CC BY
86
© О. О. Скиба
УДК 613. 95+572. 512. 4:796
О. О. Скиба
ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОРТУ
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (м. Суми)
Дослідження виконано згідно плану науково-дослідної роботи кафедри спортивної медицини та валеології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка за темою «Фізіолого-гігієнічне та психолого-педагогічне обґрунтування здоров’язберігаючої діяльності у закладах освіти», державний реєстраційний номер 010911004945.
Вступ. Збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління є не тільки одним із пріоритетних напрямків галузі охорони здоров’я, але і важливою умовою розбудови незалежної та економічно стабільної держави [6, 8].
Результати наукових досліджень останніх десятиріч свідчать про значне зростання рівня захворюваності дитячого населення країни, погіршення показників соматичного здоров’я дітей [9]. Особливо це стосується дітей і підлітків, які починають систематично займатися спортом, оскільки умови їх життєдіяльності характеризуються дією складного комплексу факторів навколишнього середовища, у тому числі інтенсифікації навчального процесу та збільшення обсягу фізичних навантажень.
Відомо, що від специфіки виду спорту залежить рівень фізичного розвитку (ФР) дитини, тілобудова та особливості розвитку серцево-судинної, дихальної, кістково-м’язової систем. Під час систематичних занять спортом відбувається відбір дітей, які мають найбільш сприятливі для даного виду спорту морфологічні ознаки і фізичні якості [7].
Тому, найбільш важливим морфологічним критерієм початкового відбору дітей для занять спортом є рівень фізичного розвитку, оскільки він характеризує особливості формування організму дитини та ступінь її морфофункціональної зрілості на кожному етапі онтогенезу [2].
Рівень фізичного розвитку дітей є одним із провідних критеріїв стану здоров’я, чутливим індикатором організму до змін оточуючого середовища, відображенням способу життя та соціального благополуччя дитячої популяції [4, 9].
Однак, показники фізичного розвитку дуже лабільні і змінюються під впливом різноманітних факторів навколишнього середовища, у тому числі - фізичних навантажень [1].
Тому, оцінка рівня фізичного розвитку дітей, які починають займатися спортом має особливе прогностичне значення, оскільки виявлення відхилень у фізичному розвитку дозволяє розробити та впровадити ефективну систему профілактичних заходів,
спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я юних спортсменів.
Метою дослідження було визначити особливості фізичного розвитку дітей, які займаються різними видами спорту.
Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було проведено оцінку рівня та динаміки показників фізичного розвитку дітей груп початкової (перший рік навчання) та попередньої базової (другий рік навчання) підготовки чотирьох груп видів спорту: циклічні (види спорту з переважним проявом витривалості та досягненням високої швидкості пересування), спортивні єдиноборства (види спорту, для яких провідне значення має швидкість реакції центральної нервової системи на подразники різного ступеня складності, функції аналізаторів і засвоєння оперативної інформації боротьби із суперником), спортивні ігри (види спорту, для яких пред’являються підвищені вимоги до реакцій центральної нервової системи на подразники різного ступеня складності, зокрема до функціональної рухливості нервових процесів та функцій аналізаторів), складно-координаційні види спорту (види спорту, для яких пред’являються підвищені вимоги до координації рухів). В основу взято олімпійську класифікацію видів спорту [5].
Фізичний розвиток визначено шляхом антропометричного дослідження за показниками довжини тіла (ДТ), маси тіла (МТ), окружності грудної клітки (ОГК). Результати вимірювань оцінювалися за допомогою регіональних стандартів фізичного розвитку за шкалами регресії МТ за довжиною тіла з урахуванням віку і статі, з виокремленням трьох варіантів: гармонійний ФР (M±ctr), дисгармонійний ФР із недостатньою МТ (МТ<М - 1ctr), дисгармонійний ФР із надмірною МТ (МТ>М+ ctr) [10].
У дослідженні приймали участь 487 дітей (264 хлопчиків і 223 дівчаток) 5-10 років, які відвідували дитячо-юнацькі спортивні школи м. Суми.
Отримані дані підлягали математичній та статистичній обробці за допомогою програми STATISTICA 6. 0. Для первинної підготовки таблиць і проміжних розрахунків використано пакет Microsoft Excel 2010.
