CC BY
11
УДК 598.617.1.084:577.115.16
Кисщв В. О., н.с. © Ратич I. Б., г.н.с., д.с-г.н.
1нститут бюлогп тварин УААН, м. Львгв
ОРГАНО-ТКАНИНН1 В1ДМ1ННОСТ1 ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ
В ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛ1В
Одержано дат про органо-тканинш вгдмтностг жирнокислотного складу дванадцятипалог кишки, тдшлунковог залози, печтки, м 'яз1в стегна та жовтка яець у японських перетлок у перюд яйцекладки.
Ключовi слова: японсьт перепели, жирнокислотний склад, печтка, м 'язи стегна, жовток яець.
Вступ. Синтез лшвдв у тканинах тварин у першу чергу залежить вщ фонду вшьних жирних кислот у клггиш. Жирш кислоти частково надходять в оргашзм тварин з лшщами корму, а частково синтезуються в ньому de novo. Центральне положення в синтезi жирних кислот в органiзмi займають печшка i жирова тканина, а синтез полieнових жирних кислот залежить вщ поступлення з кормом лшолево! i лшоленово! кислот, яю конкурують за десатуразну систему [1].
Насичеш, моно- i полiненасиченi жирш кислоти в органiзмi тварин у великш мiрi використовуються в енергетичних процесах. Особливо штенсивне окиснення жирних кислот вщбуваеться в печiнцi, серцевих i скелетних м'язах та слизовш кишечника [2, 3].
Пташине яйце мютить 61,51% незамiнимих ненасичених жирних кислот. При цьому у вщносно вагомих кшькостях в яйцi мктиться лише 14 типiв жирних кислот [4].
Слщ наголосити, що найчастше жирнокислотний склад у птахiв дослщжувався у плазмi кровi, тканинах печшки i м'язiв [5, 6]. При цьому жирнокислотний склад оргашв i тканин у перепелiв е мало вивченим. Тому метою наших дослщжень було дослщити органо-тканиннi особливостi жирнокислотного складу у японських перепелiв.
Матерiали та методи. Дослiдження проводились на перетлках п'ятимiсячного вiку. Птицi згодовували рацiон, збалансований за основними поживними та бюлопчно-активними речовинами. Утримання перетлок було кл^ковим, з вiльним доступом до корму i води. Жирнокислотний склад дослщжували у жовтку яець, печшщ, пiдшлунковiй залозi, 12-палiй кишщ та м'язах стегна.
Жирнокислотний склад визначали методом газорщинно! хроматографа [7] Цифровi данi опрацьовано статистично.
© Кисщв В. О., Ратич I. Б., 2009 140
Результати дослщження. У результат проведених нами дослщжень встановлено, що кшьккть та стввщношення окремих жирних кислот у
дослщжуваних тканинах японських перетлок суттево вiдрiзняeться (табл.).
Таблиця
_Жирнокислотний склад лш^в тканин 1 жовтка яець, %(М±т)_
Код жирно!' кислоти 12-пала кишка п=3 Шдшлун-кова залоза п=3 Печшка п=4 М'язи стегна п=4 Жовток яець п=3
С 10:0 0,37±0,03 0,23±0,018 0,09±0,01 0,30±0,01 0,19±0,01
С 12:0 0,23±0,05 0,13±0,011 0,08±0,01 0,06±0,01 0,20±0,03
С 14:0 0,41±0,03 1,02±0,055 0,78±0,02 0,56±0,12 0,54±0,02
С 16:0 14,89±6,20 23,60±0,663 26,87±0,68 20,28±0,86 22,83±1,11
С 16:1 3,27±0,82 6,52±0,298 7,11±0,82 6,01±0,35 6,64±0,72
С 17:0 0,49±0,10 0,58±0,053 0,30±0,02 0,75±0,04 0,24±0,02
С 18:0 12,37±1,91 7,01±0,415 7,76±0,44 4,37±0,33 3,65±0,24
С 18:1 31,59±1,12 25,89±0,465 41,01±0,43 42,46±1,21 47,04±1,35
С 18:2 22,73±2,55 21,75±0,102 7,65±0,14 16,70±0,67 10,28±0,47
С 18:3 6,27±1,33 0,95±0,030 1,82±0,05 2,82±0,25 0,70±0,04
