CC BY
850
УДК 336.6 : 658.14
М. I. ПЕТИК (Львiвський нацюнальний унiверситет iменi 1вана Франка)
оптим1зац1я структури джерел ф1нансових ресурс1в
п1дприемств в украш1
В статл розглянуто особливосп формування фшансових ресурав вичизняних тдприемств. Визначаль-ною характеристикою при цьому е не стшьки шльшсш, як якюш показники, що в!дображають забезпечешсть фшансовими ресурсами тдприемницьких структур. Для виршення ще! проблеми досл!джено залежноси м1ж головними характеристиками фшансових ресурав суб'екта господарювання 1 показниками його фшансового стану як критер1ями фшансово! безпеки. З'ясовано, що вартють фшансових ресурав та !х структура не мають чгтко виражено! залежност1. За сучасних обставин, незалежно в!д наявно! структури катталу, залучити додатков1 фшансов! ресурси суб'ект п!дприемництва не мае змоги, незважаю-чи на !хню варпсть, 1 навпаки - можливють позичити на ринку капиатв нов! ресурси за ринковою варпстю не залежить в!д значения плеча фшансового важеля дшово! одиниц! Обмежуючими чинниками тут е недосконалють впчизняного конкурентного середовища та психолопчш мотиви д1яльност1 учаснишв ринку. Також мае мюце конфлжтна ситуац1я, коли за зниження р1вня рентабельносп суб'екти господарювання схильш брати кредити тд вищ1 процентш ставки. Причиною цього е перш за все потреби виробничо! сфери, а саме необх!днють забезпечення поточно! господарсько! д1яльност1 належним фiнансуваииям, особливо у кризових ситуащях, що впливае на фшансово-виробничий стан. Забезпечення надежного матер!ально-технiчного стану дшово! одиницi (стутнь зношення устаткування) вимагае вiдповiдного рiвня фiнансуваиия, проте не впливае на його структуру. Досл!дження ресурсного забезпечення суб'екпв пiдприемництва в економiцi Укра!ни засв!дчили, що !хш можливостi щодо залучення дешевих довготермiнових фiнансових ресурав на сьогоднi е доволi обмеженими.
Ключовi слова: джерела фiнаисувания, фiнансовi ресурси пiдприемств, оптимiзацiя структури
Вступ
Наявн!сть достатн!х ф!нансових ресурс!в е передумовою усп!шного функц!онування будь-яко! п!дприемницько! структури незалежно в!д сфери д!яльност!, галузево! спрямованост! та орган!зац!йно-правового статусу. Водночас джерела !хнього формування та порядок залу-чення суб'ектами господарювання державно! та недержавно!' форм власност!, як ! залежно в!д типу господарського товариства р!зняться.
Обсяг та структура ф!нансових ресурс!в за-лежать в!д масштаб!в виробництва (масштаб!в д!яльност!) та його ефективност!. Зазначимо, що зв'язок м!ж розм!ром ф!нансових ресурс!в та обсягом виробництва е дво!стим, оск!льки основним регламентуючим чинником зб!ль-шення обсяг!в виробництва е величина фшансових ресурс!в, як ! навпаки.
Постановка завдання
Завдяки розвитку ринкових в!дносин з'явилося багато нових джерел ф!нансування п!дприемницько! д!яльност!, теоретично зб!ль-шилися можливост! залучення кошт!в. Проте в!тчизнян! д!лов! одиниц! втратили колишн! джерела ф!нансових ресурс!в, державна п!д-тримка зведена до м!н!муму. Кр!м того, значна к!льк!сть джерел, як! поширен! в кра!нах з роз-виненими ринковими економ!ками, майже не-
доступн! й дос! для суб'екпв господарювання в Укра!н! через високу вартють залучення кош-т!в. Отож, сьогодн! проблемними у сфер! управл!ння ф!нансами залишаються ще дуже багато питань, розв'язання яких i е основним завданням дано! роботи.
Метою статт! е досл!дження джерел фшансування в!тчизняних п!дприемств, зокрема ене-ргетично! галуз!, та пошук оптимально! !хньо! структури за умов конкурентного середовища.
Результати
Основн! показники, що характеризують умови функц!онування нац!онально! економ!ки, подано у табл. 1.З даних таблиц! видно, що пе-реломним виявився кризовий 2007 р!к. До цього часу у досл!джуваному пер!од! спостер!га-лось зростання нац!онально! економ!ки (обсяг ВВП становив 107,9 %), що супроводжувалось додатн!м ф!нансовим результатом в!д господарсько! д!яльност! ус!х суб'ект!в господарювання. Держава, ф!нансов! посередники, !нозе-мн! !нвестори створювали передумови економ!-чного зростання в майбутньому.
