CC BY
70
УДК 336. 712: 63: 94 (477.53) "19" Д. А. Сел1хов,
канд. юрид. наук, доцент Полтавського юридичного Iнституту Нацюнального утверситету «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ПОЛТАВСЬКОГО ЗЕМЕЛЬНОГО БАНКУ В КОНТЕКСТЕ ЙОГО ПРАКТИЧНО! Д1ЯЛЬНОСТ1
(1872-1917 рр.)
У статп проаналiзовано статут Полтавського земельного банку з точки зору характеристики його оргашзащально-правово'1 дiяльностi на рубеж Х1Х-ХХ стол^ь. Висв^лено також деяю економiчно результати дiяльностi цього банку на тлi шших, ям функцiонували в зазначений час у Полтавському репош.
Ключовг слова: земля, Статут, шотека, земельний банк, кредити, Полтавська губершя.
Для Украши з 11 колосальним сiльськогосподарським потеншалом аграрне питання упродовж останнiх кшькох сотень рокiв ще жодного разу не сходило з порядку денного, перебуваючи в чист найактуальнiших для владних шституцш завдань. Як i кожна проблема такого масштабу, воно потребуе для свое! реалiзацii значних державних фiнансових затрат i приватних швестицш, без яких ринкова економша успiшно не може функцiонувати.
В епоху вшьного пiдприемництва, яка, за визначенням втизняних iсторикiв, на украшських землях Росшсько!' iмперii настала тсля скасування в 1861 р. кршосного права, тогочасний уряд пiшов на заснування спецiалiзованих державних та акщонерних земельних банкiв. Вони, звичайно, не без недолтв, у цiлому ввдграли позитивну роль в штенсифшацп сшьськогосподарського виробництва. Отже, вивчення досвiду функщонування приватних земельних банкiв викликае штерес як iз чисто науково!, так i з практично! точок зору, адже вщкриття акцiонерних земельних банюв у сучаснiй Укршш стане можливим пiсля перетворення сiльськогосподарських угiдь у повнощнний товар. У сучаснiй юторико-правовш i загальноiсторичнiй лiтературi питання, пов'язаш з функцiонуванням акцiонерних банкiв на украшських землях Росшсько!' iмперii (Наддншрянська Украша), вже одержали певне висв^лення. Чи ненайrрунтовнiшими в цьому плаш стали працi В. С. Кириченка [4-7], I. Е. Новшово!' [9], Н. А. Проскуряково']: [16], Ю. Л. Райського [17-18] та шших дослщниюв. Однак дiяльнiсть окремо взятих акцiонерних земельних банкiв, як, наприклад, Полтавського земельного банку, з юторико-правовоi точки зору майже не аналiзувалась. 1снуе лише незначна за обсягом доповщь економiста О. М. Краснiковоi [8], хоча джерельна база дае змогу з достатньою повнотою охарактеризувати всi основнi деталi функщонування щ€1 iпотечноi установи як в юторико-економiчному, так i в юторико-правовому аспектах. Саме на останньому ми й зупинимось.
Скасування кршосного права та iншi реформи 60-х роюв XIX ст. вiдкрили широк можливостi для розвитку ринкових ввдносин в усiх сферах життедiяльностi тогочасного суспшьства. Не стала винятком у цьому плаш й Полтавська губершя з п численним сiльським населенням - 1 623 859 оаб у 1862 р. [22, с. XXII] i 2 442 430 - у 1900 р. [21, с. 37]. Шсля 1861 р. необхщшсть в об^ових коштах рiзко зросла як у середовищi прившейованих i непривiлейованих класiв, «Грошей, грошей! - ось крик, який однаково звучить у верхшх так i нижшх прошарках сiльського населення», - писала в 1880 р. редакщя популярного свого часу журналу "Отечественные записки" [Цит за: 3, с. 5]. Факт дефшиту об^ових кош^в, яю могли бути використанi землевласниками для розв'язання
нагальних потреб штенсифшацп виробничих процеав, офщшно пiдтвердила Валуевська комiсiя, створена при Мшютерста фiнансiв ще в перюд пiдготовки реформи 1861 р. з метою перегляду системи податюв i зборiв. Протягом 60-70-х рокiв нею було опублшовано близько 70 окремих томiв i випускiв сво'1'х праць, змют яких свiдчив не лише про тяжке економiчне становище безпосередшх товаровиробникiв аграрного сектора економiки краши, а й про очевиднi фiнансовi проблеми, пов'язанi з браком доступу до кредитних ресурсiв [25, с. 568]. Беручи до уваги вщсутшсть державного шотечного кредиту за наявного попиту на такого виду фiнансовi послуги, частина тдприемщв поступово тдвищувала заiнтересованiсть в акцiонернiй формi оргашзацп банювськох справи, що обiцяло значш прибутки власникам акцiй.
