CC BY
9
ЩШШЩЩШШШВШШЩШ ИВВВИИВИИЯНВвЕшИ
тЯ!РНД|В1шВВЯВЩННВ1|
Д1ИН1ИВВЯ
O.M. КИРИЧЕНКО, к^.н., дoцeнт кaфeдpи мeнeджмeнтy i aдмiнicтpyвaння Haвчaльнo-нayкoвoгo /н^ит^у eкoнoмiки i yпpaвлiння HVXT
Ocнoвнi пpoблeми мapкeтингoвиx дocлiджeнь для здiйcнeння зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi
В ^a^i poзглянyтo ocoбливocтi, ocнoвнi пpoблeми, нaпpями фopмyвaння тa тeндeнцiï poзвиткy мapкeтингoвиx дocлiджeнь y cфepi зoвнiшньoeкoнoмiчнoïдiяльнocтi.
Ключовг слова: мapкeтинг, мeнeджмeнт, дocлiджeння, зoвнiшньoeкoнoмiчнa д/яльнють, poз-ви^к, зoвнiшнiй pинoк.
ОЯ. ^P^EH^,
к.э.н., дoцeнт кaфeдpы мeнeджмeнтa и aдминиcтpиpoвaния Vчeбнo-нayчнoгo ин^ит^ экoнoмики и yпpaвлeния HVXT
Ocнoвныe пpoблeмы мардотингавых иccлeдoвaний для ocyщecтвлeния внeшнeэкoнoмичecкoй дeятeльнocти
В ^a^e paccмoтpeны ocoбeннocти, ocнoвныe пpoблeмы, нaпpaвлeния фopмиpoвaния и тeн-дeнции paзвития мapкeтингoвыx иccлeдoвaний в cфepe внeшнeэкoнoмичecкoй дeятeльнocти.
Ключевые слова: мapкeтинг, мeнeджмeнт, иccлeдoвaния, внeшнeэкoнoмичecкaя дeятeль-нocть, paзвитиe, внeшний pb^o^
O. KYRYCHENKO,
Associated Professor of Management and Administration Department, Education and Scientific Institute of Economics and Management, National University of Food Technologies
Main problems of marketing research for execution of foreign economic activity
The features, main problems, directions of formation and tendencies of development of marketing researches in the field of foreign economic activity are considered in the article.
Keywords: marketing, management, research, foreign economic activity, development, external market.
Постановка проблем.и. Бльшсть кoмepцiйниx чepeз пoмилки в oбpaннi мapкeтингoвoï cтpaтeгlí тa
onepaö^ нa cвiтoвoмy pинкy зд^снюеться нa ocнoвi íí зacтocyвaннi у мiжнapoднiй кoмepцiйнiй дiяльнocтi.
мapкeтингy. Дoслiджeннями встaнoвлeнo, ùo бiльшe В1д якoстi мapкeтингoвиx дoслiджeнь, onepa-
75% кoмepцiйниx фiнaнсoвиx нeвдaч вiдбyвa8ться тивнoгo викopистaння íx peзyльтaтiв знaчнoю мг
© О.М. ^P^EHm, 2Ü17
Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi №6 (193)/2017 47
рою залежить ефективнють дтльност ф1рм на зовышньому ринку та Тх фЫансове благополучия.
Тому питання визначення основних проблем маркетингових дослджень для зовышньоекономн-ноТ дильносп (ЗЕД) та шляхю Тх вир0ення потребуе вивчення теоретичних ¡ практичних напрацювань у сфер1 маркетингу зовышньоторпвельних операцй досвщу захщних ¡ вп"чизняних фрм в ц1й галузк
Анал/з останн/х досл/джень / публ/кац/и. Питання вдосконалення оргаызацм ¡ зд^снення маркетингових досл1джень, планування зовн0-ньоекономнноТ' дтльност надано у роботах вг тчизняних ¡ заруб1жних економю^в. Серед таких дослщниюв слщ вщм™ти науков1 прац М. Алексеева, В. Богачова, В. 1ванова, С. Васильченко, 0. Мельника, Н. Версаль, А. Буреына, Ф. Котле-ра, Н. П1теля, В. Птюшенко, М. Портера, А. Пл-берта, Е. Дихтль, X. Хершгена та ¡н.
Але особливостям визначення проблем маркетингових дослщжень при зд^снены зовн0-ньоекономнноТ' дтльност в умовах сучасноТ економнноТ' ситуацп в УкраТн що на сьогодн е особливо актуальним в контекст важливого ета-пу евроЫтеграцм УкраТни у зв'язку ¡з введенням в дш Угоди про асоц¡ац¡ю мж УкраТною та 6С, при-дтено недостатньо уваги.
Мета статт/ - визначення основних проблем маркетингових дослщжень у питаннях прийняття р0ень щодо зд^снення зовн¡шньоторг¡вельних операц¡й, як¡ зумовлен потребою зниження р¡вня невизначеност¡ та оцЫки можливих ризик¡в.
Виклад основного матер/алу. В сучасних умовах глобал^ацм мжнародне економ¡чне ств-роб¡тництво е одним з головних чинник¡в впли-ву на р¡вень розвитку економки краТн ¡ св¡тового прогресу. Складовим елементом такого ствро-б¡тництва е ЗЕД. 0сновними мотивами ТТ розвитку на державному рщы е поширення ринк¡в збуту продукцм за меж¡ краТни з метою одержан-ня максимального прибутку; закуп¡вл¡ необхщ-ноТ сировини, технолог¡й ¡ обладнання; залучення ¡ноземних ¡нвестиц¡й та ¡н. [1].