Стаб!льн!сть нац!онально! валюти, прогно-зован!сть !нфляц!!, стимулююча обл!кова ставка НБУ, а в!дпов!дно, ! можливост! та зац!кав-лен!сть кредитних установ та приватних !нвес-тор!в вкладати кошти у виробництво сприяють
© М. I. Петик, 2012
зoвнiшнiм зaпoзичeнням. Так, вiтчизнянi тд-^темницв^ cтpyктypи oтpимaли мoжливicть poзшиpювaти дiяльнicть, poзpaxoвyючи нe тiльки на вла^ cили, aлe й зaлyчaючи дoдaт-
кoвi фiнaнcoвi pecypcи ззoвнi (кpeдити кoмep-цiйниx бaнкiв, а татож iнвecтицiï внyтpiшнi та зoвнiшнi).
Таблиця 1
Диними.:! покшникчв функцiонувaння нaцiонaльноï екомомжи
Пoкзaники Pom
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Iндeкcи oфiцiйнoгo xypcy гpивнi щoдo 1 дoл. США дo пoпepeдньoгo poxy, % 0,96 0,99 1,04 1,04 1,48 1,01 1,00
Обеяги ВВП, % дo пoпepeдньoгo poEy 102,7 107,3 107,9 102,3 85,2 104,1 105,2
Iндeкc cпoживчиx цш (cepeдньopiчнi), % 113,5 109,1 112,5 125,2 115,9 109,4 108,0
Кiлькicть бeзpoбiття, % 7,2 7,4 6,9 6,9 9,6 8,8 8,6
Облшэва ставка НБУ (на кшсць po^), % 9,5 8,5 8,0 12,0 10,25 7,75 7,75
Пpoцeнтнa ставка за ^eA^a^in кoмepцiйниx банкш, % 14,6 14,1 13,5 16,0 18,3 14,6 14,3
Обcяги ютив нaдaниx кoмepцiйними банками cyб'eктaм гocпoдapювaння, % 135,0 143,2 154,4 115,2 -27,4 137,3 118,13
дo пoпepeдньoгo poкy
ImecrH^ï в ocнoвний каттал, % дo пoпepeдньoгo poкy 101,1 119,0 129,8 97,4 58,5 99,4 122,4
Пpямi iнoзeмнi швссгици, % дo HoHe-peдньoгo po^ 186,7 127,9 136,7 120,6 112,4 124,1 144,5
Iндeкc ПФТС, % дo пoпepeдньoгo poкy 141,33 235,3 26,67 190,07 168,5 -45,19
Фiнaнcoвий peзyльтaт в1д звичaйнoï дiяльнocтi нiднpиeмcтв дo oнoдaткyвaн- 144,4 118,6 178,2 6,6 -473,7 228,6 207,4
ня, % дo нoнepeдньoгo poкy
Пiдпpиeмcтвa, яю oтpимaли ^^уток, % 65,8 66,5 67,5 62,8 60,1 59,0 64,0
Джepeлo: poзpaxoвaнo на ocнoвi дaниx [3; 4].
Фiнaнcoвa ^иза 2007 poкy пpизвeлa дo piз-кoгo знижeння eкoнoмiчнoï aктивнocтi ycix cyб'eктiв eкoнoмiки, oбмeжилa pecypcи кpeдит-нoï cиcтeми (пiдвищeння пpoцeнтниx кpeдит-ниx cтaвoк та piзкe змeншeння зoбoв'язaнь cyб'eктiв eкoнoмiки) та irnepecy iнвecтyвaти, вiдпoвiднo, i нeгaтивнoгo фiнaнcoвoгo peзyль-тaтy пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi. З 2010 poRy cпocтepiгaeмo вiднoвлeння в^чизняш1' eraro-мiки, щo зacвiдчyють ocнoвнi мaкpoeкoнoмiчнi пoкaзники poзвиткy нaшoï дepжaви.
