CC BY
19
Таблиця 10.
Результати визначення К еф. управлшня вищим навчальним закладом
Групи Контрольний ВНЗ Експериментальний ВНЗ
Зрiзи на початку експерименту в кшщ експерименту на початку експерименту в кшщ експерименту
К. еф. 0,37 0, 51 0, 37 0,73
Таким чином, одержат результати в експериментальному вищому навчальному закладi (Хмельницькому шституп МАУП) показують значну динамiку i дозволяють зробити висновок про те, що змiни е результатом цiлеспрямованого впливу педагогiчних умов на управлшня. Порiвняння к1льк1сних даних свiдчить, що ефективнiсть управлiння у контрольному вищому навчальному закладi зросла на 0,14, а у експериментальному — на 0,36.
Наслвдки експериментального до^дження дозволяють констатувати, що реалiзацiя висунутого комплексу умов тдвищуе ефектившсть управлiння вищим навчальним закладом недержавно!' форми власност!
Л1ТЕРАТУРА
1. Бший Л. Модель системи управлiння вищим навчальним закладом недержавно! форми власност // Збiрник наукових праць № 35. — Хмельницький: Видавництво Нащонально! академп ДПСУ, 2005.
2. Бший Л. Особливост педагогiчного менеджменту в управлшт професiйним вищим навчальним закладом // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя № 5. Педагопчт науки: реалп та перспективи: Зб. Наукових праць. Випуск 2. — Ки!в: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2005. — С. 15-23.
3. Бший Л. Особливост управлшня вищим професшним навчальним закладом у сучасних умовах (теоретико-методолопчш засади) // Збiрник наукових праць № 33. Частина II. — Хмельницький: Видавництво Нащонально! академп ДПСУ, 2005. — С. 8-10.
4. Бший Л. Управлшня професшним вищим навчальним закладом в сучасних умовах: стан та перспективи вдосконалення // Науковий часопис НПУ iменi М.П. Драгоманова. Серш № 5. Педагопчш науки: реалп та перспективи: Зб. Наукових праць. Випуск 3. — Ки!в: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2005. — С. 9-17.
5. Бший Л. Управлшня сучасним вищим навчальним закладом: реалп i проблеми вдосконалення // Збiрник наукових праць № 34. — Хмельницький: Видавництво Нащонально! академп ДПСУ, 2005. — С. 10-15.
6. Педагопчний менеджмент в освт: теоретичне обгрунтування проблеми // Дидактика професшно! школи: Вип. 4 / Ред. кол.: С. У. Гончаренка, В. О. Радкевич та ш. — Хмельницький, 2006. — С. 98-102.
7. Бший Л. Формування оргатзащйно! структури управлiння розвитком недержавного вищого навчального закладу // Матерiали Всеукра!нсько! науково-теоретично! конференци "Сучаст тенденци та перспективи розвитку освгти i науки у вищих навчальних закладах Укра!ни" (12 травня 2006 року). — Хмельницький: Видавництво Нащонально! академп ДПСУ, 2006. — С. 80-81.
8. Зверева В.Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы. — М.: Педагогика, 1992. — 326 с.
9. Справочник менеджера образования: В 2-х т. / Сост. В.С. Гиршович. — М.: Магистр, 1995. — 358 с.
10. Третьяков П., Митин С., Бояринцева Н. Адаптивное управление педагогическими системами: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Под ред. П. Н. Третьякова. — М.: Издательский центр "Академия", 2003. — 368 с.
Верошя МАРТИНЮК
ОСНОВН1 ДИДАКТИЧШ ПРИНЦИПИ ОРГАШЗАЦП ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ 1НТЕРАКТИВНОГО ПРОЕКТ-КЛУБУ
Приеднання вищих навчальних закладiв Укра!ни до Болонського процесу зобов'язуе викладачiв iноземних мов до пошуку та впровадження як1сно нових, дiйових методiв оргашзаци та стимулювання навчально-тзнавально!' дiяльностi студентiв для устшно!' штеграцп молодих науковщв та фахiвцiв до загальноевропейського штелектуально-освинього i науково-технiчного середовища.
