CC BY
221ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА КРИЗИ В РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА
Фальова О. Є.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди
Анотація. У статті досліджується специфіка студентства як особливої вікової та соціально-психологічної категорії, проблеми і кризи студентського віку. Розглядаються питання адаптації, переадаптації та стан дезадаптації студентів у ВНЗ. Наводяться дослідження щодо ситуації іспитів та наслідки підвищеної нервово-психічної напруги в процесі їхньої здачі. Описуються негативні зміни у мисленні, пізнавальних процесах та емоціях студентів що можуть привести до втрати інтересу до навчання, зниження рівня домагань, зміни самооцінки особистісних якостей.
Ключові слова: студентській вік, особистісний розвиток, особистісні якості, стійка психічна адаптація, переадаптація, дезадаптація, нервово-психічна напруга.
Аннотация. Фалёва Е.Е. Основные психологические проблемы и кризисы в развитии личности студента.
В статье исследуется специфика студенчества как особой возрастной и социально-психологическойкатегории, проблемы и кризисы студенческоговозраста. Рассматриваются вопросы адаптации, переадаптации и состояние дезадаптации студентов в ВУЗе Приводятся результаты исследований экзаменационной ситуации и последствия повышенного нервно-психического напряжения в процессе их сдачи. Описываются негативные изменения в мышлении, познавательных процессах и эмоциях студентов что может привести к утрате интереса к обучению, снижения уровня притязаний, изменения самооценки личностных качеств.
Ключевые слова: студенческий возраст, личностное развитие, личностные качества, устойчивая психическая адаптация, переадаптация, дезадаптация, нервно-психическое напряжение
Annotation. Faleva E.E. The main psychological problems and crisises in the development of student personality.
This article investigates specific character of students as special age-specific and social psychological category. We examine questions of adaptation, readaptation and desadaptation of students in the hight school. Y ou can find the results of examination situation investigations and consequences of increased nervous psychological exertion during passing of examinations. We describe negative changes in thinking, cognitive processes and emotions of students, which can lead to the loss of interest in training, reducing of pretension level, change of self-appraisal of personal qualities.
Key words: student age, personal development, personal qualities, stable psychological adaptation, readaptation, desadaptation, nervous psychological exertion.
Вступ.
Останнім часом проблема розвитку студентської молоді стала предметом вивчення великої кількості дисциплін (медицини, соціології, психології, педагогіки тощо).
Наше дослідження, присвячене вивченню психологічних проблем особистісного розвитку студентів та криз в розвитку особистості, зажадало від нас докладного розгляду специфічних особливостей так званого «сту дентськоговіку».
Час навчання у ВНЗ збігається із другим періодом юності або першим періодом зрілості, що характеризується складністю становлення особистісних рис - процес, проаналізований у роботах таких учених, як Б.Г.Ананьєв, О.В.Дмитрієв, О.К.Дусавицький, З.Ф.Єсарьова, І.С.Кін, В.Т.Лісовський Характерною рисою морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки Разом з тим фахівці в галузі вікової психології та фізіології відзначають, що здатність людини до свідомої регуляції своєї поведінки в 17-19 років розвинена не повною мірою. Нерідкі невмотивований ризик, невміння передбачати наслідки своїх учинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви. Так, В.Т.Лісовський відзначає, що 19-20 років - це вік безкорисливих жертв і повної самовіддачі, але й нерідких негативних проявів. Е.Еріксон визначає даний період як проміжний між «юністю» і «ранньою зрілістю», тому для нього характерні проблеми і кризи, як юнацтва, так і дорослого життя.
Як будь-яка стадія життєвого циклу людини, він має свою специфіку На думку Б.Г.Ананьєва, перетворення мотивацій, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку із професіоналізацією, з іншого боку - виділяють цей вік як центральний період становлення характеру та інтелекту.
О.К.Дусавицький розглядає студентський вік як завершальний етап формування особистості, її когнітивних, емоційних, мотиваційних, вольових якостей, а також цивільної позиції та системи цінностей. Саме в рамках даного віку самосвідомість особистості досягає певної зрілості, ієрархія цінностей стає стійкою, поведінка носить не ситуативний, реактивний характер, а навпаки, проактивний, тобто такий, що опирається на усвідомлену відповідальність.
С.Саарі виділяє головні завдання студентського віку: «формування реалістичної і диференційованої перспективи на майбутнє, заснованої на оцінці власних здібностей і схильностей, формування ієрархічної структури мотивів і розвиток стабільного власного «Я».