Уже в 1870 р. до Мшютерства фшанав надiйшла перша заявка вiд землевласниюв i купецтва про заснування акщонерного Харкiвського земельного банку. Незабаром було затверджено i його статут [2]. Невдовз^ 8 квiтня 1872 р., затверджено статут i Полтавського акщонерного земельного банку, з-помiж засновникiв якого був украшський економiст, I. В. Вернадський, батько всесв^ньо вiдомого вченого-академша В. I. Вернадського. Поряд зi статутами Харкiвського й Тульського земельних банкiв Мiнiстерство фiнансiв визнало статут Полтавського земельного банку зразковим. Майже вс засновники щ€1 установи (Л. Г. Милорадович, М. О. Плен, I. Д. Стефанович, Л. П. Томара, А. М. Варшавський), були крупними землевласниками Полтавськох губернп (о^м останнього). А. М. Варшавський разом з торговельним домом «Р. Рубенштейн i сини», будучи купцями, уособлювали комерцiю[1].
Статут Полтавського земельного банку, як i iншi подiбнi шотечш установи Наддншрянськох Украши того часу, мютив 12 роздiлiв.
У першому, де вказувався регюн його дiяльностi (Полтавська й Чернiгiвська губерни), були назваш засновники банку, складочний, тобто внесений по акщях капiтал (1 млн крб), та умови тдписки на них. Пщписка на акцп регулювалася загальноiмперським законодавством - статтями № 2163-№ 2166 Законiв Цившьних [12]. Банк мав право розпочинати свою дiяльнiсть у вiдповiдних регюнах лише пiсля того, як особи, як пiдписалися на акцп (вартютю 200 крб кожна), внесуть у мiсцевi вiддiлення Державного банку не менше 25 % вiд номшально'1' вартостi придбаних паперiв. Решту кош^в слiд було вносити вiдповiдно до граф^а, складеного правлiнням, протягом першого року вiд початку пiдписки. Якщо особа, яка пiдписалася на акцп, не внесла потрiбноi суми у встановлеш термiни, з не'1' стягувався борг за кожен прострочений день на користь банку: 5 % вщ загально'1 заборгованосл, плюс 3 % пеш щороку. Акци безнадшних боржникiв з часом продавалися з аукщошв, iнформацiя про якi публ^увалась у «Полтавских губернских вiдомостях» i «Правительственном вестнике». Передача акци однieю особою iншiй була вшьною. Якщо щодо купонiв, ям протягом 10-рiчного строку (вказаному для видачi дивiдендiв) не буде вщповщних заявок, вони ставали власнiстю правлшня банку.
У другому роздiлi статуту Полтавського земельного банку було унормовано коло банмвських операцш. Так, ст. № 10 свщчила, що банк вправi видавати позики лише шд заставу землi й мiського нерухомого майна, вшьного вiд будь-яких борпв. Хто бажав 11 одержати тд заставу землi, мав був надати банку там документи:
(1) свщоцтво про право власност й шформащю про борги, позови, спори та ш.;
(2) план маетку, якщо вiн був у наявносл; (3) детальний оцiночний опис майна. Якщо йшлося про позику шд заставу будiвлi, то крiм згаданих документiв слiд було надати ще й страховий пол^. За умови виконання цих вимог клiент м^ одержати як довгострокову, так i короткострокову позику, загальний розмiр яко!' не повинен був перевищувати 60 % ощночно! вартостi майна. Коли ж ^лося про довгостроковi позики пiд заставу землi, максимальний п термiн обмежувався 43 роками i 5-ма мiсяцями (при заставi мiського нерухомого майна - 18 ромв i 7 м^ящв).
