CC BY
24
УДК 338.45:621.38 Лш1я МиколаТвна Саломат1на,
д-р екон. наук, професор, Сергш Леонщович Передер1й
1нститут економiки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Розвиток електронно! промисловосп неможливий без урахування розвитку еко-номши кра!ни на середньострокову перспективу \ структурних змш Тому оргашзацшно-економ1чне забезпечення розвитку електронно! промисловосп слщ здшснювати з ураху-ванням Програми розвитку швестицшно-шновацшно! д1яльносп на 2011 р. \ на перюд до 2015 р. [1].
Реал1защю програми передбачалося здшснювати за двома етапами. Етап виходу з швестицшно! кризи (2011-2012 рр.) передба-чав полшшення умов для швестор1в. На другому етат (2013-2015 рр.) Кабшет Мшютр1в Укра!ни концентруватиме ресурси в тих секторах, яю «визначають обличчя економши майбутнього». Для запровадження нових тд-ход1в до модершзацп прюритетних галузей нацюнально! економши на найближч1 два роки розроблена Державна програма активь зацп розвитку економши на 2013-2014 роки [2]. До прюритетних галузей вщнесено аеро-косм1чну галузь, шформацшно-комушка-цшш технологИ, бютехнологи, нанотех-нологп та нов1 матер1али, фармацевтику й медичну техшку. Назваш галуз1 тдвищують роль електрошки у створенш шновацшних високотехнолопчних продукпв \ розвитку п'ятого технолопчного укладу.
Еволюцшна парадигма розвитку тех-нолопчних уклад1в розглянута у роботах Й. Шумпетера, К. Перес, С. Глазьева [3-5].
Актуальш питання розвитку електрошки вщдзеркалеш в роботах росшських автор1в: Т. Палташева, В. Петропавловсько-го, Ю. Яковця [6-8].
Сучасш напрями розвитку високотехнолопчних виробництв розглянуто в роботах укра!нських дослщниюв: О. Амош1, В. Гейця, В. Перевертайла, Л. Федулово!, М. Якубов-ського [9-13].
© Л.М. Саломатша, С.Л. Передерiй, 2013
Незважаючи на значну кшьюсть пуб-лшацш у вггчизнянш \ заруб1жнш лггератур1, присвячених дослщженням шновацшного розвитку високотехнолопчних виробництв, методичш \ практичш питання оргашзацш-но-економ1чного забезпечення розвитку електронно! промисловосп потребують по-дальшого дослщження.
Метою статп е розробка методичних положень { практичних рекомендацш, спря-мованих на оргашзацшно-економ1чне забезпечення розвитку електронно! промисловосп Укра!ни на шновацшнш основа
Оргашзацшно-економ1чне забезпечення регламентуе д1яльшсть державних, галу-зевих та шдприемницьких структур розвитку електронно! промисловосп. Порядок тако! взаемодп забезпечуе оргашзацшно-еконо-м1чний мехашзм, наведений на рис. 1.
На державному р1вш оргашзацшно-економ1чна д1яльшсть державних установ з розвитку електронно! промисловосп регла-ментуеться нормативно-законодавчою базою, середньостроковими прюритетними напря-мами шновацшно! д1яльносп загальнодер-жавного р1вня на 2012-2016 рр. та Державною програмою актив1зацп розвитку еконо-м1ки на 2013- 2014 рр., а також загальнодер-жавними, нацюнальними та державними програмами: Нацюнальна програма шформа-тизацп, Державна цшьова науково-техшчна програма впровадження { використання грщ-технологш; Державна цшьова науково-техшчна програма «Нанотехнологи та нанома-тер1али».
Слщ вщзначити, що державою ство-рюються умови для шновацшного розвитку високотехнолопчних галузей промисловосп. Проте низька шновацшна активнють на тдприемствах електронно! промисловосп свщчить про необхщшсть удосконалення
Органiзацiйно-економiчний мехашзм розвитку електронно! промисловостi Укра!ни на iнновацiйнiй основi
Державний рiвень
Нормативно-законодавча та економiчна база реалiзащ! стратеги розвитку електронно! промисловосп Середньостроковi прiоритетнi напрями шновацшно! дiяльностi загальнодержавного рiвня на 2012-2016 роки - - Державна програма активiзацi!' розвитку економiки на 2013-2014 роки, загальнодержавш, нацiональнi та державш програми
Забезпечення розвитку електронно! промисловосп на iнновацiйнiй основi
фiнансово-економiчне технiко-технологiчне наукове ринкове
1 г 1 г 1 г 1 г
Галузевий р1вень
3
3
1
£
I
Розробка Державно! прог-рами розвитку
електронно! промисловостi
Створення галузево! шформацшно! системи
Створення кластера «Розвиток електронно! промисловосп»
Створення холдингу електронно! промисловостi
Створення
системи галузевого трансферу технологiй
Створення навчально-наукових центрiв пiдвищення квалiфiкащ! iнженерних кадрiв
1 г 1 г 1 г 1 г 1 г
Корпоративний рiвень
1 г 1 г 1 г 1 г 1 г
Створення виробни-чих потужностей iз застосуванням вщомих свiтових брендiв Створення зарубiжних електронних виробництв Трансфер технологш з урахуванням каналiв постачання Упровадження мехашзму бiзнес-маркетингу Упровадження стандарта 1РС Упровадження виробничих iнформацiйних систем PDM/PLM
Рис. 1. Структура оргашзацШно-економгчного механизму розвитку електронног промисловостг Украши на гнновацШтй основг
державного регулювання розвитком елек-ронно! промисловосп. Удосконалення державного регулювання розвитком електронно! промисловостi слiд здiйснювати за такими напрямами:
фiнансово-економiчне забезпечення;
техшко-технолопчне забезпечення;
iнновацiйне забезпечення;
ринкове забезпечення.