Вeликy poль y зaбeзпeчeннi нaлeжнoгo фун-кцioнyвaння pинкy кaпiтaлiв вщпрае i йoгo ш-фpacтpyктypa: фiнaнcoвo-кpeдитнi ycтaнoви (банки та нeбaнкiвcькi фiнaнcoвo-кpeдитнi ycтaнoви), бipжi (вaлютнi, фoндoвi, тoвapнi), iнфopмaцiйнa cфepa (нaлeжнa iнфopмaцiя npo yчacникiв eкoнoмiчниx вiднocин). Вaгoмий вжшк в eкoнoмiчнe пiднeceння зpoбилa бан-кiвcькa cиcтeмa Укpaïни. За nep^ 20002007 pp. банки знизили ставки за кpeдитaми y нацюнальнш вaлютi з 40,3 дo 14,4 % вщговщш та збiльшили oбcяги кpeдитyвaнь y 36,7 paзiв (з 19,57 дo 718,7 млн гpн) [4]. У 2007 p. бан^ь-ка cиcтeмa зазнала знaчнoгo вщтоку фiнaнcoвиx
pecypciв (пepш за вте, iнoзeмнoï валюти), щo вiдpaзy пoзнaчилocь на фiнaнcoвиx мoжливoc-тяx дo кpeдитyвaння нaцioнaльнoгo гocпoдapc-тва (пiдвищeння кpeдитниx cтaвoк, пocилeння вимoг дo пoзичaльникiв та cкopoчeння кpeди-тування eкoнoмiки) та змiнилo нaпpями кpeди-тнoï пoлiтики зaгaлoм. Нeзвaжaючи на стабш-зaцiю фiнaнcoвoгo pинкy cьoгoднi, бaнкiвcький ceктop вce ж надае пepeвaжнo кopoткoтepмiнoвi кpeдити нaдiйним гозичальникам, нaвiть за yмoв знижeння pинкoвиx cтaвoк та вiднoвлeння згopнyтиx paнiшe кpeдитниx пpoгpaм.
Важливим eлeмeнтoм pинкoвoï iнфpacтpyк-тypи е фoндoвий pинoк Укpaïни, який дoci е вте щe cпeкyлятивним i гocтpo pea^e на yci iнфop-мaцiйнi пoвiдoмлeння вiтчизняниx та мiжнapo-дниx 3MI. Цiни на aкцiï вiдoбpaжaють ^porao-тepмiнoвy кoн'юнктypy pинкy, тoмy ^ioprnCT y pasi кyпiвлi фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв cьoгoднi вiддaють кypcoвiй вapтocтi акцш, a нe дивден-дам, яю бiльшicть eмiтeнтiв нe виплачуе. He-зважаючи на цe, pинкoвa вapтicть aкцiй е i^^-кaтopoм i^ecr^^mi' пpивaбливocтi дiлoвoï oдиницi, вiдoбpaжae peaльнy pинкoвy вapтicть кoмпaнiï, «мiжнapoднoю мoвoю» — xapaктepи-
зуе стан справ суб'екта тдприемництва та впливае на майбутн! !нвестиц!йн! оч!кування акц!онер!в.
Вс! згадан! нами зовн!шн! чинники е базо-вими для суб'екпв п!дприемництва, як! не мо-жуть !х зм!нити, але повинн! враховувати при зд!йсненн! свое! господарсько! д!яльност!.
До внутр!шн!х (!ндив!дуальних) чинник!в, що впливають на формування ф!нансових ре-сурс!в господарюючих одиниць, можна в!днес-ти:
■ р!вень досконалост! ф!нансово! структури суб'екта тдприемництва (детал!зац!я ф!-нансових завдань);
■ як!сть орган!зац!! управл!ння ф!нансо-вими ресурсами;
■ оптим!зац!я поток!в сировини/готово! продукц!! з метою м!н!м!зац!! запас!в та в!дпо-в!дних витрат;
■ вироблення оптимально! структури ви-робничого циклу з метою забезпечення найб!-льшо! в!ддач! обладнання, зниження впливу се-зонност! виробництва шляхом випуску альтер-нативних вид!в продукц!!;
■ налагодження роботи з посередницьки-ми орган!зац!ями, забезпечення зв'язку збуто-во! стратег!! !з виробничою;
■ позиц!онування, виб!р сегмент!в ринку зг!дно з виробничими можливостями;
■ визначення критер!!в ц!ново! пол!тики, позиц!онування продукц!! в координатах «ц!на - як!сть»;
■ анал!з !снуючого ринку продукц!!;
■ як!сть ф!нансового, управл!нського та податкового обл!ку;
■ планування дистриб'юторсько! мереж!, планування роботи з контрагентами та !! узго-дження з ф!нансовим планом д!лово! одиниц!;
■ планування рекламно! кампан!!;
■ зд!йснення ц!ново! пол!тики, виходячи !з витрат на виробництво, пошук шлях!в !хньо-го зниження, анал!з ц!н конкурент!в;
■ анал!з структури витрат та шлях!в !! оп-тим!зац!!;
■ загальна оц!нка ефективност! функц!о-нування виробництва та узгодження його !з ф!-нансовим планом господарюючого суб'екта;
■ визначення критер!!в в!дпов!дност! ква-л!ф!кац!! персоналу займаним посадам зг!дно орган!зац!йно! структури, делегування повно-важень, визначення меж! в!дпов!дальност!;
■ характеристика персоналу зг!дно з ор-ган!зац!йною структурою та ф!нансовим планом суб'екта господарювання.
