CC BY
79
Практична медицина / Practical Medicine
полк
СУСТАВЫ, позвоночник
УДК617.721.1-084-036.87
ПАШКОВ O.e., ФЩЕНКО Я.В., ПЕРЕПЕЧАЙ О.О.
ДУ «1нститут травматологи та ортопеда НАМН Украни», м. Кив, Украша
ДОСВ1Д КОНСЕРВАТИВНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ 13 ПРОТРУЗ1ЯМИ ТА ГРИЖАМИ М1ЖХРЕБЕТНИХ ДИСК1В У ПО6ДНАНН1 3 НЕСТАБ1ЛЬН1СТЮ ПОПЕРЕКОВОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА
Резюме. Дослiджували дат 40 хворих iз нестабiльнiстю та грижею диска в попереково-му вщд^ хребта. Провели аналiз близьких (1 мкяць) та вiддалених (1,5 роки) результат консервативного лтування, а також вивчили Тх характер i особливостi в ранньому та вщ-даленому перiодах. Застосування по€днання мануальноТ терапи та тракци неприпустимо як метод консервативного лтування грижi диска, повднаноТ з нестабiльнiстю. Доцiльною € реаб1ттащя пацi€нта (цiлеспрямоване вiдновлення надшносл функцiонування хребта в умовах фiзiологiчних побутових i виробничих навантажень).
Ключовi слова: нестабiльнiсть, ускладнення, спинний мозок, хребетно-руховий сегмент.
Вступ
Протрузiя, або випинання, мiжхребетного диска являе собою зсув пульпозного ядра через вузький або широкий дефекти внутршшх пластин фiброзно-го кiльця при збереженш цiлiсностi зовнiшнiх пластин фiброзного юльця й задньо! поздовжньо! зв'язки. Гри-жа мiжхребетного диска — це коли вщбуваеться роз-рив фiброзного кiльця й невелика частина пульпозного ядра виштовхуеться назовш, стискаючи спинний мозок або нервовий коршець.
Кiлька факторiв вiдiграють важливу роль у проявi кшшчно! симптоматики:
1. Запальна реакцiя як автоiмунна вiдповiдь на бь ологiчнi активш продукти дегенераци пульпозного ядра.
2. Дисциркуляторш порушення, пов'язанi з меха-нiчною компресiею, що супроводжуються набряком та iшемiею нервових структур.
3. Мехашчне напруження або компресiя спинно-мозкового нерва.
Яысна вiдмiннiсть мiж протрузiею та грижею диска: при останнш автоiмунне запалення локалiзуеться не тльки в межах диска, а i в епiдуральному й перинев-ральному просторах.
Для виникнення як протрузи, так i грижi диска не-обхiдно двi умови:
а) гшерпдратащя пульпозного ядра й позамежно високий внутршньодисковий тиск;
б) зменшення мехашчно! мiцностi фiброзного кшь-ця й задньо! поздовжньо! зв'язки.
Протрузи та грижi диска завжди призводять до порушення опорно! функци хребта. Менший дефект фь брозного кшьця i втрата пульпозного ядра створюе менше порушення опорно! функци. Сегмент може залишитися стабiльним, хоча при цьому збтьшуеть-ся його дефування при навантаженнях. Щ змщен-ня найчастше не настiльки великi, щоб квалiфiкува-ти цю деформацiю як нестабшьшсть сегмента. Однак при певному порозi деструкци елементiв диска по-рушуеться опоростабiльнiсть не тiльки диска, але й усього сегмента. Виникае дискогенна нестабшьшсть сегмента. Збшьшуеться деформування сегмента, змь щення хребцiв при руш призводить до появи типового симптомокомплексу нестабiльностi. У даному ви-падку цi прояви усуваються за рахунок мютошчно!
Адреса для листування з авторами: Ф1щенко Я.В.
E-mail: [email protected]
© Пашков О.6., Фщенко Я.В., Перепечай О.О., 2014 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
реакци сегментарних м'язiв. Сегмент замикаеться, його опороспроможнють доповнюеться за рахунок функцюнально! блокади, його знерухомлення, тобто на шкоду руховш функцп.
Також порушення опорно! функци хребетно-ру-хового сегмента компенсуеться шшими елемента-ми хребта, найчастше дуговiдростчатими суглоба-ми. Подальше прогресування структурно-функцю-нальних змiн при остеохондрозi призводить до спон-дилоартрозу, виникнення неоартрозiв i !х остеоартро-зiв, дегенеративного спондилолiстезу, а так само стенозу хребетного каналу ^або каналiв спинномозко-вих нервiв.