Фiнансово-економiчне забезпечення розвитку електронно! промисловосп стосу-сться державно! фiнансово!' пiдтримки тд-приемств електронно! промисловостi за ра-хунок надання дешевих кредитiв та пшьг, створення фонду розвитку електронно! про-мисловостi.
Особливе значення для фшансово-еко-номiчного забезпечення розвитку електронно! промисловосп мае банювське кредиту-вання. Ця проблема розглянута на прикладi ПАТ «Топаз», яке виробляе наукоемну, дорогу продукщю iз тривалим виробничим циклом. У зв'язку з недостаттстю власних об^ових кошта, пiдприемство потребуе за-лучення кредитних ресуршв. Однак чинна законодавча база перешкоджае отриманню кредитiв, тому що 100% акцiй ПАТ «Топаз» належить держава Вiдповiдно до ст. 4 Закону Укра!ни вiд 02.10.1992 р. № 2654-Х11 «Про заставу» предметом застави таких тдпри-емств не можуть бути майновi комплекси, до яких входять будiвлi, споруди, а також ма-шини й обладнання. Предметом застави для ПАТ «Топаз» може бути тшьки продукцiя i майновi права за укладеними контрактами. Ураховуючи, що 96% продукцi! тдприемст-ва - це спецпродукцiя, яка не передаеться тд заставу, единим предметом застави, який можливо запропонувати банкам, залишають-ся майновi права за укладеними контрактами.
Такий вид застави зпдно з Постановою НБУ вiд 25.01.2012 р. № 23 е найнижчою, п'ятою категорiею, з коефiцiентом лшвщ-носп 0,4. На практицi банки кредитують пiд таку заставу на суму не бшьше 30% вiд ви-ручки, що одержуеться. Скористатися таким кредитом можуть тшьки тдприемства, яю працюють за прямими договорами. Вироб-ники спецтехнiки, якi не мають права само-стiйно експортувати вшськову технiку, договори комiсi! або агентсью договори пiд заставу передати не можуть. Таким чином, без
виршення питань з надання пшьгових, блан-кових (беззаставних) кредита тдприемства не зможуть працювати ршмчно, а в деяких випадках узагалi не зможуть виконувати великi експортш договори.
Фiнансово-економiчне забезпечення стосуеться також залучення iнвестицiй для розвитку електронно! промисловосп. Саме таю цш мае приватизащя та корпоратизацiя пiдприемств електронно! промисловосп, яка мае виршувати насамперед проблеми залучення приватних швестицш для модершзацп електронного виробництва.
Через вiдсутнiсть швестицшного ресурсу для модернiзацi! та забезпечення фшансово-кредитно! пiдтримки розвитку внутршнього виробництва i збуту продукцi! електронно! промисловосп пропонуеться Державному агентству з питань науки, шновацш та шформатизацп Укра!ни розгля-нути пропозицi! щодо заснування фонду розвитку електрошки в Укра!нi. Наповнення цього фонду пропонуеться здшснювати за рахунок вщрахування вiдсоткiв вiд продажу пiдприемств електронно! промисловосп, а також внесюв тдприемств iнших галузей, якi модернiзуються на основi впровадження технологiй п'ятого технолопчного укладу.
Технiко-технологiчне забезпечення розвитку електронно! промисловосп стосуеться створення техшко-технолопчно! бази вщновлення основних засобiв виробництва. Дослщження свiдчать, що для виготовлення сучасно! електронно! продукцi! необхiдно техшчне переоснащення електронно! про-мисловостi. У середньому знос основних фондiв у галузi становить 65-75%, а знос машин i обладнання, обчислювально! техшки i вимiрювальних приладiв е набагато вищим i в деяких випадках складае 85-90%. У даний час практично вщсутня пропозищя вггчизня-них тдприемств щодо промислового устат-кування для тдприемств радюелектронно! промисловостi, а зарубiжне заблоковано через високу вартють. Практика вилучення у багатьох тдприемств державного сектору економши 30% прибутку у виглядi дивщен-дiв на державну частку, крiм того, близько 20% становить податок на прибуток тдприемств: 2011 р. - 23%, 2012 р. - 21, 2013 р. -19%, а нараховано! амортизацп недостатньо для придбання нового обладнання, призвела до того, що власних кошта на техтчне пере-
оснащення у тдприемств галуз1 немае. Мож-ливим виходом !з ще! ситуацп було б при-дбання ¡мпортного обладнання у кредит пщ гарантп уряду.
Наукове забезпечення стосуеться прий-няття ршень про вщродження галузево! на-
уки електронно! промисловосп. Як свщчать дат табл. 1, витрати на науково-дослщницью розробки з електрошки у 2009 р. складали лише 7,75% пор1вняно з приладобудуванням { електрошкою в цшому.
Витрати на НДДКР у сфер1 техтчних наук у посттних ц1нах 1995р., тис. грн [14]
Таблиця 1
Показники 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Приладобудування та електрошка 83448 85667 149053 105732 86793 73067 70151 63713 48930
Прилади 29999 25772 37449 38024 25509 17097 20995 21459 11913
Радютехшка 1 телекомушкаци 19288 16133 26653 24426 23642 20537 14800 13594 15445
Обчислювальна техшка та автоматизащя 29875 40452 80902 39410 34974 30516 29195 23367 17670
Електрошка 4286 3311 4049 3871 2668 4917 4876 5160 3796
Як свщчать дослщження, в електрон-нш промисловосп мае мюце:
вщсутшсть узагальнено! шформацп про найважливш1 потреби (проблеми) ще! галузи;
вщсутшсть можливосн комплектуван-ня мюць науковщв обладнанням { приладами вггчизняного виробництва.