Зазначен! фактори впливають не т!льки на обсяг ! структуру ф!нансового кап!талу, а й на виб!р джерел формування та його доступн!сть. Так, до того, як суб'ект тдприемництва розпо-чне свою д!яльн!сть, засновники визначають необх!дний обсяг ф!нансових ресурс!в, який обмежуеться, по-перше, видом ф!нансово-господарсько! д!яльност!, по-друге, законодав-чо заф!ксованим м!н!мальним розм!ром. Також засновники планують обсяги надходження ко-шт!в у розрахованому оборот!. Отже, визнача-еться напрям надходження цих кошт!в.
Розглянемо фактори, що зумовлюють обсяг залучених та позикових. Так кошти, отриман! суб'ектом тдприемництва шляхом банк!всько-го кредитування, мають високу вартють. До того ж, оформлення кредиту - це складна процедура ! дуже часто банк!вський кредит е корот-котерм!новим джерелом ф!нансування. У зв'язку з такою ситуац!ею, суб'екти господа-рювання перш н!ж прийняти р!шення про вико-ристання того чи !ншого джерела ф!нансування або !хньо! комб!нац!!, повинн! зробити пор!вня-льний анал!з альтернативних вар!ант!в. При цьому важливо проанал!зувати особливост! кожного джерела, обмеження, як! !снують при йо-го використанн!, а також варт!сть ресурс!в.
Для подолання негативних явищ, що е нас-л!дком недостатнього р!вня ф!нансування, ф!-нансов! менеджери повинн! розробляти внут-р!шню пол!тику формування ф!нансових ресур-с!в. Наявн!сть ф!нансових ресурс!в у необх!д-них розм!рах ! ефективне !хне використання обумовлюються ф!нансовим благополуччям ф!-рми, ф!нансовою ст!йк!стю, платоспроможн!с-тю ! л!кв!дн!стю балансу. Необх!дний розм!р цих ресурс!в ! ефективнють використання в поточному пер!од! ! на перспективу визначаються в процес! ф!нансового планування.
Зауважимо, що важливим чинником прийн-яття р!шень у сфер! ф!нансування е ризик по-рушення структури кап!талу. Структура катталу тдприемства — це сп!вв!дношення власних та позичкових джерел у структур! пасив!в. При анал!з! структури джерел ф!нансування розра-ховуються два основних показники: коеф!ц!ент фшансово! незалежност! (в!дношення власного кап!талу до валюти балансу) та коеф!ц!ент за-боргованост! (в!дношення ф!нансового позич-кового кап!талу до власного катталу) - леве-риджу. Чим б!льшим е значення коеф!ц!ента ф!нансово! незалежност!, тим кращий ф!нансо-вий стан п!дприемства (характеризуемся мен-шою залежн!стю в!д зовн!шн!х ф!нансових джерел); навпаки — зростання коеф!ц!ента забо-
ргованосп свщчить про зростання фiнансового ризику, тобто ймовiрностi втрати платоспро-можносп. За заданих напрямiв iнвестування ризик кредиторiв е тим меншим, чим меншою е частина позичкового катталу в загальнiй сумi джерел фшансування.
Як показують данi табл. 2, суб'екти госпо-дарювання енергетично! галузi характеризу-ються досить низьким коефщентом заборгова-ностi (0,05-0,11) та високим ступенем фшансо-во! незалежностi (0,83-0,91), ^м Ки!венерго та Центренерго (вщповщно вищi показники забо-ргованостi та нижчi фшансово! незалежностi). Проте прослщковуеться загальна тенденцiя до зростання даного коефщента, що свiдчить про використання, в основному, власних фшансо-вих ресуршв та мiнiмальну фiнансову тдтрим-ку ззовнi. За сучасного стану господарюючi суб'екти е iнвестицiйно привабливi для креди-торiв, оскiльки ризик банкрутства для них е м> шмальним.
Це означае, що суб' екти господарювання функцiонують за принципом самофшансування та не використовують належно можливосп до-даткового фiнансування ззовнi. Розглянемо вплив змши структури фiнансування дшово! одиницi на И ринкову вартють (капiталiзацiю) та привабливiсть акцiй, тобто на защкавлешсть потенцiйних iнвесторiв (кредиторiв) до компа-ни порiвняно з шшими в момент змiни структури катталу [7].
Важливе значення мають структура джерел формування фшансових ресурсiв i питома вага власних ресурсiв [1]. Велика питома вага залу-чених фiнансових ресурав ускладнюе фшансо-ву дiяльнiсть тдприемства додатковими затратами на сплату високих процентов за кредитами комерцшних банкiв, дивiдендiв по акцiях i об-лiгацiях i ускладнюе досягнення лiквiдностi балансу [5, с. 133].