На думку багатьох учених (А. Алексюка, М. Фiцули, С. Архангельського, М. Гарунова, Б. есипова, В. Козакова, Н. Кузьмшо!, П. Шдкасистого, В. Буряка, е. Голанта, М. Махмутова, А. Усово! та ш.) саме самостiйна позааудиторна робота студенпв, пiдходи до яко! на сучасному етапi потребують докорiнних змш, повинна стати основою вищо! освии, важливою частиною процесу пiдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв.
Враховуючи актуальнiсть i недостатне вивчення зазначено! проблеми, постала потреба зробити об'ективний, виважений аналiз педагопчних умов функцiонування дидактичних технологiй, ям е найбiльш ефективними для формування позитивних мотивiв учiння, забезпечення устху в навчально-практичнiй дiяльностi, виховання творчо!, вмотивовано! особистостi, яка усвiдомлюе сустльну та особисту значущiсть навчання в умовах здобуття освии у вищому навчальному закладi. Тому предметом нашого дослiдження е органiзацiя самостiйно! навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв ВНЗ через роботу 1нтерактивного Проект-клубу. Мета cmammi — визначити сощально-педагопчш чинники створення 1нтерактивного Проект-клубу (1П-клубу), а також сформулювати дидактичнi принципи функцiонування пропоновано! моделi у Буковинському унiверситетi.
Для усввдомлення сутностi переваг нового пiдходу до оргашзацп самостшно! позааудиторно! навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв, вважаемо необхiдним iдентифiкувати основне термшолопчне трактування моделi "1нтерактивний Проект-клуб" для повного, адекватного розумшня суп об'екту дослiдження.
Поняття "штерактивне проектування", на нашу думку, включае певний комплекс щей, достатньо чику педагопчну технологiю спiвпрацi та конкретно випробувану технiку роботи педагога. Дослiдження тдтверджують, що запропонований метод надзвичайно дшовий, ефективний i оптимальний для оргашзацп та проведения додаткових занять, факультативiв i клубiв з метою стимулювання самостшно! роботи студентiв. Проектний метод проведення засiдань 1нтерактивного Проект-клубу (1П-клубу) мае за мету оптимiзацiю навчальних програм для одержання позитивного мовленневого досввду, максимально наближеного до реального життя. Ствпраця в проект комбiнуе дiю i мислення, планування i реальний досвiд; розвивае вмiния працювати в колективi, зберiгаючи власну шдив^альшсть. "Така праця позитивно впливае на розвиток штелекту i пiзнавальних процеив: сприйняття, уявлення, уваги, мови, пам'яп, мислення та, передусiм, на формування i визначення життевих настанов, професшно! спрямованост тощо" [13, 93].
Разом з тим, термш "штерактивнии' (ввд англ. interaction — взаемодiя) в назвi клубу передбачае встановлення зворотного суб'ект-суб'ектного зв'язку з кожним студентом на визначених етапах динамiки розвитку проекту а також залучення викладач1в рiзних дисциплiн, фахових консультаппв, творчих особистостей, спецiалiстiв у рiзних галузях науки та виробництва, безпосередшх носив шоземно! мови до творення проекпв на iншомовному Грунтi. Перебiг процесу штерактивного проектування, що здiйснюеться суб'ектами учшня в 1П-клубi, на першу позищю виводить активнiсть i самостiйнiсть студентiв у роботi з програмовим та додатковим матерiалом, не виключаючи елементiв пасивного сприйняття рiзноплановоl iнформацi! i зовнiшнього об'ективного чи суб'ективного впливу.
Формат проведення засвдань у вигляд1 клубу передбачае добровшьну позааудиторну, самостiйну суб'ект-суб'ектну/об'ектну спiвпрацю студенпв, яш мають за мету вивчати англiйську мову на фонi об'еднання/коректування власних iнтересiв, мотив1в, потреб та !х практичну реалiзацiю через штерактивне проектування у спецiально обладнанiй аудиторп та поза !! межами.
