CC BY
183
УДК 330.1331.138
М. П. СНАЧОВ, М. В. КОРЧАКОВСЬКА, I. М. ЛОМТСВА (ДПТ) ОСНОВН1 ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ОБЛ1КУ ВИТРАТ
Про важливiсть витрат сввдчать ще iсторичнi пам'ятки публ1чно! звггносп та облшу витрат первюного суспiльства. Знання про витрати беруть сво! витоки з теорй' вартосп. Основи сучасного бачення витрат були закладенi в XIX столiттi. Поштовхом до подальшого вивчення витрат були зростаючi потреби виробництва. Витрати е об'ектом управлiння та показником результативносп господарсько! дiяльностi пiдприeмства. Ключовi слова: витрати, гсторичш етапи, теорiя витрат
Постановка проблеми
Науков1 дослщження будь-яких процешв та явищ доцшьно розпочинати i3 вивчення ютори !х виникнення. Заради отримання нових знань науковщ все частiше звертаються до важливих подiй минулого, тому що дослщження ютори свiдчить про ступiнь розвитку науки. Iсторiя бухгалтерського облiку витрат пробуджуе ште-рес до !хнього вивчення i дослiдження, поглиб-люе знання i дае можливiсть краще зрозум^и сучаснi тенденци розвитку витрат.
Аналiз останшх дослiджень
1сторичний аспект еволюци витрат як обл> ково! категорп достатньо широко висвiтлений в облiково-економiчнiй та навчально-методичнiй лiтературi. Серед зарубiжних вчених, якi досл> джували цi питання, можна назвати наступних: Е. Бем-Баверк, Г. Бридж-Бей, С. Брю, П. Буап-льбер, Ван Бреда, Л. Вальрас, Ф. Вiзер, Ч. Гар-рисон, В. Джевонс, К. Друр^ Г. Емерсон, Дж. Кларк, Ч. Кноппель, Т. Клшштейн, К. Макко-нел,К. Маркс, А. Маршалл, К. Ментер, Л. На-падовська, Паксти, В. Парето, У. Петп, Г. Пла-ут, М. Портер, В. Раутенштраух, Д. Ркардо, Дж. Рис, К. Руммель, Дж. Сигел, А. Смгг, Спенсер А. Такер, Ф. Тейлор, Х. Фольмут, Дж. Фос-тер, А. Хаггшс, Дж. Харрю, Е. Хендриксен, Ч. Хорнгрен, Дж. Шанк,Дж. Шим, О. Шмален-бах, Р. Снтош, А. Яругова.
Рiзноманiтнi питання теоретичного i практичного характеру стосовно витрат розглядали такi вiтчизнянi та росшсью науковцi, як Н. Ан-дрющенко, П. Атамас, О. Бородкш, Ф. Бути-нець, Б. Валуев, А. Герасимович, С. Голов, М. Грещак, З. Гуцайлюк, I. Давидович, З. Задо-рожнiй, В. 1ваненко, Г. Кiрейцев, С. Котляров, О. Коцюба, Ю. Кравчук, Я. Крупка, О. Круше-льницька, М. Кужельний, А. Кузьмшський, В. Ластовецький, В. Лебедев, В. Лшник, Б. Литвин, Г. Ляхович, О. Олшник, О. Павелко, М. Пушкар, Г. Савицька, С. Слуцький, В. Со-вшський, М. Скрипник, Я. Соколов, В. Сопко,
О. Трухан, А. А. Турило, А. М. Турило, I. Фар> он, Ю. Цал-Цалко, А. Череп, М. Чумаченко, С. Шкарабан, Ю. Шумило, Ю. Яковлев.
Незважаючи на те, що дослщженню витрат присвячена значна увага, проте, у бшьшосп випадкiв здiйснюються науковi розробки, при-свяченi термшологи i методицi облiку, а питання щодо юторичного аспекту розвитку витрат i дослiдження змiсту поняття «витрати» постшно потребують додаткового розгляду.
Метою cmammi е дослщження облiку витрат як юторично! категори, проведення аналiзу пiдходiв до вивчення поняття, розкриття !х зна-чення на рiзних етапах розвитку суспiльства.