Згщно класичного пiдходу до визначення вартост капiталу та величини левериджу, вважаеться, що структура фшансування оптимальна i компашя може збшьшити свою зага-льну вартють, використовуючи фiнансовий важiль. Залучаючи позиковий каттал, тдви-щуеться ефективнiсть використання власних кошив господарюючого суб'екта.
Це е наслщком: ефекту податково! еко-номп позикового капiталу (оскiльки процентт платежi входять до собiвартостi продукцп) та вiдносно нижчо! цiни позикових кошив. I як-що перший фактор мае об'ективний характер i присутнш завжди, то другий залежить вщ фь нансово! полiтики дшово! одинищ i викорис-
тання ушх потенцiйних джерел позикових ре-суршв. Отримуемо ефект фiнансового важеля лише за умови використання позикових фь нансових ресуршв, а позитивний впливае лише до моменту, коли рентабельтсть власного катталу е вища за рентабельтсть активiв [2, с. 420]. При збшьшент рiвня левериджу вплив збшьшення iнвесторами необхiдного доходу на власний каттал стае бшьш силь-ним, поки не переважае ефект вщ використання бшьш дешевих позикових коштiв.
Як бачимо на рис. 1, традицшний пщхщ показуе, що ефект фiнансового важеля дiе до певно! межi, оскшьки надалi мае вплив ряд об'ективних чинниюв, вартiсть капiталу не залежать вiд його структури.
Рис. 1. Традицшний шдх1д до вартосто катталу [2, с. 477]
1нший пщхщ обгрунтовують Модiльянi та Мiллер (М-М), а саме, що, залежтсть мiж ле-вериджем i витратами катталу визначаеться теорiею чистого доходу вщ основно! дiяльно-стi (рис. 2). Вони обгрунтували поведiнковi мотиви того, що загальний рiвень капiталiза-цп господарюючого суб'екта залишаеться не-змiнним за будь-якого рiвня левериджу, тобто загальний ризик для вшх власниюв цiнних па-перiв дшово! одинищ не змшюеться в результат змiни структури И капiталу, вщповщно, загальна вартiсть фiрми повинна залишатись незмшною незалежно вiд структури джерел фшансування.
структура кап гта.чу
Рис. 2. Шдх1д Модшьяш-Мшлера до вартосто катталу [2, с. 483]
Згщно тдходу М-М, немае оптимально! структури катталу, оскшьки швестори завжди мають можливють здiйснити арбiтражнi операцп з метою зменшення iнвестицiйних
витрат за попереднього р1вня доход1в, тим са- додатково1 застави при 1ндив1дуальному леве-
мим замшяючи корпоративний леверидж ш- риджк в даному випадку шдивщуальний шве-
дивщуальним. Обмежуючим фактором тут е стор вщповщае вс1ма сво1ми активами, а не
функщонування ращональних швестор1в на тшьки вкладеними в акци);
идеальному ринку катталу. Але, зважаючи на
психолопчш мотиви (компанп, що
недосконалють ринку та наявшсть певних використовують позичеш кошти, мають бшь-
психолопчних мотив1в, арбггражш операци не шу мотиващю до ефективного 1хнього вико-
завжди досягають бажаного результату, зок- ристання, { навпаки, компанп з низькою част-рема:
- наявшсть витрат, пов язаних з управ- тю вшьних кошт1в мають тенденц1ю до роз-
лшням фшансовими ресурсами зпдно укладе- трачання кошт1в);
ного кредитного договору, компенсуеться ви- - шституцшш обмеження (певне коло
щою вщсотковою ставкою для акщонер1в (те- швестор1в (пенсшш фонди, компанп з1 страху-
ор1я мошторингових витрат М1хаеля вання життя) не мае право брати участ в опе-
С. Дженсена та Ушьяма Х. Меклшга [6, с. 305-360];
- витрати, пов'язаш з банкрутством (ль
рац1ях, пов язаних з шдивщуальним левери-джем);
трансакцшш витрати (емюшш витрати,
кшдащйш та судов1 витрати при банкрутств1 витрати на обов'язков1 аудиторськ перев1рки, господарюючого суб'екта);
- неповна взаемозам1нн1сть корпорати- масово1 шформацп тощо). вного та фшансового левериджу (необхщшсть
на обов'язкову публшащю зв1тност1 в засобах