Функцiонувания дослiджувано! моделi передбачае лопчну еднiсть основних напрямiв роботи. В основi прагматичного напряму 1П-клубу е формування комунiкативних умiнь та навичок; добiр, дозування, органiзацiя комушкативно-значимого матерiалу, прогнозування i використання природних та навчальних ситуацiй в процеа опанування мовленневими навичками та вмшнями; керування комунiкативною дiяльнiстю, планування та застосування власно! вербально! поведiнки, автентично! за характером i адекватно! мовленневому досвiду учасник1в проекту; ведення групового обговорення з опорою i без опори на зразок, використовуючи аргументацш, переконання, елементи дискусi!, полемiки та спонтанного реагування на ситуацiйну трансформащю; збирання професiйно! iнформацi!, необхiдно! для
навчання або кар'ери; штегращя в iншомовну стльноту; планування ствроб^ництва i здiйснення спiльних для пол^льтурного контексту шдив^альних i групових проекпв.
Гносеологiчний аспект до^джувано! моделi передбачае отримання знань про кра!ну, мова яко! вивчаеться; розширення та поглиблення об'ему лшгвокра!нознавчо! та культуролопчно! шформаци; осмислення причинно-наслiдкових явищ шшомовно! комушкаци в процесi отримання практичних навичок майбутньо! професи; усвiдомлення взаемозв'язшв факта та подiй в результатi суб'ект-суб'ектно! дiяльностi, дослiдження автентично! шшомовно! шформаци про явища й поди в навколишньому соцiумi.
Аксiологiчний напрям забезпечуе розвиток цiннiсних орiентацiй студентiв та мотивiв !х дiяльностi, формування навичок i звичок поведiнки згiдно з загальноприйнятими суспiльними нормами, виховання та культивування почуттiв i переконань, що ввдображають основнi аспекти загальнолюдсько! морал^ врахування нових моральних принципiв i норм, якi виникли на сучасному етапi розвитку суспiльства, усвiдомлення потреби будувати свою професiйну дiяльнiсть зпдно з законами краси шдив^ально! та колективно! творчостi у виробничому процеа, створення "позитивних умов для шдив^ального розвитку людини, И соцiалiзацi! i самореалiзацi! в цьому свт" [9, 7].
Праксеолопчна функцiя 1П-клубу "виявляеться у вiдповiдях на питания як жити людиш в свт, а отже, мiстить певнi практичш настанови щодо свiту i буття людини в ньому" [7, 12]. 1ншими словами, керування клубом вимагае вивчення особливостей взаемоди iндивiдiв (членш груп мотивацiйно-ротацiйного проектування), а також шдишда i колективу у процес iнтерактивного моделювання проектiв.
Евристична дiяльнiсть 1П-клубу полягае в оргашзацп процесу продуктивного творчого мислення, що активiзуе "...сукупшсть притаманних людинi механiзмiв, за допомогою яких породжуються процедури, спрямоваш на розв'язання творчих завдань [1, 108].
Враховуючи гумашстичну парадигму освии, погоджуемося з думкою науковця I. Зязюна i визначаемо дидактичнi вимоги для розробки та устшного функцюнування моделi 1П-клубу: вона мае бути об'ективною (вiдображати суще); суб'ективною (ввдображати об'ект з урахуванням тезаурусу рецитента); нормативною (вiдображати дiалог зi студентом); адаптивною (пристосовуватись до iндивiдуальних особливостей людини, передуем до рiвия рiзновидiв И досвiду); вiдкритою (передбачити проективно-технолопчну нормотворчiсть дiяльностi комунiкатора) [3, 67].
На нашу думку, базовi (основш) концепти стимулюючо! оргашзацп навчального процесу в 1нтерактивному Проект-клубi повиннi включати наступнi компоненти: соцiальне замовлення, змют навчання, стратегiю процесу, засоби навчання, реальний перебш iнтерактивного проектування, машфестацш та популяризацiю результапв стльно! дiяльностi.