Виклад основного матерiалу
Iсторiя розвитку науково! думки про витрати мае багато еташв. У рiзнi юторичш перiоди, починаючи iз стародавнiх чашв i закiнчуючи сьогоденням, вивченню сутносп витрат завжди вiддавали належну увагу. Узагальнюючи шфо-рмацiю щодо ютори еволюци облiку витрат, на пiдставi роботи [1] можна видiлити п'ять еташв розвитку знань про витрати:
1. Вщстежування, облш i контроль витрат на державному рiвнi (XXVIII - IV ст. до н.е.);
2. Зародження публiчноl звiтностi про витрати (III - II ст. до н.е.);
3. Здшснення спроб розкрити суть поняття «витрати», поява рiзних теорш економiчноl сутносп витрат (XV - XIX ст.);
4. Вивчення витрат як об'екту облшу, аналi-зу i контролю, використання математичних ме-тодiв в теорп витрат, дослiдження поведiнки i функцш витрат (XX ст.);
5. Виникнення нового напряму дослщжен-ня - оперативне, а по^м i стратепчне управ-лiння витратами (кiн. XX - поч. XXI ст.).
1 етап. На першому еташ формуеться най-проспше уявлення про витрати та !х роль у ве-деннi господарства. Зародки поняття «витрат» та вщображення !х в облшу, що стало шдгрун-тям для проведення подальших дослiджень
© М. П. Сначов, М. В. Корчаковська, I. М. Ломтева, 2012
сформувались ще в стародавнiх крашах: в Сгипт у 2500 р. до н.е. вщбувалось викори-стання кошторишв i контроль за !х виконанням, нормуванням, складання щоденних письмових звтв про витрати. Потiм у Вавилош у 22002150 рр. до н.е. - використання зведених наря-дiв на виконання робiт, розподш витрат на за-робiтну плату за видами та категорiями роб№ никiв, здiйснення планування (нормування) та контролю витрат на оплату пращ.
За результатами дослщжень Г. Брщж-Бея, за 3623 р. до н.е. в управлшш фараона Менаса (стародавнш Сгипет) «писарi записували за до-помогою легких стилетiв на гладенькому пат-русi численнi операцп домашнього господарст-ва фараона, точно визначали вс витрати свого повелителя». Слщ додати, що в Сгиптi та Вавилош здшснювалося нормування витрат. Норми витрат визначалися розрахунково-дослщним шляхом i охоплювали основнi ресурси насе-лення. Окремо встановлювали норми наклад-них витрат, залежно вiд вцщв продукцп. Збе-реженi данi промислового облшу показують, що калькуляцп в т часи не було. В промисло-вому виробництвi результати господарсько! дiяльностi визначалися в цiлому по шдприемс-тву шляхом порiвняння вшх витрат зi всiма доходами. За Геродотом, на трамщ Хеопса вир> зано, скiльки часнику, редьки та шших продук-тiв було видано людям, зайнятим на будiвницт-вi пiрамiди, загальна вартiсть яко! становить 1500 талантiв. Особливiстю того часу е те, що враховувалися лише витрати предметiв спожи-вання - продуктiв. Вартiсть будiвництва Парфенону, зпдно зi звiтом, вирiзаному на його стiнi, становить 469 таланов. Про те, що в ста-родавнi часи чiтко вщслщковували i облшову-вали витрати свщчить i Бiблiя, де в книзi «Ви-хд» перелiчуються всi витрати, яю були поне-сенi для будiвництва скинп заповiту. У «Законах Ману» мiстяться постанови, пов'язаш з порядком здiйснення державних витрат. Радник шдшського царя Чандрагупти 1- Каутшья у трактатах «Артхашастра» пише, що цiна товару на ринку складаеться не тшьки з витрат на ви-робництво, а й з торговельних витрат. Виразник економiчних iдей стародавнього конфуцiанства Сюнь-цзи вважав, що основним принципом економiчноl полггики держави мае бути еконо-мiя у витратах. У трактатi «Землеробство» М. Порцiй радить власникам маетюв мати ме-нше обладнання, щоб не робити зайвих ви-трат [1].
Тривалий час використовувались описи, списки, реестри, iменнi списки видачi продук-
та як перелiки об'ектiв витрат. У документах фшсували використання сировини, витрати робочого часу у людино-днях, вихщ продукцп. Облiковi одиницi були рiзноманiтними. На-приклад, виготовлену цеглу облшовували в одиницях об'ему i поштучно. У суднобудуваннi мiрою вважали мютюсть судна, у металооброб-щ - масу виробу.