У студентському віці здобувають стабільність і виразність ціннісні орієнтації особистості В.П.Тугаринов, досліджуючи молодіжні цінності, умовно ділив їх на матеріальні, соціально-політичні та духовні Почуття патріотизму, праця, спілкування з людьми є синтетичними цінностями. Одночасно з
одержанням освіти людина формує стійкий світогляд моральні принципи і картину миру, що включає професійні та загальнокультурнізнання, а також знаходить досвід суспільної активності.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - вивчення психологічних проблем особистісного розвитку студентів та криз в розвитку особистості.
Результати досліджень.
Особливо активно проблематика студентськоговіку піддалася вивченню в останні роки, що знайшло своє відбиття в ряді досліджень, проведених в Україні в 1999-2006 р. У роботі С.О.Колотій розглянуті психологічні механізми і умови формування емоцій у студентів Н.В.Наумчик розглядає емоційні та поведінкові складові в системі особистісних характеристик студентів їхній зв'язок з мотивацією, темпераментом і саморегуляцією Автор підкреслює, що саморегуляція - це складне багатоаспектне явище, що обґрунтовуєпроцеси адаптації та розвитку людини на всіх рівнях. У роботах Т.О.Кадикової О.Д.Научитель аналізується роль і значення ціннісних орієнтацій студентів їхнє субєктивне самовизначення, а також вплив цих факторів на різні аспекти поведінки молодих людей. С.М.Трусова у своєму дослідженні звертає увагу на негативні сторони і аспекти студентськоговіку. Розглядає одну із самих хворобливих проблем сучасного суспільства - суїциди, і виділяє найважливіші фактори формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку. С.Г.Шебанова пропонує комплексну систему тренінгів спілкування для корекції і профілактики агресивної поведінки в осіб студентськоговіку. І.О.Філенко досліджує несприятливі функціональні стани, що виникають у студентів під час навчання, виявляє групи ризику, що характеризуються різною адаптацією до процесу навчання, і розглядає процес психологічного супроводу педагогічного процесу, як основу розвитку і удосконалюваннягармонічної особистості студента Н.І.Рейнвальд відзначає песимістичні перспективи формування свідомості студентів у нових соціально-економічних умовах, обумовлені низкою факторів, що визначають поведінкову і особистісну агресивність як домінантну психологічну рису студентськоїмолоді. Таким чином, студентський вік є в цілому досить проблемним, у зв'язку із цим зупинимося на проблемах і кризах у розвитку особистості студента.
Факт надходження у ВНЗ зміцнює віру людини у власні чинності та здібності, породжує надію на повнокровне і цікаве життя. Разом з тим на 2 і 3 курсах нерідко виникає питання про правильність вибору ВНЗ, спеціальності, професії. До кінця 3 курси остаточно вирішується питання про професійне самовизначення Однак трапляється, що в цей час приймаються рішення в майбутньому уникнути роботи зі спеціальності.
Вік 18-20 років - це період найбільш активного розвитку моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру та, що особливо важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: цивільних, професійно-трудових тощо. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку із професіоналізацією - з іншої, виділяють цей вік як центральний період становлення характеру та інтелекту
Безсумнівно, період навчання у ВНЗ - це найважливіший період соціалізації людини Соціалізація - це процес формування особистості в певних соціальних умовах, процес засвоєння людиною соціального досвіду, у ході якого людина перетворює соціальний досвід у власні цінності та орієнтації, вибірково вводить у свою систему поведінки ті норми і шаблони поведінки, які прийняті в даній групі та суспільстві. У студентському віці задіяні всі механізми соціалізації: це і освоєння соціальної ролі студента, і підготовка до оволодіння соціальної ролі «професійного фахівця», і механізми наслідування, і механізми соціального впливу з боку викладачів і студентської групи. Явища сугестивності та конформізму також виражені в студентському середовищі Найбільші зміни в особистості студентів відбуваються під впливом тих факторів і умов, які виникають у провідних видах спільної діяльності. Провідною формою спільної діяльності в системі професійної освіти є навчання. Те, у яких формах протікає спільна навчальна діяльність, визначає їх загальне, соціальне і професійне становлення. Особливе значення у формуванні особистості має колектив навчальної групи та рівні його розвитку.
Не менш важливу роль у формуванні особистості студента грає і його самостійна робота, як на це вказують В.Граф, В.Я.Ляудис, І.І.Ільясов, Є.В.Заїка, А.С.Ячина. Самостійна постановка цілей і завдань свого власного розвитку, планування життя тощо є необхідною умовою, як у плані одержання відповідної освіти, так і професійного становлення особистості При виборі професії важливо її індивідуальне насичення особистісними змістами - розуміння і переживання людиною того, для чого вона працює, як робота пов'язана з її переконаннями, цінностями, ідеалами, мотивами. До закінчення ВНЗ багато хто підводить деякі особистісні підсумки, засновані на розумовому і критичному відношенні до самого себе: більшість людей до цього часу можуть зрозуміти, що вони можуть і чого не можуть, що дається із працею, а чого, швидше за все, досягти не вдасться. На цій основі здійснюються перепланування життя, переоцінка життєвих цінностей, переорієнтація мотивів для наступного життєвого етапу. Людина осмислено робить вибір і готова прийняти його наслідки.