Результати досліджень та їх обговорення. Оцінка співвідношення довжини і маси тіла дітей, які займалися спортом показала, що у цілому 31,63±2,11 % дітей мали гармонійний ФР Однак, переважну більшість складали діти із
дисгармонійним ФР, зокрема із недостатньою масою тіла (47,29±2,26 %). Питома вага дітей із надмірною масою тіла складала 21,08±1,85 %. Слід зазначити, що серед обстеженого контингенту найбільша частка дітей із дефіцитом маси тіла спостерігалася у 6-ти річному віці (27,39±2,02 %). Крім того, серед дівчаток 6-ти років дисгармонійність ФР, що проявлялася у недостатній масі тіла відносно його довжини спостерігалася у 57,14±2,24 % дітей, тоді як серед хлопчиків - у 46,97±2,26 %.
У результаті дослідження встановлено закономірний вірогідний кореляційний зв’язок між показниками довжини та маси тіла (г=0,89; р<0,05), віком і довжиною тіла (г=0,93; р<0,05) та віком і масою тіла (г=0,77; р<0,05) дітей не залежно від специфіки виду спорту.
Порівняльний аналіз даних розподілу обстежених дітей за рівнем гармонійності ФР залежно від виду спорту дозволив виявити наступні суттєві відмінності. По-перше, серед представників циклічних видів спорту та спортивних ігор відмічено найбільшу частку осіб із гармонійним фізичним розвитком (45,51±2,26 %) та (25,64±1,98 %), порівняно із дітьми, які займалися складно-координаційними (11,54±1,45 %, р<0,001) та спортивними єдинобор-ствами (17,31 ± 1,71 %, р<0,001) відповідно. Даний факт можна пояснити тим, що у циклічних видах спорту та спортивних іграх на етапі початкового відбору орієнтація здебільшого здійснюється на провідні фізичні якості, тоді як урахування відповідності між показниками довжини та маси тіла відбувається на етапі спеціалізованого відбору.
По-друге, питома вага дітей із дефіцитом маси тіла була значно вищою серед представників складно-координаційних видів спорту (37,81±2,20 %) порівняно із дітьми, які займалися циклічними видами (10,92±1,41 %, р<0,001), спортивними іграми (17,65±1,73 %, р<0,001) та єдиноборствами (33,61±2,14 %) відповідно. Даний факт може бути пов’язаний із ретельним спортивним відбором ді-тей-ретардантів для складно-координаційних видів спорту, оскільки провідним критерієм первинного відбору юних спортсменів є саме тип конституції. Слід зазначити, що серед дітей, які займалися складно-координаційними видами спорту спостерігалися статеві відмінності щодо формування груп із відхиленням у ФР Зокрема дівчаток із недостатньою масою тіла було удвічі більше (65,0±2,16 %), ніж хлопчиків (35,0±2,16 %) відповідно.
Частка осіб із надлишковою масою тіла переважала серед представників єдиноборств (53,76±2,26 %), що пов’язано із специфікою відбору дітей для занять боротьбою. Для даної групи видів спорту характерний швидкісно-силовий компонент рухів, а виконання більшості техніко-тактичних дій ускладнено активним супротивом суперника, тому орієнтація здійснюється на дітей переважно із гіпер-стенічним соматотипом.
У результаті оцінки співвідношення довжини і маси тіла дітей залежно від стажу занять спортом виявлено, що 35,35±2,17 % дітей початкової
групи підготовки мали гармонійний ФР. Кількість дітей із дефіцитом маси тіла у цій групі становила 40,40±2,22 %, тоді як з надлишковою - 24,24±1,94 % оглянутих.
Слід звернути увагу на те, що серед юних спортсменів груп попередньої базової підготовки спостерігалося збільшення питомої ваги дітей із дисгармонійним ФР зокрема з недостатньою масою тіла (57,14±2,24 %, р<0,001), порівняно із дітьми першого року навчання. Виявлені особливості свідчать про те, що фізичні навантаження на початковому етапі підготовки є надмірними та впливають на процеси росту і розвитку дитячого організму.
Крім того, визначено відмінності показників гармонійності ФР юних спортсменів груп початкової та попередньої базової підготовки з різною спрямованістю тренувального процесу. Встановлено збільшення кількості осіб із недостатньою масою тіла серед дітей груп попередньої базової підготовки незалежно від специфіки виду спорту. Особливо це простежується серед представників складно-координаційних видів спорту. Серед визначеного контингенту другого року навчання виявлено найбільшу частку осіб із дефіцитом маси тіла (65,12±2,16 %), порівняно із дітьми першого року навчання (50,70±2,27 %, р<0,001).