Консервативне лiкування застосовуеться на раншх стадiях при невираженому больовому синдромi й не-значних порушеннях хребетно-рухового сегмента (на магнiтно-резонансних томограмах протрузи мiжхре-бетного диска до 3—4 мм, а функщя хребта в уражено-му сегментi компенсована).
А.1. Продан зi спiвавторами видiлив чотири етапи патогенетичного лкування:
1. Невщкладна допомога (усунення основних меха-нiзмiв продукци болю, iнших клiнiчних проявiв).
2. Активне консервативне лiкування (усунення або зменшення основних структурних порушень хребет-но-рухового сегмента, повне або часткове вщновлен-ня опорно!, рухово! та захисно! функци).
3. Реабштащя пацiента (цiлеспрямоване вщновлен-ня надшносп функцiонування хребта в умовах фiзiо-логiчних, побутових i виробничих навантажень).
4. Профилактика рецидивiв захворювання [28].
Неефектившсть консервативно! терапи протягом
2—3 мюящв або наростання клiнiчних проявiв та не-врологiчних розладiв е показаннями до хiрургiчного лiкування.
Мета роботи
Навести результати консервативного лшування хворих у найближчi та вщдалеш строки з протрузь ями та грижами дисшв у поеднаннi з рiзними видами нестабiльностi попереково-крижового вщдд-лу хребта.
Матерiал та методи дослщжень
Матерiалом послужили протоколи обстеження 40 пащентав, якi проходили лкування з 2010 по 2012 рк у клiнiцi хiрургi! хребта з нейрохiрургiчним спiнальним центром. Серед обстежених було 20 жшок та 20 чоловь кiв. Середнiй вк пацiентiв — 47,5 року (вщ 35 до 74 ро-ыв) (табл. 1).
Таблиця 1. Розпод'л хворих за статтю та вком
Критери' включення в дослiдження — XBopi з про-трузiями або грижами мiжхребетних дискiв у поед-нанш з нестабiльнiстю хребетно-рухового сегмента (дискогенна, дискартрогенна, дискартроостеогенна) (табл. 2).
Методи дослщження включали клiнiчнi, рентгено-логiчнi з використанням обов'язково! функцюнально! профтьно! спондилограми, комп'ютерно!, маг-нiтно-резонансноï томограми. Крiм того, до лкуван-ня i в рiзнi строки пiсля лiкування визначали штенсив-нiсть болю за мiжнародною шкалою болю (Pain Score), яюсть життя за шкалою Oswestry (Oswestry low back pain disability questionnaire, ODI).
КлШчш даш та результати консервативного ль кування у хворих були оцшеш за допомогою про-гресивно! методики опитувальника NASSа (North American spine society lumbar spine outcome assessment instrument), яка найбтьш повно вщображае як невро-логiчну симптоматику, так i функцюнальний стан хворих [35]. Ця методика фактично е вдосконаленим варь антом опитувальника Oswestry, але на вiдмiну вщ ньо-го в не! включеш питання, що дозволяють оцiнити ви-раженiсть неврологiчноï симптоматики самими хво-рими. Опитувальник заповнювався хворими до лку-вання, одразу пiсля лкування, через 1—12 мiсяцiв та 1,5 року. Також для оцшки больового синдрому нами використовувалася десятибальна в1зуально-аналого-ва шкала, де «0» позначае вщсутшсть болю, «10» — не-стерпний бiль [34, 37].
Bd хворi були подiленi на групи залежно вiд виду консервативного лкування. Особлива увага при-дтялась таким видам консервативного лiкування, як мануальна терашя, тракцiя, фiксацiя в корсеп, етду-ральш та артикулярш блокади. Данi за результатами консервативного лкування наведенi в табл. 3.
Для вибору тактики лкування ми використовували п'ять критери'в:
1. Зниження внутршньодискового тиску, усунення чи зменшення випинання диска й пов'язана з цим iри-тащя рецепторного поля, синовертебрального нерва, компреси' або натягу елеменпв спинного мозку.
2. Зменшення нестабтьносп хребетно-рухового сегмента.
3. Зниження ексудативно! фази запально! реакци', так званого «хiмiчного» впливу на елементи спинного мозку.
4. Усунення дисциркуляторних розладiв.
5. Реабiлiтацiя та профилактика рецидивiв захворю-вання.
