CC BY
86
disturbs that our state as if was eliminated from accurate control of the labour sphere. The advancing growth of consumer requirements and requirements for payment work from the population together with lack of purposeful actions of rather structural changes in economy from the state and employers, inevitably generate a number of negative social consequences. Most painful of them is unemployment.
Indicated that engagement and arrangement of labour are the instruments of the most complete implementation of the constitutional right to labour, that would be form not only at the theoretical level in Ukrainian Science of constitutional and labour law, but would find practical application. Arrangement of labour is a prerequisite of the engagement, and guarantee of this phenomenon.
Problems of legal regulation in the sphere of engagement and arrangement of labour are: inconsistency of normative legal acts, existence of contradictions, financial basis and mechanism for implementing certain provisions. The complicated nature of the legislation in this sphere is not conducive to proper regulation of relations in the field of engagement and arrangement of labour in a rather difficult transition period.
Implementation of the state employment policy and arrangement of labour entrusted to the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Social Policy of Ukraine, the State Employment Service of Ukraine, the State Labour Inspectorate of Ukraine, local government agencies, local governments, public organizations, subjects of business activity.
It should be noted that the improvement of legal regulation of engagement and arrangement of labour in Ukraine are impossible without borrowing foreign experience of leading countries in this field.
Keywords: legal regulation, constitutional right to labour, engagement and arrangement of labour, preventing unemployment, State Employment Service, employment policy.
УДК 340.15: 349.6
Т. В. Безрук
OCHOBHI ЕТАПИ СУД0В01 РЕФОРМИ 1722-1723 рр. У КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКШ ДЕРЖАВ1
У cmammi розглядаютъся причини та основт етапи судовог реформи 1722-1723 рр. в Козацъко-гетъмансъкт dep:Maei. Показано, що проведення реформи забезпечувалосъ, насамперед, тръома утверсалами наказного гетъмана Павла Полуботка. Aнaлiз зм^ту цих нормативно-правових aкmiв дозволив сформулювати мету реформи - встановлення чтког процедури судочинства, запровадження принципу формалъног piвноcmi представник1в козацъкого стану, запровадження iнcmиmуmу acecоpiв та боротъба з корупщею у судовт cфepi. Проведення судовог реформи сприяло закртленню автономгг Гетъманщини та викликало протидт з боку ростсъко-iмпepcъко'г влади за посередництва Малоростсъког колеггг.
Ключов1 слова: Козацъко-гетъмансъка держава, П. Полуботок, судова реформа, утверсал, Малоростсъка колeгiя, Генералъний вшсъковий суд, асесори.
Постановка проблеми. Докоршне реформування в1тчизняно'1 судово' системи е одшею з найбшьш нагальних потреб сьогодення. Переконливим свщченням неефективносп функцюнування судово'1 гшки влади слугуе р1вень дов1ри !й з боку громадян. Так, зпдно з соцюлопчними дослщженнями, станом на кшець 2013 р. судам дов1ряли лише 19 % громадян, не дов1ряли - 71,3 % [1].
Для вир!шення поставленого завдання стае у пригод! досв!д судових реформ доби Козацько-гетьмансько! держави. Адже таю болюч! проблеми, як залежн!сть судово! системи в!д пол!тично! влади (президента або парламенту), корумпован!сть судд!в, що мали м!сце у цей !сторичний пер!од, залишаються ключовими 1 сьогодн!. Особливу увагу привертае спроба реформувати судову систему, що була зд!йснена п!сля смерт! I. Скоропадського у пер!од так званого м!жгетьманства (1722-1723 рр.)
Аналгз остантх досл1джень г публжацт. До анал!зу правових засад зазначено! реформи спонукали досл!дження як класик!в !сторично! та !сторико-правово! наук -О. Ф. К!стяк!вського, Д. П. М!ллера, О. М. Лазаревського, М. С. Слабченка, М. П. Василенка, I. М. Джиджори, О. I. Гурж!я, так 1 сучасних автор!в -П. П. Музиченка, I. И. Бойка, В. М. Горобця, Л. С. Гамбурга, Н. П. Сизо! - в яких фрагментарно розглядалися окрем! аспекти судово! реформи 1722-1723 рр. Щоправда, у науков!й спадщин! та працях зазначених вчених еп!зод, пов'язаний з судовою реформою 1722 р., не знайшов достатнього висв!тлення.
