CC BY
24
УДК 336 Ст. викл. В.Б. Дзьоба;
студ. С А. Качмарчик - НУ "Львiвська полтехтка "
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНИХ Ф1НАНС1В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТ1В АМЕРИКИ ТА СПОСОБИ IX ВИР1ШЕННЯ
Дослiджено проблеми державних фiнансiв США. Розглянуто й проан^зовано фiнансову систему США та II структуру; з'ясовано, як фактори негативно впливають на стан державних фшанав кра1ни; розглянуто доходи i витрати федерального бюджету, а також бюджетний дефiцит США i державний борг; запропоновано альтер-нативш способи виходу Сполучених Штатiв з кризи.
Ключовг слова: державш фшанси, доходи, витрати, федеральний бюджет, бюджетний дефщит.
Постановка проблеми. США - лщер свггово! економжи, одна з найбшьших за територ1ею 1 населенням кра1на у свт. Розвиток економ1чних процешв в Америщ е головним генератором змш в економщ всього свпу, а дшова активнють США - головний шдикатор для свггово! економжи, що без-посередньо мае вплив на змши циклу 1 руху господарського стану шших кра-1н 1 впливае на структуру м1жнародного фшансового обм1ну.
Саме зараз США переживае важю економ1чш часи. Фшансова система кра1ни втрачае рейтинги. Через величезний вплив на всю св1тову економ1ку 1 св1тов1 фшанси фшансова система США бшьш шж якась шша нацюнальна система е частиною св1тово! фшансово! системи. Тому важливо дослщити особливост й проблемш питання функцюнування фшансово! системи США, зокрема державних фшанив.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Проблемам фшансово! системи США придшяли значну увагу в1тчизняш вчеш: Г.П. Самарша, С.С. Дорошко, О.Д. Чадаев, Д. Ушкшчук, Г.Д. Задорожний. Також сво1 внес-ки зробили 1 росшсью вчеш Рогов С.М., Травкина Н.М., Шекоян В. У працях цих вчених наголошено: що стало поштовхом до фшансово! кризи, як фшан-сова система США потерпае вщ кризи, як заходи вживае уряд США щодо подолання кризи. Таю в1тчизняш вчеш, як В.1. Одинець 1 О.Г. Череп у сво1й робот висвгтлили сутнють фшансово! системи США й пор1вняльну характеристику II складових елеменпв.
Сьогодш шхто не може сказати коли 1 в якому сташ вийде з кризи США. Великий зовшшнш борг та борг федерального бюджету США може негативно вплинути на економжи шших кра1н, передушм на т кра1ни, як взяли кредит у МВФ. Економ1чш процеси Сполучених Штапв визначають динам1ку свггово! економ1чно! кон'юнктури. 1х рецесивний характер у цш кра!ш вже бшьше як десятилптя призводять до уповшьнення свггового зрос-тання. Тому потр1бно зважати на той факт, що щ проблеми можуть спричи-нити продовження вже юнуючо! кризи 1 призвести до тяжких наслщюв для таких кра1н, як: 1спашя, Великобриташя, 1рланд1я, Франщя, Австрал1я, Брази-л1я, Аргентина й шш1, зокрема Укра1на.
Постановка завдання. Метою написання ще! роботи е розгляд 1 ана-л1з стану державних фшаншв США, пошук 1 обгрунтування пропозицш для покращення ситуацп в краш. Для досягнення поставлено! мети необхщно
вирiшити таю завдання: розглянути й проаналiзувати фшансову систему США та 11 структуру; з'ясувати яю фактори негативно впливають на стан дер-жавних фшаншв кра1ни; розглянути доходи i витрати федерального бюджету, а також бюджетний дефщит США i державний борг; зробити висновки й зап-ропонувати альтернативнi способи виходу Сполучених Штапв з кризи.
