CC BY
10
Психоемоцшш прояви, таю як драпвливють, слабость, сонливють, занепокоення, депресiя, неуваж-нiсть, зниження лiбщо, погiршення пам'ятi, за ну-мерологiчною шкалою були вираженi вщповщно на 28,3 i 31,4 % бшьше порiвняно з контрольною гру-пою. За даними лiтератури, проблеми постменопа-зуального синдрому пов'язанi з дефщитом кальцiю. Крiм того, кальцш входить до складу естрогенiв. У жшок iз дефiцитом кальцiю ^макс настае ранiше, бiльше вираженi вегетативш порушення. Зменшу-еться кiсткова маса, але при цьому вона залишаеться повшстю кальцифiкованою. Зменшення юстково! маси нижче вщ норми для даного в^ i статi при-зводить до збшьшення ризику переломiв. Системне захворювання скелета характеризуеться зниженою юстковою масою, мiкроструктурними ураженнями юстково! тканини, що спричинюють збiльшення ламкост кiсток. При патологи сфiнктерного апа-рату е жовчний рефлюкс, що однозначно впливае на всмоктування кальщю на всiх етапах травлення. Тому безлiч препаратiв, якi використовуються в те-рапевтичнiй практицi, неефективнi, !х призначення мае бути зваженим. Для аналiзу особливостей моторики й секреци використанi стандартнi та модифь кованi нами показники монiторування рН. Також залежно вщ типу переважання вегетативно! нерво-во! системи та и вираженостi була проаналiзована ефектившсть лiкарських препаратiв (антисекретор-них i прокiнетикiв), використовуваних для лжуван-ня захворювань. Працюючи з апаратом ЬБ1Т, нам вдалося мiнiмiзувати кiлькiсть жовчних рефлюкав i отримати позитивний результат, що проявлявся на-самперед у стабшзаци вегетативних розладiв, стабь лiзацll складу мiкроелементiв порiвняно з другою i контрольною групою. При цьому нормалiзувався лiпiдний профiль згiдно з вжовою категорiею, оптимально стабшзувався гормональний статус у ж1нок у менопаузь
УДК 616.12+616.61]-085.254
КОРН1СНКО В.1, САМУРА Б.А., РОМАНЕНКО М.1. Харк1вська державна зооветеринарна академ1я Нацюнальний фармацевтичний унверситет, м. Харкв ЗапорЗький державний медичний ун!верситет
оптим13ац1я пошуку нефропротекторних засоб1в серед 3ам1щених та конденсованих пох1дних
ксантину для корекци кардюренального
синдрому
Важливою проблемою сучасно! кардюлоги i нефрологи е проведення рацюнально! фармакотерат! кардiоренального синдрому. Доведений взаемний негативний вплив дисфункци нирок i серця прояв-ляеться прогресуванням нирково! дисфункци при зростаннi хрошчно! серцево! недостатностi та по-пршенням функци серця при прогресуваннi нирково! недостатность У цей час зниження функци нирок розцiнюють як фактор прискореного розви-тку патологи серцево-судинно! системи. Питання
лiкування кардюренального синдрому займають вагоме мiсце за актуальшстю та значущiстю в сучас-нiй клiнiчнiй медицинi та фармац!!. Захворювання серця i нирок характеризуются тяжким перебiгом, розвитком рецидивiв захворювань, що призводять до тривало! втрати працездатност! та iнвалiдностi. Незважаючи на використання сучасних методiв ль кування, захворювання серця i нирок призводять до розвитку нирково! та серцево! недостатносп, при якiй летальнiсть досягае 50 %. Зниження клубочко-во! фшьтраци визначаеться як незалежний фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Це попршуе прогноз при гострому коронарному синдром!, пiсля коронарного шунтування, системно! тромболгтично! терап!!.
Крiм значно! поширеностi захворювань серця i нирок, ураження !х зустрiчаються при багатьох па-толог!чних станах: iнтоксикацiях, шокових станах, хворобах печiнки, цукровому дiабетi, тяжких гесто-зах, колагенозах та шших системних захворюваннях.
