CC BY
57Особливості “годин фізичної культури” в групах продовженого дня з врахуванням динаміки працездатності учнів молодшого шкільного віку
Гаврилюк А.П.
Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)
Анотації:
Стаття присвячена особливостям організації фізичного виховання в групах продовженого дня на основі врахування працездатності дітей. Зокрема, наведені особливості фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку в групах продовженого дня в сучасних умовах роботи загальноосвітніх навчальних закладів України. Проведено дослідження особливостей динаміки фізичної працездатності молодших школярів протягом тижня в різні періоди року. Показано, що організація фізкультурно-оздоровчих заходів в групах продовженого дня з врахуванням динаміки працездатності учнів сприяє покращенню приросту показників фізичної підготовленості та працездатності школярів.
Ключові слова:
школярі, працездатність, “Година фізичної культури”, група продовженого дня.
Гаврилюк А.П. Особенности “Часов физической культуры” в группах продленного дня с учетом динамики работоспособности учеников младшего школьного возраста. Статья посвящена особенностям организации физического воспитания в группах продленного дня на основе учета работоспособности детей. В частности, приведенные особенности физического воспитания учеников младшего школьного возраста в группах продленного дня в современных условиях работы общеобразовательных учебных заведений Украины. Проведено исследование особенностей динамики физической работоспособности младших школьников в течение недели в разные периоды года. Показано, что организация физкультурно-оздоровительных
мероприятий в группах продленного дня с учетом динамики работоспособности учеников способствует улучшению прироста показателей физической подготовленности и работоспособности школьников.
школьники, работоспособность, “Час физической культуры”, группа продленного дня.
Gavrulyk A.P. Features of “O’clock of physical culture” in the groups of the prolonged day taking into account the dynamics capacity students of junior school age. The article is devoted to the features of organization of physical education in the groups of the prolonged day on the basis of account of capacity of children. In particular, resulted features of physical education of students of midchildhood in the groups of the prolonged day in the modern terms of work of general educational establishments of Ukraine. Research of features of dynamics of physical capacity of junior schoolboys is conducted within a week in different periods of year. It is retained that organization athletic-health-improvement measures in the groups of the prolonged day taking into account the dynamics of capacity of students instrumental in the improvement of increase of indexes of physical preparedness and capacity of schoolboys.
schoolboys, capacity, “O’clock of physical culture", group of the prolonged day.
Вступ.
Однією з складових здорового способу життя дітей початкової школи є фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня. Важливим завданням при організації даних занять є не лише зняття розумової втоми та забезпечення активного відпочинку учнів, а й, актуальне на сучасному етапі, поліпшення фізичного стану школярів. Враховуючи те, що учні початкової школи відвідують групи продовженого дня, цей час можна використовувати для оптимізації рухової активності школярів і, таким чином, поліпшувати їх фізичний стан.
На врахуванні закономірностей динаміки працездатності молодших школярів як засобу оптимізації навчального процесу наголошують у своїх дослідженнях М.В.Антропова та А.Г.Хрипкова [1], Л.Петрук [7], РЗ.Поташнюк [8], Ващенко О.М. з співавт. [4], Мар’єва
О. [6]. В роботах названих авторів висвітлюється характер змін працездатності школярів у процесі навчання. Однак недостатньо висвітлено, як враховувати динаміку працездатності учнів при організації фізкультурно-оздоровчих занять для поліпшення фізичних можливостей дітей. Це завдання можливо реалізувати через спрямований підбір засобів фізичного виховання відповідно до фізичних можливостей учнів.
Тема дослідження узгоджена рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №4 від 26.05.2009р.).
© Гаврилюк А.Л., 2009
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - вдосконалити організацію “Годин фізичної культури” в групах продовженого дня з врахуванням динаміки працездатності учнів молодшого шкільного віку для поліпшення їхнього фізичного стану.
Завдання дослідження: 1) Вивчити організаційно-методичні особливості фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку в групах продовженого дня; 2) Дослідити тижневу динаміку фізичної працездатності молодших школярів в різні періоди року; 3) Обґрунтувати організацію “Годин фізичної культури” в групах продовженого дня з врахуванням тижневої і сезонної динамік працездатності учнів молодшого шкільного віку; 4) Розробити та перевірити вплив експериментальної програми “Годин фізичної культури” в групах продовженого дня на фізичний стан учнів.
Для вирішення завдань нами були використані такі методи дослідження: 1) Теоретичний аналіз літературних джерел та документальних джерел; 2) Опитування вихователів груп продовженого дня; 3) Тестування фізичної працездатності та фізичної підготовленості; 4) Антропометричні вимірювання; 5) Теоретичне моделювання; 6) Педагогічний експеримент; 7) Математична обробка результатів.