Виклад основного матер1алу. Сучасна система державних фiнансiв США складаеться з:
• фшансово! системи федераци та федерального бюджету;
• фшансових систем 50 штатш;
• фшансових систем 12,7 тис. адмшстративних, господарсько-тдприемниць-ких, культурно-освггшх та шших мгсцевих тдроздшш (графств, мунщипаль тетш, таун шишв, сшьських, шкшьних, спещальних окрупв тощо);
• спещальних фондш.
Така система оргашзацп державних фшаншв характеризуеться вщсут-нiстю едностi. Це означае, що кожен пiдроздiл державного управлшня (феде-рацiя, штати, мiсцевi органи) самостiйно складае i затверджуе свiй бюджет, розробляе i здшснюе податкову полiтику, управляе боргом. Бюджети штатiв не входять у федеральний бюджет, а мiсцевi бюджети - до бюджету штапв.
Бюджетний рж федерального уряду починаеться з 1 жовтня i завер-шуеться 30 вересня наступного року, а бшьшосп штапв - починаеться з 1 липня i закiнчуеться 30 червня наступного року. При цьому понад половина штапв практикують складання бюджету на два роки. Центральне мюце у сис-темi державних фшаншв США посiдае фiнансова система федераци i федеральний бюджет. Про це свщчать параметри розподiлу та перерозпод^ кош-тiв мiж бюджетами трьох рiвнiв: близько 65 % сукупних витрат консолщова-ного бюджету проходять через федеральний бюджет i 35 % - частка шших двох рiвнiв, яка дшиться мiж штатами та мiсцевими органами влади в про-порцн 2/1 [3, с. 103].
За федеральними органами закроет витрати загальнонацiонального значення (на вiйськовi цiлi, мiжнароднi справи, на фшансову тдтримку будь-яких галузей i секторiв нацiонального господарства; на утримання федерального державного апарату; на управлшня федеральним державним боргом тощо). На частку влади штапв i мiсцевих органiв припадае значна частина державних витрат, пов'язаних iз фшансуванням соцiальних потреб мюцевого господарства, адмiнiстративного апарату. Що стосуеться доходiв, то основ-ним джерелом доходно! частини бюджету е податковi надходження. Причо-му в доходах федерального бюджету переважають прямi податки, в доходах штапв - непрям^ а в доходах мюцевих органiв влади - майновi податки [9, с. 424]. У США бюджети регулюються через систему дотацш i вiдрахувань. Рух ресурсiв вщбуваеться одночасно по чотирьох каналах: вщ федерального бюджету до бюджелв штатiв i мiсцевих бюджетiв; вщ бюджетiв штатiв до мю-цевих бюджелв; з мiсцевих бюджетiв до бюджепв штатiв; мiж мiсцевими бюджетами.
Федеральний бюджет у США - це досить складний фшансовий меха-тзм управлiння та контролю за дiяльнiстю всiх федеральних мiнiстерств i вь
домств, повнютю визначае економiчнi основи державного будiвництва i мае потужний вплив на стан економжи загалом. За формою вш е регулярно затвер-джуваною докладною кошторис усiх урядових витрат i доходiв, як розподiля-ються за джерелами надходжень, основними напрямами та програмами витра-чання коштав. Пiд бюджетними доходами в США зазвичай розумiють грошову суму податкових надходжень та шших платежiв, зiбрану з населения i тд-приемств федеральним урядом через федеральш або мiсцевi влади. Бюджетнi доходи включають також рiзнi подарунки та вклади. У доходи не включають-ся суми вiд розпродажiв федерального майна, доходи за вщсотками, виплати за позиками i внутрiшнi грошовi перекази мiж урядовими рахунками [6].
Важливе мюце в системi державних фшанив належить спецiальним фондам США, яю функцiонують вiдокремлено як самостшш фшансово-кре-дитнi установи. Такi фонди мають цшьовий характер i формуються за раху-нок податкових i неподаткових надходжень та коштiв федерального бюджету. Найбшьш значними е фонди сощального страхування [3, с. 105]. Структура витратно! i дохщно! частин федерального бюджету зазнае щорiчних змiн. I тому розгляд питання про доходи i витрати федерального бюджету доцшь-ний тощо динашки цих змiн.