Платiж за довгостроковими позиками складався з кшькох елементiв: (а)
вщсоток росту - 3 % вщ суми кредиту, (б) формування запасного кашталу, (в) виплата дивiдендiв акцiонерам i (г) витрати, що йшли на управлшня банком. Ще одним складником платежу була 1/4 вiдсотковоi ставки вщ розмiру позики, кошти з якоi спрямовувалися на погашення кредиту, якщо мала мiсце позика на 18 ромв i 7 мiсяцiв. Значно прослший шлях мав клieнт при бажанш одержати короткострокову позику. У цьому випадку банк м^ видати належний кредит строком до 3-х ромв. Умови короткостроково'1 позики мали бути заздалепдь оприлюдненi правлшням банку в «Полтавских губернских ведомостях» i «Правительственном вестнике». Як щлком слушно зауважив В. С. Кириченко, щ умови стосувалися перших стату^в земельних банкiв, до яких згодом неодноразово вносилися вщповщш корективи [7, с. 85]. Так, уже через р^ шсля затвердження до статуту Полтавського земельного банку були внесет змши, що стосувалися термов кредиту. Вщтепер довгостроковi позики могли видаватися на 48 ромв i 8 м^ящв, а позики, що забезпечувалися м^ькою нерухомiстю, - на 19 ромв i 11 мiсяцiв. Певш корективи стосувалися й розрахункiв щодо платежiв за позиками нових строев, а саме: з позик на 48 ромв i 8 м^ящв i 19 рокiв i 11 м^ящв стягувалися вже не 3 %, а 2,5 % росту. Крiм того до 1 % було збшьшено одноразовий пла^ж [11].
Третт роздiл статуту цього банку було присвячено обов'язковому страхуванню вщ вогню, тодi як четвертий - ощнюванню заставленого майна, зокрема, визначався порядок його ощнки й переощнки. Для цього складалися спещальш шструкцп, якими й керувались у свош роботi працiвники банку. Малося на мет оцiнити не лише землю, а й iншi чинники, що могли впливати на п вартсть: наближенiсть до залiзничноi станцп чи рiчковоi пристанi, наявшсть iншого ринку збуту, як-то велике м^то або центр ярмарково'1 торгiвлi. Цей процес здiйснювався як за, так би мовити «нормальним» ощнюванням (що найчастiше проходило без вшзду на мiсце знаходження нерухомого майна), так i за «спещальним», яке вимагало обстеження об'екта в натурi з урахуванням зовнiшнiх чиннимв впливу на оцiнку майна.
П'ятий роздш вiдводився заставним листам, що встановлювали умови випуску банком щнних паперiв задля акумулювання коштiв, потрiбних для функцiонування ще'1 установи. Вщповщний параграф статуту вимагав, аби сума випущених в обiг заставних лислв не перевищувала суми здiйснених банком довгострокових позик шд заставу нерухомосп. Цi листи випускалися 4-ма номшалами у 100, 150, 500 i 1000 крб. 1х власникам вони забезпечували 6 % прибутку, ям акщонер мiг одержати в банку двiчi на рiк - 2 Ычня i 1 липня. Форма заставного листа визначалася Мастерством фшанЫв, а друк виконувала Експедищя з виготовлення державних паперiв. Погашувалися листи шляхом сплати 1'х номшально'1 вартостi або знищення тих iз них, що надiйшли до банку вщповщно до вимог його статуту. Тиражування i знищення заставних лислв проходили публiчно у присутностi 3 -х депутатв, обраних загальними зборами акцiонерiв, й уповноважено'1 особи вщ Мiнiстерства фiнансiв.