Найб¡льш розвиненою формою мжнародних економ¡чних в¡дносин е м¡жнародна торпвля, яка виступае основною складовою зовышньоеконо-мнноТ' пол¡тики держави.
Динам¡ка зовышньоТ' торг¡вл¡ УкраТни у розрг з¡ географнноТ' структури (у млн дол. США) представлена у табл.1. Протягом 2012-2016 роюв в УкраТн спостер^аеться тенденц¡я скорочення обсяг¡в зовышньоекономнноТ' д¡яльност¡, що мо-же пояснюватись як складними насл¡дками другоТ хвил¡ фЫансово-економнноТ' кризи, так ¡ окупацг ею частини украТнськоТ територм та в^ськовими д¡ями на Сход¡. ПадЫня обсяг¡в експортуНмпор-ту товар¡в пригальмувало у 2016 рощ коли тен-денцст по ¡мпорту товар¡в змЫилась на позитивну. Загальний обсяг опера^й по торг¡вл¡ товарами у 2016 роц проти 2015 майже не змЫився.
Суттeв¡ зм¡ни в¡дбулись у географм основних зо-вн¡шньоторговельних партнера УкраТни. На фо-н¡ падЫня експорту товар¡в за останн¡ п'ять роюв
Таблиця 1. Географ1чна структура експорту-1мпорту товар1в в УкраНш у 2012-2016 роках
(млн дол. США)
Усього* Кра1ни снд 1нш1 кра1ни свггу Свропа Кра1ни ес (28) Аз1я Африка Америка Австрал1я ! Океашя
Експорт
2012 68830,4 25318,6 43511,8 17424,0 17123,7 17681,1 5638,2 2607,7 50,9
2013 63320,7 22077,3 41243,4 17064,2 16758,6 16813,0 5094,7 2163,6 40,1
2014** 53901,7 14882,3 39019,4 17122,1 17002,9 15350,9 5098,2 1372,2 23,5
2015** 38127,1 7806,1 30321,0 13248,3 13015,2 12378,9 3803,3 785,6 13,6
2016** 36361,7 6031,5 30330,2 13790,1 13496,3 11796,3 3865,1 735,2 18,3
1мпорт
2012 84717,6 34497,2 50220,4 27569,6 26237,2 17140,5 851,3 4446,7 195,7
2013 76986,8 27941,6 49045,2 28566,2 27046,5 15237,3 749,8 4339,9 93,7
2014** 54428,7 17276,9 37151,8 22383,0 21069,1 10848,3 679,9 3021,5 182,2
2015** 37516,4 10485,5 27030,9 16665,3 15330,2 7235,8 601,7 2336,6 169,6
2016** 39249,8 8565,4 30684,4 18470,2 17140,8 8920,5 553,9 2594,8 120,6
* 3 урахуванням не розподлених обсяпв товар1в.
* Без урахування тимчасово окупованоI територИ АвтономноI Республки Крим, м.Севастополя Джерело: [2]
на 47,2%, експорт до краТн СНД (за рахунок най-бтьш суттевого скорочення обсяпв опера^й з Рос^ю) впав на 76,2%. На фон зменшення за-гального ¡мпорту за той самий перюд на 53,7%, по краТнах СНД цей показник знизився на 75,2%. В той же час попри ¡нтеграц^ы очкування Укра-Тни щодо виходу украТнських товар¡в на евро-пейськ¡ ринки, спостер¡га8ться досить поступове зростання обсягу експорту товара до краТн 6С -на 3,7% у 2016 роц вщносно 2015, при цьому рг вень експорту 2012 року ще не досягнуто.
Розглядаючи показники товарноТ структури по найбтьш вагомим позицтм експорту УкраТни у 2017 роц¡ можна зробити висновок, що осно-вними товарами, якими торгуе УкраТна на зо-вн¡шн¡х ринках, залишаються продукти рослин-ного походження, жири та олм, продукц¡я чорноТ металургм, мЫеральы продукти, а також машини, обладнання та мехаызми; електротехн¡чне об-ладнання (таблиця 2).
Анал^ д¡яльност¡ ЗЕД свщчить, що на сьогодн¡ у в^чизняних суб'8кт¡в м¡жнародного б¡знесу зде-б¡льшого в¡дсутн¡ маркетингов¡ стратеги просу-вання продукцп на зовн¡шн¡х ринках, планування зовышньоторговельних операц¡й зд¡йсню8ться приблизно. Дшчими до цього часу структурами управлЫня не вир¡шувались наступи основн¡ функцп маркетингу: анал¡з зовышнього ринку, оц¡нки чинник¡в, як¡ впливають на збут, розроб-ка зовышньоторговельноТ стратеги ¡ тактики суб'8кт¡в ринку. Таке становище не дозволяе то-варовиробникам ефективно використовувати потенц¡йн¡ можливост св¡тового ринку [3].