Серед обстеженого контингенту найбільша кількість дітей (63,45±2,18 %) мала середній рівень ФР Частка дітей із прискореним ФР становила 28,75±2,05 %, тоді як дітей-ретардантів було на третину менше (7,81 ±1,22%). Крім того, у віковій динаміці простежується зменшення кількості осіб із середнім рівнем ФР за рахунок збільшення кількості дітей з рівнями вище середнього (20,83±1,84 %) та високим (4,17±0,91 %) ФР серед дітей 8-ми років.
Збільшення дітей-акселератів у препубер-татному періоді відбувалося за рахунок обох статей, що співпадає з “ростовим стрибком”. Однак, серед хлопців визначається три періоди збільшення кількості дітей з високим та вище середнього ФР у 6 (13,64±1,56%) і (24,24±1,94%) відповідно, 7 (8,45±1,26 %) і (27,59±2,03 %) відповідно, 8 (5,88±1,07 %) і (20,59±1,83 %) років. У дівчат пік високого і вище середнього рівнів ФР припадає на 5 (45,0±2,25 %) і (35,0±2,16 %) відповідно, 7 (5,26±1,01 %) і (10,53±1,39 %) відповідно, 10 (6,67±1,13 %) і (26,67±2,0 %) років.
У результаті аналізу рівня ФР дітей, які займалися різними видами спорту встановлено, що найбільша кількість дітей-ретардантів зафіксована серед представників складно-координаційних видів спорту (9,95±1,36 %).
Частка осіб із високим і вище середнього ФР була вірогідно вищою серед дітей, які займалися спортивними іграми (16,47±1,68 %) і (23,53±1,92 %), (р<0,01) відповідно, оскільки спортивна орієнтація в ігрових видах спорту здійснюється на дітей з прискореним ФР Однак, за даними наукових досліджень, акцент під час спортивного відбору на дітей акселератів є не завжди доцільний. Діти з уповільненими темпами ФР можуть бути потенційно здібними, але
їх обдарованість і сенситивні періоди розвитку виявляться на більш пізніх етапах онтогенезу [2].
Слід зазначити, що серед 6-ти річних “ігровиків” спостерігалася найбільша кількість дітей із прискореним ФР (22,58±1,89 % і 25,81±1,98 % відповідно).
Висновки.
1. Серед дітей, які систематично займалися спортом 31,63±2,11% осіб мали гармонійний ФР. Питома вага юних спортсменів із дисгармонійним ФР, зокрема із недостатньою масою тіла, складала 47,29±2,26 %, тоді як із надлишковою масою тіла -21,08±1,85 % дітей.
2. Найбільша кількість осіб із дисгармонійним фізичним розвитком, зокрема з дефіцитом маси тіла зафіксована серед представників складно-координаційних видів спорту (37,81±2,20 %) порівняно із дітьми, які займалися циклічними видами (10,92±1,41 %, р<0,001), спортивними іграми (17,65±1,73 %, р<0,001) та єдиноборствами (33,61±2,14 %) відповідно. Частка осіб із надлишковою масою тіла переважала серед представників єдиноборств (53,76±2,26 %), що пов’язано із специфікою відбору дітей для занять боротьбою.
3. Встановлено збільшення кількості осіб із недостатньою масою тіла серед дітей груп попередньої
базової підготовки незалежно від специфіки виду спорту. Серед представників складно-координаційних видів спорту другого року навчання виявлено найбільшу частку осіб із дефіцитом маси тіла (65,12±2,16 %), порівняно із дітьми першого року навчання (50,70±2,27 %, р<0,001).
4. Серед обстеженого контингенту найбільша кількість дітей (63,45±2,18 %) мала середній рівень ФР. Частка дітей із прискореним ФР становила 28,75±2,05 %, тоді як дітей-ретардантів було на третину менше (7,81±1,22 %).
Найбільшу частку дітей-ретардантів становили представники складно-координаційних видів спорту (9,95±1,36 %), тоді як серед дітей які займалися спортивними іграми визначено найбільшу питому вагу юних спортсменів із прискореним ФР (40,0±2,22 %).
Перспективи подальших досліджень. Передбачається провести гігієнічну оцінку умов тренувальної діяльності дітей, які відвідують позашкільні навчальні заклади спортивного профілю та визначити їх вплив на фізичний розвиток і функціональні можливості організму юних спортсменів.