Таблиця 2
Основш характеристики структури джерел фшансування суб'eктiв пiдприeмництва енергетичного сектору
Суб'ект шдпри- Показник Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
емницт- ¡3 ^ ан т ¡5 Кз 0,46 0,05 0,07 0,06 0,06 0,07 0,07 0,06 0,06 0,05 0,07
Кн 0,47 0,90 0,89 0,91 0,90 0,90 0,90 0,86 0,87 0,84 0,83
Донбас-енерго Кз 0,17 0,27 0,12 0,12 0,10 0,10 0,09 0,09 0,11 0,10 0,10
Кн 0,44 0,49 0,84 0,84 0,86 0,87 0,87 0,85 0,83 0,84 0,80
Ки1в-енерго Кз 0,04 0,06 0,06 0,06 0,11 0,18 0,24 0,33 0,19 0,13 0,13
Кн 0,79 0,77 0,77 0,77 0,75 0,70 0,67 0,56 0,63 0,61 0,57
Центр-енерго Кз 0,14 0,14 0,26 0,25 0,20 0,18 0,28 0,33 0,32 0,30 0,18
Кн 0,64 0,65 0,61 0,63 0,66 0,68 0,70 0,65 0,65 0,67 0,68
Дншро-енерго Кз 0,04 0,03 0,06 0,05 0,05 0,05 0,02 0,05 0,06 0,07 0,09
Кн 0,75 0,76 0,77 0,79 0,79 0,84 0,83 0,87 0,86 0,85 0,86
Укр-нафта Кз 0,01 0,01 0,00 0,05 0,04 0,07 0,05 0,07 0,01 0,02 0,02
Кн 0,83 0,93 0,91 0,87 0,92 0,88 0,90 0,87 0,91 0,62 0,61
Кз - коефщент заборгованосп, Кн - коефщент фшансово! незалежносп
Джерело: розраховано на основ1 фшансово! звпносп енергетичних шдприемств [1]
Перелiченi вище чинники обмежують здшс-нення арбiтражних операцiй, адже вищий р> вень левериджу супроводжуватиметься бшь-шими затратами й обмеженнями.
За певних обставин, незалежно вiд структу-ри катталу залучити додатковi фiнансовi ре-сурси суб'ект пiдприeмництва не мае змоги незалежно вщ !хньо! вартостi, i навпаки - за ш-ших обставин е змога позичити на ринку каш-татв новi ресурси за ринковою вартютю незалежно вiд значення плеча фшансового важеля дшово! одиницi. Фактично, наше дослiдження пiдтвердило постулат М-М. Проте пояснення зовшм iншi, в наших умовах не ддать вихщш положення пiдходу М-М, адже ми не маемо абсолютно ринкового середовища i мотиви, яки-ми керуються iнвестори, теж мають зовшм iншi пояснення.
Як показують результати проведеного нами аналiзу, вартiсть фшансових ресурсiв та !хня структура взаемно вдиферентш, а графiчно !х-ню взаемодiю можна зобразити як перетин двох перпендикулярних прямих.
Бiльш наближено до практики рис.3 можемо подати через множину певно! конфнурацп, а не просто як лшп.
>А
г- 0 12 3 4 структура капталу
Рис. 3. Взаемна 1ндиферентшсть вартосл позиково-го кашталу та структури
Джерело: побудовано автором на основ1 влас-них розрахуншв.
Таку залежнiсть, на нашу думку, можна пояснити, перш за все, психолопчними мотивами учасниюв ринку катталу, зокрема:
- вщсуттстю на ринку ращональних iнвесторiв (зосередження пакетiв акцiй тд-приемницьких структур у малого кола швес-торiв, якi вiдображають iнтереси великого катталу, керуються полтоичними, «силовими» iнтересами);
- вiдсутнiстю досвiду вточизняних фь нансових менеджерiв у залучент додаткового капiталу;
- обмеженiстю ресуршв у кредиторiв;
- складнiстю процедури залучення до-даткових джерел фшансування, неможливiстю виконання усiх обов'язкових вимог, вщсутш-
стю кредитного забезпечення, необхщного для залучення позичок, низьким рiвнем креди-тоспроможностi, законодавчими обмеженнями щодо використання те! чи шшо! форми фь нансування, договiрними обмеженнями;
- випадковютю, яка зумовлюе вщхи-лення вщ iдеального графiку з двох лшш до множини точок.
Ефективне формування катталу в розрiзi окремих його видiв е найважливiшою умовою забезпечення фшансово! стiйкостi господарю-ючого суб'екта. Виходячи з власного досвiду та визначено! власниками фшансово! полiтики д> лово! одиницi, фiнансовий менеджер повинен визначити оптимальну структуру катталу, що дозволить знизити рiвень фiнансових ризикiв у майбутнш пiдприемницькiй дiяльностi та усу-нути загрозу банкрутства.