Розвиток галузево! науки завжди зале-жав вщ того, наскшьки нсними були зв'язки м1ж науковими оргашзащями та виробничи-ми пщприемствами. За роки незалежносп галузева наука практично не фшансувалася з бюджету, але науков1 оргашзацп, як не втра-тили зв'язюв !з виробництвом, намагалися зберегти напрями свое! д1яльносп й кадро-вий потенщал.
Вщповщно до Постанови КМУ вщ
06.04.2011 р. № 374 практично вс галузев1 державш конструкторсью бюро 1 науково-дослщш шститути ввшшли до складу державного концерну «Укроборонпром». У 2011 р. тдприемства «Укроборонпрому» зазнали величезних збитюв. Незважаючи на те, що згщно !з Законом Укра!ни вщ
01.10.2012 р. № 5414-У1 та вщ 06.09.2012 р. № 5213-У1 цим пщприемствам були списан! борги до Пенсшного фонду за енергоносп ! перед бюджетом, але !з 134 тдприемств 29 у 2012 р. залишилися збитковими. На засщанш РНБО наприкшщ 2012 р. зазначалося про
неефективнють управлшня концерном тд-приемствами вшськово-промислового комплексу. Деякими з депутаив внесено до законопроекту Верховно! Ради Укра!ни про-позищю про повернення тдприемств вшсь-ково-промислового комплексу пщ управлш-ня новоствореного Мшстерства промислово! полггики Укра!ни.
Дослщження свщчать, що чинна зако-нодавча база Укра!ни не передбачае практично жодно! державно! пщтримки суб'ектам господарювання, як реал1зують в Укра!ш шновацшш проекти, а також пщприемствам, як мають статус шновацшних. Водночас Податковим кодексом Укра!ни передбачено, що прибуток, отриманий вщ реал1зацп швес-тицшних проекпв суб'ектами господарювання, як реал1зують швестицшш проекти у прюритетних галузях економши згщно !з Законом Укра!ни «Про стимулювання швес-тицшно! д1яльносп у прюритетних галузях економши з метою створення нових робочих мюць», слщ оподатковувати за ставкою: з 01.01.2013 р. до 31.12.2017 р. - 0%; з 01.01.2018 р. до 31.12.2022 р. - 8%; з 01.01.2023 р. - 16%. Сдиним Законом Укра!ни, який перед-бачав пшьги щодо оподаткування та митного регулювання шновацшною д1яльшстю, був Закон Укра!ни вщ 02.07.2002 р. № 40-1У «Про шновацшну д1яльшсть». Згщно !з За-
коном вщ 25.03.2005 р. № 2505-1У ст. 21 бу-ло виключено з тексту. Необхiдно внести до Податкового кодексу Укра!ни статтi, що пе-редбачають пiльги щодо шновацшно! дiяль-ностi.
Удосконалення механiзмiв упровад-ження науково-технiчних розробок у проми-слове виробництво можливе:
шляхом надання дешевих кредитних ресуршв i податкових пiльг щодо кошив цiльового призначення;
скорочення часу впровадження науко-во-технiчних розробок шляхом побудови науково-техшчних паркiв, створення холдин-гiв;
застосування у процес впровадження науково-технiчних розробок авторських колективiв з правом використання створено! ними штелектуально! власностi.
Ринкове забезпечення стосуеться дер-жавних замовлень на електронну продукщю. Мае мiсце недостатнiсть обсяпв державного замовлення на продукцiю тдприемств елект-ронно! промисловостi. Для виршення проб-леми необхiдно передбачити у Державному бюджет Укра!ни кошти на фшансування державного замовлення.
Дослiдження свiдчать, що на галузево-му рiвнi для розвитку електронно! промис-ловостi на шновацшнш основi необхiдно:
розробити Державну програму розвит-ку електронно! промисловосп;
створити галузеву iнформацiйну систему;
створити кластер «Розвиток електрон-но! промисловостi»;
створити холдинг електронно! промис-ловостi;
створити систему галузевого трансферу технологiй;
створити навчально-науковi центри пiдвищення квалiфiкацi! шженерних кадрiв.
Потреба розробки Державно! програми розвитку електронно! промисловостi обумов-лена вирiшенням таких першочергових проблем:
вщсутшсть державного фiнансування науково-техшчних розробок, яю мають прь оритетне значення для галуз^ тому необхщ-ним е державне фiнансування галузевих на-укових установ;
недостатнiсть кошив для технiчного переозброення, необхiдного для реформу-вання й розвитку галуз^ що надасть змогу пiдвищити конкурентоспроможнють продук-цi! на зовнiшньому ринку.
Державна програма розвитку електрон-но! промисловосп передбачае таке швестицшне забезпечення:
створити центр сприяння розвитку електронiки в Укра!нi;
забезпечити шформацшно-рекламну й маркетингову дiяльнiсть щодо реалiзацi! iнвестицiйних проектiв;
сформувати пакет швестицшних про-позицiй i бiзнес-планiв у сферi розвитку електронно! промисловосп в Укра!нi;
пiдвищити обсяг швестицш у розвиток електронно! промисловостi за рахунок влас-них коштiв тдприемств i залучення iноземних iнвесторiв;
сформувати спшьш з мiжнародними компанiями проекти у сферi розробки iнно-вацшних електронних продуктiв;
провести заходи (семшари, круглi сто-ли, конференцi! з проблематики) для залучення швестицш, що забезпечують трансфер технологш п'ятого технолопчного укладу;
регулярно проводити конкурси швестицшних проекпв, спрямованих на розвиток електронно! промисловосп в Укра!ш;
сформувати перелiк об'ектiв, якi по-требують iнвестицiй iз вказiвкою !х обсягiв i першочерговостi для техшчного переозбро-ення.
