CC BY
28
УДК 619
Гарда С.О.1, астрант НТУУ «КП1» (Garda.Svetlana@yandex.ru) © Даниленко С.Г.2, c.н.c., к.т.н. (Svet1973@gmail.com) Литвинов Г.С.1, проф., д. ф1з.-мат. н. (LytGS@yandex.ua)
1 Нацюнальний техшчнийушверситет Украгни «КП1», м. Кит, Украгна
2 1нститут продовольчихресурсгвНААН, м. Кше, Украгна
ВИЗНАЧЕННЯ СТ1ЙКОСТ1ТЕХНОЛОГ1ЧНО ВАЖЛИВ01 М1КРОФЛОРИ ПТИЦ1 ДО КОКЦИДЮСТАТИК1В
У дангй статт1 наведено в1домост1 про основт, використовуват на сьогодт, кокцидюстатики, ям застосовуютъ для лшування та профыактики кокцидозгв у стъсъкогосподарсъкш птах1в. Розглянута гх класиф1кац1я та мехашзм дп. Описано метод визначення стшкост1 технолог1чно важливог мшрофлори стъсъкогосподарсъкш птах1в до середнъог профыактичног концентрацИ кокцидюстатиюв хгмгчного та мжробного походження. Було з'ясовано, що резистенттстъ до кокцидюстатитв е штамоспециф1чною ознакою. За кглъкгсною ознакою (д1аметром зоны затримки росту) дослгджет штами мтрооргашзм1в розподыилися на дв/ групи: резистентт та пом1рно чутлив1. Найсттюшими до концентрацт кокцидюстатиюв виявилися наступт штами мтрооргашзм1в: B. gaШnarum, B. puttorum, L. casei. 1х д1аметри зон затримки росту коливалися у межах 0-10 мм. До наразту у концентрацИ 30 мг/см виявилися стшкими ее/ доелгджет штами мтрооргашзм1в.
Ключов1 слова: кокцидгоз, найпрост1ш1, кокцидп, кокцидюстатики, мжрофлора, концентрац1я, мтрооргашзми, птиця, резистенттстъ.
УДК 619
Гарда С.А.1, аспирант НТУУ «КПИ», Даиилеико С.Г.2, с.н.с., к.т.н., Литвинов Г.С.1, проф., д.физ.-мат.н.
1 Националъныйтехническийуниверситет Украины «КПИ», г. Киев,
Украина
2 ИнститутпродоволъственныхресурсовНААН, г. Киев, Украина
ОПРЕДЕЛЕНИЕ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИ
ВАЖНОЙ МИКРОФЛОРЫ ПТИЦЫ К КОКЦИДИОСТАТИКАМ
В данной статье приведены сведения об основных, используемые сегодня, кокцидиостатики, которые применяют для лечения и профилактики кокцидоз в сельскохозяйственных птиц. Рассмотрена их классификация и механизм действия. Описан метод определения устойчивости технологически важной микрофлоры сельскохозяйственных птиц в средней профилактической концентрации кокцидиостатиков химического и микробного происхождения. Было выяснено, что резистентность к кокцидиостатиков является штамоспецифичною признаку. По количественному признаку (диаметром зоны задержки роста) исследовании штаммы микроорганизмов распределились на
© Гарда С.О., Даниленко С.Г., Литвинов Г.С., 2014
86
две группы: резистентные и умеренно чувствительные. Устойчивыми к концентраций кокцидиостатиков оказались следующие штаммы микроорганизмов: B. gallinarum, B. pullorum, L. casei. Их диаметры зон задержки роста колебались в пределах 0-10 мм. К наразину в концентрации 30 мг / см3 оказалисъустойчивыми все исследовании штаммы микроорганизмов.
Ключевые слова: кокцидиоз, простейшие, кокцидии, кокцидиостатики, микрофлора, концентрация, микроорганизмы, птица, резистентность.
UDC 619
Svetlana Garda1, a graduate student of NTU "KPI" Svetlana Danylenko2, Ph.D., Gregori Lytvynov1, Professor, D. Sci. BC.
1 National Technical University of Ukraine "KPI", Kyiv, Ukraine 2 Institute of Food Resources NAAS, Kyiv, Ukraine
This article provides information about the main used today, antiparasitic medicines that are used to treat and prevent koktsydoziv in farm poultry. Considered their classification and mechanism of action. The method of determining the stability of technologically important microorganisms farm poultry to secondary prevention concentration antiparasitic medicines chemical and microbial origin. It was found that resistance to antiparasitic medicines are shtamospetsyfichnoyu basis. For quantitative traits (diameter zone of growth retardation) study strains of microorganisms were divided into two groups: resistant and moderately susceptible. Most resistant to concentrations of antiparasitic medicines were following strains of microorganisms: B. gallinarum, B. rullorum, L. casei. Their diameters ranged stunted growth zones within 0-10 mm. By narazinu at a concentration of 30 mg / cm 3 were all resistant strains of microorganisms study.