В XV ст. до н.е. в Сгипт почало застосову-ватись державне раивництво - ведення облшо-вих книг i складання звiтностi за державними доходами та видатками.
2 етап. У Грецп (III ст. до н.е.) були започа-ткованi основи складання сучасно1 фшансово1 звiтностi, яка грунтуеться на паралельному в> дображеннi доходiв i складаються з чистих (то-ргiвля, реклама) та додаткових витрат вщ рiз-них видiв дiяльностi.
Поточний облш затрат проводили у виглядi хронолопчного запису. З метою звiтностi за хронолопчним реестром робили рекапiтуляцiю (систематичне рознесення всiх хронологiчних записiв), яка привела до появи методу - рахун-ку. На даному етат також вiдбувалось нормування витрат i доходiв.
В Афiнах працювали спецiальнi чиновники i контролери, обов'язком яких було ведення об-лшу та складання звiтiв про доходи i видатки держави.
Аналiзуючи данi юторичш факти, можна за-значити: незважаючи на те, що в облшу витрат було здiйснено певнi досягнення, все ж таки юнувало багато нерозкритих облшових таем-ниць, адже не було рахунюв витрат, не склада-лися оборотнi вiдомостi, даш балансу не уза-гальнювалися [4].
На перших двох етапах розвитку ч^кого ви-значення категори витрат не юнувало. Витра-тами вважалися ресурси, яю використовувалися у процесi господарсько1 дiяльностi (праця, ма-терiали) i слугували об'ектом облiку на державному рiвнi.
3 етап. Цей етап розвитку характеризуеться значними внесками у дослщження витрат. Зок-рема поняття витрат i уявлення про них розви-вались в таких працях вiдомих вчених економь стiв, як теорiя затрат А. Смга та Д. Рiкардо, теорiя трудово1 вартостi К. Маркса, вчення про справедливу цiну У. Петп та iнших.
У свiтовiй економiчнiй науцi виникають двi основнi теори, у центрi уваги яких перебувае показник витрат. До них належить трудова тео-рiя вартостi та теорiя гранично1 корисностi. Всi iншi теори е певного виду модифшащями кож-но! iз них.
Засновникам трудово! теори вартостi вва-жають У. Петтi та П. Буагшьбера. До проблеми визначення вартостi У. Петп пiдiйшов iз пози-ци пропорцiйного обмiну, що визначаеться ви-тратами працi на виробництво товарiв i зале-жить вiд И продуктивностi в рiзних галузях.
Теорiя гранично! корисностi (суб'ективно-психологiчна теорiя вартостi) е другим тдхо-дом до розумшня вартостi i витрат виробницт-ва. II представники (К. Менгер, В. Джевонс, Л. Вальрас, Е. Бем-Баверк, Ф. Вiзер, В. Парето) вважали неприйнятним зведення вартост до витрат працi або трьох факторiв виробництва. На !х думку, вартють визначаеться ступенем корисностi результату, зокрема, на думку Е. Бем-Баверка «... щншсть речi вимiрюеться величиною гранично! корисност ще! речЬ>. Дана теорiя iгноруе виробництво товарiв та зна-чення витрат виробництва.
Спiльною рисою для теорш трудово! варто-стi i гранично! корисностi е трактування вироб-ничого процесу як взаемоди трьох основних його факторiв, i, як наслщок, складу витрат, що виникають в його процесi.
Проаналiзувавши трудову теорда вартостi та теорiю гранично! корисносп, а також теори, що е !х iнтерпретацiями, можна зробити висно-вок про те, що жодна з теорш не е абсолютною, i водночас кожна з них мютить ращональш засади та елементи. Щд витратами на даному етат розумiють витрачену на виробництво то-варiв працю, вкладений капiтал та землю, яка використовуеться в процес виробництва.
4 етап. Даний етап характеризуеться вико-ристанням математичних методiв у теори витрат. На початку ХХ-го ст. неокласики сформу-вали виробничу функщю, основна iдея яко! по-лягала у визнанш того, що економша функщо-нуе за принципом порiвняння витрат i результатiв дiяльностi. С. С. Слуцький за допо-могою математичного апарату показав взаемо-дда теори витрат виробництва i теори попиту та пропозици.
