CC BY
8
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
При розвитку сiянцiв i саджанцiв у сприятливих умовах pier припи-няеться тiльки при piзкому зниженнi температури, що неpiдко спричиняе пошкодження частини пагошв, якi не повнiстю шдготовлеш до зимових умов i не здерев'янши. Переважна бiльшiсть дослiджуваних видiв повнiстю завер-шують piчний цикл розвитку i добре пiдготовленi до зимового перюду.
Висновки. Формування доброяюсного насiння iнтpодукованих видiв бобоцвiтих в умовах Заходу Украши е ютотним показником адаптацп штро-дуцентiв. З десяти дослщжуваних видiв - 9 формують добpоякiсне насiння, а 6 таксошв у природних умовах поновлюються насiнневе, що е найвищим сту-пенем адаптацп. До таких видiв у першу чергу можна зарахувати маакда амурську, золотий дощ звичайний, кладрастис жовтий, гледичда звичайну, бундук дводомний i мiхуpник сеpеднiй. Даш види дерев i кущiв можна про-понувати до впровадження у люове господарство та озеленення.
Лггература
1. Гресюк Н.М. К вопросу о соержании азота в различных органах интродуцирован-ных древесных деревьев. Интродукция растений и зеленое строительство. - К.: Наук. думка. 1973. - С. 40-42.
2. Деревья и кустарники СССР. т. IV. М. И-во АН СССР. 1958. С. 96-62.
3. Мельник А.С. 1нтродукщя деревних чагарниюв 6обоцв1тих в умовах Заходу Украши// Наук. исник, вип. 9.1. 1998. - С. 127-128.
4. Rehder A. Mannual of cultivated trees and shrubs. New York: The MacMillan Company. 1949. P. 482-522.
5. Weymar H. Buch der Schmetterlingsblüter. Radebeul: Neuman Verlag. 1966. - 199 s.
УДК 582.4/9 1нж. М.Д. Надрага; доц. А.1. Прокотв, канд. бюл. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка, ботатчний сад
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦП БОТАНИНО СИСТЕМИ БОТАН1ЧНОГО САДУ ЛЬВ1ВСЬКОГО
НУ 1М. 1ВАНА ФРАНКА
Окреслеш основш принципи оргашзацп колекцп "Систематики" боташчного саду Львiвського НУ ÏM. 1вана Франка, яка охоплюе 72 родини. Рослини у колекцп укла-денi згщно системи А. Енглера з розмежуванням груп рослин залежно вiд ïx обсягу.
Eng. M.D. Nadraga, Doc. A.I. Prokopiv - Ivan Franko National University of
L 'viv, botanical garden
The main Principe formation collection botanic system of botanical garden Ivan Franko National University of L'viv
The principle of organization of plant systematic collection in Botanical Garden Ivan Franko National University of L'viv. The collection of plants are presented in agreement with the A. Engler system, consists 72 families of plants.
Для впорядкованого представления р1зномашття вид1в природноï фло-ри у бшьшосл боташчних сад1в створюють колекцп "Систематики рослин", як у першу чергу покликаш вщдзеркалювати таксоном1чне р1зномашття флори.
3. Ф^омелшращя
345
При укладанш колекцiй послуговуються системами (Linnaeus, 1753; Candolle de, 1817; Endlicher, 1836-1840; Cronquist, 1981; Тахтаджян, 1987), як вiдображають найрiзноманiтнiшi погляди ix aBTopiB на розвиток рослинного свiту. Найбшьш популярною i зручною при оргашзаци ботанiчниx колекцiй е класифiкацiя запропонована у 1887-1915 рр. Адольфом Енглером (Engler, 1887-1915; 1964). Завдяки сво'й довершеност та практичностi система А. Ен-глера набула поширення в Сврош при формуваннi живих колекцш рослин, але й при оргашзаци гербарив i не втратила свое'' актуальностi до сьогоднi.
