CC BY
33
Орипнальш AOOAÏAKeHHq
Original Researches
УДК 616-022.7:578.835.1]-053.2(477.84)"2016" DOI: 10.22141/2312-413Х.5.1.2017.98773
Волянська Л.А., Горiшна 1.Л., Косовська В.О.
ДВНЗ «Тернопльський держаний медичний унверситет ¡мен11.Я. Горбачевського МОЗ Укра/ни»,
м. Тернопль, Укра'на
Особливост eHTepoBipyoHoi шфекцп сезону 2016 року в дiтeй Терношльського periOHy
For cite: Aktual'naya Infektologiya. 2017;5:35-41. doi: 10.22141/2312-413x.5.1.2017.98773
Резюме. Актуальтсть. Останн 1,5—2 десятилття ознаменувались актив1защею ентеров1русно1 тфекцп (Е1) у ecix регонах свту. СпостерШлись як спорадичш випадки, так i спалахи з охопленням декиькох сотень чи тисяч людей i навть потужн етдеми. Мета дослгдження: вивчення miшчних осо-бливостей Е1 сезону 2016року в дтей Тернотльськог областi. Матергали i методи. Проанал1зовано пе-ребк клтчно встановленог ентеровiрусноi шфекци в 149 дтей. Результати. Встановлено особливостi перебщ Е1 в Тернопшьському регют сезону 2016 року. Найбыьшу кыьтсть випад^в Е1 (66,44 %) за-фтсовано в осшш мкящ. Тнфекщя перебрала переважно легко, тому госттал1зовано було лише 36,91 % спостережуваних. Середтй вт захворлих становив 3,49 ± 0,78року; незначне переважання хлопчикв (56,38 %). У вах хворих початок захворювання супроводжувався штоксикацшними проявами. У67,79 % випад^в мало мсце короткочасне (1,87 ± 0,92 доби) тдвищення температури тша в межах 37,6— 40,0 °С; у 65,10 % — герпангна; у 46,31 % — ураження рестраторного тракту; у 38,26 % — кишковi симптоми; у 32,21 % — екзантема та синдром «рука — нога — рот»; у 12,75 % — великопластинчасте лущення етдермку на долонях та стопах; у 22,82% — ошхомадезис. Висновки. Для Е1 сезону 2016року на Тернопiллiхарактерний значний полiморфiзм клтчног симптоматики зi спльним штоксикацшним синдромом у вах спостережуваних. Низькийрiвень (5,34 %) лабораторног верифкаци дiагнозу при багато-ликостi ентеровiрусiв та строкатостi клтчних проявiв захворювань, як вони викликають, не дозволив отримати повноцшний miшчний досвiд (хоча на сьогодт е можливим визначення серотипу ентеровiрусу секвеструванням та проведенням флогенетичного анал1зу), встановити джерело шфжування, про^д-кувати зв'язки мiж iмовiрним джерелом шфекцп та патентами, а також виявити, звiдки перенесений вiрус, та проЫдкувати за змнами в miшчному перебщ. Kro40Bi слова: ентеровiрусна тфекцш; дти; ошхомадезис
„Jr\'V'l'yiUlJj'lIllJl
Мнфектология
Вступ
Останш 1,5—2 десятилгля ознаменувались акти-вiзацieю ентеровiрусноl шфекцп (Е1) у вшх регюнах свпу незалежно вщ соцiально-економiчного стану населення, що там проживае [1, 2]. Спостерпалися як спорадичш випадки, так i спалахи з охопленням декиькох сотень чи тисяч людей, а в минулому столгт — потужш ешдемп: геморапчного кон'юнктивпу, ешде-мiчного полiомieлiту, ящуроподiбного захворювання, що принесло значш сощально-економ1чш втрати [3]. Е1 е одшею з групи захворювань високого ризику зi значною контагюзшстю та практично всезагальною (до 95 %) сприйнятливютю, охопленням великих груп населення вшх втэвих категорш, здатшстю до три-
