CC BY
19
кредитов, базове мюце серед яких займають таи навчальш дисцшшни як: вища математика - 8 кр.; фйзика - 4 кр.; шформатика та обчислювальна тех-шка - 2,6 кр.; основи теори кш - 5 кр.; сигнали та процеси в радютехниц - 3 кр.; радшматер1али, радюкомпоненти та мнсроелектрошка - 4 1ф.; основи автоматизацп проектування - 1 кр.; електродинамйса та гтоширення радю-хвиль - 3 кр.; аналогов! електронш пристро! - 2 кр.; цифров1 пристро! та 1\пкропроцесори- 3 кр.; таш.
1нтегрованим навчальним планом передбачаеться також г вивчення на стада! бакалаврсько! подготовки траекторних дисциплш майбутньоГ спещаль-но1 шдготовки загальним обсягом 5,5 кредитов. Певним резервом нового навчального плану е вилучення з нього виробничо-технолопчюн практики, оскшьки практична шдготовка за фахом добре поставлена в закладах осв1ти першого освггньо-квал1ф1кащйного р1вня.
Анал13 академ1чно1 устшносп студент!в, ям навчаються за ¿нтсгрова-ними навчальними планами, свщчить, що вщрахування студентов становить в середньому 15% (шших студентов - 35%). Студент прискорених груп навчання користуються бшьшим попитом при вирпиенш питань працсвлаш-тування, осыльки на цей час вони мають два освтп дипломи - молодшого спещалкгта та бакалавра.
Надойпша до редколеги 28.05.98.
АННЕНКОВ В. П., ТАНДИР Л. В.
ОРГАН13АЦШНО-ПЕДАГОГ1ЧН1УМОВИ Д1ЯЛБНОСТ1 НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСШ
Реформування професшно!' та вищо! осв1ти в Укра!ш повинно проводи-тися з врахуванням необхадносто виршення цшого раду завдань, таких як: приведения освгги у вщповщшсть до динам1ки сучасного розвигку цившза-ци, шдвшцення загальноосв1тнього та професшно-квал1ф1кацшного р1вня фах1вщв, виховання гармоюйно розвинено! особистосто з високоморальною громадянською позищею та ш. Серед них не останне мюце займае економ1ч-шсть освгти на вцггворення квал1фшовано! робочо! сили, тобто зменшення пор1вняно з нитшшми розм1рами витрат на подготовку фах1вщв ус!х р1вшв. Рашше даний процес регулювався державою, але з появою навчальних за-
© Анненков В. П., Тандир Л. В.
25
клада р^зних форм власност1 проблема «вартосп» фахгвця стае дедоп гост-р1шою. Особливо актуально це в нитшнш перюд загального кризовош стану економши, але й в умовах нормально функдюнуючого ринку жорсти умови конкуренцп вимагатимуть «здешевлення» тдготовки фах1вщв, адже вижива-тимуть -п навчальш заклади, де «соб1варткпъ продукцн» буде нижчою. 3 другого боку, економ1я не повинна негативно впливати на яисть тдготовки. Навпаки, гощнбно вести пошуки нових форм, теиденцш, навчальних техно-логш, що дало б можливклъ значно покращити професшш якосп, знания та умшня випускниыв навчальних заклад1в. Це нсобхщно 1м для успшшого виконання службових обов'язюв, професшно! мобшьносп, швидко! адаптацп до змiн 1 розвитку в галузях техшки, технологш, системах управлшня та оргашзаци пращ.
Важливу роль у вир1шенш цих завдань вдаграватимуть навчально-кауково-виробнич! комплекси (ННВК), тобто добровигьт об'еднання навчально-виховних закладав р1зних титв та виробничих щдприемств (або оргашзоваш виробшга тдроздши в рамках навчально-виховних закладав), яю забезпечуватимуть координащю сильно! даяльносп по реал1заци освгг-ньо-професшних завдань, впровадження системи ступенево! тдготовки фа-х1вщв за наскрпними навчальними планами та програмами на основ! насту-пносп у формуванш зм1сту осв1ти, послщовного переходу з одного лрофеайного р1вня на 1нший.
Комплекси дають можливюгь в шдготовщ вщ середньо! осв!ти до мапстра, ефективного використання науково-педагопчних кадапв, навчаль-но-лабораторно! та виробничо! бази, сощально! шфраструктури, навчально-методичного забезпечення, здшснення подготовки фах^вщв наступного р1вня з числа випускшшв навчально-виховних закладав, що входять до комплексу, гадвищення квал1ф1кащ1 викладач1в, подготовки наукових кадр1в.