Для розвитку електронно! промисло-востi на iнновацiйнiй основi велике значення мае створення кластера, що стимулюе кооперацiю й розвиток шновацшно! дiяль-ностi в електроннш промисловостi. Зараз в Укра!нi формуеться кластерна полггика. Традицiйно в економщ прийнято називати кластерами сконцентрованi на певнш терито-рi! групи взаемозв'язаних компанш. У зв'яз-ку iз цим великого значення набувае визна-чення ядра кластера - iнiцiаторiв створення, вiдповiдальних за стратегiю його розвитку. Це мають бути висококонкурентш, в елект-ронiцi - обов'язково експортоорiентованi компанi!. Такi компанi! визначають рiвень вимог до всiх учасниюв кластера i стимулю-ють !х розвиток. Масштаб дiяльностi ядра
кластера мае значно перевершувати середнш галузевий [15].
Зараз у багатьох регюнах упроваджу-еться кластерна модель тдвищення конку-рентоспроможностi регiону в рамках розроб-лених стратегiй розвитку регюну: Стратегiя розвитку Киева до 2025 р. [16], Комплексна стратепя розвитку Дншропетровсько! облас-тi до 2015 р. [17], Стратепя економiчного i соцiального розвитку Донецько! областi на перюд до 2015 року [18], Комплексна стратепя розвитку Львова 2012-2025 рр. [19].
Особливють названих стратегш поля-гае в тому, що !х розробка здiйснювалася за участю консалтингово! компанп «Monitor
Кластери, яю е npiopume
Group», яка ствпрацюе iз провiдними кор-поращями свiту, урядами, органiзацiями со-щального сектору, допомагаючи 1м вирь шувати найбiльш важливi завдання.
Поглиблений аналiз дозволив запропо-нувати створення кластерiв у найбiльш пер-спективних секторах регюшв з урахуванням наявних ресуршв, геополiтичного !х розта-шування, сприятливих умов ведення бiзнесу. Ставилося за мету створення конкуренто-спроможних кластерiв, якi мають бути лще-рами економiчного зростання в регiонi й тд-вищувати !х конкурентоспроможнiсть на свь товому рiвнi (табл. 2).
Таблиця 2
ми для розвитку регютв
Регюн Кластери
Ки!в Фармацевтика та медичш технологи. 1нжишринг i точне машинобудування. Регюнальний i мiжнародний 1Т-аутсорсинг. Центр культури i туризму. Регiональний логiстичний центр. Центр комерцшного трейдингу СНД i ЦСС (сировиннi сiльськогосподарськi товари). Науково-освггнш центр цивiльно! авiацi!
Львiв Туризм. Бiзнес-послуги
Дншропетровська область Сiльське господарство. Будiвництво
Донецька область Металургiя. Сшьське господарство
Для електронно! промисловосп акту-альним е створення кластера «Розвиток електронно! промисловостi в Укра!нi». Кластер мае бути створений на основi високого рiвня кооперацi! та конкуренци. Кластер включатиме як територiально близькi, так i вiддаленi тдприемства, об'еднанi загальним проектом технiко-технологiчного розвитку тдприемств електронно! промисловостi.
У даному дослщженш кластер розгля-даеться як група господарюючих суб'ектiв, об'еднаних на основi довгострокових конт-рактiв для використання ресуршв та переваг для спшьно! реалiзацi! iнновацiйних проекнв, технiко-технологiчно! модернiзацi! електронно! промисловосп, випуску конкурен-тоспроможного електронного продукту. За-
пропонований кластер мае мютити такi на-прями.
1. Модершзащя дiючих електронних виробництв пiдприемств електронно! промисловосп, створення регюнальних центрiв.
Цей проект мае входити до складу проекнв, що реалiзуються в рамках Програ-ми розвитку швестицшно-шновацшно! дiяль-ностi в Укра!нi. Вш вiдповiдае основним критерiям щодо проекнв, яким надаеться державна тдтримка: вщповщшсть прюри-тетним напрямам, вкладення швестицш у сферу виробництва з високим технолопчним рiвнем не нижче V-VI технолопчних укладiв, окупнiсть iнвестицiй, iмпортозамiщення, пiдвищення енергоефективностi та ресурсо-збереження, високий стутнь готовностi
об'екпв швестування, залучення капiталу переважно з бюджетних джерел, сприяння розвитку шших галузей вiтчизняного вироб-ництва, створення нових робочих мюць.
Унаслiдок того, що до проекту дода-ються вимоги з проведення реконструкцп або модершзацп на пiдприемствi з обов'яз-ковим видiленням окремого структурного шдроздшу, на якому буде реалiзовуватися швестицшний проект, пропонуеться видiляти на тдприемствах електроннi виробництва як окремi бiзнес-одиницi.
Кластер «Розвиток електронно! промисловосп в Укра!нi» повинен мати регюнальш центри модернiзацi! електронно! промисловостi. Цими центрами передбача-еться створення лабораторш та дослщниць-ких центрiв технологш мiкро- i наноелект-ронiки, яю будуть тiсно пов'язанi з розвит-ком експериментального й масового вироб-ництва нашвпровщникових приладiв. Кластер мае стати единим координуючим органом розвитку електронно! промисловосп Укра!ни на шновацшнш основi.
Регiональнi центри модершзацп електронно! промисловосп мають залучати зару-бiжнi фiрми, що дозволить постшно шдтри-мувати дух здорово! конкуренцп й високий технiчний рiвень розробок. Слiд зазначити, що в Роси завдання вiдродження електронiки здшснюються в партнерствi iз провiдними захщними компанiями, оскiльки самостiйно подолати вщставання у 12-15 рокiв е нездш-сненним. Наприклад, «Мiкрон», опановуючи технологш 0,18 мкм разом iз корпоращею STMicroelectronics, перестрибуе через чотири технолопчш поколiння й отримуе базу для подальшого переходу на рiвень 0,09 мкм. Те ж саме можна сказати i про «Ангстрем» [20].