Початком ново! хвилi в теори облiку витрат на виробництво i калькуляци продукцп стали дослiдження англо-американських вчених i на-ступне виникнення трьох пiдходiв до облiку та методiв облшу витрат i калькулювання: Г. Еме-рсон, Ч. Гаррiсон - «стандарт-костинг», Дж. Кларк, Дж. Харрiс - «директ-костинг» та О. Хаггiнс - «центри вiдповiдальностi».
Гостра необхiднiсть оперативного контролю витрат i регулювання собiвартостi привели до створення i поширення Ч. Гаррiсоном, операти-
вно-калькуляцiйного облшу виробництва та збуту - системи облшу «стандарт-костинг».
Мета методу калькулювання за системою «стандарт-костинг» полягае в оперативному виявленнi вiдхилень фактичних витрат вiд нор-мативних у ходi виробництва, i управлiння витратами з цим вщхилень.
Новi погляди та ще! вимагали переорiентацп виробничого облiку з «юторично! собiвартостi» на нормативну вiдповiдно до цшей i завдань управлiнського персоналу, а в подальшому його трансформащю в управлiнський облiк.
Варто вщзначити, що метод нормативного визначення витрат, що е одним з принцитв ви-робничого менеджменту, був запропонований Ф. Тейлором та шшими iнженерами того часу. Прихильники виробничого менеджменту засто-совували нормативи, щоб виявити «единий найкращий шлях» використання працi i матер> альних ресурсiв. Нормативи забезпечували ш-формащею процес планування ходу робiт так, що споживання матерiалiв i пращ зводилося до мшмуму. Однак прихильники виробничого менеджменту не розглядали нормативи як ш-струмент контролю за фшансовими витратами. Вперше саме Ч. Гаррюон в 1911 роцi розробив i впровадив повну дiючу систему нормативного визначення затрат. 1м також в 1918 рощ вперше був опублшований ряд рiвнянь для аналiзу змшних витрат. У сучаснiй лтератур^ присвя-ченiй системi нормативного облшу, багато почерпнуто з його робгг.
Розробка стандартiв витрат, стандартних кошторисiв, стандартно! калькуляци продукту дозволила оперативно контролювати в ходi виробництва вщповщнють фактичних витрат ста-ндартним, оперативно виявляти й усувати ви-никт вiдхилення, тобто виник новий метод регулювання процесу формування собiвартостi -управлшня по вщхиленнях.
Створення i застосування системи облшу «стандарт-костинг» призвело до того, що каль-куляцiйний облiк перестав бути просто реест-ратором що вщбулися господарських явищ i фактiв, а на основi управлiння вiдхиленнями направив свш погляд у майбутне. Слщ зазначи-ти, що ця система облшу до цих пiр широко використовуеться провщними промисловими фiрмами США та Захщно! Свропи. За шформа-цiею К. Друрi, огляд велико! кшькосп фiрм у Великобритании проведений Пакст i Лайаллом в 1989 рощ, показав, що 76 % компанш-респондеипв застосовують систему нормативного облшу витрат.
1нший напрям збагачення калькуляцiйного облiку, яке е черговим етапом на шляху розвит-ку теори облiку витрат, - це розробка системи облшу «директ-костинг». Мета навчання «ди-рект-костинг» полягае в обчисленнi собiвартос-т готового продукту тiльки за прямими змш-ними витратами, калькулювання не повно!, а частково! собiвартостi. Вперше iдею розмежу-вання витрат на постшш та змiннi, висунули шмецью вченi Т. Клiнштейн, О. Шмаленбах та Г. Гесс, хоча вони чггко не сформулювали ознаки ще! класифшаци. Розподiл витрат на постшш та змшш залежно вiд змши обсягiв виробництва було чiтко сформульовано Дж. Кларком в 1923 р. Вш обгрунтував необ-хiднiсть подшу валових витрат виробництва на постшш та змшш. До постшних вш вiдносить амортизацiю основного капiталу, витрати на утримання адмiнiстративного та техшчного персоналу, пiдтримання обладнання в належ-ному станi, змiст збутово! мереж1, суму звичай-них прибуткiв на задiяний капiтал. Змiннi витрати за думкою Дж. Кларка - це вартють си-ровини i матерiалiв, електроенерги, робочо! сили, експлуатацп обладнання та iншi складовi, що змiнюються залежно вiд величини обсягу виробництва.