Основнi концептуальнi положення 1П-клубу мають за мету сприяти науково обгрунтованому, творчому, проблемному пiдходу до стимулювання вмотивовано! iншомовно! комунiкацi!, а також професшнш соцiалiзацi! майбутнього спецiалiста-професiонала в галузi науки i технiки, активiзуючи "процес залучення iндивiда до системи сустльних вiдносин; формуючи його сустльний досвiд, становлення й розвиток як цшсно! особистостi. Соцiалiзацiя передбачае взаемодш людини з соцiальним оточенням, яке впливае на формування !! певних сощальних якостей та рис, на активне засвоення й вiдтворения нею системи сустльних зв'язюв" [1, 374]. Як визначають науковцi, соцiалiзацiя — процес двобiчний: з одного боку молода людина засвоюе сощальний досввд, цiнностi, норми, установки, властивi сустльству й соцiальним групам, до яких вона належить, а з шшого — активно залучаеться до системи сощальних зв'язшв i набувае сощального досвiду. При цьому вона прагне до самопiзнания, самоосмислення, самовдосконалення. Крiм того, стверджуе А. Подд'яков, що, якщо до основних цiлей не включити стимулювання саморозвитку, то неможливо буде досягнути мети навчання [6].
Виходячи з зазначеного попередньо, формулюемо стратегiчну мету 1П-клубу, яка полягае в розширенш та поглиблення знань, умшь i навичок оперування шшомовною iнформацiею в процесi самост1йного опанування i як1сного засвоення програмового матерiалу; мотивованiй активiзацi! процесу iншомовно! комушкативно! дiяльностi студентiв; стимулюваннi !х штересу до вивчення предмета; формуваннi фахово! iншомовно! компетентностi; оволодiннi iншомовним професшним тезаурусом; сприяннi всебiчному розвитку особистосп, професiйнiй
cоцiалiзацiï; пiдвищeннi загально1' кyльтypи cтyдeнтiв; пiдтpимцi на шляxy до cамопiзнания, cамовдоcконалeння, cамоpeалiзацiï та cамоактyалiзацiï.
Пpактика показуе, що cтимyлом для навчально-тзнавально1' дiяльноcтi члeнiв 1П-клубу e така фоpма cамоcтiйноï позааyдитоpноï навчально-тзнавально1' дiяльноcтi, яка пepeдбачаe фоpмyвания пpоeктноï пpоблeми в yмоваx iнтepактивноï шшомовно1' комyнiкацiï, а тому вимагае пошуково1' pоботи, викликае iнтepec як y cyб'eктiв yчiння, так i в cyб'eктiв викладания, а також оpганiзye iндивiдyальнy пcиxологiчнy готовнicть до ïï pозв'язания, фактично добиpаючи завдания для стимулювання пpоцecy пiзнавальноï дiяльноcтi на ^ата^нному, пpакceологiчномy, гноceологiчномy й eвpиcтичномy piвияx.
Доcлiджyючи дидактичнi пpинципи функцюнування 1П-клубу, говоpимо пpо eднicть його двоx пpоeктниx cyтноcтeй: по-пepшe, cyб'eктивноï (мeтодичноï), коли пpоeкт виконyeтьcя cyб'eктом yчiния на фонi вмотивованого iнтepактивного вивчeния iнозeмноï мови, по-дpyгe, об'ективно1' (cоцiально-пeдагогiчноï), що обгpyнтовye доцiльнicть cтвоpeння дано1' отщально-пeдагогiчноï модeлi та оpганiзацiï навчально-виxовного пpоцecy в IП-клyбi для cтимyлювания вивчeния iнозeмноï мови i монiтоpингy (вiдcлiдковyвання) peзyльтатiв. У дpyгомy випадку, важливо вiдзначити, що акадeмiк О. Kиpичyк видiляe тpи типи пpоeктiв: cоцiальний, оcобиcтicний i пcиxолого-пeдагогiчний, що вiдобpажаe оcновнi навями даяльносп пeдагога i виxованцiв y ïxнiй взаeмодiï (pозpобляeтьcя для навчально-виxовного закладу або ж на piвнi вiковиx паpалeлeй, клаciв — y нашому випадку гpyп) [4, 7].