Мета ц1е! статт! полягае у розкритт! зм!сту нормативно-правових акт!в, що супроводжували основн! етапи проведення судово! реформи 1722-1723 рр. в Козацько-гетьманськш держав1.
Виклад основного матергалу. Нов1 соц1ально-економ1чн1 та пол1тичш реал!!, що настали п!сля нац!онально-визвольно! в!йни укра!нського народу, викликали до життя !стотн! зм!ни у функц!онуванн! судово! системи. У пер!од 1648-1657 рр. завдяки зусиллям Б. Хмельницького була створена складна !ерарх!чна судова система. Зг!дно з класиф!кац!ею, запропонованою укра!нською досл!дницею Н. П. Сизою, за територ!ально-предметним принципом судову систему Гетьманщини складали: 1) вищ! органи судово! влади (суд гетьмана, суд Ради генерально! старшини, Генеральний в!йськовий суд, Генеральна в!йськова канцеляр!я); 2) м!сцев! судов! установи (полков!, м!ськ!, сотенн!, ратушн!, копн! та с!льськ! суди, а також дом!н!альний суд пана щодо сво!х п!дданих); 3) спец!ал!зован! суди (духовн!, цехов!, ярмарков!, митн!, третейськ! та суд грецького Н!жинського братства) [2, с. 15].
У такому майже незм!нному вигляд! структура судово! системи збер!галась за час!в гетьман!в I. Мазепи та I. Скоропадського. Серед поодиноких зм!н до не! було, наприклад, запровадження за гетьманства I. Мазепи посади другого генерального судд!. Загалом гетьмани мали право розширювати склад генерального суду за рахунок представник!в генерально! старшини у випадку розгляду важливих державних, складних крим!нальних та цив!льних справ. Гетьман особисто затверджував р!шення суд!в у розширеному склад!, п!сля чого вони могли викладалися у форм! гетьманських ун!версал!в.
Оц!нюючи причини проведення судово! реформи 1722 р., варто зауважити, що п!сля смерт! !вана Скоропадського 3 липня 1722 р. розпочався черговий наступ рос!йсько-!мперсько! влади з метою знищення укра!нсько! державност! Гетьманщини. В рамках реал!зац!! ц!е! пол!тики Петро I в!дклав обрання нового гетьмана на невизначений терм!н та видав указ в!д 10 липня 1722 р., яким зд!йснення гетьманських повноважень покладалось на черн!г!вського полковника Павла Леонт!йовича Полуботка. Водночас окремим Указом Петра I в!д 16 травня 1722 р. при гетьманов! Скоропадському в Глухов! була створена Малорос!йська колег!я, що формально п!дпорядковувалась Сенату !мпер!!. Створення Малорос!йсько! колег!! пояснювалося рос!йською владою тим, що гетьманська влада не прид!ляла необх!дно! уваги д!яльност! суд!в, ! Малорос!йська колег!я н!бито була покликана виправити це становище. Таким чином, як зазначав I. Джиджора, оф!ц!йною п!дставою для проведення реформи лицем!рною !мперською владою було висунуто !дею захисту «малорос!йського» народу: «Оная (колег!я) учинена не для чего иного, токмо для того, дабы
Maлopocciйcкий нapoдъ ни oтъ ^ro кaкъ нeпpaвeдными cyдaми, тaк и oт Cтapшины нaлoгaми yтecняeм да был» [3, c. 97].
