Оптимізація взаємодії сучасних громадських дитячо-юнацьких організацій та школи у національно-патріотичному • ••• ~ і • •• вихованні підлітків засобами фізичної культури
Міщенко О.О.
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Анотації:
Висвітлено проблему взаємодії школитагромадськихорганізацій в сучасних умовах розбудови громадянського суспільства.
Розглядається оптимізація
змістовних та організаційних засад взаємодії громадських об'єднань та школи засобами фізичної культури, а також наведено свідчення про важливе місце колективу в національно-патріотичному вихованні
підлітків. В експерименті брали участь діти зі шкіл, в яких присутня діяльність громадських дитячо-юнацьких організацій та діяльність таких організацій виявлена не була.
Ключові слова:
взаємодія, засоби фізичної культури, національно-патріотичне виховання, особистість, підліток.
Мищенко А.А. Оптимизация взаимодействия между школою и детско-юношескими общественными организациями в национально-патриотическом воспитании подростков средствами физической культуры. Освещена проблема взаимодействия школы и общественных организаций в современных условиях развития гражданского общества. Рассматривается оптимизация содержательных и организационных основ взаимодействия общественных объединений и школы средствами физической культуры, а также приведены сведения о место коллектива в национально-патриотическом воспитании подростков. В эксперименте принимали участие дети из школ, в которых присутствует деятельность общественных детско-юношеских организаций и деятельность таких организаций обнаружена не была.
взаимодействие, средства физической культуры, национально-патриотическое воспитание, личность, подросток.
Mischenko O.O. Optimization of cooperation modern public child-youth organizations and schools in the national-patriotic education by means of physical culture. It is shown the problem of interaction between school and community organizations in the modern conditions of development of civil society. We consider the optimization of content and institutional framework of the interaction of public associations, and schools by means of physical culture, and also provide information about the place the team in the national-patriotic education of teenagers. The experiment involved children from schools in which the present operation of public children's and youth organizations and activities of these organizations was not detected.
cooperation, means of physical culture, national-patriotic education, the identity, teenager.
Вступ.
Сучасне громадянське суспільство неможливе без постійно прогресуючого процесу розвитку громадських об’єднань різноманітного спрямування та вікового складу [7]. Це пояснюється тим, що усвідомлення особистістю колективного досвіду, її вплив на середовище найбільш ефективно реалізується у по-заформальному спілкуванні, що має свої переваги: вибірковість, привабливість, дієвість, значущість. Суспільство зацікавлене у формуванні дієвого громадського досвіду життя особистості та її поведінки. Це відбувається тільки у вигляді постійної практики взаємодії. Тобто, взаємодія особистості й колективу набуває демократичних ознак: завдяки самореаліза-ції в громадських об’єднаннях, які підтримуються суспільством, особистість може впливати на якість самого суспільства [1, 2]. Одним із напрямків сприяння розвитку як суспільства так і особистості є процес фізичного вдосконалення [5].
Дослідження проводилося, орієнтуючись на наказ № 3754/981/538/49 від 27 жовтня 2009 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді», де ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення, форми й методи виховання якої базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології [6].
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Дослідження носило роль пілотного експерименту, метою якого було розглянути шляхи процесу опти-мізації взаємодії громадських об’єднань та школи у національно-патріотичному вихованні підлітків засо-© Міщенко О.О., 2011
бами фізичної культури.
Відповідно до мети роботи були поставлені завдання: визначити потенціал підлітків за напрямком обраної системи дій; на основі отриманих результатів дослідження виявити закономірності у питаннях вирішення проблеми взаємодії сучасних громадських дитячо-юнацьких організацій та школи у національно-патріотичному вихованні підлітків засобами фізичної культури.
Впровадження цих засобів ґрунтувалось на особливостях та можливостях діяльності громадських об’єднань та навчальних закладів у напрямку забезпечення соціальної практики та самореалізації особистості: нормативних (вікові вимоги до фізичної підготовленості), соціально-психологічних (світогляд, мотиви та інтерес до свідомої фізкультурно-спортивної діяльності), інтелектуальних (збагачення знаннями про фізичну культуру), тілесно-рухових (формування рухових умінь та навичок). Всі означені засоби використовувались у процесі, орієнтованому на формування загальної фізичної культури особистості [3].
