CC BY
138
Посилання на статтю_
Шарiпова О.С. Визначення об'екпв гарможзаци с позицш процесного, ситуацiйного та проектного управлшня / О.С. Шарiпова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2013 - №2(46). - С. 1216. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/_
УДК 65.050.12
О.С. Шаршова
ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'еКТ1В ГАРМОН1ЗАЦП С ПОЗИЦ1Й ПРОЦЕСНОГО, СИТУАЦ1ЙНОГО ТА ПРОЕКТНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Досл1джено поняття «гармон1зац1я». Визначено об'екти гармонiзацií с позицм процесного, ситуацiйного та проектного управлЫня. Дж. 3.
Ключовi слова: гармониза^я, гармонiйнiсть, об'екти, критерп, управлiння, управлЫська дГяльнють, процес, пщходи, процесний, ситуацмний, проектний.
О.С. Шарипова
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОБЪЕКТОВ ГАРМОНИЗАЦИИ С ПОЗИЦИЙ ПРОЦЕССНОГО, СИТУАЦИОННОГО И ПРОЕКТНОГО УПРАВЛЕНИЯ
Исследовано понятие «гармонизация». Определены объекты гармонизации с позиций процессного, ситуационного и проектного управления. Ист. 3.
O.S. Sharipova
DEFINITION OF THE HARMONIZATION OBJECTS FROM POSITIONS OF THE PROCESS, SITUATIONAL AND PROJECT MANAGEMENT
The concept of "harmonization" is investigated. Objects of harmonization are defined from positions of the process, situational and project management.
Постановка проблеми. Глобал1зац1я економки, високий динамТзм розвитку економiчних ситуацш в умовах ринково'' економки, жорстка конкурентна боротьба мГж пщприемствами визначае досить високу складнють внутршшх процеав з управлшня ними. Без гармошчного здшснення управлшських процесiв забезпечити ефективне й усшшне функцiонування пiдприемства в цтому та його системи управлшня зокрем, у сучасних умовах, складно.
Гармошза^я, як характеристика д1яльносп шдприемства, досить рщко використовуеться в управлiнськiй практицi та теоретичних розробках, цим визначаеться актуальнють i важливють дано' проблеми.
Анал'з останнх досл'1джень. Питання гармошзаци розглядаються й розумшться рядом авторiв роб^, у контекстi проведених ними дослщжень i дослiджуваних об'ектiв: функцiонування системи управлшня, прийнятт управлiнських рiшень, оргаызаци виробничих процесiв. До таких авторiв можна вiднести: О.Г. Туровця, Б.З. Мтьнера, В.С. Рапопорта, З.П. Румянцеву, Г.В. Козаченко, Г.1. Дiбнiса, А.М. Колосова.
1
Метою статтi е визначення об'екпв гармошзаци с позицiй процесного, ситуацiйного та проектного управлшня.
Виклад основного матер'тлу досл'1дження. Реалiзацiя завдань щодо гармошзаци робгт, що виконуються при управлшш пiдприемством, припускае наявнiсть i функцюнування певноТ системи, що комплексно впливае на виконання цих робгг. Критерiем оцшки якостi й стану виконання цих роб^ служать, як досягненш кiнцевi результати, так i гармоншнють процесiв, що протiкають, по досягненню цих результатiв. Гармонiзацiя щодо управлшськоТ' дiяльностi розглядаеться як важлива характеристика i як одна iз цтей, що повинна бути досягнута на основi системного пiдходу до управлшня.
Виходячи з фтософсько'Т сутностi поняття «гармошя», що фунтуеться на оцшц взаемоди учасникiв будь-якого процесу, стосовно до проблем управлшня пщприемством, важливим i актуальним е розумiння взаемозв'язку збтьшення кiлькостi елементiв, що утворюють пiдприемство, Тх складностi та виникнення додаткових проблем щодо гармошзаци дiяльностi цього пщприемства. Гармонiзацiя при такому пiдходi виступае як один iз критерпв оцiнки прогресивностi або регресивност змiн, що вiдбуваються.
Стосовно до дiяльностi пiдприемств поняття гармонiйностi повинно бути доповнене розумшням сутностi й змютом поняття гармонiйнiсть процесу. Процес це завжди розвиток подiй у чаа, послiдовна змiна стану об'екта в часк Таким чином, процес можна розум^и як явище загального й приватного порядку.