У плані внутрішнього переживання наближення до верхньої границі студентськоговіку багато з людей оцінюють як одну із самих спокійних і благополучних фаз власного життя. Тут маються на увазі не зовнішні ситуації розвитку, а внутрішня рівновага і внутрішня впевненість у своїй здатності впоратися з будь-якими обставинами життя. Майбутньому фахівцю необхідно знати, якими професійно важливими якостями він володіє і наскільки вони розвинені. Йому необхідно знати, чи вільний він від небажаних у цій складній професії якостей, таких як пасивність, конформність ригідність, конфліктність емоційна нестійкість, тривожність тощо.
Особливої уваги вимагають особистості із завищеними або заниженими, тобто неадекватними самооцінками. У се більше очевидним стає факт, що самооцінка студента його відношення до себе і сприйняття себе багато в чому визначають його поведінку та успішність. Наприклад, надмірно ранимий і чутливий студент може кинути навчання, занижуючи у своїх очах свої здібності та успіхи.
У цьому зв'язку найбільш важливою проблемою виступає адаптація студентів до навчання у ВНЗ. Проблеми адаптації докладно розглядаються дослідниками. Ми коротко зупинимося на окремих моментах. Вирішальну роль у процесі підтримки адекватних відносин у системі «індивідуум-середовище», у ході якого можуть змінюватися всі параметри системи, грає психічна адаптація. Стійка психічна адаптація (адаптованість) - рівень психічної діяльності (комплекс регуляторних психічних реакцій), що визначає адекватну заданим умовам середовища поведінку людини, її ефективну взаємодію із середовищем і успішною діяльністю без значної нервово-психічної напруги. Критерієм підвищення нервово-психічної стабільності можна вважати внутрішню психічну комфортність людини, обумовленузбалансованістю позитивних і негативних емоцій.
Соціально-психологічна адаптація студентів до ВНЗ і навчальної діяльності в ньому є різновидом адаптації психологічної та характеризує життєдіяльність людини у ВНЗ, пов'язану з навчанням, а також сферу її соціально-психологічних зв'язків і відносин з оточуючими у яких відбувається адаптація психіки. В.Г.Чайка, говорячи про студентів що використовують інформаційні технології навчання, виділяє три критерії ефективності адаптації: ефективність навчальної діяльності, здійснюваної в умовах широкого доступу до інформаційних ресурсів і засобів роботи з ними; ефективність соціальних взаємодій, пов'язаних зі здійсненням навчальної діяльності; ступінь інтеграції студента із середовищем навчальної діяльності - основний («об'єктивний») критерій адаптованості особистості.
При зміні звичних умов життя студента з'являються фактори, що вносять дезорганізацію в психічну діяльність, що регулює його поведінку. Виникає необхідність у нових психічних реакціях на подразники, викликані умовами, що змінилися. Відносна дезорганізація психічних функцій є сигналом для включення механізму регуляції та компенсації, кінцевий результат дії якого - організація нового рівня психічної діяльності відповідно до умов середовища, що змінилися, тобто включається механізм переадаптації. Переадаптація в практичній психології розуміється у двох значеннях: як процес переходу зі стану стійкої психічної адаптації у звичних умовах у стан стійкої адаптації в нових незвичних (змінених) умовах існування; як результат цього процесу, що має успішне значення для особистості та її психічної діяльності.