Вважаемо, що 1П-клуб cпpавeдливо вважати cоцiальним пpоeктом, оcкiльки о^овт напpями його pоботи, базовi кон^ши оpганiзацiйноï дiяльноcтi та cтpатeгiчна мeта вiдповiдають cyчаcним оcобливоcтям pозвиткy оcвiти i вимогам cycпiльcтва.
Cоцiальна тд^имка навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi 1П-клубу пiд чаc iнтepактивного пpоeктyвания змiнюe напpям pозвиткy cyб'eкта yчiния i напpавляe його по py^y, якe вiн обpав. Доcлiджyючи оcобливоcтi фyнкцiонyвания 1П-клубу як ^шального пpоeктy, визначаемо cоцiальнi чинники cтимyлювания навчально-пiзнавальноï pоботи cтyдeнтiв. Ш нашу думку, вони мають як позитивний, так i нeгативний xаpактep.
До позитивниx вiдноcимо: на загальному piвнi iнтeгpативного peзyльтатy cоцiалiзацiï оcобиcтоcтi — мiжнаpодиy гpомадcькicть (cпiвдpyжнicть зi cтyдeнтами закоpдонниx оpганiзацiй, iнтepактивнy ^в^адю з Бpитанcькою Радою, Амepиканcьким коpпycом Mиpy, Iнтepнeт-зв'язки з молоддю шшж кpаïн, мiжнаpоднi дiловi чи pодиннi зв'язки ciм'ï cтyдeнта); мeнтальнicть Заxiдного peгiонy Укpаïни; вимоги мiжнаpодного pинкy пpацi.
Доцiльно також доcлiдити шгативш чинники cтимyлювання навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi члeнiв 1П-клубу, аджe доcвiд iнтepактивного пpоeктyвання, набутий cтyдeнтами в IП-клyбi, активiзyeтьcя в найpiзноманiтнiшиx фоpмаx i cитyацiяx на фонi cпpиятливиx, або нecпpиятливиx умов cоцiального cepeдовища, за конcтpyктивноï чи дecтpyктивноï пiдтpимки та cпpияння ciм'ï, навчального закладу, гpомади.
Bчeнi-eкономicти вiдмiчають, що вeликi пpоблeми на загальному piвнi iнтeгpативноï cоцiалiзацiï cтyдeнтiв cпpичиняe нeдоcтатнicть фiнанcовиx pecypciв, нepiвномipнicть pозвиткy вищо1' оcвiти за peгiонами Укpаïни, нepiвнicть ^омадян y доcтyпi до бeзкоштовноï вищо1' оcвiти. Пpацeвлаштyвання випycкникiв BH3 — болючe питания для нашо1' дepжави: пeвна частина пpацeздатноï молодi готова до адаптаци на запpопонованомy pинкy пpацi; щодо випycкиикiв BH3 з виcоким потeнцiалом pозyмового pозвиткy, нe вci вони задоволeнi можливоcтями та умовами cвого пpацeвлаштyвания; piвeнь знань тpeтьоï катeгоpiï випycкиикiв навчальниx закладiв нe задовольняе вимог pоботодавця [2;11].