B yкaзi вiд 16 тpaвня мicтивcя пpипиc, який зoбoв'язyвaв Гeтьмaнcький ypяд пoгoджyвaти cвoï дп з пpeзидeнтoм Maлopociйcькoï кoлeгiï, бpигaдиpoм C. Beльямiнoвим. Дiяльнicть Maлopociйcькoï кoлeгiï, як зaзнaчaв I. M. Джиджopa, peглaмeнтyвaлacь тaемнoю iнcтpyкцiею, зaтвepджeнoю iмпepaтopoм, якoю зaзнaчeний opгaн нaдiлявcя пoвнoвaжeннями з ви^тання фyнкцiй вищoï cyдoвo-aпeляцiйнoï iнcтaнцiï [3, c. 96]. Згiднo з цим дoкyмeнтoм Maлopociйcькa кoлeгiя пoвиннa бyлa poзглядaти cкapги нa piшeння Гeнepaльнoгo вiйcькoвoгo cyдy, пoлкoвиx тa paтyшниx cyдiв, a тaкoж вiйcькoвoï, пoлкoвoï тa iншиx кaнцeляpiй <^o пpaвaм и peглaмeнтaм, caмoю иcтинoю и бeз вcякиx нaклaдoв». Kpiм того, Koлeгiя бyлa yпoвнoвaжeнa пpиймaти aпeляцiйнi cкapги бeз ïx пoпepeдньoгo poзглядy у^ти^кими cyдaми.
Цiкaвим видaетьcя oбгpyнтyвaння Пeтpoм I нaявнocтi cyдoвиx пoвнoвaжeнь y pociйcькиx peзидeнтiв нa тepитopiï Гeтьмaнщини. Taк, iмпepaтop пocилaвcя та пoлoжeння, якi нiбитo icнyвaли y Пepeяcлaвcькиx cтaттяx, yклaдeниx з Б. Xмeльницьким, щo cтocyвaлиcя cyдoвoï кoмпeтeнцiï pociйcькиx вoевoд тa мoжливocтi пepeнeceння cпpaв з yкpaïнcькиx cyдiв дo pociйcькиx вoевoдcькиx cyдiв. Пpи цьoмy звepтaлacя yвaгa нa нaявнicть пункту, в я^му цapcький вoевoдa визнaчaвcя як «вищa cyдoвa шагания» в Укpaïнi. Haгaдaемo, щo Пepeяcлaвcькi crarn 1657 p. являли coбoю cфaльcифiкoвaний pociйcьким ypядoм тeкcт Бepeзнeвиx cтaтeй 1654 p., який пpoтe викopиcтoвyвaвcя для oбгpyнтyвaння iмпepcькoю влaдoю cвoïx пpeтeнзiй дo ypядy Гeтьмaнщини.
Дiяльнicть cyдiв Гeтьмaнщини зa чaciв I. Cкopoпaдcькoгo xapaктepизyвaлacь чиcлeнними випaдкaми кopyпцiï, бeззaкoння тa нecпpaвeдливocтi в циx ycтaнoвax, нa щo нeoднopaзoвo звepтaв yвaгy гeтьмaнa pociйcький iмпepaтop [4, с. 189]. Haмaгaючиcь пoдoлaти цю cклaднy cитyaцiю, П. Пoлyбoтoк видaв тpи yнiвepcaли - вiд 19 cepпня 1722 p., вiд 3 гpyдня 1722 p. тa вщ 26 ciчня 1723 p., - в якиx мicтилиcя пoлoжeння щoдo peфopмyвaння cиcтeми пpaвocyддя. Taк, yнiвepcaл вiд 19 cepпня 1722 p. включaв тaкi пункти. Пo-пepшe, кoзaцькa cтapшинa пoвиннa бyлa впopядкyвaти cyдoвe пpoвaджeння y Гeнepaльнoмy вiйcькoвoмy cyдi, пoлкoвиx тa coтeнниx cyдax. ^^pyre, зayвaжyвaлocь нa нeoбxiднicть кoлeгiaльнoгo poзглядy cпpaв, тoбтo зa yчacтю, oкpiм cyддiв, тaкoж пpeдcтaвникiв гeнepaльнoï cтapшини тa pядoвoгo кoзaцтвa. Дo чиcлa ocтaннix П. Пoлyбoтoк пpилiчyвaв «чecниx i poзyмниx ocí6», qo мaли дoбpy peпyтaцiю i нe oбiймaли дepжaвниx пocaд. Пo-тpeте, нaкaзний гeтьмaн peкoмeндyвaв пpoвoдити cyдoвi зaciдaння