Важливим кроком держави на шляху пщтрим-ки в^чизняних експортер¡в стало створення в УкраТн Експортно-кредитного агентства (ЕКА), схвалене Верховною Радою наприюнц 2016 року, яке мае запрацювати не тзыше серпня 2017 року. Агентство створюеться для стиму-лювання експорту товара, роб¡т ¡ послуг укра-
Таблиця 2. Товарна структура зовшшньс! торпвл1 Укра'ши у Ычш-травш 2017 року
Назва товар1в Експорт 1мпорт
млн. дол. США У % до Ычня-трав-ня 2016 У % до загального обсягу млн.дол. США у % до с1чня-трав-ня 2016 у % до загального обсягу
Усього 17242,1 125,9 100,0 18572,2 128,6 100,0
у тому чи^
Продукти рослинного походження 3721,5 126,8 21,6 680,2 97,4 3,7
у тому чи^
зернов¡культури 2863,2 123,1 16,6 110,5 97,1 0,6
Жири та олм тваринного або рослинного походження 2095,5 131,2 12,2 97,1 103,7 0,5
Готов¡ харчов¡ продукти 1226,9 141,4 7,1 659,6 101,8 3,6
МЫеральы продукти 1655,7 164,8 9,6 4592,6 169,9 24,7
у тому чи^
палива м¡неральн¡; нафта ¡ продукти ТТ перегонки 290,3 154,0 1,7 4307,1 176,8 23,2
Продукц¡я хЫчноТ та пов'язаних з нею галузей промисловос^ 633,0 104,5 3,7 2673,9 111,9 14,4
Деревина¡вироби з деревини 443,0 93,8 2,6 84,7 121,3 0,5
НедорогоцЫы метали та вироби з них 3926,0 125,7 22,8 1093,7 130,6 5,9
у тому чи^
чорн метали 3378,2 124,6 19,6 399,3 137,7 2,1
Машини, обладнання та мехаызми; електротехн¡чне обладнання 1628,2 116,2 9,4 3548,2 128,2 19,1
реактори ядерн¡, котли, машини 644,4 113,0 3,7 2077,6 125,5 11,2
електричн машини 983,8 118,4 5,7 1470,6 132,0 7, 9
Джерело: [2]
ïнeькoгo виpoбництвa, y тому чиeлi шляxoм пщ-тpимки мapкeтингoвиx eтpaтeгiй. Hoмeнклaтypa eкeпopтy нaлiчye пoнaд 1 5 пoзицiй, включaючи пpoдyкти xapчyвaння, тoвapи лeгкoï пpoмиeлo-вoeтi, мaшинoбyдyвaння, лiтaкoбyдyвaння, еуд-нoбyдyвaння, виpoбництвo ядepниx peaктopiв, кoтлiв, eлeктpoмaшин, зaлiзничнoгo тpaнeпopтy. Taкoж aгeнтeтвo нa дoбpoвiльниx зaeaдax зд^-енюе eтpaxyвaння, пepeeтpaxyвaння, гapaнтy-вaння eкeпopтниx дoгoвopiв i бepe yчaeть y пpo-гpaмax чaeткoвoï кoмпeнeaцiï вiдeoткoвoï етовки зa eкeпopтними кpeдитaми. Пoчaткoвий етотут-ний кaпiтaл aгeнтeтвa eтaнoвитимe близью 200 мiльйoнiв гpивeнь бюджeтниx гаштв.
Джepeлaми фiнaнeyвaння aгeнтeтвa е бюджeт-нi, влaeнi кoшти, ^ee™^, зaлyчeнi в iнoзeмниx чи вiтчизняниx iнвeeтopiв нa пoвopoтнiй aбo бeзпo-вopoтнiй oeнoвi, кoшти мiжнapoдниx фiнaнeoвиx opгaнiзaцiй. Пepeдбaчa8тьeя, щo eтвopeння e^-пopтнo-кpeдитнoгo aгeнтeтвa eпpиятимe збть-шeнню oбeягiв eкeпopтy вдвiчi дo 2019 po^ [4].
B мapкeтингoвoй дiяльнoeтi цeнтpaльнe мieцe зaймa8 дoeлiджeння pинкiв. A^e eaмe нa pинкy нaйбiльш ч^га виявляютьея пoпит нa тoвapи, Ы-тepeeи i пoтpeби eпoживaчiв. З oглядy нa цe дo-цтьним видa8тьeя poзглянyти фaктopи, щo xa-paктepизyють мiжнapoднe pинкoвe eepeдoвищe.
Koмплeкeний aнaлiз eepeдoвищa мiжнapoднoгo мapкeтингy пepeдбaчae пoбyдoвy eиeтeми фaктo-piв, як xapaктepизyють вплив eepeдoвищa нa дг яльнieть фipми в гaлyзi мiжнapoднoгo мapкeтингy. Пepeлiк тaкиx фaктopiв нaдaeтьeя y тaбл. 3.
Bei фaктopи внyтpiшньoгo й зoвнiшньoгo ee-peдoвищa пoдiляютьeя нa тaкi, щo пiддaютьeя yпpaвлiнню тa кoнтpoлю з 6o^ пiдпpи8мeтвa, i тi, дo якиx нeoбxiднo пpиeтoeoвyвaтиeь.
З мeтoю бтьш дeтaльнoгo вивчeння зoвнiш-ньoгo eepeдoвищa, йoгo мoжнa пoдiлити нa
oeнoвнi: eкoнoмiчнy, eoцiaльнo-кyльтypнy, пoлi-тикo-пpaвoвy i пpиpoднy [5].
Для xapaктepиeтики eкoнoмiчнoï eфepи дoцiль-нo викopиeтoвyвaти нaeтyпнi блoки:
1) зaгaльнa xapaктepиeтикa типу eкoнoмiчнoï eиeтeми i мoдeлi pинкoвoï eкoнoмiки;
2) peзyльтaти фyнкцioнyвaння eкoнoмiки ^aï-ни-пapтнepa з бiзнeey;
3) oeнoвнi pинкoвi пoкaзники.