Нерiдко фармакотерапiя нефропатiй може бути причиною розвитку рецидивiв захворювання. У зв'язку з цим основними вимогами до нефропро-текторних засобiв е в!дсутн!сть токсичност! й не-бажаних по6!чних явищ при !х застосуваннi. Склад-ний патогенез хвороб серця i нирок передбачае комплексний фармакотерапевтичний вплив на р!з-ш ланки патологiчного процесу. Враховуючи зна-чне поширення захворювань серця i нирок, !х про-гресуючий перебiг !з частим порушенням нирково! функци, недостатньою к!льк!стю нефропротектор-них препаратiв, залишаеться актуальним пошук но-вих лiкарських засобiв для проф!лактики i лiкування кардiоренального синдрому.
Синтез модифжованих аналогiв 6!олог!чно ак-тивних речовин природного походження е одним !з прiоритетних напрямкiв наукових дослщжень для вирiшення проблеми лiкування патологи нирок i серцево-судинних захворювань.
Метою даного дослщження був комп'ютернiй прогноз !мов!рних вид!в бюлопчно! активностi та проведення ц!леспрямованого фармаколопчно-го скриншгу вперше синтезованих речовин в ряду N-CS-замщених i конденсованих пох!дних ксантину.
За результатами комп'ютерного прогнозу ймо-в!рних вид!в фармаколопчно! активностi серед 860 вперше синтезованих речовин в ряду N-C8-замщених i конденсованих похвдних ксантину за допомогою комплексу програм PASS були вiдiбранi 135 сполук для проведення фармаколопчного скриншгу. Одержат результата комп'ютерного прогнозу стали обГрунтуванням дощльносп проведення дослщжень спектра !х фармаколопчно! активности встановлення залежностi «структура — актившсть», що дозволило провести цiлеспрямований пошук се-чог!нних сполук.
оц!нку екскреторно! функци нирок проводили за показниками спонтанного дiурезу, швидкост! клубочково! ф!льтрац!!, концентрац!! креатин!ну в плазм! кров! та сеч!, вщносно! реабсорбц!! води. 1онорегулювальну функц!ю оц!нювали за показни-
154
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 7(62) • 2014
ками екскрецп юшв натрiю та його концентрацп в сеч^ а також реабсорбцп i фiльтрацiйного заряду ю-нiв натрго Концентрацiю iонiв натрiю, калiю у сечi та плазмi кровi визначали методом полум'яно1 фо-тометрГi на полум'яному фотометрь
Установлено, що найбшьш активною за дiуре-тичним ефектом була сполука з умовною назвою бенфурам, що у дозi 30 мг/кг перевищувала дiю п-потiазиду. В умовах спонтанного дiурезу бенфурам виявляе виражений сечопнний i натрiйуретичний ефект при водному та сольовому навантаженш за рахунок покращення фшьтрацшнох функцп нирок. Перевагою бенфураму над гшопазидом е значно бшьша дiуретична i значно менша калiйуретична активнiсть.
Бенфурам при тривалому застосуваннi виявляе виражений дiуретичний ефект за рахунок покращення фшьтращйно1 функцГi нирок i зменшення реабсорбцГi iонiв натрiю в канальцях нирок, об'ему внутршньосудинно1 рщини й натрго у плазмi кровi.
Використання бенфураму при гострому нефритi значно покращуе дослiджуванi показники д1яльнос-т нирок до 14 дiб починаючи з 1-го тижня лiкування.
Дослщження впливу бенфураму на дiяльнiсть нирок за умов рiзного рiвня мшералокортикощно! активностi органiзму у щурiв була вщтворена модель блокади альдостеронових рецепторiв шляхом перо-рального уведення тваринам сшронолактону в дозi 20 мг/кг. Враховуючи гiпотензивну дiю бенфураму та iмовiрнiсть використання ще1 субстанцп за умов рiзноl мшералокортикощно1 активностi, також було дослщжено и вплив на основш показники д1яльнос-тi нирок на тлi пщвищено1 активностi мшералокор-тико'щв та з'ясування можливо1 ролi цих гормонiв у ре^зацп ниркових ефекпв бенфураму. Такi умо-ви створювались шляхом уведення 0,5% масляного розчину докса в дозi 10 мг/кг протягом 4 дшв.