y cпeцiaльнo oблaднaниx пpимiщeнняx, збepiгaючи y ниx юpидичнi кoдeкcи, збipки, мaтepiaли cyдoвиx cпpaв, a тaкoж oблaштyвaти cпeцiaльнi кiмнaти для cyдoвoгo пepcoнaлy, oxopoни тa для yтpимaння пiдcyдниx. Пo-чeтвepтe, П. Пoлyбoтoк зoбoв'язyвaв cyди poзглядaти cпpaви кoлeгiaльнo, вiдпoвiднo дo дiючoгo пpaвa, нe бepyчи xaбapiв, «бeз жaднoгo пpиcтpacтия и нeпpaвocти и бeз нaклaдoв, нe нapoвячи нeкoмy и нe пocягaючи да нa ^го». Пo-п'ятe, oдин з пунктсв yнiвepcaлy cтocyвaвcя кopчeмниx cyдiв - oдниx з нaйбiльш кopyмпoвaниx тa нeпpoфeciйниx cyдoвиx ycтaнoв у Гeтьмaнщинi. Biдoмo, щo у циx ycтaнoвax cyдoвe пpoвaджeння пoеднyвaлocь з бeнкeтaми у кopчмax. З oглядy нa цe, у тeкcтi yнiвepcaлy мicтилacь вкaзiвкa щoдo нeгaйнoï л^вдацп кopчeмниx cyдiв. Toмy yнiвepcaл нaкaзyвaв ciльcьким cyдaм зaciдaти «въ пpиcтoйниxъ мecтaxъ» [5, c. 91-92]. Оль^ю cyди, як i paнiшe, були двox видiв: cyди oтaмaнiв - для кoзaкiв тa cyди вштсв - для пocпoлитиx. Гoлoвaм c^^mx cyдiв - oтaмaнaм i вiйтaм - цим yнiвepcaлoм бyлa дaнa вкaзiвкa виpiшyвaти cпpaви у твepeзoмy cтaнi i cyмлiннo.
Пoзитивнoю нoвaцiею у кoнтeкcтi cyдoвoï peфopми, зaпpoвaджeнoï П. Пoлyбoткoм, cтaлa cпpoбa зaпpoвaдити пpинцип фopмaльнoï piвнocтi пpeдcтaвникiв кoзaцькoгo cтaнy пepeд зaкoнoм тa cyдoм шляxoм вcтaнoвлeння вiдпoвiдaльнocтi
козацько! старшини за зловживання сво!м становищем при розгляд1 справ.
Окремим пунктом в Ун1версал1 вщ 19 серпня 1722 р. регламентувалась послщовшсть проходження апеляцп по судових шстанщях, а на судд1в покладався обов'язок з дотримання формально! процедури апеляцшного оскарження. У своему р1шенн1 суддя зобов'язаний був викладати обставини справи та скршлювати такий документ сво!м пщписом, що пщвищувало вщповщальшсть судд1в за як1сть судового провадження. Ц1кавим е положення ушверсалу, що уможливлювало подання апеляцп до полкового суду, минаючи сотенний, безпосередньо тсля розгляду справи у сшьському суд1. Наявшсть такого пункту сприяло доступности правосуддя, посилювало гарант!! процесуальних прав ос1б, що зверталися до суду.
Реформування судово! системи, шщшоване П. Полуботком, торкнулося й полкових суд1в. Цей процес характеризувався повсюдним хабарництвом, кумовством та беззаконням. Часто-густо справи у таких судах вир1шувались полковниками одноособово. Щоб впорядкувати судочинство у полкових судах, наказний гетьман П. Полуботок включив до тексту ушверсалу вщ 19 серпня 1722 р. пункт, яким наголошувалося на необхщносп колепального вир1шення справ у полкових судах.