Результати дослідження.
В результаті вирішення першого завдання роботи, встановлено, що в сучасних умовах групи продовженого дня являються складовою частиною навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних за-
Таблиця 1
Показники індексу Гарвардського степ-тесту (ум. од.) за днями тижня учнів 6-10 років у різні періоди року
Період року Вік у роках Дні тижня
Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця
Осінь 6-7 (п=26) 41,1 ± 1,7 39,0 ± 1,0 38,4 ± 1,0 37,8 ± 0,8 38,9 ± 0,9
7-8 (п=29) 43,3 ± 1,0 42,1 ± 1,2 42,1 ± 1,5 38,2 ± 1,1 41,1 ± 1,1
8-9 (п=26) 40,8 ± 0,8 39,0 ± 1,2 39,3 ± 1,0 38,8 ± 0,9 39,8 ± 1,2
9-10 (п=26) 44,3 ± 1,3 42,1 ± 1,1 38,6 ± 0,9 45,5 ± 1,1 46,1 ± 1,4
Зима 6-7 (п=26) 37,0 ± 1,1 39,9 ± 0,8 39,1 ± 0,8 36,4 ± 0,8 36,3 ± 0,5
7-8 (п=29) 42,2 ± 0,9 43,3 ± 1,1 39,9 ± 0,9 39,5 ± 0,6 41,4 ± 0,7
8-9 (п=26) 38,9 ± 1,0 38,3 ± 0,9 41,2 ± 1,1 37,6 ± 0,5 43,8 ± 1,1
9-10 (п=26) 39,6 ± 1,0 39,8 ± 0,9 46,1 ± 1,0 45,0 ± 1,7 41,6 ± 1,3
Весна 6-7 (п=26) 40,7 ± 0,8 42,0 ± 1,1 40,6 ± 0,8 39,2 ± 0,8 39,2 ± 0,9
7-8 (п=29) 37,9 ± 1,1 37,6 ± 0,9 40,2 ± 1,2 37,6 ± 0,8 38,9 ± 1,0
8-9 (п=26) 40,4 ± 1,4 44,6 ± 1,6 44,5 ± 1,2 43,2 ± 1,2 43,5 ± 1,1
9-10 (п=26) 39,0 ± 0,9 40,8 ± 1,5 44,9 ± 1,2 43,0 ± 1,3 42,5 ± 1,3
кладах України. Аналіз даних управління статистики України [5] свідчить, що групи продовженого дня відвідують 33,5 % школярів.
Особливістю роботи цих груп є те, що діти перебувають у школі протягом тривалого часу, що вимагає підвищених вимог до навчально-виховної роботи та правильної організації добового режиму. Тому, фізкультурно-оздоровчі заходи в умовах групи продовженого дня є обов’язковим і необхідним компонентом раціональної побудови навчального процесу молодших школярів. Основними формами фізкультурно-оздоровчих заходів в цих групах нині продовжують залишатися: “Години фізичної культури”, фізкультурні паузи і прогулянки на свіжому повітрі. Результати опитування, проведеного нами серед вихователів (всього 74 особи) свідчать, що найчастіше з них проводяться прогулянки на свіжому повітрі - у 96,0 % груп продовженого дня, фізкультурні паузи - у 77,0 % груп, “Годи -ни фізичної культури” у - 72,0 % з них.
Під час складання рухового режиму важливо враховувати закономірні зміни працездатності школярів, які відображають функціональний стан центральної нервової системи та тісно пов’язані з ритмом діяльності інших систем, що вимагає пошуку нових підходів вирішення оздоровчих завдань.
Враховуючи те, що за останні роки науковими дослідженнями мало вивчалося питання удосконалення процесу фізичного виховання в групах продовженого дня, розробка нових засобів і методів проведення фізкультурно-оздоровчих занять у групах продовженого дня є актуальним.
Відомо, що фізична працездатність дітей має свої особливості динаміки як в різні дні тижня, так і в різні періоди року. Однак аналіз літературних джерел не дозволив нам встановити характер цих особливостей у дітей різного віку молодших класів. Тому нами проведене дослідження з вивчення змін працездатності дітей 1-4 класів протягом тижня в різні сезони окремо за паралелями. У ньому взяли участь 521 молодших школярів гімназій №4 та №14 м. Луцька (268 хлопчиків, 253 дівчинки).
Оцінка фізичної працездатності здійснювалася за методикою Гарвардського степ-тесту.