У шостому роздт статуту охарактеризовано систему управлiння банком, на чолi якого стояло правлшня у складi 5 -ти оЫб. Якщо на початку свое'1 роботи воно призначалося зi складу засновнимв, то згодом уже обиралося на 3 ^чний термiн. Члени правлшня визначали зi свого складу голову. Шсля 3 -х ромв вщ початку вiдкриття банку двое iз членiв правлiння - згiдно з жеребкуванням - залишали сво'1 посади. Ще через р^ двое наступних члешв теж повиннi були покинути правлшня, а ще через р^ його залишав останнiй iз члешв правлшня. Отже, на практищ ротащя керiвництва банку вiдбувалася кожного року шляхом виходу тих, хто вщпрацював вщведений для них час.
Важливою ланкою для ефективно'1 роботи банку була дiяльнiсть ощночно'1
ком^п, яка складалася теж iз 5-ти члешв, кожен з яких обирався загальними зборами акцiонерiв. Право бути обраним на ту чи шшу посаду мали лише акщонери, ям мали у своему розпорядження не менше 25 акцiй банку.
У шостому роздт статуту банку були ч^ко виписанi повноваження його правлшня. Кожен iз 12 вщповщних пунктiв (якi через обмежений обсяг дано'1 публ^ацп перелiчувати вважаемо недоцшьним) мав життево вагоме значення для устху на тогочасному фiнансовому ринку.
Сьомий роздш окреслював порядок функщонування найвищого з правово'1 точки зору органу - загальних зборiв акцiонерiв, що скликалися в Полтавi. Вони могли бути як звичайними (щорiчними), так i надзвичайними, що скликались у випадку потреби вир^ити невщкладш справи. До того ж право голосу мали лише т^ хто мав не менше 10-ти акцш. У кого ж було 30 акцш, той мав 2 голоси; 60 акцш - 3 голоси, 100 - 4 голоси, 160 i бшьше - 5 голоЫв. Загальш збори вважалися лептимними за умови наявностi не менше 40 акцiонерiв, якi мали право голосу.
У восьмому роздт визначався порядок рiчноi звiтностi, що налiчував 15 показникiв. У звiтi слщ було висвiтлювати всi сторони дiяльностi банку, якi завдяки публшацп ставали надбанням громадськосл, включаючи й органи державно'1 влади в особi Мастерства фiнансiв. Перший звiт опублiковано в 1874 р. [13], останнш - у 1917 р. [14]. Порядок розподшу прибутку окреслювався в дев'ятому роздт статуту. 1з загально'1 суми чистого прибутку не менше 10 % спрямовувалося до запасного кашталу. Залишок же, якщо вiн не перевищував 8 % складочного кашталу, використовувався у видi дивiдендiв по акщях. Якщо ж залишок перевищував 8 %, вш розподiлявся таким чином: 65 % - додаток до дивiдендiв по акщях; 5 % - на користь службовщв банку; ще 5 % - на користь члешв ощночно'1 ком^п; 10 % - членам правлшня; 15 % - засновникам банку або 1'х спадкоемцям. Останш вщрахування мали продовжуватися лише протягом 30 ромв шсля реестрацп статуту банку, шсля чого 15 % iз ще'1 суми спрямовувалися до фонду загальних дивiдендiв.
Останнi 2 роздши (десятий та одинадцятий) стосувалися порядку утворення й використання запасного кашталу та припинення дiяльностi банку. Завершував статут Полтавського земельного банку роздш дванадцятий - «Загальш постановлення», який мютив лише 2 пункти: у першому йшлося про те, що вс непорозумшня, виникаючi у процес застосування на практищ статуту, повинш розв'язуватися мiнiстром фшанав, у другому мiстилося посилання на загальноiмперське законодавство про акцiонернi товариства, керуючись яким i потрiбно було виршувати всi проблеми.