В другому ушверсалу вщ 3 грудня 1722 р. давались вказ1вки щодо порядку подання скарг судам, пщкреслювалося, що не можна подавати скарги вищш шстанцп, проминувши нижчу. На пщстав1 цього ушверсалу запроваджувалися таю змши у судоустро! та судочинствк 1) офщшно закршлювалась дво!ста станова структура сшьських суд1в, вщповщно до яко! посполит пщлягати судовш юрисдикцп вшт1в, а козаки - сшьських отамашв; 2) встановлювалась обов'язкова письмова форма судового провадження та оформлення р1шень у сшьських судах; 3) уточнювалась послщовшсть подання апеляцш, що вимагала подання апеляцш на р1шення сшьських суд1в у сотенш, а на р1шення сотенних - у полков! суди, дал1 - у Генеральний вшськовий суд 1 лише тсля цього - до 1мператорсько! Канцелярп; 4) було покладено край спробам ухилення вщ черговосп проходження апеляцшних шстанцш способом запровадження особливого порядку апеляцшного оскарження: окр1м матер1ал1в справи, колегл сотенних та полкових суд1в мали подавати роз'яснення позицп сторони, не задоволено! р1шенням нижчого суду; у раз1 невиконання цього обов'язку на судд1в зазначених суд1в накладався штраф на користь вшськового скарбу; 5) визначалось право подання апелянтами скарг на декрети сотенних суд1в у полков! «на свою шкоду и убыток», що обмежувало можливють «апелювання колом», насамперед, для заможних ос1б та зменшувало пот1к апеляцшних скарг й навантаження на суди. Вщповщно, для основно! маси незаможних ос1б, представник1в непрившейованих сташв можлив1сть подання апеляцш обмежувалась сотенним 1 ратушним судами, що фактично позбавляло !х право на судовий захист [5, с. 207-210].
В наступному ушверсалу вщ 26 с1чня 1723 р. йшлося про порядок подання скарг та !х апеляцшний розгляд. Якщо ж була скарга на тяганину в Генеральной вшськовш канцелярп, то в такому раз1 Малоросшська колепя зверталась до не! з так званими промемор1ями, вимагаючи пояснень. Ушверсал закршлював важливу вимогу до суд1в видавати учасникам процесу письмове р1шення, закршлене печаткою [5, с. 243-244].
Важливою новащею судово! реформи стало запровадження шституту асесор1в, вщомого ще литовсько-руському праву. Так, до складу Генерального вшськового суду увшшли два генеральш судд1 та чотири асесори. За сво!ми функцюнальними повноваженнями асесори були додатковими молодшими суддями, д1яльшсть яких сприяла подоланню судово! тяганини та пришвидшенню розгляду справ. На посади асесор1в призначалися могли претендувати особи з числа бунчукового товариства, як1 мали вщповщну осв1ту. Призначення проводилось Головною вшськовою канцеляр1ею з числа сотниюв 1 бунчукових товариш1в. Колег1я асесор1в складалася з 30 ос1б, тобто по
тpoе кaндидaтiв вiд кoжнoгo з дecяти пoлкiв., щo icнyвaли у той чac в Гeтьмaнщинi. Як звичaйнo, acecopи викoнyвaли функцп cyддiв yпpoдoвж мicяця, пicля чoгo змiнювaлиcя нacтyпнoю кoлeгiею. Taким cпocoбoм мaлa вiдбyвaтиcя пocтiйнa poтaцiя пepcoнaльнoгo cклaдy cyдiв зa yчacтю acecopiв зaдля нeдoпyщeння злoвживaння ними cyдoвими пoвнoвaжeннями, Гeнepaльний вiйcькoвий cyд, пocтaнoвляючи cмepтний виpoк, пoгoджyвaв йoгo з Maлopociйcькoю кoлeгiею. B iншиx випaдкax, ^ли cпpaвa poзглядaлacь Maлopociйcькoю кoлeгiею, для ocтaтoчнoгo виpiшeння зaпитyвaлacь дyмкa Гeнepaльнoгo вiйcькoвoгo cyдy. Iнoдi пpoвoдилиcь ^шьт зaciдaння. Bвeдeння iнcтитyтy acecopiв мaлo змeншити тягaнинy в cyдax, тдвищити дiевicть cyдoвoï cиcтeми. Ha жaль, пicля apeштy нaкaзнoгo гeтьмaнa пocaди acecopa були cкacoвaнi.