Аналіз проведених досліджень свідчить, що фізична працездатність молодших школярів в різні дні тижня і різні сезони року має відчутну відмінність (табл. 1).
Тобто, отримані результати підтвердили необхідність врахування відмінності працездатності школярів при плануванні змісту фізкультурно-оздоровчих заходів в групах продовженого дня.
Цей аспект був покладений нами в основу експериментальної програми “Годин фізичної культури” в групах продовженого дня. При розробці змісту занять враховувалася динаміка фізичної працездатності школярів протягом тижня і в різні сезони року.
Для експериментальної перевірки була розроблена програма для учнів 3-х класів, тривалістю 60 хвилин, кожне з яких містить 2 компоненти - рекомендований та вільний. Рекомендований компонент, для якого розроблявся зміст заняття, тривав 45 хвилин (67,0 % часу) і передбачав врахування пульсової вартості заняття відповідно до працездатності учнів цього віку в певні дні тижня та сезону року.
Розрахунок пульсових величин занять здійснювався наступним чином: спочатку вираховувалася максимальна пульсова вартість навантаження оздоровчого заняття для учнів цього віку. За даними Абросімової Л.І. (2003) [за 3], середня інтенсивність занять для
молодших школярів становить від 125 до 139 уд/хв. Відповідно максимальне пульсове навантаження, вирахуване шляхом множення ЧСС занять і його тривалості [2], становить 6255 ударів (139 ЧСС х 45 хвилин = 6255 ударів).
Далі за аналізом отриманих нами результатів Гарвардського степ-тесту було визначено найбільше значення його індексу і день, в який воно було отримано та присвоєно йому найвищий показник пульсової вартості заняття, тобто 6255 ударів.
В інші дні навантаження регулювалося відсотковим відношенням зростання чи спадання показників індексу Гарвардського степ-тесту конкретного дня
Таблиця 2
Динаміка фізичної працездатності школярів 8-9 років в ході експерименту
Показники До експерименту Р Після експерименту Приріст у %
Фізична працездатність (ум.од.) дітей контрольної групи (п=25) 38,4±1,0 Р > 0,05 40,9±1,1 6,0 %
Фізична працездатність (ум.од.) дітей експериментальної групи (п=25) 36,4±0,6 Р < 0,05 41,2±0,9 11,6 %
тижня і сезону відносно максимального індексу цього тесту.
Друга частина експериментального заняття - вільний компонент тривалістю 15 хв (33,0 % часу) стосувався довільної діяльності учнів (вправи чи ігри до “вподоби”, зниження рухової активності тощо).
Перевірка ефективності експериментальної програми відбувалася на базі груп продовженого дня гімназії №4 м. Луцька. У педагогічному експерименті взяли участь 50 учнів 3-х класів, з яких було сформовано експериментальну та контрольну групи (по 25 кожна).
На початок та кінець експерименту, який тривав протягом 2007/08 навчального року в школярів було досліджено фізичний розвиток, рівень розвитку рухових якостей та рівень фізичної працездатності.
Порівняння свідчить, що після проведення експерименту 64,0 % дітей експериментальної групи підвищили свій рівень фізичної підготовленості, тоді як в контрольній групі таких учнів лише 36,0 %. Тобто, експериментальна методика забезпечила підвищення рівнів фізичної підготовленості учнів 8-9 років у 1,8 разів більше ніж при стандартних умовах.
Аналіз приросту показників розвитку фізичних якостей дівчаток після експерименту встановив, що за всіма показниками динаміка приросту дітей експериментальної групи значно краща, ніж у дітей контрольної (Експериментальна група: гнучкість - приріст 62,3 % (Р<0,05) (до експерименту 6,1±0,8 см
- після експерименту 9,8±1,4 см), сила - приріст 52,1 % (Р<0,05) (до експерименту 10,0±0,9 р. - після експерименту 15,2±1,3 р.), витривалість - приріст 35,6 % (Р>0,05) (до експерименту 460,7±82,3 м - після експерименту 625,0±86,2 м), швидкісно-силова якість -приріст 16,2 % (Р<0,05) (до експерименту 112,5±3,5 см - після експерименту 130,7±5,5 см), спритність -приріст 12,8 % (Р<0,05) (до експерименту 13,5±0,2 с
- після експерименту 12,0±0,2 с), швидкість - приріст
5,0 % (Р<0,05) (до експерименту 6,8±0,1 с - після експерименту 6,5±0,1 с); Контрольна група: сила -приріст 24,8 % (Р>0,05) (до експерименту 9,9±1,3р. -після експерименту 12,4±1,3 р.), гнучкість - приріст
20,9 % (Р>0,05) (до експерименту 10,0±1,7 см - після експерименту 12,1±1,6 см), швидкісно-силова якість
- приріст 6,0 % (Р>0,05) (до експерименту 120,9±3,8 см - після експерименту 128,2±3,8 см), витривалість
- приріст 2,5 % (Р>0,05) (до експерименту 545,4±66,6
м - після експерименту 559,1±42,8 м), швидкість -приріст 2,4 % (Р>0,05) (до експерименту 6,6±0,1 с -після експерименту 6,4±0,1 с), спритність - приріст 1,5 % (Р>0,05) (до експерименту 11,8±0,1 с - після експерименту 11,6±0,1 с).