валого збереження у вод^ вираженим кшшчним по-лiморфiзмом, значною поширенютю безсимптомних форм (до 75 % серед ycix випадыв хвороби), тривалим носшством (до 85 % ycix шфтэваних) та вщсутшстю cпецифiчноï профилактики [4—6]. В шфтэваних дь тей з однаковою ймовiрнicтю дiагноcтyютьcя дуже строкат кшшчш прояви захворювання: герпангша, пневмошя, меншггг, мюкардит, гос^ млявi паралiчi, перикардит, панкреатит, меншгоенцефалп" тощо [7—
15]. Ентеровiрycи також е причиною близько 30 % випадыв сепсису новонароджених i вщграють суттеву роль у немовлячш захворюваност та cмертноcтi [13,
16]. Шдступшсть ïx полягае в широчезному cпектрi клiнiчниx проявiв (вiдcyтнi чпта дiагноcтичнi крите-
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Волянська Л.А., доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою xipyprieio, ДВНЗ «Терноптьський державний медичний унверситет iменi 1.Я. Горбачевського», Майдан Воль 1, м. Тернопiль, 46000, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: L. Volianska, Associate Professor at the Department of pediatric diseases and pediatric surgery, State Institution of Higher Education "I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University", Maidan Voli, 1, Ternopil, 46000, Ukraine; e-mail: [email protected]
pil), яы може викликати один i той же серотип Bipycy (в одному вогнищi протягом короткого часового перь оду), i навпаки: pi3Hi серотипи BipyciB можуть викликати нозолопчш форми 3i спiльними ознаками. Так, eнтepовipус-71 викликав значимi спалахи вГрусно! екзантеми порожнини рота й ынщвок (ящуроподГ6-не захворювання), невролопчш ураження й легеневу патологiю [17—20]. Вipуси Коксакi А6 i Коксаы А16 були причиною екзантеми, герпангши та ресшра-торного синдрому [21]. Ентepовipуси Коксакi В часто спричиняють вipуснi ураження серця. Iнфeкцiйний мюкардит ще1 етюлогп може стати причиною дила-тащйно1 кардюмюпати й серцево! нeдостатностi [12]. Iнфeкцiйний мiокаpдит може також бути викликаним eнтepовipусом ECHO-6 i полiовipусами [22]. Ентеро-вipуси Коксакi А вiдповiдальнi за розвиток гострих млявих паpалiчiв, а Коксаы В — спастичних. 1нше захворювання, пов'язане з вipусами Коксакi А, — це геморапчний кон'юнктивiт, а з Коксаы В — герпанп-на, плевродишя, перикардит, панкреатит i меншгоен-цeфалiт. З обома цими групами eнтepовipусiв можуть бути пов'язаш асептичний мeнiнгiт i звична простуда [13]. Ентepовipуси вважаються найбiльш частою причиною асептичного меншпту, деяы з них (Коксакi В5, ECHO 6, 9 i 30) викликають вeликi спалахи цього захворювання, iншi частiшe провокують окpeмi випадки меншпту [14, 15]. Вipуси ECHO викликають строкап симптоми: вiд нежитю й гарячки до асептичного меншпту й гострого геморапчного кон'юнктивпу [11]. Така багатограншсть патогенних eнтepовipусiв у по-eднаннi з полiмоpфiзмом клiнiчних пpоявiв визнача-ють своерщшсть цього захворювання та зумовлюють складнють його дiагностики. Висока генетична мш-ливiсть величезно! когорти (близько 100 серотитв) eнтepовipусiв у пpоцeсi еволюцп забезпечуе виник-нення нових форм шфекцп та значне розма!ття серотитв. Щоpiчно у свiтi з'являються повщомлення про вiдкpиття щонайменше 2 нових видiв вipусiв людини, яы можуть стати джерелом нових випадыв спорадич-них захворювань чи !х спалахiв [23, 24].
Мета дослщження: вивчення клiнiчних особли-востей Е1 сезону 2016 року в датей Терноптьсько1 об-ластi.