Пеpший блoк. Для xapaктepиeтики eкoнoмiчнo-ro eepeдoвищa Ф. Koтлep peкoмeндy8 poзглядa-ти чoтиpи типи eкoнoмiчниx еиетом зaлeжнo вiд гaлyзeвoï eтpyктypи:
1 - eкoнoмiчнi eиeтeми, якi зaбeзпeчyють ie-нyвaння. B ниx бiльшieть зaйнятa пpимiтивним eiльeьким гoeпoдapeтвoм, oeнoвнa чaeтинa пpo-дукц^ eпoживa8тьeя, a лишки oбмiнюютьeя нa oeнoвнi тoвapи i пoeлyги;
2 - eкoнoмiчнi eиeтeми, якi eкeпopтyють пpи-poднi peeypeи. Taкa ^a^a, як пpaв илo, бaгaтa нa oкpeмi види пpиpoдниx peeypeiв, eкeпopт якиx е oeнoвним джepeлoм пpибyткy;
3 - eкoнoмiчнi eиeтeми, для якиx xapaктepнa пpoмиeлoвieть, щo poзвивa8тьeя. B to^X ^a^ax чaeткa пpoмиeлoвoгo виpoбництвa eтaнoвить 10-20 % BBП (Iндiя, en^e^ Фiлiппiни). B ниx зpoeтaння виpoбництвa збiльшye iмпopт eиpo-вини то мaшинoбyдiвнoгo oблaднaння i eкopoчy8 ввeзeння гoтoвoï пpoдyкцiï;
4 - iндyeтpiaльнi eкoнoмiчнi eиeтeми, ^a'^ з iндyeтpiaльнoю eкoнoмiкoю - oeнoвнi eкeпopтepи гoтoвoï пpoдyкцiï i кaпiтaлy.
У мiжнapoднoмy мapкeтингy для oцiнки пep-eпeктивнoï кyпiвeльнoï eпpoмoжнoeтi зaлeжнo вiд piвня дoxoдiв нaeeлeння виoкpeмлюють чoти-pи типи кpaïн:
1) кpaïни з низьким piвнeм дoxoдiв (BBП нa душу нaeeлeння eтaнoвить 7B5 дoл. C0A i нижчe).
Taблиця 3. Фaктopи cepeдoвищa мiжнapoднoгo Map^^^y
Фaктopи вiтчизнянoгo мapкeтингoвoгo cepeдoвищa Фaктopи зaкopдoннoгo Map^^^o-вoгo cepeдoвищa
Koнтpoльoвaнi фaктopи внyтpiшньoгo eepeдoвищa Heкoнтpoльoвaнi фaктopи зoвнiшньoгo eepeдoвищa Heкoнтpoльoвaнi фaктopи зoвнiшньoгo eepeдoвищa
1. Iнeтpyмeнтapiй мapкeтин-гу: тoвap, цiнa, пpoeyвaння, poзпoдiл 2. Bиpoбничi фaктopи: фiнaнeoвo-eкoнoмiчнi, виpoбничo-тexнiчнi, opгaнiзaцiйнi 1. Пoлiтикo-eкoнoмiчнi: eкoнoмiчнi, кoнкypeнцiя, пoлiтикo-пpaвoвi 2. Iншi: нayкoвo-тexнoлoгiчнi, дeмoгpaфiчнi, пpиpoднo-гeoгpaфiчнi 1. Пoлiтичнi фaктopи тa пpинципи дep-жaвнoгo peгyлювaння pинкoвиx вiднoeин 2. Пpaвoвi 3. Eкoнoмiчнi 4. Coцiaльнo-кyльтypнi 5. Iншi: нayкoвo-тexнoлoгiчнi, дeмoгpaфiчнi, пpиpoднo-гeoгpaфiчнi
Джеpелo: [Б]
Дo ниx нaлeжaть: Aлбaнiя, Aфгaнieтaн, B'8тнaм, Зaмбiя, Iндiя, Hiгepiя, Чaд, Aзepбaйджaн, Bipмe-ыя, Typкмeнieтaн, Taджикиeтaн тa iн.;
2) ^a^ з дoxoдaми нижчe eepeдньoгo piв-ня (вiд 7B5 дo B125 дoл.): Aлжиp, Бoлгapiя, Tpy-зiя, eгипeт, Ipaн, Ipaк, Kитaй, Лaтвiя, Литвa, Укpa-ïнa ^м^льний BBП нa душу нaeeлeння у 2016 po^ eтaнoвив 2 1B5,9 дoл. C0A) [6].
3) ^a^ з дoxoдaми вищe eepeдньoгo (вщ 3126 дo 9655 дoл.): Apгeнтинa, Бpaзилiя, У^-щинa, Пoльщa, Typeччинa, Чexiя, Eeтoнiя, Iтaлiя, Kaнaдa, C0A, ФPH, Фpaнцiя, Швeцiя, Швeйцa-piя, Япoнiя тa iн.
Âpymé блoк xapaктepизye peзyльтaти функ-цioнyвaння eкoнoмiки ^a^ - пapтнepa пo бiз-нeey. Для цьoгo нeoбxiднo poзглянyти динaмiкy й oeтaннi дaнi пpo piвeнь oeнoвниx мaкpoeкoнo-мiчниx пoкaзникiв. Знaчнi piвнi мaкpoeкoнoмiч-ниx пoкaзникiв eвiдчaть пpo дoeтaтньo виeoкий piвeнь poзвиткy дepжaви, в якiй дie кoнкypeнцiя, aлe ieнy8 i бiльшe бap'8piв для eкoнoмiчниx пep-eпeктив ^a^, якa нaмaгa8тьeя вийти нa pинoк.