Оптимізація процесу взаємодії громадських об’єднань та навчальних закладів відбувалась на основі всебічного врахування його закономірностей, особливостей, внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення його ефективності.
На основі цих спостережень були сформовані контрольні та експериментальні групи. До експериментальних груп були віднесені діти зі шкіл, в яких присутня діяльність громадських дитячо-юнацьких організацій (ЗОШ № 25 м. Суми (школа А), ЗОШ № 6 м. Лебедина (школа Б)), а в контрольних групах (ЗОШ № 1 м. Білопілля (школа В), ЗОШ № 12 м. Суми (школа Г)) діяльність таких організацій виявлена не була.
Робота експериментальних груп проводилось у відповідності до спільної програми, яку розробили громадські об’єднання та навчальні заклади за означеними чотирма напрямами:
• система періодичних тестів з фізичної підготовленості;
• змагання команд на фізкультурних святах, військово-патріотичні ігри, ігри-випробування юних рятівників, скаутські залікові ігри, рухливі ігри, туристичні подорожі;
• конкурси винахідників рухливих ігор «Грай містечко», «Малі Олімпійські ігри», інтелектуальні фізкультурні турніри;
• тематичні фізкультурні зарядки, колективні гімнастичні вправи, ритміка.
В сукупності обрані засоби фізичної культури суттєво впливали на рівень мотивації особистості, її усвідомлення про цінності суспільства, що відкривало значний потенціал формування ідеалу особистості
- необхідної умови національно-патріотичного виховання підлітка [4].
Відповідно, діяльність контрольних груп відбувалась за традиційним планом виховної роботи навчальних закладів.
Результати дослідження.
На початку проведення експерименту було визначено «потенціал групи» - як певний рівень існуючих початкових кількісних та якісних характеристик учнів та школи, які найбільш притаманні властивостям національно свідомої та патріотично налаштованої особистості та дієздатної впливової шкільної системи виховання.
Принцип формування кількісних показників будувався на головних ознаках можливостей особистості: задовольнити свої потреби в самореалізації, отримати підтримку в творчій діяльності, схвалення або іншу оцінку своєї особистості, сформувати коло спілкування, яке під час реалізації перелічених заходів забезпечувало підвищену рухову активність.
Серед кількісних індикаторів нами було обрано чотири найбільш суттєвих та інформативних, які передбачали застосування засобів фізичної культури (табл. 1):
• система національно-патріотичного виховання: кількість заходів, ініціативних програм, присутність саме цього напрямку в інших виховних діях школи, систематичність проведення національних свят, кількість виданої друкованої продукції, стіннівок. Цей кількісний індикатор, як і наступний, оцінювався за шкільною системою - максимум 12 балів;
• заходи з формування національної свідомості: кількісно визначались заходи, поєднані в єдину систему, яка традиційно відтворюється в школі, має визнану ефективність, підтримується вчителями та учнями;
• зв’язок з позашкільними установами, громадськими об’єднаннями: фіксувалась кількість таких установ, які відомі помітному колу підлітків, вчителів, батьків. За цим показником можна було встановити кількісний індикатор контактів навчальних закладів і оточення;
• мандрівки, подорожі, експедиції: цей кількісний індикатор виявляв спрямованість школи на зовнішні зв’язки, залучення особистого досвіду дітей до виховної діяльності, здатність керувати складною, але надзвичайно впливовою формою в процесі виховання.
Як видно з табл. 1, в більшості показників значення кількісних індикаторів експериментальних груп вища за значення кількісних індикаторів контрольних груп. Спробуємо виявити залежність цього факту у корегуючому зв’язку з якісними індикаторами для досліджуваних груп.