Матерiали та методи
Для peалiзацil мети дослщження пpоаналiзовано пepeбiг клiнiчно встановлено1 eнтepовipусноl шфек-цй в 149 дггей з типовими симптомами захворювання. 1з них 55 (36,91 %) лкувалися в стацiонаpi, 60 вщмови-лись вщ госпiталiзацil тсля огляду лшарем приймаль-ного вiддiлeння, у 34 дiагноз виставлено ретроспективно. Серед ушх ошб, яы звернулися по медичну допомогу, переважали житeлi м. Тернополя (61,22 %; n = 90). Середнш вк: дослщжуванох групи становив 3,49 ± 0,78 року, що збiгаe з даними CDC (Centers for disease Control and Prevention, США, 2009—2013), за спостереженнями якого понад половини обстежених становили дни втэм до 4 роыв (61 %) [25]. Лаборатор-не шдтвердження становило 5,34 % (n = 8), що близько
до даних А.Ф. Попова та ствавт. (2014), яы повщомля-ли про етюлопчну верифiкацiю Е1 в межах 4 % випадыв [26]. У спостережуванш rpyni хлопчики становили бтьшють (56,38 %; n = 84), оскльки, з невiдомих причин, у них ризик захворгга вищий [27].
Дослiдження проводили з урахуванням основних принцишв Гельсiнськоï деклараци' з бiомедичних дослiджень та положень GCH ICH, iз дотриманням етичних принцишв та рекомендацш, викладених у Белмонтськш доповiдi, щодо залучення людей як суб'екпв. Дизайн дослiдження передбачав дотри-мання пpинципiв конфiденцiйностi та поваги до дитини як особи, не здатно'1 до самозахисту, концеп-цш iнфоpмованоï згоди, урахування переваг корисп над ризиком шкоди та дотримання шших етичних пpинципiв стосовно людей, яы виступали суб'ектами дослщжень.
Обробку отриманих даних проведено за допомогою статистичних методiв iз визначенням основних характеристик (середнього арифметичного значення, по-милки середнього, середньоквадратичного вщхилен-ня) [28]. Розрахунки проводили в сеpедовищi Microsoft Windows XP iз використанням пакетiв прикладних про-грам Statistica 7.0 i Microsoft Excel 2007.
Результати i обговорення
Для ентеpовipусних захворювань у крашах з помip-ним клiматом характерна здебтьшого лiтньо-осiння сезоннiсть. За даними CDC (2009-2013), у 77,9 % Е1 фшсувалась саме в цю пору року на вiдмiну вщ трошч-них краш, де вipус циркулюе цiлий piк, спричиняючи хворобу без сезонних спалахiв [25]. У нашому спосте-pеженнi бiльшiсть зареестрованих випадыв припадало на середину лгга — осшь iз домшантою на останне (табл. 1).
Таблиця 1. Сезоннсть ентеров'русно)' шфекцп в 2016 р.
Мюяць перших проявiв Е1 Кшьмсть дiтей
Абс. %
Ci4eHb 6 4,03
Лютий - -
Березень 2 1,35
Кв^ень 1 0,68
Травень 5 3,36
Червень 5 3,36
Липень 14 9,40
Серпень 12 8,05
Вересень 39 26,18
Жовтень 38 25,06
Листопад 22 14,77
Грудень 2 1,35
Даш вщсутш 3 2,01
Разом 149 100
.1 *
Фото 1. Герпанпна. Перша доба захворювання
Фото 2. Герпанпна. Друга доба захворювання
К^шка Е1 в дослщжувашй груп була дуже стро-катою. У вшх хворих початок захворювання супрово-джувався iнтоксикацiйними проявами (загальна слаб-ысть, нездужання, швидка втомлюванiсть, м'язовГ 6олГ); у переважно1 бтьшосп (67,79 %; n = 101) мало мюце короткочасне (1,87 ± 0,92 доби) пiдвищeння температури тiла в межах 37,6—40,0 °С. Домшуючи-
ми серед клшГчних прояв1в Е1 у наших пацieнтiв стали герпанпна (65,10 %; n = 97) (фото 1, 2), уражен-ня ресшраторного тракту (46,31 %; n = 69), кишковГ симптоми: нудота, блювання, рщи випорожнення без домшок кровГ й слизу (38,26 %; n = 57), екзанте-ма (фото 3) та синдром «рука — нога — рот» (Hand-Foot-and-Mouth Disease (HFMD); 32,21 %; n = 48;