Слiд передбачити, як вплине та чи шша форма фшансування на результати господар-сько! дiяльностi. При цьому необхщно вихо-дити з того, що рентабельтсть активiв суб'екта пiдприемництва мае перевищувати вартiсть залучення катталу, а також враховувати, що зро-стання частки заборгованостi в структурi каш-талу в окремих випадках може привести до тдвищення прибутковост дшово! одиницi, а в шших — до И зниження.
Оптимальна структура фшансових ресурав передбачае максимально ефективне викорис-тання ушх доступних фiнансових ресурсiв: залучення катталу за менш низькою щною спри-ятиме розширенню фшансово! бази суб'екта шдприемництва за найменших витрат. Вартють капiталу, що використовуеться, ощнюеться як середньозважена вартiсть усiх його складових. Власне, залучення фшансових ресурав ззовш максимiзуе iнвестицiйнi вкладення. Вщслщко-вуеться пряма залежнiсть: при збшьшенш залу-ченого капiталу збiльшуються швестицшш вкладення, зростае обсяг оборотних кошив та забезпечуеться пiдвищення рентабельностi ак-тивiв.
Водночас варто зауважити, що можлива конфлiктна ситуацiя, коли при зниженш рiвня рентабельностi суб'екти шдприемництва схи-льнi брати кредити шд вищi процентнi ставки. Причиною цього е перш за все потреби вироб-ничо! сфери, а саме необхщшсть забезпечення поточно! господарсько! дiяльностi належним фiнансуванням, що впливае на фшансову дiя-льтсть.
Потрiбно також передбачити, як вплине форма фшансування на рiвень тепершньо! та майбутньо! платоспроможностi суб'екта шд-
приемництва. Доцшьним при цьому вважаеться розрахунок вщношення рентабельностi активiв до поточно! лшвщносп дiловоï одиницi, який характеризуе прибутковють активiв за вщпов> дного piBM виконання власних зобов'язань. Слщ враховувати також ефективнiсть викорис-тання фшансових ресурсiв, беручи до уваги ба-лансову, справедливу i ринкову ïxm вартостi. Ми бачимо, що зростання рентабельностi акти-вiв дiловоï одиницi супроводжуеться зростан-ням ïï платоспроможностi, але тiльки до певноï меж1, надалi лiквiднiсть зменшуеться, адже ф> нансовi ресурси iнвестують в роботу суб'екта шдприемництва.
Висновки
Вдаючись до тiеï чи iншоï форми фшансування, слщ прогнозувати, як це вплине на рь вень автономносп i самостiйностi пiдприемства при використанш коштiв, на збереження шфо-рмацiйноï незалежностi та контроль над тд-приемством в цiлому. Крiм цього, необхiдно виявляти можливi ризики, зокрема, ризик по-рушення структури капiталу.
Доцiльно вибирати таку форму фшансування, яка дасть найбшьший ефект з точки зору зменшення податкових платежiв. Податковий фактор слщ розглядати у контекстi його впливу на вартють залучення капiталу в цшому. На-приклад, при мобшзацп коштiв шляхом збшь-шення статутного катталу необхщно враховувати, що пов'язаш з цим накладнi витрати зме-ншують об'ект оподаткування, проте дивщен-ди, якi е платою за його використання, треба сплачувати за рахунок чистого прибутку тсля оподаткування. Проценти за користування по-зиками вiдносять на валовi витрати, однак вони можуть бути занадто високими. Використову-ючи як джерело фшансування нерозподшений прибуток, пiдприемство уникае витрат на моб> лiзацiю кош^в, проте на реiнвестування може направлятися лише прибуток, який залишаеться у його розпорядженш пiсля оподаткування.
Вщповщно до цього критерiю всi ршення менеджменту пiдприемницькоï структури, в тому чи^ у сферi фiнансування, мають спря-мовуватися на досягнення головно1' мети дiяль-ностi суб'екта господарювання — максимiзацiï доходiв власникiв. Цього можна досягти або на основi збiльшення прибутковостi та дивщенд-
них виплат, або забезпечивши зростання варто-ст корпоративних прав суб'екта шдприемництва. Здебшьшого при досягненнi ще! мети ви-никае конфлiкт штерешв: великих власникiв, дрiбних власникiв, менеджерiв, працiвникiв, клiентiв, партнерiв. Грамотнi фiнансовi мене-джери повиннi забезпечити баланс штереив рь зних зацiкавлених сторш, оскiльки за умов ри-нкових вiдносин зростае значення удоскона-лення порядку формування i використання ф> нансових ресурсiв суб'ектiв пiдприемництва.