В юторико-правовш лiтературi нечасто можна зустрiти шформащю про результати застосування тих чи шших законiв, постанов або розпоряджень вщповщних органiв влади. У данш статтi вважаемо доцiльним хоча б у загальних рисах прошюструвати економiчнi наслiдки функцiонування Полтавського земельного банку як шотечно! установи. Для популяризацп свое! дiяльностi його правлiння час вщ часу розмiщувало в засобах масово! шформацп (в газетах i журналах) рекламнi оголошення. Водночас для потенщйних клiентiв банку публiкувалися довiдковi видання, в яких не лише шлося про основнi положення статуту, що дiяв на даний час, а й наводилися зразки необхщних для одержання кредиту докумешив. Шсля внесення деяких змш до статуту в 1895 р. було опублшовано «Справочную книжку для заемщиков Полтавского земельного банка», де повщомлялося, що вщтепер дiяльнiсть банку охоплювала уже, не тшьки Полтавську й Черншвську, а й Харкiвську, Ки!вську й Волинську губернп [23, с. 3]. Наступш змiни у статутi знайшли свое вiдбиття в новому аналопчному довiднику, який побачив свiт у 1911 р. На цей час поле дiяльностi банку було розширено ще бшьше. Крiм вищезгаданих у довщнику були названi Среванська й Слисаветпольська губернп, а також Самаркандська, Сир-Дар'шська, Ферганська й Семипалатинська обласп, окремi мiста Семиреченсько'1 областi, губернш
Бессарабсько! й Херсонсько! (за винятком Одеського градоначальства). Максимальний термш iпотеки в цей час уже становив 66 роюв i 2 мiсяцi, тобто майже порiвняно iз, як i в державному Дворянському й дещо бiльше порiвняно iз Селянським (55,5 роюв) банках [24,
с. 7].
Певне уявлення про результати дiяльностi Полтавського земельного банку дають статистичш вiдомостi за 1886-1900 рр. (табл. 1). За 15 роюв XIX ст., що припадають на час св^ово! аграрно! кризи, пiд заставу в 500 949 десятин землi цим банком було видано позик на загальну суму 27 270 700 крб; до того ж середня величина кредиту з розрахунку на 1 десятину землi становила 54 крб 40 коп. Якщо порiвняти цю цифру iз середшми розрахунковими щнами, що мали мюце в Полтавськш губернп наприкiнцi XIX ст., то виявляеться, що на одержану позику купити нову дшянку землi було практично неможливо.
Таблиця 1
Земельш позики, видан1 Полтавським земельним банком протягом 1886-
1900 рр.*
Роки Кглькгсть заставлених маетюв Кглькгсть десятин землг Середня величина маетку Сума виданого кредиту Середня величина кредиту на 1 десятину землг
1886 284 56644 199 2 155 900 38
1887 290 31097 107 1 527 800 48
1886 202 17493 86 835 900 48
1889 236 38127 162 1 638 300 46
1890 242 24769 102 1 353 500 55
1891 232 28828 124 1 849 600 63
1892 315 38734 123 2 231 900 58
1893 398 46325 111 2 939 700 63
1894 490 48244 99 2 962 400 61
1895 498 40550 81 2 425 600 59
1896 344 28658 83 1 564 400 54
1897 323 32497 101 1 984 400 61
1898 306 23289 76 1 274 900 55
1899 308 20170 65 1 161 700 58
1900 354 25170 72 1 364 700 61
Разом 4822 500949 103,9 27 270 700 54.4
*Джерело: Статистический ежегодник Полтавского губернского земства на 1902г. -Полтава: Тип. И.А. Дохмана и Л.Т. Фришберга, 1902. - С.162.
Так, середня ринкова цiна 1 десятини землi у Полтавськiй губернп' протягом 1883 - 1888 рр. становила 91 крб; у 1897 р. - 103 крб, у 1900 р. - 159 крб [22, с. 53]. Нав^ь найгiршi за своею ямстю землi (болотяш сшокоси) оцiнювалися на
Полтавщиш у 80-х роках у середньому по 109 крб за десятину; вар^сть же присадибних дшянок сягала 241 крб [20, с. 173]. Привертае увагу стабшьний попит на кредити Полтавського земельного банку протягом усього перюду його функщонування. Нав^ь за умов военного стану 1914-1918 рр. середньостатистичш показники щодо кiлькостi заставлено! землi й суми виданих кредит в суттево не вiдрiзнялися вiд наведених у табл. 1. Скажiмо, в 1916 р. у видi позик було видано 2 053 200 крб шд заставу 1 020 891 десятин землi [14, с. 50].