Фото 3. Екзантема у дитини 5 роюв
Ч *
li
mi i
Фото 4. Синдром «рука — нога — рот» (HFMD)
Фото 5. Ошхомадезис та пластинчасте лущення псля перенесеноï шфекцп
фото 4). У перюд одужання в 19 (12,75 %) пащенпв зафГксовано великопластинчасте лущення ешдермь су через 2—6 тижшв (фото 5в) з локатзащею на до-лонях та стопах. У 5 (3,36 %) реконвалесценпв появу лущення батьки пов'язували з наслгдком попepeднiх висипань, що були складовою синдромокомплексу «рука — нога — рот». У 14 (9,39 %) шших дггок лущення виникло без висипань в анамнeзi (у 6 (4,03 %) на долонях i стопах, Гзольовано на долонях у 3 (2,01 %) i стопах у 6 (4,03 %)). Через 4—16 тижшв шсля перене-сено1 клшГчно дГагностовано1 Е1 у 34 (22,82 %) дггей, що тюно контактували в одному дитячому закладi та були оглянут ретроспективно, фшсувались ураження шгпв на пальцях рук та шг. У вшх спостережуваних процес розпочинався з дшянки зони росту шгтя (фото 5), спочатку на одному з пальчиыв, а згодом поширю-вався на шшг Юльысть уражених шгтиыв на момент огляду коливалась у широкому дiапазонi — вгд 1 до 16. Жоден Гз батькiв хворих дГток не вказував на поеднан-ня ураження шгпв Гз будь-якими специфГчними (бгль, пекучють, свербГж) вщчуттями чи дискомфортом. Пд час огляду виявлено строкап змши шгпв пальшв рук та шг на рГзних стадГях розвитку патолопчного про-цесу: вгдшарування шгтьово1 пластинки в зош росту (фото 5в), деформашя шгтьового ложа (фото 5а, 5б), лши (Мееса та Бо; фото 5а, 5б). Аналопчш змши (вгд-шарування — onychomadesis) штв пальшв рук та шг описаш багатьма шоземними дослгдниками через 1—2 мюяш шсля перенесено1 Е1, викликано1 вГрусами Коксаы А6 [29-31].
У вшх спостережуваних диок основш клшчш прояви зберГгалися протягом 5-12 дшв, тривалють стацю-нарного лкування в середньому становила 6,12 ± 1,06 доби.
Висновки
Для Е1 сезону 2016 року на ТернопгллГ характер-ний значний полГморфГзм клГнГчно1 симптоматики зГ спГльним ГнтоксикацГйним синдромом у вшх спостережуваних. ОстаннГй був достатньо короткочасним (1,87 ± 0,92 доби) Гз пГдвищенням температури тта в 67,79 % у межах 37,6-40,0 °С. ДомГнуючими серед кль нГчних проявГв були герпангГна (65,10 %), ураження ресшраторного тракту (46,31 %), кишковГ симптоми (38,26 %), екзантема та синдром «рука — нога — рот» (32,21 %). ЗберГгаеться лГтньо-осГння сезоннГсть Е1 з домшуванням в осГннГ мГсяцГ (66,44 % випадыв). Через 2-6 тижшв, у перюд одужання, у 12,75 % пашентав розвинулось великопластинчасте лущення ешдермюу на долонях та стопах. Як особливють цього сезону Е1 у 34 (22,82 %) дггей з одного вогнища було зафшсовано ошхомадезис. Низький рГвень (5,34 %) лабораторно1 верифГкацй' дГагнозу при багатоликосп ентеровГру-сГв та строкатосп клГнГчних проявГв захворювань, якГ вони викликають, не дозволив отримати повноцш-ний клГнГчний досвГд (хоча на сьогодш е можливим визначення серотипу ентеровГрусу секвеструванням та проведенням фшогенетичного аналГзу), встанови-ти джерело шфшування, прослГдкувати зв'язки мГж
ГмовГрним джерелом шфекци й хворими, а також ви-явити, звГдки перенесений вГрус, та прослГдкувати за змГнами в клМчному перебГгу.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вГдсут-нГсть конфлГкту ГнтересГв.