За тдсумками 2011 фiнансового року (ФР), що заюнчився 30 вересня, федеральний бюджет США було виконано з дефщитом, що становив 1,296 трлн дол. - проти 1,294 трлн дол. у 2010 р. Це становить 8,7 % вщ ВВП. У 2010 р., за даними Мшстерства фшаншв США, дефщит бюджету становив 9 % вщ ВВП [4]. У 2011 ФР витрати американського бюджету становили 3,601 трлн дол., а доходи - 2,302 трлн дол. За тдсумками 2010 ФР, витрати бюджету становили 3,455 трлн дол., доходи - 2,161 трлн дол. (табл.) [4].
Табл. Пiдсумковi апатии федерального бюджету США в 2010-2011 рр.
_Статт_2011 ФР, трлн дол. 2010 ФР трлн дол. Вщсоток змми, %
Загальна сума надходжень__2,302__2,161__6,5_
_Вы витрати__3,599__3,455__4,1
Профщит (+) чи дефщит (-)| - 1,296 - 1,294 - 0,1 ~
Доходи федерального бюджету США включають прибутковi податки (шдивщуальш прибутковi податки i податки на доходи корпорацш), внески у фонди сощального страхування (страхування по старост^ через втрату году-вальника, страхування здоров'я, страхування iз безробггтя i тимчасову непра-цездатшсть), акцизи й iншi надходження, зокрема податки на дарування та нерухомють, митш збори (мито), рiзнi надходження.
Головним джерелом надходжень у доходи державного бюджету були, е i залишаються прибутковi податки i внески у фонди сощального страхування. Разом таю види податюв забезпечують майже 80 % доходiв державного бюджету. Це вщбуваеться, осюльки саме щ податки сплачуе бшьшють аме-риканських роблниюв та службовцiв [6]. Так, за тдсумками 2011 ФР, шдивь дуальш прибутковi податки в загальному обсязi надходжень до федерального бюджету США становили 47 %, а внески на сощальне страхування - 36 %, тобто 83 % вих надходжень до бюджету (рис. 1).
Рис. 1. Структура надходжень до федерального бюджету США в 2011 ФР, % [8]
Податковi надходження вщ 6i3Hecy та приватних тдприемств у державному бюджет США представленi такими основними видами, як: прибу-ток корпорацш, акцизи (у США 1х вважають непрямими податками на 6i3-нес), митнi збори та податки на дарування i нерyхомiсть. Вони займають мен-шу частку в загальному обсязi надходжень.
У 2011 фшансовому роцi витрати федерального бюджету становили 3,598 трлн дол., що на 4,1 % перевищуе витрати уряду в 2010 ФР. Бшьш шж половину бюджету витрачено на обов'язковi програми, якi передбаченi зако-нодавством, такi як: Social Security, Medicare i Medicaid. Решту кошпв бюджету спрямовано на дискрецшш витрати, тобто тi якi щорiчно регулюються асигнуваннями в рамках бюджетного процесу. Вони становлять близько 40 % федерального бюджету i включають вiйськовi витрати, процентнi платежi з державного боргу, мiжнароднi витрати (становлять близько 5 % i включають витрати на дипломатичш представництва, шоземну допомогу) та iншi витрати. Структуру витрат федерального уряду наведено на рис. 2.
$2,303 В
Рис. 2. Витрати федерального бюджету США в 2011 ФР, % [8]
Отже, одна з основних видаткових статей федерального бюджету США - це нацюнальний захист, що е складовою оборонного бюджету. Вшсь-
ковi витрати називають "хворою" статтею бюджету США, адже вона мютить значш витрати на ведення военних дш США з Афганiстаном та 1раном, витрати на утримання та навчання особового складу збройних сил, наyковi дос-лщження вiйськового характеру, утримання НАТО, репарацшш платежi, пен-сп та допомоги iнвалiдам вiйни i родинам загиблих. Щоб повнiстю забезпе-чити фiнансyвання ще1 статтi витрат, з федерального бюджету США видшя-ють близько 30 % державного бюджету кра1ни. Оборонний бюджет США в фшансовому 2011 р. збшьшився на 2,1 %, порiвняно з попередшм роком, i становить 780,3 млрд дол. або 7 % вщ ВВП.