С 20:1 0,16±0,02 0,30±0,031 0,09±0,01 0,15±0,02 0,11±0,01
С 20:2 1,72±0,11 6,54±0,208 2,97±0,19 2,72±0,09 2,52±0,06
С 20:3 0,54±0,06 0,92±0,090 0,24±0,03 0,25±0,02 0,26±0,02
С 20:4 2,40±0,19 1,49±0,114 1,51±0,16 0,31±0,03 2,64±0,21
С 22:1 0,11±0,02 0,08±0,002 0,12±0,01 0,14±0,01 0,04±0,01
С 20:5 0,21±0,01 0,22±0,024 0,13±0,01 0,12±0,01 0,25±0,17
С 22:2 0,46±0,07 0,35±0,029 0,26±0,01 0,70±0,06 0,26±0,01
С 22:3 0,50±0,12 0,53±0,057 0,23±0,04 0,14±0,01 0,11±0,01
С 22:4 0,48±0,04 0,59±0,063 0,31±0,03 0,16±0,01 0,36±0,05
С 22:5 0,26±0,03 0,17±0,018 0,12±0,01 0,27±0,02 0,21±0,16
С 22:6 0,54±0,08 1,14±0,121 0,55±0,02 0,73±0,05 0,93±0,17
Насичеш ЖК 28,76±4,42 32,58±0,23 35,88±0,36 26,32±0,92 27,64±1,16
Ненасичеш ЖК 71,24±4,42 67,43±0,23 64,12±0,36 73,68±0,92 72,36±1,16
Полше-насичеш ЖК 35,62Ц22 34,06±0,30 15,48±0,49 24,76±0,60 18,17±0,20
Аналiз отриманих нами даних щодо органо-тканинно! специфiки жирнокислотного складу тканин i жовтка яець вказуе на те, що найбшьший i приблизно однаковий вмiст насичених жирних кислот мктиться у тканинах пщшлунково! залози i печiнки, вiдповiдно 32,58 % i 35,88 %. У тканинах 12-пало! кишки, м'язiв стегна та жовтка яець сумарний вмкт насичених жирних кислот коливався в межах вщ 26,32 % у м'язах стегна до 28,76 % у 12-палш кишщ.
З насичених жирних кислот, в уах дослщжуваних тканинах, спостер^ався найвищий рiвень пальм^иново! кислоти (С16:0). У той же час, органо-тканинш вiдмiнностi вмiсту ще! кислоти були суттевими. Так, у лшщах тканин 12-пало! кишки !! кiлькiсть становила 14,89 %, а у лшщах тканинах печшки 26,87 %. Вмкт ще! жирно! кислоти у лшщах тканин пщшлунково! залози, м^в стегна та жовтках
141
яець коливався в межах вщ 20,28 % до 23,6 %. Другою за кщьюстю насиченою жирною кислотою у дослщжуваних нами тканинах була стеаринова кислота(С18:0). Найвищий ïï вмкт був у 12-палш кишщ i становив 12,37 %. Приблизно вдвiчi менша ïï юльюсть спостерiгалась у тканинах печшки i пiдшлунковоï залози, а найменша у жовтках яець i тканинах м^в стегна.
Вмiст iнших насичених жирних кислот (капронова, лауринова, мiристинова, маргаринова) у дослщжуваних тканинах i жовтках яець був незначним i не досягав 1 %.
Суттевих органо-тканинних вщмшностей у загальнш кшькосп ненасичених жирних кислот (моно- i полшенасичених) не було вщзначено, проте необхщно вказати, що найнижчим вiн був у тканинах печшки i пiдшлунковоï залози. У тканинах 12-палоï кишки, м'язiв стегна i жовтках яець вмют полiненасичених жирних кислот коливався в межах 71,24 % - 73,68 %.
Високий вмют ненасичених жирних кислот був зумовлений у першу чергу високим рiвнем олеïновоï кислоти (С18:1). Ïï кiлькiсть у дослщжуваних тканинах збшьшувалась з 25,89 % до 47,04 % у такш послщовностк пiдшлункова залоза, 12-пала кишка,печiнка, м'язи стегна i жовток яець.
Другою за рiвнем мононенасиченою жирною кислотою у лiпiдах дослщжуваних тканин була пальмггоолешова кислота (С16:1). Найвищий ïï вмiст спостерiгався у лшщах печiнки, а найнижчий у 12-палш кишцi.
Що стосуеться сумарного вмкту полiненасичених жирних кислот, то у лшщах печшки i жовтках яець вш був майже у два рази меншим, шж у лшщах тканин 12-палоï кишки i пiдщлунковоï залози.