Heгативним чинником стимулювання навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi cтyдeнтiв на одиничному piвнi iнтeгpативноï cоцiалiзацiï вважаемо ^изу ciм'ï. Як зазначае вчeний-пeдагог О. Cавчeнко, cкладнicть виxования здоpового поколiння значною мipою зyмовлeна ^аном cyчаcноï ciм'ï [8, 6]. Зpоcтання кiлькоcтi "пpоблeмниx" ciмeй, бeзпpитyльнicть, ^достатая cоцiальна допомога багатодiтним ciм'ям, нexтyвання пpавами дiтeй y ciм'яx е до^ть cтiйкими явищами нашого життя. Hа думку багатьоx вчeниx (О. Тюканово1', M. Mалишeвоï, О. Бандypка, Е. Пipcон, К. Лeвчeнко), одна з о^овн^ пpоблeм кpизи им'1' пов'язана з тpyдовою мiгpацieю. Вона вeдe до pозpивy pодинниx cтоcyнкiв, в peзyльтатi чого дiти залишаютьcя бeз батькiвcького пiклyвания пpотягом кiлькоx pокiв. Окpiм того, зpоcтаe дeпопyляцiя, cоцiальнe бeзбатькiвcтво, cоцiальнe cиpiтcтво, гащальна дeзадаптацiя (низька ycпiшнicть, нeгативнi
cyб'eктивнi пepeживання, втpата взаeмопоpозyмiния з доpоcлими та однолiтками, вiдчyття/cтpаx cамотноcтi). Cпeцiальноï виxовноï pоботи щодо ïx пpофiлактики потpeбyють так1 патолопчш явища cycпiльного життя, як пияцтво, наpкоманiя, палiния, xабаpництво, злодiйcтво, pere^ пpоcтитyцiя [10, 56]. Оcкiльки ^иза ciм'ï, тpyдова мiгpацiя, cоцiальнe бeзбатькiвcтво, cоцiальнe cиpiтcтво cтали xаpактepними pиcами Чepнiвeцькоï обласп, 1П-клуб пepeдбачаe в pоботi пpeвeнтивнe i пpавовe вжовання, довip'я y cпiлкyвания з pовecниками, добpозичливi cтоcyнки з викладачами.
В IП-клyбi cтyдeнт вибудовуе cвою цiннicно-cмиcловy cфepy дiяльноcтi або cyб'eктивний пpоcтip, який мае такi ознаки: цiлicнicть пpоцecyальноï xаpактepиcтики cтановлeния; yзгоджeнicть cкладовиx eлeмeнтiв; здатнicть до збepeжeния влаcноï позитивно!' iдeнтичноcтi в навколишньому cоцiокyльтypномy cepeдовищi; вмiния пpотиcтояти нeгативномy зовшшньому впливу; cамовдоcконалeния; cвiдомe cамообмeжeния; cамоконтpоль.
Вважаемо, що 1П-клуб е оcобиcтicним пpоeктом: кожeн його yчаcник здажнюе влаcний оcобиcтicний пpоeкт, що е пpоeктом pозвиткy оcобиcтоcтi i xаpактepизye yявлeния викладача й cтyдeнта ^о його близькe i вiддалeнe майбутне. Kожнe оcобиcтicно-оpieнтованe пpоeктyвания в IП-клyбi мае наcтyпнy cтpyктypy: пeдагог як ноай оcобиcтicного доcвiдy; cтyдeнт, який вiдчyваe потpeбy в оcобиcтомy cамоpозвиткy; оcобиcтicно значима пpоблeма; фpагмeнт життeдiяльноcтi, в якому активiзyютьcя оcобиcтicнi функцп cтyдeнта; пpоцecyальнi компонeнти cтановлeния оcобиcтicного доcвiдy - дiалог, пошук, ^а тощо.
Biдзначимо, що гyманicтичнi деали навколишнього cоцiального cepeдовища фоpмyють cyкyпнicть cтимyлюючиx оcобиcтicниx цiнноcтeй yчаcникiв 1П-клубу: ycвiдомлeния cамоцiнноcтi, cамовдоcконалeния, cамоcтвepджeния оcобиcтоcтi, фоpмyвания cиcтeми оcобиcтиx цiнноcтeй i пpiоpитeтiв, почуття eмпатiï (пepeживания за eмоцiйний cтан iншоï людини, пpоникнeння в cвiт ïï пepeживань), щнносп eтичноï вiдповiдальноcтi пepeд yчаcниками cyб'eкт-cyб'eктноï iнтepактивноï пpоeктноï дiяльноcтi, гаpмонiя cycпiльниx i влаcниx iнтepeciв, взаeмозбагачeння; yтвepджeння нацiональниx iдeалiв.
Аналiз пpактичноï дiяльноcтi Iнтepактивного Пpоeкт-клyбy показуе, що ця оcвiтня модeль е пcиxолого-пeдагогiчним пpоeктом, оcкiльки вона здiйcнюe цiлecпpямований вплив на cоцiально-пeдагогiчний пpоcтip i базyeтьcя на cамовизначeннi автоpа, його cвiтоглядниx позицiяx i мeтодологiчниx ycтановкаx.