Piвeнь poзвиткy ^a^ i piвeнь дoбpoбyтy o^-нюетьея yзaгaльнюючим пoкaзникoм - вaлoвим внyтpiшнiм пpoдyктoм (BBП) (aбo вaлoвим нa-цioнaльним пpoдyктoм (BHП)), тeмпи змiн яга^ xapaктepизyють eтaдiю, нa якiй пepeбyвae era-нoмiкa. Taк, зpoeтaння BBП нa 6 % зa pk у ви-eoкopoзвинyтиx ^a^ax евщчить пpo функцюну-вaння eкoнoмiки в eтaнi пiдйoмy, зa яким мoжyть нaeтyпити пaдiння i кpизa.
Дpyгим мaкpoeкoнoмiчним пoкaзникoм е нaцi-oнaльний дoxiд. Bиeoкий piвeнь дoxoдy i eпoжи-вaння зaбeзпeчy8 виeoкий життевий piвeнь нa-eeлeння, який xapaктepизyeтьeя piзнoмaнiтнieтю пpoмиeлoвиx тoвapiв, пpoдyктiв xapчyвaння, зa-бeзпeчeнням житлoм тa íK
Чим вищий piвeнь дoxoдy i piзнoмaнiтнiшe eпo-живaння, тим вищий життевий piвeнь нaeeлeн-ня, тобто зaбeзпeчeння нaeeлeння пpoмиeлoви-ми тoвapaми, пpoдyктaми xapчyвaння, житлoм тa ík Bиeoкa якieть життя нaeeлeння е пpивaбли-вим фaктopoм, щo eпoнyкae дo витpaт у poзвитoк eкeпopтy ^afay, щo нaмaгaeтьeя вийти нa pинoк.
Пoкaзники чиeeльнoeтi тa гуетоти нaeeлeння, piвня зaйнятoeтi тa бeзpoбiття, eтpyктypи тa ди-нaмiки oплaти пpaцi у зaцiкaвлeнoмy peгioнi пo-тpeбyють oкpeмoгo вивчeння.
Дo мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникiв вiднoeять pi-вeнь Ыфляцп, ïï xapaктep, пpoтиiнфляцiйнi зaxoди,
як зaeтoeoвye влaдa. B цiлoмy Ыфля^я пoeлa-блюе кype вaлют i дeeтaбiлiзye ^afcy в пoлiтич-нoмy aeпeктi.
Оeoбливy yвaгy eлiд пpiдилити плaтiжнoмy бa-лaнey (oeoбливo пoтoчнoмy), який е вaжливим пo-газнигам зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнoeтi ^aï-ни. Пepeвищeння iмпopтy нaд eкeпopтoм eвiдчить пpo дeфiцит плaтiжнoгo бaлaнey. I нaвпaки, пepe-вищeння eкeпopтy нaд iмпopтoм фopмye aктивнe eaльдo бaлaнey. Для ^aH якi poзвивaютьeя, xa-paктepний дeфiцит плaтiжнoгo бaлaнey, i для йoгo лiквiдaцiï цi кpaïни змyшeнi збiльшyвaти eкeпopт тa лiквiдyвaти oeнoвнi eкoнoмiчнi диeпpoпopцiï. Kpaïни, якi мaють aктивнe eaльдo плaтiжнoгo бa-лaнey, як пpaвилo, зaдoвoлeнi eвoïм eтaнoвищeм.
Пpи poзглядi eкoнoмiчниx фaктopiв зoвнiшньo-ro eepeдoвищa дoцiльнo викoнaти aнaлiз зaцi-кaвлeнoï eфepи бiзнeey, piвeнь í"í poзвиткy, oeo-бливoeтi тa пepeпeктиви.
Пpoвeдeння aнaлiзy eкoнoмiчниx фaктopiв 1-ro i 2-ro блoкiв дae лишб зaгaльнe yявлeння пpo кpaïнy-пapтнepa. Оeнoвним e aнaлiз 3-ro блoкy eкoнoмiчниx фaктopiв.
Tpeтiй блoк включae oeнoвнi pинкoвi пoкaзни-ки, щo xapaктepизyють:
1) eтaн пoпитy i пpoпoзицiï;
2) мieткieть pинкy;
3) дoeтyпнieть pинкy;
4) пoтeнцiaл pинкy;
5) piвeнь цiн;
6) eтaн i eтpyктypy кoнкypeнцiï;
7) eклaд мoжливиx пoeтaчaльникiв, eпoживa-чiв, пoeepeдникiв;
B) вимoги дo якoeтi, бeзпeки, peклaми, yпaкoв-ки, мapкyвaння.
Bищeзaзнaчeнi пoкaзники, нa нaшy думку, дo-пoмoгaють визнaчити eтpaтeгiю i тaктикy щo-дo кoмepцiйниx oпepaцiй з кpaïнoю, нa pинoк яга! виxoдить вiтчизняний виpoбник.
Mapкeтингoвi дoeлiджeння нa piвнi тoвapoви-poбникiв - цe збip, oбpoбкa i aнaлiз дaниx пpo pинки, кoнкypeнтiв, eпoживaчiв, цiни, pинкoвi мoжливoeтi фipми з мeтoю знижeння пiдпpиeм-ницькoгo pизикy в пpoцeei пpийняття yпpaвлiн-eькиx piшeнь.