Keywords: coccidiosis, protozoa, koktsydiyi, antiparasitic medicines, microflora, concentration, bacteria, poultry, resistance.
Вступ. Проблема кокцидюзу (еймерюз) на сьогодш не менш актуальна, шж в минул1 роки. Кокцидюз - одна з найбшьш розповсюджених хвороб у птах1вництвг П викликають найпроспш1 роду Eimeria, як1 розмножуються в кишковому тракт!, та провокують порушення процеЫв травления та всмоктування поживних речовин, зневоднення оргашзму, втрату кров1 та пщвищують чутливкть до шших збудниюв хвороб. В основному кокциди паразнтують в еттел1альннх кл1тннах кишечнику, рщше в шших органах [1].
Для профшактики та л1кування кокцидюз1в у тварин та птищ застосовують кокцидюстатики. Б1льш1сть сучасних кокцид1остатик1в здатн1 не лише попереджувати розмноження та розвиток кокцид1й, а й вбивати кокциди на будь-якш стад11 ix розвитку. Дуже важливо своечасно иочати л1кування, оск1льки при кл1н1чно вираженому кокцидюз1 в1дбуваються зм1ни в уражених органах, i на ц1й стад11 запоб1гти хвороб! можуть не Bci препарата [2-3].
Кокцидюстатичною активн1стю волод1ють тетрациклши, сульфан1лам1ди, н1трофурани та деяк1 rnmi препарати.
Для класиф1кац11 кокцид1остатик1в використовують зм1шану класиф1кац1ю, яка базуеться на розподш препарат1в на групи за ix структурою та механ1змом
87
дп. Кокцидюстатики можуть отримувати х1м1чним шляхом, а також за сво!м характером вони можуть бути антибютиками, що продукуються р1зними мжрооргашзмами.
До х1м1чних кокцидюстатиюв належать: Бензенацетоштрили Триазштрюни, сульфаншамщи, аналоги т1амшу, карбаншди, хшолши, похвдш гуанщину.
До мжробюлопчного иоходження належать юнофорш антибютики, продуцентами яких е бактерп род1в Streptomyces &рр. та Асйпота^га &рр.
Кокцидюстатики застосовують в основному для профшактики молодняку птах1в групового утримання, додаючи 1х до корму або води.
Оскшьки у кокцидш поступово формуеться стшкють до застосовуваних препарата, необхщно проводити 1х перюдичну замшу.
Ефектившсть бшьшост1 сучасних кокцидюстатиюв достатня для попередження клмчно вираженого кокцидюзу у тварин. На рисунку 1 наведен! середш терапевтичш концентраци кокцидюстатиюв для птищ. 3 цих даних видно, що найбшьшою антикокцидюзною ефектившстю володшть д1клазурил (доакокс), галофугшон та мадурамщин. Проте галофугшон \ мадурамщин довол1 токсичш, галофугшон здатний викликати тепловий шок, а до мадурамщину резистентш бшьшють ¿золят1в кокцидш.
П Робеыдин □ Салшомщин С Наразш
П Ампрт1ум ■ Ласалоцид натр1ю С Ыкарбазин
И Монензин натр1ю □ Мети лхпо рп \ ндо л
Рис. 1. Середш профшактичш концентраци кокцидюстатиюв в корм1
(мг/кг корма).
Оскшьки на птахофермах кокцидюстатики застосовуються досить активно, то мае мюце перев1рка 1х впливу на технолопчно важливу мжрофлору сшьськогосподарсько! птищ.
Тому метою дано! роботи було перев1рка резистентност1 технолопчно важливо! мжрофлори птах1в до середшх профшактичних концентрацш кокцидюстатиюв. Серед широко використовуваних кокцидюстатимв для
88
дослщження було обрано два препарата з однаковою середньою терапевтичною дозою, р1зного походження (мжробного та х1м1чного).
Матер1али i методи. Дослщження проводили у вщдш бютехнологп 1нституту продовольчих pecypciB НААН.
Об'ектами дослщжень перспективш штами м1крооргашзм1в вщ1браш з мкрофлори птищ (Bifidobacterium gallinarum, B. pullorum, Lactobacillus plantarum, L. rhamnosus, L. casei та L. lactis) та кокцидюстатики (наразш, ампршум).