Таблиця 2. Розподл хворих за видами Hecma6rnbHocmi
Bík хворих Чолов1ки Жшки Всього %
35-44 12 9 21 52,5
45-59 7 5 12 30
60-74 1 6 7 17,5
Всього 20 20 40 -
% 50 50 _ 100
Види нестабтьнос-п Усьо-го
Хвор1 Дискогенна Дискартрогенна Дискартроостеогенна %
Чолов^и 4 4 2 10 50
Жшки 5 2 3 10 50
Всього 9 6 5 20
% 45 30 25 - 100
Таблиця 3. Розподлхворихза видами консервативного лкування
Методи л1кування 1 група (n = 20) II група (n = 20) Всього (n = 40)
Абс. %
Нестерощш протизапальш препарати (НПЗП) 20 20 40 100
Мюрелаксанти 12 14 26 65
Вiтамiнотерапiя 15 14 29 72,5
Судиннi препарати 9 8 17 42,5
Тканинна терашя 8 10 18 45
Фiксацiя в корсетi 12 9 21 52,5
Фiзiопроцедури 11 8 19 47,5
Мануальна терашя 14 7 21 52,5
Тракфя 11 4 15 37,5
Блокади паравертебральнi 12 13 11 27,5
Блокади епщуральш 3 4 7 17,5
Лiкувальна фiзкультура 4 5 9 22,5
Заняття спортом 3 3 6 15
Результати та обговорення
Одна з головних проблем при виборi тактики ль кування — дiагностика джерела й мехашзму болю. Джерелом вертеброгенного й/або коршцевого болю можуть бути мiжхребетний диск, дуговщрост-чат суглоби, спинномозковий нерв i його корш-цi, м'язи, зв'язки. Крiм того, часто наявшсть функ-цюнально! блокади хребетно-рухового сегмента ускладнюе дiагностику. У багатьох випадках единим способом щентифшацп джерела болю, а також единою можливютю провести функцюнальне рент-генологiчне обстеження служить дiагностична блокада (ешдуральна й селективна блокади спинно-мозкових нервiв).
Розподiл хворих за основними ктшчними проява-ми наведений у табл. 4.
При аналiзi розвитку ктшчних проявiв, розладiв при нестабтьносп хребта виявлено, що серед обсте-жених хворих переважають хворi з радикулопатаею —
Таблиця 4. Розпод'л хворих за кл'¡шчними проявами
Садя невролопч-них розладiв Стать Всього %
Чоловти Жшки
Люмбалпя з радику-лопа^ею 8 4 12 30
Радикулопа^я 12 16 28 70
28 ошб (70 %), з радикулопатаею з люмбалпею — 12 хворих (30 %).
Проведено аналiз консервативного лшування стро-ком вщ 2 тижнiв пiсля лiкування до 1,5 року. Результати спостереження наведеш в табл. 5.
На пiдставi результапв двох опитувальникiв видте-нi три групи результатiв л^вання згiдно з МаспаЬ, до-повнеш нашими спостереженнями:
— добрий результат (група I): вiдсутнiсть рухових i чутливих розладiв, повне або майже повне повернен-ня до початкового (до початку хвороби або до остан-нього загострення) рiвня сощально! та ф!зично! актив-ностi, можливе обмеження значних фiзичних наван-тажень за наявност рiдкiсних неiнтенсивних розла-дiв, вiдновлення порушено! функци. Вщсутшсть необ-хiдностi в постiйному прийомi анальгетикiв, нормальна активнiсть пащента. Вiдсутнiсть об'ективних ознак компреси коршщв;
— задовiльний результат (група II): минущi етзо-ди помiрних коршцевих болiв або болiв у нижнш час-тинi спини, побутова та сощальна активнiсть вщнов-ленi не повшстю, можливi тiльки невелик! фiзичнi на-вантаження, наявнiсть рецидивiв больового синдрому, що вимагае проведення консервативного лшування або непостшного прийому анальгетиыв. Вщсутшсть об'ективних ознак компреси коршщв;
— незадовтьний результат (група III): суб'ективно вщзначаеться вщсутнють продуктивних змш i ефекту
Таблиця 5. Результати консервативного лкування
Методи лтування Строк шсля лкування
2 тижн 1 мiсяць 0,5 року 1,5 року
НПЗП Добре Незадовiльно Незадовтьно Незадовтьно
Мануальна терашя Задовiльно Незадовтьно Незадовтьно Незадовтьно
Тракфя Добре Задовiльно Незадовтьно Незадовтьно
Поеднання блокади та мануально! терапп Добре Задовiльно Незадовтьно Незадовтьно
Поеднання НПЗП з фтса^ею в корсет Добре Задовiльно Задовтьно Незадовтьно
вщ оперативного лкування. Пащента турбуе постш-ний триваючий больовий синдром, юнуе необхiднiсть у прийомi анальгетикiв i значно знижена його актив-нють. Об'ективно виявляють ознаки триваючо! ради-кулопати або погiршення стану.