У той же час поняття «гармошза^я», стосовно до управлшськоТ' дiяльностi, вивчено й розглянуто недостатньо. Без належноТ уваги й глибокого розумшня сутностi й змюту даного поняття, як характеристики дiяльностi управлiнського персоналу або самого пщприемства управляти цим процесом, досягати певних показниш гармоншносп дiяльностi складно. Тому необхщно розiбратися й установити, що розумiеться пiд гармонiзацiею взагалi та пiд гармонiзацiею управлiння зокрема. Як цiлi повиннi переслiдуватися, i якi завдання повиннi вирiшуватися в процес гармонiзацiТ цiеТ дiяльностi.
Дiяльнiсть будь-якого пiдприемства являе собою динамiчний процес взаемодГТ основних фондiв, матерiалiв, персоналу, технологiй, iнформацiТ та шших видiв ресурсiв, якi розподiленi мiж структурними пiдроздiлами, що утворюють дане пщприемство. Взаемодiя ресурсiв, пiдроздiлiв, виконав^в завжди передбачае забезпечення певних пропорцш, погодженостi дiй, коопераци й згладжування конфлк^в у процесi вирiшення загальних завдань. Все це, як показав семантичний i морфолопчний аналiз поняття «гармошза^я» становить Т'Т сутнiсть [3]. Таким чином, функцюнування будь-якого пщприемства тюно пов'язано iз процесами й завданнями гармошзаци дiяльностi його пщрозд^в i виконавцiв.
Гармонiзацiя як поняття тюно пов'язане з поняттями взаемодГТ елеменлв або учасниш процесу iз процесним розглядом дiяльностi й управлшня пщприемством. У процеа розвитку ваеТ' науки менеджменту питання гармошзаци були ключовими. Вчеш в галузi науки менеджменту, постшно орiентуються на пошук засобiв та методiв досягнення гармошчного функцiонування пiдприемств, фiрм, органiзацiй. Починаючи з робiт школи наукового управлшня, представниками якоТ були Ф.Тейлор, Ф. i Л.Гiлберти, Г.Гатт, Г.Форд, Х.Емерсон та iншi, основним завданням, що виршували було забезпечення гармонiзацiТ виробничого процесу. Найбтьш реальним втiленням гармошзаци того часу стали конвеери Г.Форда. Сучасними школами процесного, ситуацшного й проектного управлшня, гармошза^я розглядалася як ключовий критерш успiшностi управлiння дiяльнiстю пiдприемства.
2
У сучасних умовах питання гармошзаци' дiяльностi знаходять висв^лення i е одшею з основних завдань при системному пщходк кiлькiсному методi обфунтування й прийняття ршень, у процесному i ситуацшному управлiннi, при розробцi методiв управлiння проектами, а також у рiзних школах бiхевiористичного напряму.
У вах випадках основним об'ектом гармошзаци е певш процеси, якi видтяються в рамках управлшсько1 дiяльностi на основi прийнятого методу ïï декомпозици', виходячи iз прiоритетiв завдань, що дослщжуються i вирiшуються. У якнайповшшому i типовiшому видi видiлення управлшських процесiв, як iнструментiв досягнення ефективност i результативностi управлшсько1 дiяльностi використовуеться при системному пiдходi до управлшня, а також в сучасних школах процесного, ситуацшного i проектного управлшня. Тому, розглянути й бiльш детально проаналiзувати роль i значення процеав, як об'ектiв гармошзаци', необхiдно на прикладi вказаних шкiл i пiдходiв.
Процесний пiдхiд почав розвиватися з роб^ А. Файоля та М.Вебера й одержав бтьш детальний i глибокий розвиток в 70-80 роках минулого сторiччя [2]. Якщо спочатку процесний пщхщ зводився до розгляду загальних функцш управлшня, як утворюють управлiнський процес, то сучаснi автори активно розробляють питання застосування бiзнес-процесiв, регламентацiю дiяльностi виконавцiв, як виробничоГ, так i управлiнськоï сфер на основi нормування операцiй, що виконуються, застосування методiв iнжинiрингу для оптимiзацiï управлiнських дiй. У цьому напряму активно проводять дослщження такi автори як: А. Бусигш, П. Друкер, Дж. Харрiнгтона, К.С. Есселiнг, Харм Ван Ымвеген, В.Г. eлiферова, В.В. Репш, Ю.П. Лiпунцов.
В уах роботах, присвячених процесному пiдходу, в тш або iншiй мiрi питання гармошзаци проявляються як в якост мети, що задаеться, так i в якост критерiю оцiнки рiвня органiзованостi процесiв, ïх стiйкостi.