Для визначення змш дiяльностi нирок гад впли-вом бенфураму за умов знижено1 активностi ренш-ангютензин-альдостероново1 системи дослщження проводили пiсля 7-денного введення препарату. Еналаприл уводили тваринам у шлунок через зонд у дозi 10 мг/кг на 1 % завис крохмалю протягом 4 дшв до проведення експерименту. Вивчали показники, що характеризують функцiональний стан нирок у сечi та плазмi кровi дослiдних тварин. Вплив бенфураму на натршуретичну активнiсть плазми кровi щурiв дослщжували за умов збшьшення об'ему по-заклгтинно1 рiдини в оргашзмь Попередньо було проведене бюлопчне тестування плазми кровi щурiв на натр^ретичну активнiсть, що визначали за екс-крецiею iонiв натрiю з сечею i оцiнювали в умовних од/мл натршуретичного гормона (НУГ). За умовну одиницю приймали таку його кшьюсть, яка здатна в
2 рази збшьшити натрiйурез порiвняно з контролем.
Продукцго НУГ стимулювали збшьшенням об'ему позаклгтинно1 рiдини, вводячи у хвостову вену щурiв 0,9% розчин натрго хлориду в кiлькостi
3 % вщ маси тша. Контрольну й дослщну плазму тварин тестували на 10 щурах. НУГ плазми кровi визначали за формулою: К = (М1 • М2 — ш1ш2) • Р — 1 х
х (М1—М2) — 1, де К — вмют НУГ в 1 мл плазми кро-вi; М1 — середня величина екскрецп iонiв натрго з сечею у контрольних тварин; ш1 — стандартна по-хибка середньо1 арифметично1 цього показника у контрольних тварин; М2— середня арифметична величина екскрецп юшв натрго у дослщних тварин; м2 — стандартна похибка середньо1 арифметично1 цього показника у дослщних тварин; Р — об'ем уве-дено1 для тестування плазми кровi в 1 мл.
Бенфурам при тривалому застосуванш виявляе виражений дiуретичний ефект за рахунок покращення фшьтращйно1 функци нирок i зменшення реабсорбцп iонiв натрго в канальцях нирок, об'ему внутршньосудинно1 рщини i натрiю у плазмi кро-вi. На моделях хроматкалiевоl нефропати бенфурам зменшуе патолопчш змiни в морфоструктурi i функцюнальному станi нирок i серця.
Використання бенфураму при гострому нефрит значно покращуе дослщжуваш показники дiяльнос-т нирок до 14 дiб починаючи з 1-го тижня лжування.
Таким чином, гетероци^чш N-С8-замiщенi i конденсоваш похiднi ксантину е перспективним класом органiчних сполук для пошуку потенщаль-них препаратiв iз дiуретичною активнютю.
УДК 614.8+614.252.1(477)
КОЧ1Н I.B., АКУЛОВА О.М., ГАЙВОЛЯ О.О., ШИЛО 1.Ф., ТРОШИН Д.О.
ДЗ «Запор1зька медична академ1я пюлядипломно! освти МОЗ Украни», кафедра цивёьного захисту та медицини катастроф
3MiCTOBHi ОСНОВИ ФАХОВО'1 тдготовки МЕДИЧНИХ ПРАЩВНИЮВ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРА'НИ 3 КОМПЛЕКСУ НОРМАТИВНИХ ДИCЦИПЛiH ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
Важливим аспектом е захист стану здоров'я ме-дичних працiвникiв (МП) служби медицини катастроф (СМК) вщ негативних наслщюв надзвичайних ситуацiй (НС). Природш катаклiзми, техногеннi та антропогеннi аварп, соцiальнi та вiйськовi конфлж-ти призводять до значних медико-санiтарних втрат, у тому числi й серед МП, руйнування медичних за-кладiв, фармацевтичних виробництв, аптек, що ще бшьше ускладнюе лiквiдацiю медико-санiтарних наслщюв НС, органiзацiю та надання екстрено! ме-дично! допомоги (ЕМД) населенню. Тому майбутнi i працюючi МП СМК повинш бути психологiчно та професшно готовi до роботи в екстремальних умовах НС. Оскшьки у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ) уже бшьше нiж 18 роюв виклада-еться предмет «Медицина катастроф» (МК), про-грамою якого передбачено вивчення особливостей та медико-тактичних характеристик рiзноманiтних НС, органiзацiя та надання ЕМД постраждалим в умовах осередюв катастроф, то до вивчення нор-мативних дисциплiн («Безпека життед1яльносп (БЖД)», «Основи охорони працi (ООП)», «Охорона працi в галузi (ОПГ)») МП додаеться вивчення пред-
№ 7(62) • 2014
www.mif-ua.com
155