Перспективи подальших досл1джень. Ентеровь русна ГнфекцГя, яка в дитячому вщ зазвичай мае легкий перебГг i не залишае серйозних наслгдшв, у сезонГ 2016 року на ТернопГллГ супроводжувалась у перГодГ видужання появою ошхомадезису, що нечасто зустрГчаеться при Е1. Наукова шформащя про такГ прояви Е1 у дгтей обмежуеться десятком дже-рел, жодне з яких не описуе катамнез даного про-яву, тому плануеться подальше спостереження за щею групою дГток. Низька частота лабораторного шдтвердження Е1 може призводити до ютотних по-милок у дГагнозГ та оцГнцГ клГнГчних особливостей, притаманних певним видам ентеровГрусГв, та не-спроможностГ означити клГнГчнГ дГагностичнГ кри-терП, притаманнГ кожному з них. Тому доцшьним i необхГдним е комплексне вивчення ще1 ГнфекцП з обов'язковою етюлопчною верифГкацГею кожного клМчного випадку для отримання вГрогГдних кль нГчних даних, взаемопов'язаних з ешдемюлопчни-ми характеристиками.
References
1. De Crom SCM, Rossen JWA., Furth AM van, Obihara CC. Enterovirus and parechovirus infection in children: a brief overview. Eur. J. Pediatr. 2016;8(175):1023-1029.
2. Abedi GR, Watson JT, Pham H, et al. Enterovirus and Human Parechovirus Surveillance — United States, 2009—2013. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2015;34(64):940-943.
3. Kanaeva OI. Enterovirus infection: a variety of pathogens and clinical forms. Infection and immunity. 2014;1(4):27-36. (in Russian).
4. Lobzin YuV, SkripchenkoNV, Murina EA. Enterovirusnye in-fektsii: rukovodstvo dlya vrachey [Enterovirus infections: a guide for doctors]. Saint-Petersburg: NIIDI; 2012. 432p. (in Russian).
5. Skripchenko NV, Ivanova GP, Murina EA, et al. Enterovi-rusnaya (nepolio) infektsiya u detey (epidemiologiya, etiologiya, di-agnostika, klinika, lechenie, profilaktika, organizatsiya okazaniya meditsinskoy pomoshchi pri vozniknovenii vspyshki zabolevaniy): metodicheskie rekomendatsii [Enterovirus (neolio) infection in children (epidemiology, etiology, diagnosis, manifestation, treatment, prevention, organization of medical care in the event of an outbreak of diseases): methodical recommendations]. Saint-Petersburg: NIIDI; 2013. 41p. (in Russian).
6. Galas AV, Maymanov AA, Azhimuratov AU, et al. Modern aspects of enterovirus infection in various age groups. Vestnik Yuzh-no-Kazakhstanskoy meditsinskoy akademii. 2006;2(28):201-202. (in Russian).
7. On approval of SP 3.1.2950-11 "Prevention of enterovirus (nepolio) infection " (together with "SP 3.1.2950-11. Sanitary-epide-miological rules ..."): Resolution of the Chief State Sanitary Doctor of the Russian Federation N106 dated 27.07.2011. The Russian Newspaper. 2011 Deceber 9; 278p. (in Russian).
8. Bogomolov BP, Devyatkin AV, Mityushina SA, Mal'kova TN. Acute myocarditis caused by the ECHO virus. Klinicheskaya medit-sina. 2007;2:68-70. (in Russian).
9. Emel'yanova AN, Kizhlo LB, Kalinina EN, et al. The impairment of the nervous system in case of enterovirus infection. In: Proceeding of the IV Annual All-Russian Congress on Infectious Diseases. 2012 March 26-28; Moscow, Russian Federation. 2012; 131p. (in Russian)
10. Begaydarova RKh, Starikov YuG, Efimova ON, et al. Serous meningitis of enterovirus etiology in children. In: Proceeding of the 2nd Congress of the Euro-Asian Society for Infectious Diseases. 2012 September 12-14; Astana. Zhurnal Infektologii. 2012;3(4) (Prilozhe-nie):21. (in Russian).
11. Rhoades RE, Tabor-Godwin JM, Tsueng G, et al. Enterovirus infections ofthe central nervous system. Virology. 2011;2(411):288-305.
12. Schlapbach LJ, Ersch J, Balmer C, et al. Enteroviral myocarditis in neonates. JPaediatr Child Health. 2013;9(49):E451-454.
13. Kemball CC, Alirezaei M, Whitton JL. Type B coxsackieviruses and their interactions with the innate and adaptive immune systems. Future Microbiology. 2010;9(5):1329-47.