Проте за спшьносп принципiв управлiння фшансами пiдприемств рiзних оргашзацшно-правових форм та галузей економши виника-ють специфiчнi особливостi реалiзацil фшансо-вих вщносин. Це вiдбуваеться в силу специфши багатьох економiчних процесiв, притаманних комерцiйним органiзацiям рiзних типiв, а отже, i фiнансових вiдносин, що !х опосередковують. Рiзниться структура джерел фiнансування, структура активiв, швидкiсть обороту катталу, обсяг грошових потокiв вщ рiзних видiв дiяль-ностi, дохщшсть операцiй, рiвень ризикiв тощо.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Бизнес и Финансы Украины : онлайн-справочник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.istock.com.ua
2. Ван Хорн, Дж. К. Основы управления финансами [Текст] : пер. с англ. / Дж. К. Ван Хорн; глав. ред. серии Я. В. Соколов. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 800 с.
3. Державний комтет статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// ukrstat.gov.ua
4. Нацюнальний банк Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www.bank.gov.ua
5. Савчук, В. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент [Текст] / В. П. Савчук. -К. : Изд. дом «Максимум», 2005. - 884 с.
6. Фшансово-економ1чний розвиток Украши в умовах глобал1заци [Текст] : колективна наук. моно-граф1я / тд ред. Я. В. Белшсько!. - К. : Нацюнальна академ1я управлшня, 2008. - 212 с.
7. Юринець, В. £. Теоретико-ирова оцшка те-нденцш сощально-економ1чного розвитку держави [Текст] / В. £. Юринець // В1сник Льв1в. ун-ту. Сер. економ. - 2005. - Вип. 34. - С. 41-47.
Надшшла до редколеги 11.04.2012.
Прийнята до друку 19.04.2012.
М. И. ПЕТЫК
оптимизация структуры источников финансовых ресурсов предприятий в украине
В статье рассмотрены особенности формирования финансовых ресурсов отечественных предприятий. Определяющей характеристикой при этом являются не столько количественные, как качественные показатели, отражающие обеспеченность финансовыми ресурсами предпринимательских структур. Для решения этой проблемы исследованы зависимости между главными характеристиками финансовых ресурсов предприятия и показателями его финансового состояния как критериям финансовой безопасности. Выяснено, что стоимость финансовых ресурсов и их структура не имеют четко выраженной зависимости. В современных условиях, независимо от существующей структуры капитала, привлечь дополнительные финансовые ресурсы субъект предпринимательства не имеет возможности, несмотря на их стоимость, и наоборот - возможность занять на рынке капиталов новые ресурсы по рыночной стоимости не зависит от значения плеча финансового рычага деловой единицы. Ограничивающими факторами здесь являются несовершенство отечественной конкурентной среды и психологические мотивы деятельности участников рынка. Также имеет место конфликтная ситуация, когда за снижение уровня рентабельности субъекты предпринимательства склонны брать кредиты под высокие процентные ставки. Причиной этого являются прежде всего потребности производственной сферы, а именно необходимость обеспечения текущей хозяйственной деятельности должным финансированием, особенно в кризисных ситуациях, что влияет на финансово-производственное состояние. Обеспечение надлежащего материально-технического состояния субъекта предпринимательства (степень износа оборудования) требует соответствующего уровня финансирования, но не влияет на его структуру. Исследование ресурсного обеспечения субъектов предпринимательства в экономике Украины показали, что их возможности привлечения дешевых долгосрочных финансовых ресурсов на сегодня довольно ограниченными.
Ключевые слова: источники финансирования, финансовые ресурсы предприятий, оптимизация структуры
M. I. PETYK
optimization of structure of sources of enterprise financial resources in ukraine
The article reviews the peculiarities of the financial resources of the home industries. The defining characteristic here is not quantitative but qualitative indicators that reflect the availability of financial resources of the business entities. To solve this problem, the relations between the main characteristics of the financial resources of the entity and its financial condition indicators as criteria for financial security were investigated. It was found that the value of financial resources and their structure do not have explicit dependence. Under the present circumstances, regardless of the existing capital structure, a business entity is unable to attract additional financial resources, despite their cost, and vice versa - opportunity to borrow on the capital market new resources at market value does not depend on the value of the shoulder leverage of the business unit. The limiting factors here are the imperfection of the home competitive environment and the psychological motives of the market participants. There is also a conflict situation when due to the reduction of the profitability, the business entities tend to borrow at higher interest rates. The reason for this is primarily in the needs of the production sector, namely the need for ongoing business proper funding, especially in the crisis situations that affects the financial and industrial status. Ensuring an adequate logistics of the business entity (the degree of amortization of the equipment) requires an appropriate level of funding, but does not affect its structure. Research of the resources of the business entities in Ukraine's economy showed that their ability to attract cheap long-term financial resources for today is quite limited.
Keywords: sources of financing, financial resources of enterprises, optimization of structure