2. Другим напрямом кластера «Розви-ток електронно! промисловосп в Укра!ш» е розробка матерiалiв для електронно! промисловосп. Ураховуючи технолопчний потен-цiал Донецько! областi щодо розробки кон-курентоспроможних на свгговому ринку матерiалiв для електронно! техшки, пропонуеться створити в Донецьюй областi пщклас-тер «Матерiали для електрошки». Створення такого пiдкластера вщповщатиме iде! створення регiональних шновацшно-промисло-
вих кластерiв, вiдповiдно до спецiалiзацi! та потенцiалу областей кра!ни, яку передбача-еться реалiзувати в десятирiчнiй iнновацiйнiй стратегi! Укра!ни [21].
Кластер «Матерiали для електронiки» мае створюватися за шщативою Донецько! обласно! державно! адмшстрацп та форму-ватися на принципах державно-приватного партнерства, де державш органiзацi! - це Донецький фiзико-технiчний iнститут iм. О.О. Галкша НАН Укра!ни, Науково-технiчний центр «Реактивелектрон» НАН Укра!ни (м. Донецьк), Донецький нацюналь-ний технiчний ушверситет. Приватнi пiдпри-емства - це ВАТ «Донецький хiмiко-мета-лургiйний завод» (виробництво кремшю полiкристалiчного i монокристатчного, титану йодистого, феросплавiв тугоплавких металiв: молiбдену, вольфраму, ванадiю); ВАТ «Донецький завод хiмiчних реактивiв» (виробництво промислових сапфiрiв i лейкосапфiрiв); ВАТ «Укрцинк» (м. Костян-тинiвка) (виробництво кольорових i рiд-кiсних металiв: свинець, цинк, кадмiй). Орга-шзацшну роль мае взяти на себе Схщний регiональний центр iнновацiйного розвитку (м. Донецьк). На рис. 2 наведено структуру фшансування кластера «Матерiали для електрошки».
Створення такого кластера тдвищить шновацшну активнiсть пiдприемств. Слщ зазначити, що головною проблемою для пiдприемств електронно! промисловостi е вщставання вщ свiтових пiдприемств на рiвнi iнновацiйного розвитку.
3. Розвитку електронно! промисловосп на iнновацiйнiй основi сприяють 1Т-клас-тери. Тому одним iз напрямiв кластера «Розвиток електронно! промисловосп в Укра!ш» е створення IТ-кластерiв.
Створення IT-кластерiв проходить за двома етапами. На першому еташ здшснюються таю ди:
адмшстративш органи управлiння виступають з шщативою створення кластера, у рамках якого мае розвиватися сшвпраця влади, навчальних закладiв i IТ-компанiй;
створюеться робоча група;
проводиться збiр заявок пiдприемств про участь у кластера
Приватне фшансування
Компанп-виробники матер1ал1в для електронно! техшки:
1. Донецький х!мшо-металургшний завод - виробництво кремшю пол1кристал1чного 1 монокриста-л1чного, титану йодистого, феро-сплав1в тугоплавких метал1в: мол1бден, вольфрам, ванадш
2. ВАТ «Донецький завод х1м1чних реактив1в» — виробництво проми-слових сапф1р1в 1 лейкосапф1р1в.
3. ВАТ «Укрцинк» (м. Костянти-швка) — виробництво кольорових { рщюсних метал1в: свинець, цинк, кадмш
I
Приватно-державне партнерство
Схщний регюнальний
центр шновацшного
розвитку (м. Донецьк)
Державне фшансування
Дослщницью групи та науков! установи базових технологш виготовлення матер1ал1в для електронно! техшки:
1. Донецький ф1зико-техшчний !нститут !м. О. О. Галкша НАН Укра!ни.
2. Науково-техшчний центр «Реактивелектрон» НАН Укра!ни (м. Донецьк).
3. Донецький нацюнальний техшчний ушверситет
I
Венчурне фшансування, приватш швестицп, система державних { м1жнародних гранив
Рис. 2. Структура ф!нансування кластера «Матергали для електрошки»
здшснюеться мошторинг потенцшних замовлень { розповсюдження цих даних серед компанш кластера;
визначаються можлив! проекти, як можуть реал1зовуватися в рамках кластера;
розробляеться швестицшний паспорт кластера з вказ1вкою шновацшних фонд1в { шших швестор!в.
На другому еташ створюються дата-центр, шженерно-техшчний комплекс, офю-ний центр для розробниюв програмного за-безпечення. Практика показуе, що для ство-рення 1Т-кластера необхщно 15-20 га земл1, розрахованих на 20 тисяч робочих мюць, вщповщш економ!чш умови та шфраструк-тура й тдтримка держави. Але найголовш-шим е, щоб цей проект був привабливим для укра!нських фах!вщв у сфер! 1Т-технологш Защкавленють вггчизняних компанш { пред-ставництв заруб1жних ф1рм е необхщною умовою щодо перенесення сво!х потужно-стей.
Зараз в Укра!ш процес створення клас-тер1в за цим напрямом уже розпочався. Так, у м. Ки!в створено шновацшний кластер
«Технолог!! шформацшного сусп!льства» на баз! наукового парку «Ки!вська пол!техн!ка». Напрями - нанотехнологи, м!кроелектрон!ка, !нформац!йн! технолог!!, телекомушкаци.
У м. Льв!в створений Льв!вський кластер !нформац!йних технолог!й та б!знес-послуг, який е асощащею пров!дних компа-н!й у сфер! шформацшних технолог!й та аутсорсингу б!знес-процес!в. Вони сп!льно здш-снюють системш зм!ни в б!знес-середовищ! мюта.