Навчальний процес в рамках комплексу ор!ентований на поступове уск-ладнення мети, завдань, форм 1 метода оргашзаци навчання, та створення умов для професшного самовизначення молод1 на основ1 вже здобутих знань, вмшь та навичок чи певного квал1ф1кацшного р1вня 1 на розвиток жигтсво-значимих ор1ентир1в та актившсть молода у культурно-дозвшьнш даяльносп. В комплекс! створюються також спршшпш умови для спостере-жень, а у юнцевому результат! - для впливу на розвиток щншсних ор1ента-цш студентсько! молодо
В даний час ННВК створеш 1 Д1ють. Деяк! з них набирають силу, деям, навпаки, розпадаються як нежиттездатт. Практика !х кнування показала, що ця проблема потребуе глибокого дослщження, адже едино! науково-обгрунтовано! концепцп д1яльносп ННВК ще немае I !х розбудова проводиться на ¡нтуггивному р1вш.
Не прослщковуеться единий гадхщ до формування зшсту освгги в систем! ступенево! подготовки фамвщв окремих кватаф1кац1Йних р1вшв в рамках комплексу. Не до кшця продумана 1 розроблена !х структура, принципи управлшня. Як правило, це об'еднання окремих юридичних оаб, що вносить певш складной« в кер1внкцтво. породжуе розб1жносп М1ж окремими ланками ННВК.
навчальнмауково-виробничий комплекс
Роки навчання на баз! ^ 9 клаав
6 МАПСТР
5 БАКАЛАВР Ш
6,5
1,5
КПЕК
НТУУ (КП!)
СПЕЦ1АЛ1СТ
МОЛ. СП. ТЕХ. НАП.
МОП. СП. ЕКОН. НАП.
ПТУ
Л1ЦЕЙН1 КЛАСИ
Рис.1
Цолком можливо, що комплекс, як единий цшсний оргашзм, як окрема юридична особа з структурними пщроздшами гнучюше 1 швидше реагува-
тиме на потреби сусшльства, буде економшшим для держави, вир1шуватимс питания з врахуванням ¡нтереав вах складових частин об'еднання.
Як один з вар1анпв можна привести ННВК на баз1 Национального техш-чного ушверситету «КП1» (рис. 1), до складу якого входить коледж.
Науково-методичне забезпечення комплексу
молодших спец.) бакалавре) спекал.,
мапстрв)
Рис. 2.
В коледага створеш фш'1 кафедри «Електронш апарати» та «Еконолпка та оргашзащя радюелектронного виробницгва», ведеться подготовка бакала-
вр1в напрямюв водповодних кафедр. Науково-мстодичш навчальш комплекси забезпечуються по схем1 рис. 2.
Студента бакалаврату мають можлюисть користуватися лабораторною базою та б1блютечним фондом, а викладач! ушверситету проводять лекцп в коледаа. ГИсля заинчення коледжу частина випускнюав молодших спещалЬ спв оде в промисловкпъ, частина по конкурсу вступае до КШ або шшого вузу Ш-1У р1вня на скорочену форму подготовки. Заинчивши бакалаврат, частина 1дс в промисловкть, частина за конкурсом оде в шститут з метою отримання квал1ф1кацп спещал1ста або мапстра. Такнй подход забезпечуе студентам коледжу шдвищену базову подготовку для подальшого навчання в вищому навчальному заклада Ш-1У р1вня акредитаци.
При коледаа також юнуе комплекс, до складу якого входять групи ско-роченоо подготовки робтшюв (ПТУ), лщейш класи, яы отримують неповну загальну або загальну середню осв1ту та поглиблено вивчають т1 дисциплши, яко е проф1люючими в подалыному навчанно в рамках комплексу.
Вщповодно до укладеноо угоди м1ж коледжем та ПТУ № 7 м. Киева роз-почато спшьну роботу по шдготовщ кадр1в з робггничих професш з1 скоро-ченим термшом навчання. Напрацьована схема переходу випускниив цього училища на навчання за кватфтацшним р!внем «молодший спещалкл-». А взагало, в коледаа ведеться подготовка молодших спещал1спв з трьох спещ-альностей сконом1чного та трьох техшчного напрям1в. В 1997/98 навчальному рощ вщбудеться перпгай випуск бакалавр1в. Тобто пропонуеться набуття професшно! освгги вод загальноосвггньо! та початковоо професшно! шдго-товки - до перших двох ступешв вшцоо освети.
Практика життя наочно ¿люструе переваги едносп лабораторно-кабшетно! бази, втшення принципу неперервносп навчання, скорочення термшв подготовки пор1вняно з терм1нами в окремо взятих навчальних закладах (рис. 2), дае можлшисть студенту на кожному р1вш отримати водповь дну квал1ф1кацно, вир1шуе проблему ефективного використання та зайнятос-т1 педагопчних каданв.
Тобто, ННВК - це навчальш заклади нового типу, широке запроваджен-ня яких дасть можливкггь ефективного використання бюджет них коытв та матер1альних ресурав, забезпечить полшшення якосп пщготовки фах1вщв в сучасних умовах, дотримання неперервносп в професшшй шдготовщ кадр1в.
Надайшла до редколеги 25.05.98