Як видно з табл. 5, найближчi результати консервативного лкування, яке ми розглядали, мають пози-тивний ефект, але вже через мюяць ми спостеркали повернення неврологiчно! симптоматики при деяких видах консервативного лшування, а через 1,5 року в ушх хворих вщзначалося повернення невролопчно! симптоматики до вихiдного рiвня (табл. 5). Також нами вiдмiчено, що застосування поеднання мануально! терапи та тракци неприпустимо як метод консервативного лшування гриж! диска, поеднано! з неста-бшьшстю. Бiльш задовiльнi результати дае поеднання НПЗП з фшсащею в корсета, що пояснюеться патогенезом даного захворювання.
Висновки
1. Застосування разом мануально! терапи та тракци неприпустимо як метод консервативного лкуван-ня гриж диска в поеднанш з нестабiльнiстю хребетно-рухового сегмента.
2. Поеднання застосування НПЗП iз фiксацiею в корсета дае позитивний ефект, але не бтьше шж на 6 мюящв.
3. Дистрофiчнi ураження мiжхребетного диска та iнших елементiв хребетно-рухового сегмента на раншх етапах патолопчного процесу можуть бути оборот-ними.
4. При грубш деструкци тканин одужання пов'язане не з регенеращею тканин, а з репаративними проце-сами та адаптивно-компенсаторними механiзмами.
5. Консервативне усунення етзоду загострення не означае одужання.
Список лггератури
1. Аганесов А.Г. Десятилетний опыт применения микрохирургической дискэктомии / А.Г. Аганесов, Х.А. Мусалатов // Вестн. травматол. и ортопед. — 2002. — № 3. — С. 21-25.
2. Аганесов А.Г. Реконструкция позвоночного сегмента при спондилолистезе поясничного отдела позвоночника / А.Г. Аганесов, К.Т. Месхи // Хирургия позвоночника. — 2004. — № 4. — С. 18-22.
3. Алтунбаев Р.А. Компьютерно-томографическое исследование анатомических особенностей позвоночного канала на нижнепоясничном уровне у больных с люмбоишиал-гиями / Р.А. Алтунбаев // Вертеброневрология. — 1993. — № 2. — С. 14-18.
4. Антонов И.П. Поясничные боли / И.П. Антонов, Г.Г. Шанько. — Минск, 1989. — 143 с.
5. Ахадов Т.А. МРТ спинного мозга и позвоночника / Т.А. Ахадов, В.О. Панов, У. Айххофф. — М., 2000. — 747 с.
6. Берснев В.П. Хирургия позвоночника, спинного мозга и периферических нервов: руководство для врачей /
B.П. Берснев, Е.А. Давыдов, Е.Н. Кондаков. — СПб.: Специальная литература, 1998. — 368 с.
7. Благодатский М.Д. Патогенез и хирургическое лечение корешковых синдромов поясничного остеохондроза (экспериментальные и клинические исследования): Автореф. дис... д-ра мед. наук / М.Д. Благодатский. — Л., 1987. — 43 с.
8. Благодатский М.Д. Диагностика и лечение дискогенно-го пояснично-крестцового радикулита / М.Д. Благодатский,
C.И. Мейерович. — Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1987. — 272 с.
9. Богородинский Д.К. Спондилогенный пояснично-крестцовый радикулит / Д.К. Богородинский, Д.Г. Герман, О.О. Годованик, А.А. Скоромец. — М.: Медицина, 1975. — 148 с.
10. Брехов А.Н. Морфологическое и биомеханическое состояние поврежденного сегмента спинного мозга в условиях его стабилизации: Дис... канд. мед. наук / А.Н. Брехов. — Симферополь, 1986. — 240 с.
11. Брехов А.Н. Развитие микрохирургической дискэкто-мии в системе минимально инвазивных технологий хирургического лечения поясничного остеохондроза / А.Н. Брехов // Украшський нейрохiрургiчний журн. — 2001. — № 2. — С. 9.