Протилежним стійкій адаптації є стан дезадаптації. Це поняття також можна тлумачити подвійно. По-перше, як відносно короткочасний ситуативний стан, що є слідством впливу нових, незвичних подразників середовища, що змінилося, і сигналізує про порушення рівноваги між психічною діяльністю і вимогами середовища та спонукає до переадаптації. У цьому випадку дезадаптація - необхідний складовій компонент адаптаційного процесу, що проявляється на етапі гострих психічних реакцій входу. По-друге, дезадаптація може бути досить стійким складним психічним станом, що виражається в неадекватному реагуванні і поведінці особистості, обумовленим функціонуванням психіки на межі її регуляторних можливостей і можливостей, що компенсують, або в позамежному режимі. Отже, якщо ми говоримо про нові умови, що фруструють, то дезадаптація до даних умов виражається в нервово-психічній нестійкості. Існує поняття фрустраційної толерантності або граничної величини рівня напруги, перевищення якої впливає на психіку і поведінку людини Наростання напруженості, викликаної стенічними емоціями, які, наприклад, переживає студент, опинившись у нових для себе умовах навчання у ВНЗ, може перевищити його індивідуальний поріг толерантності до того, як система психічних реакцій, що перебудувалась дозволить особистості знайти конструктивні шляхи виходу із ситуації та забезпечить його успішну переадаптацію. У цьому випадку напруга продовжує наростати на фоні переважно тривожних емоцій, що, у свою чергу, продовжує дезорганізацію психічної діяльності, виснажуючи психічні можливості студента
Дослідниками (О.Л.Гройсман, О.І.Кіколов, О.М.Колесова, В.П.Стоногіна, С.В.Чопов та ін.) були обстежені фізіологічні зміни в організмі студентів З'ясувалося, що у студентів першого курсу, по даним електроенцефалографічних, роенцефалографічних, електрокардіографічних і біохімічних досліджень, відзначається зниження ряду функцій. Все це відображається на успішності студентів За матеріалами успішності студентів дослідники зробили висновок про те, що важливими факторами, що впливають на успішність студентів є адаптація у ВНЗ, підвищена стомлення, нервова перенапруга
Однією з форм надлишкової нервово-психічної напруги є процес здачі іспитів. У процесі досліджень з'ясовано, що в ситуації іспиту у студентів незмінно присутні елементи стресового характеру (О.З.Белоусоц Н.І.Наєнко). Крім сильної інтелектуальної напруги, з іспитами у студентів пов'язана поява ряду негативних емоцій: страху, занепокоєння, тривоги, причиною яких є невизначеність результату екзаменаційної ситуації, оцінка її в субєктивному, особистому плані як «небезпечної»), критичної (О.Ю.Варес, С.І.Тамм). Страх і невпевненість у собі, зв'язуючись із заниженою самооцінкою, у свою чергу приводять до нових афективних переживань. У ситуації іспиту відзначене зниження рівня мислення, уваги, пам'яті та всіх показників шкали самооцінки, самопочуття, настрою, працездатності, нічного сну, апетиту. Змінюються вегетативні показники: відзначаються частішання серцебиття на 10-15 ударів у хвилину, посилення тремору рук, зниження температури пальців. У багатьох дослідженнях підтверджується несприятливий вплив іспитів на серцево-судинну систему студентів (З.М.Волинський, А.М.Карякіна). Очевидно, що все це не тільки впливає на успішність, але може привести до втрати інтересу до навчання, зниження рівня домагань, зміни самооцінки особистісних якостей, а потім змінити і діяльність, і поведінку, і відносини з викладачами, однокурсниками,
друзями, членами родини. Тому так важливо в навчальному процесі ВНЗ вчасно виявляти студентів із симптомами тривожності, що можливо за допомогою системи психодіагностики.
Висновки.
Проведений нами аналіз психологічної соціальної, педагогічно], філософської літератури дають підставу для наступних висновків: основні проблеми студентськоговіку носять комплексний характер і взаємозалежні одна від одної; професійне і особистісне становлення невіддільні друг від друга. На цьому шляху молоді люди зіштовхуються із численними складностями, які не просто утрудняють досягнення мети, але і ставлять під питання саме її здійснення; у зв'язку із цим значно зростає роль і значення психологічної служби ВНЗ, психологічного і акмеологічного супроводу студентів на протязі навчання.
Границі статті не дозволяють вирішити ряд проблем, а саме уявлення про психологічні закономірності студентськоговіку в їх зв’язку з попередніми етапами розвитку індивіду; розробка структури психологічної служби ВНЗ тощо. Ці питання потребують подальших досліджень
Литература
1. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация- М., 1976.- 272 с.
2. Ананьев Б.Г. К психофизиологии студенческого возраста // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы- Л.,1974.- С. 3-7.
3. Варас А.Ю., Тамм С.И. Роль эмоциональной напряженности в ухудшениидеятельности и вегетативного состояния в ситуации экзамена //Проблемы высшей школы- Тарту, 1978.- С. 97-123
4. Данияров С.Б., Соложенкин В.В., Краснов И.Г. Взаимосвязь физиологических и психологических показателей в процессе адаптации у студентов// Психол журнал. Т.10.- №1.- 1989.- с. 99-105
5. Психологическая служба в системе здравоохранения и образования („круглый стол”) // Психологический журнал.- Т.5.- №6.- 1984.- С. 27-38
Надійшла до редакції 04.04.2008р.