Порівнюючи динаміку приросту показників розвитку фізичних якостей хлопчиків під впливом експерименту, виявлено, що за всіма показниками краща динаміка спостерігається у дітей експериментальної групи (Експериментальна група: сила - приріст 171,4 % (Р>0,05) (до експерименту 0,6±0,3 р. - після експерименту 1,7±1,0 р.), гнучкість - приріст 106,4 %о (Р<0,05) (до експерименту 2,8±0,8 см - після експерименту 5,8±1,0 см), витривалість - приріст 18,5 % (Р>0,05) (до експерименту 881,8±114,1 м - після експерименту 1045,4±114,1 м), швидкісно-силова якість
- приріст 13,3 % (Р<0,05) (до експерименту 123,2±3,8 см - після експерименту 139,5±5,7 см), спритність -приріст 10,9 % (Р<0,05) (до експерименту 13,0±0,2 с - після експерименту 11,7±0,3 с), швидкість - приріст 6,5 % (Р<0,05) (до експерименту 6,7±0,1 с - після експерименту 6,3±0,1 с); Контрольна група: сила -приріст 122,2 % (Р>0,05) (до експерименту 0,6±0,3 р.
- після експерименту 1,4±0,5 р.), гнучкість - приріст
17,9 % (Р>0,05) (до експерименту 6,8±1,1 см - після експерименту 8,0±1,1 см), витривалість - приріст
8.1 % (Р>0,05) (до експерименту 485,7±54,9 м - після експерименту 525,0±58,8 м), швидкісно-силова якість
- приріст 6,3 % (Р>0,05) (до експерименту 129,3±3,1 см - після експерименту 137,5±3,1 см), швидкість -приріст 2,8 % (Р>0,05) (до експерименту 6,4±0,1 с -після експерименту 6,2±0,1 с), спритність - приріст
1.1 % (Р>0,05) (до експерименту 11,5±0,1 с - після експерименту 11,4±0,1 с).
Слід також відмітити, що після проведення педагогічного експерименту динаміка приросту показників фізичного розвитку як у дівчаток (Експериментальна група: обвід грудної клітки - приріст 2,8 % (Р>0,05) (до експерименту 58,6±1,5 см - після експерименту 60,3±1,6 см), зріст - приріст 2,6 % (Р>0,05) (до експерименту 128,1±1,6 см - після експерименту 131,4±1,6 см), вага - приріст 7,1 % (Р>0,05) (до експерименту 26,2±1,2 кг - після експерименту 28,1±1,2 кг); Контрольна група: обвід грудної
клітки - приріст 2,2 % (Р>0,05) (до експерименту 61,8±1,4 см - після експерименту 63,2±1,5 см), зріст - приріст 3,1 % (Р>0,05) (до експерименту
127,4±1,7 см - після експерименту 131,3±1,9 см), вага - приріст 7,2 % (Р>0,05) (до експерименту 27,6±1,6 кг - після експерименту 29,6±1,9 кг)), так і у хлопчиків (Експериментальна група: зріст - приріст 3,3 % (Р>0,05) (до експерименту 133,1±1,9 см - після експерименту 137,5±1,9 см), обвід грудної клітки
- приріст 1,9 % (Р>0,05) (до експерименту 62,2±0,8 см - після експерименту 63,8±0,8 см), вага - приріст
7,0 % (Р>0,05) (до експерименту 28,5±1,3 кг - після експерименту 30,5±1,4 кг); Контрольна група: зріст
- приріст 2,8 % (Р<0,05) (до експерименту 130,7±1,1 см - після експерименту 134,4±1,2 см), обвід грудної клітки - приріст 2,3 % (Р>0,05) (до експерименту 60,6±0,9 см - після експерименту 62,1±0,9 см), вага -приріст 6,9 % (Р>0,05) (до експерименту 26,8±0,9 кг
- після експерименту 28,7±1,1 кг)) була приблизно однаковою, тоді як динаміка приросту показників фізичної працездатності (табл. 2) була у 1,9 разів кращою у дітей з експериментальної групи.