Стратег!чними ц!лями кластера е: перетворення Львова на один з конку-рентоспроможних центр!в б!знес-послуг у Центрально-Сх!дн!й Сврот;
сприяння розвитку б!знес-екосистеми для 1Т-ВРО кластера у Львов!;
створення у Львов! сучасного високо конкурентоспроможного центру м!жнарод-ного р!вня.
Тактичними цшями кластера е: забезпечення доступу компанш кластера до висококвал!фшованого людського катталу, а молодим фах!вцям - до навчаль-них можливостей;
мати одну з найефектившших систем взаемодп шституцш освiти i компанiй у сфе-рi iнформацiйних та комушкацшних техно-логiй у Схiднiй Сврош;
розширення доступу до фiнансових ресуршв членiв кластера щодо iнновацiйних проекпв;
стати визнаною iнституцiею на мiж-секторному рiвнi для впровадження спшьних проектiв [19].
Тенденцi! розвитку 1Т-ринку спонука-ли Львiвську мiську раду i Кластер шфор-мацiйних технологш i бiзнес-послуг перетво-рити Львiв на могутнiй центр IТ-технологiй. Компашя SoftServe, лiдер IТ-галузi Укра!ни, сприяе i приеднуеться до бiльшостi шщатив, метою яких е просування IТ-галузi в цiлому i Львова як центру ПЧндустрп зокрема. Проводиться велика рекламна робота в цьому напрям^ iнформацiю розповсюджено по таких мютах Укра!ни, як Ки!в, Харюв, Дншро-петровськ, Одеса i Донецьк.
У березш 2012 р. Радою вггчизняних та iноземних iнвесторiв було ухвалено рiшення про формування на територп Харкiвсько! областi регiонального кластера «1нформа-цiйно-комунiкацiйнi технологi!» (1КТ). Вщ-повiдальнiсть за органiзацiю робiт iз даного напряму закрiплено за ректором Харювсь-кого нацiонального унiверситету радюелек-тронiки М.Ф. Бондаренком. Кластер 1КТ не е юридичною особою, оргашзащя його формування i розвитку здшснюеться Координацiй-ною радою, що обираеться активно працю-ючими учасниками робочо! групи, створено! представниками всiх компанш 1КТ, якi роз-ташованi на територи Харкiвсько! областi та виявили бажання брати участь у робот кластера [22].
Слiд вщзначити, що виробництво будь-яких виробiв електронiки забезпечуеться щ-лим ланцюжком шдприемств-контрагенив. Тому в електроннiй промисловосп iнших кра!н набуло поширення створення холдин-гiв, у рамках яких робота ведеться не тшьки за напрямами, а цшими компанiями, що вхо-дять до складу холдингу. Компанп холдингу досягнувши лiдируючо! позици, кожна у своему сегмент ринку, об'еднавшись надають продукцiю ще вищо! якостi за кращими умо-вами.
Створення холдингу електронно! про-мисловосп е актуальним для Укра!ни. Проблема полягае у визначенш пiдприемств, якi можуть до нього ввшти, розробцi структури цього холдингу, а також визначення умов входження тдприемств до холдингу. Першим кроком формування такого холдингу е створення асощацп пiдприемств i установ електронно! промисловосп за прикладом створення асоцiацi! «Укра!нський ядерний форум» [23]. Цю асощащю створено пiдпри-емствами i установами ядерно-промислового комплексу Укра!ни у 2010 р. з метою коор-динацп !х дiяльностi для вирiшення спшьних економiчних i соцiальних завдань, впливу на формування позитивно! думки про ядерну енергетику як важливу складову енергетич-но! полггики кра!ни i позитивного iнформа-цiйного простору з питань розвитку ядерно! енергетики i промисловосп Укра!ни.
Створення холдингу визначаеться тим, що в електроннш промисловостi об'ективно необхiдним е перехщ великих пiдприемств електронно! промисловостi на субконтрактну модель виробництва iз залученням малих пiдприемств. При цьому слщ не тiльки сти-мулювати розвиток малих тдприемств у ви-сокотехнолопчних галузях промисловостi, але й аналiзувати !х дiяльнiсть iз точки зору активiзацi! iнновацiйних процесiв в економь цi Укра!нi. Для цього необхщно розробити вiдповiдну форму статистично! звггносп й один раз на два роки проводити статистичне спостереження.
Малi промисловi тдприемства, що здiйснюють iнновацiйну дiяльнiсть, безпосе-редньо пов'язану з розробкою або випуском електронно! продукци, повиннi мати всебiч-ну та стабiльну державну тдтримку. Вона може надаватись у рiзних формах: стимулю-вання виробництва найбшьш прiоритетних видiв продукцi!, надання податкових пшьг, дотацiя банкiвського кредитування з надан-ням пiльг, створення шформацшно-консуль-тацiйних i науково-технiчних центрiв, розвиток системи страхування, оргашзащя матерь ально-технiчного забезпечення.
Для електронно! промисловосп дуже важливим е забезпечення виробництва висо-коквалiфiкованими кадрами. Цьому сприяе створення навчально-наукових центрiв тд-
вищeння квалiфiкацiï iнжeнepниx кадpiв для eлeктpонноï пpомиcловоcтi в мepeжi peгiо-нальниx цeнтpiв iнновацiйного pозвиткy. Ця pобота мае виконyватиcь за iнiцiативою га-лyзeвого оpганy yпpавлiння та допомогою peгiональниx цeнтpiв iнновацiйного pозвит-кУ.
Hа коpпоpативномy piвнi pозвиткy eлeктpонноï пpомиcловоcтi cпpияe:
cтвоpeння виpобничиx потужноетей ia заcтоcyванням вiдомиx cвiтовиx бpeндiв;
cтвоpeння заpyбiжниx eлeктpонниx ви-pобництв;
тpанcфep тexнологiй з ypаxyванням ка-налiв поcтачання;
yпpоваджeння мexанiзмy бiзнec-маpкe-тингу;
yпpоваджeння cтандаpтiв IPC; yпpоваджeння виpобничиx iнфоpмацiй-ниx cиcтeм PDM/PLM.