12. Брехов А.Н. Рестабилизация поясничного сегмента позвоночника после микродискэктомии / А.Н. Брехов, М.И. Калинин, A.M. Поляков и др. // Новые технологии в нейрохирургии: Мат-лы VII междунар. симпозиума. — СПб., 2004. — С. 81-82.
13. Булгаков В.Н. Передняя декомпрессия корешков спинномозговых нервов на пояснично-крестцовом уровне / В.Н. Булгаков, А.А. Луцик, B.C. Карпенко // Мат-лы III съезда нейрохирургов России. — СПб., 2002. — С. 236-237.
14. Васильев А.Ю. Чрескожная лазерная вапоризация в лечении грыж межпозвонковых дисков / А.Ю. Васильев, В.М. Казначеев, Г.А. Пахомов и др. // Мат-лы III съезда нейрохирургов России. — СПб., 2002. — С. 237-238.
15. Васильев А.Ю. Методика чрескожной лазерной вапоризации в лечении грыж межпозвонковых дисков различных отделов позвоночника / А.Ю. Васильев, В.М. Казначеев, Б.В. Фомин и др. // Новые технологии в нейрохирургии: Мат-лы VII междунар. симпозиума. — СПб., 2004. — С. 82-83.
16. Васильева О.В. Особенности диагностики и лечения больных с грыжами поясничных межпозвонковых дисков при врожденном стенозе позвоночного канала: Автореф. дис... канд. мед. наук / О.В. Васильева. — Курган, 2002. — 24 с.
17. Веселовский В.П. Диагностика синдромов остеохондроза позвоночника / В.П. Веселовский, М.К. Михайлов, О.Ш. Самитов. — Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1990. — 288 с.
18. Ветрилэ С.Т. Показания и особенности выбора тактики хирургического лечения поясничного остеохондроза с использованием транспедикулярных фиксаторов / С.Т. Ветрилэ, В.В. Швец, А.И. Крупаткин // Хирургия позвоночника. — 2004. — № 4. — С. 40-46.
19. Грунтовский Г.Х. Обоснование и клиническое применение керамических имплантатов при хирургическом лечении некоторых заболеваний и повреждений опорно-двигательного аппарата: Автореф. дис. д-ра мед. наук / Г.Х. Грунтовский. — Харьков, 1988. — 28 с.
20. Понтер В.Э. Медицинские материалы и имплантаты с памятью формы / В.Э. Понтер, Г.Ц. Дамбаев, П.Г. Сысоля-тин и др. — Томск: Изд-во Томского ун-та, 1998. — 487 с.
21. Давыдов Е.А. Спондилодез проволочными никелид-титановыми конструкциями с термомеханической памятью / Е.А. Давыдов, Д.Е. Давыдов, О.П. Шаболдо // Актуальные вопросы нейрохирургии: Мат-лы совещания главных нейрохирургов. — Мурманск, 1995. — С. 34-35.
22. Давыдов Е.А. Варианты многоплоскостного спонди-лодеза никелид-титановыми проволочными конструкциями / Е.А. Давыдов, О.П. Шаболдо // Мат-лы II съезда нейрохирургов РФ. — Н. Новгород, 1998. — С. 269.
23. Давыдов Е.А. Восстановительные операции при последствиях травм позвоночника и спинного мозга: Дис. д-ра мед. наук / Е.А. Давыдов. — СПб., 1998. — 278 с.
24. Дорошенко П.В. Модифицированный переднебоко-вой ретроперитонеальный доступ к поясничному отделу по-
звоночника для оперативного лечения больных с компрессиями конского хвоста и поясничных спинномозговых корешков: Автореф. дис... канд. мед. наук / П.В. Дорошенко. — М., 2004. — 20 с.
25. Доценко В.В. Хирургическое лечение поясничного остеохондроза с применением модифицированного забрю-шинного вентрального доступа: Автореф. дис... канд. мед. наук / В.В. Доценко. — Рязань, 2000. — 26 с.
26. Марголин Г.А. Бескровные методы хирургического лечения болезненных проявлений поясничного остеохондроза / Г.А. Марголин. — Архангельск: Изд-во Архангельской гос. мед. академии, 1995. — 144 с.
27. Марков А.И. Задний спондилодез в лечении грыжи межпозвонкового диска / А.И. Марков, Д.Б. Власов // Новые технологии в нейрохирургии: Мат-лы VII междунар. симпозиума. — СПб., 2004. — С. 94.