Змiни cyдoвиx пoвнoвaжeнь згiднo з yнiвepcaлoм нaкaзнoгo гeтьмaнa вiд 19 cepпня 1722 p. тa чacткoвo двox шшик тopкaлиcя Гeнepaльнoï вiйcькoвoï кaнцeляpiï (raK). Poзглядaючи cyдoвi функцп цьoгo opra^, вapтo зaзнaчити, щo в ïï poбoтi бpaв yчacть гeтьмaн, який пpизнaчaв члeнiв cyдy ГBK. Cyд Гeнepaльнoï вiйcькoвoï кaнцeляpiï poзглядaв виключнo вaжливi cпpaви, cпpaви гeнepaльниx cтapшин, кoзaцькoï вepxiвки. Taким чинoм, видaнi yнiвepcaли П. Пoлyбoткa peглaмeнтyвaли cyдoвий пpoцec, нaгoлoшyвaли нa кoлeгiaльнocтi poзглядy тa виpiшeння cyдoвиx cпpaв, зaбopoняв вiдпpaвлeння пpaвocyддя у нeвiдпoвiдниx мicцяx i бeз cyдoвиx фopмaльнocтeй. Зтачта yвaгa пpидiлялacь ciльcьким cyдaм.
Пщ чac пpoвeдeння cyдoвoï peфopми нaкaзнoмy гeтьмaнy дoвoдилocь пocтiйнo cтикaтиcя з oпopoм Maлopociйcькoï кoлeгiï. Пpиклaдoм ^oro cтaв poзгляд 5 cepпня 1722 p. œapra житeлiв ceлa Biтeмлi нa coтникa Гaлицькoгo. Уcyпepeч вимoгaм Beльямiнoвa пpитягти coтникa дo вiдпoвiдaльнocтi Пoлyбoтoк вiдмoвив бpигaдиpy, пocилaючиcь та тe, щo Maлopociйcькa кoлeгiя мaе пpaвo пpиймaти тiльки aпeляцiйнi crapra нa piшeння пoлкoвиx cyдiв тa Гoлoвнoгo вiйcькoвoгo cyдy, a тому да мoжe втpyчaтиcя дo poзглядy ще'1 cпpaви.
Heaбиякy цiкaвicть викли^е poзгляд джepeл пpaвa, якими кepyвaлиcя cyди у пepшiй чвepтi XVIII ст. Taк, нa тepитopiï Гeтьмaнщини пpoдoвжyвaли дiяти Cтaтyт Beликoгo князiвcтвa Литoвcькoгo 1588 p., Caкcoнcькe зepдцaлo тa iншi cepeдньoвiчнi джepeлa пpaвa. Boднoчac pociйcькo-iмпepcькa влaдa дoбpe ycвiдoмлювaлa вaжливicть пoшиpeння нa yкpaïнcькиx зeмляx pociйcькиx джepeл пpaвa. Toж для пocилeння cвoгo впливу Pociйcькa дepжaвa, як зaзнaчaв A. П. Tкaч, нaв'язyвaлa у^ти^ким cyдaм iмпepcькi джepeлa пpaвa [6, c. 16-17]. Cклaлocя тaк, щo пpoвeдeння cyдoвoï peфopми cинxpoнiзyвaлocь з пoшиpeнням ди iмпepcькoгo yкaзy вiд 5 лиcтoпaдa 1723 p. «О cyдe пo нoвoyчинeннoй фopмe» нa cyди Гeтьмaнщини. Зaзнaчeний yкaз, yвeдeний в дiю з 1 ачня 1724 p., зaпoчaткyвaв пpoцec вxoджeння yкpaïнcькиx cyдiв дo зaгaльнoiмпepcькoï cyдoвoï cиcтeми. Poзглядaючи дaнe питaння, B. Гopoбeць дoxoдить виcнoвкy пpo тe, щo вжe у пepшiй пoлoвинi 1724 p. Maлopociйcькa кoлeгiя зoбoв'язaлa нe лишe Гeнepaльнy вiйcькoвy кaнцeляpiю, aлe й пoлкoвi тa coтeннi cyдoвi ^ct^^i кepyвaтиcя пoлoжeннями yкaзy «О cyдe пo нoвoyчинeннoй фopмe». Poзглядyвaний yкaз дiяв у Гeтьмaнщинi впpoдoвж мaйжe тpидцяти poкiв, кoли K. Poзyмoвcький ocтaтoчнo cкacyвaв йoгo opдepoм вiд 16 кв^ня 1751 p. Iнiцiaтopoм тдготовки зaзнaчeнoгo opдepy виcтyпилa кoзaцькa ст^шита, ocкiльки визнaчeнa в yкaзi фopмa пpoцecy oбмeжyвaлa cвoбoдy пpoцecyaльниx дш cтopiн. Heзвaжaючи нa цe, oднoчacнo з пocтyпoвoю лiквiдaцiею aвтoнoмниx пpaв Укpaïни-Гeтьмaнщини в yci лaнки життя впepтo пpoникaлo нacaджyвaнe звepxy pocrn^^ зaкoнoдaвcтвo.