Для pозвиткy eлeктpонноï ^омисто-вост! Укpаïни на iнновацiйнiй оcновi оотбли-вого значeння набувае cтвоpeння на тepитоpiï дepжави пiдпpиeмcтв eлeктpонноï ^омжло-воcтi вeликиx тpанcнацiональниx коpпоpацiй. В Укpаïнi cтавитьcя питання пpо cтвоpeння умов для зpоcтання кiлькоcтi виcокотexно-
логiчниx пiдпpиeмcтв. Пpо цe cвiдчить заява M. Aзаpова, який пiдкpecлив, що дepжава ж-peдбачаe вкладати кошти в pозвиток iнфpа-crpy^yp^ зокpeма в iнжeнepнy пiдготовкy майданчиюв для бyдiвництва такиx пад^и-емств [24]. Позитивний доcвiд у цьому на-пpямi е в Угоpщинi. Mepiя yгоpcького мicта дiйшла виотовку, що з коштiв, якi надxодять до мicького бюджeтy, дeкiлька мшьйошв долаpiв cлiд cпpямовyвати на cтвоpeння шду-cтpiальноï зони. Для цього мюто видши-ло зeмлю, побудувало автодоpогy, пiдвeло eлeктpоeнepгiю, воду - забeзпeчило вcieю iнфpаcтpyктypою, яка нeобxiдна для ство-peння i pоботи вeликого пpомиcлового тд-пpиeмcтва. Aналогiчнi майданчики cтвоpю-вали i в iншиx мicтаx Угоpщини. Тодi було пiдготовлeно бiльшe cотнi пpомиcловиx майданчиюв, iнфоpмацiя пpо якi в загально-дepжавномy peecтpi була доcтyпною для iнвecтоpiв.
Hа pиc. 3 навeдeно cxeмy взаeмодiï пiдпpиeмcтв eлeктpонноï пpомиcловоcтi Укpаïни пpи cтвоpeннi на iнжeнepниx май-данчикаx вiтчизняниx eлeктpонниx в^об-ництв за фiнанcовою yчаcтю й тд eгiдою заpyбiжниx коpпоpацiй.
Ч......Iii......I......Iii......j......I'll......г;
Вiтчизнянi пiдпpиeмcтва: pакeтно-коcмiчна галузь авiацiйна пpомиcловicть обоpонно-пpомиcловий комплeкc
Cтвоpeння на iнжeнepниx майданчикаx вiтчизняниx eлeктpониx виpобництв за фь нажовою yчаcтю i пiд eгiдою заpyбiжниx коpпоpацiй
Вiтчизнянi пiдпpиeмcтва: пpомиcловicть eлeктpонниx компонeнтiв pадiопpомиcловicть пpомиcловicть заcобiв зв'язку ^ом^лов^^ обчиcлювальноï тexнiки
пpиладобyдyвання
Puc. 3. Схeмa взаемодИ' ^д^жм^в eлeкmpoннoï npoмucлoвocmi Утат
Наведена схема свщчить, що розвиток прюритетних галузей поряд зi створенням на шженерних майданчиках вiтчизняних елек-тронних виробництв при фшансовш участi та тд егiдою зарубiжних корпорацiй активь зуватиме розвиток вiтчизняних пiдприемств шших пiдгалузей електронно! промисловостi на шновацшнш основi.
Слiд зазначити, що вггчизняш елект-роннi виробництва, якi створюються на шженерних майданчиках при фшансовш участ i пiд егщою зарубiжних корпорацiй, це, як правило, малi пiдприемства. Зарубiжна практика свщчить, що малий бiзнес пщтримують «iнкубатори». Основним !х завданням е на-дання допомоги тим, хто виршив створити фiрму, у виглядi примiщення й устаткування. Подiбнi центри «розвитку» органiзуються як установи з метою створення нових робочих мiсць i збiльшення надходження коштiв до бюджету за рахунок податюв. У зв'язку з цим створення «iнкубаторiв» потрiбно вiднести до iнфраструктури розвитку електронно! промисловосп на iнновацiйнiй основа
Звертае на себе увагу створення при-кладних лабораторiй i малих шженерних компанш Цей процес е достатньо складним, який не виршуеться миттево. Одним iз ва-рiантiв може бути придбання малих i серед-нiх електронних компанiй, iнтеграцiя !х у вертикаль - холдинг i створення на !х основi фшй укра!нських компанiй у Кремнiевiй долиш або iнших центрах електронно! промисловосп США або Пiвденно-Схiдно! Азi!. Це випробуваний шлях, яким шли май-же вс вiдомi електроннi компанп Сiнгапуру, Пiвденно! Коре! i Тайваню. Тепер цим же шляхом йдуть шдшсью та китайсью елект-ронш компанi!.
Висновки. Таким чином, оргашзацшно-економiчне забезпечення розвитку електронно! промисловосп в рамках оргашзацшно-економiчного механiзму розвитку електронно! промисловосп на основi багаторiвневого пiдходу дало змогу запропонувати заходи щодо розвитку електронно! промисловосп на державному, галузевому та корпоративному рiвнях, як передбачають розробку Державно! програми розвитку електронно! промис-ловостi, створення галузево! iнформацiйно! системи, створення кластера «Розвиток елек-
тронно! промисловосп», створення холдингу електронно! промисловосп, створення сис-теми галузевого трансферу технологш, створення навчально-наукових центрiв пщви-щення квалiфiкацi! iнженерних кадрiв. На корпоративному рiвнi розвитку електронно! промисловостi сприяе: створенню виробни-чих потужностей i3 застосуванням вiдомих свiтових брендiв i зарубiжних електронних виробництв, трансферу технологш з ураху-ванням каналiв постачання, упровадженню механiзму бiзнес-маркетингу, стандартiв IPC та виробничих шформацшних систем PDM/PLM.