800 700 600 500 400
зоо 200 100
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2003 2009 2010Е 2011Е
■ Overseas Contingency (Wars)
■ DOD Budget Increase
■ 2000 Dept. of Defense |D0D) Budget
Рис. 3. Витрати на оборону в 2000-2011 рр., млрд дол. [8]
Ще бшьшу частку у ВВП займають обов'язковi витрати, зокрема сощ-альний захист. Це частково пояснюють негативними демографiчними тен-денщями, а кшьюсть працюючих оиб продовжуе зменшуватися вщносно тих, хто отримуе вигоди. Так, кшьюсть працюючих оиб на одного пенсюнера в 1960 р. становила 5,1, а в 2011 р. знизилася аж до 3,2, i, зпдно з прогнозами, знизиться до 2,2 до 2030 р. Шдвищення цих даних витрат перевищуе зростан-ня економжи загалом, що, звичайно, зумовлюе проблему фшансування сощ-ального i медичного страхування у США. У 2011 ФР 6 % бюджету (227,1 млрд дол.) становили витрати на виплату проценпв iз державного боргу. Однак до 2021 р. процентш платежi по боргу, вщповщно до прогнозiв, зростуть до 928 млрд дол. або 15 % вщ ушх витрат. Це буде четверта за величиною стаття бюджету, тсля сощального забезпечення, нацюнально! безпе-ки i медичного страхування [7].
У 2011 ФР дефщит федерального бюджету збшьшився вщ 1,294 до 1,296 трлн дол. Останнш раз коли федеральний бюджет було виконано з про-фiцитом зафiксовано ще в 2001 р., коли президентом був Джордж Буш. У перь од мiж 2001 i 2011 рр. витрати бюджету зросли на 5,6 % ВВП, тодi як доходи скоротилися на 4,6 % ВВП. Зокрема витрати, пов'язаш з реалiзацiею програм Medicare i Medicaid, збiльшилися на 1,9 % ВВП, а витрати на оборону - на 1,7 % ВВП. !ндивщуальш податковi надходження знизилися на 3,5 % ВВП, а
податки на заробггну плату - на 0,8 % ВВП. На рис. 4 вщображеш витрати i доходи федерального бюджету США в 1969-2019 рр. (у вщсотках вщ ВВП) [8].
30 25
20
15
О
1М» i?74 i?7? mi им мм гом гооэ гон гон-
Рис. 4. Витрати i доходи федерального бюджету США в 1969-2019 рр.
(у eiöcommx eid ВВП) [5]
Економют Пол Кругман у вщповщь на питання що сталося з профщи-том федерального бюджету США в 2000 р., наводить три причини: по-перше, скорочення податюв Буша, яке за останне десятилггтя добавило приблизно 2 трлн дол. держборгу; по-друге, вiйни в 1раку та Афганiстанi, що збiльшили додатково 1,1 трнл дол; по-трете, велика рецешя, яка призвела до зниження доходiв i до рiзкого зростання витрат на страхування iз безробтя й iнших програм соцiального захисту [8].