1ншим сучасним напрямом розвитку менеджменту е ситуацшний пiдхiд. Ситуацiйний пiдхiд базуеться на розглядi об'екту як сукупност взаемозалежних ситуацiй, що утворюються в результат впливу безлiчi факторiв зовшшнього й внутрiшнього середовища. До найбтьш значимих робiт, присвячених ситуацiйному пщходу варто вiднести: П.В.Кривулi, В.М. Попова, С.1. Ляпунова, В.В. Фiлiппова, Г.В. Медведева.
Ситуацшний пщхщ в найбтьш яскравому видi проявляеться при стратепчному управлiннi. По сутi, методологiя стратепчного управлiння будуеться на оцiнцi довгостроково!' ситуацiï, в якiй знаходиться пщприемство та визначеннi л i н iï розвитку, яка дозволяе досягти максимального результату.
Гармошза^я при ситуацшному пiдходi розглядаеться як критерiй, по якому оцшюють, на скiльки усшшно здiйснюються управлiнськi дм в конкретнш ситуаци'. При гармонiйних управлiнських дiях виникае мiнiмум конфлiктiв i проблем в процеа координацiï дiй виконав^в щодо вирiшення виниклоï ситуацiï. Чим бтьше виникае конфлiктiв, що вимагають втручання управлiнського персоналу в ди виконавцiв, тим нижче рiвень гармошзаци i тим прше показники управлшня у рамках виникло'|' ситуацiï.
У кшф 20 на початку 21 стол^тя активно став розвиватися пщхщ проектного менеджменту на основi управлшня проектами. Управлшня проектами (англ. project management) - область дiяльностi, в ходi якоï визначаються i досягаються чiткi цiлi при балансуваннi мiж об'емом робiт, ресурсами (такими як час, грошк праця, матерiали, енерпя, простiр та iн.), часом, якютю i рисками у рамках деяких проек^в, спрямованих на досягнення певного результату при вказаних обмеженнях. Ключовим фактором усшху проектного управлшня е наявнють ч^кого, заздалегiдь визначеного плану, мiнiмiзацiï ризикiв та вiдхилень вщ нього
3
^a вщмшу вiд пpоцecного, фyнкцiонaльного yпpaвлiння, yпpaвлiння piвнeм поcлyг).
Цей пдощ об'eднye cитyaцiйнe й пpоцecнe yпpaвлiння. Суть пpоeктного пiдxодy полягae y визнaчeннi кiнцeвиx i пpомiжниx цтей (eтaпiв) i pобiт, що cпpияють доcягнeнню циx цiлeй. Пpоeктний пдощ зaзвичaй викоpиcтовyeтьcя пpи peaлiзaцiï великого об^му pобiт; пpи peaлiзaцiï yнiкaльниx pобiт; для оцiнки вapтоcтi i тepмiнiв pобiт; для оцiнки pизикiв. До пepeвaг пpоeктного пiдxодy, як пpaвило вiдноcять нaявнicть вiдповiдaльноcтi зa peзyльтaт кожного eтaпy i нaявнicть пpогpaми дiй.
У пpоeктномy пiдxодi здiйcнюeтьcя peтeльнe, дeтaльнe пpоeктyвaння ycix пpоцeciв, пов'язaниx з peaлiзaцieю певного пpоeктy. Пpоeктyвaння пpоцeciв, по cyri, нaпpямлeно нa доcягнeння мaкcимaльноï гapмонiзaцiï дiй ycix yчacникiв пpоeктy, з тим, щоб мiнiмiзyвaти втpaти iз-зa можливо'|' нeyзгоджeноcтi виконaння pобiт y paмкax, як окpeмиx eтaпiв, тaк i пpоeктy в цiломy.
Oкpiм pозглянyтиx cyчacниx пiдxодiв до зд^нення yпpaвлiння дiяльнicтю пiдпpиeмcтв, гapмонiзaцiя вiдiгpae вaжливy pоль i пpи зд^ненш cиcтeмного пiдxодy до yпpaвлiння.
Системний пiдxiд - це пiдxiд, пpи якому бyдь-якa cиcтeмa (явище, пpоцec, який-небудь об'eкт) pозглядaeтьcя як cy^mc^ взaeмозв'язaниx eлeмeнтiв (компонeнтiв), що мae виxiд (цiль), вxiд (pecypcи), зв'язок iз зовнiшнiм cepeдовищeм, звоpотний зв'язок. Це нaйбiльш cклaдний пiдxiд. Системний п^д - це не нaбip якиx-нeбyдь пpинципiв aбо iнcтpyкцiй для кepiвникiв, a cпоciб миcлeння ото^вно до оpгaнiзaцiï тa yпpaвлiння.