Вщмггна особливiсть цих заходiв поля-гае в тому, що при розробщ питань фшансо-во-економiчного, техшко-технолопчного, iнновацiйного та ринкового забезпечення розвитку електронно! промисловосп викори-стано групування, узагальнення економiчних показникiв пiдприемств ще! галузi й еконо-мiко-математичне моделювання з викорис-танням кореляцiйно-регресiйного та струк-турно-логiчного аналiзу.
Застосування цих методiв дозволяе стверджувати, що використання запропоно-ваного органiзацiйно-економiчного забезпечення сприяе перспективi розвитку електронно! промисловосп в Укра!нi, яка полягае в тому, що буде сформовано ядро електронно! промисловосп й штегращя !! у свiтовий еле-ктронний простр.
Лiтература
1. Про затвердження Програми розвитку швестицшно! та шновацшно! дiяльностi в Укра!нi: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра-!ни вщ 2 лютого 2011 р. № 389 // Офщшний вiсник Укра!ни. - 2011. - № 28. - Ст. 1173.
2. Про затвердження Державно! програми активiзацi! розвитку економши на 2013-2014 роки: Постанова Кабшету Mim-стрiв Укра!ни вiд 27 лютого 2013 р. № 187 // Офщшний вюник Укра!ни. - 2013. - № 24. -Ст. 807.
3. Шумпетер И. Теория экономического развития. Исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры / И. Шумпетер; пер. с англ. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.
4. Perez C. Technological Revolutions, Paradigm Shifts and Socio-Institutional Change / C. Perez. - Cheltenham, UK: Edward Elgar, 2004. - 24 p.
5. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С.Ю. Глазьев. - М.: ВлаДар, 1993. - 310 с.
6. Палташев Т.Т. Возможные пути возрождения электроники в России. Взгляд из Кремниевой долины / Т.Т. Палташев // Промышленные ведомости. - 2008. - № 8-9, (авг.-сент.).
7. Петропавловский В.П. Системный интегратор или дистрибьютор электронных компонентов? / В.П. Петропавловский // Компоненты и технологии. - 2001. - № 1. -С. 16-18.
8. Яковец Ю.В. Глобальные экономические трансформации 21 века / Ю.В. Яковец. - М.: Экономика, 2011. - 382 с.
9. Амоша О.1. Анатз причин низько! шновацшно! активносп високо-технолопч-них тдприемств Укра!ни / О.1. Амоша, Л.М. Саломатша, С.Л. Передерш // Еконо-мша промисловосп. - 2011. - № 4 (56). -С.165-179.
10. Геець В.М. 1нновацшш перспекти-ви Укра!ни / В.М. Геець, В.П. Семиножен-ко. - Харюв: Константа, 2006. - 272 с.
11. Перевертайло В.Л. Проблемы и задачи развития технологий микроэлектроники в Украине / В.Л. Перевертайло // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. - 2007. - № 2. - С. 8-10.
12. Федулова Л.И. Производственная кооперация предприятий Украины и Российской Федерации / Л.И. Федулова // Проблемы прогнозирования. - 2010. - № 5. - С. 142-154.
13. Якубовський М. Концептуальш ос-нови стратеги розвитку промисловосп Укра!ни на перюд до 2017 року / М. Якубовський, В. Новицький, Ю. Кшдзерський // Економка Укра!ни. - 2007. - № 11. - С. 4-20.
14. Булкин И.А. К оцениванию тенденций финансирования НИОКР в области технических наук в Украине / И.А. Булкин //
1нновацшна политика та законодавство в Свропейському Союзi та Укра!ш: формуван-ня, досвщ, напрямки наближення. - К.: Фешкс, 2011. - С. 18-20.
15. Покровский И. Кластер - территория кооперации и развития / И. Покровский // Компоненты и технологии. - 2010. - № 3. -С. 16-17.
16. Стратепя розвитку Киева до 2025 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/kyiv_strategy_ua.pdf.
17. Причальный А. Цель стратегии -качество жизни / А. Причальный // Днепровская правда. - 2011. - № 51 (15505) (30 дек.).
18. Стратепя економiчного i сощаль-ного розвитку Донецько! обласн на перюд до 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua/data/up-load/publication/main/ua/11101/strategy.pdf.
19. Комплексна стратепя розвитку Львова 2012-2025 рр. [Електронний ресурс]. - 2011. - 20 жовт. - Режим доступу: http://www.city-institute.org/index.php?option =com_content&view=article&id= 163%3A2011-08-05-08-39-25&catid= 1%3 Alatest&Itemid =1.
20. Сидоров М. Гут байт / М. Сидоров // Энергия промышленного роста. -2007. - № 10 (20).
21. Азаров Н.Я. Украина разработает инновационную стратегию страны / Н.Я. Азаров // Российская газета. - 2011. - 26 нояб.
22. Стратегия развития кластера «Информационно-коммуникационные технологии» [Электронный ресурс]. - 2011. - 5 март. -Режим доступа: http://intellectronics.com.ua/ index.php/clasterikt/clusterictstrategy
23. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; пер. с англ.; науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
24. Азаров пообещал среднюю зарплату 8 тысяч гривен, но не всем [Электронный ресурс]. - 2012. - 8 авг. - Режим доступа: http://news. mail. ru/inworld/ukraina/global/112/ politics/9862004/?frommail.
Надшшла до редакцИ 26.06.2013 р.
Економжа пpoмuслoвoсmi ^^ Economy of Industry