Основною проблемою, яка негативно впливала на державш фшанси США останнi 20 рокiв, е державний борг. Станом на вересень 2007 р. розмiр боргу сягнув позначки 5,6 трлн дол. 3 жовтня 2008 р. допустимий борг максимально збшьшився вiд 10 трлн дол. до 11.3 трлн дол. [2]. 31 серпня 2011 р. державний борг становив 14,7 трлн. дол. ВВП Сполучених Штапв; у 2011 р. - 15 трлн дол. Це означае, що загальна заборгованють становив приблизно розмiр ВВП кра1ни. Як зазначають економюти, це свщчить про червону лшю чи небезпечний рiвень для США [2]. Приблизно 60 % цього боргу знаходить-ся в руках iнвесторiв у виглядi державних обл^ацш. Решта 40 % е внут-рiшньоурядовим боргом (значною мiрою 1х утримано фондом соцiального страхування). Основними шоземними утримувачами держборгу США е Китай (1148,3 млрд на вересень 2011-го) та Япошя (956 млрд). Рошя посщае де-сяте мiсце в рейтингу утримувачiв державного боргу США. На 1 вересня 2011 р. частка американського державного боргу перед Рошею становила 94,6 млрд дол., що на 45,3 % менше, порiвняно з величиною боргу у вересш 2010 р. (173 млрд дол.) [2].
Владi США на початку серпня тсля тривалих дебапв вдалося прийня-ти поправки, якi дають змогу збiльшити верхню межу обсягу державних за-позичень: завдяки здiйсненим заходам кра!ш вдалося уникнути технiчного дефолту. Проте одне з трьох найбшьших рейтингових агентств Standard & Poor's все ж знизило американський рейтинг до рiвня "АА+". Цей факт приз-вiв до просщання ринку цiнних паперiв у середньому на 5 %.
За тдсумками 2011-2012 ФР, який завершиться 30 вересня поточного року, дефщит бюджету США становитиме 1,08 трлн дол. Таю цифри наведе-
ш в прогнозi бюджетного yправлiння конгресу США (СВО). Якщо ця оцiнка СВО виявиться точною, то 2011-2012 ФР стане четвертим тдряд, коли роз-мiр дефiцитy федерального бюджету США перевищуе трильйон доларiв [1].
Уряд США бореться з дефщитом шляхом скорочення держвитрат i пiдвищення податюв. На сьогоднi Конгресу вдалося знайти додатково приб-лизно 120 млрд дол. за рахунок скорочення рiзних непрiоритетних держпрог-рам, а також залучення додаткових ресyрсiв. Зокрема уряд плануе виставити на продаж частину не використовуваного спектра частот, а також збшьшити тарифи на послуги, яю надають деяк державнi оргашзацп.
Загалом для бюджету США на 2012 ФР (3,73 трлн дол.) характерна очевидна економiя i бажання максимального скорочення держвитрат, правда, з врахуванням балансування деяких сощальних програм, що цiлком актуально напередодш майбyтнiх виборiв. Разом з тим, схоже, що в Конгреш розумь ють, що надмiрне скорочення витрат може негативно позначитися на темпах економiчного зростання - одним iз стимулом якого е якраз державш витрати.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, на сьогод-ш фiнансова система США перебувае в кризовому станi й економiка кра1ни переживае важкi часи. Каталiзатором негараздiв став американський ринок iпотеки. Фшансова система США остаточно заморозилася у вересш 2008 р. Пiсля чого найбшьший колапс в економiцi США з чашв Велико1 Деп-респ 1930-х рокiв призвiв до масштабно! кризи свггово! економiки.
Пiсля фшансово! кризи економiка США дуже похитнулася. Бюджет-ний дефiцит досяг свое! критично! точки, а державний борг став серйозною загрозою для краху кра!ни. Уряд США надто багато кошпв видшяе на вiйнy й на боротьбу з тероризмом, якого по суп не юнуе в кра!ш. Сьогодш адмшю-трацiя США плануе знизити бюджетний дефщит до 3,7 % ВВП до 2018 р. за допомогою зменшення державних витрат на вiйськовi програми i збiльшення податкового навантаження на заможних американщв. Проте США доведеть-ся пройти ще великий шлях до того, щоб повнiстю вийти з боргово! ями i скоротити бюджетний дефщит кра!ни до докризового рiвня (2,5 % ВВП).
Л1тература
1. В 2011-2012 фшансовому рощ дефщит держбюджету США складе 1,08 трлн. дол. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.finance.Ua/ru/toplist/~/1/3/267843.