Висновки:
1. Аналіз літературних джерел, вивчення практичного досвіду роботи вчителів та результати спеціально проведених досліджень показали, що групи продовженого дня являються важливою частиною навчально-виховного процесу у сучасних загальноосвітніх закладах України. Їх відвідують 33,5 % школярів. Основними формами фізкультурно-оздоровчих заходів в цих групах нині продовжують залишатися “Години фізичної культури”, фізкультурні паузи і прогулянки на свіжому повітрі.
2. Експериментальними дослідженнями встановлено значну розбіжність розгортання фізичної працездатності школярів 1-4 класів.
Це підтверджує необхідність складання окремих програм занять для учнів різних класів молодшого шкільного віку.
3. Аналіз літературних джерел та результатів власних досліджень дозволили здійснити наукове обґрунтування та розробити експериментальну програму “Годин фізичної культури” в групах продовженого дня для учнів 3-х класів (8-9 років), в основу якої були покладені розрахунки сумарної пульсової вартості занять залежно від тижневої і сезонної динамік фізичної працездатності учнів.
4. Методичною особливістю експериментальних занять було те, що кожне з них містить два компоненти
- рекомендований та вільний. Рекомендований компонент тривав 75,0 % часу заняття (45 хв) і для нього розроблявся зміст і тривалість вправ, ігор, пульсова сума навантажень яких відповідає рекомендованій величині для цього дня тижня і сезону. Вільний компонент складав 25,0 % часу (15 хв) і стосувався довільної діяльності учнів (вправи чи ігри “до вподоби”, зниження рухової активності тощо).
5. Експериментальна перевірка ефективності розробленого змісту “Годин фізичної культури” в групах продовженого дня встановила підвищення рівнів фізичної підготовленості учнів експериментальної групи у 1,8 разів більше ніж в школярів контрольної. Зокрема, в експериментальній групі рівень досягнен-
ня фізичної підготовленості підвищили б4,0 % дітей, тоді як в контрольній групі таких учнів - 3б,0 %.
6. Встановлено, що у дітей експериментальної групи, відбувся у 1,9 разів кращий і достовірно відмінний (P<0,05) приріст фізичної працездатності, ніж в учнів контрольної групи.
7. Таким чином, експериментально доведено, що авторська програма “Годин фізичної культури” для груп продовженого дня, розроблена на основі врахування сезонних особливостей тижневої динаміки фізичної працездатності школярів В-9 років є ефективною для підвищення фізичної працездатності та фізичної підготовленості і може рекомендуватись для практичного застосування.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку стосуються розробки змісту “Годин фізичної культури” для інших класів молодшого шкільного віку, дослідження тижневої фізичної працездатності школярів середнього та старшого шкільного віку тощо.
Література
1. Адаптация учащихся к учебной и физической нагрузке : учеб. пособие / [под ред. М. В. Антроповой, А. Г. Хрипковой]. - Москва : Педагогика, 19В2. - С.50.
2. Бондарев Д. Дозирование физических нагрузок при построении учебно-тренировочных программ студентов, занимающихся футболом: матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції [“Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України”] / Д. Бондарев, В. Гальчинський. - Тернопіль, 2004. - С. 293-295.
3. Вайнбаум Я. С. Гигиена физического воспитания : учеб. пособие / Я. С. Вайнбаум, В. И. Коваль, В. И. Родионова. - Москва : ACADEMIA, 2003. - 240 с.
4. Ващенко О. М. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня молодшого школяра / [О. М. Ващенко, В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова та ін.]. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. - С. 4.
5. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2007/200В навчального року : [статистичний бюлетень]. - Київ, 200В. - 91 с.
6. Марє’ва О. Передумови та особливості проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в групі продовжного дня: зб. наук. праць [„Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні”] / О. Марє’ва. - Рівне, 2003. - Ч. 1. - С. 54-59.
7. Петрук Л. Втома і працездатність дітей молодшої школи: зб. наук. праць [„Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні”] / Л. Петрук. - Рівне, 2003. - Ч. 1. - С. 204207.
В. Поташнюк Р. З. Наукове обґрунтування системи гігієнічного виховання школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. мед. наук : спец. 14.02.01 “Гігієна, медичні науки” / Р. З. Поташ-нюк. - Київ, 199б. - 31 с.
Надійшла до редакції 2В.09.2009р.
Гаврилюк Андрій Павлович [email protected]