Чepгoвий eтaп cyдoвoï peфopми пoзнaчивcя poзpoбкoю Пoлyбoткoм пpoeктy poзфopмyвaння Maлopociйcькoï кoлeгiï тa зacнyвaння зaмicть да'1 Гeнepaльнoгo cyдy у cклaдi 7 cyддiв. Цiлкoм зpoзyмiлo, щo в yмoвax pociйcькoгo caмoдepжaвcтвa дaний пpoeкт нe oтpимaв cxвaлeння iмпepaтopoм. Пpи цьoмy чacткoвa peaлiзaцiя дaнoï ^eï
отримала втшення у створенш колепального Генерального суду, на р1шення якого дозволялося подавати апеляцп гетьманов1 i росшським державним установам. Висновки. Пщбиваючи пiдсумки дослiдження, варто зазначити таке.
1. Судова реформа 1722 р. стала чи не першою спробою запровадити демократичш засади судового устрою та судочинства у Козацько-гетьманськш державь При цьому демократизм був обмежений збереженням станово'' структури судiв, втручанням представниюв прившейованого старшинського прошарку у виршення справ, часто вони виступали суддями у власних справах.
2. Росiйська влада використовувала будь-яю можливостi для протидп судовш реформi, вбачаючи у нiй загрозу втрати свого впливу на внутршньопол^ичне життя Гетьманщини. 3 цiею метою на територп Гетьманщини було уведено в д^ указ Малоросшсько! колегл «О суде по новоучиненной форме».
3. Проведення судово'1 реформи викликало жорстку протидш росшсько! влади на Укршш, яка за допомогою штриг i донесень вiдсторонила вiд влади ii автора П. Полуботка, сприяла його арешту, та, як наслщок, смерт наказного гетьмана.
Список використано¥ лггератури
1. Данi Фонду «Демократичш шщативи iменi 1лька Кучерiва» та соцюлопчно! служби Центру Разумкова, опублшоваш 27 грудня 2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dif.org.ua/ua/events/pidsumki-2013-roku---gromadska-i-ekspertna-dumka.htm.
2. Сиза Н. П. Суди i кримшальне судочинство Украши в добу Гетьманщини : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Наталiя Петрiвна Сиза; Кшвський нацiональний унiверситет iм. Т. Шевченка. - К. , 2002. - 188 с.
3. Джиджора I. М. Украша в першш половиш XVIII вiку. Розвщки i замiтки з передмовою М. Грушевського / I. М. Джиджора. - X., 1930. - 171 с.
4. Горобець В. М. Присмерк Гетьманщини: Украша в роки реформ Петра I / В. М. Горобець. - К., 1998. - 324 с.
5. Ушверсали Павла Полуботка (1722-1723) / упор. В. Ринсевич. - К. : 1н-т украшсько! археографп та джерелознавства iм. М. С. Грушевського НАН Украши, 2008. - С. 243-244, № 191
6. Дядиченко В. А. Нариси суспшьно-пол^ичного устрою Лiвобережноi Украши кшця XVII - початку XVIII ст. / В. А. Дядиченко - К. : Вид-во АН УРСР, 1959. - 532 с.
Стаття надшшла до редакцп 4.07.2014 р. T. V. Bezruk
THE MAIN STAGES OF JUDICIAL REFORM 1722 - 1723 IN COSSAK-HETMAN STATE
The article discusses the causes and main stages of judicial reform 1722-1723's in the Cossack-Hetman state. It is shown that the reform was provided primarily by three universals hetman Pavlo Polubotok. Analysis of the content of the legal acts allowed to formulate the goal of reform - the establishment of clear procedures for justice, for the principle of formal equality representatives of the Cossack state, the adoption of the assessors and the fight against corruption in the judiciary. Judicial reform contributed to the consolidation of the autonomy of the Hetmanate and triggered opposition from Russia's imperial government brokered the Little Russian Collegium.