2. Державний борг сполучених штапв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.en.wikipedia.org/wiki/United_States_public_debt.
3. Миргородська Л.О. Фшансов1 системи заруб1жних кра!н : навч. пос1бн. / Л.О. Мирго-родська. - К. : Центр навч. л1т-ри, 2008. - 103 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ebooktime.net/book_45_glava_2_3MICT.html.
4. Р1чний зв1т про доходи i витрати федерального бюджету за 2011 фшансовий рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fms.treas.gov/annualreport/cs2011/receipt.pdf.
5. Рогов С.М. Фшансово-економ1чна криза в США: уроки та наслщки / С.М. Рогов. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.econorus.org/pdfpres20090525.pdf.
6. Склад фшансово! системи США. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.xserver.ru/user/fss/Lshtml.
7. США i витрачання бюджетних кошт1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.useconomy.about.com/od/fiscalpolicy/p/Budget_Spending.htm.
8. Федеральний бюджет Сполучених Штапв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.en.wikipedia.org/wiki/United_States_federal_ budget.
9. Череп О.Г. Проблемш питання функцiонування фшансово! системи США / О.Г. Череп, В.1. Одинець // Вюник Житомирського державного технологiчного унiверситету. - Сер.: Економчш науки. - Житомир : Вид-во ЖДТУ. - 2001. - № 3(57). - С. 424-428.
Дзьоба В.Б., Качмарчик СА. Проблемы государственных финансов Соединенных Штатов Америки и способы их решения
Исследованы проблемы государственных финансов США. Рассмотрены и проанализированы финансовая система США и ее структура; выяснено, какие факторы негативно влияют на состояние государственных финансов страны; рассмотрены доходы и расходы федерального бюджета, а также бюджетный дефицит США и государственный долг; предложены альтернативные способы выхода Соединенных Штатов из кризиса.
Ключевые слова: государственные финансы, доходы, расходы, федеральный бюджет, бюджетный дефицит.
Dzoba V.B., Kachmarchyk S.A. Problems of public finance USA and methods of their decision
This article explores the problems of public finance dollars. Considered andanalyzed the U.S. financial system and its structure, elucidated what factors affect the state of public finances of the country considered income and expenses of the federal budget and the budget deficit and public debt, the proposed alternative ways out of the United States from the crisis.
Keywords: public finance, income, expenses, the federal budget deficit.
УДК336.743:339.9 Астр. Л.С. Доскочинська1 -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ЗОЛОТО - Ф1НАНСОВИЙ АКТИВ В УМОВАХ ФШАНСОВО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Розглянуто еволющю ролi золота в економщ держав в умовах фшансово1 гло-балiзацii. Проанатзовано та виявлено особливост використання цього металу в су-часних умовах. Розглянуто зм^ структури попиту на золото у свт. Зроблено вис-новки стосовно використання цього дорогощнного металу як фшансового активу.
Ключовг слова: монометатзм, золотий стандарт, демонетизащя, фшансовий актив, золот резерви.
Постановка проблеми. Навпъ у сучасних умовах розвитку суспшь-ства золото все ще продовжуе вдагравати важливу роль в економщ держав, виступаючи одночасно у ролi дорогощнного товару i фшансового активу. В умовах нестабшьносп свiтовоi економжи питання використання золота у фь нансових цшях стае дедалi актуальшшим. Це пов'язано з тим, що цей метал ефективно використовуеться з метою диверсифжацп швестицшного портфеля i виступае як страховий фонд для держави. Навпъ не зважаючи на офь цшну демонетизащю золота, яка була закршлена Кшгстонською угодою, держави все ще продовжують збершати значш запаси золота як резерви.
Таким чином, метою цього дослщження е виявлення особливостей використання золота в умовах фiнансовоi глобалiзацii та дослщження еволюцп ролi металу в економщ держав, а також формування висновюв стосовно використання золота як фшансового активу.
1 Наук. кер1вник: доц. Б.Ю. Лапчук, канд. екон. наук