Значний внесок у розвиток ще! «директ-костинг» в 30^ роки внесли К. Руммель, В. Ра-утенштраух, Д. Ульямс та Ч. Кноппель. Вони розробили практичне керiвництво з викорис-тання облшу витрат як iнформацiйного шстру-менту, що дiе за принципами «директ-костинг», графши промiжного бюджету i критичного обсягу виробництва. Основш ще! ще! системи були сформульованi в 1936 р. американським економютом Д. Ч. Гаррюоном. Початок практичного застосування «директ-костинг» у США пов'язане з 1953 р., коли Американська асоща-щя бухгалтерiв опублiкувала опис цього методу. У 1961 р. вона ж видае другий спещальний звщ де аналiзуеться практика 50 великих фiрм, якi застосовують «директ-костинг». Великий внесок пiсля друго! свггово! вiйни в органiзацiю облшу за системою «директ-костинг» внiс ш-мецький вчений Г. Г. Плаут. Саме вш стояв б> ля витоюв створення штегровано! системи «стандартний« директ-костинг », що сполучае в собi iдею облiку планових витрат з щеею обл> ку граничних витрат.
Система облшу змiнних витрат у США отримала найменування «директ-костинг», у Великобританп - «маржшалькост», у Шмеччи-нi - «система облiку сум покриття, або система
облiку граничних витрат», а у Франци - «мар-жинальна бухгалтерiя».
Система облшу «директ-костинг» стала ма-ти виршальне значення особливо в областi щ-ново! i стратепчно! полiтики шдприемства i дозволила вирiшити складну проблему розпо-дiлу непрямих i комплексних витрат, вщносити !х на рахунок «Прибутки та збитки», i вщкрила можливiсть у рядi випадках зниження продажно! цiни продукцп нижче повно! собiвартостi, тобто до прямих змiнних витрат.
По всьому свггу вiд 30 % до 50 % компанш використовують метод «директ-костинг» для внутршшх розрахункiв. Важливим моментом у розвитку калькуляцшного облiку можна вважа-ти органiзацiю облiку витрат у розрiзi центрiв вiдповiдальностi. Центри вщповщальност були задуманi як нове доповнення до системи облшу «стандарт-костинг». Така органiзацiя облiку стала давати можливють використовувати ви-никають негативш i позитивнi вiдхилення фак-тичних витрат вiд стандартних при оцшщ ро-боти тих чи шших менеджерiв. Це призвело до формування А. Хаггiнс концепцi! центрiв вщ-повiдальностi, що полягае у визначенш ступеня вiдповiдальностi певних фiзичних ошб за ре-зультати свое! роботи.
Мета вчення А. Хаггiнс по «центрам вщпо-вiдальностi» полягала в закршленш витрат за керiвниками i систематичний контроль за до-триманням кошторисiв по кожному такому центру вщповщальносп, що забезпечувало управлiння витратами i можливiсть отримання показникiв собiвартостi з точнiстю, не меншою, шж при традицiйних способах. Впровадження нових методiв облiку витрат на виробництво i калькулювання собiвартостi було направлено на забезпечення iнформацiею управлiнський персонал з метою оперативного контролю та управлшня виробництвом, що призвело до по-дiлу бухгалтерського облiку на двi пiдсистеми: управлiнську та фiнансову. При цьому, предметом першо! частини вважали дiяльнiсть осiб усерединi шдприемства - агенпв, другий - дiя-льнiсть осiб, якi не працюють на шдприемсга, але з якими ведуться розрахунки - кореспонде-нтiв [3]. Як розвиток концепцп облiку по центрах вщповщальносп в умовах значно! ав-томатизацi! виробництва був запропонований метод «тариф - година - машина» [8].
5 етап. Цей етап характеризуеться переходом до управлшня витратами, як в оперативному, так i в стратепчному аспект^ причому кон-цепщя стратепчного управлiння затратами (8СМ) розглядаеться як рекомендацп по управ-
лшню затратами шдприемства у довгостроко-вш перспективi в умовах динамiчних змш зов-нiшнього середовища пiдприeмства
На сьогодшшнш день в економiчнiй лтера-турi Украши наводиться багато рiзноманiтних визначень категорп «витрати», але часто щ ви-значення е неоднозначними i розглядають дану категорiю з рiзних точок зору. Це спричинено тим, що категорiя витрат стосуеться багатьох процешв (виробництво, споживання, нагрома-дження, розподiл, обмiн) i е об'ектом плану-вання, облiку, контролю, анатзу та управлiння.