Judicial reform in 1722 became one of the first attempts to introduce democratic principles of justice and the judicial system in the Cossack Hetman state. Thus democracy was limited to preserving the class structure of the courts, the interference of petty privileged stratum in the handling of cases, often they were judges in their own cases.
The Russian government has used every opportunity to deal with judicial reform, viewing it as a threat of losing their influence on the political life of the Hetmanate. To this
end, in the Hetmanate was put into effect a decree of the Little Russian Collegium «On new form of proceedings».
Judicial reform provoked fierce opposition of the Russian government in Ukraine, which by means of intrigue and reports of ousted from power by its P. Polubotko contributed to his arrest and the consequent death of hetman.
Keywords: Cossack Hetman State, Pavlo Polubotok, judicial reform, wagon, Little Russian Collegium, General military court, assessors.
УДК 341.225.5
О. С. Блшська
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ М1ЖНАРОДНО1 МОРСБКО1 ПРАВОСУБ'еКТНОСТ1 УКРА1НИ
Стаття присвячена досл1дженню правовой природи м1жнародно1 морськог правосуб'eKmHOcmi як категори загальног м1жнародно1 правосуб'ектност1 Украгни. 3 метою встановлення cymноcmi мiжнародног морськог правосуб'eкmноcmi держави до^джено та проаналiзовано профшьне законодавство Украгни.
Ключов1 слова: правосуб'екттсть, мiжнародна правосуб'екттсть, мiжнародна морська правосуб'екттсть.
Постановка проблеми. На сучасному етап! становления Укра!ни як незалежно!, суверенно! европейсько! держави важливого значення набувае !! затвердження на св!тов!й арен! в якост! морсько! д!ездатно! держави. Це детерм!нуеться тим, що за сво!ми природними умовами Укра!на е державою, в як!й е вс! можливост! для усп!шного розвитку морсько! галуз! промисловост!.
Таким чином, питання, пов'язане з виконанням Укра!ною сво!х повноважень у сфер! використання простор!в Св!тового океану та морського дна, а саме визначення м!жнародно! морсько! правосуб 'ектност! Укра!ни стае вкрай актуальним.
Аналгз остантх до^джень i публтацш. Необх!дно констатувати, що на жаль в юридичн!й л!тератур! терм!н «м!жнародна морська правосуб'ектн!сть» широко не використовуеться. В законодавств! Укра!ни його також немае. Цьому стану !снуе низка обумовлюючих причин - першою з них е недосконал!сть нормативно-правово! бази, яка регламентуе та регулюе морську галузь; другою - певний брак наукових досл!джень в ц!й сфер!. В м!жнародному морському прав!, як ! в м!жнародному публ!чному прав!, галуззю якого воно е, !снують лише теоретично-доктринальн! конструкц!!, що характеризують юридичну природу, п!дстави та меж! в!дпов!дно! правосуб'ектност!.
Для визначення феномену м!жнародно! морсько! правосуб'ектност! досить корисним було вивчення роб!т з м!жнародного публ!чного права ! м!жнародного морського права. Вих!дну базу тут склали роботи в!тчизняних та рос!йських досл!дник!в - М. О. Аношк!на, М. О. Баймуратова, Ю. Г. Барсегова, К. А. Бекяшева, М. В. Буроменського, О. М. Вилегжан!на, С. А. Гуреева, В. М. Гуцуляка,
0. О. Ковальова, В. В. Колесника, О. Л. Колодк!на, В. А. Корзуна, Н. Л. Малахово!,
1. М. М!х!но!, Ю. В. М!шальченко, C. B. Молодцова, A. B. Овлащенка, I. В. Рачкова, В. Ф. Сидорченка, C. B. Черниченка, I. I. Яковлева та !н. В!дпов!дне в!дношення до досл!джувано! проблематики через визначення загально! правосуб' ектност! держави мають прац! заруб!жних зах!дних вчених, таких, як А. О. Адеде, А. Бойл, Е. Браун Вайс, А. Валлат, М. Джейн!с, Р. Дженн!нгс, Дж. К!ркпатр!к, I. В. Караман, Б. Квятковска, X. В. Л!ндпсре, М. Нордкв!ст, Дж. Нойес, Р. Остр!ханьск!, Б. Оксман, У. Райзман,