Для якісних характеристик було визначено 4 найбільш суттєвих шкал, які вимірюють кожну з чотирьох характеристик у 12-бальній системі. Критерієм обиралась оцінка у балах результативності методик: анкет - 3 розробки, твір - 1. Кожна методика складалась з питань або варіантів відповідей і уподобань, які висвітлювали рівні:
• самосвідомості (анкета 1, шкала 1) - яка свідчила про стан самоусвідомлення самої особистості, її відокремлення як самостійної автономної індивідуальності, здатної до самовдосконалення, самовиховання;
• ставлення до особистості (анкета 2, шкала 2) - яке надавало характеристику демократичності та гума-
Таблиця 1
Рівні початкових кількісних показників досліджуваних груп (за 12-бальною шкалою)
Критерії дослідження Метод дослідження Школа А Школа Б Школа В Школа Г
Зв'язок з позашкільними установами Анкета для адміністрації школи 7 6 4 4
Система патріотичного виховання Спостереження 11 9 8 7
Заходи формування національної свідомості Спостереження 8 7 10 5
Мандрівки, подорожі, екскурсії Анкета для адміністрації школи 16 12 11 7
ністичності оточення, в якому формувалась та діяла досліджувана група. Для особистості це складало певне поле самостійної творчої діяльності;
розуміння проблем людства (анкета 3, шкала 3)
- яке свідчило про рівень усвідомлення напрямку та проблем сучасного українського суспільства, можливості векторів розвитку та майбутніх перспектив дорослого життя особистості. Національно-патріотичні ідеї, як об’єднуючий фактор суспільства, визначались об’єктом конкретної особистої дії;
самовиховання громадянства (твір, шкала 4) - яке визначало розумові висновки особистості відносно своєї Батьківщини, прав та обов’язків сучасних та майбутніх громадян, певний рівень розуміння важливості їх толерантного ставлення один до одного.
Для уніфікації якісних показників до анкет № 1,2,3,4 опитувальника впроваджувались коефіцієнти корегуючої відповідності за 12-бальною шкалою. Це дало змогу наочної інтерпретації результатів визначеного потенціалу контрольних та експериментальних груп, не змінюючи адекватності оцінки.
Звичайно, чотири напрямки не вичерпують всіх індикаторів потенціалу задіяних груп. Але вони найбільш суттєво визначають їх можливості, досягнення та перспективи у національно-патріотичному вихованні (табл. 2.):
Як видно з табл. 2, експериментальні групи (школи А, Б) мали вищі показники найбільш суттєвих якісних індикаторів, відокремлених нами для з’ясування стану національно-патріотичного виховання підлітків. Проте за деякими пунктами в контрольних групах (школи В, Г ) спостерігались вищі показники якісних індикаторів, ніж в експериментальних групах. Так, за анкетою «Ставлення до проблем суспільства», в школі В ми мали вищі результати в 6,2 бали, ніж в школі Б
- 5,8 бали; за анкетою «Самосвідомість» в школі Г результат був 8,1 бали, що перевищує результат школи Б за цією ж анкетою. За всіма іншими індикаторами спостерігалась тенденція вищих показників у експериментальних групах, ніж в контрольних.
Визначені якісні індикатори дали змогу графічно інтерпретувати одержані результати дослідження, зображених на рис. 1.
Так, вгору на діаграмі відкладено вісь, шкала на якій відповідає значенням індикаторів контрольних та експериментальних груп за анкетою «Самосвідомість». Вправо - шкала, на якій інтерпретовано значення індикаторів за анкетою «Ставлення до особистості». Вниз - шкала, якій відповідають значення індикаторів за анкетою «Ставлення до проблем суспільства». Вліво, відповідно, шкала, де нанесено значення індикаторів за анкетою «Самовиховання громадянства». На діаграмі сполучено точки, яким відповідають значення індикаторів за чотирма анкетами кожної школи окремо. Фігура для кожної школи має свою ідентичну лінію. Таким чином, було отримано чотири різні фігури. Отримані чотирикутники окреслюють певну площу. У нашому розумінні площа фігури відображає поле якісних характеристик особистості підлітків досліджуваних шкіл. Як видно з рис. 1, чотирикутники
для експериментальних груп мають більшу площу, ніж відповідні чотирикутники для контрольних груп. Це означає, що потенціал якісних характеристик особистості підлітків експериментальних груп вищий, ніж контрольних.
Виходячи з отриманих результатів дослідження, можна виявити пряму залежність якісних характеристик особистості підлітків від величини кількісних індикаторів досліджуваних груп відповідно. Так, значення кількісних індикаторів експериментальних груп вищі за значення кількісних індикаторів в контрольних групах. Відповідно до нашого припущення цей факт відбився у перевазі якісних характеристик учнів експериментальних груп над контрольними.