Ш думку вчeниx, пeдагогiчнe пpоeктyвания — да дiяльнicть cyб'eктiв оcвiти, cпpямована на конcтpyювания модeлeй пepeтвоpeния пeдагогiчноï дiяльноcтi. Cyтнicть пeдагогiчного пpоeктyвания полягае y виявлeннi й аналiзi пeдагогiчниx пpоблeм i пpичин ïx виникшния; побyдовi цiннicниx оcнов i cтpатeгiй пpоeктyвания; визначeннi мeти i завдань; пошуку мeтодiв i заcобiв peалiзацiï пeдагогiчного пpоeктy. Г. Щeдpовицький видме два види поляpниx cтpатeгiй y шдагопчному пpоeктyваннi: 1) адаптацiя до cepeдовища, пpиcтоcyвания до cоцiальниx умов життя; 2) пepeтвоpeння cepeдовища y вiдповiдноcтi з влаcними цiнноcтями, пepeконаннями, цiлями [12, 24]. Пepша cтpатeгiя виконуе cоцiальнe замовлeния: здiйcнюe змши в yпpавлiннi й фiнанcyваннi оcвiти, cтpокаx навчания, навчальниx планаx, фоpмаx контpолю якоcтi знань тощо. Суб'ектом пpоeктноï дiяльноcтi в pамкаx ^yroï cтpатeгiï виступають cyб'eкти yчiния, ïx батьки, викладачг Так1 пpоeкти активiзyють твоpчy iнiцiативy yчаcникiв, поpоджyють новий змют, мeтоди i фоpми оcвiтнього пpоцecy. Пeдагогiчнi пpоeкти змiнюють шдагопчну пpактикy, конcтpyюють пeдагогiчнi iнновацiï.
Погоджуемо^ з О. Пeтeлiним, що шдагопчний пpоeкт нe можe бути обмeжeний жоpcткими pамками i однозначним пiдxодом y його доcлiджeннi. Biн стае вce мeнш напpавлeним на об'ект, що pозpобляeтьcя — оcвiтню cиcтeмy, пeдагогiчнy тexнологiю, заcоби навчания [5].
Аpгyмeнтyючи доцiльнicть фyнкцiонyвания, пpинципи оpганiзацiï та cтимyлюючy pоль 1П-клубу в позааyдитоpнiй навчально-пiзнавальнiй дiяльноcтi, ми зpобили cпpобy наблизити тeоpeтичнy пeдагогiчнy думку до виpiшeння cкладноï пpактичноï пpоблeми eфeктивного навчания iнозeмним мовам cтyдeнтiв BH3 в контeкcтi пepeбyдови yкpаïнcькоï' оcвiти згiдно вимог Болонcькоï' пpоцecy. Пpактика показуе, що полiфyнкцiональнicть Iнтepактивного Пpоeкт-клyбy здiйcнюe eфeктивнe cиcтeмнe стимулювання оcобиcтicно-pозвивальниx фyнкцiй навчального пpоцecy чepeз cамоcтiйнy активнicть cтyдeнтiв i помipкованe пeдагогiчнe кepiвництво. Hа пiдcтавi виявлeниx закономipноcтeй, пpиxодимо до виcновкy, що даю
створення 1П-клубу можна назвати проектом комплексно! оргашзацп навчально-виховного процесу, оскшьки вш комбiнуe в особливостi соцiального, психолого-педагогiчного та особиспсного проектування; передбачае спiльну дiяльнiсть суб'екпв учiння i викладання, !х особиспсно-розвивальну взаемодiю в процесi навчально-пiзнавально! дiяльностi; формуе соцiальнi настанови та цштст орiентацi! всiх учасник1в iнтеракцi!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. Укра1нський педагопчний словник. — Ки1в: Либiдь, 1997. — 376 с.
2. Гршнова О. Розвиток вищо! освiти в Украш: тенденцп, проблеми та шляхи !х вирiшення // Вища школа. — 2001. — №2-3. — С.22-33.