Вiдносно незамiнимих жирних кислот, зокрема лiнолевоï i лшоленово].', то найбшьший вмiст лiнолевоï кислоти був у лшщах 12-палоï кишки та пiдшлунковоï залози i найнижчий - у лшщах тканин печшки. Кшьюсть лiноленовоï кислоти була найвищою у лшщах 12-палоï кишки i найменшою у лiпiдах жовткiв яець.
Похщними жирними кислотами лiнолевоï кислоти е жирш кислоти родини ш-6. Ïх сумарний вмiст був найвищим у лiпiдах тканин 12-палоï кишки та пiдшлунковоï залози. В шших тканинах вiн коливався вiд 9,16 % до 17,01 %
Похщними лiноленовоï кислоти е жирш кислоти родини ш-3 (ейкозапентаенова, докозапентаенова та докозагексаенова кислоти). Ïх концентращя коливалась в межах вiд 2,09 % у лшщах жовтюв яець до 7,28 % у лшщах тканин 12-палоï кишки.
Лшолева i лшоленова жирнi кислоти е незамiнимими (есенщальними) жирними кислотами, якi в органiзмi тварин виконують двi основнi функци, а саме входять до складу структурних лiпiдiв, якi е компонентами кл^инних мембран, а також виступають попередниками ейкозановдв - простациклiнiв, простагландишв, лейкотрiенiв i тромбоксанiв [8, 9].
Вщомо, що жирнокислотний склад лшдав окремих тканин залежить вiд функщональних особливостей кожноï з окремих тканин.
Лшщи кормiв у 12-палiй кишщ пщдаються гiдролiзу. Вiльнi жирнi кислоти поглинаються ентероцитами слизовоï оболонки тонкого кишечника i
142
транспортуються в печшку i пщшюрну кл^ковину. У слизовш оболонцi тонкого кишечника також вщбуваеться синтез лiпiдiв. [10]
Пiдшлункова залоза е органом зовнiшньоï i внутршньо! секреци. У ïï травному сощ, що видiляеться в просвiт 12 -пало'' кишки, знаходиться цший ряд ферменпв: трипсин, ерипсин, амiлаза, мальтаза, лiпаза. Ендокриннi клiтини острiвцiв Лангерганса пщшлунково'' залози синтезують ряд гормошв: глюкагон, iнсулiн, соматостатин, панкреатичний полшептид [10]. У пiдшлунковiй залозi вщбуваеться активний синтез лшщних компонентiв i процеси перекисного окиснення лшвдв [11].
Метаболiчнi процеси, що протiкають у тканиш печiнки вiдiграють ключову роль в обмм речовин в органiзмi тварин i птахiв. У нш здiйснюеться синтез i розпад бшюв, дезамiнування i переамiнування амiнокислот, утворення сечово' кислоти i компонентiв жовч1 Особлива роль належить цьому органу в процесах лшогенезу та утворенш лiпопротеïдiв у птахiв. Важливою е функщя синтезу i секрецiï жовч1 У нiй синтезуються de novo жирш кислоти, фосфолiпiди, триацилглiцероли i холестерол, утворюються лiпопротеïди низькоï густини [11].
У жовтку зконцентровано 84,3 % енерги всього яйця, а в бшку 15,7 % хоч вш становить 58 % всiеï маси жовтка. Це пов'язано, в основному, з великою кшькктю лшвдв у жовтку, яка становить 33 % його маси. У яйщ у великш кшькост присутнi триацилглщероли, якi становлять 60-65 % вщ всiеï маси лiпiдiв яйця. Триацилглщероли е основними компонентами жирових депо як рослинних, так i тваринних кл^ин. Близько 90 % енерги триацилглiцеролiв зосереджено в жирних кислотах. У яйщ також присутня велика кшьккть полшенасичених жирних кислот у тому чи^ лшолева та лшоленова кислоти, що е попередниками важливих бiологiчно активних речовин, якi беруть активну участь при формуванш кровоносноï системи ембрiона [4].