28. Хвисюк Н.И. Нестабильность поясничного отдела позвоночника: Дис... д-ра мед. наук / Н.И. Хвисюк. — Харьков, 1977. — 472 с.
29. Хвисюк Н.И. Нестабильность поясничного отдела позвоночника: Автореф. дис. д-ра мед. наук — К., 1977 — 30 с.
30. Хелимский A.M. Нейрохирургическое лечение хронических дискогенных болевых синдромов шейного и поясничного остеохондроза: Дис. д-ра мед. наук / A.M. Хелимский. — Хабаровск, 1996. — 378 с.
31. Хелимский A.M. Хронические дискогенные болевые синдромы шейного и поясничного остеохондроза. — Хабаровск: РИОТИП, 2000. — 256 с.
32. Холин А.В. Магнитная резонансная томография позвоночника и спинного мозга / А.В. Холин, А.Ю. Макаров, Е.А. Мазуркевич. — СПб.: Лито-Синтез, 1995. — 132 с.
33. Холин А.В. Магнитно-резонансная томография при заболеваниях центральной нервной системы / А.В. Холин. — СПб.: Гиппократ, 1999. — 192 с.
34. Холодов С.А. Микрохирургическая реконструктивная декомпрессия нейро-сосудистых образований при дискоген-ных поражениях поясничного отдела позвоночника: Автореф. дис. д-ра мед. наук / С.А. Холодов. — М., 2002. — 45 с.
35. Agazzi S. Posterior lumbar interbody fusion with cages: an independent review of 71 cases / S. Agazzi, A. Reverdin, D. May // Spine. — 1999. — Vol. 91, № 2. — P. 186-192.
36. Armstrong J.W. Autogenous conchal cartilage as a replacement after a discectomy / J.W. Armstrong, J.M. Heit, R.C. Edwards // Oral. Surgery. — 1992. — Vol. 73, № 3. — Р. 269-272.
37. Asch H.L. Prospective multiple outcomes of outpatient lumbar microdiscectomy: should 75 to 80 % success rates be the norm? / H.L. Asch, P.J. Lewis, D.B. Moreland et al. // Spine. — 2002. — Vol. 96, № 1. — P. 34-44.
38. Benazet J.P. Le traitement de la hernie lombaire par dis-cectomie percutanee / J.P. Benazet, R. Roy-Camille, G. Saillant, P. Menei // Chirurgie. — 1991. — Vol. 117, № 1. — P. 59-67.
39. Bonaldi G. Percutaneous discectomy using Onik's method: 3 years' experience / G. Bonaldi, G. Bellonti, D. Prosetti, L. Moschini // Neuroradiol. — 1991. — Vol. 33, № 6. — P. 516-519.
Отримано 19.12.14 ■
Пашков А.Е., Фищенко Я.В., Перепечай О.А. ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Опыт консервативного лечения больных с протрузиями и грыжами межпозвоночных дисков в сочетании с нестабильностью поясничного отдела позвоночника
Резюме. Исследовали данные 40 больных с нестабильностью и грыжей диска в поясничном отделе позвоночника. Провели анализ краткосрочных (1 месяц) и отдаленных (1,5 года) результатов консервативного лечения, а также изучили их характер и особенности в раннем и отдаленном периодах. Совместное применение мануальной терапии и тракции как метода консервативного лечения грыжи диска при наличии нестабильности недопустимо. Целесообразной является реабилитация пациента (целенаправленное восстановление надежности функционирования позвоночника в условиях физиологичных бытовых и производственных нагрузок).
Ключевые слова: нестабильность, осложнения, спинной мозг, позвоночно-двигательный сегмент.
Pashkov O.Ye., Fishchenko Ya.V., Perepechai O.O. State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Experience in Nonsurgical Treatment of Patients with Intervertebral Disc Protrusions and Herniated Discs Combined with Lumbar Instability
Summary. An analysis of the data from 40 patients with instability and herniated disc in the lumbar spine has been carried out. The short-term (1 month) and long-term (1.5 years) results of conservative treatment were analyzed, and also the nature and characteristics of their course in the early and late periods were examined. Combined use of manual therapy and traction is not allowed as a method of conservative treatment for disc herniation associated with instability. Rehabilitation of the patient (targeted recovery of reliability of the spine functioning under physiological, common and industrial loads) is advisable.
Key words: instability, complications, spinal cord, vertebral-motor segment.