Для дослщження стшкост1 м1крооргашзм1в до розчину кокцидюстатиюв використовували метод «лунок». Розплавлене й охолоджене селективне середовище до температури 48-50 °С розливали у чашки Петр1 д1аметром 90 мм у кшькост1 15 см3. Результата чутливост1 до кокцидюстатиюв оцшювали за д1аметрами зон затримки росту. Добов1 культури м1крооргашзм1в доводили густину бактер1ально! суспензи до показника 1 за стандартом мутност1 Мак-Ферлана. Пщготовлеш таким чином суспензи культур у кшькост1 0,1 см3 р1вном1рно розподшяли стерильним шпателем на поверхш вщповщного селективного середовища. Через 20 хвилин теля nociBy стерильним робили 6 лунок на кожнш чашщ i вносили в них вщповщш концентрацп кокцидюстатиюв. Чашки шкубували в термостат! протягом 24 год за температури 30 та 37 °С. Результата дослщжень наведен! в таблиц! 1.
Результата дослщження.
Для розрахунку доз кокцидюстатиюв було обрано середш профшактичш концентраци препараив, яю додають до корму для лшування та профшактики:
Наразш - 30 мг/см3, 60 мг/см3, 90 мг/см3;
Ампршум - 31 мг/см3, 62,5 мг/см3, 91 мг/см3.
Залежно вщ д1аметра зони затримки росту мжрооргашзми подшяють на чутлив1 (d > 20 мм), noMipo чутлив1 (10 < d < 20 мм) та резистентш (d < 10 мм).
Таблиця 1
Дослщження стшкост1 мжрооргашзм1в до кокцидшстатик1в_
Дослщжуваш штами м1кроорган1зм1в Кокцидюстатики, мг/см3
Наразш Ампршум
30 60 90 31 62,5 91
B.gallinarum 0 3 6 3 6 8
B. pullorum 4 6 9 5 7 9
L. plantarum 10 12 15 11 13 18
L. rhamnosus 8 12 16 12 16 19
L. casei 0 5 8 6 8 10
L. lactis 2 7 11 8 12 16
Д1аметр зони затримки росту, см
3 отриманих результат можна зробити висновок, що серед дослщжених штам1в резистентними до Bcix концентрацш дослщжених кокцидюстатиюв
89
були штами б1фщобактерш, а саме: B.gallinarum та B. pullorum та штам МКБ L. casei. 1х зони затримки росту коливалися у межах 0-10 мм. Штам L. lactis виявився резистентним лише до нараз1ну.
1нш1 дослщжеш штами МКБ були пом1рно резистеитиими до наразшу та ампршуму з зоною затримки росту 8-19 мм.
Наразш у концентрацп 30 мг/см3 не впливав на життед1яльн1сть ycix дослщжених м1кроорган1зм1в.
Висновки.
1. Резистентшсть мжрооргашзм1в до р1зних концентрацш кокцидюстатиюв е штамосиециф1чною ознакою.
2. За р1внем чутливост1 до кокцид1остатик1в досл1джен1 штами м1крооргашзм1в розиод1лилися на дв1 групи: резистентн1 (бактер11 роду Bifidobacterium) та иом1рно чутлив1 (бактер11 роду Lactobacillus).
3. Було встановлено, що резистентшсть штам1в м1кроорган1зм1в ¿стотно не залежить в1д концентрац11 кокцид1остатика.
4. На пщстав1 отриманих даних можна зробити висновок, що з досл1джених штам1в м1кроорган1зм1в найст1йк1шими до кокцид1остатик1в виявилися B.gallinarum, B. pullorum та L. casei.
Перспективи подальших досл1джень. Найстшюш1 до кокцид1остатик1в штами м1кроорган1зм1в: B.gallinarum, B. pullorum та L. casei, е перспективними для подальших дослщжень та залучення до складу пробютику.
Литература
1.Conway D. P., Mathis G. F., Johnson J., et al. Efficacy of Diclazuril in Comparison with Chemical and Ionophorous Anticoccidials Against Eimeria spp. in Broiler Chickens in Floor Pens // Poultry Science. - 2001. - 80.- P. 426-430.
2. Howell J., Hansson J., Onderka D., et al. Monensin toxicity in chickens // Avian Diseases. - 1980. - 24.- P. 1050-1053.
3. Dowling L. Ionophore toxicity in chickens: a review of pathology and diagnosis. // Avian Pathology.- 1992.- 21. - P. 355-368.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
90