Висновки. Жирнокислотний склад лшдав дослiджуваних тканин i жовтка яець суттево вiдрiзняеться. Найвищий рiвень насичених жирних кислот, вщзначено у лiпiдах тканин печiнки. Приблизно однаковi величини вмiсту насичених жирних кислот були у лшщах м'язiв стегна, жовтка яець i 12-палоï кишки. Вмкт ненасичених жирних кислот коливався в межах вщ 64,12 % у тканиш печшки до 73,68 % у м'язах стегна. При цьому, найменша кшьккть полшенасичених жирних кислот спостер^алась у лшщах печшки i жовтка яець. Найвищий вмкт полшенасичених жирних кислот встановлено у лшщах 12-палоï кишки.
Показано що вс дослщжуваш тканини i жовтки яець характеризуются високим вмктом олеïновоï (Ci8:i), лiнолевоï (C18:2) та пальмiтиновоï (Ci6:0) кислот та низьким вмютом ейкозапентаеновоï (C20:5) та докозапентаеновоï (C22:5) жирних кислот.
Найвищий вмiст жирних кислот родини ш-6 був у лшщах тканин 12-палоï кишки та пiдшлунковоï залози, а концентрацiя жирних кислот родини ш-3 була найнижчою у лшщах жовтка яець i найвищою у лшщах тканин 12-палоï кишки.
143
Л1тература
1. Budowsky P. Alpha-linoleic acid and metabolism of arachidonic acid // Proc. NATO Adv. Res.: Dietary w-3 and w-6 Fatty acids: Biol. Eff. And Nutr. Essent. — New York (USA) — 1989. — P. 97-110.
2. Escriva F., Dacaux J. F. Fatty acid oxidation and ketogenesis during development // Reprod. Nutr. Dev. — 1985.— Vol. 25, № 18.— P. 303-319.
3. Villaverde C., Baucells M. D., Cortinas L. Chemical composition and energy content of chickens in response to different levels of dietary polyunsaturated fatty acids // Arch Anim Nutr. 2005. — Vol. 59, № 4. — P. 281-292.
4. Фисинин В. И., Журавлев И. В., Айдинян Т. Г. Эмбриональное развитие птицы. — Москва: Агропромиздат, 1990. — 124 с.
5. Седлик А.1. Вплив вжу i жирнокислотного складу жирових добавок до ращону на обмш лшвдв у тканинах курей та 1х продуктившсть: Автореф. дис... к. с/г н.— Л., 2002.—16с
6. Куткша Л. Б. Загальний вмкт лшдав, ix жирнокислотний склад i сшввщношення окремих клаЫв у яйцях при шдвищенш рiвня лшолево! кислоти i вггамшу Е в рацiонi гусок // Наук.-техн. бюл. 1нст. бiол. твар. УААН.— Львiв, 2005.— В. 6, № 1.— С. 70-73.
7. Тонкослойная и газожидкостная хроматография липидов. Методические указания // Стефаник М. Б., Скорохид В. И., Елисеева О. Г., Немировский В. И., Терещук О.М. — Львов, 1985. — 27 с.
8. Kunze D. Zur essentialitat der polyen fett sauren // Fett. Wiss. Zechnol. — 1993.— Vol. 95, № 12. — Р. 442-447.
9. Smith W. L. The eicosanoids and their biochemical mechanism of action // Biochem. J. — 1989.— Vol. 259, № 2. — Р. 315-324.
10. Гонський Я.1., Максимчук Т.П., Калинський M.I. Бiоxiмiя людини: Пщручник. — Тернополь: Укрмедкнига, 2002. — 744 с.
11. Костин А. П., Мещеряков Ф. А., Сысоев А. А. Физиология сельскохозяйственных животных // М., Колос. — 1974. — 480 с.
Summary V. O. Kystsiv, I. B. Ratych FATTY ACID COMPOSITION DIFFERENCES IN ORGANS AND TISSUES
OF JAPANESE QUAILS
Lipid fatty acid composition of investigated tissues and egg yolk was significantly differenced. Highest level of saturated fatty acids in liver lipids was established. Saturated fatty acid content in lipids of leg muscle, egg yolk and duodenum was almost some. Unsaturated fatty acid content was from 64,12 % in liver to 73,68 % in leg muscle. By that least level of polyunsaturated fatty acid in lipid of liver and egg yolk was established. Highest level of polyunsaturated fatty acid in lipids of duodenum was observed. It was shown, that all investigated tissues and egg yolk contain high level of oleic (C18:1), linoleic (C18:2), palmitic (C16. o) fatty acids and low level of eicosapentaenoic (C20:5) and docosapentaenoic (C22:5) fatty acids.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2009
144