Покритонасiннi рослини Енглер дшить на два основш класи рослин -однодольних та дродольних, яю е самостiйними i виникли незалежно один вiд одного. У свою чергу, дводольш також утворюють три групи рослин: без-покривнi, вiльнопелюстковi та зрослопелюстковi. Найбшьш примггивними за Енглером е безпокривш рослини, квiти яких не мають оцвiтини. Саме з без-покривних розвинулися вс iншi групи рослин: вiльнопелюстковi та найбiльш досконалi - зрослопелюстков^ оцвiтина яких е зрослою. Такими е основнi етапи еволюцшного розвитку покритонасiнниx рослин за Енглером.
При оргашзаци колекци "Боташчно" системи" у ботсадi ЛНУ iм. 1вана Франка намагалися вiдiйти вiд традицшного пiдxоду з укладанням однотип-них за розмiрами, почергово розташованих дшянок i продемонструвати на рiзниx за обрисами i формою дiлянкаx впорядковано розмютити групи таксо-нiв, що могли б вiдобразити шляхи розвитку рослинного свггу (схема).
Однодольнi та групи дводольних рослин (безпокривш, вшьнопелюс-тковi та зрослопелюстковi) за системою А. Енглера роздшеш широкими мiж-ряддями. На окремих дiлянкаx неправильно'' форми, що розчленованi вузьки-ми мiжряддями розташованi родини. Спiввiдношення площ, якi займають вiдведенi пiд певш родини дiлянки, максимально наближенi до обсягу видiв родин у природь Рiзнi за величиною розчленованi дшянки яскраво вщобра-жають основнi принципи системи А. Енглера. При збшьшенш загально'' пло-щi колекцiя представляла б собою фшогенетичне дерево розвитку покритона-сiнниx рослин.
Дiлянки неправильноi форми досить вдало вписуються у загальний ландшафт похилого рельефу та надають колекци в цшому привабливого есте-тичного вигляду. При пiдборi таксонiв для колекц^' керувалися такими основ-ними принципами:
• родини повинт максимально вщображати основнi напрямки фiлогенетично-го розвитку рослинного св^ згiдно прийнято1 системи Енглера;
• таксони повинт демонструвати основнi морфологiчнi риси будови генера-тивних органiв, бiологiчнi особливост! i т.п. вiдповiдноi родини;
• перевага при виборi видiв кожно].' родини надавалася рослинам чужоземним, рвдшсним та зникаючим, а також особливо щкавим вжитковим та декоратив-ним рослинам;
• обмеження кiлькостi таксотв рослин пов'язане з незначною площею колекц^ та можливiстю використання видiв з вiдповiдною екологiчною амплiтудою та типом грунтового живлення.
У колекци близько 200 видiв рослин з 72 родин. Представлення "Бота-шчно" системи" розпочинаеться з класу однодольних рослин.
346
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
У колекци однодольних 9 родин представлеш 30 видами. На початку експозици розмiщенi: родини лiлiйних - ЬШасеае (5), амарилiсових -ЛшагуШёаееае (6), дюскорейних - БюБсогеасеае (7). Дад^ лiворуч вiд них, розташована група рослин, переважно вггрозапильних: злакових - Роасеае (1), осокових - Сурегасеае (2), ситникових - 1ипсасеае (1), а праворуч - висо-коспецiалiзованi комахозапильнi пiвникових - Ыёасеае (8), аро1дних - Лга-сеае (3) та поки що малочисельна за кшьюстю видiв у колекци родина -ор-хiдних - ОгсЫёасеае (9).
Група безпокривних рослин з класу дводольних представлена родиною вербових - БаНсасеае (10).