Таким чином, якісні характеристики національно свідомої та патріотично налаштованої особистості підлітка залежать від системи виховання школи з використанням засобів фізичної культури та від наявності зовнішніх зв’язків школи з громадськістю, які постійно оптимізуються у відповідності до сучасних вимог:
• навчальні заклади позитивно ставляться до залучення дітей та підлітків до всіх напрямків діяльності, спрямованих на національно-патріотичне виховання особливо засобами фізичної культури;
• кожна особистість добровільно обирає найбільш притаманну їй систему самореалізації, спираючись на ідеал, сформований в процесі фізичного самовдосконалення.
Національно-патріотичне виховання, як відомо, починається з усвідомлення «малої» Батьківщини, як частки великої та могутньої країни, про яку треба турбуватися і яка піклується про тебе [2]. Первинний механізм партнерства школи та дитячо-юнацьких організацій формується у середовищі місцевих громад на підґрунті зворотного зв’язку, який виглядає як процес залучення до співпраці національно свідомих та патріотично налаштованих керівників, вчителів, волонтерів, батьків за постійної уваги з боку держави та громади [7].
Висновки.
Дослідження переконливо свідчить про те, що колектив залишається найсуттєвішим чинником соціалізації особистості. Сучасний колективізм зосередився не тільки в державних закладах та установах, а, в першу чергу, в громадських об’єднаннях, які успішно демонструють свої можливості в розбудові громадянського суспільства. Зміст їх діяльності значно розширився, досягнувши майже всіх сторін процесу виховання громадянина країни. Особливо привабливими та дієвими формами роботи з підлітками виступають форми з використанням засобів фізичної культури. В свою чергу, вибірковість та можливості сучасних громадських об’єднань у дитячо-юнацькому середовищі приваблюють демократичністю та гуманістичним спрямуванням діяльності. Це не тільки захист прав дитини, розвиток особистих якостей особистості, а й вишкіл взаємодії з суспільством завдяки колективним формам співпраці, партнерства, толерантності стосунків. Сучасне українське суспільство все більше уваги приділяє прогресуючому розвитку громадських
Таблиця 2
Рівні початкових якісних показників досліджуваних груп (за 12-бальною шкалою)
Критерії дослідження Метод дослідження Школа А Школа Б Школа В Школа Г
Само свідомість Анкета № 1 8,2 7,9 7,1 8,1
Ставлення до особистості Анкета № 2 9,6 7,4 5,2 6,1
Ставлення до проблем суспільства Анкета № 3 6,8 5,8 6,2 5,2
Самовиховання громадянства Твір 8,7 5,1 8,1 4,0
об’єднань, про що свідчать законодавчі, організаційні та нормативні документи сприяння їх розвитку.
Таким чином, оптимізацію взаємодії сучасних громадських дитячо-юнацьких організацій та шкіл необхідно здійснювати за конкретними умовами:
• відповідності Державній програмі національного виховання молоді;
• комплексного залучення виховних фізкультурних форм роботи з дітьми та підлітками;
• орієнтації на сучасні світові інноваційні моделі партнерства шкіл та дитячо-юнацьких організацій.
У майбутньому планується проводити дослідження у напрямку національно-патріотичного виховання підлітків засобами фізичної культури, в яких ми будемо опиратись на теоретико-методологічні основи фізичного виховання.
Література:
1. Анохин Е.В. Психолого-педагогические особенности деятельности детских разновозрастных объединений / Е.В. Анохин. -Сумы, 1998. - 43 с.
2. Бех І.Д. Виховання особистості / І.Д. Бех. - К.: Либідь, 2003. - В 2 т. - Т.1. - 276 с.
3. Круцевич Т.Ю. Общие основы теории и методики физического воспитания / Т.Ю. Круцевич. - К.: Олимпийская література, 2003. - Ч. 1. - 424 с.
4. Леонтович А.В. Исследовательская деятельность учащихся / А.В. Леонтович. - М.: Издание МГДД(Ю)Т, 2003. - С. 14-23.
5. Мамаєва О.В. Фізична культура і спорт як чинники соціалізації особистості / О.В. Мамаєва, Д.Ю. Мамаєв //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № 7. - С. 58-60.
6. Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України № 3754/981/538/49 від 27 жовтня 2009 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді».
7. Топфер Й. Основи управління неурядовою організацією / Й. Топ-фер, Л. Руденко-Кардаш, С. Алещенко та ін. - К., 2004. - 48 с.
Надійшла до редакції 21.03.2011 р.
Мищенко Александр Александрович lexandro196@rambler.ru