Важливим показником ефективносл дiяльностi рiзних банкiв (включаючи й Полтавський земельний) був рiвень заборгованостi !х клiентiв (табл. 2). 1з розрахунку на одну десятину землi найменша заборгованiсть мала м^це у клiентiв, якi брали кредит у Товариства взаемного кредиту, справи якого в 90 -х роках XIX ст. були передан до Дворянського банку, де з метою обслуговування цих борпв i було створено особливий вщдш. У щлому ж в акщонерних земельних банках борги були значно нижчими порiвняно з державними. Особливо високими вони були в середовищi найменш забезпечених клiентiв, яких обслуговував Селянський поземельний банк: - вони становили 132 крб на одну заставлену десятину сшьськогосподарських упдь. Неважко собi уявити становище ще! категорп боржнимв. Як писали наприкiнцi XIX ст. кореспонденти Полтавського губернського земства, значна заборговашсть селян з року в р^ зростае, звшьнитися вiд цього тягаря через брак дешевого кредиту селяни, безсумшвно, не в змозi [10, с. 275].
Проте й у Полтавському земельному банку було чимало проблем з поверненням креди^в. У його звт за 1905 р. зазначалося, що надання позик стало неможливим, i частина клiентiв зовсiм вiдмовилася вiд отримання позик за тим курсом закладних лислв, який пропонували банмри. Позичальники, ям випадково не зазнали економiчноi кризи, достроково скориставшись низьким курсом закладних лислв, погасили борги. Водночас шша частина позичальникiв не змогла внести строковi платежi, а правлiння банку у зв'язку зi страйками, що охопили кра!ну, не змогло вжити вщповщних заходiв щодо стягнення належних платежiв i проведення торгiв майна безнадшних боржникiв [19, арк. 49]. Докоршш соцiально -економiчнi й пол^ичш змiни, що мали м^це в Укра!ш пiсля подiй 1917 р., зумовили припинення функщонування вЫх шотечних банкiв, включаючи й Полтавський земельний.
У щлому ж аналiз органiзацiйно-правових засад дiяльностi Полтавського земельного банку вкотре шдтверджуе загальний висновок дослщнимв, що виникнення такого роду фшансових установ здiйснювалося з приватно! ^щативи тих латифундистiв i представникiв фшансового капiталу, якi краще орieнтувались у нових умовах, що панували на теренах Росшсько! iмперii пiсля скасування кршосного права й у результат реформ 60- х рокiв XIX ст.
Таблиця 2
Заборговашсть кл1ент1в земельних банк1в у Полтавськ1й губернп _станом на 1901 р.*_
Назва банюв
а н й а
ь т с
к ь л
о г о н е л
и
а т с а
з
н и т я с
е
д
ь т
о '2
ь
ч 2
х
я ц
н а
вв ао тб ср аа з к
а к
к '3 О
в
о г о н
а
д
и
ту
и д
ве р
ма рк
у С
а
н
гу р. 2
р0
о 9
б
к я
о н
ш £
и '53
л
а
го
Середня сума на одну десятину
и к
к '3
о
ту
и д
е р
к
Харювський земельний 6 059 57 458 5 939 488 3 242 000 2 952 993 104 54
Полтавський земельний 476 340 893 36 902 327 19 625 800 18 334 214 109 58
Дворянський 2 077 617 432 73 898 273 41 301 800 40 187 674 120 66
Особливий вщдш Дворянського 243 67 207 5 088 385 3 319 288 3 072 137 84 57
Селянський 4 088 151 405 18 400 953 12 767 550 12 219689 132 89
Разом 12 943 1 234 395 140 229 426 80 256 438 76 766 707 114 65
*Джерело: Статистический ежегодник Полтавского губернского земства на 1904 год. -Полтава: Электр. типо-литогр. И.А .Дохмана, 1904. - С. 125.
