології НФО, яка стимулювала розгортання самостійних фізкультурно-оздоровчих занять студентів з урахуванням наявних нозологій, сприяла покращенню функціонального та фізичного стану хворих студентів.

В експериментальній групі встановлено покращення показників, що характеризують стан кардіо-респіраторної системи. А саме: зменшення наприкінці року ЧСС до 72,69±6,03 уд/хв з 77,39±6,97 уд/хв серед юнаків, дівчат - до 71,17±3,03 уд/хв з 73,94±6,91 уд/хв; показник проби Штанге у юнаків збільшився з 47,04±5,98 с до 54,21± 6,54 с, у дівчат з 44,11±7,4 с до 51±6,84 с, аналогічна тенденція спостерігалась і за пробою Генча; ЖЄЛ серед юнаків на початку року складала 3878,26±692,79 мл та 4247,39± 558,13 мл наприкінці, у дівчат відповідно 2821,11±488,96 мл та 2915±482,57 мл.

Також наприкінці дослідження відмічається покращення показників РФС серед досліджуваних експериментальної групи. Так, у юнаків за рахунок низького

Література:

1. Вікторов Д. В. Психопедагогическая коррекция состояния здоровья студентов ЮУРГУ l Д. В. Викторов, С. В. Фау ll Теорія і практика фізичного виховання. Наук.-методичний журнал. -2008 - № 1. - С. 515-519.

2. Закон України „Про фізичну культуру і спорт”. - Офіц. вид. -Відомості Верховної Ради. - К., 1994.

3. Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы l К. Поппер [пер. с англ.] l Составление, общ. ред. и вступ. статья

B. Н. Садовского. - М. : Прогресс, 1983. - 606 с.

4. Thomas H. Thoughts on Teacher evaluations l H. Thomas ll The physical education. - 1980. - V. 39. - № 4. - P. 176-178.

5. Чернігівська С. А. Формування освітніх та професійних рис особистості студентів у системі сучасної вищої освіти l

C. А. Чернігівська ll „Молода академія 2010”. - Дніпропетровськ, 2010. - С. 126-127.

Информация об авторе: Черниговская Светлана Анатольевна

chernigovskaja@yandex.ru Национальный горный університет пр. Карла Маркса 19, г. Днепропетровск, 49600, Украина.

Поступила в редакцию 17.01.2012г.

рівня, який зменшився до 8,70%, збільшився показник нижче середнього рівня до 82,60%. Відмічається поява 4,35 % студентів з РФС вище середнього. Відповідно у дівчат спостерігається збільшення осіб, що мають середній РФС з 38,88 % до 55,56 %. Отже протягом року ми спостерігаємо покращення показників рівня фізичного стану серед досліджуваних студентів, що займаються за спеціально створеною для них програмою НФО.

Перспектива подальших досліджень пов’язана з поглибленим вивченням функціонального і фізичного стану студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, на протязі всього періоду навчання у виші. З розробкою методичних рекомендацій, спрямованих на застосування у навчальному процесі кафедр фізичного виховання інноваційних технологій непрофесійної фізкультурної освіти. З підвищенням кваліфікації, а також підготовкою в інститутах фізичної культури і на факультетах фізичного виховання викладачів, здатних застосовувати ці технології з метою посилення освітньої складової дисципліни „Фізичне виховання”.

References:

1. Viktorov D. V. Teoriia i praktika fizichnogo vikhovannia [Theory and practice of physical education], 2008, vol.1, pp. 515-519.

2. Zakon Ukrayini „Pro fizichnu kulturu i sport” [A law of Ukraine “About physical culture and sport”], Kiev, 1994.

3. Popper K. Logika i rost nauchnogo znaniia [Logic and height of scientific knowledge], Moscow, Progress, 1983, 606 p.

4. Thomas H. Thoughts on Teacher evaluations. The physical education, 1980, vol.39(4), pp. 176-178.

5. Chernigivs’ka S. A. Formuvannia osvitnikh ta profesijnikh ris osobistosti studentiv u sistemi suchasnoyi vishchoyi osviti [Forming of educational and professional lines of personality of students is in the system of modern higher education], Dnipropetrovsk, 2010, pp. 126127.

Information about the author: Chernigovskaja S.A.

chernigovskaja@yandex.ru

National Mining University Karla Marksa boulevard 19, Dnepropetrovsk, 49600, Ukraine.

Came to edition 17.01.2012.