Гoлoвним зaвдaнням eлyжби мapкeтингoвиx дoeлiджeнь пiдпpиeмeтвa е poзpoблeння oeнo-вниx нaпpямкiв i мeтoдoлoгiï pинкoвиx дoeлi-джeнь, визнaчeння xapaктepy i джepeлa нeoбxiд-нoï iнфopмaцiï, здiйeнeння плaнyвaння i кoнтpoлю
кoнкpeтниx дocлiдницькиx пpoгpaм, yзaгaльнeння oтpимaниx peзyльтaтiв i пiдгoтyвaння нeoбxiдниx peкoмeндaцiй. Пpoтe мoжнa видтити нaйтипo-вiшi зaвдaння, нa piшeння якиx вoни cпpямoвaнi. Öe: вивчeння xapaктepиcтик pинкy, вимipювaння пoтeнцiйниx мoжливocтeй pинкy, aнaлiз poзпoдiлy чacтoк pинкy мiж фipмaми, aнaлiз з6УТУ, вивчeння дiлoвoï aктивнocтi, вивчeння тoвapiв кoнкypeнтiв, кopoткocтpoкoвe пpoгнoзyвaння, вивчeння pea^ ци нa нoвий тoвap i йoгo пoтeнцiaл, дoвгocтpoкoвe пpoгнoзyвaння, вивчeння пoлiтики цiн.
Уcю пpoблeмaтикy, пoв'язaнy з дocлiдниць-кoю фyнкцi8ю мapкeтингy, мoжнa звecти дo двox ocнoвниx фуп. Пepшa - пepeдбaчa8 вивчeння то-вapiв i тoвapнoгo acopтимeнтy, дocлiджeння ^o-живaння i пoкyпцiв, aнaлiз pинкiв. Зa oтpимaними peзyльтaтaми cклaдaeтьcя пpoгpaмa виpoбни-цтвa i ïï мaтepiaльнo-фiнaнcoвe зaбeзпeчeння, a тaкoж визнaчaютьcя шляxи i зacoби пpocyвaння тoвapy нa pинoк, виpoбляютьcя фopми opra^-зaцií' й yпpaвлiння збутом, нaмiчaeтьcя зaгaльнa збyтoвa пoлiтикa. Дpyгa гpyпa - вивчeння збу-ту, тобто мapкeтингoвиx oпepaцiй. Aнaлiз збуту oзбpoюe кepiвництвo дaними тopгoвeльнoí' CTa-™c™^, згpyпoвaними зa piзними oзнaкaми, щo дa8 змoгy виявити нaйcyтт8вiшi acпeкти нинiшнix i минyлиx дocягнeнь y cфepi пpoдaжy [7].
Пpи дocлiджeннi iнoзeмниx pинкiв викopиcтo-вyютьcя тpaдицiйнi мeтoди тa iнcтpyмeнти. Pa-зoм з тим тут е cвoя cпeцифiкa, якa визнaчaeтьcя oб'8ктoм дocлiджeння.
B зaлeжнocтi вiд тexнiки пpoвeдeння дocлi-джeнь, xapaктepy iнфopмaцií', cпocoбiв ïï нaд-xoджeння i викopиcтaння, мapкeтингoвi дocлi-джeння y зoвнiшньoeкoнoмiчнiй cфepi мoжнa poздiлити нa тaкi види:
Kaбiнeтнi дocлiджeння, щo пpoвoдятьcя нa ocнoвi втopиннoí' iнфopмaцií', яга мoжe бути oдep-жaнa в peзyльтaтi вивчeння ypядoвиx звiтiв, дocьe зoвнiшньoтopгoвиx opгaнiзaцiй, кoмп'ютepниx бaнкiв дaниx i т.д. Taкi дocлiджeння вiднocнo нe-дopoгi i дaють мoжливicть oдepжaти вiдпoвiдь, нaпpиклaд, пpo cтaн митнoгo зaкoнoдaвcтвa, cтaн eкoнoмiки oкpeмиx ^aïU cтaн i тeндeнцiï poзвиткy кoн'юнктypи oкpeмиx pинкiв, тopгoвo-пoлiтичнi peжими, вapтicть пepeвeзeнь piзними видaми тpaнcпopтy тa iн.
З кaбiнeтниx дocлiджeнь i пoчинaютьcя мapкe-тингoвi дocлiджeння iнoзeмниx pинкiв. Пpoтe тaкi дocлiджeння нe дaють мoжливocтi oдepжaти вщ-
пoвiдь нa вci зaпитaння, щo цiкaвлять пiдпpиeм-cтвo, i нe вci ^aí^ вoлoдiють тaкoю iнфopмaцieю.
Пoльoвe дocлiджeння, якe являе coбoю дocлi-джeння pинкy нa мicцi. Дocлiджeння е нaйбiльш cклaдним i дopoгим, aлe нaйбiльш eфeктив-ним, тoмy щo дoзвoля8 oтpимaти пepвиннy Ы-фopмaцiю, oцiнити peaльний cпoживaцький пo-пит i фaктopи, щo йoгo фopмyють, вpaxoвyвaти peзyльтaти дocлiджeнь для poзpoбки кepiвни-цтвoм пiдпpи8мcтвa тaктики пoвeдiнки нa pинкy.
Kpiм вищeзaзнaчeниx, викopиcтoвyютьcя i тaкi мeтoди дocлiджeння iнoзeмниx pинкiв, як мeтoд пpoбнoгo пpoдaжy, пiдтpимки ocoбиcтиx дiлoвиx кoнтaктiв з пpeдcтaвникaми iнoзeмниx фipм тa iн.
Üтжe, мapкeтингoвe дocлiджeння pинкy oзнa-чa8 нacaмпepeд визнaчeння oб'eктивниx eкoнo-мiчниx тeндeнцiй йoгo poзвиткy: пoпитy, пpoпo-зицп, цiн, cтaнy кoнкypeнцií' тoщo.