Література
1. Баранов А. А. Физическое развитие детей и подростков на рубеже тысячелетий / А. А. Баранов, В. Р. Кучма, Н. А. Ско-блина. - М.: Научный центр здоровья детей РАМН, 2008. - 218 с.
2. Губа В. П. Теория и практика спортивного отбора и ранней ориентации в виды спорта: монография / В. П. Губа. - М.: Советский спорт, 2008. - 304 с.
3. Дорохов Р. Н. Результаты полувекового изучения соматических особенностей и физических качеств детей и подростков / Р. Н. Дорохов // Теория и практика физической культуры. - 2005. - № 7. - С. 55 - 57.
4. Квашнина Л. В. Оценка физического развития ребенка / Л. В. Квашнина // Мистецтво лікування. - 2006. - № 9. -С.69 - 71.
5. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов. - К.: Олимпийская литература, 2004. - С. 88 - 89.
6. Поварго Е. А. Гигиеническая оценка риска нарушения состояния здоровья младших школьников, обучающихся в различных образовательных учреждениях (на примере г. Уфы): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14. 00. 07 «Гигиена» / Е. А. Поварго. - Оренбург, 2006. - 20 с.
7. Подригало Л. В. Сравнительная оценка антропометрического развития спортсменов силовых видов спорта / Л. В. Подригало, А. И. Галашко, А. Д. Лозовой // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. моногр. / за ред. проф. С. С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 3. - С. 107 - 111.
8. Полька Н. С. До питання оцінки фізичного розвитку школярів за стандартами ВООЗ / Н. С. Полька, А. Г, Платонова // Довкілля і здоров’я. - 2012. - № 1. - С. 48 - 52.
9. Сучасні тенденції у фізичному розвитку міських дітей /Н. С. Полька, С. М. Джурінська, Н. Я. Яцковська [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2009. - № 53. - С. 299 - 303.
10. Фізичний розвиток дітей різних регіонів України (міські дошкільники) / За заг. ред. А. М. Сердюка. - К.: КІМО ДЕРКУЛ, -2003. - Випуск 2 - С. 205 - 223.
УДК 613. 95+572. 512. 4:796
ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОРТУ
Скиба О. О.
Резюме. Визначено особливості фізичного розвитку дітей, які починають систематично займатися спортом. Встановлено, що серед дітей із дисгармонійним фізичним розвитком переважали діти з недостатньою масою тіла (47,29±2,26 %). Розподіл обстеженого контингенту дітей, які займалися різними видами спорту за рівнем гармонійності фізичного розвитку дозволив визначити найбільшу частку дітей із дефіцитом маси тіла серед представників складно-координаційних видів спорту (37,81±2,20 %), що пов’язано із специфікою тренувальної діяльності та спортивним відбором дітей для занять даним видом спорту.
Ключові слова: фізичний розвиток, специфіка тренувальної діяльності, види спорту, діти.
УДК 613. 95+572. 512. 4:796
ОСОБЕННОСТИ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ ЗАНИМАЮТСЯ РАЗНЫМИ ВИДАМИ СПОРТА
Скиба О. А.
Резюме. Определено особенности физического развития детей, которые начинают систематически заниматься спортом. Установлено, что среди детей с дисгармоническим физическим развитием преобладали дети с недостаточной массой тела (47,29±2,26 %). Распределение обследованного контингента детей, которые занимались разными видами спорта, по уровню гармоничности физического развития позволило определить наибольшее количество детей с дефицитом массы тела среди представителей сложнокоординационных видов спорта (37,81±2,20 %), что связано со спецификой тренировочной деятельности и спортивным отбором детей для занятий данными видами спорта.
Ключевые слова: физическое развитие, специфика тренировочной деятельности, виды спорта, дети.
UDC 613. 95+572. 512. 4:796
The Peculiarities of Physical Development of Children, who are Engage in Different Kinds of Sport
Skiba O. A.
Summary. Determined peculiarities of physical development of children, who are beginning systematically engage of sports. It is established, that among children with disharmonic physical development prevailed the children are underweight (47. 29±2. 26 %). Distribution of the surveyed number of children, who were engaged in different kinds of sport, as the level of harmonic physical development allowed to determine the greatest number of children of underweight among the representatives of difficult-coordinating kinds of sports (37. 81±2. 20 %), which is associated with the specific training activities and sports selection of children for the occupation of these kinds of sports.
Key words: physical development, specifics of the training activities, kinds of sports, children.
Стаття надшшла 4. 02. 2013 p..
Рецензент - проф. Кал/н/ченко I. О.