Одним з оcновниx положень cиcтeмного пдооду e викоpиcтaння кaтeгоpiï cиcтeми пpи доcлiджeннi об'eктивниx пpоцeciв i явищ. Системою нaзивaeтьcя об'eктивнa eднicть зaкономipно пов'язaниx один з одним пpeдмeтiв aбо цiлe, що cклaдaeтьcя з чacтин, що yпоpядковaнi зa певним зaконом aбо пpинципом.
Зacновник зaгaльноï тeоpiï cиcтeм Л.фон Бepтaлaнфi визнaчив cиcтeмy як cyкyпнicть взaeмозв'язaниx об^кпв. Д.Б. Oлянiч pозглядae Cиcтeмy як деяку цiлicнicть, що cклaдaeтьcя з взaeмозaлeжниx чacтин, кожнa з якиx вноcить cвiй вклaд в xapaктepиcтики цiлого [1]. Cиcтeмa - cy^mc^ (множинa) eлeмeнтiв, мiж якими e зв'язки (cтоcyнки, взaeмодiï). Тaким чином, пщ cиcтeмою pозyмieтьcя не будь-я^ cyкyпнicть, a впоpядковaнa.
До ознaк cиcтeми вiдноcять: бeзлiч eлeмeнтiв, eднicть головно'|' мети для ycix елеменлв, нaявнicть зв'язкiв мiж ними, цтюнють i eднicть eлeмeнтiв, cтpyктypy i iepapxiчнicть, вiдноcнy caмоcтiйнicть, чiтко виpaжeнe yпpaвлiння.
Пpи cyчacномy зacтоcyвaннi cиcтeмного пiдxодy нeобxiдно ycвiдомлювaти вaжливicть нacтyпниx acпeктiв оpгaнiзaцiï:
1. Чacтини ^стеми, що pозглядaютьcя як ïï п^истеми, e iндивiдyaльними чacтинaми, що атановлять цiлy оpгaнiзaцiю. Кожнa пiдcиcтeмa e чacтинa cиcтeми, якa y cвою чepгy, може бути пiдcиcтeмою зaводy, який може бути пiдcиcтeмою конгломepaтy, який, y cвою чepгy, e п^истемою якоюь гaлyзi ^yCTpiï. Bpeштi-peшт, iндycтpiя e пiдcиcтeмa ycieï економки.
2. Cинepгiя ознaчae концeпцiю, що цте e бiльшим, нiж cyмa його чacтин. Це ознaчae, що ц^ оpгaнiзaцiя не може бути визнaчeнa пpоcтим пepepaxyвaнням ï'ï piзниx вiддiлiв. Cинepгiя pобить yпоp нa взaeмозв'язок cepeд ycix чacтин оpгaнiзaцiï. У ceнci бiзнecy це ознaчae, що окpeмi пiдpоздiли ycepeдинi оpгaнiзaцiï e пpодyктивнiшими, коли вони коопepyють i взaeмодiють, чим коли вони дшть нeзaлeжно.
3. Biдкpитa cиcтeмa - це cиcтeмa, в якш ï'ï елементи взaeмодiють з нaвколишнiм cвiтом; зaкpитa cиcтeмa - це cиcтeмa, в якiй тaкоï взaeмодiï нeмae.
4
Фaктично yci оpгaнiзaцiï в тiй aбо iншiй мipi взaeмодiють з ïx оточенням, i зaвдaння полягae в тому, щоб визнaчити оптимaльний ступшь aктивноcтi.
4. Гpaницi e точ^ми, в якиx оpгaнiзaцiя зycтpiчaeтьcя iз зовнiшнiм оточенням. У зaкpитiй ^стем^ тaкiй як пpивaтний обcлyговyючий бiзнec, який зaбeзпeчye xapчyвaння в однш компaнiï, гpaницi доcить чiтко визнaчeнi. lнтepecи цього бiзнecy не виxодять зa paмки чiтко й точно peгyльовaного чиcлa cпоживaчiв.
5. Потк e pyx мaтepiaлiв i люд^коГ eнepгiï в cиcтeмi. lнфоpмaцiя вxодить в cиcтeмy як вxiд (cиpовинa), тpaнcфоpмyeтьcя ycepeдинi cиcтeми i зaлишae cиcтeмy як виxiд (товapи i потуги).
6. Звоpотний зв'язок - це пpоцec отpимaння iнфоpмaцiï пpо piзнi cиcтeми для того, щоб визнaчити ïx cтaн i вно^ти коpeктиви, якщо нeобxiдно.