Методологiчнi засади формування в бухгалтерскому облшу шформаци про витрати шд-приемства та 11 розкриття у фшансовш звiтностi викладенi у Положеннi (стандарт^ бухгалтер-ського облiку 16 «Витрати». Вщповщно до цьо-го стандарту шд витратами розумiють змен-шення економiчних вигод внаслiдок вибуття активiв або збiльшення зобов'язань, якi при-зводять до зменшення власного кашталу (за винятком зменшення капiталу за рахунок його вилучення або розподшення власниками) . При цьому витрати визнаються витратами певного перюду одночасно з визнанням доходу, для якого вони були здшснеш [11]
Незважаючи на нормативне регулювання витрат категорiя «витрати» сьогоднi е досить дискусшною. Вiтчизнянi вченi-економiсти да-ють рiзне визначення категори «витрати».
Бшьшють спецiалiстiв визначають катего-рiю «витрати», в основному, як поточш витрати шдприемства, яю пов'язанi з виробництвом та реалiзацiею продукцп, виконанням робгг, на-данням послуг, та як представленi показником собiвартостi продукци [3, 6, 8].
Деяю науковцi схиляються до думки, що витрати - це сукупшсть витрат живо! та урече-влено! працi на виготовлення продукцп [2, 5, 9].
Автор О. Коблянська розглядае витрати як найважлившу частину фшансово1 дiяльностi шдприемства, що вимагае знання порядку 1'х здiйснення, облiку i розподiлу [10].
Автор Ю. Шумило розглядае категорда витрат як економiчну категорда, що вщображае певну плату виробника за використаш ресурси (природнi, трудов^ та ефективнiсть 1'х викорис-тання в процес свое1 господарсько1 дiяльно-стi [16].
Деякi автори, наприклад Череп А. В., розглядають сутшсть витрат як вартiсть придбання необоротних активiв пiдприемства, розумiють шд витратами наявнi (фактичнi, розрахунковi) витрати шдприемства [15].
Таю автори, як Грещак М. Г. i Коцюба О. С. визначають витрати шдприемства як обсяг ви-користаних ресуршв пiдприемства у грошовому вимiрi для досягнення певно1 мети [7].
Автори Турило А. М., Кравчук Ю. Б., Турило А. А. дають наступне визначення поняття «витрати»: витрати - це вартюне вираження абсолютное' величини застосовано-спожитих ресурсiв, необхiдних для здшснення виробни-чо-господарсько1 дiяльностi шдприемства i досягнення ним поставлено1 мети [14].
На думку авторiв Онисько С. М. та Ма-рич П. М. необхiдно видшяти поняття «вироб-ничi витрати» - тобто спожит у процесi вироб-ництва засоби виробництва, якi втшюють у собi минулу працю (сировину, матерiали, амортиза-цiю основних засобiв, працю робiтникiв, зайня-тих у процес виробництва)» [12].
Висновок
Проведений аналiз еволюци витрат дозволяе констатувати, що з розвитком нових економiч-них методiв i пiдходiв витрати шдприемства шддаються все бiльшому управлшському впливу в оперативному та стратепчному аспектах. На сучасному еташ управлiння витратами у пiдприемств з'являються додатковi можливо-стi пошуку бшьш ефективних шляхiв 1'х оптим> зацп та зниження.
Посилення уваги до витрат шдприемства пов'язане, в першу чергу з тим, що на вiдмiну вщ доходу витратами можна ефективно управ-ляти, тобто в шдсумку ефективно впливати на фшансовий результат дiяльностi пiдприемства.
У процес формування ринково1 економiки Укра1ни та впровадження ринкових засад гос-подарювання облш витрат набувае стратепчно-го значення, адже саме шляхом 1'х детального аналiзу i належно1 оргашзаци облiку можна за-безпечити високий рiвень економiчного управ-лiння шдприемством, а також, через зютавлен-ня з доходами, достовiрно оцiнити результати дiяльностi пiдприемства з подальшим виявлен-ням резервiв 1'х полiпшення
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Андрущенко, Н. С. Суть 1 значення витрат: юторичний аспект [Текст] / Н. С. Андрущенко // Актуальш проблеми економ1ки. - 2007. -№ 5. - С. 3-7.