Закршивши контроль за роботою приватних шотечних установ за Мiнiстерством фiнансiв, влада вже вщ самого початку спрямовувала !х дiяльнiсть на фiнансову шдтримку помiщицького землеволодiння - цього найвиразшшого пережитку феодальних вiдносин, що загалом гальмувало прогресивш змiни у сферi сiльськогосподарського виробництва. Одержавши в заставу пом^ицький маеток, банк ставав заштересованим у його збереженнi, оскiльки той ставав джерелом прибутмв. Це, звичайно, уповшьнювало, хоча й не зупиняло, процес скорочення землеволодшь привiлейованих сташв. Останне ж у свош основнш масi так i не змогло витримати конкуренцп iз селянським господарством ^мейного типу, де головним мотивом пращ була боротьба за виживання, тобто виробництво продукцп насамперед для потреб власно! родини, а вже по^м - для реалiзацii на ринку з метою збагачення.
Що стосуеться перспектив подальшого дослщження рiзних аспек^в органiзацiйно-правових засад дiяльностi Полтавського земельного банку, то заслуговують увагу, на нашу думку, питання, пов'язаш зi з'ясуванням позицп уповноважених цього банку на з'!здах представникiв акцiонерних банмв, на яких розглядалося кредитування дрiбних товаровиробникiв, з огляду на те, що на рубежi Х1Х-ХХ ст. таких з'iздiв нараховувалося бiльше десяти.
Список ^тератури: 1. Высочайше утвержденный Устав Полтавского земельного банка // ПСЗ Рос. импер. - [Собр. 2-е. - Отд. II. - Т. ХЬП]. - Спб: Тип. II Отд. собствен. Е. И. В. Канцелярии, 1872. - № 50708. 2. Высочайше утвержденый Устав Харьковского земельного банка // ПСЗ Рос. импер. - [Собр. 2-е. - Отд. II. - Т. ХЬУЦ. - Спб: : Тип. II Отдел. собствен. Е. И. В. Канцелярии, 1871. - № 49556. 3. Задолженность частного землевладения // Отечест. зап. - 1880. - № 2. - С. 5-21. 4. Кириченко В. С. Акщонерш земельш банки та установи державного шотечного кредиту в перюд революцп 1905-1907 рр. (сшвпраця та досвщ правового регулювання) / В. С. Кириченко // В^н. Запорiзьк. юрид. ш-ту Дншропетр. держ. ун -ту внутр. справ. - 2009. - № 3. - С. 215-228. 5. Кириченко В. С. Система акщонерних банмв земельного кредиту в Росп в останне двадцятирiччя XIX ст. / В. С. Кириченко // Держава i право: зб. наук. пр.: юрид. i полт науки. - К.: ЩП НАН Украши, 2009.
- Вип. 44. - С. 397-406. 6. Кириченко В. С. Урядовий контроль за акщонерними шотечними банками в умовах кризових явищ кшця XIX - початку XX ст. / В. С. Кириченко // Учен. зап. Таврич. нац. ун -та. - Серия «Юрид. науки». - 2009. -Т. 22(61). - № 1. - С. 43-51. 7. Кириченко В. С. Установи довгострокового кредиту Росшсько'1 iмперii в Укра'1'ш (друга половина XIX - початок XX ст.): ^торико-правове дослщження: моногр. / В. С. Кириченко. - X.: «Контраст», 2010. - 688 с.
8. Красн1кова О. М. Полтавський земельний банк: з ^торп шотечного кредиту (1872-1918 рр.) / О. М. Красшкова // Четверта Полтав. наук. конф. з ^т. краезнавства: матер. до 825 ^ччя з часу першо'1 л^опис. згадки м. Полтави та 1100 -рiччя появи перших поселень на п територп. - Полтава: Б. в., 1998. - С. 13-19.
9. Новикова I. Е. Роль банмв у фшансовому регулюванш розвитку земельних вщносин на рубежi Х1Х - ХХ ст. / I. Е. Нов^ова // Банмвська справа. - 2007. - № 5.
- С. 74-82. 10. Обзор сельского хазяйства в Полтавской губернии за 1894 год по сообщениям корреспондентов. - Полтава: Типо-литогр. И. А. Дохмана, 1917. - 60 с. 11. Об изменении некоторых параграфов Устава Полтавского земельного банка // ПСЗ Рос. импер.
- [Собр. 2-е. Отд. II. - Т. ХЦУП]. - Спб: Тип. II Отдел. собствен. Е. И. В. Канцелярии, 1873.