У тeоpiï оpгaнiзaцiï cинepгiзмy нaдaeтьcя вaжливe знaчeння. У глaвy зaконy cинepгiï поклaдeно пpинцип eмepджeнтноcтi cклaдниx cиcтeм: cпiльнa дiя дeкiлькоx фaктоpiв зaвжди aбо мaйжe зaвжди вiдpiзняeтьcя вiд cyми pоздiльниx eфeктiв.
Для бyдь-якоï ^стеми (тexнiчноï, бiологiчноï aбо cоцiaльноï) i^ye тaкий нaбip pecypciв, пpи якому ïï' потeнцiaл зaвжци буде aбо icтотно бiльшe пpоcтоï cyми потeнцiaлiв pecypciв (тexнологiй, пepcонaлy, комп'ютepiв i тaк дaлi), що вxодять в не'|', aбо icтотно менше. Але вaжливо не лише i не сттьки поeднaння потeнцiaлiв, a ïx yзгоджeнa, гapмонiйнa повeдiнкa тa взaeмнопiдтpимyючи зв'язки.
Haвiть пpи чiткомy pозподiлi пpaцi i гapнiй cпeцiaлiзaцiï чacто бyвae тaк, що якycь чacтинy iндивiдyaльного зaвдaння одного фaxiвця може пpофeciйнiшe виконaти iнший фaxiвeць. Узгоджений обмш тaкими чacтинaми зaгaльноï pоботи може ycyнyти взaeмнe «нaповзaння» потeнцiaлiв, дaти позитивну cинepгiю i пщвищити cyмapнy eфeктивнicть. Пiдвищeння зaгaльного потeнцiaлy оpгaнiзaцiï eквiвaлeнтнe пpидбaнню нового pecypcy, a пониження зaгaльного потeнцiaлy -eквiвaлeнтно фaктичнiй втpaтi оpгaнiзaцieю чacтини колишнього pecypcy.
З позицiй тeоpiï оpгaнiзaцiï цей зaкон можнa було б нaзвaти зaконом коопepaцiï. Коопepaцiя - це оpгaнiзaцiя cил, пpоцeciв, aгeнтiв, pecypciв для cпiльного виконaння зaгaльноï cпpaви.
З позицп cиcтeмного пiдxодy гapмонiзaцiя e умовою отpимaння мaкcимaльноï cинepгiï. Тpи оcновнi пpоцecи в cинepгeтичнiй дм' - це aдeквaтнe плaнyвaння, ефективний обмiн знaннями i поточною iнфоpмaцieю мiж cпiвpобiтникaми оpгaнiзaцiï тa поточнa кооpдинaцiя pоботи.
Висновок. Тaким чином, гapмонiзaцiя e постшним кpитepieм i xapaктepиcтикою, я^ викоpиcтовyeтьcя y виpiшeннi бaгaтьоx yпpaвлiнcькиx зaвдaнь. Але нaйчacтiшe вонa не видiляeтьcя в якоcтi цтьовоГ ycтaновки, a пepeдбaчaeтьcя i вpaxовyeтьcя y paмкax дiй, що виконyютьcя. Пpи цьому, коли доcягaeтьcя виcокий piвeнь гapмонiзaцiï, то ввaжaeтьcя, що yпpaвлiння ycпiшнe, як cитyaцiйнe, пpоeктнe тaк i пpоцecнe. У тиx випaдкax, коли гapмонiйнicть не зaбeзпeчeнa, це пpоявляeтьcя в нeдоcтaтнix покaзникax pоботи комaнди cиcтeми yпpaвлiння. Ha нaш погляд, цей пpояв нeдооцiнки гapмонiзaцiï як iнcтpyмeнтy, кpитepiю i цiльовоï ycтaновки в yпpaвлiннi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Oлянич Д.Б. Тeоpия оpгaнизaции: учебник / Д.Б. Oлянич [и дp.]. - Роcïов н/Д: Фeникc, 2008. - 408c.
2. Упpaвлeниe - это нayкa и иcкyccïво: [c6.] / А. Фaйоль, Г. Эм^^н, Ф. Тeйлоp, Г. Фоpд; [œcT Г. Л. Подвойcкий]. - М.: Рecпyбликa, 1992. - 349 c.
3. Шapiповa O.C. Тeоpiя тa мeïодологiя aдмiнicïpaïивного yпpaвлiння гapмонiзaцieю yпpaвлiнcькоï дiяльноcïi iнïeгpовaниx aгpопpомиcловиx пiдпpиeмcïв: [моногpaфiя] / O.C. Шapiповa. - Донецьк: СпД Кyпpiянов B.C., 2011. - 515 c.
5
Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп
д.е.н., проф. Гончаров В.М. 27.05.2013 р.
6