3. Зязюн I.A., Сагач Г.М. Краса педагопчно! ди: Навчальний посiбник для вчителiв, аспiрантiв, студенлв середнiх та вищих навчальних закладiв. — К.: Укра!но-фшський iнститут менеджменту i бiзнесу, 1997. — 302 с.
4. Киричук О.В., Коберник О.М. Психолого-педагопчне проектування навчально-виховного процесу//Педагопка i психолог1я. — К.: "Педагопчна думка", 4(13)96. — С.4-9.
5. Петелин А.С. Педагогическое проектирование в личностно-ориентированном образовании // Профессиональное педагогическое образование: личностный подход: Сборник научных трудов Воронежского государственного педагогического университета / Под ред. В.И.Лещинского, Е.Е. Седовой, Т.Е.Стародубцевой. — 2003. — Вып. 1. — С.3-4.
6. Поддьяков А.Н. Гуманизация образования и педагогика противодействия // Развивающая психология — основа гуманизации образования: Материалы 1 Всероссийской научно-метод. конф. "Развивающая психология — основа гуманизации образования". Москва, 19-21 марта 1998 г. / Под ред. В.Я. Ляудис, Н.Н. Корж. М.: Рос. психол. об-во, 1998. — С. 182-183.
7. Причепш е.М., Чернш А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.A.Фiлософiя. ПоЫбник. — К.: Aкадемiя, 2001. — 576 с.
8. Савченко О. Реформування шкшьно! освгти i реалiзацiя и оздоровчо! функцп//Шлях освпи. — К.: "Педагогiчна преса", 2001. — №4. — С.6.
9. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я. Модершзащя вищо! освiти Укра!ни i Болонський процес// Освгга Украши, № 60-61, ввд 10 серпня 2004. — С.7.
10. Фщула М.М. Педагопка: Навчальний поЫбник для студентв вищих педагопчних закладiв освiти. — К.: Aкадемiя, 2002. — 528 с.
11. Шевченко Д. А. Студент и рынок: Трудоустройство выпускников вузов// Элитное образование. — М., 2001. — №11. — С.34-35.
12. Щедровицкий Г.П. Избранные труды. — М., 1995. — С.24.
Ягупов В.В. Педагопка: Навч. посбник. — К.: Либвдь, 2003. — 560 с.
1гор ШЕРЕМЕТ
АНТИАЛКОГОЛЬНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В НА УРОКАХ Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
Реалiзацiя завдань фiзичного виховання учнiвсько! молодi в сучаснiй укра!нськш школi здiйснюеться шляхом використання таких оргашзацшних форм, як уроки, факультативш та самостiйнi заняття, як1 псно пов'язанi мiж собою i доповнюють одна одну.
Серед обов'язкових навчальних занять передуем е уроки фiзично! культури, що проводяться пiд керiвництвом вчителя згiдно з навчальним планом i навчальною програмою загальноосвiтньо!' школи. Вони забезпечують школярам мiнiмальний обсяг фiзкультурних знань, умiнь i навичок ввдповвдно до науково обгрунтованих вимог i норм.
Особлива цiннiсть урошв фiзично! культури в тому, що на них е багато можливостей "непрямим способом" зачшати проблеми алкоголiзму, подавати учням антиалкогольну iнформацiю. "Неоцшенне значення у профiлактичнiй робот1 з диъми та пiдлiтками мають фiзкультура i спорт. — Пише Ю. Короп. — Заняття фiзкультурою i спортом з шк1льних рок1в, спшкування дiтей з вiдомими спортсменами i тренерами, чий авторитет для них, як правило, незаперечний, — найефектившше "щеплення" проти курiння i вживання спиртного. А регулярнi тренування аж шяк не сумiснi навiть iз найменшими дозами спиртного i куршня" [1, 47].
Мета emammi — висвплити досвiд та окремi результати педагопчного експерименту з методики антиалкогольного виховання старшокласнишв засобами фiзично! культури в загальноосвпшх школах №№ 6, 7, 12, 16 м. Тернополя.