- № 52348. 12. О товариществах по участникам или компаниям на акциях // СЗ Рос. импер.
- [Т. X - Ч. 1 ]. - Спб: Тип. «Деятель», 1857. - № 2163-2166. 13. Отчет Полтавского земельного банка за 1873 год. - Полтава: Типо-литогр. И. А. Дохмана, 1874. - 27 с.
14. Отчет Полтавского земельного банка за 1916 год. - Полтава, 1917. - 60 с.
15. Погребинський О. Аграрна справа на Укрш'ш в свiтлi II Державно'1 Думи / О. Погребинський // Зап. Одес. наук. товариства при У.А.Н. [Секщя сощально-юторичного]. - Одеса: Державне вид-во Украши, 1928. - № 2. - С. 48-92.
16. Проскурякова Н. А. Земельные банки Российской империи / Н. A. Проскурякова,
- М.: Изд-во РОССПЭН, 2002. - 518 с. 17. Райский Ю. Л. Акционерные земельные банки в России во второй половине XIX - начале XX веков: дис.... д-ра ист. наук: 07.00.02 / Юрий Леонидович Райский. - Курск, 1998. - 565 с. 18. Райский Ю. Л. Акционерные земельные банки и Крестьянский банк в 1905-1916 гг. / Ю. Л. Райский // Учен. зап. Курск. гос. пед. ин -та. - Т. 25: Вопросы истории и краеведения. -Курск: Б. и., 1973. - С. 3-34. 19. Росшський державний юторичний архiв. - Ф. 583 - Оп. 2
- Спр. 1411. - 148 арк. 20. Сводный сборник по статистическому описанию Полтавской губернии в 1882 - 1889 годах.. - Полтава: Типо-литогр. И. А. Дохмана, 1900. - Вып. 1. -279 с. 21. Списки населённых мест Полтавской губернии (по обществам и на землях сельских сословий ) за 1900 год. С приложениями карт губернии и всех уездов. -Полтава: Изд. Полтав. Губерн. земства, 1904. - 92 с. 22. Списки населённых мест Российской империи. Т. - XXXIII: Полтав. губерния. - Спб.: Типо-литогр. А. Е. Ландау, 1862. - 262 с. 23. Справочная книжка для заемщиков Полтавского земельного банка. - Полтава: Типо-литогр. И. А. Дохмана, 1895. - 31 с. 24. Справочная книжка Полтавского земельного банка. - Полтава: Типо-литогр. И. А. Дохмана, 1911. -56 с. 25. Труды комиссии, высочайше учреждённой для пересмотра системы податей и сборов. [Т. XXII. Ч. III: Статистические сведения, касающиеся прямых сборов. -Отд. I: Сведения о существующих прямых сборах ]. / сост. А. Штоф. - Спб: Тип. Мин-ва финансов, 1873. - 697 с.
ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ ПОЛТАВСКОГО ЗЕМЕЛЬНОГО БАНКА В КОНТЕКСТЕ ЕГО ПРАКТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (1872-1917 ГГ.) Селихов Д. А.
В статье проанализирован устав Полтавского земельного банка с точки зрения характеристики его организационно-правовой деятельности на рубеже Х1Х-ХХ веков. Освещены также некоторые экономически результаты деятельности этого банка на фоне других, функционировавших в указанное время в Полтавском регионе.
Ключевые слова: земля, Устав, ипотека, земельный банк, кредиты, Полтавская губерния.
ORGANIZATIONAL LEGAL PRINCIPLES OF CREATION OF POLTAVA LAND BANK IN THE CONTEXT OF ITS PRACTICAL ACTIVITY (1872-1917)
Selikhov D. A.
The Charter of Poltava Land Bank has been analyzed in the article in the terms of characteristics of its organizational legal activity at the turn of the XIX-XX centuries. Some economic results of this bank have also been elucidated against the background of other land banks which functioned at the appointed time in Poltava Region.
Key words: land, Charter, mortgage, land bank, loans, Poltava Province.
Надтшла доредакцИ 18.03.2013 р.