Taким чинoм, мapкeтингoвi дocлiджeння дaють мoжливicть бiльш чiткo poзyмiти cитyaцiю нa зo-внiшньoмy pинкy, кoли пpoвoдятьcя вчacнo. Boни rpyнтyютьcя нa зaгaльниx пpинципax плaнyвaн-ня ЗEД пiдпpиeмcтвa. Paзoм з тим мapкeтингo-вi дocлiджeння зoвнiшньoтopгoвeльнoï дiяльнocтi мaють ^oí cпeцифiчнi ocoбливocтi. Пpи виxo-дi нa зoвнiшнiй pинoк виникa8 пpинципoвo нoвa cитyaцiя, бiльш piзнoмaнiтнiшим CTae зoвнiшн8 cepeдoвищe, збiльшy8тьcя чиcлo фaктopiв, щo впливaють нa пpийняття piшeнь пpи плaнyвaннi ЗEД. Öe пpизвoдить дo тoгo, щo:
- пiдвищyeтьcя cтyпiнь нeвизнaчeнocтi в дiяль-нocтi пiдпpи8мcтвa;
- зpocтae cтyпiнь pизикy, з'явля8тьcя дoдaткo-вий pизик йoгo дiяльнocтi;
- збiльшyeтьcя пoтpeбa в iнфopмaцiйнoмy зa-бeзпeчeннi пiдпpи8мcтвa;
- пiдвищyютьcя вимoги дo кoopдинaцií' piзниx нaпpямкiв i cфep íx дiяльнocтi.
Bce цe i визнaчae cпeцифiкy мapкeтингoвиx дocлiджeнь, poбить нeoбxiдним íx викopиcтaння в плaнyвaннi ЗEД.
Дocлiдники пpидiляють yвaгy мeтoдaм мapкe-тингoвиx дocлiджeнь вiдпoвiднo дo íx пepeвaг тa нeдoлiкiв, якi мoжyть викopиcтoвyвaтиcя y piзниx cфepax (тaбл.4) [8].
Aвтop пoдiля8 тaкy тoчкy зopy i ввaжae дoцiль-ним пiдпpиeмcтвaм, якi зaймaютьcя ЗEД, звep-нути ocoбливy yвaгy щoдo пepeвaг тa нeдoлiкiв кoжнoгo мeтoдy, a тaкoж нaйпpивaбливiшi cфepи зacтocyвaння y зв'язку з ocoбливocтями мeтoдiв.
Таблиця 4. Сфери застосування метод1в маркетингових досл1джень в1дпов1дно до IX пере-ваг та недолшв
Метод Переваги Недолши Сфера застосування
1. Анал1з документа Вщносно низьк матерН альн затрати. Невисок затрати часу. Широкий виб|р джерел отримання ¡нформаци Прихований характер ¡нформаци. Суб'ективний характер анал^у ¡нформацГТ. 1нформацт не завжди достов^на Використання дано-го методу досл¡дження доцтьне при вс¡х формах зовн¡шньоеконом¡чноТ дтльнос^
2. 0питування споживачщ Зютавысть результата опитування. В¡дносна дешевизна Суб'eктивн¡сть ¡нформаци, що надаеться, ¡нод¡ ТТ неточн¡сть. Необх¡дн¡сть прямого доступу до споживачТв, конкурент¡в та ¡нших об'eкт¡в досл¡дження. Значн¡ затрати часу Використовуеться в основному в дтльност ф¡рми на внутр¡шньому ринку. При виход¡ на зовн¡шн¡й ринок доцтьыше займати-ся досл¡дженням не самостмно
3. Спостере-ження Не залежить вщ бажання об'екта до о"пвпрацГ Максимальна об'eктивн¡сть вх¡дноТ ¡нформацГТ. Урахування довколишньо'Т ситуац¡Т Необхщысть доступу до об'екта спостереження. Значн затрати часу. Складн¡сть вщстеження мотив¡в повед¡нки суб'екта, його ¡нтереав Використання актив¡в ¡з-за кордону. Контракты форми ЗЕД. М^народы ¡нвестици
4.Експертн оцЫки Р¡зноб¡чний анал¡з про-блеми. 0тримання ун¡кальноТ ¡нформаци. 0перативн¡сть. Використання знань експертю повною м¡рою. Над¡йн¡сть ¡нформаци Складн¡сть орган¡зац¡Т процедури. Складн¡сть отримання единоТ груповоТ думки. Суб'eктивн¡сть експертю у баченн¡ ¡нформаци. Затрати можуть бути дуже висо-кими М¡жнародна торг¡вля. М¡жнародний л¡зинг. Використання актива ¡з-за кордону. Контракты форми ЗЕД. М^народы ¡нвестиц¡Т
5.Експери-мент Виявлення найб¡льш зна-чущих фактора впливу. Максимальна наближен¡сть до реальностГ Урахування мотив¡в Затрати часу. Ф¡нансов¡, трудовГ матер¡-альн¡ затрати. Можлива сильна зарегульован¡сть. Неможлив¡сть урахування вах фактор¡в. Необх¡дн¡сть у безпосереднм участ¡ об'екта досл¡дження. Висока частка ризику М^народна торг¡вля. М¡жнародн¡ ¡нвестиц¡Т
6. Економко- математичы методи Ч¡тк¡сть запропонованих ршень. В¡дносна дешевизна. Над¡йн¡сть ¡нформаци. 0перативысть. З¡ставн¡сть результат¡в. В¡дносно низький р^ень ризику[2] Необхщысть кадр¡в в¡дпов¡дноТ квал^каци. Необх¡дн¡сть волод¡ння вихщ-ними даними. Трудомютюсть М¡жнародна торпвля. М¡жнародний л¡зинг. Використання актив¡в ¡з-за кордону. Контрактн¡ форми ЗЕД
7. Матема-тичне моде-лювання Урахування значноТ к¡лькост¡ фактор¡в. Дешевизна Складн¡сть методу. Нест¡йк¡сть взаемозв'язюв. Затрати часу. Часто залежн¡сть вщ результат¡в експерименту М^народна торг¡вля. Використання актив¡в ¡з-за кордону. Контрактн¡ форми ЗЕД
Джерело: [5] Висновки
1. 0сновний зм¡ст маркетингу полягае в тому, що будь-яке господарське р0ення повинно прийма-тися виходячи з анал^у ринковоТ ситуацм та тен-
денц¡й ТТ зм¡ни, а також з урахуванням ¡мов^ноТ ре-акцм ринку на прийняте р¡шення. Цим визначаються м¡сце ¡ значення дослщницькоТ функцм маркетингу, важлив¡сть розроблення добре скоординованоТ
програми вивчення й оц¡нки р¡зних чинник¡в, в¡д яких залежить усп¡х виробничоТ ¡ ринковоТ пол¡тики.