14. Golitsyna LN, Fomina SG, Novikova NA, et al. Molecular genetic variants of the ECHO virus 9, identified in patients with serous meningitis in Russia in 2007—2009. Voprosy virusologii. 2011;6:37-42. (in Russian).
15. Lukashev AN, Reznik VI, Ivanova OE, et al. Molecular epidemiology of the virus ECHO 6 — the causative agent of the outbreak of serous meningitis in Khabarovsk in 2006. Voprosy virusologii. 2008;1(53):16-21. (in Russian).
16. Chung EJ, Kim SJ. Tonic spasms in acute transverse myelitis. J Clin Neurosci. 2009;1(16):165-166.
17. Solomon T, Lewthwaite P, Perera D, et al. Virology, epidemiology, pathogenesis, and control of enterovirus 71. Lancet Infect Dis. 2010;10(11):778-790.
18. Zeng M., El Khatib NF, Tu S, et al. Seroepidemiology of Enterovirus 71 infection prior to the 2011 season in children in Shanghai. J Clin Virol. 2012;4(53):285-289.
19. Khanh TH, Sabanathan S, Thanh TT, et al. Enterovirus 71-associated Hand, Foot, and Mouth Disease, Southern Vietnam, 2011. Emerg Infect Dis. 2012;12(18):2002-2005.
20. Wang Z, Nicholls JM, Liu F, et al. Pulmonary and central nervous system pathology in fatal cases of hand foot and mouth disease caused by enterovirus A71 infection. Pathology. 2016;3(48):267-274.
21. Golitsyna LN, Zverev VV, Epifanova NV, et al. Landscape of non -poliomyelitis enterovirus in the Russian Federation in 2015 (according to the Reference Center for Monitoring Enteroviral Infections). Informatsionnyy byulleten'«Zabolevaemost', etiologicheskaya struktura i voprosy profilaktiki enterovirusnoy (nepolio) infektsii». 2016;3:5-9. (in Russian).
22. Lv S, Rong J, Ren S, et al. Epidemiology and diagnosis of viral myocarditis. Hellenic J Cardiol. 2013;5(54):382-391.
23. Sadeuh-Mba SA, Bessaud M, Massenet D, et al. High frequency and diversity of species C enteroviruses in Cameroon and neighboring countries. J Clin Microbiol. 2013;3(51):759-770.
24. Woolhouse ME, Howey R, Gaunt E, et al. Temporal trends in the discovery of human viruses. Proc Biol Sci. 2008;1647(275):2111-2115.
25. Notes from the field: severe hand, foot, and mouth disease associated with coxsackievirus A6 — Alabama, Connecticut, California, and Nevada, November 2011 — February 2012. Centers for Disease Control and Prevention. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2012;12(61):213-214.
26. Popov AF, Kolpakov SL, Mirgorodskaya NV, et al. Enterovirus infection in the Primorye Territory in the modern period: clinical and epidemiological characteristics. Tikhookeanskiy meditsinskiy zhurnal. 2014;1(55):23-27. (in Russian).
27. Anokhin VA, Sabitova AM, Kravchenko IE, Martinova TM. Enterovirus infections: modern features. Prakticheskaya meditsina. 2014;9(85):52-59. (in Russian).
28. Antomonov MYu. Matematicheskaya obrabotka i ana-liz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. Kyiv; 2006. 558p. (in Russian).
29. Davia JL, Bel PH, Ninet VZ, et al. Onychomadesis outbreak in Valencia, Spain, associated with hand, foot and mouth disease caused by enterovirus. Pediatr Dermatol. 2011;1(28):1-5.
30. Shin JY, Cho BK, Jeong H. Clinical Study of Nail Changes Occurring Secondary to Hand-Foot-Mouth Disease: Onychomadesis and Beau's Lines. Ann Dermatol. 2014;2(26):280-283.
31. Rikhsiev USh, Yuldashev MA, Mun AV. Diagnostic and therapeutic difficulties in children with viral exanthema in the practice of general practitioners. Aktual'naya infektologiya. 2015;4(9):59-61. (in Russian).