2. Бобров, В. Основи ринково1 економ1ки 1 шд-приемництва [Текст] : пвдручник / В. Бобров. -К.: Вища шк., 2003. - 719 с.
3. Бутинець, Ф. Ф. Iсторiя бухгалтерского облшу [Текст] : навч. поабник. - У 2-х ч. / Ф. Ф. Бутинець. - Житомир: Рута, 2001.
4. Бухгалтерський облш: юторичний аспект. Ре-зультати дослвджень Житомирсько! науково! бухгалтерсько! школи [Текст] : монографiя. -Житомир : ЖДТУ, 2006. - 620 с.
5. Величко, Г. О. Фшанси шдприемств [Текст] : навч. поабник / Г. О. Величко. - Одеса: Паль-мiра, 2006. - 653 с.
6. Володьшна, М. В. Економжа промислового шдприемства [Текст] : навч. посiбник / М. В. Володьшна. - К.: Центр навчально! лгге-ратури, 2004. - 194 с.
7. Грещак, М. Г. Управлшня витратами [Текст] : навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц. / М. Г. Грещак, О. С. Коцюба. - К. КНЕУ, 2002. - 131 с.
8. Голов, С. Ф. Управлшський облш [Текст] : щдр. - 3-те вид. / С. Ф. Голов. - К.: Лiбра, 2006. - 704 с.
9. £щенко, П. С. Сучасна економша [Текст] : навч. поабник / П. С. £щенко. - К.: Вища шк., 2005. - 325 с.
10. Коблянська, О. Фшансовий облж [Текст] : навч. поабник / О. Коблянська. - К.: Знання, 2004. - 473 с.
11. Положения (стандарт) бухгалтерского облшу 16 «Витрати» [Електрон. ресурс] : Затв.: Наказ Мшфшу Укра!ни ввд 29.11.1999 №290. - Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua
12. Онисько, С. М. Фшанси шдприемств [Текст] : щдр. для студ. ВНЗ / С. М. Онисько, П. М. Ма-рич. - Львiв: Магнолiя Плюс, 2005. - 366 с.
13. Соколов, Я. В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней [Текст] : учеб. пособие для вузов /Я. В. Соколов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 636 с.
14. Турило, А. М. Управлшня витратами пвдпри-емства [Текст] : навч. поабник / А. М. Турило, Ю. Б. Кравчук, А. А. Турило. - К.: Центр навчально! лггератури, 2006. - 120 с.
15. Череп, А. В. Економiчний анал1з [Текст] : навч. поабник / А. В. Череп. - К.: Кондор, 2005. - 160 с.
16. Шумило, Ю. О. Уточнения теоретично! сутнос-п категорп витрат в управлшш тдприемством [Текст] / Ю. О. Шумило // Формування ринко-вих вщносин в Укра!ш. - 2008. - № 3. -С. 117-119.
Надшшла до редколегп 30.11.2011.
Прийнята до друку 06.12.2011.
Н. П. СНАЧОВ, М. В. КОРЧАКОВСКАЯ, И. Н. ЛОМТЕВА ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ РАЗВИТИЯ СИСТЕМ УЧЕТА ЗАТРАТ
О важности затрат свидетельствуют исторические памятки публичной отчетности и учета затрат первобытного общества. Знания о затратах берут свои истоки из теории стоимости. Основы современного виденья расходов были заложены в XIX веке. Толчком к последующему изучению расходов были растущие потребности производства. Расходы являются объектом управления и показателем результативности хозяйственной деятельности предприятия.
Ключевые слова: затраты, исторические этапы, теория затрат
N. P. SNACHOV, M. V. KORCHAKOVSKAYA, I. N. LOMTIEVA
MAIN STAGES IN THE DEVELOPMENT OF SYSTEMS OF ACCOUNTING EXPENSES
The importances of the historical cost indicate a memo public reporting and cost accounting of primitive society. Knowledge of the costs originates from the theory of value. Foundations of modern vision expenses were laid out in the XIXth century. Increasing needs of production were the impetus for the subsequent study of the costs. Costs are subject to control and measure the impact of economic activities of enterprises. Keywords: costs, historical stages, theory of costs