2. Маркетингова д¡яльн¡сть за кордоном охо-плюе не ттьки збут, а й ¡нш¡ сфери дтльноси а саме: науково-досл¡дницьк¡ розробки, виробни-цтво, постачання, та фЫанси. М¡жнародний маркетинг п¡двищу6 прибутковють операц¡й завдя-ки зниженню ступеня ризику та невизначеност на свтових ринках, як¡ вищ¡, н¡ж на нацюнальних. Так, за результатами дослщжень причин прора-хунк¡в та невдач у мжнародному б¡знес¡, 53 % припадае на частку маркетингу, 35% пов'язан з управл¡нням, 12% - з правовими, виробничими та фЫансовими прорахунками.
3. Призначення маркетингових дослщжень - за-безпечення ¡нформац^ю, яка е необх¡дною у про-цеа управл¡ння маркетингом, а саме: анал^у, розробки маркетингових стратег¡й, планування, контролю й регулювання маркетинговоТ д¡яльност¡.
4. Необхщнють маркетингового досл¡дження зумовлена потребою зниження ризику прийнят-тя нев^ного р¡шення за рахунок кращого вивчення й розумЫня стану та динамки фактора м¡жнародного ринкового середовища.
Список використаних джерел
1. Птель Н.Я. Маркетинговий менеджмент пщпри-емств АПК - субeкт¡в зовн¡шньоеконом¡чноТ дтль-ност¡. УДК 65.012.32:631.1.027
2. Державна служба статистики УкраТни. 0ф¡ц¡йний веб-сайт. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Богачов В.1. Експортний маркетинг в дильност пщ-приемств АПК УкраТни / В.1. Богачов, Н.В. Шашло -2010. Режим доступу: 11Р1_: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Mtip/2008_14/ bogachev.pdf].
4. Закон УкраТни № 1792-УШ вщ 20.12.2016 «Про забезпечення масштабноТ експансп експорту това-р¡в (роб¡т, послуг) украТнського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення креди-тування експорту» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1792-19
5. Маркетинг в управлЫы зовышньоеконо-м¡чною д¡яльн¡стю пщприемства - [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki. com/1333060741020/ekonomika/marketing _ upravlinni_zovnishnoekonomichnoyu_diyalnistyu_ pidpriyemstva
6. [Електронний ресурс] - Режим доступу: Ь^:// index.minfin.com.ua/index/gdp/] та ¡н.;
7. 1лляшенко С. Маркетингов¡ досл¡дження: На-вчальний поабник/ Серг¡й 1лляшенко; За ред. Серия 1лляшенка,; М-во осв™ ¡ науки УкраТни, Сумський держ. ун-т. - К.: Центр навчальноТ лггератури, 2006. - 191 с.
8. Кириченко 0. А. Менеджмент зовышньоекономм-ноТ д¡яльност¡ : навч. поабн. / Кириченко 0. А. - 3-те вид., перероб. ¡ доп. - К. : Знання-Прес, 2002. - 384 с.
УДК 631.115.8(477)
Я.Я. РИБАК,
молодший науковий сп'1вроб'1тник Национального наукового Центру «1нститут аграрноI економки»
Р1вень розвитку молочарських кооператив1в в Укра'шк
Ринок молока
Стаття присвячена вивченню сучасного стану розвитку молочарських кооператив¡в та ринку молочноI продукцн в УкраЫ. Дослджено основн'1 проблеми на шляху розвитку заготвельно-збу-тових кооператива, проаналзовано ринкове середовище щодо заголвл'1 i збуту молока та молочно!' продукцн вщ господарств населення. ОбГрунтовано необхщн'сть розвитку молочарських ко-оператив'1в в Укран та Iхне значення в забезпеченн зайнятост'1 сльського населення, розвитку економiчноl I соцальноI складовоI на селi. В'щзначено важливо роль кооперативiв що стосуеться питань продовольчо'( безпеки крани. Запропоновано напрямки та механзми розвитку молочарських кооператива: заходи ¡нформа^йного просвтництва серед сльського населення; спрямо-вансть молочарських кооператива на вир'1шення низки складностей пов'язаних з виробництвом молока в господарствах населення (кооперативы пасовища, штучне оамеыння та ветеринарний догляд; створення власного кормовиробництва); залучення до с^впрац оргаыв влади, проекти м'1жнародно'1 п'щтримки, навчальн та науков'1 заклади.
КлючовI слова: сльськогосподарський обслуговуючий кооператив, кооперативна освта, ринок молочноI продукцн.
54 Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017
© Я.Я. РИБАК, 2017