Отрuмано 14.01.2017 ■
Волянская Л.А., Горишна И.Л., Косовская В.А.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
Особенности энтеровирусной инфекции сезона 2016 года у детей Тернопольского региона
Резюме. Актуальность. Последние 1,5—2 десятилетия ознаменовались активизацией энтеровирусной инфекции (ЭИ) во всех регионах мира. Наблюдались как спорадические случаи, так и вспышки с охватом нескольких сотен или тысяч людей и даже мощные эпидемии. Цель исследования: изучение клинических особенностей ЭИ сезона 2016 года у детей Тернопольской области. Материалы и методы. Проанализировано течение клинически установленной энтеровирусной инфекции у 149 детей. Результаты. Установлены особенности течения ЭИ в Тернопольском регионе сезона 2016 года.
Наибольшее количество случаев ЭИ (66,44 %) зафиксировано в осенние месяцы. Инфекция протекала преимущественно легко, поэтому только 36,91 % наблюдаемых были госпитализированы. Средний возраст заболевших составлял 3,49 ± 0,78 года; незначительно преобладали мальчики (56,38 %). У всех больных начало заболевания сопровождалось интоксикационными проявлениями. В 67,79 % случаев имело место кратковременное (1,87 ± 0,92 суток) повышение температуры тела в пределах 37,6—40,0 °С; у 65,10 % — герпангина; у 46,31 % — поражение респираторного тракта; у 38,26 % — кишечные
симптомы; у 32,21 % — экзантема и синдром «рука — нога — рот»; у 12,75 % — крупнопластинчатое шелушение эпидермиса на ладонях и стопах; у 22,82 % — онихомадезис. Выводы. Для ЭИ сезона 2016 года на Тернопольщине характерен значительный полиморфизм клинической симптоматики с общим интоксикационным синдромом у всех наблюдаемых. Низкий уровень (5,34 %) лабораторной верификации диагноза при многоликости энтеровирусов и пестроте клинических проявлений заболеваний, которые они вызывают, не позво-
лил получить полноценный клинический опыт (хотя сегодня возможно определение серотипа энтеровируса секвестрацией и проведением филогенетического анализа), установить источник инфицирования, проследить связи между предполагаемым источником инфекции и пациентами, а также выявить, откуда перенесен вирус, и проследить за изменениями клинического течения.
Ключевые слова: энтеровирусная инфекция; дети; онихо-мадезис
L.A. Volianska, I.L. Horishna, V.O. Kosovska
SIHE "I. Horbachevsky Ternopil State Medical University", Ternopil, Ukraine
The features of enterovirus infection in season 2016 in children in Ternopil region
Abstract. Background. The latest 1.5—2 decades were marked by the intensification of enterovirus infection (EI) in all regions of the world. There were sporadic cases and outbreaks with the involvement of several hundreds or thousands of people, and even powerful epidemics. The aim of the investigation was to study the clinical features of EI in season 2016 in children of Ternopil region. Materials and methods. The course of clinically diagnosed EI in 149 children was analyzed. Results. The peculiarities of EI course in season 2016 in Ternopil region were established. Most of EI cases (66.44 %) were registered in autumn. Infection has predominantly mild course, therefore only 36.91 % of the observed persons were hospitalized. The average age of ill children was 3.49 ± 0.78 years, with a slight predominance of boys (56.38 %). The onset of the disease was accompanied by intoxication symptoms in all the patients. 67.79 % patients had a short-term (1.87 ± 0.92 days) increase of body temperature ranged 37.6—
40.0 °C; herpangina in 65.10 %; respiratory syndrome in 46.31 %; intestinal syndrome in 38.26 %; rash and hand-foot-and-mouth-disease in 32.21 %; epidermis desquamation on palms and soles in 12.75 %; onichomadesis in 22.82 %. Conclusions. EI in season 2016 in Ternopil region was characterized by considerable polymorphism of clinical symptoms with general intoxication syndrome in all patients observed. The low level (5.34 %) of laboratory verification at the diversity of enteroviruses and the diversity of clinical manifestations of the diseases they cause do not allow receive full clinical experience (although today it is possible to determine the enterovirus serotype by sequestration and phylo-genetic analysis), determine the source of infection, determine the links between the probable source of infection and patients, and identify where the virus was transferred from and follow the changes of the clinical course.
Keywords: enterovirus infection; children; onichomadesis