План розташування дшяиок квггкових рослин на колекци "БоташчноУ системи"
Найбiльшою у колекци е група вiльнопелюсткових, яка нараховуе 92 види з 48 родин: кропивових - Цгйсасеае (11), хвилiвникових - лг1б1о1ос-Ыасеае (12), гречкових - Ро^опасеае (13), лободових - СИепоро&асеае (14), щирицевих - ЛшагапШасеае (15), нiктагiнових - Nyctaginaceae (16), лаконос-них - Phytolaccaceae (17), аiзонових - Лizoaceae (18), портулакових - РогМа-сасеае (19), гвоздичних - Caryophyllaceae (20), жовтецевих - Яапипси1асеае (21), барбарисових - ВегЬепёасеае (22), калiкантових - Calycanthaceae (23), анонових - Лпопасеае (24), макових - Рарауегасеае (25), каперцевих - Сарра-
3. Фiтомелiорацiя
347
raceae (26), хрестоцв^их - Brassicaceae (27), резедових - Resedaceae (28), тов-столистих - Crassulaceae (29), ломикаменевих - Saxifragaceae (30), гамамель дових - Hamamelidaceae (31), розових - Rosaceae (32), бобових - Leguminosa-ceae (33), гератевих - Geraniaceae (34), льонових - Linaceae (35), рутових -Rutaceae (36), китяткових - Polygalaceae (37), молочайних - Euphorbiaceae (38), бальзамшових - Balsaminaceae (39), мальвових - Malvaceae (40), звiро-бшних - Hypericaceae (41), чистових - Cistaceae (42), фiалкових - Violaceae (43), енотерових - Oenotheraceae (44), аралiевих - Araliaceae (45), зонтичних -Apiaceae (46), деренових - Cornaceae (47), вересових - Ericaceae (48).
Група зрослопелюсткових представлена 53 видами з 23 родин: пер-воцвггих - Primulaceae (49), кермекових - Plumbaginaceae (50), тирличевих -Gentianaceae (51), барвiнкових - Apocynaceae (52), ластiвневих - Asclepiada-cea (53), березкових - Convolvulaceae (54), синюховi - Polemoniaceae (55), шорстколистих - Boraginaceae (57), вербенових - Verbenaceae (58), губоцвь тих - Lamiaceae (59), пасльонових - Solanaceae (60), ранникових - Scrophula-riaceae (61), мартишевих - Martyniaceae (62), кулiвницевих - Globulaiaceae (63), акантових - Acanthaceae (64), подорожникових - Plantaginaceae (65), ма-ренових - Rubiaceae (66), валерiанових - Valerianaceae (67), черсакових -Dipsacaceae (68), гарбузових - Cucurbitaceae (69), дзвоникових - Campanula-ceae (70), лобелiевих - Lobeliaceae (71), айстрових - Asteraceae (72).
Бiльшiсть рослин укладених у колекцп зимостiйкi, за винятком: кшь-кох видiв олеандрiв, рамi волокнодайного - Boehmeria nivea (L.) Gaudich., представникiв родин Aizoaceae, Anonaceae, якi холодний перiод року перебу-вають у теплицях. У системi в основному використанi багаторiчнi трави, хоча е й однорiчнi рослини (представники родин Amaranthaceae, Capparaceae, Por-tulacaceae, Chenоpodiaceae, Poaceae, зокрема, Hordeum jubatum L., Coix lacryma-jobi L. та ш.). З рщюсних рослин занесених до Червоно! книги Укра-1ни (1996) варто вщзначити: молочай волинський - Euphorbia volhynica Bess.ex Szaf., Kulcz. et Pavl., гвоздика прибузька - Dianthus hypanicus Andrz., гвоздика сиза, гвоздика гращонополгганська - Dianthus gratianopolitanus Vill., ясенець бiлий - Dictamnus albus L., астранцiя велика - Astrantia major L., вщ-касни татарниколистий - Carlina onopordifolia Bess.ex Szaf., еремур показний - Eremurus spectabilis Bieb., мачок жовтий - Glaucium flavum Crantz., сон чор-нiючий - Pulsatilla nigricans Storck., гiмноспермiум одеський - Gymnospermi-um odessanum (DC.) Takht., асфоделiна жовта - Asphodeline lutea (L.) Reic-henb, айстра альпiйська - Aster alpinus L. тощо.
Л1тература
1. Тахтаджян А. Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука. - 1987.
2. Червона книга УкраТНи. Рослинний св1т/ Вщп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: УЕ, 1996.
3. Candolle de A.P. Regni vegetabilis systema naturale. Paris. - 1817.
4. Cronquist A. An integrated system of classification of flowering plants. - New-York. - 1981.
5. Endlicher S. Genera plantarum. Vien. - 1836-1840.
6. Engler A. Die naturlichen Pflanzenfamilien. Leipzig. - 1887-1915.
7. Engler A. Syllabus der Pflanzenfamilien. Bd. I, II. Berlin. - 1964.
8. Linnaeus C. Species plantarum. Stockholm. - 1753.
348
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
